1. «Особливості формування читацької компетентності
здобувачів початкової освіти
шляхом інтеграції мови та літературного читання (НМК 2 кл.)»
18.00 – 19.00
Коченгіна Маріанна Вікторівна,
завідувач кафедри методики дошкільної та
початкової освіти Комунального вищого
навчального закладу «Харківська академія
неперервної освіти», кандидат педагогічних наук;
Фах за вищою педагогічною освітою – учитель
початкових класів; загальний стаж роботи – 30 років
.
2. План взаємодії
1. Актуальність інтегрованого курсу.
1.1. Загальна нормативна база.
1.2. Методичне обґрунтування доцільності й
ефективності.
2. Шляхи інтеграції мови та літературного читання.
2
1. Актуальність інтегрованого курсу.
1.1. Загальна нормативна база.
1.2. Методичне обґрунтування доцільності
й ефективності.
2. Шляхи інтеграції мови та літературного читання.
3. План взаємодії
3
основним навчальним посібником на
уроках інтегрованого курсу
є підручник
в інтегрованому курсі (українська мова та
читання) використовуються різні типи
уроків різної структури, але на кожному
уроці відбувається формування всіх
чотирьох видів мовленнєвої діяльності –
слухання (розуміння), говоріння, читання,
письмо
4. До наукового обґрунтування:
цитовані джерела
1. Звіт про результати першого циклу загальнодержавного
моніторингового дослідження якості початкової освіти
«Стан сформованості читацької та математичної
компетентностей випускників початкової школи закладів
загальної середньої освіти» 2018 р. Частина ІІІ. Читання /
Український центр оцінювання якості освіти. Київ, 2019.
252 с. [340 с. із додатками].
4
5. До наукового обґрунтування:
цитовані джерела
2. Методичні рекомендації щодо викладання в початковій
школі у 2019/2020 навчальному році [ Електронний
ресурс]. - Режим доступу: https://osvitoria.media/metodychni-
rekomendatsiyi-shhodo-vykladannya-v-pochatkovij-shkoli-u-
2019-2020-navchalnomu-rotsi/
5
7. 7
Особливості читання й навчального забезпечення читання
сучасних молодших школярів (за матеріалами «Звіту»)
«…В колі читання учня молодшої школи, у вітчизняній методиці все
активніше обстоюється думка й про те, що зміст навчання в школі, зокрема
й на уроках читання, має бути збагачений ще і якомога ширшим спектром
медіатекстів...» .
7
8. 8
Методичні рекомендації
щодо викладання
в початковій школі
у 2019/2020 н.р.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем
у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи
електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення
календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів
є індивідуальною справою вчителя.
Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти
міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
8
10. Методичні рекомендації
щодо викладання
в початковій школі у 2019/2020 н.р.
10
1
2
При розробленні календарно-тематичного, системи
поурочного планування вчителю/вчительці необхідно
самостійно вибудовувати послідовність формування
очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому
послідовність розгортання змісту в обраному ними
підручнику.
Учитель може самостійно переносити теми уроків,
відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу,
визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
2
11. Методичні рекомендації
щодо викладання
в початковій школі у 2019/2020 н.р.
11
2
4
Адміністрація закладу загальної середньої освіти або
працівники методичних служб можуть лише надавати
методичну допомогу вчителю, з метою покращення
освітнього процесу, а не контролювати його.
Встановлення універсальних у межах закладу загальної
середньої освіти міста, району чи області стандартів
таких документів є неприпустимим.
3
12. Методичні рекомендації
щодо викладання
в початковій школі у 2019/2020 н.р.
12
1
2
Відповідно до вимог Державного стандарту
початкової освіти у навчальних програмах
з усіх предметів і курсів передбачено 20%
резервного часу.
При складанні календарно-тематичного планування
учитель може використовувати його на власний розсуд,
наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження
місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають
діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних
проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей.
13. Методичні рекомендації
щодо викладання
в початковій школі у 2019/2020 н.р.
13
3
4
Крім того, пропонується наприкінці кожної чверті
планувати корекційно-рефлексійний тиждень
для подолання розбіжностей у навчальних
досягненнях учнів.
З метою створення умов для проектної діяльності учнів,
здійснення спостережень, досліджень, виконання
практико орієнтованих завдань протягом навчального
року пропонується виділити час на проведення
навчально-пізнавальної практики, екскурсій.
14. Методичні рекомендації
щодо викладання
в початковій школі у 2019/2020 н.р.
14
1
Формування у школярів повноцінної навички
читання вголос (усвідомлення, спосіб читання,
правильність, виразність, темп) має постійно
перебувати в полі зору вчителя. Продовження
практико зорієнтованого напряму такої роботи
в 2 класі забезпечить неперервність процесу
удосконалення й розвитку навички читання дітей
після оволодіння ними механізмом елементарної
грамоти.
16. Методичні рекомендації
щодо викладання
в початковій школі у 2019/2020 н.р.
