2. План лекції
1.Місце м’ясної промисловості в агропромисловому
комплексі України;
2.Роль м’яса м’ясних продуктів у харчуванні людини;
3. Перспективи розвитку м’ясної галузі.
3. Література:
1. Регіональна економіка [Текст] : підручник / за ред. Є. П. Качана. – Тернопіль : ТНЕУ, 2008. – 800 с.
2. Кернасюк Ю.В. Ринок тваринництва: тенденції та перспективи галузі./ Ю.В. Кернасюк//Агробізнес сьогодні.
-2016. - №15-16 С.- 334 – 335.
3. Карпенко С.М. Основні тенденції розвитку птахівництва/С.М. Карпенко//Экономика и менеджмент. – 2016. - №7.
– С. 2-9.
4. Гоноцький В.А. Научное обоснование, разработка и реализация технологии продуктов из мяса птицы: дис. :
006.02.01/ ГУ ВНИИПП. – М., 2008. – 81с.
5. Баль-Прилипко Л.В. Усвідомлений вибір –запорука здоров’я нації/Баль-Прилипко Л.В,Слива Ю.В.- Киев:
Молочное дело.- №1, 2010,с.22-25
6. Янчева М. О. , Пешук Л. В., Дроменко О. Б. Фізико-хімічні та біохімічні основи технології м’яса та
м’ясопродуктів/ М. О. Янчева, Л. В. Пешук, О. Б. Дроменко // Навч. пос. — К.: Центр учбової літератури, 2009. —
304 с.
7. Власова К. М. Тенденції та перспективи розвитку м’ясопереробної галузі України в умовах поглиблення
інтеграції торгівлі з ЄС/ К.М. Власова//Бізнесінформ. – 2016.- №5.- С. 32 – 39.
8. Панкратов А. «Суттєве зменшення експорту – основна причина надлишкової пропозиції м’яса» – експерт ФАО
4. Агропромисловий комплекс (АПК) – це
сукупність виробничо взаємопов’язаних
підприємств з вирощування, зберігання,
заготівлі, транспортування, переробки і
реалізації сільськогосподарської
продукції, а також обслуговуючих та
допоміжних підприємств та організацій.
6. Тваринництво — це комплекс
взаємопов'язаних галузей сільського
господарства, на розміщення яких
впливають природні умови, ресурси
кормовиробництва та передусім
природні кормові угіддя.
11. Середньодобове споживання м
´ясопродуктів на одну особу в 2016 р
При цьому:
м’яса і м’ясопродуктів — 50,9 кг, тоді як мінімальна норма дорівнює 52 кг,
а раціональна згідно з фізіологічно обґрунтованими параметрами харчування,
без урахування окремих медичних застережень, має бути не менше 80–84 кг у
рік на одну особу.
Мікро- і макроелементів у складі продуктів харчування з розрахунку на одну особу в 2016 р.
становило близько 2799 ккал, з яких на продукти тваринного походження припадало 791 ккал,
або 28,3%.
В розвинутих країнах світу, за даними Світової продовольчої організації ООН (FAO),
означений показник у середньому досягає рівня 76 кг м’яса і м’ясопродуктів в рік на одну
особу, а в окремих з них — США, Австралії, Нової Зеландії і Іспанії — споживають більше
100 кг.
12. М’ясна промисловість України має
значні потужності і налічує понад 3,5
тисяч підприємств, із них 110
м’ясокомбінатів, 20 птахокомбінатів, 15
м’ясопереробних заводів і ковбасних
фабрик, а решта – значна кількість цехів
малої потужності.
15. М’ясо та м’ясопродукти — традиційна і одночасно унікальна складова
частина раціонів харчування.
• висока енергоємність,
• збалансованість амінокислотного складу білків,
• наявність біологічно активних речовин і високій
• засвоюваності, що в сукупності забезпечує
• нормальний фізичний і розумовий розвиток людини.
Харчова цінність м’ясопродуктів визначається:
хімічним складом — вмістом білків, жирів, вуглеводів, екстрактних
речовин, вітамінів, макро- і мікроелементів;
біологічною цінністю — набором і вмістом незамінних факторів
харчування.
Унікальність м’яса:
17. Білки головні компоненти клітин
тканин організму людини. Без них не
може існувати будь-яка форма життя.
Людина одержує білки з тваринною і
рослинною їжею.
Найбільш цінними є білки продуктів
тваринного походження (яйця, молоко,
м’ясо, риба), що на 90-100%
використовуються для побудови
власних білків організму .
18. для дорослих становить в середньому
65-117 г/добу для чоловіків;
58 до 87 г/добу, для жінок;
для дітей (60 % з них — тваринного походження)
до 1 року — 2,2—2,9 г/кг маси тіла;
старше 1 року — від 36 до 87 г/добу), основним
джерелом якого є м'ясо.
