Ce diaporama a bien été signalé.
Nous utilisons votre profil LinkedIn et vos données d’activité pour vous proposer des publicités personnalisées et pertinentes. Vous pouvez changer vos préférences de publicités à tout moment.
Страсбург, 26 жовтня 2015 р.
Висновок № 803/2015
CDL-AD(2015)027
Ориг. англ.
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ЗА ДЕМОКРАТІЮ ЧЕРЕЗ
ПРАВО...
I. Вступ
1. На запит Голови Верховної Ради України, Голови Конституційної Комісії пана
Володимира Гройсмана від 21 липня 2...
8. У Попередньому висновку2
рекомендовано чітко зазначити, що повноваження
щодо утворення та ліквідації судів мають належа...
вимог, передбачених законодавством про статус суддів та Кодексом суддівської
етики. Порушення суддею обов’язку щодо поданн...
17. Щодо складу Вищої ради правосуддя, то у Попередньому висновку
підтримано те, що більше половини її членів будуть суддя...
Стаття 131-1 – Генеральна прокуратура
22. У Попередньому висновку підтримано запропоновану реформу прокуратури,
яка відпов...
це положення виключає тих науковців та суддів, які вели наукову чи професійну
діяльність за кордоном.
Стаття 149 – Незалеж...
33. Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Перехідних положень Повноваження
суддів, призначених на посаду вперше, до набрання...
38. Венеціанська комісія зазначає, що не зрозуміло чи це перехідне положення
Конституції України має на меті не лише конст...
просуванні їх по службі може бути прийнятною як перехідний захід,
запроваджений на обмежений період з міркувань національн...
Висновок Венеціанської Комісії. Правосуддя
Prochain SlideShare
Chargement dans…5
×

Висновок Венеціанської Комісії. Правосуддя

13 512 vues

Publié le

Висновок Венеціанської Комісії щодо запропонованих змін до Конституції України в частині правосуддя

  • Dating for everyone is here: ♥♥♥ http://bit.ly/2u6xbL5 ♥♥♥
       Répondre 
    Voulez-vous vraiment ?  Oui  Non
    Votre message apparaîtra ici
  • Sex in your area is here: ❤❤❤ http://bit.ly/2u6xbL5 ❤❤❤
       Répondre 
    Voulez-vous vraiment ?  Oui  Non
    Votre message apparaîtra ici

Висновок Венеціанської Комісії. Правосуддя

  1. 1. Страсбург, 26 жовтня 2015 р. Висновок № 803/2015 CDL-AD(2015)027 Ориг. англ. ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ЗА ДЕМОКРАТІЮ ЧЕРЕЗ ПРАВО (ВЕНЕЦІАНСЬКА КОМІСІЯ) ВИСНОВОК ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ В ЧАСТИНІ ПРАВОСУДДЯ ВІДПОВІДНО ДО РЕДАКЦІЇ, ЗАТВЕРДЖЕНОЇ КОНСТИТУЦІЙНОЮ КОМІСІЄЮ 4 ВЕРЕСНЯ 2015 РОКУ Прийнято Венеціанською комісією на 104-ому Пленарному засіданні (м. Венеція, 23-24 жовтня 2015 р.) На основі коментарів Пані Регіни КІНЕР (член Комісії, Швейцарія) Пана Пітера ПАЦОЛАЯ (Почесний Президент Комісії) Пана Георгія ПАПУАШВІЛІ (член Комісії, Грузія) Пана Жана-Клода ШОЛЬСЕМА (заступник члена Комісії, Бельгія) Пані Ганни СУХОЦЬКОЇ (член Комісії, Польща) Пана Євгена ТАНЧЕВА (член Комісії, Болгарія) Пана Карло ТУОРІ (член Комісії, Фінляндія) Цей документ не буде роздаватися на зустрічі. Просимо принести із собою цей примірник. www.venice.coe.int
  2. 2. I. Вступ 1. На запит Голови Верховної Ради України, Голови Конституційної Комісії пана Володимира Гройсмана від 21 липня 2015 року, 24 липня 2015 року підготовлено Попередній висновок щодо запропонованих змін до Конституції України в частині правосуддя (CDL-PI(2015)016). У Попередньому висновку проаналізовано проект змін до Конституції України щодо правосуддя, підготовлений відповідною робочою групою Конституційної Комісії (CDL- REF(2015)024). 2. Листом від 10 вересня паном Гройсманом надіслано звернення про надання висновку Венеціанської комісії щодо доопрацьованої редакції цього проекту змін, затвердженої Конституційною Комісією (CDL-REF(2015)040). 3. Пані Р. Кінер, пани П. Пацолай, Г. Папуашвілі, Ж-К. Шольсем, пані Г. Сухоцька, пани Є. Танчев і К. Туорі продовжили виконувати обов’язки доповідачів. 27 серпня 2015 року у місті Києві було проведено зустріч делегації Венеціанської комісії та представників української влади. Обговорені протягом зустрічі питання також відображені у цьому висновку. 