І.В.Бобренко. Використання рухливих ігор в адаптивному фізичному вихованні молодших школярів із розумовою відсталістю

1. І.В. Бобренко,
молодший науковий співробітник
лабораторії олігофренопедагогіки
Інституту спеціальної педагогіки НАПН України

2. У зміцненні здоров’я та забезпеченні
всебічного, гармонійного розвитку, успішного
навчання та виховання молодших школярів
з обмеженими розумовими можливостями,
у відповідності до завдань Державного стандарту
початкової загальної освіти для дітей з особливими
освітніми потребами, виняткову роль мають
правильно організовані та професійно здійснені
систематичні заняття з фізичної культури.

3. Ефективна реалізація завдань фізичної
культури засобом рухливих ігор – результат двох
важливих процесів: підготовки та проведення
рухливої гри педагогом (учителем фізичної
культури).
Підготовка йде за двома напрямами: до кожної
теми навчальної програми та до конкретного уроку
(чи іншої форми занять фізичною культурою).
Кожне заняття з фізичної культури має бути
ретельно приготовлене педагогом.

4. 1) розробка нової рухливої гри (нової взагалі або
нової тільки для даного педагога);
2) підготовка початківця або вже працюючого
педагога до проведення нової для нього, але вже
раніше розробленої і проведеної в цьому навчальному
закладі гри.

5. 1. Попередня робота:
добір матеріалів для майбутньої гри, їхнє вивчення (тобто процес нагромадження
знань із даної теми, визначення мети й завдань рухливої гри);
планування та матеріальне забезпечення реалізації гри (обладнання
фізкультурного майданчика, фізкультурного залу тощо; добір обладнання та
реманенту).
2. Основна ступінь:
складання основної схеми гри відповідно її корекційної спрямованості;
індивідуальних, вікових і гендерних особливостей гравців; пори року; наявного
матеріального забезпечення реалізації змісту гри;
розробка змісту гри, її правил; підготовчих до неї фізичних вправ;
мультимедійного супроводу (якщо потрібно); написання контрольного тексту;
розробка методики проведення рухливої гри;
розробка методів контролю;
розробка альтернативного варіанту гри (який буде застосовано за необхідності).
3. Заключна ступінь: проведення підготовчих вправ і рухливої гри на уроці з
дотриманням техніки безпеки; підтримання мотивації учнів до виконання ігрових
завдань.

6. • збільшення мотивації учнів до рухової активності;
• формування основ здорового способу життя;
• вдосконалення техніки рухової навички, формування рухового
уміння;
• розвитку рухових якостей (швидкості, спритності, сили,
витривалості, гнучкості);
• виховання інтересу до різних доступних дитині видів діяльності;
• виховання моральних та особистісних якостей;
• виховання національної самосвідомості;
• виховання комунікативних навичок;
• формування успішної навчальної діяльності та соціальної адаптації
учня.

7. • зміна організаційно-методичної форми діяльності: способу проведення гри (фронтальний,
груповий, індивідуальний, потоковий, змінний, кругове тренування);
• зміна моментів гри, найбільш сприятливих виконанню конкретного завдання уроку;
• зміна кількості гравців;
• зміна ведучого;
• зміна деяких організаційних моментів проведення гри (наприклад, шикування в шеренгу,
колону, коло);
• зміна рівня фізичного навантаження;
• ускладнення рухових завдань (наприклад, удосконалення техніки більш складної рухової
навички, збільшення довжини чи висоти стрибка, відстані для метання; зменшення мішені);
• створення умов для різних варіантів виконання основного руху, коли учень постає перед
самостійним вибором ступеня складності рухового завдання (але тільки з двох варіантів
вибору (наприклад, шнур для повзання розташувати навскоси – з одного боку, а з іншого –
вище);
• зміна варіантів використання предметів і обладнання (наприклад, зміна щільності, зміна
слизькості, зміна рівності, збільшення ваги, зменшення обсягу предмета);
• введення додаткових правил (наприклад, не можна вибігати за межі спортивного
майданчика, не можна рухатися раніше визначеного сигналу);
• змінення музичного супроводу (наприклад, ритм, гучність);
• застосування мультимедійних засобів.

8. тривалістю виконання кожного рухової дії, що входить у склад рухливої гри;
швидкістю виконання рухових дій;
амплітудою виконання рухових дій, що входить до складу рухливої гри;
зміною умов виконання рухових дій (наприклад, використання в. п., що
полегшують або утруднюють рух; застосування самоспротиву, опору
партнеру);
застосуванням підготовчих і підвідних вправ, перед проведенням рухливої
гри;
зміною рівня координаційної складності рухових дій, що входять в склад
рухливої гри;
зміною тривалості відпочинку між руховими діями або їх серіями та його
характеру (застосування дихальних вправ, вправ на розслаблення і вправ
незначного рівня інтенсивності з включенням інших груп м'язів);
зміною ваги предметів (приладів), які використовуються в грі.

9. На уроці фізичної культури мають бути використані ігри різного рівня рухливості, в
залежності від того, у якій частині заняття вони проводяться: у вступній – малої і
середньої рухливості; у підготовчій – середньої рухливості; в основній – малої,
середньої та великої рухливості; у заключній – малої рухливості.
При проведенні щоденних фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня доцільно
використовувати:
• гімнастику до уроків – ігри малої і середньої рухливості;
• фізкультурні хвилинки – середньої рухливості;
• фізкультурні паузи – середньої рухливості;
• фізичні вправи на великих перервах – середньої рухливості;
• фізкультурні заняття у другій половині дня – малої, середньої та великої рухливості;
При проведенні фізкультурно-масових заходів варто застосовувати:
• ранкову гігієнічну гімнастику – ігри малої і середньої рухливості;
• заняття у фізкультурно-оздоровчих гуртках і фізкультурно-спортивних секціях –
малої, середньої та великої рухливості;
• фізкультурно-оздоровчі і спортивно-масові заходи – малої, середньої та великої
рухливості.

10.  навчальні мультимедійні технології (відеофайли, аудіофайли,
графічне супроводження заняття, мультфільми, відеофільми,
фільми, анімація, графіка);
 контролюючі мультимедійні технології (контролюють знання
учня, контролюють уміння та навички учня).

11. Цілеспрямоване використання рухливих ігор у
корекційно-розвивальній роботі, їх
диференційований підбір з урахуванням
психофізіологічних, вікових, індивідуальних
особливостей учнів і організація ефективної
системи керівництва ¬ запорука ефективності
застосування рухливих ігор молодшими
школярами з розумовою відсталістю.