1. Васильківський навчально – виховний комплекс «загальноосвітня школа
І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» № 4
Васильківської міської ради Київської області
Суспільно значущий проект
«Рідній природі – на допомогу»
Координатор проекту:
вчитель біології та основ здоров’я
Герасімова Ю.М.
2. «Одне дерево посадив – недарма життя
прожив»;
«Птахи в місті»;
«Збережи життя первоцвітам»;
«Рослини з далеких країн на наших
підвіконнях»;
«Батарейка - дрібниця»
4. Актуальність теми
Вирішення екологічних проблем людства залишається основним
завданням сучасного розвитку.
Завдання екології мають такий же широкий спектр, як і різноманіття
наукових напрямків з яких вона складається. Умовно можна виокремити такі
узагальнюючі напрямки задач і завдань, які призначена вирішити екологічна
наука:
– науковий: вивчення законів і закономірностей взаємодії суспільства і
природи; розробка теоретико-методологічного і методичного апарату, з
допомогою якого можна вирішувати конкретні практичні проблеми ліквідації
негативних наслідків антропогенного впливу на природу;
– освітній: створення відповідного екологічного світозору і екологічної
свідомості, виховання екологічної етики і культури людини, надбання
конкретних екологічних знань у сфері своєї майбутньої професійної
діяльності;
– практичний (прикладний): збереження життя на Землі, вирішення
глобальних екологічних проблем людства, розробка раціональних шляхів
природокористування (у тому числі: в кожному напрямку діяльності людства
– промисловості, сільському господарстві та інших галузях); розробка
конкретних методів охорони природи і захисту людини від негативних
антропогенних і природних явищ; пошук нових і удосконалення старих
технологій, виробництво екологічно чистих товарів і продуктів, утилізація
відходів; розробка методів контролю за станом навколишнього середовища,
методів управління (у тому числі: прогнозування і планування)
природозахисною діяльністю і т.п. Коло практичних завдань можна
деталізувати їх практичною необхідністю.
Значення екології витікає з необхідності й можливостей вирішення
завдань, які вона повинна вирішити.
Поставте перед учнями запитання - що потребує нашого втручання в
навколишнє середовище, щоб його змінити або поліпшити? Чи потребує
5. нашої допомоги шкільний сад, міський парк, дерева, що ростуть обабіч
шляху; вулиця, що переповнена сміттям; річка, струмок, що протікають
поруч? Що кожний з нас може зробити для поліпшення екологічної ситуації
в тій місцевості, де живе? Ці та інші запитання треба поставити своїм
вихованцям, обговорити та спільно з ними дати на них відповідь.
Тематика проектів цього напряму може бути різноманітною. Їх зміст
залежатиме від вирішення тих проблем, що характерні для конкретного
населеного пункту. Наприклад, «Екологічна стежка», «Допоможемо річці»,
«Навколишні струмки в небезпеці», «Наша вулиця - найчистіша», «Додому
повертаються птахи, чи підготувались ви до зустрічі з ними?» тощо.
Важливо, щоб тематика проектів ґрунтувалась на тих проблемах місцевості,
які зможуть порушити школярі, розв'язати за участю дорослих або ж
самостійно. Тривалість акцій може бути різною. Усе залежатиме від
проблеми, мети, завдань проекту та ходу його реалізації. Важливо, щоби
після виконання проекту порушена проблема через деякий час знову не стала
предметом проектної діяльності школярів. Особливо це стосується проблем,
що пов'язані із прибиранням сміття, розчищенням струмків, озелененням
вулиць тощо.
У ході реалізації учнівських проектів за вказаним напрямом особливу
увагу варто звернути на оцінювання результатів діяльності школярів і
презентацію результатів діяльності. На заключному етапі варто якомога
ширше пропагувати позитивні результати діяльності школярів, щоб тим
самим змінювати ставлення до екологічних проблем членів громади.
Особливого планування вимагають учнівські проекти, участь у яких
беруть окрім школярів інші члени громади - батьки, представники органів
влади, громадські об'єднання, представники підприємств тощо. Важливо,
щоби при їх реалізації всі учасники в однаковій мірі не лише виконували
поставлені завдання, а і проводили моніторинг, брали участь у презентації
результатів.
6. Мета проектів:
- Формування екологічної свідомості у людей та спрямування його на
практичну реалізацію;
- Обмін досвідом в розвитку громадського суспільства та школярів;
- Донесення підростаючому поколінню інформації про екологічний стан
суспільства;
- Виховання любові до рідного краю, природи, готовності до діяльності
щодо її охорони;
Завдання проектів:
- оволодіння навичками екологічно грамотної поведінки в природному
середовищі;
- забезпечення доступу широких верств громадськості до достовірної
екологічної інформації про стан довкілля та взаємозв’язок між
екологічним забрудненням і здоров’ям,
- розробити план заходів щодо покращення екологічної проблеми;
- висвітлити результати дослідження на сайті закладу, екологічному
стенді;
- вивчення результатів взаємодії людини та природи;
Тривалість проектів:
Учасники проектів: діти та учнівська молодь віком від 5 до 17 років,
батьки, педагоги
Методи реалізації:
- самостійна пошуково – дослідницька робота, вивчення стану
довкілля шляхом проведення екологічних рейдів, опитування та ін;
- робота в групах;
7. - практична діяльність з метою очищення довкілля, поширення
інформації про стан навколишнього природного середовища;
- проведення анкетування, опитування;
- аналіз джерельної бази, документів.
