Н.І.Боринець. Інноваційні педагогічні технології у викладанні трудового навчання (технологій) як засіб формування гармонійної особистості

1. Інноваційні педагогічні технології
у викладанні трудового навчання (технологій)
як засіб формування
гармонійної особистості
Н. І. Боринець,
доцент кафедри методики
природничо-математичної освіти і технологій
ІППО Київського університету імені Бориса Грінченка

2. Як ми навчаємо школярів?
“Зараз в Україні вчать:
дітей 21 століття
учителі 20 століття
за методиками 19 століття”
Л. М. Гриневич,
міністр освіти України
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

3. Щодо викладання трудового навчання
• Відсутність відповідної матеріально-технічної бази шкільних
навчальних майстерень.
• Часто в загальноосвітніх навчальних закладах немає навчальних
майстерень.
• Консерватизм учителів у доборі форм і методів навчання.
• Збайдужіле ставлення частини вчителів до викладання предмета.
• Ігнорування адміністрацією шкіл і батьками учнів значення
трудового навчання у формуванні гармонійної особистості.
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

4. Складові виховання гармонійної особистості
Розумове виховання - ключова проблема в процесі всебічного та
гармонійного розвитку особистості - розвиток допитливості, оволодіння
знаннями, вдосконалення мислення, пам'яті та кмітливості, розширення
кругозору.
Трудове виховання і технічне навчання - психологічна підготовка
особистості до праці, практична підготовка до праці, прилучення до сучасних
досягнень техніки, у тому числі й побутової, оволодіння вміннями і навичками
праці на найбільш поширених машинах, поводження з різними інструментами
і технічними пристосуваннями, підготовка школярів до свідомого вибору
професії.
Моральне виховання - формування в учнів моральних понять, поглядів і
переконань, виховання моральних почуттів, які виражають запити, оцінки,
відношення, спрямованість духовного розвитку особистості, вироблення
навичок і звичок моральної поведінки, які б стали потребою і реалізовувалися
б у будь-якій ситуації та умовах. Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

5. Складові виховання гармонійної особистості
Фізичне виховання - зміцнення сил і здоров'я, вироблення правильної постави та
санітарно-гігієнічної культури. Без міцного здоров'я і належної фізичної
підготовленості людина втрачає: необхідну працездатності здатність, не в змозі
проявляти вольових зусиль і наполегливості в подоланні труднощів.
Естетичне виховання - формування естетичних понять, поглядів і переконань —
розуміння прекрасного, любові до нього, вміння давати правильну естетичну оцінку
фактам, явищам, процесам; виховання естетичних почуттів — особливих почуттів
насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в навколишній дійсності, що є
ознакою розвинутого естетичного сприйняття, істотним критерієм естетичної культури
людини; виховання потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві —
розвиток творчих здібностей дітей, опанування ними певного обсягу знань і
практичних навичок, а головне — привчити школярів будь-яку роботу виконувати
красиво.
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

6. Традиційна та інноваційна освіта
Традиційна освіта
Учень:
• не здатний самостійно вчитися;
• неспроможний застосовувати засвоєні
знання й набуті вміння в нестандартних
ситуаціях;
• не вміє працювати з інформацією (шукати
її, обробляти);
• не вміє і не бажає вчитися;
• готується працювати на монотонних
роботах;
• не поціновує освіту, самоосвіту
(саморозвиток).
Інноваційна освіта
Учень: головна дійова особа;
• оволодіває надпредметними уміннями;
• формує внутрішню готовність прийняття
рішень, застосування набутих знань у будь-
яких ситуаціях;
• вміє критично мислити;
• опрацьовує різноманітну інформацію;
• відповідальна особистість, здатна
до самоосвіти і саморозвитку;
• використовує здобуті знання і набуті
вміння для творчого розв'язання проблем.

7. Інноваційні педагогічні технології
• Ігрові технології
• Інформаційно-комунікаційні технології
(ІКТ)
• Інтерактивні технології
• Проектні технології
• Технології проблемного навчання
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

8. Ігрові технології навчання
Ігрові технології навчання. Технології ігрового навчання - це така
організація навчального процесу, під час якого навчання
здійснюється шляхом включення учня в навчальну гру.
Навчальні ігри використовують з метою:
• засвоєння учнем навчального матеріалу, формування вмінь і
навичок;
• розвивати інтелект, пізнавальну активність, творчі здібності;
• сприяти емоційному сприйманню змісту навчання;
• дати учневі можливість самовизначитися.
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

