Інтерактивна школа творчого вчителя Видавництво "Ранок" 16.11.17 Спікер: Охредько Олег Едуардович

1. Осіння сесія:
6 листопада – 25 листопада 2017 р.

2. Роздробленість Київської держави.
Розвиток Київського, Переяславського,
Чернігово-Сіверського, Галицького
і Волинського князівств
Охредько Олег Едуардович,
учитель-методист, учитель вищої категорії,
експерт та аналітик ЦГП «Альменда»

3. Інформаційна компетентність
«Уміння пояснювати факти і явища ХІХ – початку ХХ ст.
на основі інформації, отриманої з різних джерел, їх аналіз, оцінювання,
порівняння.Важливою вимогою до змісту підручника є наявність різних
історичних джерел: тексти різних типів, ілюстрації, карти, схеми
тощо і відповідних завдань для їх опрацювання».
Ю. Малієнко «Особливості експертизи підручників
з історії України та всесвітньої історії (9 клас)»
«Компетентність – динамічна комбінація знань, способів
мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Концепція «Нова українська школа»

4. «Інформаційна компетентність – це сукупність знань про події або особи,
реальні й вигадані, джерела інформації та їх особливості, умінь описувати
історичні джерела, розрізняти факт і точку зору, виокремлювати джерела
первинної та вторинної інформації, аналізувати дані історичних джерел;
порівнювати факти та їх інтерпретацію, дані різних джерел, визначати
причини різних інтерпретацій подій у джерелах, відносити джерела до певної
групи та інформацію до певної категорії, тлумачити джерелознавчі
поняття; визначати ступінь достовірності інформації та цінність
історичних джерел».
Н. М. Чернова, Т. М. Смаглюк «Формування інформаційної
компетентності учнів на уроках історії»
«Компетентність – динамічна комбінація знань, способів
мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Концепція «Нова українська школа»

5. Програма з історії України та всесвітньої історії
(Наказ МОН від 06.07.2017 р. № 804) пропонує
такий погляд на інформаційну компетенцію:
Інформаційна компетентність – уміння
• працювати із джерелами історичної інформації;
• інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність;
• виявляти і критично аналізувати розбіжності
в позиціях авторів джерел.
«Компетентність – динамічна комбінація знань, способів
мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Концепція «Нова українська школа»

6. «Компетентність – динамічна комбінація знань, способів
мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Концепція «Нова українська школа»
Інформаційна компетентність
Типи завдань
• опис (усний та письмовий) історичних
подій, явищ, процесів модерної доби;
• аналіз історичних джерел; розуміння різниці між фактом
та інтерпретацією; виявлення тенденційної інформації
та пояснення причин її необ’єктивності; самостійна
інтерпретація історичних джерел;
• аналіз і порівняння історичних фактів
із використанням різних джерел.

7. Історія України.
7 клас. Підручник
(Гісем О. В.,
Мартинюк О. О.)
Історія України.
7 клас. Плани-
конспекти уроків
на друкованій
основі (Скирда І. М.)

8. Мета: сформувати уявлення про процеси періоду роздробленості;
аналізувати закономірність процесу феодального роздроблення;
розглянути економічний і політичний розвиток князівств; визначати
причини відособлення князівств і наслідки цього процесу;
охарактеризувати особливості розвитку князівств; порівняти
князівства між собою; розкривати особливості розвитку
земель у період роздробленості; висловлювати свою думку
щодо наслідків роздробленості Русі.
Роздробленість Київської держави. Розвиток
Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського,
Галицького і Волинського князівств

9. Очікувані результати: учні навчаться: тлумачити, співвідносити
та застосовувати поняття і терміни; показувати на карті кордони
князівств, які виникли, напрямки походів і місця битв; характеризувати
особливості розвитку князівств; аналізувати закономірність
процесу феодального роздроблення; порівняти князівства;
розкривати особливості розвитку земель у період роздробленості;
висловлювати судження щодо наслідків роздробленості Русі.
Роздробленість Київської держави. Розвиток
Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського,
Галицького і Волинського князівств

10. Тип уроку: комбінований.
Обладнання: карта світу, Європи, Німеччини, Австрії, Угорщини, Італії.
Поняття та назви: феодальна роздробленість, міжкнязівські усобиці, уділ,
сюзерен, конфедерація, монархія, республіка, «Слово о полку Ігоревім».
Роздробленість Київської держави. Розвиток
Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського,
Галицького і Волинського князівств

11. Основні дати та події: 1169 р. — пограбування Києва військами
Андрія Боголюбського, 1185 р. — похід на половців Ігоря Святославовича.
Історичні постаті : Юрій Долгорукий, Андрій Боголюбський,
Ярослав Осмомисл.
Роздробленість Київської держави. Розвиток
Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського,
Галицького і Волинського князівств

12. Нова програма (2017 р.)
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Знаю:
• території князівств у період роздробленості
Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.
Роздробленість Київської держави. Розвиток
Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського,
Галицького і Волинського князівств

13. Роздробленість Київської держави. Розвиток
Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського,
Галицького і Волинського князівств
Нова програма (2017 р.)
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Розумію:
• передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави.

