1. Ігри та завдання до І етапу
психокорекційної роботи
дітей із мовленнєвими
порушеннями
Мартиненко І. В.
м. Харків
Комунікативний тренінг для дошкільників з
порушеннями мовлення
2.
-
«Як спілкуються тварини»
Мета: активізовувати загальну комунікативність, роз-
вивати невербальні засоби спілкування.
Хід гри: дорослий сідає на підлогу і розсаджує дітей
навколо себе. Він пропонує: «Пограймо у тварин в лісі. Зві-
рі не знають людської мови. Але ж їм треба якось спілкува-
3. тися, тому вони придумали свою особливу мову. Коли хо-
чуть привітатися, труться один об одного носами (показує,
як це робити, підходячи до кожної дитини), коли хочуть
запитати, як справи, плескають лапою по лапі іншого (де-
монструє); коли хочуть сказати, що все добре, кладуть свою
голову на плече іншому, коли прагнуть висловити іншому
приязне ставлення, ходять навколо і легенько торкаються
(показує). Готові? Тоді почнемо. Зараз ранок, ви тільки-но
прокинулися, зійшло сонечко».
Подальший хід гри ведучий може вибирати довільно
(наприклад, подув холодний вітер і тварини ховаються від
нього, притулившись один до одного; тварини ходять один
до одного в гості; тварини чистять свої шубки тощо). При
цьому важливо стежити за тим, щоб діти не розмовляли
між собою, не примушувати дітей грати, підбадьорювати
нових учасників і т. д. Якщо діти починають розмовляти,
вихователь підходить до них і прикладає палець до губ.
«Добрі ельфи»
Мета: розвивати невербальні засоби спілкування, взає-
модію між дітьми.
Хід гри: вихователь сідає на підлогу, збирає дітей навко-
ло себе і розповідає казку: «Колись дуже давно люди не
вміли спати. Вони працювали і вдень і вночі і, звичайно ж,
дуже втомлювались. І тоді добрі ельфи вирішили їм допо-
могти. Коли наставала ніч, вони прилітали до людей, ніжно
гладили їх, заспокоювали, ласкаво заколисували, надсила-
ли їм добрі сни. І люди засипали. Вони не знали, що їхній
сон — справа рук добрих ельфів, адже ельфи не вміли роз-
мовляти людською мовою і були невидимі. Невже ви ніколи
про це не чули? Але ж вони прилітають до кожного з вас
і досі й охороняють ваш сон. Давайте пограємо в добрих ель-
фів. Нехай ті, хто сидить праворуч від мене, будуть людь-
ми, а ті, хто ліворуч — ельфами. А потім ми поміняємося.
Готові? Почали. Настала ніч, люди лягають спати, а добрі
ельфи прилітають і заколисують їх». Діти-люди лежать на
підлозі і «сплять», діти-ельфи підходять до кожного з них,
4. ніжно гладять, тихо наспівують пісеньки і т.д. Потім учас-
ники міняються ролями.
«Пташенята»
Мета: розвивати невербальні засоби спілкування.
Хід гри:дорослий запитує: «Чи знаєте ви, як з’явля-
ються на світ пташенята? Вони довго живуть у шкаралупі,
а потім в один прекрасний день розбивають свою хатинку
маленькими дзьобиками і вилазять назовні. Їм відкрива-
ється великий, яскравий, незвіданий світ, повний загадок
і несподіванок. Усе для них нове: квіти, трава, уламки шка-
ралупи. Адже вони ніколи не бачили всього цього. Давай-
те пограємо в пташенят. Спочатку ми сядемо навпочіпки,
а потім почнемо розбивати шкарлупу. Ось так (дорослий
сідає навпочіпки і розбиває носом невидиму шкаралупу,
відламує шматочки шкаралупи руками). Усі розбили? Те-
пер почнемо досліджувати навколишній світ! Доторкніться
до всіх предметів навколо, принюхайтесь до них, познайом-
теся один з одним. Пташенята не вміють розмовляти, вони
тільки пищать». Дорослий озирається навколо, повзає ра-
зом з дітьми по підлозі, торкається предметів, обнюхує їх,
підходить до кожної дитини, погладжує, її, пищить разом з
нею, радісно плескає «крильцями».
«Хвилі»
Мета: активізовувати загальну комунікативну функ-
цію, розвивати невербальні засоби спілкування.
Хід гри: дорослий збирає дітей навколо себе і каже: «У
морі зазвичай бувають невеликі хвилі, і так приємно, коли
вони ласкаво омивають тебе. Зараз ми перетворимося на
морські хвилі, будемо рухатися так само, як вони, шелесті-
ти і дзюрчати, посміхатися, як хвилі, коли вони мерехтять
на сонці». Потім дорослий пропонує всім бажаючим по черзі
«скупатися в морі». Той, хто купається, стає в центрі, «хви-
лі» оточують його і, погладжуючи, тихенько дзюрчать.