Очікувані результати:
- знання основного змісту законодавства України про охорону
навколишнього природного середовища;
- знання екологічних прав та обов’язків громадян України;
- знання шляхів впливу людини на довкілля, види природокористування;
- досвід оцінювання характеру результатів взаємодії людини і природи;
- вміння виявляти джерела екологічної небезпеки;
- вміння пропагувати ідеї охорони природи серед однолітків та місцевого
населення;
- вміння здійснювати пошук необхідної інформації та шляхів вирішення
проблем;
- підвищення рівня екологічної свідомості учасників проекту;
- поширення інформації про стан довкілля серед населення;
- покращення стану довкілля;
- знищення несанкціонованих смітників
- досвід співпраці;
8. Календар екологічних дат:
15 лютого – День стрітення
14 березня – День захисту річок та води.
21 березня – Всесвітній день Землі. Міжнародний день лісу.
22 березня – Всесвітній день води
1 квітня – День птахів
5 червня – Всесвітній день навколишнього середовища, день еколога
24 жовтня – Міжнародний день без паперу
11 листопада – Міжнародний день енергозбереження
9. Міні – проект:
«Одне дерево посадив - недарма прожив»
Сади дерево замолоду —
на старість, як знахідка.
Народне прислів’я
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, на кожного жителя
міста повинно припадати 50 кв. м зелених насаджень. Дерево середніх
розмірів за добу відновлює стільки кисню, скільки необхідно для дихання
трьох людей. Зелені насадження поглинають до 80 % аерозолів і пилу. На
листках дорослих дерев за літо осідає в середньому до 20-25 кг пилу.
Запиленість житлового мікрорайону за наявності зелених насаджень на 40 %
нижча, ніж без них. Багато рослин чутливі до забруднення атмосферного
повітря. Рослини-індикатори вказують на наявність забруднювачів повітря,
дають змогу зробити висновки про шкідливість тих чи інших речовин для
природи та людини.
Мета проекту:
- формування особистості, яка здатна свідомо, активно, творчо впливати
на навколишній світ;
- формування в учнів умінь і навичок ініціативи, самостійності; віри у
свої сили;
- сприяння виробленню активної життєвої позиції, прагненню до
здійснення громадянських дій;
- здійснення еколого-просвітницької роботи;
- залучення учнів до практичної діяльності з розв'язання проблем
навколишнього середовища місцевого значення.
Завдання проекту:
- організація практичної діяльності учнів, спрямованої на розв'язання
конкретної соціальної проблеми місцевої громади (наприклад,
10. відсутність парку, скверу, необхідність озеленення території школи
тощо);
- озеленення пришкільної території, висадження алеї, скверу тощо;
Очікувані результати проекту:
озеленення місцевості;
створення парку, алеї тощо;
уміння знаходити правильні рішення у складній екологічній ситуації й
оцінювати їх;
уміння співставляти можливості й інтереси;
Учасники проекту: учні 1-11-х класів.
Термін виконання: березень - травень
Методи реалізації: пошукова робота; спостереження; групова співпраця;
практична робота.
Мотивація:
можливість творчої самореалізації та самовдосконалення;
усвідомлення власної потреби в діяльності, спрямованої на захист,
збереження природи;
почуття відповідальності за життя своєї громади, за свою громадянську
позицію;
можливість збереження та примноження краси довкілля рідного краю;
усвідомлення значущості природоохоронного підходу до довкілля;
усвідомлення зв'язку здоров'я людини з факторами навколишнього
середовища.
Опис діяльності
І етап - підготовчий:
11. - узгодження питань про проектну діяльність з адміністрацією
навчального закладу, учителями, які можуть надати допомогу при
вирішенні навчальних завдань проекту, тощо;
- формування групи учасників проекту;
- проведення першого заняття:
- визначення цілей, часу здійснення проекту та потрібних ресурсів;
- планування роботи з урахуванням плану роботи навчального закладу;
- колективне обговорення запланованої діяльності.
ІІ етап - збір необхідної інформації:
- обговорення й вибір методів дослідження та пошуку інформації;
- визначення загальної площі зелених насаджень у мікрорайоні, біля
школи;
- пошук потенційних територій, які потребують озеленення;
- дослідження потенційних місць, які потребують озеленення;
- обґрунтування необхідності озеленення місцевості;
ІІІ етап - визначення напрямів діяльності:
- узагальнення зібраного матеріалу, систематизація та аналіз отриманої
інформації;
- визначення найефективніших шляхів розв'язання проблеми;
- планування діяльності для вирішення проблеми, прогнозування
наслідків діяльності, розподіл завдань;
- визначення часу, необхідного для їх виконання;
- вивчення ефективних шляхів взаємодії з представниками ЗМІ,
визначення необхідного бюджету, ресурсів;
- випуск листівок, буклетів, плакатів із закликом до громадськості
підтримати заплановану діяльність;
IV етап - етап діяльності:
- збір підписів на підтримку проведення озеленення, створення парку чи
скверу, насадження алеї;
- пошук посадкового матеріалу;
12. - проведення кампанії розсилки листів, статей у ЗМІ;
- організація суботника для очищення території;
- висаджування дерев.
