Станіслав Панасович Реп’ях – поет, публіцист, есеїст, історик літератури, працівник перекладацької ниви, краєзнавець, газетяр і радіожурналіст, активний громадський діяч, добре знаний далеко на межами України. 14 травня 2023 року йому мало б виповнитися 85. Завдяки невтомності й ентузіазмові Станіслава Реп’яха відбувалось відродження духовності у нашому краї. Надбанням українського читача С. Реп᾿ях зробив майстерно перекладені ним поетичні й прозові твори білоруських, болгарських, угорських, вірменських, німецьких, грузинських, сербських літераторів. Закоханість у рідний край, душевну щедрість і відчуття часу – все це відчуваємо у його ліриці. «Моя душа, неначе літній сад…», – писав наш безмежно обдарований і талановитий земляк в одному зі своїх віршів. І це справді про нього.

1. «Моя душа,
неначе літній
сад…»
Літературно-
біографічне
знайомство
до 85-річчя
від дня народження
Станіслава Реп’яха

2. Реп'ях
Станіслав
Панасович
народився
в легендарному
Глухові –
гетьманській
столиці,
в сім'ї вчителів.
Закінчив
філологічний
факультет
Вінницького
педагогічного

3. Довгі роки
працював
журналістом в
обласних
газетах
Чернігівщини,
методистом
вінницького
обласного
Будинку
народної
творчості.
В 1970-1972
роках був
кореспонден

4. Член Спілки письменників
України з 1970 року.

5. З 1976 р. –
відповідальний
секретар
Чернігівської
обласної
письменницької
організації.
Автор півсотні
книжок, нарисів,
поетичних збірок,
краєзнавчої
розвідки
«Літературні музеї
Чернігівщини» (1983).

6. Майже в кожному селі
Чернігівщини, а у великих селах –
по кілька разів, побував
Станіслав Реп᾿ях із виступами.

7. Письменника
відзначено багатьма
нагородами.
Станіслав Реп'ях –
заслужений працівник
культури України і
Чувашії.
Лауреат
Всеукраїнської премії
імені Володимира Сосюри,
міжнародної української
премії імені Григорія
Сковороди, міжнародної
премії «Тріумф», а також
двох обласних:
літературної – імені
Михайла Коцюбинського
та журналістської – імені

8. Станіслав Реп'ях є автором збірок
поетичних творів: «Твоїм іменем» (1965),
«Барви» (1967), «Листя» (1969), «Многокутник»
(1972), «Творці добра» (1977), «Синівське» (1985),
«Вербна дорога» (1990), «Добриня» (1990),
«Чиїсь голоси у мені» (1991);
документальних повістей «Глибока
борозна» (1980), «Провісник сонця» (1990),
«Тарасові сліди. Марево» (1992) та інших.
1996 року було видано двотомник

9. Спішу до тебе,
Україно,
Ще жар у грудях
не прочах.
Моя невільнице
розкішна,
Мій біль і радосте
моя!
Поки живу – тебе
не кину:
Тобі, тобі належу
я!
Цими рядками завершувався цикл віршів про
Григорія Сковороду, опублікований у другій збірці
С.Реп᾿яха «Барви» (1967).

10. Закоханіст
ь у рідний
край,
душевну
щедрість
і відчуття
часу – все це
відчуваємо у
його ліриці.
Вірші поета
предметні і

11. ***
Моя душа, неначе літній
сад,
Плодами пахне,
сонячним настоєм,
І музику свою
яблукопад
На тихий тон, на ніжний
лад настроїв.
Застряли зорі в
сплетенім гіллі,
Блищать наївно
срібними сльозами…
Найбільша радість –

12. Станіслав Реп᾿ях
мав чудовий голос і
прекрасний
музикальний слух,
його поезія ритмічна
і мелодійна. Понад
сотню пісень на
його тексти
створили
композитори О.Білаш,
Б.Буєвський, П.Зуб,
І.Зажитько та ін.
Особливо
популярними у
народі стали пісні
«Чураївна», «А вони
летять», «Річенька

13. На будинку в Чернігові,по
вул.Шевченка 37 А, де жив
Станіслав Реп'ях,
встановлено меморіальну
дошку.