«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну До Всесвітнього дня письменника 3 березня кожного року весь світ відзначає День письменника. Професія письменника з'явилася багато століть назад, але майстри слова отримали своє свято лише в 1986 році на засіданні 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу (міжнародне об’єднання письменників), який був заснований у 1921 році. В Україну свято прийшло аж у 2012 завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой. Письменник – це очі, думки та совість суспільства. Чесність, спроможність хоробро дивитися у вічі дійсності і відкрито говорити правду являють справжнього письменника. Його пильні спостереження, влучні здогадки та передбачення є відгуком часу і елементом формування відповідного пласту історії. Є щось магічне у тому, як створювалися найвизначніші літературні твори. Кожному тексту передує неповторний досвід, особливі переживання, емоції й життєві драми. Що надихнуло письменника на книжку – всеохоплююча любов, пристрасть чи біль і відчай? З початком повномасштабної війни росії проти України кожен українець зробив вибір, як боротися за свободу і наближати перемогу. Чимало українців взяли до рук зброю. Серед них і письменники. Про українського дитячого письменника учасника Революції Гідності, волонтера та активіста Володимира Вакуленка, якого вбили рашисти ви можете дізнатись на сайті нашої бібліотеки. Його головною зброєю було перо. Володимир Вакуленко https://chernihiv-lib.org.ua/search/?q=%D0%92%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Чернігівська обласна бібліотека для дітей розпочинає перший випуск циклу розповідей про письменників, що зі зброєю в руках захищають Україну.

2. Валерій Маркус

3.  Валерій Маркус – український військовий, учасник російсько-
української війни, письменник, блоґер і мандрівник, головний
сержант 47 окремої штурмової бригади – «Маґура».
 14 липня 2011 року досяг повноліття і наступного дня пішов
у військомат та написав рапорт, що бажає служити у ВДВ
(Високомобільні десантні війська). Через два місяці він став
військовослужбовцем у 25 ОВДБр.
 2014 року, коли до кінця контракту Валерія лишалося півроку,
російські війська тимчасово окупували Крим, а пізніше
і частину Донецької та Луганської областей. Як солдат 25-ї десантної
бригади, він потрапив на фронт під Слов'янськ.
 Влітку 2014 року за вбивство Валерія, одним з командирів
терористичної організації ДНР, було призначено грошову винагороду,
тоді й з'явився псевдонім «Ананьєв».
 Валерій Маркус – засновник, ідеолог та рушійна сила благодійного
фонду «Markus Foundation». Наприкінці травня 2023 року Маркус
опублікував допис у своїх соцмережах, де розповів про потреби
свого підрозділу і два дні він зібрав 43 млн. грн.

4.  Валерій Маркус – лідер за загальною кількістю підписників серед
блогерів-військових, він має понад півмільйона фанів у соцмережах.
 Під час служби в АТО Валерій вів відеоблог, намагаючись показати
армію такою як вона є.
 2016 року був госпіталізований. Проходив лікування спочатку
у Дніпрі, потім у Старокостянтинові Хмельницької області, далі
в Одесі, де отримав виписку про непридатність до служби за станом
здоров'я та був звільнений з лав ЗСУ.
 У 2017 році як лікування Валерій Маркус обрав пішу подорож із
Парижа до мису Фіністерре, через Францію та Іспанію стародавнім
паломницьким шляхом святого Якова — Ель Каміно де Сантьяго.
 Служба і звільнення Валерія з лав ЗСУ, а також його піша подорож
Європою стали однією з основних сюжетних ліній повнометражного
документального фільму режисера Сергія Дмитренка «Вільна людина.
Проща».
 У червні 2018 записав відеозвернення на підтримку ув'язненого
в Росії українського режисера Олега Сенцова.
 Після повномасштабного вторгнення російських військ до України,
2022 року Маркус повернувся до лав ЗСУ.