V етап - презентація й оцінювання результативності проекту:
- обробка й оформлення результатів виконання проекту (створення
демонстраційного стенду, мультимедійної презентації);
- представлення матеріалів роботи групи на учнівських зборах,
конференції, семінарі вчителів, батьківських зборах;
- оцінювання результатів з огляду на початкові цілі;
- узагальнення отриманого досвіду, визначення найбільш сильних і
найбільш слабких сторін роботи;
- визначення можливостей подальшого розвитку проектної діяльності.
Ресурси: посадковий матеріал, інструменти, папір для листівок, плакатів.
13. Міні – проект:
«Птахи в місті»
Ліпше пташці на зеленій гілці,
ніж у пана в золотій клітці.
Народне прислів’я
Життя людей нерозривно пов'язане з життям птахів. Птахами люди
цікавилися завжди. Хто з нас не мріє злетіти високо-високо в небо й
подивитись на рідну землю? А кого не зачаровували пташині пісні? Птахів
називають санітарами лісів, полів, садів. Вони знищують комах, поїдають
насіння бур'янів, очищають природу від шкідників. Наприклад, ластівка за
літо з'їдає близько мільйона шкідливих комах. За підрахунками агрономів,
кожний грак за день знищує 400 шкідників. Зозуля може з'їсти за годину до
сотні волохатих гусениць, яких не їдять інші птахи. Відомо, що сова знищує
не менше тисячі гризунів щороку. Ось чому необхідно оберігати птахів,
допомагати їм вижити в несприятливих умовах.
Мета проекту: навчити учнів допомагати птахам у зимовий період,
облаштовувати пташині «їдальні».
Завдання проекту:
- сприяти збереженню та виживанню птахів;
- створити базу даних про тих птахів, що занесені до Червоної книги
України;
- поширити зібрану інформацію про птахів серед громадськості;
- залучити учнів школи до пошуків шляхів збереження та підтримки
птахів у несприятливих кліматичних умовах.
Очікувані результати:
учні поглиблять знання про птахів;
учасники проекту оволодіють елементами методики дослідницької
роботи;
школярі дізнаються про діяльність природоохоронних органів;
14. будуть облаштовані годівниці для птахів.
Учасники проекту: учні молодших і середніх класів.
Термін виконання: вересень – лютий
Методи реалізації: пошукова робота; спостереження; групова співпраця;
практична робота
Опис діяльності
І етап - підготовчий:
- узгодити зміст проекту з адміністрацією школи, учителями, які зможуть
надати допомогу (учителями біології, основ правознавства, трудового
навчання);
- визначити мету та очікувані результати;
- визначити термін, часові межі проекту, узгодити з планом навчально-
виховної роботи школи;
- поширити інформацію про початок проекту;
- сформувати групи учасників проекту;
- зібрати ініціативну групу та провести перше організаційне заняття;
- обговорити мету, завдання та очікувані результати;
- обговорити шляхи стимулювання та заохочення учнів.
ІІ етап - збір необхідної інформації та матеріалів:
- ознайомити учнів із чинним природоохоронним законодавством;
- обговорити можливі джерела інформації про птахів (бібліотека,
Інтернет, консультації вчителів);
- об'єднати учнів у робочі групи згідно з напрямами дослідження, пошуку
інформації - «Види птахів та їхня роль у природі», «Птахи рідного
краю», «Птахи рідного краю, занесені до Червоної книги України»,
«Допомога людей птахам у холодні пори року»;
- підібрати матеріали для оформлення плакатів, фотовиставки;
- обговорити джерела фінансової підтримки проекту для придбання
канцтоварів, виготовлення плакатів і фотографій.
ІІІ етап - визначення напрямів діяльності:
15. - систематизувати та проаналізувати отримані матеріали за напрямами
досліджень;
- представити напрацьовані групами матеріали;
- відібрати найбільш актуальні, цікаві, оригінальні матеріали для
створення листівок, плакатів, фотовиставок, публікацій у пресі;
- визначити й обговорити заходи, що сприятимуть поширенню зібраної
інформації серед мешканців мікрорайону, кварталу, вулиці;
- відшукати необхідні матеріальні ресурси (гроші, папір, матеріали для
виготовлення годівниць тощо);
- оформити листівки, плакати, фотовиставку;
- зібрати матеріали для фотоконкурсу;
- розповсюдити інформацію про заплановані заходи.
IV етап - реалізація запланованої діяльності:
- поширення інформації про важливість збереження птахів (випуск
стінгазет, написання статей до місцевої газети);
- випуск і поширення буклетів, листівок;
- демонстрація фотовиставки;
- визначення переможців фотоконкурсу;
- проведення інформаційних п'ятихвилинок;
- виготовлення та розміщення годівничок;
- збір корму для підгодівлі птахів.
V етап - презентація проекту:
- упорядкування матеріалів;
- створення демонстраційного стенду, мультимедійної презентації;
- представлення матеріалів роботи групи на учнівських зборах,
конференції, батьківських зборах;
VI етап - оцінювання результатів проекту:
- вивчити громадську думку про реалізований проект;
- узагальнити отриманий досвід;
16. - провести опитування серед учнів школи про доцільність проектної
діяльності;
- обговорити з учасниками проекту його результати, особливості окремих
етапів, результативність заходів, прорахунки та недоліки проекту;
- кожному учаснику проекту написати свої враження від проекту за
таким зразком: «Для мене цей проект був важливим, тому що...», «У
ході проекту я зміг дізнатись про...», «Наступного разу варто
врахувати... і не допустити таких помилок...».
