SlideShare une entreprise Scribd logo
1  sur  80
Télécharger pour lire hors ligne
Безпековий огляд ЦДАКР № 2 (89)
1 лютого 2018
Редакційна колегія Зміст
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 лютого 2018
2
Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і
РИЗИКИ» Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння (ЦДАКР,
www.cacds.org.ua ) здійснюється
аналітиками ЦДАКР за підтримки
банку «Аркада». Для підготовки
оглядів залучаються відомі
експерти, дипломати, військові
фахівці та спеціалісти усіх відомств,
що працюють у безпековому
середовищі України.
Метою публікацій Безпекового
огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ»
є оперативне та аналітичне
інформування зацікавлених
профільних структур, ЗМІ та
громадян, що цікавляться
актуальними проблемами безпеки
України.
Кожний огляд присвячений
короткому періоду (1 – 2 тижні),
та містить експертні думки, які
можуть не збігатися з офіційною
позицією української влади.
@2014 Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння
У разі цитування обов’язкове
посилання на ЦДАКР
Редакційна колегія:
Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР
Копчак В.І. – відповідальний секретар, заступник директора ЦДАКР
Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань
Члени Редакційної колегії:
Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної
безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт»
(2005-2010 рр.)
Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия
и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-
консалтингової компанії (ІКК) Defense Express
Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший
заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.),
член Експертної Ради у галузі національної безпеки
Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської
безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член
Експертної Ради у галузі національної безпеки
Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і
оборони України
Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense
Review»
Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної
Ради у галузі національної безпеки
Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник
міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра
оборони України (2014 р.)
Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки,
директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК)
Defense Express
Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний
і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр
охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 лютого 2018
3
ЗМІСТ
Загальні
оцінки
У дзеркалі
експертноі
думки
Аналітичні
розробки
Основні виклики та ризики для України у другій половині
січня 2018 року
Эстония, Латвия, Литва и российская угроза. Часть 2
Надання прав підприємствам ОПК України на здійснення
зовнішньоекономічної діяльності – вимога часу
Не «Мінськом» єдиним: переговори по Донбасу
розширюють географію
Російська армія нового покоління: міфи і реалії
Автоматизация и роботизация поля боя: ответ
на военную угрозу
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 лютого 2018
4
Фахівці Центру досліджень ар-
мії, конверсії та роззброєння
(ЦДАКР) пропонують свій аналіз
ключових тенденцій у сфері безпе-
ки і оборони другої половини січня
2018 року.
Головні ризики воєнного
характеру
Разом з завершенням новорічно-
різдвяних свят, завершилось й від-
носне затишшя в зоні російсько-
українського конфлікту. Поряд із
посиленням вогневих ударів з важ-
кої артилерії та мінометів різного
калібру, всією лінією зіткнення ак-
тивізувалась діяльність ДРГ і снай-
перських груп противника. Відміча-
лась активна розвідка противником
бойових порядків українських під-
розділів, зокрема, з використанням
БПЛА, які вели розвідку їх тактич-
ного і оперативно-тактичного тилу.
Найбільш інтенсивно вогневі
удари наносилися противником по
позиціях українських військ в ра-
йоні н.п. Щастя, Луганське, Троїць-
ке, Верхньоторецьке, Авдіївка, Піс-
ки, Водяне та Широкино. Крім того,
в районі н.п. Станиця Луганська
противник систематично обстрі-
лював українські підрозділи зі стрі-
лецького озброєння, що є пору-
шенням угоди про розведення сил
в даному районі. При цьому щодо
здійснення обстрілів українських
позицій і цивільних об’єктів, про-
тивник остаточно перейшов на
«нічний режим», що можна пояс-
нити як намагання Кремля забез-
печити мінімальне фігурування в
доповідях ОБСЄ фактів порушен-
ня режиму припинення вогню з
боку його маріонеток на Донбасі і
тим самим на ділі підтверджувати
власну готовність до діалогу з Захо-
дом щодо вирішення «української
кризи» (за яку й було отримано
такі болючі для російської економі-
ки санкції).
Загальні
оцінки
Основні виклики та ризики для України
у першій половині січня 2018 року
5
Поряд з цим, з метою недопу-
щення фіксації представниками
СММ ОБСЄ фактів порушення
Мінських домовленостей, коман-
дуванням «1 АК ДНР» і «2 АК ЛНР»
введено обмеження на переміщен-
ня військової техніки поблизу лінії
розмежування в денний час і вжи-
то заходи з проведення додаткових
заходів щодо маскування. Крім
того, для обмеження переміщень
представників місії ОБСЄ, на
маршруті їх руху – перш за все в ра-
йонах, де противник обладнує нові
позиції, – встановлювались не-
правдиві таблички про мінування
місцевості.
Також наприкінці січня україн-
ськими екологами вкотре було під-
нято питання про існуючу в зоні
російсько-українського конфлікту
загрозу екологічної катастрофи.
Російські найманці й війська на
Донбасі цілеспрямовано руйнують
інфраструктуру, внаслідок чого за-
бруднення навколишнього середо-
вища є катастрофічним.
«На непідконтрольних на цей
час територіях України 36 вугіль-
них шахт повністю затоплено та не
підлягають відновленню. По завер-
шенні військового конфлікту Укра-
їні не обійтися без міжнародної
підтримки та сучасних інженерних
рішень для належної консервації
шахт, які було зруйновано під час
бойових дій», - так охарактеризу-
вав ситуацію на тимчасово окупо-
ваній території Міністр екології та
природних ресурсів Остап Семе-
рак.
З огляду на це ЦДАКР вкотре
наголошує на тому, що, плануючи
повертати окуповані території,
Україна має вже сьогодні готувати-
ся до вирішення безлічі екологіч-
них проблем. У такій ситуації дуже
корисним буде міжнародна співп-
раця, налагоджувати яку необхідно
починати вже сьогодні, бо еколо-
гічна ситуація вимагатиме негай-
них практичних кроків.
Основні виклики всередині
держави
Довгоочікуваний закон про
деокупацію
На фоні відсутності будь-якого
прогресу у реалізації Мінських до-
мовленостей через небажання Росії
визнавати свою агресію проти
України відмічається повільний,
однак впевнений, прогрес нашої
держави в процесі протидії цій
агресії. Ознакою цього є прийняття
18 січня Верховною радою Закону
№ 7163 «Про особливості держав-
ної політики із забезпечення дер-
жавного суверенітету України над
тимчасово окупованими територі-
ями в Донецькій та Луганській об-
ластях» (т.зв. Закон про деокупа-
цію).
Прийнятий закон однозначно
стверджує, що ситуація в Криму і
Донбасі є міжнародним збройним
конфліктом, де Росія є державою-
агресором (за IV Гаазькою і IV Же-
Наприкінці січня українськими еколо-
гами вкотре було піднято питання
про існуючу в зоні російсько-україн-
ського конфлікту загрозу екологіч-
ної катастрофи. Російські найманці
й війська на Донбасі цілеспрямовано
руйнують інфраструктуру, внаслі-
док чого забруднення навколишньо-
го середовища є катастрофічним
6
невською конвенціями), яка здій-
снює збройну агресію та окупувала
частину Донецької та Луганської
областей. Тепер на законодавчому
рівні закріплено, що Росія несе від-
повідальність за порушення прав
цивільного населення до моменту
виведення окупаційних військ з те-
риторії Донбасу, а також за матері-
альні збитки.
Закон не уточнює окремої дати
початку агресії на Донбасі, проте,
він містить посилання на закон про
тимчасову окупацію Криму, де вка-
зано дату початку агресії Росії щодо
України загалом – 20 лютого 2014 р.
Це є важливим моментом, оскільки
законодавчо закріплює факт, що
Росія почала військову агресію з
Криму, а не з Донбасу.
Також новий закон закріплює
порядок протидії збройній агресії
країні Росії на території Донецької
та Луганської областей і дає
роз’яснення щодо правових під-
став застосування усіх можливих
засобів і ресурсів, які Україна вико-
ристовує проти цього. Зокрема,
очікуваним нововведенням зако-
нопроекту стало фактичне пере-
форматування АТО в «заходи із за-
безпечення національної безпеки й
оборони, відсічі й стримування
збройної агресії РФ». Повноважен-
ня з керування військовими і пра-
воохоронними підрозділами тепер
на Донбасі переходять від СБУ до
Генерального штабу. Відповідаль-
ним за управління всіма військови-
ми і правоохоронними підрозділа-
ми, залученими для проведення
військових операцій в Донецькій і
Луганській областях, буде Коман-
дувач об’єднаних сил, в підпоряд-
куванні якого знаходитиметься
Об’єднаний оперативний штаб
збройних сил. До його складу вхо-
дитимуть представники усіх родів
збройних сил і правоохоронці, які
перебуватимуть на території про-
ведення заходів із забезпечення
нацбезпеки до виведення окупа-
ційних військ.
Прийняття даного законодавчо-
го акту безсумнівно є вкрай важли-
вим елементом протидії російській
агресії, адже він уособлює законо-
давче підтвердження правової по-
зиції України щодо агресії Росії і
вибиває з рук останньої можли-
вість надалі спекулювати на даній
темі. Також даний нормативний
акт має стати підставою для роз-
ширення українських і міжнарод-
них санкцій проти Росії, а також
початком формування консолідо-
ваної правової претензії до неї за
усі збитки внаслідок агресії та оку-
пації.
Javelin на перспективу
Ще однією важливою подією
другої половини січня став перехід
питання про передачу Україні аме-
риканських ПТРК Javelin з теоре-
тичної в практичну площину.
Про те, що питання вирішене
позитивно, вже заявив і Президент
Закон закріплює порядок протидії
збройній агресії країні Росії на тери-
торії Донецької та Луганської
областей і дає роз’яснення щодо
правових підстав застосування усіх
можливих засобів і ресурсів
7
Петро Порошенко, і Міністр обо-
рони Степан Полторак, і Началь-
ник генерального штабу В.Мужен-
ко. Більш того, глава військового
відомства 2 лютого буде знаходи-
тись з робочим візитом у Вашинг-
тоні, де обговорюватиме з амери-
канськими колегами терміни
поставок американських комплек-
сів до України.
В питанні передачі Україні аме-
риканських ПТРК слід зрозуміти
декілька речей. Найголовніше - це
те, що їх наявність в українській
армії не змусить РФ відмовитись
від своїх агресивних планів щодо
України та не змінить баланс сил в
зоні російсько-українського кон-
флікту на користь нашої держави.
Слід також зазначити, що за сьо-
годнішньої ситуації на Донбасі дані
комплекси навряд чи будуть вико-
ристовуватись. Такий висновок
можна зробити зі слів К.Волкера,
який так прокоментував ситуацію
навколо передачі Україні амери-
канських комплексів: «Я хочу під-
креслити, що це - оборонна техні-
ка. Вона корисна тільки тоді, коли є
танковий напад. Тоді його можна
нейтралізувати. Це саме захисне
озброєння, не для нападу і не для
застосування на лінії конфлікту».
Також він додав: «Ми тільки споді-
ваємося заповнити деякі «білі пля-
ми» в оборонних потужностях
України, щоб перешкодити подаль-
шому розпаленню конфлікту…».
Тож є очевидним, що американська
сторона не є зацікавлена в тому,
щоб українці вже сьогодні демон-
стрували російським військовим
можливості американських ПТРК і
тим самим спровокувати Кремль
на загострення ситуації на Донбасі
і звинувачення в цьому США, які
мілітаризують Україну. В той же
час, для Кремля передача ПТРК
Javelin - це чіткий сигнал, що його
спроби підняти ставки на Донбасі
чи розширити свою агресію на те-
риторії України будуть йому доро-
го коштувати. Також сам факт пе-
редачі Україні американських
комплексів є для Москви своєрід-
ним сигналом, що у разі необхід-
ності такі поставки можуть стати
регулярними, а їхні обсяги - у рази
більшими.
Також слід розуміти, що процес
передачі ПТРК – це не питання
одного-двох днів. Як зазначив
український НГШ, є відповідна
процедура їх отримання, і вона, на
жаль, не така швидка, як би цього
хотілось українській стороні. «На
сьогодні ведеться обговорення
питань безпеки, в тому числі, умов
зберігання Javelin в підрозділах
ЗСУ. Також йде робота з юридич-
ного оформлення процесу переда-
чі ПТРК. Паралельно ведеться ро-
бота щодо підготовки до
застосування і експлуатації аме-
риканських комплексів», - зазна-
чив В.Муженко.
Останнє питання, а саме, підго-
товка особового складу до застосу-
Для Кремля передача ПТРК Javelin -
це чіткий сигнал, що його спроби
підняти ставки на Донбасі чи роз-
ширити свою агресію на території
України будуть йому дорого кошту-
вати
8
вання американських ПТРК є, ма-
буть, ключовим в питанні їх
передачі до України. Адже, сьогод-
ні важливо якісно підготувати осо-
бовий склад до використання да-
ного комплексу, щоб у разі
виникнення необхідності в його за-
стосуванні та прийняття в США рі-
шення про передачу Україні біль-
шої кількості зразків даного ОВТ, в
українських військовослужбовців
не виникало жодних проблем із
його експлуатацією, а у противни-
ка жодних ілюзій щодо можливос-
тей українських підрозділів, озбро-
єних даним комплексом.
Виклики та ризики на
міжнародній арені
Миротворчі багатоходівки Кремля
Прийняття закону про деокупа-
цію спутало всю «миротворчу»
стратегію Кремля в Україні. Протя-
гом останніх декількох місяців
Кремль намагався нав’язати Украї-
ні і Заходу різні власні ідеї стосовно
запуску міжнародної миротворчої
місії на територію окупованого
Донбасу. Незмінним їх стержнем
залишався один елемент – фіксація
ЛДНР стороною протистояння, з
якою слід домовлятись і узгоджу-
вати в тому числі миротворчі фор-
мати. Однак визнання в новому
українському законі Росії держа-
вою-агресором автоматично уне-
можливлює будь-які формати
участі Кремля у миротворчому
врегулюванні на Донбасі.
Незважаючи на це, Кремль про-
довжує наполягає на тому, що не
має жодного стосунку до подій в
Україні і, як і раніше, розігрує свою
миротворчу карту. При цьому він
надалі продовжує діяти за принци-
пом «отримати все, при цьому нічо-
го зі свого боку не віддавши». В Ки-
єві і Вашингтоні це прекрасно
розуміють і тому поки всі мирот-
ворчі багатоходівки Путіна не дося-
гають своєї мети. Більш того, тепер
ситуація для Кремля ускладнюєть-
ся, оскільки кожну його миротвор-
чу карту україно-американський
переговорний тандем буде бити по-
ложеннями нового українського за-
кону про деокупацію. Подібну ситу-
ацію можна було спостерігати у
випадку з четвертим раундом пере-
говорів між помічником президен-
та РФ В.Сурковим та спецпредстав-
ником Держдепу США К.Волкером,
який відбувся 26 січня в Дубаї.
Після їх завершення помічник
Путіна Владислав Сурков демон-
стрував показове задоволення і
вже встиг заявити, що мовляв «цьо-
го разу американська пропозиція з
розміщення місії ООН на Донбасі
цілком реальна для реалізації».
Тобто, якщо брати до уваги лише
слова сказані Сурковим, то можна
зробити висновок, що сторони до-
сягли якоїсь домовленості. Однак,
якщо послухати К.Волкера, то стає
очевидним, що до домовленості ще
далеко і що позиції сторін, фактич-
но, залишаються незмінними.
Визнання в новому українському
законі Росії державою-агресором
автоматично унеможливлює будь-
які формати участі Кремля у мирот-
ворчому врегулюванні на Донбасі
9
«Росія запропонувала іншу кон-
цепцію - так звану захисну силу,
яка оберігала б тільки спостеріга-
чів ОБСЄ. Контроль за кордоном
вона не передбачає. Тому нескін-
ченний потік російських сил та
озброєння через міжнародний кор-
дон тривав би. Це не те, на що змо-
гли б погодитися США і ООН», -
зазначив він. Крім того К.Волкер
додав, що позиція США щодо від-
сутності в миротворчій місії пред-
ставників РФ залишається незмін-
ною.
Про те, що дубайська зустріч В.
Суркова і К.Волкера не принесла
бажаних результатів насамперед
для РФ, говорить й небажання
Кремля коментувати її результати.
«Сурков робив заяву, в якій він
сказав, що за якимись параметра-
ми можна зафіксувати збіг думок.
Сурков сказав уже, що необхідно
проаналізувати ряд пропозицій,
які були озвучені США. Більше до-
дати нічого до того, що заявляв сам
Сурков», - сказав речник росій-
ського президента Д.Пєсков. Як ба-
чимо, додати, дійсно, нічого.
Слова ж Суркова про нібито по-
ступки США, які привезли в Дубаї
оновлену позицію по миротворцях
на Донбасі, яка влаштує РФ, на
думку ЦДАКР є ні чим іншим як
намаганням перед президентськи-
ми виборами показати електорату
Путіна черговий успіх російської
дипломатії на одному з ключових
напрямків кремлівської політики.
Не виключено, що це також може
бути бажання власне Суркова під-
вищити свою апаратну вагу вдава-
ним прогресом у переговорному
процесі з непоступливим амери-
канським Держдепом.
Фінт Астаною
Окрім вищезгаданих перегово-
рів в форматі Сурков-Волкер,
Кремль паралельно використовує й
інші нагоди та способи просунути
свої миротворчі ініціативи щодо
Донбасу. Однією з таких нагод ста-
ла зустріч президента США Д.
Трампа та президента Казахстану
Н.Назарбаєва на полях Радбезу
ООН в Нью-Йорку. Одною з тем
переговорів, за словами казахстан-
ського президента, було питання
розвитку ситуації на Донбасі. Зо-
крема, як зазначив Н.Назарбаєв,
Д.Трамп запропонував перенести
переговори щодо врегулювання
конфлікту на Донбасі з Мінська в
інше місце.
«Мінськ-1 в глухому куті, потрі-
бен Мінськ-2. Він (Трамп – ред.) го-
ворить: «Давайте в іншому місці, не
в Мінську». Я кажу: «Давайте в Ка-
захстані, як спочатку мало бути».
(...) Домовилися в цьому напрямку
працювати», - розповів казахстан-
ський президент.
На думку ЦДАКР, зустріч
Д.Трампа з президентом Казахста-
ну, який донедавна тримав жорстку
лінію повного дистанціювання від
подій в Україні, показала, що
Позиція США щодо відсутності в
миротворчій місії представників РФ
залишається незмінною
10
Кремль підключив Астану до своїх
миротворчих маневрів. ЦДАКР не
виключає, що Н.Назарбаєв під час
візиту до США, окрім вирішення
власних питань, опосередковано
виконував, зокрема, роль комуні-
катора між Кремлем і Д.Трампом.
Більш того, є підстави стверджува-
ти, що готовність Казахстану при-
йняти переговорну групу з врегу-
лювання ситуації на Донбасі було
попередньо погоджено із Кремлем.
Також в ЦДАКР вважають, що ак-
тивність залучення Кремлем своїх
союзників по ОДКБ до різних його
миротворчих ініціатив щодо Дон-
басу, буде лише зростати (особливо
в світлі прийняття в Україні закону
про деокупацію).
Знову за старе: європейці прагнуть
зняття санкцій з РФ
