У 2023 році виповнюється 205 років від дня народження Василя Івановича Штернберга (1818-1845). Прекрасний рисувальник, аквареліст, живописець, він залишив помітний слід в українському образотворчому мистецтві. Талановитий учень Академії мистецтв прожив коротке, але яскраве життя. Доля відміряла йому всього лише 27 років. Але всі вони були заповнені працею та творчістю. На літніх канікулах протягом трьох років (1836-1838) художник відвідував Україну і вони стали найпліднішими в творчості Штернберга. До того ж знайомство та тісні відносини із Тарасом Шевченком вплинули на подальшу участь митця в творенні українського пейзажного та побутового живопису, що характеризувався зображенням правди життя.

1. до 205-річчя від дня народження
ВАСИЛЯ ІВАНОВИЧА ШТЕРНБЕРГА (1818-1845)
– одного із засновників українського пейзажного і жанрового живопису,
представника романтизму, побратима Тараса Шевченка

2. ВІЛЬГЕЛЬМ ГУСТАВОВИЧ
(ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ)
ШТЕРНБЕРГ народився 12 лютого
1818 року в Петербурзі в німецькій
родині Густава Штернберга. Його
батько за освітою був гірничим
інженером, проте викладав німецьку
мову, історію європейських народів,
виконував обов’язки бібліотекаря.
Василь ріс спокійним, чемним
хлопчиком, вдома розмовляв
німецькою, багато читав,
захоплювався музикою, охоче
малював з натури краєвиди, дерева,
парки. Коли Василеві було 16 років,
помер батько. Освітою майбутнього
художника займалася мати.
В. Штернберг. Автопортрет.

3. Юнак знав і любив музику, багато
читав, проте найбільше подобалось
малювати. Перші уроки живопису
отримав у відомого на той час
пейзажиста Михайла Лебедєва. За
його порадою 17-річний Штернберг
вступає до Петербурзької Академії
мистецтв.
У квітні 1835 року 17-річного юнака
прийнято до числа казенних
академістів. Навчався Василь у
класі пейзажного живопису
професора Максима Воробйова та
відвідував майстерню знаменитого
Карла Брюллова, що дали
молодому митцеві серйозну
підготовку до самостійного життя.
В. Штернберг. Автопортрет.

4. Василь старанно учився. Крім
того, прагнув не пропустити
літературні, музичні вечори у
Василя Григоровича, Нестора
Кукольника, Олександра
Струговщикова, де зустрічався з
видатними діячами культури та
мистецтва.
Мало того, Василь Григорович
звернувся до свого давнього
друга – Григорія Тарновського з
проханням допомогти
Штернбергові. З того часу
український поміщик-меценат
матеріально опікувався долею
студента: оплачував навчання,
запрошував на всі канікули в
свій маєток на Чернігівщині «для
списання видів його села й
садів».
О. Варнек. Портрет Василя
Григоровича.

5. Відомо, що Василь Штернберг тричі приїздив на Чернігівщину (1836-
1838). З першої поїздки у жовтні 1836 року художник повернувся з
побутовими картинами, серед яких акварелі «Ярмарок в містечку
Ічня» й «Табун».
Таким чином склалось
так, що життя і творчість
цього художника були
тісно пов’язані з
Україною. Як писав
мистецтвознавець
Назар Козак: «Цей
зв’язок зумовлений
двома чинниками.
Перший - три
канікулярних літа 1836-
1838 роки, проведені в
Україні, а другий -
дружба з Тарасом
Шевченком».
В. Штернберг. Ярмарок у містечку Ічня.

6. Під час другої
подорожі 1837 року
митець побував у
Качанівці, Києві, на
Полтавщині.
Штернберга вразили
краєвиди Києва,
Дніпра, українські
хатки, клуні, народні
весілля, ярмарки.
Саме 1837 року митець відтворив на полотні безтурботний літній краєвид на
маєток дворянина і мецената Григорія Тарновського – «Садиба Г.С.
Тарновського в Качанівці» (нині зберігають в Національному художньому
музеї в Києві). На пагорбі серед живописного парку - білосніжний маєток,
дорога від якого веде до човнової пристані. Звідси гості Тарновського
починали свій маршрут озером з відпочинком на островах. У Качанівці
нудьгувати не доводилося: у програму розваг входили прогулянки, ілюмінації,
музика і танці.

7. Літом 1838 року
Василь Штернберг
теж перебував у
Качанівці, де
познайомився із
українським істориком
Миколою
Маркевичем, відомим
українським поетом
Віктором Забілою,
композитором
Михайлом Глінкою.
За одну з кращих картин того року митець отримав діамантовий
перстень, велику золоту медаль першого ступеня і звання художника 14
класу. Це надавало йому право виїхати за кордон, до Італії, коштом
Академії мистецтв для подальшого навчання.
В. Штернберг. М. Глінка в Качанівці.