4. Цей висновок було підготовлено на основі коментарів доповідачів; 22 жовтня 2015 року його розглянуто підкомітетом щодо правосуддя та згодом затверджено Венеціанською комісією на 104-ому пленарному засіданні (Венеція, 23-24 жовтня 2015 р.). II. Межі висновку 5. Цей висновок доповнює Попередній висновок від 24 липня 2015 року. Після отримання Попереднього висновку робоча група щодо правосуддя Конституційної Комісії внесла певні правки до проекту змін до Конституції. У даному висновку здійснено аналіз цих правок у контексті рекомендацій, наведених у Попередньому висновку, а також надано додаткові рекомендації. 6. Цей висновок підготовлено на основі англомовної версії запропонованих змін, яка була надана Комісії українською владою 11 вересня 2015 року. Деякі зауваження можуть виникати у зв’язку з неточністю перекладу. III. Аналіз Стаття 124 - Правосуддя 7. Розуміючи намір розробників Проекту обмежити звернення до судового розгляду виключно у справах, в яких дійсно є "спір", у Попередньому висновку1 рекомендовано додати роз’яснення для забезпечення гарантії права на доступ до правосуддя. Цю рекомендацію було повністю враховано і тепер відповідна частина статті 124 сформульована наступним чином: "Юрисдикція судів поширюється на будь-які спори щодо прав та обов'язків особи та будь-яке кримінальне обвинувачення проти неї". Таким чином, дане положення забезпечує доступ до правосуддя у сфері цивільного, кримінального та адміністративного права. Наступне речення: "У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи", – дозволяє охопити винятки. Стаття 125 – Судоустрій; Стаття 106 – Повноваження Президента 1 CDL-PI(2015)016, § 15.
  3. 3. 8. У Попередньому висновку2 рекомендовано чітко зазначити, що повноваження щодо утворення та ліквідації судів мають належати Верховній Раді, а не виконавчій владі. У доопрацьованій редакції змін це питання вирішено наступним чином - із статті 106 Конституції України, стосовно повноважень Президента, вилучено пункт «утворює суди у визначеному законом порядку». Статтю 125 доповнено новою частиною другою, а саме: «Суд утворюється і ліквідовується на підставі та у порядку, визначених законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України за пропозицією Вищої ради правосуддя» [Виділення курсивом – автора]. 9. Таким чином, роль Президента обмежено, що вітається. Українська влада пояснила, що організація системи та структури судової влади належить до повноважень Верховної Ради за звичайною процедурою (частина перша статті 125). Натомість рішення щодо утворення чи ліквідації конкретних судів подаються до Верховної Ради Президентом України за пропозицією Вищої ради правосуддя. Загалом, таке положення є прийнятним. Тим не менш, з метою полегшення реалізації цього процесу на практиці доцільно щоб Президент подавав пропозиції до Верховної Ради за консультацією із, замість за пропозицією Вищої ради правосуддя. 10. Додано перехідне положення (підпункт 7 пункту 19 Перехідних положень) наступного змісту: До впровадження змін у системі адміністративно- територіального устрою України відповідно до статті 133 Конституції України в редакції Закону України Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади), але не пізніше ніж до 1 січня 2017 року, утворення, реорганізація та ліквідація судів здійснюється Президентом України на підставі та у порядку, які визначені законом. Таким чином, Президент України зберігає за собою це повноваження щонайбільше протягом одного року із моменту прийняття змін до Конституції щодо децентралізації, що, із врахуванням нинішньої ситуації в Україні, видається прийнятним. 