1. ЕКОЛОГІЧНЕ
ВИХОВАННЯ
Виконала:
Студентка 32ПП групи
Кириченко Ярослава

2. Екологічне виховання – це
систематична педагогічна діяльність,
спрямована на розвиток в учнів
екологічної культури. Зміст екологічного
виховання передбачає розкриття сутності
світу природи — середовища існування
людини, яка повинна бути зацікавлена у
збереженні його цілісності, чистоти,
гармонії.

3. Мета екологічного виховання - формування
відповідального і дбайливого ставлення до природи, що
базується на екологічній свідомості.
 Екологічна свідомість — це глибоке розуміння
нерозривного зв'язку людини з природою, залежності
добробуту людей від цілісності й порівняної незмінності
їхнього середовища проживання.
 Екологічна поведінка складається з окремих учинків
(сукупність відносин, конкретних дій, умінь і навичок) і
ставлень людини до них. На формування ставлень впливають
цілі й мотиви особистості, й формуються вони з роками, і не
так на уроках, як у позакласній і позашкільній діяльності.
 Екологічна вихованість — це єдність екологічної свідомості
та екологічної поведінки. На формування екологічної
свідомості впливають екологічні знання й переконання.

4. Екологічне виховання безпосередньо пов'язане з
екологічною освітою та екологічною культурою.
 Екологічна освіта — це елемент загальної освіти,
спрямований на засвоєння учнями наукових основ
взаємодії суспільства й природи для формування
усвідомлення тісного взаємозв'язку всіх природних і
соціальних процесів, необхідності захисту довкілля та його
поліпшення, раціонального природокористування.
 Екологічна культура — це поведінка й життя людини й
суспільства на основі пізнання та використання законів
розвитку природи з урахуванням близьких і віддалених
наслідків змін природного середовища під впливом
людської діяльності.

5. Завдання екологічного
виховання:
 Формування екологічних
знань
 Виховання любові до
природи
 Прагнення берегти,
примножувати її
 Формування вміння і
навичок діяльності і
природі

6.  Першооснови екологічного мислення закладаються в
сім'ї, яка покликана прищепити дітям систему
екологічних цінностей, норм поведінки у природному
середовищі.
 У тісному взаємозв'язку із сім'єю має працювати і
дитячий садок. Його завдання — через казки, міфи,
ігри розвивати пізнавальні здібності дітей, знайомити їх
з елементарними зв'язками живої і неживої природи,
впливом людини на природне середовище, завдяки
чому в дитини формуватиметься потреба у спілкуванні
з природою.
 Розпочате в дошкільному віці екологічне виховання
триває на всіх етапах навчання у школі. Кожен із них
має свою мету, завдання, відповідну віковим
особливостям школярів методику.

7. Етапи екологічного
виховання в школі:
I. На першому етапі (молодші школярі) школа забезпечує комплексне
вивчення природи і розкриття учням її багатогранних аспектів:
естетичного, санітарно-гігієнічного, екологічного, економічного. Діти
мають зрозуміти також залежність якості життя і здоров'я від стану
довкілля, прагнути поліпшувати його.
II. На другому (5—7 класи) етапі учні накопичують знання про
природні об'єкти, закономірності розвитку та функціонування
біологічних систем, аналізують і прогнозують нескладні екологічні
ситуації, закріплюють правила поведінки в навколишньому
середовищі.).
III. На третьому (8—9 класи) етапі поглиблюються і збагачуються
відомості про явища і закони природи, розкриваються причини
екологічної кризи та усвідомлюється необхідність збереження
природних комплексів (екосистем).
IV. На четвертому етапі (10—11(12) класи) завершується узагальнення
здобутих екологічних знань, здійснюється моделювання простих
кризових ситуацій. У навчальні плани включають інтегровані курси
різних природничих, екологічних дисциплін.

8. Основні принципи екологічної
освіти та виховання:
 міждисциплінарний підхід у
формуванні екологічної культури
школярів;
 цілеспрямованість, систематичність і
безперервність спілкування
школярів із довкіллям у процесі
пізнавальної, ігрової, трудової та
інших видів діяльності;
 єдність інтелектуального та
емоційно-вольового начал у
діяльності учнів із вивчення й
поліпшення стану довкілля;
 прогностичність, що передбачає
відповідальність за збереження
середовища життя для майбутніх
поколінь.

9. Ефективне екологічне виховання
школярів передбачає:
 розроблення орієнтовного змісту неперервної екологічної освіти
для всіх вікових категорій підростаючого покоління, збільшення
ваги екологічних питань як у рамках певних предметів, так і за
допомогою налагодження внутрі- та міжпредметних зв'язків;
 створення в закладах освіти відповідної навчально-матеріальної
бази: куточків охорони природи, живих куточків;
 удосконалення форм і методів екологічного виховання, активне
залучення вихованців до природоохоронної роботи;
 формування мотивів відповідального ставлення до природи,
прагнення глибше пізнати її, примножувати її багатства.