Після міжнародної антиросій-
ської синергії, яка відмічалась на-
передодні нового 2018 року, у дру-
гій половині січня в Європі знову
активізувались різного роду сим-
патики Кремля, а також його посі-
паки серед європейського політи-
куму та бізнесу.
Так, вкотре про неефективність
і недоцільність європейських санк-
цій проти Росії заговорили у Ні-
меччині. Цього разу інформацій-
нийпростірзбуривпрем’єр-міністр
федеральної землі Тюрінгія Б.Раме-
лов, який порівняв санкції ЄС про-
ти Росії з «мертвою конякою». На
його переконання, антиросійські
санкції ЄС завдали серйозної шко-
ди економіці Німеччини, натомість
жодним чином не вплинули на си-
туацію в Україні
Очевидно, що Кремль час від
часу використовує пов’язаних із
собою якимось чином німецьких
політиків чи представників бізнес
кіл для того, щоб періодично під-
тримувати в ЄС градус незадово-
лення антиросійськими санкціями
і створення інформаційного при-
воду для російської пропаганди
розгорнути чергову інформаційну
кампанію на тему «як антиросій-
ські санкції шкодять економіці
ЄС».
Певне занепокоєння знову ви-
кликає ситуація в ПАРЄ. Напри-
кінці минулого року в ПАРЄ було
підписано «жорстку декларацію»
про необхідність захистити її «цін-
ності і авторитет» на тлі постійних
спроб повернути представників
РФ в цю структуру, в свою чергу,
російський парламент офіційно
відмовився від участі в роботі
асамблеї. Здавалося, що принаймні
на найближчий період, дане питан-
ня є закритим. Однак початок цьо-
го року показав, це була тактична
пауза Росії та проросійських сил в
організації перед новим наступом.
Ознаменував його Генсек Ради Єв-
ропи, який почав відкриту кампа-
нію за «прощення» Росії. Крім того,
вперше за останні роки у Страс-
бурзі з’явилися представники ро-
сійського парламенту. Також роз-
Кремль час від часу використовує
пов’язаних із собою якимось чином
німецьких політиків чи
представників бізнес кіл для того,
щоб періодично підтримувати в ЄС
градус незадоволення
антиросійськими санкціями і ство-
рення інформаційного приводу для
російської пропаганди розгорнути
чергову інформаційну кампанію на
тему «як антиросійські санкції
шкодять економіці ЄС»
11
почав роботу «спеціальний
комітет» з російського питання,
який, фактично, є ключем до знят-
тя антиросійських санкцій.
Поряд з цим, всередині організа-
ції існує негласне розпорядження
щодо перешкоджання роботи укра-
їнської делегації, яка вважається ви-
нною в тому, що до Ради Європи не
надійшли 50 мільйонів євро
обов’язкового внеску від Росії. Про
це, зокрема, зазначив глава україн-
ської делегації в ПАРЄ В.Ар’єв: «За-
раз мені декілька людей сказали, що
Україну намагаються зробити ви-
нною, тому що ми стоїмо на шляху
50 мільйонів євро від Росії».
Офіційний Київ відреагував на
таку ситуацію в ПАРЄ словами віце-
прем’єр-міністра з питань євроат-
лантичної інтеграції І.Климпуш-
Цинцадзе. «Безумовне і повне
відновленняповноваженьросійської
делегації в Парламентській асамблеї
Ради Європи призведе до фактично-
го знищення авторитету Асамблеї,
поставить під сумнів легітимність її
резолюцій і рекомендацій, негативно
вплине на діяльність всієї Ради Єв-
ропи», - зазначила український поса-
довець під час зустрічі з міністром
закордонних справ Фінляндії Т.Со-
йні в рамках Всесвітнього економіч-
ного форуму в Давосі.
При цьому слід зазначити, що
попри всі спроби керівництва
ПАРЄ скасувати санкції та повер-
нути до організації російську деле-
гацію, зробити це на практиці буде
не так легко. Адже для цього по-
трібно буде, по-перше, заручитись
підтримкою більшості делегатів в
ПАРЄ. Причому в рамках відкри-
того голосування, коли позиція
кожного делегата є публічною. Єв-
ропейські політики-симпатики РФ
розуміють, що після голосування
за повернення агресора до ПАРЄ
їм буде влаштовано журналіст-
ський допит, під час якого вони на-
вряд чи зможуть знайти більш-
менш гідне пояснення мотиву свого
рішення. Також для того, щоб по-
вернути Росію в ПАРЄ, організації
необхідно буде добровільно позбу-
тись частини своїх повноважень.
Для власного повернення до
Асамблеї Росія ставить вимогу про
скасування власне механізму на-
кладання санкцій цією організаці-
єю. В результаті ПАРЄ не матиме
змоги адекватно реагувати на про-
блеми, сприяння у вирішенні яких
входить до її компетенції. А це в
свою чергу поставить питання не
тільки про авторитет, але й про ак-
туальність наявності такої органі-
зації як ПАРЄ в принципі.
Тому очевидно, що поряд з по-
тужним натиском Росії та проро-
сійською позицією керівництва
ПАРЄ в Асамблеї є не менш сер-
йозні перешкоди для реалізації ро-
сійських планів.
Стабільність Вашингтону
На фоні європейців досить ста-
більно і передбачувано в питанні
12
антиросійських санкцій вигляда-
ють США. Так, 26 січня Офіс з пи-
тань контролю над іноземними ак-
тивами Міністерства фінансів
США розширив санкції проти
Кремля «через втручання Росії в
ситуацію на сході України». Зокре-
ма, до санкційного списку США
внесли 21 громадянина Росії і Укра-
їни, а також дев’ять компаній. Ре-
зультатом таких дій американської
сторони стало замороження в США
активів осіб, які включені до спис-
ку та заборона ведення бізнесу з
цією країною.
А вже 30 січня Міністерство фі-
нансів США опублікувало довгоо-
чікувану т.зв. «кремлівську допо-
відь», в якій перераховані імена
наближених до В.Путіна росій-
ських чиновників і бізнесменів. В
списку – вся політична та бізнес-
еліта Росії, зокрема, прем’єр-
міністр Д.Медведєв, глава МЗС
С.Лавров, прес-секретар президен-
та Д.Пєсков, помічник президента
В.Сурков, спікери Держдуми і Ради
федерацій В.Володін і В.Матвієнко,
голова ФСБ О.Бортніков, олігархи
О.Дерипаска, Р.Абрамович, брати
Ротенберги, Г.Тимченко, А.Усма-
нов, І.Сєчін, О.Міллер та інші. За-
галом – 210 імен (114 високопоса-
довців та 96 олігархів).
Кращий подарунок Кремлю на-
передодні виборів й годі придума-
ти. Путінському електорату пока-
зали, що вся злодійкувата правляча
верхівка не просто виводить шале-
ні гроші з країни, але й скеровує і
вкладає їх в активи на території
того, кого вона називає головним
ворогом Росії.
Даний звіт не означає запрова-
дження якихось санкцій чи обме-
жень щодо зазначених в ньому осіб
(за винятком тих, щодо кого обме-
ження були введені раніше). В той
же час це не означає, що такі санк-
ції не можуть бути введені пізніше.
Для того, щоб зрозуміти наскільки
вони будуть болючі для найближ-
чого оточення Путіна, слід нагада-
ти розмір їх капіталовкладень в
американську нерухомість. За да-
ними американської сторони, мова
йде про більш ніж 1 трлн. доларів.
Якщо дана сума буде заблокована,
то тоді в Кремлі дійсно настануть
важкі часи. Оскільки, якщо до не-
давнього часу Путін міг відносно
безболісно компенсувати тим гру-
пам, на які він спирається, їх збит-
ки через санкції, то з кожним днем
ресурсів для цього в нього стає все
менше. Тому досить скоро ниніш-
ньому очільнику Кремля доведеть-
ся зіткнутися з тим, що до провалів
на міжнародних фронтах й глибо-
кої стагнації російської економіки
додасться ще одна головна біль у
вигляді необхідності збереження
лояльності свого найближчого ото-
чення.
Скоро нинішньому очільнику Кремля
доведеться зіткнутися з тим, що
до провалів на міжнародних фрон-
тах й глибокої стагнації російської
економіки додасться ще одна голо-
вна біль у вигляді необхідності
збереження лояльності свого най-
ближчого оточення
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 лютого 2018
13
В оборонно-промисловому се-
редовищі та в експертних колах
тривалий час дискутується тема на-
дання прав оборонним підприєм-
ствам усіх форм власності щодо
здійснення зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД) під наглядом дер-
жави, але без спеціальних експорте-
рів - посередників. Зокрема, такі на-
магання пов’язані із підтримкою
розвитку національного виробника
озброєнь і військової техніки (ОВТ)
та створення належних умов для
розширення присутності на україн-
ському ринку іноземних оборонних
компаній і, відповідно, залучення
новітніх оборонних технологій.
Проблемабулаобговоренауфор-
маті «закритого клубу» за участю
представників різних гілок влади
України, керівників промислових
оборонних підприємств (об’єднань),
експертів – в межах роботи Експерт-
ної ради у галузі безпеки (створеної
ініціативою ЦДАКР в 2014 р.).
Учасники експертного засідан-
ня дійшли висновків, що надання
прав оборонним підприємствам
усіх форм власності щодо здійснен-
ня зовнішньоекономічної діяль-
ності під наглядом держави є вимо-
гою часу та світова практика (на
цьому наполягає переважна біль-
шість учасників засідання). Крім
того, незважаючи на неготовність у
цей час державних замовників са-
мостійно здійснювати імпорт ОВТ,
держава має надати таке право, що
передусім покращить імідж Украї-
ни при здійсненні закупівель та
зменшить фактичні витрати (орі-
єнтовно на 5%, які відраховуються
як комісійні спецекспортеру). При
цьому, фахівцями було вказано на
наступне.
1. Система організації військо-
во-технічного співробітництва,
сформована в 1996 р. (в тому числі,
в умовах дії неоголошених обме-
жень для України з боку країн-парт-
Надання прав підприємствам ОПК України
на здійснення зовнішньоекономічної
діяльності – вимога часу
У дзеркалі
експертноі
думки
Надання прав оборонним підприєм-
ствам усіх форм власності щодо
здійснення зовнішньоекономічної
діяльності під наглядом держави є
вимогою часу та світова практика
14
нерів), є застарілою та стримує роз-
виток національних підприємств
ОПК. За умов, коли чинне законо-
давство України дозволяє підпри-
ємствам ОПК усіх форм власності
отримати ліцензію на експорт влас-
ної продукції, штучне утворення
перешкод створює низку додатко-
вих ризиків. Зокрема, винос вироб-
ництв за кордон та втрату техноло-
гій(зафіксованонизкупідприємств,
які свідомо розвивають виробни-
цтва в іноземних державах, бо з
України не можливо вести адекват-
ну зовнішньоекономічну діяль-
ність), штучне гальмування зрос-
тання обсягів експорту українських
ОВТ (послуг) на світовому ринку,
відмова іноземних компаній від ін-
вестування (створення СП) в Укра-
їні (внаслідок неможливості бути
власником на території України, де
участь у ДОЗ надає не більше 6-7%
прибутку, а здійснення ЗЕД перед-
бачає не менше 15% втрат у вигляді
комісійних).
2. Контроль з боку держави за
експортом ОВТ та продукції по-
двійного використання не погір-
шиться в разі відмови від послуг
ДК «Укрспецекспорт». Керівники
підприємств наполягають на праві
вибору (якщо вигідні умови пропо-
нує спецекспортер — вони при-
ймаються, якщо підприємство саме
знаходить покупця — обходиться
без посередника).
3. Розв’язати проблему надання
прав підприємствам ОПК щодо
здійснення ЗЕД можна шляхом
внесення змін до відповідних по-
станов Уряду або шляхом прийнят-
тя відповідного Закону України.
Перший варіант коротший і вбача-
ється більш простим у досягненні
результату, однак у подальшому
прийняття Закону України є до-
цільним та важливим елементом
формування нормативно-правової
бази, гармонійної для співробітни-
цтва із іноземними оборонними
компаніями.
Довідково. Відповідно до статті
6 Закону України «Про державний
контроль за міжнародними переда-
чами товарів військового призна-
чення та подвійного використан-
ня» (№ 549-IV) реалізацію
державної політики в галузі дер-
жавного експортного контролю за-
безпечують центральний орган ви-
конавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері держав-
ного експортного контролю, а та-
кож міністерства, інші центральні
органи виконавчої влади, уповно-
важені згідно із законодавством
здійснювати заходи в галузі дер-
жавного експортного контролю. Як
вбачається з пункту 6 Положення
про порядок надання суб’єктам зо-
внішньоекономічної діяльності по-
вноважень на право здійснення
експорту, імпорту товарів військо-
вого призначення та товарів, які
містять відомості, що становлять
державну таємницю, яке затвер-
джене постановою Кабінету Міні-
Штучне гальмування зростання
обсягів експорту українських ОВТ
(послуг) відмова іноземних компаній
від інвестування (створення СП) в
Україні
Контроль з боку держави за експор-
том ОВТ та продукції подвійного
використання не погіршиться
Розв’язати проблему надання прав
підприємствам ОПК щодо
здійснення ЗЕД можна шляхом
внесення змін до відповідних поста-
нов Уряду
Центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну
політику у сфері державного
експортного контролю
15
стрів України від 8 червня 1998
року № 838 (далі – Положення…),
для одержання повноважень на
право здійснення експорту, імпор-
ту товарів військового призначен-
ня та товарів, які містять відомос-
ті, що становлять державну
таємницю суб’єкт зовнішньоеко-
номічної діяльності надсилає до
Держекспортконтролю лист із
стислим викладом мети звернення,
до якого додає, серед іншого, ви-
сновок міністерства, іншого цен-
трального органу виконавчої вла-
ди, до сфери управління якого він
належить, а також висновки Мініс-
терства економічного розвитку та
торгівлі, Міністерства оборони в
межах їх компетенції щодо можли-
вості надання такому суб’єкту зо-
внішньоекономічної діяльності по-
вноважень. Зазначимо при цьому,
що Державна служба експортного
контролю України (Держекспорт-
контроль) є центральним органом
виконавчої влади, діяльність якого
спрямовується і координується Ка-
бінетом Міністрів України через
Мінекономрозвитку і торгівлі і
який реалізує державну політику у
сфері державного експортного
контролю. Тобто, в даному кон-
кретному випадку, відбувається
просте дублювання функцій у сфе-
рі експортного контролю. Однак це
вимагає від суб’єкта зовнішньое-
кономічної діяльності отримання
додаткових висновків. Крім цього,
серед основних завдань Міноборо-
ни відсутні повноваження щодо
формування і реалізації державної
політики у сфері державного екс-
портного контролю. Цим самим за-
кладено певні корупційні ризики.
Відповідно до положень статті
11 Закону 549-IV експертами не мо-
жуть призначатися представники
підприємств чи організацій, заці-
кавлених у висновках експертизи.
При цьому Положенням… перед-
бачено залучення до такої експер-
тизи на різних її стадіях представ-
ників Державного концерну
«Укробронпром» та Державної
компанії «Укрспецекспорт». Ці
об’єднання зацікавлені у висновках
експертизи, як суб’єкти господарю-
вання та суб’єкти здійснення між-
народних передач товарів.
З огляду на наведене вбачається
необхідність вилучення з Поло-
ження… норм щодо отримання ви-
сновків Мінекономрозвитку і Мі-
ноборони та участі Державного
концерну «Укробронпром» і Дер-
жавної компанії «Укрспецекспорт»
у проведенні експертиз.
Експерти зосереджують увагу і
на наступному аспекті правовідно-
син державного контролю за між-
народними передачами товарів
військового призначення та по-
двійного використання. Положен-
нями чинних нормативно-право-
вих актів з питань експортного
контролю встановлено вичерпний
перелік документів, які необхідно
надати суб’єктом господарювання
Експертами не можуть признача-
тися представники підприємств чи
організацій, зацікавлених у
висновках експертизи
З огляду на наведене вбачається
необхідність вилучення з Положен-
ня… норм щодо отримання
висновків Мінекономрозвитку і
Міноборони та участі Державного
концерну «Укробронпром» і
Державної компанії «Укрспецек-
спорт» у проведенні експертиз
16
для отримання повноваження чи
дозволу. Однак цими актами пе-
редбачено і отримання додаткових
матеріалів та інформації. Така су-
перечність однозначно призводить
до виникнення потенційного кон-
флікту інтересів, що впливає на
об’єктивність чи неупередженість
прийняття рішень, або на вчинен-
ня чи не вчинення дій під час ви-
конання зазначених повноважень.
4. Застереження також було ви-
словлено окремими учасниками за-
сідання (представниками влади).
Зокрема, щодо необхідності від-
новлення ліцензування (сертифі-
кації) підприємств (виробництв) за
умов надання прав оборонним під-
приємствам усіх форм власності
щодо здійснення ВЕД – задля «за-
хисту іміджу держави як виробни-
ка ОВТ». Слід також удосконалити
процедуру проведення Україною
тендерів у частині імпорту ОВТ або
технологій, оскільки непрофесій-
ність (упередженість) представни-
ків замовника призводить до нега-
тивних наслідків для іміджу
Української держави як учасника
міжнародного ринку ОВТ.
Відновлення ліцензування (сертифі-
кації) підприємств (виробництв)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 лютого 2018
17
Нинішній статус-кво на Донбасі
виник внаслідок того, що мінський
процес зайшов у глухий кут, який
виявився занадто тісним для того,
аби Росія та Захід могли почували-
ся в ньому достатньо комфортно і
продовжувати свій «business as
usual». Перспектива замороження
конфлікту на десятиліття вияви-
лась небажаною навіть для Кремля
– ситуація в економіці РФ залишає
бажати кращого, а санкції дошку-
ляють все болючіше. Але на даному
етапі така диспозиція аж ніяк не
наближує нас до розв’язання всьо-
го клубка протиріч.
Норманський формат не зміг
звузити провалля між позиціями
Москви та Києва. Кремль вперто
намагається легалізувати псевдо-
республіки на сході України через
нав’язування Києву прямого діало-
гу з сепаратистами, в той час як
українська влада робить стратегіч-
ну ставку на Вашингтон, сподіваю-
чись що Штати проторують їй
шлях до прямих переговорів з Росі-
єю в рамках, які не дозволятимуть
Білокам’яній переводити стрілки
на своїх маріонеток. Цьому має по-
сприяти прийняття закону про де-
окупацію Донбасу, яким Україна
визнала Росію державною-агресо-
ром що, відповідно, несе відпові-
дальність за наслідки інтервенції.
Мовчазна згода Парижу та Бер-
ліну означає, що локомотивом пе-
реговорів залишатиметься формат
Не «Мінськом» єдиним: переговори
по Донбасу розширюють географію
Володимир Солов’ян,
керівник зовнішньополітичних проектів ЦДАКР
Мовчазна згода Парижу та Берліну
означає, що локомотивом перегово-
рів залишатиметься формат
Волкер-Сурков
18
Волкер-Сурков. Потенційно діалог
спеціального представника Дер-
жавного департаменту США з пи-
тань України та помічника Путіна
може принести цілком конкретний
результат в питанні розгортання
миротворчої місії на території
ОРДЛО. Але на швидкий результат
марно сподіватись – сьогодні на-
віть озвучені в ЗМІ результати пе-
ремовин інтерпретуються сторона-
ми конфлікту по-різному. Подібну
ситуацію спостерігаємо і у випадку
з четвертим раундом переговорів,
що відбувся в Дубаї 26 січня. Так,
російський представник заявив,
що «дубайський пакет» американ-
ських напрацювань, на відміну від
«бєлградського», «в цілому вигля-
дає цілком реалізованим» і Москва
«уважно вивчить» пропозицію
Волкера. В той же час американ-
ський дипломат після близькосхід-
ного рандеву з Сурковим у своїх
висловлюваннях зберіг холодні
нотки, в чергове наголосивши, що