11. У Попередньому висновку3 зазначено, що Венеціанською комісією раніше рекомендовано скасувати спеціалізовані суди; однак, якщо це неприйнятно для української влади, Комісія підтримала другий варіант запропонованих змін до частини четвертої статті 125 (читати Вищі спеціалізовані суди можуть функціонувати у відповідності із законом). Цей варіант дійсно було підтримано, що можна лише вітати. Англомовний переклад частини четвертої статті 125 наступний: Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди [курсив]. Українською мовою зміст цього положення передбачає не те, що всі існуючі спеціалізовані суди можуть продовжувати функціонувати, а те, що деякі з цих судів можуть продовжувати діяльність, якщо це передбачено законом. Венеціанська комісія повторює свою наполегливу рекомендацію щодо скасування вищих спеціалізованих судів у процесі впровадження змін, залишаючи при цьому автономність адміністративних судів. Стаття 126 – Незалежність суддів 12. Пунктом 3 частини шостої статті 126 як одну із підстав для звільнення судді передбачено вчинення суддею дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками – що є несумісним зі статусом судді або виявило його явну невідповідність займаній посаді;. Формулювання явна невідповідність займаній посаді роз’яснено українською владою як недотримання 2 CDL-PI(2015)016, § 18. 3 CDL-PI(2015)016, § 20.
  4. 4. вимог, передбачених законодавством про статус суддів та Кодексом суддівської етики. Порушення суддею обов’язку щодо подання декларації для підтвердження походження майна судді є однією з вимог Закону про статус суддів. Враховуючи нинішню ситуацію в Україні, доцільно зазначити це безпосередньо у Конституції. 13. У Попередньому висновку виникає питання щодо рішення розробників Проекту передбачити як підставу для автоматичного припинення повноважень судді набрання сили обвинувальним вироком проти нього, тобто будь-якого вироку у кримінальній справі, незалежно від її серйозності. У новій редакції пункту 5 частини сьомої статті 126 цю підставу для припинення повноважень уточнено таким чином, що обвинувальний вирок має стосуватися вчинення ним злочину. Припускаючи, що таким чином виключені принаймні незначні кримінальні правопорушення, ця зміна є схвальною. Стаття 128 – Призначення суддів 14. У Попередньому висновку4 схвалюється довгоочікувана зміна системи призначення українських суддів: судді більше не обиратимуться Верховною Радою, вони призначатимуться Президентом за поданням Вищої ради правосуддя, на конкурсних засадах. Ця зміна цілком підтримується. Таким чином, унеможливлено здійснення впливу Верховною Радою на судову систему, що становило загрозу як для суддів, так і для судової системи в цілому. Президент зберігає церемоніальну роль: він (вона) призначає кандидатів за поданням Вищої ради правосуддя, яке є обов’язковим для Президента. На рівні закону необхідно передбачити вирішення питань можливих затримок та блокувань у призначенні з боку Президента. 15. У Попередньому висновку5 наполегливо рекомендовано позбавити Президента повноважень щодо звільнення суддів, аргументуючи це тим, що після призначення суддів будь-які зв'язки між суддею та політичними органами мають бути розірвані; у законодавчої та виконавчої влад не повинно бути жодної можливості для втручання, навіть якщо воно є суто символічним. Для посилення довіри, що є необхідним в демократичному суспільстві, суди мають не лише бути незалежними, але й виглядати незалежними.6 У доопрацьованій редакції враховано цю рекомендацію: повноваження щодо звільнення суддів не належать Президентові (стаття 128), а передані Вищій раді правосуддя (пункт 4 частини першої статті 131). Венеціанська комісія схвалює цю поправку. 16. Проте Венеціанська Комісія підкреслює, що усі рішення відносно кар’єри судді (просування, переведення, звільнення) повинні прийматися Вищою радою правосуддя, а не політичними інституціями, якщо метою є досягнення насправді незалежного правосуддя. З метою уникнення будь-якого неправильного тлумачення Венеціанська Комісія рекомендує уточнити у пункті 4 частини першої статті 131, що Вища рада правосуддя має повноваження ухвалювати рішення про звільнення судді з посади, а також щодо переведення суддів та їх просування по службі. У теперішніх українських реаліях участь Президента у переведенні суддів та просуванні їх по службі може бути прийнятною у вигляді перехідних заходів, запроваджених на обмежений період з міркувань національної безпеки. Стаття 131 – Вища рада правосуддя 4 CDL-PI(2015)016, § 26. 5 CDL-PI(2015)016, § 28, § 34. 6 CDL-PI(2015)016, § 28.