8. Природу живописного куточку Києва відобразив художник на картині
«Аскольдова могила» (1837). На ній зображено церкву-ротонду Святого
Миколая, споруджену у 1809 році. У 882 році на цьому історичному місці
поховано київських князів Аскольда та Діра, яких вбив новгородський князь. В
часи княгині Ольги збудовано дерев’яну церкву, навколо якої згодом
облаштовано цвинтар, що існував впродовж століть.

9. Характерною рисою картин
художника є мініатюрність. Йому
подобалося малювати на
невеличких дощечках і завжди
уважно, любовно опрацьовувати
кожен сантиметр поверхні.
Прикладом може бути жанрова
сцена із життя народу «Біля
шинку» (1838) з колекції
Сумського художнього музею.
Митець вдало і правдиво передає народний типаж і тогочасний одяг.
Штернберг – перший художник, який зображував натуру у гумористичному
плані. Його гумор – м’який, доброзичливий, щоправда, інколи крізь сльози:
людині, яка вийшла нещодавно із корчми – «море по коліна». Постать
людини, стіна та покрівля шинку залиті вечірнім промінням, проте точно і
виразно вимальовані деталі селянського побуту. Картина з таким сюжетом у
тогочасному мистецтві була новаторською за своєю суттю.

10. Наприкінці вересня 1838 року Василь Штернберг
познайомився з Тарасом Шевченком, став одним
із найближчих його друзів, навіть мешкав із поетом
на одній квартирі. Василь Штернберг виконав
кілька портретів поета.
Вони разом працювали, відвідували музеї,
театри, особливо оперні вистави, слухали гру
відомих музикантів-віртуозів, влаштовували
літературні читання, цінували гарне товариство,
ходили до ресторанів, робили закупи. Хоч інколи
доводилось сидіти в неопалених майстернях
без копійки.
В. Штернберг.
Шевченко працює.
В. Штернберг.
Портрет Тараса
Шевченка.

11. Привабливий образ Василя Штернберга з
академічних років Тарас Шевченко
створив у повістях-спогадах «Художник»,
«Музикант», «Прогулянка із
задоволенням та не без моралі»,
згадував у листах, «Щоденнику».
На фронтисписі «Кобзаря» Шевченка
1840 року поміщений офорт Штернберга
«Кобзар з поводирем». У цьому ж виданні
поет присвятив своєму другові поему
«Іван Підкова», а перед від'їздом
Штернберга до Італії Шевченко
подарував йому екземпляр «Кобзаря», на
якому написав вірш «На незабудь
Штернбергу»:
Поїдеш далеко,
На багато чого поглянеш.
Надивишся, скучиш,
Мене, брате, згадаєш!
В. Штернберг.
Малюнок із першого
видання «Кобзаря»

12. У 1839 році Штернберг брав участь в експедиції графа Перовського до Хіви.
Це була гарна нагода для цікавої творчої роботи і душевної розваги. Звідти
митець привіз багато полотен, на яких правдиво і щиро відобразив побут
людей Казахстану та Киргизії, природу окраїн тодішньої імперії. Сувора
зима та хвороба змусили художника перервати подорож та повернутися до
Петербурга.
В. Штернберг.
Калмицькі юрти

13. 27 липня 1840 року Василь
Іванович Штернберг виїхав в
Італію в якості пенсіонера
Академії мистецтв.
Оселившись у Римі, він
продовжував наполегливо
працювати.
В Італії, як раніше в Україні,
художник прагнув осягнути
життя простого народу, вміло
передати красу чарівної
спекотної італійської
природи, надаючи їй
романтичного характеру.
Художник старанно
працював, проте відчував
себе чужим серед італійських
людей і природи. Його
тягнуло на батьківщину, до
знайомих і улюблених
сюжетів. В. Штернберг. Італійська сім’я.

14. В Італії написані картини: «Озеро Немі», «Італійці, які грають в карти»,
«Італієць-простолюдин», «Італійка біля водойми», «Римський карнавал»,
«Італійська сім’я» та інші, а також ескізи та малюнки сепією.
В. Штернберг. Околиця Риму.
Акведук в Тіволі.
В. Штернберг. Озеро Немі
поблизу Риму

15. Саме тому художник робив легкі, сповнені
притаманного йому гумору начерки з своїх
друзів. Такими були малюнки
«Мокрицький за роботою», невеличка
акварель «Портрет Айвазовського в
італійському костюмі» тощо.
Хвороба не давала можливості закінчувати
роботу над розпочатими картинами. Останньою
незакінченою роботою Штернберга була картина
«Ринок».
В. Штернберг.
Автопортрет.

16. Проте, італійське сонце, її благодійний клімат не допомогли хворому на
сухоти художнику.
Друг Шевченка – 27-річний художник Василь Штернберг у розквіті років,
на півдорозі розвитку свого чудового таланту помер у Римі 1845 року від
туберкульозу. Похований на цвинтарі в Монте-Тестаччо, недалеко від
свого вчителя – Карла Брюллова.
Його спадщина стала неоціненною коштовністю і проклала дорогу
українському національному побутовому та пейзажному жанрам.