Росія відіграє ключову роль у кон-
флікті.
Отож, в контексті висловлю-
вань російського переговорника,
питання щодо справжніх намірів
Москви залишається відкритим. То
що ж ми маємо: готовність Кремля
йти на поступки в питанні мирот-
ворців на Донбасі чи банальне око-
замилювання напередодні виборів
президента РФ? Та чи не бажання
це самого Суркова підвищити свою
апаратну вагу вдаваним прогресом
у переговорному процесі з пред-
ставником Держдепу США?
Потенціал човникової місії Вол-
кера справді важко оцінити в умо-
вах кризи довіри у стосунках Мо-
скви ти Вашингтону. Відповідно
підвищити ефективність тиску на
РФ і одночасно уникнути необачли-
вої гонки озброєнь можна лише че-
рез відкриття паралельних діалого-
вих майданчиків. Важливим кроком
у цьому напрямку має стати зустріч
головнокомандувача Об’єднаними
збройними силами НАТО в Європі
Кертіса Скапарротті і начальника
Генштабу Збройних сил РФ Валерія
Герасимова в Баку. Нагадаємо, це
стане першою подібною подією з
2013 року, коли адміністрація екс-
президента США Барака Обами на-
клала заборону на особисті контак-
ти між главою ОВС НАТО і його
російським колегою. Зустріч пред-
ставників вищого військового ко-
мандування США та РФ планується
з вересня минулого року і анонсува-
лась на кінець січня цього року.
Втім, візит Скапарротті та Гераси-
мова до Баку було відтерміновано.
Попри те, що широкий загал трима-
ють осторонь деталей порядку ден-
ного і нових термінів переговорів,
можемо припустити, що вони роз-
почнуться в найближчі тижні.
Також увагу привертає інша об-
ставина, а саме вибір столиці Азер-
байджану в якості майданчика для
діалогу американського та росій-
ського воєначальників.
То що ж ми маємо: готовність
Кремля йти на поступки в питанні
миротворців на Донбасі чи банальне
окозамилювання напередодні
виборів президента РФ? Та чи не
бажання це самого Суркова
підвищити свою апаратну вагу
вдаваним прогресом у переговорно-
му процесі з представником Держ-
депу США?
19
Про деталі запланованої зустрі-
чі Скапарротті – Герасимов та очі-
кування Азербайджану розповів
ЦДАКР політичний аналітик, ке-
рівник дослідницького центру «3rd
View» (Баку) Рауф Раджабов.
Про що говоритимуть генерали
в Баку?
Головнокомандувач силами
НАТО в Європі і глава Генерально-
го штабу Збройних сил Росії пови-
нні провести ґрунтовну розмову
щодо питань, які формують амери-
кано-російський порядок денний.
Тому, швидше за все, не залишить-
ся без уваги проблема розміщення
миротворчих сил на Донбасі. У
зв’язку з цим вкрай важлива синх-
ронізація зустрічей Волкера-Сур-
кова і Герасимова-Скапарротті. Та-
кий крок продемонстрував би
можливість досягнення Росією та
США певного консенсусу щодо
розміщення миротворчих сил
ООН на Донбасі.
Воєначальники США і РФ мають
що обговорювати в питанні скоро-
ченнястратегічнихозброєнь.Остан-
нім часом з вуст серйозних політиків
звучали натяки про можливість за-
стосовування ядерної зброї. Фактич-
но з питання знято табу, і та чи інша
держава легко оперує можливістю
застосування ядерної зброї. Очевид-
но, що ні американці, ні росіяни не
збираються застосовувати зброю ма-
сового ураження один проти одного.
Отже, її використання допускається
на території третьої країни. Відпо-
відно, в результаті зустрічі Скапар-
ротті і Герасимова важливо отрима-
ти підтвердження що США і РФ
пам’ятають про ті зобов’язання, які
вони брали на себе, виступаючи, під-
писантами угод щодо скорочення і
обмеження стратегічних наступаль-
них озброєнь, а також міжнародних
гарантій безпеки, в тому числі Буда-
пештського меморандуму.
Окрім того, візит Скапарротті
до Баку – чудова можливість по-
глибити діалог Азербайджана та
Альянсу. Хоча Азербайджан є чле-
ном Руху неприєднання і не прагне
стати членом того чи іншого полі-
тичного блоку, Баку активно під-
тримує прямі контакти з НАТО в
рамках різних програм. Напри-
клад, азербайджанські військовос-
лужбовці несуть службу на терито-
рії Ісламської республіки
Афганістан, виконуючи свій ми-
ротворчий обов’язок. В цьому кон-
тексті варто нагадати про нещодав-
нє відкриття транспортного
коридору - залізничної магістралі
Баку-Тбілісі-Карс. Через Казахстан
цей проект матиме сполучення з
Афганістаном.Такимчином,НАТО
отримає можливість суттєво роз-
ширити потенціал логістичної під-
тримки міжнародної операції в
Афганістані.
Новий діалоговий майданчик
Баку підтримує збалансовані
відносини як з Росією, так і Украї-
Швидше за все, не залишиться без
уваги проблема розміщення мирот-
ворчих сил на Донбасі. У зв’язку з
цим вкрай важлива синхронізація
зустрічей Волкера-Суркова і Гераси-
мова-Скапарротті
20
ною. Між нашими країнами немає
істотних ексцесів, які могли б зі-
псувати контекст зустрічі пред-
ставників американського і росій-
ського командувань. У всякому
разі, РФ і США самі зупинили свій
вибір на Азербайджані. Так що
можна говорити про наявність пе-
редумов для створення бакинсько-
го діалогового майданчика між Ва-
шингтоном і Москвою, НАТО і
Росією.
Важливо додати, що Азербай-
джан не присутній на переговорах
як модератор, тож жодним чином
не обтяжуватиме діалоговий про-
стір. Більше того, офіційний Баку
не може висувати серйозних геопо-
літичних ініціатив, поки не буде
знайдено вирішення Карабахсько-
го конфлікту. Тільки після віднов-
лення територіальної цілісності
Азербайджан зможе сам щось про-
понувати.
В той же час Карабаський кон-
флікт навряд чи опиниться у фо-
кусі Скапарротті та Герасимова. Я
не думаю, що Азербайджан може
домогтися якихось преференцій
від факту такої зустрічі в Баку,
адже ні РФ ні Америка не допус-
тять, щоб азербайджанській сто-
роні були надані преференції за
рахунок вірмен. За аналогією з
розміщенням миротворчих сил в
Україні, обговорення в тристорон-
ньому форматі між США, РФ і
Азербайджаном Карабахського
конфлікту може дати результат
тільки в тому випадку, якщо мова
йтиме про контингент миротвор-
ців. В контексті ролі такої місії у
врегулюванні Нагірно-Карабась-
кого конфлікту постають питання
чисельності контингенту та но-
менклатури його озброєння, пере-
ліку країн, які долучяться до ми-
ротворчої діяльності, визначення
територій, на яких розмістяться
миротворці і т.д.
До того ж у квітні Вірменія ма-
тиме іншого президента, з урізани-
ми повноваженнями, і очевидно,
що не він буде впроваджувати по-
рядок денний врегулювання вірме-
но-азербайджанського конфлікту.
В Єревані має відбутися трансфор-
мація форми правління з прези-
дентської на парламентську респу-
бліку. Тож більш предметно і
детально говорити про ситуацію
навколо Карабахського конфлікту
можна буде тільки після закінчен-
ня процесу трансформації політич-
ного ландшафту Вірменії. Також у
жовтні поточного року в Азербай-
джані відбудуться президентські
вибори. Відповідно, в цей період
для двох держав дуже важливо збе-
регти наявний статус-кво.
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 лютого 2018
21
Виступаючи наприкінці грудня
2017 р. на розширеному засіданні
колегії Міністерства оборони РФ,
Володимир Путін заявив, що Росія
«повинна бути серед держав-ліде-
рів, а за деякими напрямками - аб-
солютним лідером у будівництві
армії нового покоління, армії епохи
нового технологічного укладу». Ро-
сійський президент також висло-
вив задоволення темпами перео-
зброєння Збройних сил РФ і
поставив завдання до 2021 р. до-
вести частку сучасних озброєнь і
техніки в них до 70 %1
.
1 	 Расширенное заседание коллегии Минис-
терства обороны. – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://kremlin.ru/events/
president/news/56472
Цього року в Росії розпочалася
реалізація Державної програми
озброєння (ДПО) на 2018-2027 рр.,
націленої на оснащення військ ви-
сокоточною зброєю повітряного,
наземного і морського базування,
безпілотними ударними комплек-
сами, а також засобами індивіду-
альної екіпіровки військовослуж-
бовців, новітніми системами
розвідки, зв’язку та радіоелектрон-
ної боротьби. На виконання про-
грами у бюджеті виділено 19 триль-
йоніврублів.Щепонад3трильйони
рублів на оновлення технічних за-
собів отримають МВС, ФСБ, СЗР і
Росгвардія2
.
2 	 У триллионов есть два союзника - армия и
флот. – [Електронний ресурс]. – Режим до-
Російська армія нового покоління:
міфи і реалії
Володимир Паливода,
старший науковий співробітник
відділу проблем національної безпеки
Національного інституту стратегічних досліджень
22
Плани у Москви, як завжди, –
амбіційні, водночас ретроспектив-
ний аналіз реалізації попередніх
програм свідчить про те, що у ро-
сійських стратегів категорія «бажа-
не» дуже часто не збігається з кате-
горією «дійсне». Так, виконання
ДПО-2005 припало на період най-
більш масштабного скорочення
оборонних витрат і на загальну не-
сприятливу макроекономічну си-
туацію (включаючи наслідки фі-
нансової кризи 1998 г.). Розробники
програми, ймовірно, працювали у
повному відриві від економічної
реальності, а сама інституційна
система плануючих органів пере-
бувала в хаотичному стані постій-
ного реформування та скорочення.
Ці обставини в сукупності зробили
абсолютно утопічними дві перші
російські ДПО (на 1996-2005 рр. і
на 2001-2010 рр.), які не були реалі-
зовані у своїх основних частинах.
При виконанні наступних програм
(ДПО-2015 і ДПО-20203
) з’явилася
тенденція віднесення більшої час-
тини витрат на друге п’ятиріччя.
Ця лукава практика, по суті, маску-
вала апріорне розуміння неможли-
вості повної реалізації запланова-
ного4
.
ступу: https://www.kommersant.ru/
doc/3500710
3 	 ДПО-2015 на 2007-2015 рр. не була виконана
практично за усіма показниками, тому на
початку 2011 р. її замінили на ДПО-2020.
4 	 Государственные программы вооружения
Российской Федерации: проблемы исполне-
Подібна доля спіткала й ДПО-
2020. Ще на першому етапі її впро-
вадження незалежні експерти ді-
йшли висновку, що програма,
швидше за все, буде виконана не
більше ніж наполовину. При цьому
орієнтація на масовані закупівлі
озброєння та військової техніки і
відповідний розподіл коштів у рам-
ках ДПО-2020 не дозволять про-
вести належну модернізацію вій-
ськової промисловості і оборонних
НДДКР. У підсумку, відставання
РФ за звичайними озброєннями
від провідних у військовому відно-
шенні держав, можливо, навіть
збільшиться. Таким чином, до по-
чатку наступного десятиліття Росія
матиме звичайні збройні сили, які
чисельно переважатимуть війська
провідних європейських країн, але
будуть помітно гірше оснащені5
.
Прогнози експертів виправда-
лися, але у Кремлі, щоб не втрачати
обличчя, знайшли вихід і оголоси-
ли, що запуск нової ДПО-2027 буде
проходити паралельно з продо-
вженням реалізації ДПО-2020, яка
нібито «успішно виконувалась у
складній обстановці різкого падін-
ния и потенциал оптимизации. Аналитичес-
кий доклад. – [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу: http://www.cast.ru/files/
Report_CAST.pdf
5 	 Фёдоров Ю. Государственная программа во-
оружений–2020: власть и промышленность
// Индекс безопасности. – 2013. - № 4 (107). -
С. 54. – [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу: http://www.pircenter.org/media/
content/files/12/13880454280.pdf
23
ня цін на вуглеводи, в умовах еко-
номічної стагнації та введення ім-
портозаміщення у відповідь на
санкції з боку країн Заходу»6
.
Посилаюсь на постійне заго-
стрення міжнародної ситуації, ке-
рівництво Росії головним пріори-
тетом ДПО-2027 визначило
розвиток систем ядерного стриму-
вання як основного виду ЗС. За
словами заступника міністра обо-
рони РФ Юрія Борисова, основні
зразки ракет, за винятком РС-28
«Сармат», розроблені, хоча поки
що не всі передані на озброєння,
ведеться створення аеробалістич-
ного гіперзвукового бойового
оснащення «15Ю71» (керованого
гіперзвукового бойового блоку
МБР)7
.
90 років тому поет Володимир
Володимирович Маяковський на-
писав поему «Хорошо», у якій є
такі строки: «Я планов наших лю-
блю громадьё, Размаха шаги саже-
ньи». Сьогодні вже інший Володи-
мир Володимирович озвучує
далекосяжні плани Москви, у які
мало хто вірить. Російські воєна-
чальники, усвідомлюючи, що при-
йняття ДПО-2027 мало на меті, на-
6 	 Ядерные силы – главный элемент сдержива-
ния. – [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу: http://nvo.ng.ru/
armament/2017-12-08/2_976_red.html
7 	 Минобороны: приоритет в новой госпро-
грамме вооружений уделяется развитию
систем ядерного сдерживания. – [Електро-
нний ресурс]. – Режим доступу: http://www.
militarynews. ru/story.asp?rid=1&nid=467431
самперед, пропагандистський
характер, намагаються не оперува-
ти конкретними цифрами. І на те є
серйозні підстави. Класичним при-
кладом в історії з «масштабним»
переозброєнням російської армії
став танк Т-14 «Армата», розрекла-
мований як найкращий танк у сві-
ті8
. У вересні 2015 р. було заявлено
(ймовірно, з метою залякування
НАТО), що до 2020 р. у війська на-
дійде 2300 цих машин9
. Рівно через
рік їх запланована кількість значно
зменшилась10
.
А після того, як це чудо техніки
заглухло посеред Красної площі під
час підготовки до Параду Перемо-
ги, танк «Армата» став притчею во
язицех і символічним об’єктом для
насміхань. Польська газета «Жеч-
посполіта» з цього приводу надру-
кувала статтю під назвою «Росія як
зіпсований танк», у якій, зокрема,
говориться: «Випадок із «Арма-
тою» є хорошою ілюстрацією того,
що залишилося від великодержав-
ності радянської імперії. Страх ви-
8 	 Русская «Армата» – лучший танк в мире. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://новости-мира.ru-an.info/новости/
армата-самый-передовой-и-эффективный-
танк-в-мире/
9 	 Российская армия получит на вооружение
2300 танков «Армата». – [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: https://lenta.ru/
news/2015/09/15/armata/
10 	 Источник: армия РФ к 2020 году получит
около 70 серийных танков «Армата». –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://tass.ru/armiya-i-opk/3610673
24
кликають лише минулі успіхи Чер-
воної армії. І тільки пам’ять про
них, а не нинішній військовий по-
тенціал, є джерелом національної
гордості …»11
.
Додатковою гіркою пігулкою
для авторів міфу про найкращий
російський танк виявилася інфор-
мація про те, що його концепція
була розроблена на Заході і протес-
тована у Німеччині 30 років тому.
За висновками зарубіжних спеціа-
лістів, «Армата» має низку переваг
над сучасними модифікаціями
«Leopard-2», але бойовий модуль
11 	 Rosja jak popsuty czołg. – [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://www.rp.pl/
artykul/1199401-Rosja-jak-popsuty-czolg.htm
«Т-14» багато хто з них оцінює як
недолік, оскільки попадання в ба-
шту загрожує втратою вогневої
моці танка. Крім того, велика кіль-
кість автоматизованих систем в
конструкції машини виключає
можливість переходу на ручне
управління в разі необхідності12
.
Не краще складається ситуація і
з винищувачем п’ятого покоління
«Су-57», який розробляє компанія
«Сухой» в рамках проекту «Пер-
спективний авіаційний комплекс
фронтової авіації» («ПАК ФА»).
12 	Putins Super-Panzer ist ein Weckruf für
Deutschland. – [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу: https://www.welt.de/wirtschaft/
article141600270/Putins-Super-Panzer-ist-ein-
Weckruf-fuer-Deutschland.html
Джерело: http://podrobnosti.ua/media/pictures/2015/5/7/thumbs/740x415/pochti-srazu-zhe-
pojavilas-fotozhaba-s-armatoj-i-burlakami-na-volge-foto-twittercomsvabodka_rect_5f43d472e2
08e0473daaa7914248e21c.png
25
Двічі під час випробувальних по-
льотів (у серпні 2011 р. та у червні
2014 р.) з літаком траплялися не-
приємні технічні інциденти. Захід-
ні експерти вважають, що «Су-57»
навряд чи надійде у серійне вироб-
ництво до тих пір, доки не будуть
готові модернізовані двигуни. Це
може відбутися не раніше 2027 р. У
найближчі вісім років Росія заку-
патиме такі літаки у невеликій
кількості для продовження випро-
бувань13
.
А тим часом росіянам залиша-
ється чекати і пишатися збірною
моделлю винищувача «Су-57» у
масштабі 1:72 виробництва компа-
нії «Звезда».
Багато галасу у ЗМІ наробила
інформація про створення у Росії
підводних міжконтинентальних
13 	 Is Russia’s New Su-57 Stealth Fighter and S-500
Air Defense System Doomed? – [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://
nationalinterest.org/blog/the-buzz/russias-
new-su-57-stealth-fighter-s-500-air-defense-
system-23383
балістичних ракет. Однак, склада-
ється враження, що «випадковий»
показ по телебачення фрагмента
документа з назвою «Океанська
багатоцільова система «Статус-6»»
був зрежисований у Кремлі. Згід-
но з коментарями російських вій-
ськових експертів, це - нова роз-
робка підводних технологій, яка
призначена для транспортування
ядерного заряду великої потуж-
ності до узбережжя противника
(читай, США)14
. Водночас, інозем-
ні спеціалісти досить критично
поставилися до реальних можли-
востей цієї «чудо-зброї». На оке-
анській глибині в тисячу метрів є
безліч підводних гір і каньйонів.
Яким же чином торпеда «Ста-
тус-6» пропливе 10 тисяч кіломе-
трів, не врізавшись при цьому в
якусь скелю, якщо у неї немає уль-
трасучасної системи навігації, або
якщо за штурвал не посадять
штурмана-камікадзе?15
.
Ситуація з переозброєнням ро-
сійської армії та інформаційною
кампанією навколо цього мимоволі
наштовхнула на історичну анало-
гію, та й термін «чудо-зброя» на-
14 	 Российские СМИ рассказали о «секретной»
торпеде в деталях. – [Електронний ресурс].–
Режим доступу: https://www.golos-ameriki.
ru/a/russian-state-media-give-more-details-on-
secret-torpedo/3055473.html
15 	 Russia Wants the Strangest of All Weapons: An
«Underwater ICBM». – [Електронний ре-
сурс].–Режимдоступу:http://nationalinterest.
org/blog/the-buzz/russia-wants-the-strangest-
all-weapons-underwater-icbm-23295
Джерело: http://j-aircraftmodel.ru/image/
cache/data/zvezda/7275-1-800x800.jpg
26
просився сам по собі. У 1943 р. з
метою досягнення психологічного
ефекту, підтримання бойового
духу військ і нейтралізації паніч-
них настроїв серед населення ні-
мецьке міністерство пропаганди
оголосило про те, що війна буде ви-
грана за допомогою «Вундерваф-
фе» (буквально «чудо-зброя»). Ма-
лася на увазі сукупна назва ряду
масштабних дослідницьких проек-
тів, спрямованих на створення но-
вих видів озброєнь (наприклад,
крилатих ракет), або випуску нових
модифікацій артилерії і бронетех-
ніки.
Аналогія для Росії, скажімо, ма-
лоприємна, та факти – річ вперта. З
іншого боку, немає жодних підстав
думати, що Збройні сили РФ що-
дня слабшають, тому українці мо-
жуть спати спокійно. Історія багато
разів засвідчувала, що недооцінка
противника буває гіршою, ніж пе-
реоцінка. Тільки шкода, що, як ка-
зав один великий філософ, «історія
нікого не вчить, але вона провчає
за її незнання».
http://ic.pics.livejournal.com/bmpd/38024980/2529498/2529498_original.jpg
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)