  5. 5. 17. Щодо складу Вищої ради правосуддя, то у Попередньому висновку підтримано те, що більше половини її членів будуть суддями. Зауважуючи, що Президент залишався єдиною політичною інституцією із повноваженням призначати членів ВРП, у Попередньому висновку наголошено на необхідності збалансувати повноваження Президента щодо призначення членів ВРП участю Верховної Ради України в процесі її формування. Це також надасть ВРП елемент підзвітності перед суспільством.7 18. У доопрацьованій редакції Проекту змін враховано цю рекомендацію і запропоновано наступний склад Вищої ради правосуддя: двадцять один член, десятьох із яких обирає з’їзд суддів, двох призначає Президент, двох – Верховна Рада, двох – з’їзд адвокатів, двох – Всеукраїнська конференція працівників прокуратури та двох – з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ з числа науковців у галузі права. Венеціанська комісія підтримує цю поправку. Проте зауважує, що Вища рада правосуддя відповідає за просування по службі та звільнення не лише суддів, але й прокурорів, при цьому, однак, всього два представники прокуратури (із загалом двадцяти одного члена) засідатимуть у ВРП. Законом може бути передбачено процедуру розгляду справ щодо прокурорів меншим складом Вищої ради правосуддя, де частка представників прокуратури буде вищою. 19. У Попередньому висновку підкреслено, що надзвичайно важливо, щоб наділення Верховної Ради України такими повноваженнями не надало їй можливості вчиняти політичний вплив на суддів, який у цілому прагне усунути відповідна реформа. Із цієї причини члени ВРП, яких призначатиме парламент, повинні обиратися кваліфікованою більшістю голосів, що дозволить обирати кандидатів, які мають міжпартійну підтримку (або за допомогою інших механізмів, що дозволятимуть опозиції брати участь у голосуванні).8 Хоча Венеціанська комісія усвідомлює складність отримання кваліфікованої більшості, у чинному політичному контексті Україні, Комісія повторно рекомендує доповнити статтю 131 положенням про те, що два члени ВРП мають обиратися Верховною Радою кваліфікованою більшістю. У той же час, необхідно передбачити механізми проти блокування відповідних процедур, що будуть прийнятними в нинішній українській ситуації. 20. У Попередньому висновку також рекомендовано, що у будь-якому випадку, ці члени повинні обиратися з-поміж фахівців у сфері права, які не є активними політиками9 . Вимога щодо політичного нейтралітету також стосується й членів, яких призначає Президент.»10 . У доопрацьованій редакції чітко не враховано дану рекомендацію, втім, додано положення про те, що члени ВРП не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат (частина п’ята статті 131). Дане положення є схвальним. 21. Відповідно до частини п’ятої статті 131 члени Вищої ради правосуддя не можуть «виконувати іншу оплачувану роботу, oкрім наукової, викладацької чи творчої»; для компенсації даного обмеження у законі має бути передбачено відповідний рівень оплати для таких посадовців11 . 7 CDL-PI(2015)016, § 37. 8 CDL-PI(2015)016, § 32. 9 CDL-AD(2007)028, § 32. 10 CDL-PI(2015)016, § 37. 11 Консультативна Рада Європейських Суддів, Висновок № 10 стосовно Ради правосуддя, що слугує суспільству, § 36.