9. Ігрові технології навчання
Навчальні ігри можна поділити на:
• Предметні ігри як маніпуляції з іграшками і предметами (діти пізнають
форму, колір, об'єм, матеріал).
• Творчі ігри, сюжетно-рольові, у яких сюжет – форма інтелектуальної
діяльності.
• Ігри з готовими правилами, названі дидактичними (вимагають знання
предмета).
• Будівельні, трудові, технічні, конструкторські (учні освоюють процес
творення, вчаться планувати свою роботу, добирати необхідний матеріал,
критично оцінювати результати своєї й чужої діяльності, проявляти
кмітливість у вирішенні творчих завдань - трудова активність викликає
активність пізнавальну).
• Інтелектуальні ігри - ігри-вправи, ігри-тренінги (засновані на змаганні,
шляхом порівняння показують школярам рівень їх підготовленості,
тренованості, підказують шляхи самовдосконалення, отже, спонукають їхню
пізнавальну активність).

10. Інформаційно-комунікаційні технології
(ІКТ)
Комп'ютери в навчальному процесі використовують з метою:
• підсилення унаочнення;
• урізноманітнення форм роботи з вивчення предмета;
• забезпечення науковості навчання;
• розвитку пізнавальних інтересів і здібностей учнів;
• підвищення якості знань, умінь і навичок школярів;
• прискорення темпу навчання;
• поліпшення усвідомлення і запам'ятовування навчального матеріалу;
• активізації самостійної роботи учнів;
• демонстрації зв'язку теорії з практикою;
• індивідуалізації навчання;
• контролю за засвоєнням знань.
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

11. Інтерактивні технології
• Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської (англ.
Interaction - «взаємодія»). Таким чином, інтерактивний означає
здатний до взаємодії, діалогу.
• Інтерактивне навчання – форма організації пізнавальної
діяльності, що має за мету створення комфортних умов навчання,
за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну
спроможність.
• Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний
процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх
учнів між собою, учнів і вчителя; учитель і учень є
рівноправними суб’єктами навчання.

12. Інтерактивні технології
Умовна класифікація інтерактивних технологій:
1. Інтерактивні технології кооперативного навчання: навчання в
парах; ротаційні (змінювані) трійки; "карусель” тощо.
2. Інтерактивні технології кооперативно-групового навчання:
мозковий штурм, "мікрофон", незакінченні речення тощо.
3. Технології ситуативного моделювання: симуляції; спрощене
судове слухання, розігрування ситуацій за ролями.
4. Технології опрацювання дискусійних питань: метод –
прес, "займи позицію", "зміни позицію"; неперервна шкала
думок, дискусія, дебати.
СЕРЕД ВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ УЧИТЕЛЬ МАЄ
ДІБРАТИ ТОЙ, ЯКИЙ БУДЕ НАЙЕФЕКТИВНІШИМ НА УРОЦІ ЧИ ПОЗАКЛАСНОМУ ЗАХОДІ
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

13. Проектні технології
Проектна технологія (у перекладі з латинської означає «самостійний пошук
шляху» («кинутий уперед») –
• практика особистісно зорієнтованого трудового навчання у процесі
конкретної навчально-трудової діяльності учня, на основі його вільного
вибору та з урахуванням інтересів; сукупність певних дій, документів,
текстів, призначених для створення реального об'єкта, предмета, різного
роду практичного чи теоретичного продукту.
• Основа проектної технології - метод проектів: основна теза методу
проектів: «Усе, що я пізнаю, я знаю. Знаю, навіщо це мені потрібно, де та як
ці знання застосувати».
• Основа методу проектів: розвиток учнівських пізнавальних навичок,
уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в
інформаційному просторі, розвиток критичного мислення, формування
навичок мислення високого рівня.

14. Технології проблемного навчання
Основа технології проблемного навчання – створення проблемної ситуації
з метою організації самостійної пошукової діяльності учнів із розв’язання
навчальних проблем, у ході якої формуються нові знання, уміння, навички та
розвиваються здібності дитини, активність, зацікавленість, ерудиція, творче
мислення та інші особисто значущі якості.
Проблемна ситуація – це ситуація, що виникає внаслідок такої організації
взаємодії учня з об’єктом пізнання, яка допомагає виявити пізнавальне
протиріччя.
• Проблемна ситуація характеризується інтелектуальним утрудненням і
потребою розв’язувати його.
• Сутність пізнавального протиріччя полягає в неможливості за допомогою
тих знань і способів діяльності, якими володіють школярі, вирішити
протиріччя, що виникли.
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