Ресурси: ватман, маркери, гуаш, фотоматеріали; матеріал для виготовлення
плакатів, шпаківень і годівничок; столярні інструменти; корм для птахів.
17. Міні – проект:
«Збережемо життя первоцвітам!»
Я квітку не можу зірвати.
Бо їй, як людині, болить.
Як нам, моє серце крилате
Під сонцем їй хочеться жить.
В. Сосюра
Первоцвіти – це екологічна група рослин, яка нараховує близько 500
видів. Розпускання квітів у них відбувається ще до появи листків на деревах.
У багатьох первоцвітів забарвлення яскраве, весняне. Квіти золотисті,
блискучі, неначе сонце, голубі, як весняне небо, бузкові та білосніжні.
Підсніжники, проліски, ряст, первоцвіт, шафран, цибуля ведмежа, конвалія,
вовчі ягоди – це неповний перелік первоцвітів, що можна зустріти у наших
лісах. Правда, є і не дуже помітні, невиразні, як, наприклад, ожина волосиста
чи копитняк європейський. Але якщо придивитися уважніше, то і ці
непомітні квіти по-своєму прекрасні, хоча б тим, що з'являються одними із
перших та годують голодних комах, що прокинулись.
Останніми роками кількість первоцвітів в Україні значно скоротилася.
Рослини, які віщують нам прихід весни, за останні десятиліття опинилися на
межі зникнення. Це відбувається внаслідок господарського освоєння місць
зростання первоцвітів, намагання окремих людей перетворити їх на засіб
заробітку. Рослини, які так нелегко виборювали право пестити людей
свiжiстю весняного оновлення, раптом опинились в тенетах людської
жорстокості. І саме з вини людей зазнають бездушного винищення.
Мета проекту: формування екологічної культури, поведінки, адекватної
моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у
ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати
природу рідного краю.
18. Завдання проекту:
- проінформувати учнів про загрозу зникнення первоцвітів;
- залучити учнів до просвітницької роботи щодо збереження первоцвітів
та практичної діяльності по їх збереженню;
- розвивати творчі здібності, почуття прекрасного.
Очікувані результати:
формування практичного досвіду з вирішення проблеми власними
зусиллями;
позитивне ставлення до цінностей природи, готовність оберігати і
відновлювати її.
Учасники проекту: учні 2 класу.
Термін виконання: лютий - березень 2015 року.
Опис діяльності
І етап - підготовчий етап
Протягом підготовчого періоду учні на уроках, виховних годинах
дивились презентації, прослуховували різні оповідання, вірші про
первоцвіти. Після кожного виду роботи проводилась бесіда.
На другому етапі підготовчого періоду діти «несподівано» отримали
листа від Первоцвітів, в якому вони просять допомоги. Діти розділились на
групи: природознавці, книголюби, чомучки, витівники.
ІІ етап - практико-виконавчий етап:
Кожна група отримала своє завдання.
Природознавці отримали завдання:
зібрати, проаналізувати і систематизувати інформацію про
зовнішній вигляд первоцвітів;
доглядати за первоцвітами на присадибних ділянках;
підготувати повідомлення за темою « Рослини, які занесені до
Червоної книги України».
Книголюби мали таке завдання :
підібрати вірші, загадки, пісні про первоцвіти;
19. оформити виставку «Збережемо зелене багатство».
Завдання чомучок:
підібрати запитання до вікторини « Чи знаєте ви первоцвіти?»,
підготувати випуск листівки «Збережемо життя первоцвітам».
Завдання витівників:
підготувати виступ агітбригади з метою висвітлення проблеми
охорони ранньоквітучих лісових рослин.
На перервах проводились екологічні ігри: «Треба - не можна»,
«Первоцвіти», « Четвертий зайвий».
ІІІ етап - заключний етап:
Наприкінці березня проведено підсумкове заняття за проектом, де
кожна група звітувала про результати проведеної роботи. Найактивніші
учасники проекту були нагородженні подяками і грамотами.
В вестибюлі закладу організовано фотовиставку за результатами проекту.
Ресурси: ватман, маркери, гуаш, фотоматеріали; матеріал для виготовлення
плакатів.
20.
21. Міні – проект:
«Батарейка - дрібничка»
Не викидай батарейку на смітник –
врятуй їжачка
Батарейка – дрібниця. Але таких дрібниць в Україну щодня завозять,
за деякими даними, понад 10 тон. Правильно утилізують 0,000…1% з них.
Виробники батарейок рекомендують після використання здавати їх у пункти
переробки – і в жодному разі не викидати разом з іншим сміттям. Одна
пальчикова батарейка забруднює 400 літрів води або 20 кв. метрів ґрунту. На
сьогоднішній день в нашому місті, як і в багатьох містах нашої країни, немає
пункту прийому використаних батарейок для подальшої їх утилізації. Досить
часто ми можемо побачити на смітниках, або в баках для сміття, які
знаходяться прямо у нас в дворі, використані батарейки. Ними граються діти,
батарейки валяються прямо у нас під ногами, а це дуже небезпечно.
За статистикою, в Україні люди щороку викидають на звичайні
смітники близько 12 тон відпрацьованих батарейок. Переробляють такий
утиль лише на трьох заводах світу, один із них нещодавно розпочав роботу у
Львові. Туди і будуть переправляти батарейки активісти - екологоги , що
розпочали у школі екологічний проект «Батарейки-дрібничка».
У вестибюлі школи облаштовано ящик для збору старих батарейок.Учні
школи випустили різні яскраві плакати, де подали інформацію про даний
екологічний проект.