  6. 6. Стаття 131-1 – Генеральна прокуратура 22. У Попередньому висновку підтримано запропоновану реформу прокуратури, яка відповідно до Попереднього висновку у цілому відповідає прийнятим європейським стандартам і попереднім рекомендаціям Венеціанської комісії; Комісія наполегливо закликала український парламент прийняти запропоновану реформу12 . Єдина неврахована рекомендація стосується призначення та звільнення Генерального прокурора, що належить до повноважень Президента України за згодою Верховної Ради, але «без вимоги голосування кваліфікованою більшістю, яка насправді є необхідною», відповідно до рекомендації у Попередньому висновку13 . Тим не менш, Венеціанська комісія усвідомлює складність отримання кваліфікованої більшості у теперішній політичній ситуації в Україні. Стаття 131-2 – Адвокатура 23. Доопрацьована редакція Проекту передбачає гарантування незалежності адвокатури, що є схвальним. Також передбачено, що Виключно адвокат здійснює представництво в суді, а також захист від обвинувачення.14 . Це формулювання надто всеохоплююче, що виключає будь-яку можливість бути представленим у суді в будь-якому спорі кимось, хто не є адвокатом, що може бути витлумачено як практикуючий юрист – член адвокатури. Таке положення видається занадто широким. Венеціанська комісія рекомендує вказати виключення для деяких спорів, таких як трудові спори чи малозначимі спори. Стаття 148 – Склад Конституційного Суду 24. Запропоновані зміни передбачають збалансований склад Конституційного Суду, 18 членів якого призначаються Президентом, Верховною Радою та з’їздом суддів, після відбору на конкурсних засадах серед кандидатів, високі вимоги до яких визначені Конституцією. Як зазначено у Попередньому висновку, таке положення заслуговує підтримки. 25. Статтею 148 не передбачено, що 6 членів, які призначаються Верховною Радою, будуть обрані кваліфікованою більшістю. Така можливість повинна бути взята до уваги Конституційною Комісією15 , оскільки в Україні Президент не є політично нейтральною інституцією, а отже може виникнути ситуація у якій 12 суддів обираються тією ж самою політичною більшістю без участі опозиції. Тим не менш, Венеціанська комісія усвідомлює складність отримання кваліфікованої більшості у теперішній політичній ситуації в Україні. 26. У Попередньому висновку16 висловлено деякі сумніви щодо підвищення вікового цензу для суддів Конституційного суду з 40 до 45 років. У доопрацьованій редакції було залишено мінімальний вік у 40 років, що підтримується Венеціанською комісією. Венеціанська комісія повторно висловлює свої сумніви щодо необхідності вимоги проживання в Україні протягом останніх 20 років, адже 12 CDL-PI(2015)016, § 43. 13 CDL-PI(2015)016, § 42. 14 Набуття чинності даного положення відкладено відповідно до підпункту 8 пункту 19 Перехідних положень. 15 CDL-AD(2004)043 Висновок щодо змін до Конституції Республіки Молдавії (запровадження індивідуальної скарги до конституційного суду), частини 18-19. CDL-AD(2011)040 Висновок щодо закону про встановлення та процедурні правила Конституційного Суду Туреччини, частина 24. 16 CDL-PI(2015)016, § 49.
  7. 7. це положення виключає тих науковців та суддів, які вели наукову чи професійну діяльність за кордоном. Стаття 149 – Незалежність суддів Конституційного Суду 27. На виконання положення щодо не встановлення відповідальності за голосування у зв’язку з ухваленням Судом рішень суддів Конституційного Суду, було додано наступний виняток: за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Зазначення такого виключення, що вже існує для звичайних суддів (стаття 126), також і для суддів Конституційного Суду не викликає питань. Стаття 149-1 Підстави для припинення повноважень суддів Конституційного Суду 28. У Попередньому висновку17 рекомендовано уточнити, що лише грубі дисциплінарні проступки можуть призвести до звільнення з посади судді Конституційного Суду. У доопрацьованій редакції замінено нечітке формулювання вчинення дій, несумісних із статусом суддів Конституційного Суду України на більш визначене вчинення ним дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками – що є несумісним зі статусом судді Суду або виявило його явну невідповідність займаній посаді. Таке визначення є схвальним; тим не менш, рекомендовано додатково кваліфікувати дисциплінарний проступок як серйозний. 29. Венеціанська комісія схвалює зміни, внесені за рекомендаціями у Попередньому висновку18 , щодо припинення повноваження або звільнення суддів за рішенням двох третин від конституційного складу Суду. Стаття 150 – Повноваження Конституційного Суду 30. У Попередньому висновку19 українській владі рекомендовано визначитись, чи повноваження Конституційного Суду щодо вирішення питань про відповідність обмежено лише нормативними актами, чи також й іншими правовими актами. Тепер у статті 150 зазначається, що Конституційний Суд може вирішувати питання про відповідність лише нормативних актів. Стаття 151 – Конституційність питань, які виносяться на референдум 31. Доопрацьована редакція надає можливість не менше сорока п’яти народним депутатам звертатися до Конституційного Суду за висновком щодо конституційності питань, які виносяться на всеукраїнський референдум. Ця зміна є схвальною. Стаття 151-1 – Конституційна скарга 32. У Попередньому висновку20 рекомендовано уточнити, що конституційна скарга може бути подана виключно після вичерпання всіх національних засобів правового захисту. Таке положення було додано у доопрацьованій редакції, що схвалюється Комісією. Розділ XV – Перехідні положення 17 CDL-PI(2015)016, § 46. 18 CDL-PI(2015)016, § 46. 19 CDL-PI(2015)016, § 47. 20 CDL-PI(2015)016, § 52.