5. «Сліди на дорозі» – це не лише книга.
Це – унікальний досвід драматичних подій,
які ви зможете пережити у якості очевидця.
Це – жива книга, яку можна не лише
прочитати, а й побачити на власні очі події,
що відбувалися на Сході під час воєнних дій.
Це – напруга, небезпека і полегшення, це
достовірність і непідробна, справжня
емоційність.
Книга містить близько сотні QR-кодів,
що забезпечать читачеві повний ефект
присутності та дозволять пережити
унікальний досвід – побачити фото та відео
реальних подій та артефактів із фронту.
Книга для широкого кола людей, що прагнуть
зрозуміти події 2014 року на Сході України.
Книга стала бестселером, та однією з
найпопулярніших книг в Україні 2019 року.

6. Нагороди та відзнаки
 Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (2014).
 Топ 30 українців до 30 років від Kyiv Post (2020).
 Іменна вогнепальна зброя (17 жовтня 2022) — за значні заслуги
в забезпеченні обороноздатності України, зміцненні національної
безпеки, бездоганну військову службу, зразкове виконання
військового обов'язку під час збройної агресії російської федерації
проти України та виявлені при цьому високий професіоналізм, честь
і доблесть.
 Потрапив до національного списку українського Forbes «30 до 30» –
молодих українців, які впливатимуть на майбутнє своїх галузей
(22 серпня 2022).
 Нагороджений медаллю «За особливу службу ІІІ ступеня»
(18 листопада 2022).

7. Артем Чех

8.  Артем Чех (справжнє ім’я – Артем Чередник) народився 1985 року
в місті Черкаси. Змалку майбутній письменник був всебічно
розвиненим хлопчиком. Паралельно з навчанням в місцевій школі
він регулярно відвідував музичні курси з гри на гітарі, фортепіано
та сопілці. Окрім того, Артем ходив на заняття з вокалу і хореографії.
Протягом восьми років він грав у місцевому театрі. Улюбленим
заняттям Артема в школі було читання книг.
 У 2002 році Артем переїхав до Києва, де навчався в Державній
академії керівних кадрів культури та мистецтв. З грудня 2008
року проживав у с. Мрин Чернігівської області, з 2012 — знову
у Києві.
 2007 року, після закінчення вишу, Артем не працював за фахом
жодного дня, але в нього був неоціненний досвід роботи актором
Черкаського драматичного театру, продавцем, промоутером,
охоронником, копірайтером, художником модел-мейкинг і старшим
стрільцем та навідником БТР у лавах Збройних Сил України.
 З травня 2015 по липень 2016 Артем іде захищати свою батьківщину,
стає солдатом ЗСУ.
 Після повномасштабного російського вторгнення в Україну
2022 року повернувся до лав ЗСУ.

9. Творчість
 Нині літературний доробок прозаїка налічує кілька десятків творів.
Найвідоміші електронні книги автора – «Сині двері зліва», «Пластик»,
«Цього ви не знайдете в Яндексі», «Анатомічний атлас», «Киня»,«Doc
1», «Точка ноль». Також приймав участь у створенні чотирьох книг
нон-фікшн (реальні події).
 Літературна кар’єра талановитого письменника досить насичена,
проте не всі знають, що її могло й не бути. Вона почалась раптово,
коли товариш письменника таємно відправив його роман на один з
конкурсів.
 Артем Чех – один з найцікавіших авторів сучасності. Молодіжні
романи цього прозаїка змушують задуматись над проблемами
теперішнього суспільства, аналізувати помилки, котрі заважають
жити звичайній молоді, робити висновки про події, що дуже часто
стають доленосними.
 Кращі його романи дають нам не тільки теми для роздумів, а іноді –
навіть підштовхують до важливих змін у власному житті.

10. «Хто ти такий?» – це роман про життя
після війни, війни чужої і непотрібної,
від якої, утім, постраждало чимало наших
співвітчизників. Герої – хлопчик-підліток
Тимофій, який дорослішає в непростих
реаліях 90-х років, та колишній воїн-
афганець Фелікс, глибоко зранений
службою в Афганістані.
«Хто ти такий?» – час від часу запитує
малолітнього Тимофія його контужений
далекою війною ворог і друг, мучитель і
наставник Фелікс. «Хто я такий?» – запитує
себе наприкінці роману майже дорослий
автобіографічний Тимофій. Шлях від
першого питання до другого є неминучим
для героя будь-якого роману виховання.