Мета проекту : привернути увагу громадськості міста до проблеми збору та
утилізації використаних батарейок. Довести до якомога більшої кількості
мешканців нашого міста інформацію, що не утилізовані батарейки несуть в
собі величезну небезпеку життю і здоров’ю кожного з нас.
Завдання проекту:
- Збирати батарейки в спеціальний контейнер, відведений у визначеному
місці в школі ;
22. - Розповсюджувати інформацію всім друзям, родичам, сусідам дорослим
і малим про шкоду й методи утилізації батарейок;
- Зареєструватись в Інтернеті і заявити про свою діяльність і поширювати
інформацію у суспільстві.
Очікувані результати:
можливість творчої самореалізації та самовдосконалення;
усвідомлення власної потреби в діяльності, спрямованої на захист,
збереження природи;
почуття відповідальності за життя своєї громади;
можливість збереження довкілля рідного краю;
усвідомлення значущості природоохоронного підходу до довкілля;
усвідомлення зв'язку здоров'я людини з факторами навколишнього
середовища.
Учасники проекту: учні, вчителі та батьки
Термін виконання: з 2011 року
Опис діяльності
І етап - підготовчий етап
– оформлення оголошення в навчальних закладах про проект;
– формування команд учасників проекту.
23. ІІ етап - основний етап
– анкетування учнів навчальних закладів та жителів мікрорайону, щодо
питання використаних батарейок;
– збір та оформлення дослідницьких матеріалів;
– оголошення про збір та безпосередньо збір використаних батарейок;
ІІІ етап - презентація результатів проекту
– презентація дослідницьких робіт;
– підведення підсумків збору батарейок. Нагородження найактивніших
учасників;
Ресурси: ватман, маркери, гуаш, фотоматеріали; матеріал для виготовлення
плакатів.
24. Міні – проект:
«Рослини з далеких країн на наших підвіконнях»
Їх любили в давнину,
Їх люблять зараз,
Їх будуть любити завжди.
Неповторне диво – квіти! Вони цвітуть для щастя, радості й добра,
приносять у світ красу та ніжність. Вражає розмаїття кімнатних квітів.
Без зелених супутників будь-яке приміщення буде виглядати холодним,
незатишним і непривітним.
Зелені супутники допомагають нам зволожувати повітря. А також
поліпшують склад повітря помешкання й очищають від шкідливих речовин.
В атмосфері сучасних приміщень присутні небезпечні хімічні сполуки. Меблі
з ДСП ще довгий час виділяють пари формальдегіду, так само як і старіючий
поролон у диванах і ліжках. Килимові покриття виділяють радіонукліди.
Аміак, формальдегід, ацетон і все інше доводиться щодня вдихати сучасній
людині. І найефективнішим очисником нашого простору є зелені супутники -
кімнатні рослини.
Впродовж всього еволюційного розвитку людина нерозривно пов'язана
з рослинним світом. Сучасна ж людина відірвана від природи. І це
ненормально. Подумайте лише: лінолеум, фарба та лак, якими покриті стіни і
меблі, пластик, паркет, синтетичні килими, телевізори, комп'ютери,
телефони, телефакси, ксерокси і сканери - словом, все, чим оточила себе
сучасна людина, виділяє найшкідливіші хімічні речовини.
Кімнатні рослини спроможні на 30% знизити вашу втому, частково
полегшити кашель та біль у горлі, а ще вазони сприяють зменшенню
інтенсивності головного болю, поліпшують циркуляцію крові, розслаблюють
і знижують рівень стресу.
Кімнатних рослин дуже багато. Вони є майже в кожному домі.
25. У кожної рослини, що росте на нашому вікні, своє, мало знайоме нам
життя, своя історія, свої особливості.
Мета проекту: залучити учнів до роботи щодо озеленення приміщення;
викликати інтерес до рослинного світу; розширити знання про кімнатні
рослини, їх практичне значення для людини; розвивати пізнавальний інтерес,
практичні навики у вирощуванні і догляді кімнатних рослин; виховувати
дбайливе ставлення до природи; здійснювати екологічну освіту та виховання.
Завдання проекту:
- За допомогою проекту поглибити уміння досліджувати і пізнавати
природу;
- Активізувати пізнавальну, творчу та просвітницьку діяльність учнів;
- Зацікавити кімнатними рослинами ;
- Зібрати інформацію для використання на уроках біології, географії та
природознавства;
- Покращити внутрішнє озеленення шкільного приміщення;
- Підготувати матеріал для презентації.
Очікувані результати:
Знання про походження, умови вирощування, догляд та вплив на
організм людини деяких кімнатних рослин;
Навички дослідження інформаційних джерел(книги, журнали, альбоми,
фотографії, консультації фахівців);
Уміння організовувати і реалізувати проектну діяльність;
Творча співпраця між любителями кімнатних рослин;
Учасники проекту: учні, вчителі та батьки
Термін виконання: постійно
Методи реалізації проекту:
- Постановка проблеми та визначення мети проекту.
- Збір інформації(книги, атласи, альбоми, журнали, газети, фотографії).
- Консультації, співбесіди з фахівцями і любителями кімнатних рослин.
- Підготовка матеріалів до презентації.
26. - Презентація проекту на загальношкільному святі «Квіти на підвіконні»
Опис діяльності
Монстера .
Походження.