  8. 8. 33. Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Перехідних положень Повноваження суддів, призначених на посаду вперше, до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Венеціанська комісія рекомендує належним чином враховувати досвід, набутий такими суддями протягом випробувального строку, після проходження конкурсу на суддівську посаду, наприклад, шляхом звільнення таких суддів від обов’язку проходити додаткову підготовку протягом наступних декількох років. 34. У доопрацьованій редакції додано нове перехідне положення наступного змісту «Відповідність займаній посаді судді, якого було призначено або обрано на посаду до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання явної невідповідності судді займаній посаді за критеріями професіоналізму, етичності або доброчесності є підставою для звільнення такого судді з посади.» 35. Це положення, видається, є конституційною підставою для проведення процедури оцінювання усіх суддів України щодо їх професіоналізму, етичності та доброчесності. Відповідно до наданої українською владою інформації ця процедура здійснюватиметься або Вищою радою юстиції, або Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Високопосадовці здійснюють посилання на рекомендацію Венеціанської комісії щодо закріплення на конституційному рівні надзвичайних заходів для подолання корупції та некомпетентності в судовій системі, запропонованої Законом України Про забезпечення права на справедливий суд21 . 36. У спільному висновку щодо Закону України Про судоустрій і статус суддів і внесення змін до Закону України Про Вищу раду юстиції22 Венеціанська комісія та Генеральний Директорат з прав людини і верховенства права Ради Європи дійсно врахували роз’яснення української влади щодо потреби вибору між звільненням усіх суддів та надання їм права повторно подавати свої кандидатури на посади судді чи їх оцінювання відповідно до процедури, запропонованої законом. Венеціанська комісія та Директорат висловили думку, що може бути необхідним та виправданим вжиття виняткових заходів для викорінення корупції та некомпетентності у судовій владі, що є результатом політичного впливу на процедуру призначення суддів у попередній період, але звільнення усіх суддів, призначених протягом певного проміжку часу, не стане належним вирішенням проблем, визначених владою. Додатково наголошено, що навіть кваліфікаційне оцінювання, передбачене у пункті 6 Перехідних положень, має розглядатися як повністю виняткове і проводиться за умови дотримання надзвичайно суворих гарантій для охорони суддів, які відповідають посадам, що їх займають і що дане питання має розглядатися на підставі більш детальної та суттєвої норми права та вимагатиме конституційної основи. Зрештою, Венеціанська комісія та Директорат закликали до узгодження із процедурою люстрації. 37. Венеціанська Комісія вважає, що звільнення всіх суддів, за виключенням виняткових ситуацій, таких як конституційний дисконтуітет, не відповідає європейським стандартам і принципу верховенства права. Крім того, Венеціанська Комісія вважає, що заміна всіх суддів (більше 8000) не буде можливою без шкоди для подальшого відправлення правосуддя. У разі реорганізації окремих судів, зацікавлені судді повинні мати можливість піти у відставку або пройти прозорий конкурс на нову посаду. 21 Прийнято 16 липня 2015 року. 22 CDL-AD(2015)007, §§ 71 та далі.
