О.В.Дудар. Формування образу української інтелігенції кінця ХІХ – початку ХХ ст. засобами музейної педагогіки
1. Формування образу
української інтелігенції
кінця ХІХ – початку ХХ ст.
засобами музейної
педагогіки
Дудар Ольга Володимирівна,
доцент кафедри методики
суспільно-гуманітарної освіти та виховання
ІППО Київського університету імені Бориса Грінченка,
кандидат історичних наук
2. Музейна педагогіка
в урочній та виховній роботі
Класичні екскурсії
Тематичні екскурсії
Проектна робота
Пошукова робота
Майстер-класи
Квести, вікторини, конкурси
3. Ефективність використання
елементів музейної педагогіки
Попередня підготовка учнів
Відповідність заходів віковим
особливостям аудиторії
Цікаві форми роботи
Обговорення результатів
4. Аматорський фільм про дитинство М. Грушевського за його
спогадами, знятий учнями 9-В класу Києво-Печерського ліцею №171
«Лідер» для шкільного проекту «Дитинство М.Грушевського»
https://www.youtube.com/watch?v=b0mvZGHb
6As
6. Фрагмент із листа Миколи Лисенка до Пантелеймона Куліша,
написаного з Лейпцигу 28 липня 1869 р. з приводу Кулішевого
перекладу «Пісні пісень».
«Ми, як бджоли на мед, кинулась до Вашого дорогого утвору.
Притяженне він нам уподобавсь; така розумна і поважна
передмова, що я тільки слинки ковтав. Я того вечора, наче дитина,
радий був [...]. Де в котрих місцях яке поєдине слівце мені б
манулося до свого табору рідного притягти, але не маю права.
Слово древній я б змінив на прадавній; слово строге розуміння
/строгое/ я б змінив на наше слово суворе; слово насильно я сказав
би силоміццю; подвигів – вчинків; слово виднокруг /горизонт/ я б
ужив обрій, що його вживають у Харківщині, та ще перський замість
персидський. Оце й усе, що на мій погляд, знайшлося у великому
жмуті паперу.
Поділився я з Вами своєю думкою, а змінити, боронь Боже, і не
маю і не даю собі жодного права».
Вочевидь, саме виняткове відчуття мови надавало сміливості 25-річному студенту
Лейпцизької консерваторії робити ввічливі зауваження навіть одному з «апостолів» української
літератури Пантелеймонові Кулішу.
7. Творення музейної справи
Данило Михайлович Щербаківський
МиколаФедотович Біляшівський
Національний художній музей України
(Київський міський музей старожитностей і мистецтв (1899 р.),
Київський художньо-промисловий та науковий музей (1904 р.).
Фото початку ХХ ст.
8. Найбільшою цінністю в хаті
Івана Франка була бібліотека.
Її вважали однією з найкраще
укомплектованих приватних
книгозбіреньЛьвова.
Згідно із заповітом
письменника, після його смерті
бібліотеку і архів І.Франка було
перевезено до Наукового
Товариства іменіТ.Шевченка у
Львові.
Там вони зберігалися до 1950
р., а згодом їх передали до
Києва в Інститут літератури ім.
Т.Шевченка НАН України, де
вони знаходяться понині.
Вплив української інтелігенції
на суспільні процеси
І. Франко та Б. Грінченко. Фото 1905 р.
9. Згадавши про те, що одним із псевдонімів Бориса Грінченка був
«Вартовий», Сергій Єфремов писав: «Справді він був вартовим, що цілі
десятиліття не сходив з сього важкого й відповідального місця. І не через
те не сходив, що його, як у відомій легенді, забули змінити, – ні, він сам
не хотів сходити, сам не хотів кидати важкої роботи, поки потрібні були
його руки, його розум і серце для рідного краю».
У музеї Бориса Грінченка.
Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 18/2
10. Робота в музеї дозволяє краще розуміти
особливості розвитку українського
національного руху