Монстера поширена у вологих тропічних лісах
екваторіального поясу Америки. На півдні ареал
охоплює майже всю територію Бразилії, а на
півночі включає півострів Юкатан і велику
частину території Мексики. У XIX ст. монстера
була завезена до Південно-східної Азії.
Біологічні особливості.
Монстера утворює довге від 2 до 6 м., досить
тонке стебло, яке потребує опори. Цей ліан має розітнуте листя, розташоване
на стеблах по черзі. Точка зростання знаходиться на верхівці ростка. На
вузьких стеблах розвиваються шнуроподібні повітряні корені, які звисають
донизу і дозволяють рослині прикріплюватися до опори, а ті , що досягають
ґрунту, укорінюються. Листя велике, темно-зелене,серцеподібної форми. В
більшості видів молоді листки суцільні, а пізніше стають глибоко
розрізаними.
Значення для людини.
Ці рослини вирощують не ради квітів, а ради краси листя. Листки
монстери мають цікаву особливість: перед дощем на їх кінчиках з’являються
крапельки води, вона (квітка) «плаче».
У себе на Батьківщині рослина цвіте і дає їстівні плоди, які за смаком
нагадують банани, а за ароматом – ананаси.
Догляд
Монстера вимагає частого обприскування. Грунт має бути постійно
вологим, але не мокрим. Якщо це можливо, її виставляють під теплі літні
дощі. Для поливу і обприскування слід використовувати теплу м'яку воду.
27. Доросла рослина монстери, крім обприскування, потребує регулярного
обмивання листя теплою кип'яченою водою. Якщо нехтувати такою
трудомісткою процедурою, то неприємностей не уникнути: запилене
недоглянуте листя - улюблений об'єкт шкідників. З віком нижнє листя
втрачає минулу привабливість, і їх слід видаляти.
Фікус .
Походження.
Фікус - звичайна кімнатна рослина. Вона
походить із лісів Індії. У природних умовах це
повзучі ліани, невеликі чагарники, або ж
велетенські дерева. На Цейлоні зустрічаються
представники, під кроною яких може сховатися
більше як 200 осіб.
Біологічні особливості.
В Індії фікус – це величезне дерево з
цілим лісом повітряних коренів, які підпирають його могутні гілки. В наших
умовах – фікус використовують для озеленення приміщень. Сучасними
квітоводами виведено багато різновидів і сортів цієї рослини.
Значення для людини.
Фікуси - чудові рослини для оформлення інтер'єрів. Деревоподібні
види (еластичний, ліроподібний, іржаволистий , бенгальський та інші) чудові
у групових насадженнях з іншими рослинами. Красиві вони в інтер'єрі
середніх та великогабаритних приміщень.
У стеблі і листі фікуса багатьох видів міститься молочний сік, до
складу якого входить до 20% каучуку. У природних місцях вирощування з
нього добувають справжній каучук.
Догляд.
28. У кімнатних умовах фікуси досить стійкі, невибагливі до освітлення,
можуть добре почуватися біля вікна північної експозиції, але у сильно
затемнених місцях гілля тягнеться до світла й рослина виростає з малою
кількістю листків.
Взимку рослину треба розміщувати подалі від батарей опалення. У цей
період найкраща для фікусів температура 10-15° С.
Фікус полюбляє воду. Необхідно мити не лише верхню частину листя, а
й нижню, а також стовбур і гілки .
Фікус росте швидко, він надзвичайно чутливий до добрив. Тому під час
інтенсивного росту рослину корисно підживлювати як органічними, так і
мінеральними добривами.
У кімнатних умовах фікуси розмножують лише вегетативно.
Найпростіший і найдоступніший спосіб - живцювання.
Кактус
Походження.
Кактуси... Мужні солдати зеленого
світу. В кам’янистих нагір’ях Чилійських
Анд, серед випалених сонцем безводних
пустель Мексики стоять вони як вартові
Життя. Стоять сьогодні, як і тисячі років
тому. Далеко в глибину віків сягає їх історія,
така ж дивна та незвичайна, як і самі
рослини.
Кактуси не могли не зацікавити людину. Вони викликали значний
інтерес у корінного населення Американського континенту ще в
доколумбову епоху. Проте справжнє „визнання” прийшло до них після
повернення в Європу Христофора Колумба.
Біологічні особливості.
29. Існує близько 2 тисяч видів кактусів. Вони мають якісь дивні незвичайні
форми: і кульки – круглі і ребристі, і стовпчики, і сплюснуті м’ячики. Деякі
вкриті колючками різного кольору і розміру, а деякі позбавлені колючок.
Кактуси легко переносять жару і нестачу вологи. Однак найбільше
захоплення викликають їхні квіти. Вони бувають різного кольору: біло-жовті,
червоні, рожеві і навіть зелені.
Значення для людини.
Кактуси здатні дуже довго жити в кімнатних умовах. Багато кактусів
квітнуть. Декоративні круглий рік.
Наші сучасні життя насичене комп’ютерами, телевізорами,
електричними приладами. Усі вони випромінюванням шкодять здоров’ю,
тому слід розводити кактуси та розташовувати їх біля цих приладів. Кактуси
поглинають шкідливе випромінювання.
Відомо, що з деревини кактусів виготовляють вишукані вироби та
поліровані оздоблення. Із волокнистої тканини кактусів роблять навіть
комірці та манжети, а з м’якоті – сироп, патоку, пастилу, сир. Із волокна –
папір. Насіння деяких видів кактусів використовують для виготовлення
борошна. Пластини можуть використовувати як грілки, сік – як ліки проти
серцевих хвороб та переломів кісток.