  9. 9. 38. Венеціанська комісія зазначає, що не зрозуміло чи це перехідне положення Конституції України має на меті не лише конституційне закріплення процедури оцінювання, передбаченої пунктом 6 Перехідних положень Закону Про забезпечення права на справедливий суд, але й процедури перевірки, передбаченої Законом Про відновлення довіри до судової влади в Україні, чи процедури люстрації, визначеної Законом Про очищення влади. Венеціанська комісія вважає, що наявність декількох паралельних процедур є досить проблематичною, оскільки оцінювання професіоналізму, етичності та доброчесності суддів може бути лише винятковим заходом, який вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, здійснюваних різними органами, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям. Венеціанська комісія зауважує, що виняткові заходи мають бути обмежені у часі та з швидко і ефективно. IV. Висновки 39. На думку Венеціанської Комісії, остання версія змін до Конституції, що підготовлена Робочою групою з питань правосуддя Конституційної Комісії України, є дуже позитивною і добре підготовленою та заслуговує повної підтримки. Проте Венеціанська Комісія пропонує деякі подальші зміни до Конституції. На додаток, Венеціанська Комісія повторює свою наполегливу рекомендацію щодо скасування вищих спеціалізованих судів у процесі впровадження змін, залишаючи при цьому автономність адміністративних судів. 40. У своєму Попередньому висновку Венеціанська Комісія уже схвалила, зокрема: - скасування повноважень Верховної Ради України щодо обрання суддів; - скасування випробувального терміну для суддів, призначених вперше; - скасування порушення присяги як підстави для звільнення суддів з посад; - проведення реформи прокуратури, забезпечення гарантій її незалежності (насамперед, через позбавлення Верховної Ради повноваження щодо висловлення недовіри Генеральному прокурору) та позбавлення прокуратури повноважень щодо здійснення загального нагляду; - збалансований склад Конституційного Суду з 18 членів, що призначаються Президентом України, Верховною Радою України та з’їздом суддів України після відбору на конкурсних засадах серед кандидатів, високі вимоги до яких визначені Конституцією; - запровадження конституційної скарги для фізичних осіб для звернення щодо скасування законів, які можуть бути визнані неконституційними. 41. Венеціанська Комісія також вітає, що дотримуючись її рекомендацій у Попередньому висновку: - повноваження Президента щодо звільнення суддів було вилучено; - забезпечено участь Верховної Ради України у формуванні Вищої ради правосуддя; - не менше сорока п’яти народним депутатам надано можливість звернення до Конституційного Суду України за висновком щодо конституційності питань, які виносяться на всеукраїнський референдум. 42. Тим не менш, Венеціанська Комісія наполегливо рекомендує: - уточнити у пункті 4 частини першої статті 131 повноваження Вищої ради правосуддя не лише ухвалювати рішення про звільнення судді з посади, а й також вирішувати питання переведення суддів та просування їх по службі ; у теперішніх українських реаліях участь Президента у переведенні суддів та
  10. 10. просуванні їх по службі може бути прийнятною як перехідний захід, запроваджений на обмежений період з міркувань національної безпеки; - передбачити, що лише грубі дисциплінарні проступки можуть потягнути за собою звільнення суддів Конституційного Суду. 43. На додаток, Венеціанська Комісія вважає, що у нинішній ситуації в Україні у Конституції була б доцільною згадка про те, що порушення суддею зобов'язання подати декларацію, що підтверджує походження майна судді, може бути підставою для його звільнення. 44. Щодо перехідних положень, що встановлюють можливість проведення процедури оцінювання усіх суддів України з точки зору їх професіоналізму, етичності та доброчесності, Венеціанська комісія повторює, що така процедура може бути лише винятковим заходом, який вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, здійснюваних різними органами, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям. 45. Венеціанська комісія схвалює конструктивні відносини та плідну співпрацю з Конституційною Комісією України. 46. Венеціанська комісія вважає, що після стількох спроб, протягом багатьох років реформування положень Конституції України з питань правосуддя, настав час проводити давно назрілу реформу для того, щоб нарешті рухатися в напрямку досягнення незалежного правосуддя. Венецiанська комiсiя вважає запропоновані конституцiйнi змiни важливим кроком на шляху до досягнення цiєї мети.

×