Contenu connexe

Tendances

2.5. планирование мероприятия рсчс и го
2.5. планирование мероприятия рсчс и го2.5. планирование мероприятия рсчс и го
2.5. планирование мероприятия рсчс и гоHellishTrain
 
2.2. назначение, задачи, структура рсчс
2.2. назначение, задачи, структура рсчс2.2. назначение, задачи, структура рсчс
2.2. назначение, задачи, структура рсчсHellishTrain
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 15 (102)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 15 (102)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 15 (102)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 15 (102)cacds-info
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 11 (98)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 11 (98)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 11 (98)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 11 (98)cacds-info
 
Newsletter 15 06-2018(98-11)
Newsletter 15 06-2018(98-11)Newsletter 15 06-2018(98-11)
Newsletter 15 06-2018(98-11)cacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 12 (99)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 12 (99)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 12 (99)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 12 (99)cacds-info
 
Newsletter 14 06-2016(50-11)
Newsletter 14 06-2016(50-11)Newsletter 14 06-2016(50-11)
Newsletter 14 06-2016(50-11)cacds_ukraine
 
Newsletter 01 09-2016(55-16)
Newsletter 01 09-2016(55-16)Newsletter 01 09-2016(55-16)
Newsletter 01 09-2016(55-16)cacds_ukraine
 
1.4. Международное сотрудничество
1.4. Международное сотрудничество1.4. Международное сотрудничество
1.4. Международное сотрудничествоHellishTrain
 
Жертвы среди гражданского населения на востоке Украины 2016 год
Жертвы среди гражданского населения на востоке Украины 2016 годЖертвы среди гражданского населения на востоке Украины 2016 год
Жертвы среди гражданского населения на востоке Украины 2016 годDonbassFullAccess
 
2.21 антитеррористическая защищенность
2.21 антитеррористическая защищенность2.21 антитеррористическая защищенность
2.21 антитеррористическая защищенностьHellishTrain
 
Buletin Cacds 12-2015(38-22)
Buletin Cacds 12-2015(38-22)Buletin Cacds 12-2015(38-22)
Buletin Cacds 12-2015(38-22)cacds_ukraine
 
Организация работы комиссии по предупреждению и ликвидации ЧС и обеспечению П...
Организация работы комиссии по предупреждению и ликвидации ЧС и обеспечению П...Организация работы комиссии по предупреждению и ликвидации ЧС и обеспечению П...
Организация работы комиссии по предупреждению и ликвидации ЧС и обеспечению П...Александр Веретельников
 
Buletin Cacds 12-2015(39-23)
Buletin Cacds 12-2015(39-23)Buletin Cacds 12-2015(39-23)
Buletin Cacds 12-2015(39-23)cacds_ukraine
 
Newsletter 01 11-2016(59-20) (1)
Newsletter 01 11-2016(59-20) (1)Newsletter 01 11-2016(59-20) (1)
Newsletter 01 11-2016(59-20) (1)cacds_ukraine
 
Bulletin cacds 15_10-2015(35-19)
Bulletin cacds 15_10-2015(35-19)Bulletin cacds 15_10-2015(35-19)
Bulletin cacds 15_10-2015(35-19)cacds_ukraine
 

Tendances (20)

тема 34 (2 отделение)
тема 34 (2 отделение)тема 34 (2 отделение)
тема 34 (2 отделение)
 
2.5. планирование мероприятия рсчс и го
2.5. планирование мероприятия рсчс и го2.5. планирование мероприятия рсчс и го
2.5. планирование мероприятия рсчс и го
 
2.2. назначение, задачи, структура рсчс
2.2. назначение, задачи, структура рсчс2.2. назначение, задачи, структура рсчс
2.2. назначение, задачи, структура рсчс
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 15 (102)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 15 (102)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 15 (102)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 15 (102)
 
buletin 12
buletin 12buletin 12
buletin 12
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 11 (98)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 11 (98)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 11 (98)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 11 (98)
 
Newsletter 15 06-2018(98-11)
Newsletter 15 06-2018(98-11)Newsletter 15 06-2018(98-11)
Newsletter 15 06-2018(98-11)
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 12 (99)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 12 (99)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 12 (99)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 12 (99)
 
Newsletter 14 06-2016(50-11)
Newsletter 14 06-2016(50-11)Newsletter 14 06-2016(50-11)
Newsletter 14 06-2016(50-11)
 
Newsletter 01 09-2016(55-16)
Newsletter 01 09-2016(55-16)Newsletter 01 09-2016(55-16)
Newsletter 01 09-2016(55-16)
 
1.4. Международное сотрудничество
1.4. Международное сотрудничество1.4. Международное сотрудничество
1.4. Международное сотрудничество
 
Жертвы среди гражданского населения на востоке Украины 2016 год
Жертвы среди гражданского населения на востоке Украины 2016 годЖертвы среди гражданского населения на востоке Украины 2016 год
Жертвы среди гражданского населения на востоке Украины 2016 год
 
Bulletin 14
Bulletin 14Bulletin 14
Bulletin 14
 
2.21 антитеррористическая защищенность
2.21 антитеррористическая защищенность2.21 антитеррористическая защищенность
2.21 антитеррористическая защищенность
 
Buletin Cacds 12-2015(38-22)
Buletin Cacds 12-2015(38-22)Buletin Cacds 12-2015(38-22)
Buletin Cacds 12-2015(38-22)
 
Организация работы комиссии по предупреждению и ликвидации ЧС и обеспечению П...
Организация работы комиссии по предупреждению и ликвидации ЧС и обеспечению П...Организация работы комиссии по предупреждению и ликвидации ЧС и обеспечению П...
Организация работы комиссии по предупреждению и ликвидации ЧС и обеспечению П...
 