14. Нова програма (2017 р.)
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Умію:
• розташувати в хронологічній послідовності відомості
про політичне дроблення Київської держави;
• показати на карті території князівств періоду роздробленості
Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
• визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського,
Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського
та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
• скласти історичний портрет руського князя.
Роздробленість Київської держави. Розвиток
Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського,
Галицького і Волинського князівств

15. Структура уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання
Роздробленість Київської держави. Розвиток
Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського,
Галицького і Волинського князівств

16. І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь

17. Варіант В
Історичний диктант — одна із форм
опитування учнів, спрямована на виявлення
знань, в основному на репродуктивному рівні.
Може використовуватися на всіх етапах уроку.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь

18. Варіант В
Є історичні диктанти:
• понятійні (перевірка знань понять);
• хронологічні (перевірка знань із хронології);
• фактичні (перевірка знань фактів, імен, назв);
• змішані (використовуються найчастіше).
II. Актуалізація опорних знань і вмінь

19. Варіант В
Існують різні форми і способи проведення історичного диктанту:
• пропущені слова – учитель диктує текст, пропускаючи
окремі слова (факти, назви, імена, дати тощо). Учні
записують текст, вставляючи пропущені слова;
• доповніть речення – учням потрібно доповнити запропоновані
вчителем речення (одно-два поняття, імені, дати тощо);
II. Актуалізація опорних знань і вмінь

20. Варіант В
Існують різні форми і способи проведення історичного диктанту:
• запитання – учням потрібно лаконічно
відповісти на запитання (не записуючи самого запитання);
• тестові – учням потрібно записати варіант
відповіді (відповіді можуть бути записані на дошці);
• «правильно чи ні» – учням потрібно графічно
(стрілочка догори чи внизу, плюс чи мінус) або словами
визначити правильність зазначеного вчителем речення.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь

21. Варіант В
Перевірка історичного диктанту також можлива кількома способами:
• учителем (усі роботи чи вибірково);
• одним чи кількома учнями
(частіше використовуючи відповіді,
запропоновані вчителем);
II. Актуалізація опорних знань і вмінь

22. Варіант В
Перевірка історичного диктанту також можлива декілька ми способами:
• взаємоперевірка (учні обмінюються роботами
і перевіряють роботи під диктування вчителя);
• самоперевірка (учень перевіряє свою роботу
за відповідями, запропонованими вчителем).
II. Актуалізація опорних знань і вмінь

23. План вивчення нового матеріалу
1. Причини роздробленості Русі
(можливе вивчення на попередньому уроці).
2. Київське князівство.
3. Чернігово-Сіверське князівство.
4. «Слово о полку Ігоревім».
5. Переяславське князівство.
6. Галицьке князівство. Ярослав Осмомисл.
7. Володимирське князівство.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

24. Проблемне запитання
Роздробленість Русі — це позитивний чи негативний процес?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

25. ІІІ. Вивчення нового матеріалу

26. 1. Причини роздробленості Русі
Варіант А
Розповідь учителя
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

27. Варіант Б
Робота в групах
Завдання: пояснити одну з причин
роздробленості Русі-України.
1. Причини роздробленості Русі
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

28. Варіант Б
Зразок відповіді
• великі простори держави, відсутність
розгалуженого ефективного апарату управління
• етнічна неоднорідність населення
• зростання великого землеволодіння
• відсутність чіткого незмінного механізму
спадкоємності князівської влади
• зміна ситуації в торгівлі
• постійні напади кочівників та втручання
сусідніх держав у внутрішні справи Русі
1. Причини роздробленості Русі
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

29. 2. Князівства періоду роздробленості
Варіант А
Розповідь учителя
Варіант Б
Доповіді учнів (у разі надання випереджального завдання)
Варіант В
Метод «Ажурна пилка»
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

30. Метод «Ажурна пилка» — інтерактивний метод
групової роботи, який дозволяє учням працювати
разом, щоб вивчити значну кількість інформації
за короткий час, а також заохочує їх допомагати
один одному вчитися, навчаючи.
2. Князівства періоду роздробленості
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

31. Рекомендується використовувати в групах
із кратною кількістю учасників:
4, 9, 16, 25, 36.
Це дозволяє створювати однакові міні-групи:
2 х 2
3 х 3
4 х 4
5 х 5
6 х 6
2. Князівства періоду роздробленості
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

32. 25 учнів
2. Князівства періоду роздробленості
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