Догляд.
Грунт: по 1 частині дернової і листової землі, перегною, торфу,піску.
Освітлення люблять. Вимагають яскравого світла, особливо взимку. Полив:
навесні полив поступово збільшують. У період з пізньої весни до пізнього
літа режим такий, що й в інших кімнатних рослин, тобто в міру необхідності
й бажано теплою водою. З кінця літа й до зими, полив зменшують,
поливають зрідка й потроху. Вологість повітря: не вимагають додаткового
обприскування й зволоження повітря. Пересадка: щорічно, у молодому віці.
Новий горщик повинен бути трохи більше за попередній.
30. Алое.
Походження.
Історична «батьківщина» Алое —
посушливі області Африки, Мадагаскару,
острова Сокотра, Макаронезії та на півдні
Аравійського півострова. Але завдяки
декоративним та цілющими властивостями, а
також порівняно легкому і швидкому
розмноженню багато видів алое були
натуралізовані в країни Середземномор'я, Індії,
на острів Цейлон, в Мексику, на Кубу. Одним із стародавніх лікарських
рослин є алое справжнє, або Барбадоське . Воно було завезено іспанцями до
Європи, звідки поширилося на острів Барбадос і в багато країн Південно-
Східної Азії. Деякі види культивували в Закавказзі як лікарські рослини.
Назва роду походить з арабської мови, в перекладі з якої воно означає
«гіркий».
Біологічні особливості.
Алое - рід сукулентних рослин родини асфоделевих. Представники —
багаторічні трав'янисті рослини з довгими гладкими м'ясистими листками,
вкритими по краю шипами. Квітки червоні або жовті, зібрані у верхівкову
китицю.
Значення для людини.
Лікувальні властивості Алое були відомі ще в Стародавньому Єгипті та
Китаї. Перше письмове свідоцтво про лікарські властивості алое було
виявлено в — давньоєгипетському документі, котрий датується 1500 р. до
н.е. Алое справжньому, як втім пізніше й іншим видам, приписувалися
магічні властивості. Звичай народів Близького Сходу вішати гілки алое над
входом у будинок нібито сприяє довгому життю і процвітанню мешканців
будинку. Це, очевидно, пов'язано з тим, що алое без води та ґрунту може
31. жити протягом декількох років. Цей звичай був відомий у древніх Ассирії та
Вавілонії ще 2000 років тому. У Єгипті він зберігся до теперішнього часу. У
медицині використовують листки і сік. Ліки з нього вживають при
захворюваннях очей, астмі, хворобах шлунка. Свіжий сік і потовчені листки
прикладають до ран, опіків, відморожених місць.
Догляд.
Головна умова при культивуванні, як і для всіх сукулентів — не залити
рослину, особливо восени та взимку. Ґрунт — суміш глинисто-дернової і
листової землі (3:2) з додаванням невеликої кількості піску, дрібних черепків,
торфу. Всі види алое потребують гарного дренажу. Взимку рослини
утримують при +10 … +12 ° С, влітку захищають від спекотних променів
сонця (на південному вікні), інакше листя червоніють і зморщуються. Улітку
полив рясний, взимку — помірний. Підживлюють весною та влітку в період
зростання комплексним добривом для кактусів. Пересаджують щорічно, або
через рік по мірі зростання. Розмножують алое насінням, живцями, бічними
пагонами.
Бегонія.
32. Походження.
Великий рід бегоній включає близько тисячі видів, більшість – вихідці
із теплих та вологих лісів Індії. Свою назву дістали на честь любителя і
збирача квітів М. Бегона, який жив близько 300 років тому.
Біологічні особливості.
Ця рослина із напрочуд гарним листям привернула увагу і оселилась у
багатьох країнах. Для всіх видів характерне асиметричне, у багатьох покрите
дрібними волосинками листя. Ця рослина дуже гарно цвіте, через що і
цінується серед інших кімнатних рослин.
Значення для людини.
Бегонії своїм цвітінням милують око людини цілий рік. Вони
характеризуються багатющою гамою кольорів: від білих до різних відтінків
жовтого, рожевого, червоного, жовтогарячого та інших .
Догляд.
Навесні і влітку бегонії потрібно виставляти на яскраве світло, але затіняти
від прямого сонячного проміння. Вони добре ростуть при температурі
близько 150С, підливати слід 1-2 рази в тиждень, а якщо жарко — то й
частіше. У жовтні кількість поливів зменшується, а в листопаді зводиться до
мінімуму, щоб рослина могла перейти у стан спокою. Бегонії з опушеними
листками не можна обприскувати, оскільки, потрапляючи на листя, вода
може залишати бурі плями. Рослини нормально цвітуть при хорошому
провітрюванні й освітленні кімнати.
Навесні, не раніше квітня, пересаджують в горщики з пухкою
поживною суміщу з листової та дернової землі, перегноя, торфа і піска.
Влітку треба підживлювати органічними та мінеральними добривами один
раз на 10-12 днів.
33. Хлорофітум
Походження
Хлорофітум належить до родини лілійних.
Батьківщина хлорофітума - Південна Африка.