тема 31 (2 отделение)
тема 31 (2 отделение)тема 31 (2 отделение)
тема 31 (2 отделение)
 
Buletin Cacds 12-2015(39-23)
Buletin Cacds 12-2015(39-23)Buletin Cacds 12-2015(39-23)
Buletin Cacds 12-2015(39-23)
 
Newsletter 01 11-2016(59-20) (1)
Newsletter 01 11-2016(59-20) (1)Newsletter 01 11-2016(59-20) (1)
Newsletter 01 11-2016(59-20) (1)
 
Bulletin cacds 15_10-2015(35-19)
Bulletin cacds 15_10-2015(35-19)Bulletin cacds 15_10-2015(35-19)
Bulletin cacds 15_10-2015(35-19)
 

Similaire à Newsletter 01 02-2018(89-2)

Newsletter 15 03-2018(92-5)
Newsletter 15 03-2018(92-5)Newsletter 15 03-2018(92-5)
Newsletter 15 03-2018(92-5)cacds_ukraine
 
Newsletter 31 03-2016(45-6)
Newsletter 31 03-2016(45-6)Newsletter 31 03-2016(45-6)
Newsletter 31 03-2016(45-6)cacds_ukraine
 
Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)
Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)
Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)cacds_ukraine
 
Newsletter 29 04-2016(47-8)
Newsletter 29 04-2016(47-8)Newsletter 29 04-2016(47-8)
Newsletter 29 04-2016(47-8)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 04-2016(46-7) (1)
Newsletter 15 04-2016(46-7) (1)Newsletter 15 04-2016(46-7) (1)
Newsletter 15 04-2016(46-7) (1)cacds_ukraine
 
Buletin cacds 19 (3)
Buletin cacds 19 (3)Buletin cacds 19 (3)
Buletin cacds 19 (3)cacds_ukraine
 
Бюллетень «Пульс мира на Донбассе», Ноябрь 2018
Бюллетень «Пульс мира на Донбассе», Ноябрь 2018Бюллетень «Пульс мира на Донбассе», Ноябрь 2018
Бюллетень «Пульс мира на Донбассе», Ноябрь 2018DonbassFullAccess
 
2.12. организация и проведение эвакуации
2.12. организация и проведение эвакуации2.12. организация и проведение эвакуации
2.12. организация и проведение эвакуацииHellishTrain
 
Гражданская оборона
Гражданская оборонаГражданская оборона
Гражданская оборонаaleks aleks
 
2.1. нормативно правовая база в области гочс
2.1. нормативно правовая база в области гочс2.1. нормативно правовая база в области гочс
2.1. нормативно правовая база в области гочсHellishTrain
 

Similaire à Newsletter 01 02-2018(89-2) (15)

Newsletter 15 03-2018(92-5)
Newsletter 15 03-2018(92-5)Newsletter 15 03-2018(92-5)
Newsletter 15 03-2018(92-5)
 
Buletin 28-12
Buletin 28-12Buletin 28-12
Buletin 28-12
 
Newsletter 31 03-2016(45-6)
Newsletter 31 03-2016(45-6)Newsletter 31 03-2016(45-6)
Newsletter 31 03-2016(45-6)
 
CACDS #11
CACDS #11CACDS #11
CACDS #11
 
Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)
Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)
Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)
 
Newsletter 29 04-2016(47-8)
Newsletter 29 04-2016(47-8)Newsletter 29 04-2016(47-8)
Newsletter 29 04-2016(47-8)
 
buleten 9 cacds
 buleten 9 cacds buleten 9 cacds
buleten 9 cacds
 
Newsletter 15 04-2016(46-7) (1)
Newsletter 15 04-2016(46-7) (1)Newsletter 15 04-2016(46-7) (1)
Newsletter 15 04-2016(46-7) (1)
 
Buletin cacds
Buletin cacdsBuletin cacds
Buletin cacds
 
Bulletin 15
Bulletin 15Bulletin 15
Bulletin 15
 
Buletin cacds 19 (3)
Buletin cacds 19 (3)Buletin cacds 19 (3)
Buletin cacds 19 (3)
 
Бюллетень «Пульс мира на Донбассе», Ноябрь 2018
Бюллетень «Пульс мира на Донбассе», Ноябрь 2018Бюллетень «Пульс мира на Донбассе», Ноябрь 2018
Бюллетень «Пульс мира на Донбассе», Ноябрь 2018
 
2.12. организация и проведение эвакуации
2.12. организация и проведение эвакуации2.12. организация и проведение эвакуации
2.12. организация и проведение эвакуации
 
Гражданская оборона
Гражданская оборонаГражданская оборона
Гражданская оборона
 
2.1. нормативно правовая база в области гочс
2.1. нормативно правовая база в области гочс2.1. нормативно правовая база в области гочс
2.1. нормативно правовая база в области гочс
 

Plus de cacds_ukraine

Newsletter 30 05-2018(97-10)
Newsletter 30 05-2018(97-10)Newsletter 30 05-2018(97-10)
Newsletter 30 05-2018(97-10)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)cacds_ukraine
 
Newsletter 27 04-2018(95-8)
Newsletter 27 04-2018(95-8)Newsletter 27 04-2018(95-8)
Newsletter 27 04-2018(95-8)cacds_ukraine
 
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)cacds_ukraine
 
Newsletter 02 04-2018(93-6)
Newsletter 02 04-2018(93-6)Newsletter 02 04-2018(93-6)
Newsletter 02 04-2018(93-6)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 02-2018(90-3)
Newsletter 15 02-2018(90-3)Newsletter 15 02-2018(90-3)
Newsletter 15 02-2018(90-3)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 01-2018(88-1)
Newsletter 15 01-2018(88-1)Newsletter 15 01-2018(88-1)
Newsletter 15 01-2018(88-1)cacds_ukraine
 
Newsletter 28 12-2018(87-24)
Newsletter 28 12-2018(87-24)Newsletter 28 12-2018(87-24)
Newsletter 28 12-2018(87-24)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 12-2017(86-23)
Newsletter 15 12-2017(86-23)Newsletter 15 12-2017(86-23)
Newsletter 15 12-2017(86-23)cacds_ukraine
 
Newsletter 01 12-2017(85-22)
Newsletter 01 12-2017(85-22)Newsletter 01 12-2017(85-22)
Newsletter 01 12-2017(85-22)cacds_ukraine
 
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)cacds_ukraine
 
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)cacds_ukraine
 
Newsletter 14 09-2017(80-17)
Newsletter 14 09-2017(80-17)Newsletter 14 09-2017(80-17)
Newsletter 14 09-2017(80-17)cacds_ukraine
 
Newsletter 31 08-2017(79-16)
Newsletter 31 08-2017(79-16)Newsletter 31 08-2017(79-16)
Newsletter 31 08-2017(79-16)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 08-2017(78-15)
Newsletter 15 08-2017(78-15)Newsletter 15 08-2017(78-15)
Newsletter 15 08-2017(78-15)cacds_ukraine
 
Newsletter 01 08-2017(77-14)
Newsletter 01 08-2017(77-14)Newsletter 01 08-2017(77-14)
Newsletter 01 08-2017(77-14)cacds_ukraine
 
Newsletter 14 07-2017(76-13)
Newsletter 14 07-2017(76-13)Newsletter 14 07-2017(76-13)
Newsletter 14 07-2017(76-13)cacds_ukraine
 
Newsletter 30 06-2017(75-12)
Newsletter 30 06-2017(75-12)Newsletter 30 06-2017(75-12)
Newsletter 30 06-2017(75-12)cacds_ukraine
 

Plus de cacds_ukraine (20)

Newsletter 30 05-2018(97-10)
Newsletter 30 05-2018(97-10)Newsletter 30 05-2018(97-10)
Newsletter 30 05-2018(97-10)
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)
 
Newsletter 27 04-2018(95-8)
Newsletter 27 04-2018(95-8)Newsletter 27 04-2018(95-8)
Newsletter 27 04-2018(95-8)
 
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
 
Newsletter 02 04-2018(93-6)
Newsletter 02 04-2018(93-6)Newsletter 02 04-2018(93-6)
Newsletter 02 04-2018(93-6)
 
Uz eng 02
Uz eng 02Uz eng 02
Uz eng 02
 
Newsletter 15 02-2018(90-3)
Newsletter 15 02-2018(90-3)Newsletter 15 02-2018(90-3)
Newsletter 15 02-2018(90-3)
 
Newsletter 15 01-2018(88-1)
Newsletter 15 01-2018(88-1)Newsletter 15 01-2018(88-1)
Newsletter 15 01-2018(88-1)
 
Newsletter 28 12-2018(87-24)
Newsletter 28 12-2018(87-24)Newsletter 28 12-2018(87-24)
Newsletter 28 12-2018(87-24)
 
Newsletter 15 12-2017(86-23)
Newsletter 15 12-2017(86-23)Newsletter 15 12-2017(86-23)
Newsletter 15 12-2017(86-23)
 
Newsletter 01 12-2017(85-22)
Newsletter 01 12-2017(85-22)Newsletter 01 12-2017(85-22)
Newsletter 01 12-2017(85-22)
 
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
 
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
 
Newsletter 14 09-2017(80-17)
Newsletter 14 09-2017(80-17)Newsletter 14 09-2017(80-17)
Newsletter 14 09-2017(80-17)
 
Newsletter 31 08-2017(79-16)
Newsletter 31 08-2017(79-16)Newsletter 31 08-2017(79-16)
Newsletter 31 08-2017(79-16)
 
Newsletter 15 08-2017(78-15)
Newsletter 15 08-2017(78-15)Newsletter 15 08-2017(78-15)
Newsletter 15 08-2017(78-15)
 
Newsletter 01 08-2017(77-14)
Newsletter 01 08-2017(77-14)Newsletter 01 08-2017(77-14)
Newsletter 01 08-2017(77-14)
 
Newsletter 14 07-2017(76-13)
Newsletter 14 07-2017(76-13)Newsletter 14 07-2017(76-13)
Newsletter 14 07-2017(76-13)
 
Newsletter 30 06-2017(75-12)
Newsletter 30 06-2017(75-12)Newsletter 30 06-2017(75-12)
Newsletter 30 06-2017(75-12)
 

Newsletter 01 02-2018(89-2)