5. «Мурахи»
Мета: розвивати невербальні засоби спілкування, акти-
візовувати комунікативну функцію.
Хід гри: дорослий розсаджує дітей навколо себе і каже:
«Чи доводилося комусь із вас бачити в лісі мурашник? Це
великий пагорб із соснових і ялинкових голок, усередині
якого день і ніч вирує життя. Ніхто не сидить без роботи,
кожна мурашка зайнята своєю справою: хтось тягає голки
для зміцнення житла, хтось готує обід, хтось виховує дітей.
І так — усю весну і літо. А пізньої осені, коли настають хо-
лоди, мурахи збираються разом, щоб заснути у своєму те-
плому будиночку. Вони сплять так міцно, що їм не страш-
ні ні сніг, ні заметіль, ні морози. А коли приходить весна
і перші теплі сонячні промені починають пробиватися крізь
товстий шар голок, мурашник прокидається, і, перш ніж
почати своє звичне трудове життя, мурахи влаштовують
справжній бенкет. Давайте сьогодні пограємо в мурах і візь-
мемо участь в їхньому святі. Мурашки вітають один одного,
радіють приходу весни, діляться спогадами про те, що їм
снилося всю зиму. Тільки ось розмовляти вони не вміють,
тому вони спілкуються жестами». Дорослий разом з дітьми
лягає на підлогу і спить, потім прокидається: протирає очі,
озирається навкруги, потягується, погладжує сусідів, хо-
дить кімнатою і вітає кожну дитину, обнюхуючи її, потім
починає танцювати з дітьми танець мурашок.
«Театр тіней»
Мета: розвивати невербальні засоби спілкування, акти-
візовувати комунікативну функцію.
Хід гри: дорослий розповідає: «У кожного з нас є тінь.
Ми часто не звертаємо на неї уваги, хоча вона — наш най-
вірніший друг. Вона слідує за нами всюди і в точності пов-
торює всі наші рухи: бігає, стрибає, грає; вона разом з нами
займається, гуляє і спить. Вона дружить з тінями наших
друзів, слухається тіней наших мам і тат. Вона повністю
схожа на нас, тільки не вміє розмовляти і видавати звуки:
вона все робить безшумно. Давайте уявимо, що ми — це
6. наші тіні. Погуляємо по кімнаті, подивимося один на одно-
го, спробуємо один з одним поспілкуватися, а потім разом
побудуємо що-небудь з уявних кубиків. Але при цьому ми
будемо намагатися робити це, не видаючи жодного звуку.
Добре? Тоді почали». Діти разом з дорослим мовчки пересу-
ваються кімнатою, дивляться один на одного, вітаються за
руку. Дорослий показує дітям приклад гри з уявними куби-
ками: бере в руки уявний предмет, оглядає його, кладе на
підлогу, бере наступний, кладе його на попередній кубик,
поправляє, кличе дітей до себе, показує їм, що вийшло, же-
стами просить їх допомогти будувати далі.
«Живі іграшки»
Мета: розвивати невербальні засоби спілкування —
експресивно мімічні та кінетичні, активізовувати комуні-
кативну функцію.
Хід гри: зібравши дітей навколо себе на підлозі, дорос-
лий каже: «Ви напевно чули про те, що ваші іграшки ожи-
вають вночі, коли ви лягаєте спати. Заплющте очі, уявіть
свою найулюбленішу іграшку (ляльку, машинку, робота)
і подумайте, що вона може робити вночі. Готово? Тепер
нехай кожен з вас побуде цією іграшкою і, поки господар
спить, познайомиться з іншими іграшками. Тільки робити
все це потрібно мовчки, а то прокинеться господар. Після
гри ми спробуємо вгадати, яку іграшку зображував кожен
з вас». Вихователь зображує якусь іграшку (наприклад,
солдатика, який б’є в барабан, або Івана-покивана та ін.),
пересувається кімнатою, підходить до кожної дитини, огля-
дає її з різних боків, вітається з ним за руку, підводить ді-
тей один до одного і знайомить їх. Після цього решта дітей
зображує іграшки. Наприкінці гри дорослий знову збирає
дітей навколо себе і пропонує їм вгадати, хто кого показу-
вав. Якщо діти не можуть відгадати, вихователь просить
дитину ще раз показати свою іграшку
7. «Царівна Несміяна»
Мета: розвивати невербальні засоби спілкування, ко-
мунікативну активність, емпатію, спостережливість.
Хід гри: дорослий розповідає казку про Царівну-несмі-
яну і пропонує пограти в таку саму гру. Хтось із дітей буде
царівною, яка весь час сумує і плаче.
Діти по черзі підходять до Царівни-несміяни та нама-
гаються втішити її і розсмішити. Царівна щосили намага-
ється не розсміятися. Виграє той, хто зможе викликати по-
смішку в царівни. Потім діти міняються ролями .