16
2
3
З метою подолання та корекції зазначених
труднощів читання радимо, крім підручникового
матеріалу, застосовувати індивідуалізовані
вправи і завдання, залучаючи батьків до цієї
роботи з дітьми в позаурочний час.
Звертаємо увагу, що дуже результативним
є проведення таких занять в ігровій формі.
19. 19
Читацька компетентність (за О.Я. Савченко)
«…це інтегроване особистісно-діяльнісне утворення, що є результатом
взаємодії знань, умінь, ціннісних ставлень, що набувається у процесі
реалізації змісту літературного читання»;
існує багато визначень (див. матеріали «Звіту»). 19
20. 20
Читацька діяльність
Активний, цілеспрямований, опосередкований мовною системою,
літературознавчими знаннями і обумовлений поставленими навчальними
завданнями процес сприймання, осмислення, інтерпретації і оцінки прочитаної
текстової інформації.
20
21. Структурні етапи
читацької діяльності
21
1
2
3
Перший етап характеризується складною
взаємодією потреб, мотивів і мети читання,
які є рушієм процесу читання.
На другому (аналітико-синтетичному) – на
основі сукупності знань (текстологічних,
знань про жанрові особливості тексту,
аналізу його структури та ін.) відбувається
первинне сприймання змісту, визначаються
стратегії читання, необхідні для здійснення
комунікації з текстом.
22. Структурні етапи
читацької діяльності
22
3
4
Третій, вищий, виконавський етап
читацької діяльності – це поглиблене
розуміння змісту, його інтерпретація.
Четвертий , рефлексивний, – оцінка, власне
ставлення до прочитаного, висловлені
у вербальній і невербальній формі і т. ін.
24. Чинники, що зумовлюють
характеристики читацької діяльності
24
1
2
3
4
Тематичний зв’язок між уроками читання
й української мови
Особливості психічного розвитку учнів, їхній
читацький досвід.
Запас фонових знань.
Розвиток мовлення, пізнавальної сфери,
мислительних процесів.
Специфіка сприймання літературних творів
у молодшому шкільному віці.
5
26. Методи вивчення
художнього твору
читання
бесіда
аналіз художнього тексту
коментування тексту (художнього, науково-
пізнавального, науково-популярного)
позатекстовим матеріалом
ігровий
інтеграції твору в інші види мистецтва
проектів
літературна творчість
26
1
3
27. Методичне обґрунтування
доцільності й ефективності
27
1
Постійне використання текстів для читання
надає можливість учителю активно включати
в навчальну діяльність учнів зв’язні тексти,
що забезпечує також збагачення активного
й пасивного словника школярів .
Формування вмінь будувати різні типи речень
й текстів вимагає системи вправ, яка базується
на інтеграції мови й літературного читання.
2
29. Методичне обґрунтування
доцільності й ефективності
29
3
4
Вдало дібрані тексти й
художні твори надають
можливість школярам
здійснювати
спостереження над
мовними й мовленнєвими
явищами.
30. Методичне обґрунтування
доцільності й ефективності
30
2
4 Інтеграція змісту навчання
мови та літературного
читання дозволяє
створювати ситуції, коли учні,
аналізуючи спеціально
дібрані тексти, спільно
з автором можуть робити
власні відкриття .
31. Методичне обґрунтування
доцільності й ефективності
31
2
5
У процесі інтеграції цих навчальних
предметів формуються загальні
й специфічні вміння, необхідні
здобувачам освіти для практичної
діяльності .
Робота з текстом – одне із загальних вмінь.
32. План взаємодії
2. Шляхи інтеграції мови
та літературного читання.
32
2. Шляхи інтеграції мови
та літературного читання.
33. Особливості підручника
33
1
Матеріалом для завдань
слугують не тільки навчальні
тексти, а й тексти
пізнавального характеру,
завдяки яким у дитини
розширюється уявлення
про навколишній світ, уривки
з літературних творів тощо.
Текст про
тернопільські
печери.
34. Особливості підручника
34
1 2
3
Тексти для читання, що
пропонуються в підручнику,
дібрані авторами
з урахуванням їх стильової
і жанрової своєрідності, що
має на меті розвиток
естетичного смаку дитини,
розкриття перед нею краси і
багатства української мови, її
влучності і виразності.
35. Особливості підручника
35
2
3
Діти читатимуть уривки із творів
українських класиків і сучасних
дитячих письменників та поетів.
До роздумів над тим чи іншим
твором учня/ученицю
спонукатимуть запитання,
спрямовані на аналіз і
сприйняття прочитаного.
Уривки
з творів
Всеволода
Нестайка.
36. Особливості підручника
36
1
2
3
4
Тематичний зв’язок між уроками
читання й української мови
Ураховуються психолого-педагогічні
особливості учнів 2-х класів (рівень розвитку
інтелекту, мовлення, пам’яті, емоційної сфери)
Моделюються ситуації, які сприяють розвитку
мовлення й творчих здібностей учнів
Забезпечується інтенсивна інтелектуальна
й емоційна робота учнів