  • 1. Безпековий огляд ЦДАКР № 2 (89) 1 лютого 2018 Редакційна колегія Зміст
  • 2. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 лютого 2018 2 Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України. Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України. Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української влади. @2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР Редакційна колегія: Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР Копчак В.І. – відповідальний секретар, заступник директора ЦДАКР Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Члени Редакційної колегії: Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.) Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно- консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпеки Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпеки Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review» Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпеки Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.) Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)
  • 3. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 лютого 2018 3 ЗМІСТ Загальні оцінки У дзеркалі експертноі думки Аналітичні розробки Основні виклики та ризики для України у другій половині січня 2018 року Эстония, Латвия, Литва и российская угроза. Часть 2 Надання прав підприємствам ОПК України на здійснення зовнішньоекономічної діяльності – вимога часу Не «Мінськом» єдиним: переговори по Донбасу розширюють географію Російська армія нового покоління: міфи і реалії Автоматизация и роботизация поля боя: ответ на военную угрозу
  • 4. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 лютого 2018 4 Фахівці Центру досліджень ар- мії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпе- ки і оборони другої половини січня 2018 року. Головні ризики воєнного характеру Разом з завершенням новорічно- різдвяних свят, завершилось й від- носне затишшя в зоні російсько- українського конфлікту. Поряд із посиленням вогневих ударів з важ- кої артилерії та мінометів різного калібру, всією лінією зіткнення ак- тивізувалась діяльність ДРГ і снай- перських груп противника. Відміча- лась активна розвідка противником бойових порядків українських під- розділів, зокрема, з використанням БПЛА, які вели розвідку їх тактич- ного і оперативно-тактичного тилу. Найбільш інтенсивно вогневі удари наносилися противником по позиціях українських військ в ра- йоні н.п. Щастя, Луганське, Троїць- ке, Верхньоторецьке, Авдіївка, Піс- ки, Водяне та Широкино. Крім того, в районі н.п. Станиця Луганська противник систематично обстрі- лював українські підрозділи зі стрі- лецького озброєння, що є пору- шенням угоди про розведення сил в даному районі. При цьому щодо здійснення обстрілів українських позицій і цивільних об’єктів, про- тивник остаточно перейшов на «нічний режим», що можна пояс- нити як намагання Кремля забез- печити мінімальне фігурування в доповідях ОБСЄ фактів порушен- ня режиму припинення вогню з боку його маріонеток на Донбасі і тим самим на ділі підтверджувати власну готовність до діалогу з Захо- дом щодо вирішення «української кризи» (за яку й було отримано такі болючі для російської економі- ки санкції). Загальні оцінки Основні виклики та ризики для України у першій половині січня 2018 року
  • 5. 5 Поряд з цим, з метою недопу- щення фіксації представниками СММ ОБСЄ фактів порушення Мінських домовленостей, коман- дуванням «1 АК ДНР» і «2 АК ЛНР» введено обмеження на переміщен- ня військової техніки поблизу лінії розмежування в денний час і вжи- то заходи з проведення додаткових заходів щодо маскування. Крім того, для обмеження переміщень представників місії ОБСЄ, на маршруті їх руху – перш за все в ра- йонах, де противник обладнує нові позиції, – встановлювались не- правдиві таблички про мінування місцевості. Також наприкінці січня україн- ськими екологами вкотре було під- нято питання про існуючу в зоні російсько-українського конфлікту загрозу екологічної катастрофи. Російські найманці й війська на Донбасі цілеспрямовано руйнують інфраструктуру, внаслідок чого за- бруднення навколишнього середо- вища є катастрофічним. «На непідконтрольних на цей час територіях України 36 вугіль- них шахт повністю затоплено та не підлягають відновленню. По завер- шенні військового конфлікту Укра- їні не обійтися без міжнародної підтримки та сучасних інженерних рішень для належної консервації шахт, які було зруйновано під час бойових дій», - так охарактеризу- вав ситуацію на тимчасово окупо- ваній території Міністр екології та природних ресурсів Остап Семе- рак. З огляду на це ЦДАКР вкотре наголошує на тому, що, плануючи повертати окуповані території, Україна має вже сьогодні готувати- ся до вирішення безлічі екологіч- них проблем. У такій ситуації дуже корисним буде міжнародна співп- раця, налагоджувати яку необхідно починати вже сьогодні, бо еколо- гічна ситуація вимагатиме негай- них практичних кроків. Основні виклики всередині держави Довгоочікуваний закон про деокупацію На фоні відсутності будь-якого прогресу у реалізації Мінських до- мовленостей через небажання Росії визнавати свою агресію проти України відмічається повільний, однак впевнений, прогрес нашої держави в процесі протидії цій агресії. Ознакою цього є прийняття 18 січня Верховною радою Закону № 7163 «Про особливості держав- ної політики із забезпечення дер- жавного суверенітету України над тимчасово окупованими територі- ями в Донецькій та Луганській об- ластях» (т.зв. Закон про деокупа- цію). Прийнятий закон однозначно стверджує, що ситуація в Криму і Донбасі є міжнародним збройним конфліктом, де Росія є державою- агресором (за IV Гаазькою і IV Же- Наприкінці січня українськими еколо- гами вкотре було піднято питання про існуючу в зоні російсько-україн- ського конфлікту загрозу екологіч- ної катастрофи. Російські найманці й війська на Донбасі цілеспрямовано руйнують інфраструктуру, внаслі- док чого забруднення навколишньо- го середовища є катастрофічним
  • 6. 6 невською конвенціями), яка здій- снює збройну агресію та окупувала частину Донецької та Луганської областей. Тепер на законодавчому рівні закріплено, що Росія несе від- повідальність за порушення прав цивільного населення до моменту виведення окупаційних військ з те- риторії Донбасу, а також за матері- альні збитки. Закон не уточнює окремої дати початку агресії на Донбасі, проте, він містить посилання на закон про тимчасову окупацію Криму, де вка- зано дату початку агресії Росії щодо України загалом – 20 лютого 2014 р. Це є важливим моментом, оскільки законодавчо закріплює факт, що Росія почала військову агресію з Криму, а не з Донбасу. Також новий закон закріплює порядок протидії збройній агресії країні Росії на території Донецької та Луганської областей і дає роз’яснення щодо правових під- став застосування усіх можливих засобів і ресурсів, які Україна вико- ристовує проти цього. Зокрема, очікуваним нововведенням зако- нопроекту стало фактичне пере- форматування АТО в «заходи із за- безпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії РФ». Повноважен- ня з керування військовими і пра- воохоронними підрозділами тепер на Донбасі переходять від СБУ до Генерального штабу. Відповідаль- ним за управління всіма військови- ми і правоохоронними підрозділа- ми, залученими для проведення військових операцій в Донецькій і Луганській областях, буде Коман- дувач об’єднаних сил, в підпоряд- куванні якого знаходитиметься Об’єднаний оперативний штаб збройних сил. До його складу вхо- дитимуть представники усіх родів збройних сил і правоохоронці, які перебуватимуть на території про- ведення заходів із забезпечення нацбезпеки до виведення окупа- ційних військ. Прийняття даного законодавчо- го акту безсумнівно є вкрай важли- вим елементом протидії російській агресії, адже він уособлює законо- давче підтвердження правової по- зиції України щодо агресії Росії і вибиває з рук останньої можли- вість надалі спекулювати на даній темі. Також даний нормативний акт має стати підставою для роз- ширення українських і міжнарод- них санкцій проти Росії, а також початком формування консолідо- ваної правової претензії до неї за усі збитки внаслідок агресії та оку- пації. Javelin на перспективу Ще однією важливою подією другої половини січня став перехід питання про передачу Україні аме- риканських ПТРК Javelin з теоре- тичної в практичну площину. Про те, що питання вирішене позитивно, вже заявив і Президент Закон закріплює порядок протидії збройній агресії країні Росії на тери- торії Донецької та Луганської областей і дає роз’яснення щодо правових підстав застосування усіх можливих засобів і ресурсів
  • 7. 7 Петро Порошенко, і Міністр обо- рони Степан Полторак, і Началь- ник генерального штабу В.Мужен- ко. Більш того, глава військового відомства 2 лютого буде знаходи- тись з робочим візитом у Вашинг- тоні, де обговорюватиме з амери- канськими колегами терміни поставок американських комплек- сів до України. В питанні передачі Україні аме- риканських ПТРК слід зрозуміти декілька речей. Найголовніше - це те, що їх наявність в українській армії не змусить РФ відмовитись від своїх агресивних планів щодо України та не змінить баланс сил в зоні російсько-українського кон- флікту на користь нашої держави. Слід також зазначити, що за сьо- годнішньої ситуації на Донбасі дані комплекси навряд чи будуть вико- ристовуватись. Такий висновок можна зробити зі слів К.Волкера, який так прокоментував ситуацію навколо передачі Україні амери- канських комплексів: «Я хочу під- креслити, що це - оборонна техні- ка. Вона корисна тільки тоді, коли є танковий напад. Тоді його можна нейтралізувати. Це саме захисне озброєння, не для нападу і не для застосування на лінії конфлікту». Також він додав: «Ми тільки споді- ваємося заповнити деякі «білі пля- ми» в оборонних потужностях України, щоб перешкодити подаль- шому розпаленню конфлікту…». Тож є очевидним, що американська сторона не є зацікавлена в тому, щоб українці вже сьогодні демон- стрували російським військовим можливості американських ПТРК і тим самим спровокувати Кремль на загострення ситуації на Донбасі і звинувачення в цьому США, які мілітаризують Україну. В той же час, для Кремля передача ПТРК Javelin - це чіткий сигнал, що його спроби підняти ставки на Донбасі чи розширити свою агресію на те- риторії України будуть йому доро- го коштувати. Також сам факт пе- редачі Україні американських комплексів є для Москви своєрід- ним сигналом, що у разі необхід- ності такі поставки можуть стати регулярними, а їхні обсяги - у рази більшими. Також слід розуміти, що процес передачі ПТРК – це не питання одного-двох днів. Як зазначив український НГШ, є відповідна процедура їх отримання, і вона, на жаль, не така швидка, як би цього хотілось українській стороні. «На сьогодні ведеться обговорення питань безпеки, в тому числі, умов зберігання Javelin в підрозділах ЗСУ. Також йде робота з юридич- ного оформлення процесу переда- чі ПТРК. Паралельно ведеться ро- бота щодо підготовки до застосування і експлуатації аме- риканських комплексів», - зазна- чив В.Муженко. Останнє питання, а саме, підго- товка особового складу до застосу- Для Кремля передача ПТРК Javelin - це чіткий сигнал, що його спроби підняти ставки на Донбасі чи роз- ширити свою агресію на території України будуть йому дорого кошту- вати
  • 8. 8 вання американських ПТРК є, ма- буть, ключовим в питанні їх передачі до України. Адже, сьогод- ні важливо якісно підготувати осо- бовий склад до використання да- ного комплексу, щоб у разі виникнення необхідності в його за- стосуванні та прийняття в США рі- шення про передачу Україні біль- шої кількості зразків даного ОВТ, в українських військовослужбовців не виникало жодних проблем із його експлуатацією, а у противни- ка жодних ілюзій щодо можливос- тей українських підрозділів, озбро- єних даним комплексом. Виклики та ризики на міжнародній арені Миротворчі багатоходівки Кремля Прийняття закону про деокупа- цію спутало всю «миротворчу» стратегію Кремля в Україні. Протя- гом останніх декількох місяців Кремль намагався нав’язати Украї- ні і Заходу різні власні ідеї стосовно запуску міжнародної миротворчої місії на територію окупованого Донбасу. Незмінним їх стержнем залишався один елемент – фіксація ЛДНР стороною протистояння, з якою слід домовлятись і узгоджу- вати в тому числі миротворчі фор- мати. Однак визнання в новому українському законі Росії держа- вою-агресором автоматично уне- можливлює будь-які формати участі Кремля у миротворчому врегулюванні на Донбасі. Незважаючи на це, Кремль про- довжує наполягає на тому, що не має жодного стосунку до подій в Україні і, як і раніше, розігрує свою миротворчу карту. При цьому він надалі продовжує діяти за принци- пом «отримати все, при цьому нічо- го зі свого боку не віддавши». В Ки- єві і Вашингтоні це прекрасно розуміють і тому поки всі мирот- ворчі багатоходівки Путіна не дося- гають своєї мети. Більш того, тепер ситуація для Кремля ускладнюєть- ся, оскільки кожну його миротвор- чу карту україно-американський переговорний тандем буде бити по- ложеннями нового українського за- кону про деокупацію. Подібну ситу- ацію можна було спостерігати у випадку з четвертим раундом пере- говорів між помічником президен- та РФ В.Сурковим та спецпредстав- ником Держдепу США К.Волкером, який відбувся 26 січня в Дубаї. Після їх завершення помічник Путіна Владислав Сурков демон- стрував показове задоволення і вже встиг заявити, що мовляв «цьо- го разу американська пропозиція з розміщення місії ООН на Донбасі цілком реальна для реалізації». Тобто, якщо брати до уваги лише слова сказані Сурковим, то можна зробити висновок, що сторони до- сягли якоїсь домовленості. Однак, якщо послухати К.Волкера, то стає очевидним, що до домовленості ще далеко і що позиції сторін, фактич- но, залишаються незмінними. Визнання в новому українському законі Росії державою-агресором автоматично унеможливлює будь- які формати участі Кремля у мирот- ворчому врегулюванні на Донбасі
  • 9. 9 «Росія запропонувала іншу кон- цепцію - так звану захисну силу, яка оберігала б тільки спостеріга- чів ОБСЄ. Контроль за кордоном вона не передбачає. Тому нескін- ченний потік російських сил та озброєння через міжнародний кор- дон тривав би. Це не те, на що змо- гли б погодитися США і ООН», - зазначив він. Крім того К.Волкер додав, що позиція США щодо від- сутності в миротворчій місії пред- ставників РФ залишається незмін- ною. Про те, що дубайська зустріч В. Суркова і К.Волкера не принесла бажаних результатів насамперед для РФ, говорить й небажання Кремля коментувати її результати. «Сурков робив заяву, в якій він сказав, що за якимись параметра- ми можна зафіксувати збіг думок. Сурков сказав уже, що необхідно проаналізувати ряд пропозицій, які були озвучені США. Більше до- дати нічого до того, що заявляв сам Сурков», - сказав речник росій- ського президента Д.Пєсков. Як ба- чимо, додати, дійсно, нічого. Слова ж Суркова про нібито по- ступки США, які привезли в Дубаї оновлену позицію по миротворцях на Донбасі, яка влаштує РФ, на думку ЦДАКР є ні чим іншим як намаганням перед президентськи- ми виборами показати електорату Путіна черговий успіх російської дипломатії на одному з ключових напрямків кремлівської політики. Не виключено, що це також може бути бажання власне Суркова під- вищити свою апаратну вагу вдава- ним прогресом у переговорному процесі з непоступливим амери- канським Держдепом. Фінт Астаною Окрім вищезгаданих перегово- рів в форматі Сурков-Волкер, Кремль паралельно використовує й інші нагоди та способи просунути свої миротворчі ініціативи щодо Донбасу. Однією з таких нагод ста- ла зустріч президента США Д. Трампа та президента Казахстану Н.Назарбаєва на полях Радбезу ООН в Нью-Йорку. Одною з тем переговорів, за словами казахстан- ського президента, було питання розвитку ситуації на Донбасі. Зо- крема, як зазначив Н.Назарбаєв, Д.Трамп запропонував перенести переговори щодо врегулювання конфлікту на Донбасі з Мінська в інше місце. «Мінськ-1 в глухому куті, потрі- бен Мінськ-2. Він (Трамп – ред.) го- ворить: «Давайте в іншому місці, не в Мінську». Я кажу: «Давайте в Ка- захстані, як спочатку мало бути». (...) Домовилися в цьому напрямку працювати», - розповів казахстан- ський президент. На думку ЦДАКР, зустріч Д.Трампа з президентом Казахста- ну, який донедавна тримав жорстку лінію повного дистанціювання від подій в Україні, показала, що Позиція США щодо відсутності в миротворчій місії представників РФ залишається незмінною
  • 10. 10 Кремль підключив Астану до своїх миротворчих маневрів. ЦДАКР не виключає, що Н.Назарбаєв під час візиту до США, окрім вирішення власних питань, опосередковано виконував, зокрема, роль комуні- катора між Кремлем і Д.Трампом. Більш того, є підстави стверджува- ти, що готовність Казахстану при- йняти переговорну групу з врегу- лювання ситуації на Донбасі було попередньо погоджено із Кремлем. Також в ЦДАКР вважають, що ак- тивність залучення Кремлем своїх союзників по ОДКБ до різних його миротворчих ініціатив щодо Дон- басу, буде лише зростати (особливо в світлі прийняття в Україні закону про деокупацію). Знову за старе: європейці прагнуть зняття санкцій з РФ Після міжнародної антиросій- ської синергії, яка відмічалась на- передодні нового 2018 року, у дру- гій половині січня в Європі знову активізувались різного роду сим- патики Кремля, а також його посі- паки серед європейського політи- куму та бізнесу. Так, вкотре про неефективність і недоцільність європейських санк- цій проти Росії заговорили у Ні- меччині. Цього разу інформацій- нийпростірзбуривпрем’єр-міністр федеральної землі Тюрінгія Б.Раме- лов, який порівняв санкції ЄС про- ти Росії з «мертвою конякою». На його переконання, антиросійські санкції ЄС завдали серйозної шко- ди економіці Німеччини, натомість жодним чином не вплинули на си- туацію в Україні Очевидно, що Кремль час від часу використовує пов’язаних із собою якимось чином німецьких політиків чи представників бізнес кіл для того, щоб періодично під- тримувати в ЄС градус незадово- лення антиросійськими санкціями і створення інформаційного при- воду для російської пропаганди розгорнути чергову інформаційну кампанію на тему «як антиросій- ські санкції шкодять економіці ЄС». Певне занепокоєння знову ви- кликає ситуація в ПАРЄ. Напри- кінці минулого року в ПАРЄ було підписано «жорстку декларацію» про необхідність захистити її «цін- ності і авторитет» на тлі постійних спроб повернути представників РФ в цю структуру, в свою чергу, російський парламент офіційно відмовився від участі в роботі асамблеї. Здавалося, що принаймні на найближчий період, дане питан- ня є закритим. Однак початок цьо- го року показав, це була тактична пауза Росії та проросійських сил в організації перед новим наступом. Ознаменував його Генсек Ради Єв- ропи, який почав відкриту кампа- нію за «прощення» Росії. Крім того, вперше за останні роки у Страс- бурзі з’явилися представники ро- сійського парламенту. Також роз- Кремль час від часу використовує пов’язаних із собою якимось чином німецьких політиків чи представників бізнес кіл для того, щоб періодично підтримувати в ЄС градус незадоволення антиросійськими санкціями і ство- рення інформаційного приводу для російської пропаганди розгорнути чергову інформаційну кампанію на тему «як антиросійські санкції шкодять економіці ЄС»
