2. Збагачення й активізація
словникового запасу першокласників
у процесі роботи над художніми творами
на уроках вивчення української мови як державної
в школах з російською мовою викладання
.
Коваленко Ольга Миколаївна,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики
викладання філологічних дисциплін у початковій школі Харківського
національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
3. Методична консультація
щодо визначення ефективних
шляхів збагачення й активізації
словникового запасу першокласників
у процесі роботи над художніми
творами на уроках вивчення
української мови як державної.
4. Результати апробації нового
підручника в навчальному процесі:
1) який рівень мовленнєвих
умінь і навичок з української
мови мають ваші учні;
2) які труднощі ви відчуваєте
під час підготовки та проведення
уроків з української мови;
3) який навчальний матеріал
є для ваших учнів найбільш
складним для засвоєння.
5. Провідним завданням вивчення
української мови як державної
є формування в учнів комунікативної
компетентності. Його реалізація
стає можливою за умови
систематичного і цілеспрямованого
збагачення словникового запасу
та розвитку в дітей навичок діалогічного
і монологічного мовлення.
6. Під час створення нового
підручника було визнано
необхідним чітке визначення
словникового мінімуму для
засвоєння на кожному уроці.
Тематичний принцип побудови
підручника дав можливість
поступового збагачення лексичного
запасу учнів словами, що належать
до різних частин мови. Нова
лексика подається у вигляді
підписів до малюнків.
7. Залучення якомога більшої
кількості аналізаторів під час
сприйняття нового слова сприяє
його кращому запам’ятовуванню.
Ця ідея знайшла свою практичну
реалізацію в книжці першокласника
«Буду вчитися читати».
8. Посібник «Буду вчитися читати»
розрахований на використання
під час організації роботи
за другою частиною підручника.
Він призначений для роботи
з тими учнями, які вже добре
опанували навичку читання
рідною мовою і прагнуть
навчитися читати і писати
державною.
9. Залучення учнів до читання
і письма відбувається поступово.
На перших сторінках посібника
для читання і письма учням
пропонуються слова, які не
викликають ніяких утруднень,
оскільки їх відтворення
здійснюється з опорою на
набутий на уроках навчання
грамоти механізм читання
російською мовою.
10. Далі відбувається
знайомство з українським
алфавітом, що налаштовує
учнів на виділення букв,
які відсутні в українській
абетці або відрізняються
від букв російського алфавіту.
11. Навчальний матеріал книги для
читання згруповано з урахуванням
лексичних тем, поданих у другій
частині підручника. Це дає
можливість на першому уроці
опрацювання нової теми за
підручником реалізувати
завдання усного курсу, а на
наступному уроці повторити
вивчену лексику і закріпити
її під час читання і письма.
12. Якщо першокласники ще
не готові до опанування
навички читання українською,
цей посібник стане їм у пригоді
в другому класі. Однак, залучення
саме першокласників до всіх
видів мовленнєвої діяльності
(слухання, говоріння, читання,
письма) дасть можливість
значно підвищити рівень їхнього
володіння державною мовою.
13. Для кращого засвоєння
нову лексику необхідно
багаторазово повторювати
упродовж уроку. При цьому
важливо стежити за правильною
вимовою. Нові слова учні
спочатку можуть повторювати
за вчителем хором, потім
індивідуально, а далі, виконуючи
різноманітні завдання.
14. Важливу роль у збагаченні
й активізації словникового запасу
учнів відіграють художні твори.
Особливістю нашого підручника
є те, що на кожному уроці
передбачене обов’язкове залучення
учнів до сприйняття, усвідомлення,
переказу або вивчення напам’ять
різноманітних творів, дібраних
з урахуванням виучуваної на
уроці лексичної теми.
15. Учням пропонуються лічилки,
скоромовки, загадки, пісні, вірші,
оповідання, казки. Їх використання
дозволить не лише активізувати
в мовленні дітей виучувану лексику,
а й збагатити словниковий запас
образними словами і виразами,
закріпити різноманітні граматичні
конструкції, забезпечити вправляння
у вимові важких звуків і набутті
навичок виразного мовлення.
16. Робота з віршем Олени Плавенчук
«Півник» дозволить активізувати
в мовленні учнів слова - назви
домашніх тварин, а також повправляти
дітей у вживанні цих слів у формі
давального відмінка. Ілюстративний
матеріал, поданий у підручнику,
забезпечить легке запам’ятовування
і відтворення вірша напам’ять.
17. Першокласників слід обов’язково
залучати до систематичного
слухання високохудожніх творів.
Це надзвичайно продуктивний спосіб
збагачення мовлення дітей новими
словами, образними виразами,
емоційною, поетичною лексикою.
18. Найпродуктивнішими прийомами
словникової роботи є такі:
показ реального предмета
або його зображення на картинці;
тлумачення лексичного значення
слова; пояснення етимології;
добір синонімів або антонімів;
уведення слова в речення, контекст;
переклад російською мовою тощо.
19. Оскільки незабаром ми
святкуватимемо 205 річницю
з дня народження видатного
українського письменника
Т.Г. Шевченка, пропоную
розглянути особливості
організації словникової роботи
на уроках української мови під час
ознайомлення учнів з його творами.
20. Для того щоб учні змогли
уявити усі змальовані поетом
картини природи, необхідно
в ході вступної бесіди за
допомогою аудіо та відео
матеріалів максимально
забезпечити опору на
попередній досвід і відтворити
в пам’яті дітей погожий теплий
ранок кінця весни, початку літа.
21. Сподобався вам схід сонця?
Пригадайте, як починається ранок.
Яким ви побачили небо спочатку?
Яким воно стало перед
появою сонечка?
22. Що вдалося почути?
Голос якої пташки ми чули?
Це соловейко – найкращий
співак серед птахів. Його
голос не сплутаєш із
жодною іншою пташкою.
23. У творі ви почуєте, що верби
ростуть і зеленіють між ярами
над ставами. Щоб краще
це уявити, подивіться,
будь ласка, на малюнок.
24. У степу зеленіє трава,
на полі – жито і пшениця.
Вітерець легенько коливає,
похитує трави і здається,
що вони стоять ніби замріяні.
25. Якщо учні на аркушах
паперу зроблять подібні
малюнки, вони зможуть
легко пригадати вірш
і розповісти його
вдома батькам.
26. Цілеспрямоване педагогічне
керівництво дозволяє забезпечити
естетичне сприйняття літературного
твору і сприяє кращому усвідомленню
дітьми змісту і засобів художньої
виразності. Така робота позитивно
позначиться на формуванні в учнів
комунікативної компетентності та
підвищенні інтересу до вивчення
державної мови.