Біологічні особливості
Багаторічна розеткова рослина з
бульбоподібний потовщеними коренями. Листя до
60 см довжиною і 3 см шириною, вузьколанцетні
або лінійні, поступово звужені до основи і до
верхівки, жолоби, з негострим кілем з нижньої
сторони, ясно-зелені, голі. Квітконоси до 20 см висотою, виходять з пазух
листя, що гілкуються, несуть по всій довжині дещо гроноподібних суцвіть з
2-6 зеленувато-білих, дрібних квіток. Плід - трьохгнізда коробочка.
Догляд
Температура помірна. Взимку не нижче 18°С. Звичайно невибагливий
хлорофітум не загине при несприятливих температурах, але це обов'язково
позначиться на його зовнішньому вигляді. Від холодних протягів, біля не
утепленого вікна шкодять рослині.
Яскраве розсіяне світло. Добре росте біля східного або західного вікна.
Може рости і на північному вікні, але в дуже темному місці рослина втрачає
декоративну привабливість. На південному вікні потрібне притінення.
Полив рясний з весни до осені. Грунт повинен бути весь час вологим.
Помірний взимку. Проводять поливання удобрення 1 раз на 2 тиждні з
березня до серпня комплексним добривом для декоративно-листяних рослин.
Влітку час від часу листя корисно обприскувати і влаштовувати теплий душ.
Обов'язкове обприскування, якщо рослина міститься поряд з опалювальною
системою.
Розмноження вкоріненням дочірніх розеток, а також розподілом при
пересадці.
34. Пересадка щорічно в лютому - березні. Крупні рослини або старі
пересаджують через два роки, але підгодовують щорічно. Грунт - 2 частини
дернової, 1 частина перегнійної, 1 частина листової землі і 1 частина піску.
Хлорофітум має великі товсті корені, якщо вони розростаються, то горщики
тріскаються біля дна. Тому хлорофітуму дають просторий посуд.
Значення для людини
Хлорофітум - рекордсмен рослинного світу з очищення повітря: його
ефективність перевершує спеціально створені з цією метою технічні
пристрої. Вчені проводили всілякі досліди й дослідження. Наприклад,
помістили в спеціальну невеличку камеру рослини кількох видів і, добре
освітивши її, закачали туди гази, що забруднюють повітря. Міряючи потім
поглинений рослинами об’єм газів, вони виявили найбільш «працездатні».
Таким чином з’ясувалося, що за одну добу хлорофітум повністю очищає
повітря дослідної камери від усіх шкідливих домішок. З якихось, поки що
невідомих, причин ця рослина асимілює шкідливі гази з феноменальною
швидкістю. Одного хлорофітуму цілком достатньо для ослаблення впливу
окисів азоту в приміщенні, де горить газ. Тому на кухні, що оснащена
газовою плитою і є потужним джерелом формальдегідів, корисно
вирощувати хлорофітум. Додаткове використання фільтрів, вміщених у
грунт, ефективніше ліквідує шкідливі домішки в повітрі. Так, наприклад,
введене в горщик із рослиною активоване вугілля помітно посилює очисні
властивості хлорофітуму.
Ресурси:
35. ВИСНОВКИ
Слово екологія походить від грецьких «oikos» — оселя і «logos» —
вчення. Екологія — це наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її
взаємодію із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя.
Але сьогодні екологічна криза має якісно іншу природу, яка стала
основою загальної деградації природного середовища. Тут значну роль
відіграють технолого-виробничі причини, а також складний соціальний фон з
розколом людського суспільства на конкуруючі блоки, які намагаються
випередити один другого, нарощуючи виробництво, послуги, торгівлю.
Прагнення досягти більш високого рівня за будь-яку ціну ведуть до
ігнорування глобальних екологічних проблем.
Як елементи тиску цивілізації на природне середовище виступають
технології, що застосовуються в промисловості та сільському господарстві,
автомобільний транспорт та урбанізація, атомні електростанції і військово-
промислові комплекси розвинутих країн світу, які є найбільшими
споживачами ресурсів та енергії.
Сучасне екологічне становище не може розглядатися без минулого
нашої країни, без історії природокористування, без обліку важливої для всіх
нас моделі людина-виробництво-природа, а тому ми повинні дуже уважно
розглянути, проаналізувати деякі принципи, механізми, чинники, які
насамперед визначили цей кризовий стан.
Життя нерозривно пов’язане з природним середовищем. На ранніх
етапах свого становлення людина, користуючись продуктами природи, не
завдавала помітної шкоди природним ресурсам. Але з посиленням
практичної діяльності, пов’язаної з винаходом знарядь праці, вплив її на
природу неухильно зростав. В останні десятиліття ХХ століття у зв’язку із
високими темпами науково-технічного прогресу, небувалим розширенням
сфер матеріального виробництва він став особливо значним і
великомасштабним.
36. Неухильно зростає населення нашої планети, що потребує відповідного
збільшення видобутку й виготовлення життєвих ресурсів для забезпечення
його проживання. Наслідки впливу людини на навколишнє середовище сумні
й тривожні: порушуються природні угрупованя й ландшафти, забруднюється
атмосфера, морські акваторії і прісні водойми, руйнується грунтовий покрив,
зменшуються лісові ресурси та чисельність видів рослин і тварин, хімічні
сполуки, які циркулюють у біосфері, шкодять здоров’ю людини та всьому
живому.
Отже, щоб вберегти власне життя, життя нащадків та навколишнє
середовище. Потрібно зовсім мало – ні, не прибирати існуючі звалища, а
просто їх не створювати, живучи в гармонії з природою.