33. 2. Князівства періоду роздробленості
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Об’єднати в 5 груп

34. 2. Князівства періоду роздробленості
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Кожна група отримує частину матеріалу

35. 2. Князівства періоду роздробленості
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Представники груп розходяться по групах

36. 2. Князівства періоду роздробленості
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учасники повертаються до своїх груп

37. Територія У східних передгір’ях Карпат, у верхів’ях річок Дністер і Прут
Міста Галич, Перемишль
Князі Тмутараканський князь Ростислав Володимирович,
Володимирко, Ярослав Осмомисл
Суспільство Різні племена (білі хорвати, тиверці, уличі), багато міст,
велика густота заселення
Господарство Землеробство, родовища солі
Зразок однієї з карток — Галицьке князівство
2. Князівства періоду роздробленості
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

38. Торгівля Перехрестя торговельних шляхів
Особливості Природний захист від кочівників
Постійна боротьба князів із боярами
Вплив Заходу
Події За Ярослава Осмомисла встановлені відносини
зі Священною Римською імперією, Польщею та Угорщиною,
приєднані землі до пониззя Дунаю, галицькі війська
взяли участь в одному з хрестових походів
Зразок однієї з карток — Галицьке князівство
2. Князівства періоду роздробленості
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

39. 2. Князівства періоду роздробленості
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Загальна таблиця

40. Варіант Г
Робота за варіантами
Визначити: І варіант – позитивні результати роздробленості Русі,
ІІ варіант – негативні результати роздробленості Русі.
2. Князівства періоду роздробленості
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

41. 2. Князівства періоду роздробленості
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

42. 2. Князівства періоду роздробленості
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

43. IV. Закріплення вивченого матеріалу

44. Варіант В
Робота з контурною картою
Покажіть і позначте:
• кордони князівств;
• напрямки походів проти половців;
• місця битв;
• ……………………… .
IV. Закріплення вивченого матеріалу

45. Варіант Г
Робота з візуальним джерелом
Розгляньте малюнок «Михайло
Чернігівський перед ставкою Батия»
(художник В. Смирнов) та
дайте відповіді на запитання.
1. Які події відображені на малюнку?
2. Чому художник обрав саме цю тематику?
IV. Закріплення вивченого матеріалу

46. Варіант Д
Робота з документом
Прочитайте уривок із «Літопису Руського» про взяття
Києва Андрієм Боголюбським та дайте відповіді на запитання.
Узятий же був Київ місяця березня у дванадцятий (день)… І грабували
вони два дні весь город — Подолля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну
Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн
убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучаючи з мужами
їхніми, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна безліч,
і церкви оголили од ікон, і книг, і риз і дзвони познімали всі (ці) смольняни,
і суздальці, і чернігівці і Олегова дружина, — усі святині було забрано.
Запалений був навіть монастир Печерський Святої Богородиці поганими,
але Бог молитвами Святої Богородиці оберіг його од такої біди. І був у Києві
серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестаннії.
IV. Закріплення вивченого матеріалу

47. Варіант Д
Робота з документом
Запитання до документа
1. Чому війська А. Боголюбського пограбували Київ?
2. …
IV. Закріплення вивченого матеріалу

48. • Вибірково перевірити виконання завдань,
зупинитися на типових помилках.
• Основні висновки:
У другій половині ХІІ — на початку ХІІІ ст. відбувся остаточний розпад Русі на окремі
князівства, які, у свою чергу, поділялися на уділи. На південноруських землях постали
Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське і Галицьке князівства.
Усі вони мали певні відмінності у своєму розвитку й різну подальшу історичну долю.
Певний час зберігався авторитет Києва як політичного центру Русі. Проте постійна
боротьба за нього між князями призвела до його занепаду й, відповідно, зміцнення
регіональних центрів. У кожному з них утвердилася власна князівська династія,
але всі походили від Рюрика, тобто були родичами. Це була одна з особливостей
роздробленості Русі порівняно з іншими європейськими країнами, що породжувала
примарну ідею про майбутню єдність колишньої Русі. Роздробленість засвідчувала
новий закономірний етап розвитку земель Київської держави.
V. Підсумки уроку

49. • Підсумовуючи урок, повернутися до проблемного запитання
«Роздробленість Русі — це позитивний чи негативний процес?».
Вислухавши відповіді учнів, звернути увагу на те, що практично
будь-який історичний процес має як позитивні, так і негативні риси.
V. Підсумки уроку

50. 1. Опрацювати матеріал підручника та виконати завдання до нього.
2. Творче завдання. Скласти тести за темою уроку.
3. Випереджальне завдання. Визначити особливості
використання берести для письма.
VІ. Домашнє завдання

51. Провідний редактор відділу (e-mail):
larisa.shvedova@ranok.com.ua