11. «Точка нуль» – це цікава збірка есеїв про російсько-
українську війну, сучасниками якої ми є. В ній
немає боїв, героїчних подвигів, але є звичайні
люди, які боронять нашу країну, вони не
бездоганні, вони різні. Автор показує внутрішній,
побутовий бік цієї війни, повсякденне життя
наших чоловіків, яким судилося взяти зброю
і захищати нас.
У психології є поняття «точка нуль». Це той стан
обнуління, під час якого людина звільняється від
усіх думок, бажань, почуттів; нема ніякого вчора,
нема ніякого завтра, є лише тут-і-тепер, є лише
«я» в ньому.
«Війну легко не помічати. ...Наші міста не
бомблять, наших жінок не гвалтують, наші діти не
йдуть у ліс партизанити. Тому війна – це не з нами.
Вона там, де немає нас. Більшості з нас. Але не всіх.
... Десь там, на Великій землі, війна припинила своє
існування. Війна перестала бути модною».

12. «Район Д» – збірка історій, з яких поступово
вимальовується самокритичний портрет
автора, у якому можна розгледіти риси
хуторянства і космополітизму, дріб'язковості
й великодушності та ще багато чого.
Водночас це груповий портрет кількох
десятків більш або менш прописаних
мешканців згаданого черкаського району
з їхніми спробами пережити несподіваний
перехід від пізньорадянської до
ранньонезалежної України.
Це не історія підлітка, а одкровення,
продиктоване страхом батька за дитину.
Не за себе, бо ти ходив по лезу, не помічав
цього – тобі пощастило. Ти перейшов на
новий етап, лише тепер усвідомивши рівень
небезпеки. А йому ще йти і жити…

13. «Цього ви не знайдете в Яндексі».
Ця книга приверне увагу читача не тільки
безумовною відвертістю (в сучасній
літературі це не диво!), але й неприхованим
інтересом і неочікуваним, принаймні в такі
молоді літа, співчуттям до людини. І саме
цього, погодьтесь, ви не знайдете в Яндексі.
Артем Чех пише: «Це мій текст, текст мого
життя. Це спроба літературного опису моєї
сім’ї, моїх колег, друзів, знайомих, історій
із дитинства, це власні роздуми, погляди,
висновки, які, в принципі, кожен може
зробити для себе сам. Усі персонажі
невигадані (вигадані лише імена), вони
дійсно живуть і жили, усі події справді
відбувалися. Не обійшлось, звичайно, без
художніх прикрас, але ж без них цей текст
був би лише стенографічним відтворенням».

14. «Пластик».Пластик – це матеріал,
з якого зроблені декорації цієї книги.
Щоправда, люди, емоції, навіть мрії –
теж пластик.
Головний герой, чотирнадцятирічний
хлопець, який не має навіть імені,
намагається пробитися крізь товщу
сірого мертвого матеріалу заради...
чого?
Саундтреком до цієї повісті найкраще
слугуватиме «Fake Plastic Trees»
Radiohead.

15. Відзнаки
 У 2007 році з книжкою «Цього ви не знайдете в Яндексі» став
переможцем всеукраїнського конкурсу «Міській молодіжний роман».
 Премія ЛітАкцент року 2017 року в категорії «есеїстика» за книжку
«Точка нуль».
 Лауреат премії Воїн Світла 2018 року за книжку «Точка нуль».
 Лауреат Літературної премії Гоголя 2018 року за книжку
«Точка нуль».
 У жовтні 2019 отримав спецвідзнаку Черкаського книжкового
фестивалю за книгу «Район „Д“».
 У листопаді 2019 став лауреатом Літературної премії імені
Джозефа Конрада-Коженьовського.
 Фіналіст премії Ришарда Капусцінського за літературний
репортаж 2019 за книжку «Точка нуль».
 Премія Книга року BBC-2021 за роман «Хто ти такий?».

16. З початком повномасштабної
війни росії проти України кожен
українець зробив вибір, як
боротися за свободу і наближати
перемогу.
Чимало українців взяли до рук
зброю. Серед них і
письменники…