  • 11. 11 почав роботу «спеціальний комітет» з російського питання, який, фактично, є ключем до знят- тя антиросійських санкцій. Поряд з цим, всередині організа- ції існує негласне розпорядження щодо перешкоджання роботи укра- їнської делегації, яка вважається ви- нною в тому, що до Ради Європи не надійшли 50 мільйонів євро обов’язкового внеску від Росії. Про це, зокрема, зазначив глава україн- ської делегації в ПАРЄ В.Ар’єв: «За- раз мені декілька людей сказали, що Україну намагаються зробити ви- нною, тому що ми стоїмо на шляху 50 мільйонів євро від Росії». Офіційний Київ відреагував на таку ситуацію в ПАРЄ словами віце- прем’єр-міністра з питань євроат- лантичної інтеграції І.Климпуш- Цинцадзе. «Безумовне і повне відновленняповноваженьросійської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи призведе до фактично- го знищення авторитету Асамблеї, поставить під сумнів легітимність її резолюцій і рекомендацій, негативно вплине на діяльність всієї Ради Єв- ропи», - зазначила український поса- довець під час зустрічі з міністром закордонних справ Фінляндії Т.Со- йні в рамках Всесвітнього економіч- ного форуму в Давосі. При цьому слід зазначити, що попри всі спроби керівництва ПАРЄ скасувати санкції та повер- нути до організації російську деле- гацію, зробити це на практиці буде не так легко. Адже для цього по- трібно буде, по-перше, заручитись підтримкою більшості делегатів в ПАРЄ. Причому в рамках відкри- того голосування, коли позиція кожного делегата є публічною. Єв- ропейські політики-симпатики РФ розуміють, що після голосування за повернення агресора до ПАРЄ їм буде влаштовано журналіст- ський допит, під час якого вони на- вряд чи зможуть знайти більш- менш гідне пояснення мотиву свого рішення. Також для того, щоб по- вернути Росію в ПАРЄ, організації необхідно буде добровільно позбу- тись частини своїх повноважень. Для власного повернення до Асамблеї Росія ставить вимогу про скасування власне механізму на- кладання санкцій цією організаці- єю. В результаті ПАРЄ не матиме змоги адекватно реагувати на про- блеми, сприяння у вирішенні яких входить до її компетенції. А це в свою чергу поставить питання не тільки про авторитет, але й про ак- туальність наявності такої органі- зації як ПАРЄ в принципі. Тому очевидно, що поряд з по- тужним натиском Росії та проро- сійською позицією керівництва ПАРЄ в Асамблеї є не менш сер- йозні перешкоди для реалізації ро- сійських планів. Стабільність Вашингтону На фоні європейців досить ста- більно і передбачувано в питанні
  • 12. 12 антиросійських санкцій вигляда- ють США. Так, 26 січня Офіс з пи- тань контролю над іноземними ак- тивами Міністерства фінансів США розширив санкції проти Кремля «через втручання Росії в ситуацію на сході України». Зокре- ма, до санкційного списку США внесли 21 громадянина Росії і Укра- їни, а також дев’ять компаній. Ре- зультатом таких дій американської сторони стало замороження в США активів осіб, які включені до спис- ку та заборона ведення бізнесу з цією країною. А вже 30 січня Міністерство фі- нансів США опублікувало довгоо- чікувану т.зв. «кремлівську допо- відь», в якій перераховані імена наближених до В.Путіна росій- ських чиновників і бізнесменів. В списку – вся політична та бізнес- еліта Росії, зокрема, прем’єр- міністр Д.Медведєв, глава МЗС С.Лавров, прес-секретар президен- та Д.Пєсков, помічник президента В.Сурков, спікери Держдуми і Ради федерацій В.Володін і В.Матвієнко, голова ФСБ О.Бортніков, олігархи О.Дерипаска, Р.Абрамович, брати Ротенберги, Г.Тимченко, А.Усма- нов, І.Сєчін, О.Міллер та інші. За- галом – 210 імен (114 високопоса- довців та 96 олігархів). Кращий подарунок Кремлю на- передодні виборів й годі придума- ти. Путінському електорату пока- зали, що вся злодійкувата правляча верхівка не просто виводить шале- ні гроші з країни, але й скеровує і вкладає їх в активи на території того, кого вона називає головним ворогом Росії. Даний звіт не означає запрова- дження якихось санкцій чи обме- жень щодо зазначених в ньому осіб (за винятком тих, щодо кого обме- ження були введені раніше). В той же час це не означає, що такі санк- ції не можуть бути введені пізніше. Для того, щоб зрозуміти наскільки вони будуть болючі для найближ- чого оточення Путіна, слід нагада- ти розмір їх капіталовкладень в американську нерухомість. За да- ними американської сторони, мова йде про більш ніж 1 трлн. доларів. Якщо дана сума буде заблокована, то тоді в Кремлі дійсно настануть важкі часи. Оскільки, якщо до не- давнього часу Путін міг відносно безболісно компенсувати тим гру- пам, на які він спирається, їх збит- ки через санкції, то з кожним днем ресурсів для цього в нього стає все менше. Тому досить скоро ниніш- ньому очільнику Кремля доведеть- ся зіткнутися з тим, що до провалів на міжнародних фронтах й глибо- кої стагнації російської економіки додасться ще одна головна біль у вигляді необхідності збереження лояльності свого найближчого ото- чення. Скоро нинішньому очільнику Кремля доведеться зіткнутися з тим, що до провалів на міжнародних фрон- тах й глибокої стагнації російської економіки додасться ще одна голо- вна біль у вигляді необхідності збереження лояльності свого най- ближчого оточення
  • 13. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 лютого 2018 13 В оборонно-промисловому се- редовищі та в експертних колах тривалий час дискутується тема на- дання прав оборонним підприєм- ствам усіх форм власності щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) під наглядом дер- жави, але без спеціальних експорте- рів - посередників. Зокрема, такі на- магання пов’язані із підтримкою розвитку національного виробника озброєнь і військової техніки (ОВТ) та створення належних умов для розширення присутності на україн- ському ринку іноземних оборонних компаній і, відповідно, залучення новітніх оборонних технологій. Проблемабулаобговоренауфор- маті «закритого клубу» за участю представників різних гілок влади України, керівників промислових оборонних підприємств (об’єднань), експертів – в межах роботи Експерт- ної ради у галузі безпеки (створеної ініціативою ЦДАКР в 2014 р.). Учасники експертного засідан- ня дійшли висновків, що надання прав оборонним підприємствам усіх форм власності щодо здійснен- ня зовнішньоекономічної діяль- ності під наглядом держави є вимо- гою часу та світова практика (на цьому наполягає переважна біль- шість учасників засідання). Крім того, незважаючи на неготовність у цей час державних замовників са- мостійно здійснювати імпорт ОВТ, держава має надати таке право, що передусім покращить імідж Украї- ни при здійсненні закупівель та зменшить фактичні витрати (орі- єнтовно на 5%, які відраховуються як комісійні спецекспортеру). При цьому, фахівцями було вказано на наступне. 1. Система організації військо- во-технічного співробітництва, сформована в 1996 р. (в тому числі, в умовах дії неоголошених обме- жень для України з боку країн-парт- Надання прав підприємствам ОПК України на здійснення зовнішньоекономічної діяльності – вимога часу У дзеркалі експертноі думки Надання прав оборонним підприєм- ствам усіх форм власності щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності під наглядом держави є вимогою часу та світова практика
  • 14. 14 нерів), є застарілою та стримує роз- виток національних підприємств ОПК. За умов, коли чинне законо- давство України дозволяє підпри- ємствам ОПК усіх форм власності отримати ліцензію на експорт влас- ної продукції, штучне утворення перешкод створює низку додатко- вих ризиків. Зокрема, винос вироб- ництв за кордон та втрату техноло- гій(зафіксованонизкупідприємств, які свідомо розвивають виробни- цтва в іноземних державах, бо з України не можливо вести адекват- ну зовнішньоекономічну діяль- ність), штучне гальмування зрос- тання обсягів експорту українських ОВТ (послуг) на світовому ринку, відмова іноземних компаній від ін- вестування (створення СП) в Укра- їні (внаслідок неможливості бути власником на території України, де участь у ДОЗ надає не більше 6-7% прибутку, а здійснення ЗЕД перед- бачає не менше 15% втрат у вигляді комісійних). 2. Контроль з боку держави за експортом ОВТ та продукції по- двійного використання не погір- шиться в разі відмови від послуг ДК «Укрспецекспорт». Керівники підприємств наполягають на праві вибору (якщо вигідні умови пропо- нує спецекспортер — вони при- ймаються, якщо підприємство саме знаходить покупця — обходиться без посередника). 3. Розв’язати проблему надання прав підприємствам ОПК щодо здійснення ЗЕД можна шляхом внесення змін до відповідних по- станов Уряду або шляхом прийнят- тя відповідного Закону України. Перший варіант коротший і вбача- ється більш простим у досягненні результату, однак у подальшому прийняття Закону України є до- цільним та важливим елементом формування нормативно-правової бази, гармонійної для співробітни- цтва із іноземними оборонними компаніями. Довідково. Відповідно до статті 6 Закону України «Про державний контроль за міжнародними переда- чами товарів військового призна- чення та подвійного використан- ня» (№ 549-IV) реалізацію державної політики в галузі дер- жавного експортного контролю за- безпечують центральний орган ви- конавчої влади, що реалізує державну політику у сфері держав- ного експортного контролю, а та- кож міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, уповно- важені згідно із законодавством здійснювати заходи в галузі дер- жавного експортного контролю. Як вбачається з пункту 6 Положення про порядок надання суб’єктам зо- внішньоекономічної діяльності по- вноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військо- вого призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, яке затвер- джене постановою Кабінету Міні- Штучне гальмування зростання обсягів експорту українських ОВТ (послуг) відмова іноземних компаній від інвестування (створення СП) в Україні Контроль з боку держави за експор- том ОВТ та продукції подвійного використання не погіршиться Розв’язати проблему надання прав підприємствам ОПК щодо здійснення ЗЕД можна шляхом внесення змін до відповідних поста- нов Уряду Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю
  • 15. 15 стрів України від 8 червня 1998 року № 838 (далі – Положення…), для одержання повноважень на право здійснення експорту, імпор- ту товарів військового призначен- ня та товарів, які містять відомос- ті, що становлять державну таємницю суб’єкт зовнішньоеко- номічної діяльності надсилає до Держекспортконтролю лист із стислим викладом мети звернення, до якого додає, серед іншого, ви- сновок міністерства, іншого цен- трального органу виконавчої вла- ди, до сфери управління якого він належить, а також висновки Мініс- терства економічного розвитку та торгівлі, Міністерства оборони в межах їх компетенції щодо можли- вості надання такому суб’єкту зо- внішньоекономічної діяльності по- вноважень. Зазначимо при цьому, що Державна служба експортного контролю України (Держекспорт- контроль) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Ка- бінетом Міністрів України через Мінекономрозвитку і торгівлі і який реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. Тобто, в даному кон- кретному випадку, відбувається просте дублювання функцій у сфе- рі експортного контролю. Однак це вимагає від суб’єкта зовнішньое- кономічної діяльності отримання додаткових висновків. Крім цього, серед основних завдань Міноборо- ни відсутні повноваження щодо формування і реалізації державної політики у сфері державного екс- портного контролю. Цим самим за- кладено певні корупційні ризики. Відповідно до положень статті 11 Закону 549-IV експертами не мо- жуть призначатися представники підприємств чи організацій, заці- кавлених у висновках експертизи. При цьому Положенням… перед- бачено залучення до такої експер- тизи на різних її стадіях представ- ників Державного концерну «Укробронпром» та Державної компанії «Укрспецекспорт». Ці об’єднання зацікавлені у висновках експертизи, як суб’єкти господарю- вання та суб’єкти здійснення між- народних передач товарів. З огляду на наведене вбачається необхідність вилучення з Поло- ження… норм щодо отримання ви- сновків Мінекономрозвитку і Мі- ноборони та участі Державного концерну «Укробронпром» і Дер- жавної компанії «Укрспецекспорт» у проведенні експертиз. Експерти зосереджують увагу і на наступному аспекті правовідно- син державного контролю за між- народними передачами товарів військового призначення та по- двійного використання. Положен- нями чинних нормативно-право- вих актів з питань експортного контролю встановлено вичерпний перелік документів, які необхідно надати суб’єктом господарювання Експертами не можуть признача- тися представники підприємств чи організацій, зацікавлених у висновках експертизи З огляду на наведене вбачається необхідність вилучення з Положен- ня… норм щодо отримання висновків Мінекономрозвитку і Міноборони та участі Державного концерну «Укробронпром» і Державної компанії «Укрспецек- спорт» у проведенні експертиз
  • 16. 16 для отримання повноваження чи дозволу. Однак цими актами пе- редбачено і отримання додаткових матеріалів та інформації. Така су- перечність однозначно призводить до виникнення потенційного кон- флікту інтересів, що впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинен- ня чи не вчинення дій під час ви- конання зазначених повноважень. 4. Застереження також було ви- словлено окремими учасниками за- сідання (представниками влади). Зокрема, щодо необхідності від- новлення ліцензування (сертифі- кації) підприємств (виробництв) за умов надання прав оборонним під- приємствам усіх форм власності щодо здійснення ВЕД – задля «за- хисту іміджу держави як виробни- ка ОВТ». Слід також удосконалити процедуру проведення Україною тендерів у частині імпорту ОВТ або технологій, оскільки непрофесій- ність (упередженість) представни- ків замовника призводить до нега- тивних наслідків для іміджу Української держави як учасника міжнародного ринку ОВТ. Відновлення ліцензування (сертифі- кації) підприємств (виробництв)
  • 17. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 лютого 2018 17 Нинішній статус-кво на Донбасі виник внаслідок того, що мінський процес зайшов у глухий кут, який виявився занадто тісним для того, аби Росія та Захід могли почували- ся в ньому достатньо комфортно і продовжувати свій «business as usual». Перспектива замороження конфлікту на десятиліття вияви- лась небажаною навіть для Кремля – ситуація в економіці РФ залишає бажати кращого, а санкції дошку- ляють все болючіше. Але на даному етапі така диспозиція аж ніяк не наближує нас до розв’язання всьо- го клубка протиріч. Норманський формат не зміг звузити провалля між позиціями Москви та Києва. Кремль вперто намагається легалізувати псевдо- республіки на сході України через нав’язування Києву прямого діало- гу з сепаратистами, в той час як українська влада робить стратегіч- ну ставку на Вашингтон, сподіваю- чись що Штати проторують їй шлях до прямих переговорів з Росі- єю в рамках, які не дозволятимуть Білокам’яній переводити стрілки на своїх маріонеток. Цьому має по- сприяти прийняття закону про де- окупацію Донбасу, яким Україна визнала Росію державною-агресо- ром що, відповідно, несе відпові- дальність за наслідки інтервенції. Мовчазна згода Парижу та Бер- ліну означає, що локомотивом пе- реговорів залишатиметься формат Не «Мінськом» єдиним: переговори по Донбасу розширюють географію Володимир Солов’ян, керівник зовнішньополітичних проектів ЦДАКР Мовчазна згода Парижу та Берліну означає, що локомотивом перегово- рів залишатиметься формат Волкер-Сурков
