естери

2. Відео

4. Поняття про ефір походить з
глибокої старовини – в
давньоарійську епоху воно
відносилося до особливого стану
матерії,названому «акаша»
(п'ятий елемент матеріальної
природи).

5. В трактаті С. Вівекананди «Раджа-
йога» його характеризують як:
« … те, що усюди знаходиться і
всюди проникає. Все, що має форму,
все, що представляє собою
результат сполучень, все
розвинулося з ефіру».

7. В хімії назва ефіри була дана в епоху
алхімії і також не випадково, а
виходячи з властивостей цих сполук.
«Найвидатнішою» властивістю ефірів є
летючість, що проявляє себе в наявності
запаху.

9. РЕАКЦІЯ ЕСТЕРИФІКАЦІЇ
СН3 – СООН + С2Н5ОН =>
СН3 – СОО – С2Н5 + Н2О
Методом мічених атомів доведено, що молекули
карбонових кислот в реакції естерифікації, яка
зазвичай проводиться у присутності сильних
мінеральних кислот, відщеплюють гідроксогрупу, а
молекули спиртів – атом водню.

10. СКЛАДАННЯ НАЗВИ ЕСТЕРІВ
СН3 – СООН + С2Н5ОН => СН3 – СОО – С2Н5 + Н2О
2 1 2 1
ЕТИЛ - ЕТАНАТ
1.Назва радикалу, що входить до
складу спирту (етил)
2.Назва залишку кислоти
(етанова)
3. Суфікс -ат

11. ПЕРЕЕСТЕРИФІКАЦІЯ
1. Іншим спиртом
R'COOR'' + R'''OH = R'COOR''' + R''OH
2. Іншою кислотою
R'COOR'' + R'''COOH = R'''COOR'' + R'COOH
3. Іншим естером
R'COOR'' + R'''COOR'''' = R'COOR'''' + R'''COOR''

13. Якщо в утворенні складного ефіру бере участь ароматичний
спирт (що містить ароматичне ядро), то такі сполуки
мають, як правило, квітковий запах.

26. Серед складних ефірів більшість
представляють сполуки, отримані
на основі карбонових кислот. Складні
ефіри на основі мінеральних
(неорганічних) кислот не настільки
різноманітні, оскільки клас
мінеральних кислот менш
багаточисельний, ніж карбонових.

27. Ефіри сульфатної кислоти і насичених
одноатомних спиртів є найбільш важливими
представниками складних ефірів мінеральних
кислот. З них найбільше значення мають кислі
ефіри метилового і етилового спиртів, або так
звані алкілсірчані кислоти: метилсірчана
СН3 - О - SO2 - ОН і етилсірчана С2Н5 - О - SO2 - ОН.

28. Алкілсірчані кислоти легко утворюються дією
концентрованої сірчаної кислоти на спирти:
C2H5OH + H-O-SO2OH → C2H5-O-SO2OH + H2O
Набагато краще увтворюються
вони дією на спирти димлячої
сульфатної кислоти, що містить
сірчаний ангідрид:
2CH3OH + SO3 → (CH3)2SO4 + H2O

29. Ефіри сульфатної кислоти широко
поширені в природі, вони містяться і
у водоростях

30. Чистий діметилсульфат - рідина,
що кипить при 188°С, має слабкий
приємний запах перцевої м'яти.
Надзвичайно токсичний, причому
діє не лише через органи дихання,
але також швидко проникає в
організм через шкіру. Кращий
засіб для його знешкодження при
попаданні на шкіру - водні
розчини аміаку.

31. Ефіри нітритної кислоти
надзвичайно легко виходять дією на
спирти азотистого ангідриду або
нітритної кислоти в момент
утворення:
2C2H5OH+ N2O3 → 2C2H5ONO+ H2O

32. Амілнітрит, або
ізоамілнітрит,
C5H11ONO виходить
краще всього
пропусканням
газоподібного
азотистого ангідриду в
злегка підігрітий
аміловий спирт.
Амілнітрит-сильно
пахуча рідина, кипляча
при 99°С; знаходить
застосування в медицині,
а також в лабораторіях і
в техніці, коли необхідно
в безводому середовищі
ввести в сполуку
залишок азотистої
кислоти NO ("нітрозо-
групу").

33. Нітроефіри - органічні сполуки, що
містять одну або декілька груп -О- NO2,
сполучених ковалентним зв'язком з
атомом вуглецю, складні ефіри азотної
кислоти і спиртів.

34. Ефіри нітратної кислоти
утворюються при обережній дії
чистої (що не містить оксидів азоту)
азотної кислоти на спирти:
C2H5OH + HONO2 → C2H5ONO2 + H2O

35. Аліфатичні нітроефіри - зазвичай
безбарвні або жовтуваті рідини (нижчі
аліфатичні алкілнітрати, нітросполуки
етиленгліколю і гліцерину) або тверді
речовини (пентаеритриттетранітрат,
нітроцелюлоза), добре розчинні в
органічних розчинниках.

36. Нітроефіри схильні при
зберіганні до розкладання,
домішки кислот збільшують
швидкість розкладання. Багато
нітроефірів чутливі до ударів і
детонації і здатні розкладатися
з вибухом.

37. Повні ефіри ортофосфатної кислоти отримують
окисненням триалкілфосфітів або дією алкоголяту натрію
на хлороокис фосфору

38. Триетилфосфат - безбарвна,
майже без запаху, рідина, що
кипить при 215° С. Досить добре
розчиняється у воді.