15. Технології проблемного навчання
Способи створювання проблемних ситуацій:
• розгляд фактів, які вимагають теоретичного пояснення;
• спонукання учнів до аналізу зовнішніх суперечливих фактів;
• спонукання школярів до вибору із суперечливих фактів, висловлювань тих,
які вони вважають правильними, і обґрунтування свого вибору;
• спонукання до самостійного порівняння, зіставлення фактів;
• спонукання до висування гіпотез, формулювання висновків та їх перевірки.
На уроках трудового навчання проблемні ситуації зручно створювати:
• під час мотивації навчальної діяльності, використовуючи цікаві факти,
прислів’я, приказки, загадки, поетичні рядки, літературні твори, кадри з
відеоролиеів тощо;
• під час розв’язування різних задач;
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

16. Інноваційні методи навчання
Перевернутий клас (англ. flipped classroom) - принцип навчання, за яким основне
засвоєння нового матеріалу учнями відбувається вдома, а час аудиторної роботи
виділяється на виконання завдань, вправ, проведення
лабораторних і практичних досліджень, індивідуальні
консультації вчителя тощо.
У «перевернутому класі»(«перевернутому навчанні»)
все навпаки:
• вдома – вивчення теоретичного матеріалу,
• у класі – детальний розгляд того, що вивчили вдома
(вправи, практичні роботи тощо).
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка
(http://www.slideshare.net/ippo-kubg/ss-52922841)

17. Традиційний урок
трудового навчання -
це навчання за схемою:
- послухай,
- запам’ятай,
- відтвори
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

18. Т
Е
Х
Н
О
Л
О
Г
І
Я
П
Е
Р
Е
В
Е
Р
Н
У
Т
О
Г
О
К
Л
А
С
У

19. Форми і методи впровадження «ПН»

20. Інноваційні методи навчання
Майстер – клас (від анг.masterclass: master— кращий у будь-якій області +
class— заняття, урок ).
• Майстер-клас - це добровільне передання знань, принципів та досвіду. Це
власний досвід - найдорожче, що може передати Майстер (учитель, учень).
• Майстер-клас - це інтерактивно-навчальна форма обміну досвідом, який
проводить експерт у певному напрямку, де детально (поетапно) і зрозуміло
доносить інформацію для покращення практичних досягнень учнів.
• Мета майстер-класу - допомогти максимально розкрити свій потенціал,
розширити кругозір, навчити володіти почуттям нового, творити шедеври,
отримуючи від цього задоволення.
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

21. Інноваційні методи навчання
Воркшоп - цех, робоча майстерня (дослівний переклад терміна з
англ.)
Воркшоп - навчальний груповий захід (нарівні із семінарами,
курсами, майстернями), на якому учасники отримують знання
самостійно.
Основні відмінності воркшопу від заходів іншого типу:
• висока інтенсивність групової взаємодії,
• активність і самостійність учасників,
• актуальний досвід й особисте переживання.
(http://www.slideshare.net/ippo-kubg/ss-55431698)
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

22. Інноваційні методи навчання
Квест (від англ. quest - пошук, пошуки пригод) - аматорське спортивно-інтелектуальне змагання,
основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або
окремими гравцями.
• Під час гри команди вирішують логічні завдання, шукають оригінальні рішення і підказки.
• Після завершення чергового завдання команди переходять до виконання наступного.
• Перемагає команда, що виконала всі завдання швидше за інших.
Як організувати квест на уроці?
Що повинно бути у квесті?
Мета для гравців. Ролі гравців. Кооперативні дії. Загадки і головоломки. Ігрові механізми.
Сюжет та інтерактивність
(http://303305.blogspot.com/2016/08/blog-post.html)
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

23. Варто взяти до уваги
Загальновідомий такий факт:
• людина засвоює лише 10% прочитаної інформації;
• 20% - під час сприймання на слух;
• 30% - під час візуалізації інформації;
• 40% - під час сприймання на слух із візуалізацією інформації;
• 60% - під час усного обговорення;
• 80% - під час самостійного пошуку і формулювання проблеми;
• 90% - під час самостійного формулювання і вирішення проблеми.
Перші три пункти більш характерні для традиційної освіти, решта – для
інноваційної, де використовуються інноваційні педагогічні технології та
методи навчання.
Н. Боринець, ІППО КУ імені Бориса Грінченка

24. Не навчайте дітей так,
як навчали Вас, - вони народилися
в інші часи...

25. Натхнення й успіхів у роботі!