  • 18. 18 Волкер-Сурков. Потенційно діалог спеціального представника Дер- жавного департаменту США з пи- тань України та помічника Путіна може принести цілком конкретний результат в питанні розгортання миротворчої місії на території ОРДЛО. Але на швидкий результат марно сподіватись – сьогодні на- віть озвучені в ЗМІ результати пе- ремовин інтерпретуються сторона- ми конфлікту по-різному. Подібну ситуацію спостерігаємо і у випадку з четвертим раундом переговорів, що відбувся в Дубаї 26 січня. Так, російський представник заявив, що «дубайський пакет» американ- ських напрацювань, на відміну від «бєлградського», «в цілому вигля- дає цілком реалізованим» і Москва «уважно вивчить» пропозицію Волкера. В той же час американ- ський дипломат після близькосхід- ного рандеву з Сурковим у своїх висловлюваннях зберіг холодні нотки, в чергове наголосивши, що Росія відіграє ключову роль у кон- флікті. Отож, в контексті висловлю- вань російського переговорника, питання щодо справжніх намірів Москви залишається відкритим. То що ж ми маємо: готовність Кремля йти на поступки в питанні мирот- ворців на Донбасі чи банальне око- замилювання напередодні виборів президента РФ? Та чи не бажання це самого Суркова підвищити свою апаратну вагу вдаваним прогресом у переговорному процесі з пред- ставником Держдепу США? Потенціал човникової місії Вол- кера справді важко оцінити в умо- вах кризи довіри у стосунках Мо- скви ти Вашингтону. Відповідно підвищити ефективність тиску на РФ і одночасно уникнути необачли- вої гонки озброєнь можна лише че- рез відкриття паралельних діалого- вих майданчиків. Важливим кроком у цьому напрямку має стати зустріч головнокомандувача Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі Кертіса Скапарротті і начальника Генштабу Збройних сил РФ Валерія Герасимова в Баку. Нагадаємо, це стане першою подібною подією з 2013 року, коли адміністрація екс- президента США Барака Обами на- клала заборону на особисті контак- ти між главою ОВС НАТО і його російським колегою. Зустріч пред- ставників вищого військового ко- мандування США та РФ планується з вересня минулого року і анонсува- лась на кінець січня цього року. Втім, візит Скапарротті та Гераси- мова до Баку було відтерміновано. Попри те, що широкий загал трима- ють осторонь деталей порядку ден- ного і нових термінів переговорів, можемо припустити, що вони роз- почнуться в найближчі тижні. Також увагу привертає інша об- ставина, а саме вибір столиці Азер- байджану в якості майданчика для діалогу американського та росій- ського воєначальників. То що ж ми маємо: готовність Кремля йти на поступки в питанні миротворців на Донбасі чи банальне окозамилювання напередодні виборів президента РФ? Та чи не бажання це самого Суркова підвищити свою апаратну вагу вдаваним прогресом у переговорно- му процесі з представником Держ- депу США?
  • 19. 19 Про деталі запланованої зустрі- чі Скапарротті – Герасимов та очі- кування Азербайджану розповів ЦДАКР політичний аналітик, ке- рівник дослідницького центру «3rd View» (Баку) Рауф Раджабов. Про що говоритимуть генерали в Баку? Головнокомандувач силами НАТО в Європі і глава Генерально- го штабу Збройних сил Росії пови- нні провести ґрунтовну розмову щодо питань, які формують амери- кано-російський порядок денний. Тому, швидше за все, не залишить- ся без уваги проблема розміщення миротворчих сил на Донбасі. У зв’язку з цим вкрай важлива синх- ронізація зустрічей Волкера-Сур- кова і Герасимова-Скапарротті. Та- кий крок продемонстрував би можливість досягнення Росією та США певного консенсусу щодо розміщення миротворчих сил ООН на Донбасі. Воєначальники США і РФ мають що обговорювати в питанні скоро- ченнястратегічнихозброєнь.Остан- нім часом з вуст серйозних політиків звучали натяки про можливість за- стосовування ядерної зброї. Фактич- но з питання знято табу, і та чи інша держава легко оперує можливістю застосування ядерної зброї. Очевид- но, що ні американці, ні росіяни не збираються застосовувати зброю ма- сового ураження один проти одного. Отже, її використання допускається на території третьої країни. Відпо- відно, в результаті зустрічі Скапар- ротті і Герасимова важливо отрима- ти підтвердження що США і РФ пам’ятають про ті зобов’язання, які вони брали на себе, виступаючи, під- писантами угод щодо скорочення і обмеження стратегічних наступаль- них озброєнь, а також міжнародних гарантій безпеки, в тому числі Буда- пештського меморандуму. Окрім того, візит Скапарротті до Баку – чудова можливість по- глибити діалог Азербайджана та Альянсу. Хоча Азербайджан є чле- ном Руху неприєднання і не прагне стати членом того чи іншого полі- тичного блоку, Баку активно під- тримує прямі контакти з НАТО в рамках різних програм. Напри- клад, азербайджанські військовос- лужбовці несуть службу на терито- рії Ісламської республіки Афганістан, виконуючи свій ми- ротворчий обов’язок. В цьому кон- тексті варто нагадати про нещодав- нє відкриття транспортного коридору - залізничної магістралі Баку-Тбілісі-Карс. Через Казахстан цей проект матиме сполучення з Афганістаном.Такимчином,НАТО отримає можливість суттєво роз- ширити потенціал логістичної під- тримки міжнародної операції в Афганістані. Новий діалоговий майданчик Баку підтримує збалансовані відносини як з Росією, так і Украї- Швидше за все, не залишиться без уваги проблема розміщення мирот- ворчих сил на Донбасі. У зв’язку з цим вкрай важлива синхронізація зустрічей Волкера-Суркова і Гераси- мова-Скапарротті
  • 20. 20 ною. Між нашими країнами немає істотних ексцесів, які могли б зі- псувати контекст зустрічі пред- ставників американського і росій- ського командувань. У всякому разі, РФ і США самі зупинили свій вибір на Азербайджані. Так що можна говорити про наявність пе- редумов для створення бакинсько- го діалогового майданчика між Ва- шингтоном і Москвою, НАТО і Росією. Важливо додати, що Азербай- джан не присутній на переговорах як модератор, тож жодним чином не обтяжуватиме діалоговий про- стір. Більше того, офіційний Баку не може висувати серйозних геопо- літичних ініціатив, поки не буде знайдено вирішення Карабахсько- го конфлікту. Тільки після віднов- лення територіальної цілісності Азербайджан зможе сам щось про- понувати. В той же час Карабаський кон- флікт навряд чи опиниться у фо- кусі Скапарротті та Герасимова. Я не думаю, що Азербайджан може домогтися якихось преференцій від факту такої зустрічі в Баку, адже ні РФ ні Америка не допус- тять, щоб азербайджанській сто- роні були надані преференції за рахунок вірмен. За аналогією з розміщенням миротворчих сил в Україні, обговорення в тристорон- ньому форматі між США, РФ і Азербайджаном Карабахського конфлікту може дати результат тільки в тому випадку, якщо мова йтиме про контингент миротвор- ців. В контексті ролі такої місії у врегулюванні Нагірно-Карабась- кого конфлікту постають питання чисельності контингенту та но- менклатури його озброєння, пере- ліку країн, які долучяться до ми- ротворчої діяльності, визначення територій, на яких розмістяться миротворці і т.д. До того ж у квітні Вірменія ма- тиме іншого президента, з урізани- ми повноваженнями, і очевидно, що не він буде впроваджувати по- рядок денний врегулювання вірме- но-азербайджанського конфлікту. В Єревані має відбутися трансфор- мація форми правління з прези- дентської на парламентську респу- бліку. Тож більш предметно і детально говорити про ситуацію навколо Карабахського конфлікту можна буде тільки після закінчен- ня процесу трансформації політич- ного ландшафту Вірменії. Також у жовтні поточного року в Азербай- джані відбудуться президентські вибори. Відповідно, в цей період для двох держав дуже важливо збе- регти наявний статус-кво.
  • 21. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 лютого 2018 21 Виступаючи наприкінці грудня 2017 р. на розширеному засіданні колегії Міністерства оборони РФ, Володимир Путін заявив, що Росія «повинна бути серед держав-ліде- рів, а за деякими напрямками - аб- солютним лідером у будівництві армії нового покоління, армії епохи нового технологічного укладу». Ро- сійський президент також висло- вив задоволення темпами перео- зброєння Збройних сил РФ і поставив завдання до 2021 р. до- вести частку сучасних озброєнь і техніки в них до 70 %1 . 1  Расширенное заседание коллегии Минис- терства обороны. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kremlin.ru/events/ president/news/56472 Цього року в Росії розпочалася реалізація Державної програми озброєння (ДПО) на 2018-2027 рр., націленої на оснащення військ ви- сокоточною зброєю повітряного, наземного і морського базування, безпілотними ударними комплек- сами, а також засобами індивіду- альної екіпіровки військовослуж- бовців, новітніми системами розвідки, зв’язку та радіоелектрон- ної боротьби. На виконання про- грами у бюджеті виділено 19 триль- йоніврублів.Щепонад3трильйони рублів на оновлення технічних за- собів отримають МВС, ФСБ, СЗР і Росгвардія2 . 2  У триллионов есть два союзника - армия и флот. – [Електронний ресурс]. – Режим до- Російська армія нового покоління: міфи і реалії Володимир Паливода, старший науковий співробітник відділу проблем національної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень
  • 22. 22 Плани у Москви, як завжди, – амбіційні, водночас ретроспектив- ний аналіз реалізації попередніх програм свідчить про те, що у ро- сійських стратегів категорія «бажа- не» дуже часто не збігається з кате- горією «дійсне». Так, виконання ДПО-2005 припало на період най- більш масштабного скорочення оборонних витрат і на загальну не- сприятливу макроекономічну си- туацію (включаючи наслідки фі- нансової кризи 1998 г.). Розробники програми, ймовірно, працювали у повному відриві від економічної реальності, а сама інституційна система плануючих органів пере- бувала в хаотичному стані постій- ного реформування та скорочення. Ці обставини в сукупності зробили абсолютно утопічними дві перші російські ДПО (на 1996-2005 рр. і на 2001-2010 рр.), які не були реалі- зовані у своїх основних частинах. При виконанні наступних програм (ДПО-2015 і ДПО-20203 ) з’явилася тенденція віднесення більшої час- тини витрат на друге п’ятиріччя. Ця лукава практика, по суті, маску- вала апріорне розуміння неможли- вості повної реалізації запланова- ного4 . ступу: https://www.kommersant.ru/ doc/3500710 3  ДПО-2015 на 2007-2015 рр. не була виконана практично за усіма показниками, тому на початку 2011 р. її замінили на ДПО-2020. 4  Государственные программы вооружения Российской Федерации: проблемы исполне- Подібна доля спіткала й ДПО- 2020. Ще на першому етапі її впро- вадження незалежні експерти ді- йшли висновку, що програма, швидше за все, буде виконана не більше ніж наполовину. При цьому орієнтація на масовані закупівлі озброєння та військової техніки і відповідний розподіл коштів у рам- ках ДПО-2020 не дозволять про- вести належну модернізацію вій- ськової промисловості і оборонних НДДКР. У підсумку, відставання РФ за звичайними озброєннями від провідних у військовому відно- шенні держав, можливо, навіть збільшиться. Таким чином, до по- чатку наступного десятиліття Росія матиме звичайні збройні сили, які чисельно переважатимуть війська провідних європейських країн, але будуть помітно гірше оснащені5 . Прогнози експертів виправда- лися, але у Кремлі, щоб не втрачати обличчя, знайшли вихід і оголоси- ли, що запуск нової ДПО-2027 буде проходити паралельно з продо- вженням реалізації ДПО-2020, яка нібито «успішно виконувалась у складній обстановці різкого падін- ния и потенциал оптимизации. Аналитичес- кий доклад. – [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу: http://www.cast.ru/files/ Report_CAST.pdf 5  Фёдоров Ю. Государственная программа во- оружений–2020: власть и промышленность // Индекс безопасности. – 2013. - № 4 (107). - С. 54. – [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу: http://www.pircenter.org/media/ content/files/12/13880454280.pdf
  • 23. 23 ня цін на вуглеводи, в умовах еко- номічної стагнації та введення ім- портозаміщення у відповідь на санкції з боку країн Заходу»6 . Посилаюсь на постійне заго- стрення міжнародної ситуації, ке- рівництво Росії головним пріори- тетом ДПО-2027 визначило розвиток систем ядерного стриму- вання як основного виду ЗС. За словами заступника міністра обо- рони РФ Юрія Борисова, основні зразки ракет, за винятком РС-28 «Сармат», розроблені, хоча поки що не всі передані на озброєння, ведеться створення аеробалістич- ного гіперзвукового бойового оснащення «15Ю71» (керованого гіперзвукового бойового блоку МБР)7 . 90 років тому поет Володимир Володимирович Маяковський на- писав поему «Хорошо», у якій є такі строки: «Я планов наших лю- блю громадьё, Размаха шаги саже- ньи». Сьогодні вже інший Володи- мир Володимирович озвучує далекосяжні плани Москви, у які мало хто вірить. Російські воєна- чальники, усвідомлюючи, що при- йняття ДПО-2027 мало на меті, на- 6  Ядерные силы – главный элемент сдержива- ния. – [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу: http://nvo.ng.ru/ armament/2017-12-08/2_976_red.html 7  Минобороны: приоритет в новой госпро- грамме вооружений уделяется развитию систем ядерного сдерживания. – [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: http://www. militarynews. ru/story.asp?rid=1&nid=467431 самперед, пропагандистський характер, намагаються не оперува- ти конкретними цифрами. І на те є серйозні підстави. Класичним при- кладом в історії з «масштабним» переозброєнням російської армії став танк Т-14 «Армата», розрекла- мований як найкращий танк у сві- ті8 . У вересні 2015 р. було заявлено (ймовірно, з метою залякування НАТО), що до 2020 р. у війська на- дійде 2300 цих машин9 . Рівно через рік їх запланована кількість значно зменшилась10 . А після того, як це чудо техніки заглухло посеред Красної площі під час підготовки до Параду Перемо- ги, танк «Армата» став притчею во язицех і символічним об’єктом для насміхань. Польська газета «Жеч- посполіта» з цього приводу надру- кувала статтю під назвою «Росія як зіпсований танк», у якій, зокрема, говориться: «Випадок із «Арма- тою» є хорошою ілюстрацією того, що залишилося від великодержав- ності радянської імперії. Страх ви- 8  Русская «Армата» – лучший танк в мире. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://новости-мира.ru-an.info/новости/ армата-самый-передовой-и-эффективный- танк-в-мире/ 9  Российская армия получит на вооружение 2300 танков «Армата». – [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: https://lenta.ru/ news/2015/09/15/armata/ 10  Источник: армия РФ к 2020 году получит около 70 серийных танков «Армата». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tass.ru/armiya-i-opk/3610673
  • 24. 24 кликають лише минулі успіхи Чер- воної армії. І тільки пам’ять про них, а не нинішній військовий по- тенціал, є джерелом національної гордості …»11 . Додатковою гіркою пігулкою для авторів міфу про найкращий російський танк виявилася інфор- мація про те, що його концепція була розроблена на Заході і протес- тована у Німеччині 30 років тому. За висновками зарубіжних спеціа- лістів, «Армата» має низку переваг над сучасними модифікаціями «Leopard-2», але бойовий модуль 11  Rosja jak popsuty czołg. – [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://www.rp.pl/ artykul/1199401-Rosja-jak-popsuty-czolg.htm «Т-14» багато хто з них оцінює як недолік, оскільки попадання в ба- шту загрожує втратою вогневої моці танка. Крім того, велика кіль- кість автоматизованих систем в конструкції машини виключає можливість переходу на ручне управління в разі необхідності12 . Не краще складається ситуація і з винищувачем п’ятого покоління «Су-57», який розробляє компанія «Сухой» в рамках проекту «Пер- спективний авіаційний комплекс фронтової авіації» («ПАК ФА»). 12  Putins Super-Panzer ist ein Weckruf für Deutschland. – [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу: https://www.welt.de/wirtschaft/ article141600270/Putins-Super-Panzer-ist-ein- Weckruf-fuer-Deutschland.html Джерело: http://podrobnosti.ua/media/pictures/2015/5/7/thumbs/740x415/pochti-srazu-zhe- pojavilas-fotozhaba-s-armatoj-i-burlakami-na-volge-foto-twittercomsvabodka_rect_5f43d472e2 08e0473daaa7914248e21c.png
  • 25. 25 Двічі під час випробувальних по- льотів (у серпні 2011 р. та у червні 2014 р.) з літаком траплялися не- приємні технічні інциденти. Захід- ні експерти вважають, що «Су-57» навряд чи надійде у серійне вироб- ництво до тих пір, доки не будуть готові модернізовані двигуни. Це може відбутися не раніше 2027 р. У найближчі вісім років Росія заку- патиме такі літаки у невеликій кількості для продовження випро- бувань13 . А тим часом росіянам залиша- ється чекати і пишатися збірною моделлю винищувача «Су-57» у масштабі 1:72 виробництва компа- нії «Звезда». Багато галасу у ЗМІ наробила інформація про створення у Росії підводних міжконтинентальних 13  Is Russia’s New Su-57 Stealth Fighter and S-500 Air Defense System Doomed? – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// nationalinterest.org/blog/the-buzz/russias- new-su-57-stealth-fighter-s-500-air-defense- system-23383 балістичних ракет. Однак, склада- ється враження, що «випадковий» показ по телебачення фрагмента документа з назвою «Океанська багатоцільова система «Статус-6»» був зрежисований у Кремлі. Згід- но з коментарями російських вій- ськових експертів, це - нова роз- робка підводних технологій, яка призначена для транспортування ядерного заряду великої потуж- ності до узбережжя противника (читай, США)14 . Водночас, інозем- ні спеціалісти досить критично поставилися до реальних можли- востей цієї «чудо-зброї». На оке- анській глибині в тисячу метрів є безліч підводних гір і каньйонів. Яким же чином торпеда «Ста- тус-6» пропливе 10 тисяч кіломе- трів, не врізавшись при цьому в якусь скелю, якщо у неї немає уль- трасучасної системи навігації, або якщо за штурвал не посадять штурмана-камікадзе?15 . Ситуація з переозброєнням ро- сійської армії та інформаційною кампанією навколо цього мимоволі наштовхнула на історичну анало- гію, та й термін «чудо-зброя» на- 14  Российские СМИ рассказали о «секретной» торпеде в деталях. – [Електронний ресурс].– Режим доступу: https://www.golos-ameriki. ru/a/russian-state-media-give-more-details-on- secret-torpedo/3055473.html 15  Russia Wants the Strangest of All Weapons: An «Underwater ICBM». – [Електронний ре- сурс].–Режимдоступу:http://nationalinterest. org/blog/the-buzz/russia-wants-the-strangest- all-weapons-underwater-icbm-23295 Джерело: http://j-aircraftmodel.ru/image/ cache/data/zvezda/7275-1-800x800.jpg
  • 26. 26 просився сам по собі. У 1943 р. з метою досягнення психологічного ефекту, підтримання бойового духу військ і нейтралізації паніч- них настроїв серед населення ні- мецьке міністерство пропаганди оголосило про те, що війна буде ви- грана за допомогою «Вундерваф- фе» (буквально «чудо-зброя»). Ма- лася на увазі сукупна назва ряду масштабних дослідницьких проек- тів, спрямованих на створення но- вих видів озброєнь (наприклад, крилатих ракет), або випуску нових модифікацій артилерії і бронетех- ніки. Аналогія для Росії, скажімо, ма- лоприємна, та факти – річ вперта. З іншого боку, немає жодних підстав думати, що Збройні сили РФ що- дня слабшають, тому українці мо- жуть спати спокійно. Історія багато разів засвідчувала, що недооцінка противника буває гіршою, ніж пе- реоцінка. Тільки шкода, що, як ка- зав один великий філософ, «історія нікого не вчить, але вона провчає за її незнання». http://ic.pics.livejournal.com/bmpd/38024980/2529498/2529498_original.jpg