Потреба в білках:
19. За рахунок м’яса
забезпечується
добова потреба в
основних
поживних
речовинах:
42 %
білка
37-45 %цинку
19%
заліза
18%
міді
21-39вітамінуВ6
40-46 %
ніацину
20. Схема 4. - Фізіолого-гігієнічне значення м'яса і м'ясопродуктів
21. М’ясопереробна галузь є особливо чутливою в період глобальних змін,
оскільки специфіка продукції та її виробництва охоплює широке коло проблемних
питань. З огляду на сказане дослідження та аналіз основних перспектив розвитку
цієї частини агропромислового сектора є надзвичайно актуальним як для великої
кількості українських виробників, так і для гармонійного розвитку національної
економіки.
22. В Україні діють такі переробні підприємства
м’ясокомбінати,
птахокомбінати,
холодобойні,
бойні і забійні пункти,
птахобойні,
м’ясопереробні заводи та ін.
Основним завданням м’ясопереробних підприємств є виготовлення
санітарно-благополучних продуктів харчового, лікувального,
технічного і кормового призначення, а також повна переробка і
використання всієї речовини, яка одержується при забої тварин.
23. свіжим та мороженим м’ясом;
напівфабрикатами;
ковбасами;
соленими виробами;
консервами.
За вартістю виробленої продукції ця галузь
посідає перше місце у харчовій промисловості.
М'ясна промисловість забезпечує населення:
24. Сучасні м’ясокомбінати випускають великий асортимент продукції:
м’ясо та м’ясопродукти (ковбасні вироби, копчення), напівфабрикати
(котлети, пельмені), лікувальні препарати (інсулін, шлунковий сік,
жовч), технічну сировину (клей, кетгут), кишкову сировину, сухі
тваринні корми, вироби з кісток.
За виробничою потужністю м’ясокомбінати ділять на категорії:
1-ша — м’ясокомбінати, що переробляли за рік більше 55 тис. т
м’ясо;
2-га — від 30 до 55 тис. т;
3-тя — 12-30 тис. т;
4-та — від 5 до 12 тис. т;
5-та — до 5 тис. т
6-та — 1-3 тис. т.
24
25. МФ “Фаворит ” (ТМ “Добров” ТМ “Мясна лавка” ТМ “Ковбасний ряд”) м. Дніпро
ТОВ «Глобинський мясокомбінат» (ТМ «Глобино») Полтавська обл. м.Глобино
ВАТ «Кіровоградський мясокомбінат» (ТМ «Ятрань») м.Кіровоград вул. Валентини Терешкової,
227
ТОВ “Мясокомбінат Ювілейний” (ТМ “Ювілейний”) Дніпровська обл. смт.Ювілейне
ПАО “ Миронівський хлібопродукт” ( ТМ “Легко” ТМ “Наша Ряба” ТМ “Бащинський” )Київська
обл.
ПАТ «Кременчук мясо» (ТМ «Фарро») м.Кременчуг
ТОВ “Житомирський мясокомбінат” (ТМ “Мясна гільдія”) м.Житомир
М'ясокомбінат “Дружба народів” ( ТМ “Дружба народів”) Одеська обл.
Добова потреба в білках для дорослих становить в середньому 65-117 г. на добу,
основним джерелом якого є м’ясо. Найбільш цінними є білки продуктів тваринного
походження( яйця, м’ясо, молоко, риба) що на 90-100 % виористовуються для побудови власних
білків організму.
На ринку м’ясопродуктів ТОП-10 складають:
27. Українські виробники яловичини можуть конкурувати у світі, адже цей ринок є значно ширшим ніж ринок
свинини. Потенційними ринками збуту для української яловичини можуть бути країни арабського світу
які знаходяться ближче до України ніж до інших основних виробників яловичини, наприклад США.
Яловичина – це єдиний вид мяса по якому ринок ЄС є дифіцитним – при тому,що ЄС є найбагатшим,
найбільшим і стабільним сусідом, а отже – потенційним покупцем.
28. Рисинук - Аналіз вузьких місць вітчизняного виробництва яловичини
ФАО вбачає кілька
можливих варіантів
розвитку цього
напрямку:
- інтеграція через
агрохолдинги (за зразком
птахівництва, коли великі
ферми самі виробляють і
переробляють продукцію);
- кооперація (в нас, на
жаль, зразків немає, але
їх є дуже багато в світі);
- спеціалізація - кожен
займається своїм
сегментом. Ця модель
розвитку популярна у
США, хоча там є і
приклади кооперативів.
29. Перспективи розвитку м’ясної галузі
З підписанням угоди України з Євросоюзом і відкриттям зони вільної торгівлі
перспективою є освоєння інноваційних технологій виробництва продукції,
модернізації існуючих підприємств, ресурсозбереження, впровадження нових
технологій та розробка інноваційної м’ясної продукції з вторинної сировини,
розширення асортиментного ряду м’ясних та м’ясомістких продуктів для
задоволення потреб населення від економ до преміум класу.
Діяльність м’ясопереробних підприємств потребує застосування сучасних
форм управління у вигляді стратегічного управління, спрямованого на
стабілізацію стану галузі і вирішення проблеми дефіциту сировини, яке
повинно відбуватись при тісної взаємодії переробників, сільгоспвиробників
сировини та держави.