1. Міністерство освіти і науки України
Миколаївський Національний університет ім. В.О. Сухомлинського
ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ:
"ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРИНЦИПИ МАСОВИХ
ВІДКРИТИХ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ"
Виконала:
Студентка групи Ф-279
Кирлейза Ганна
2. ПЛАН:
Вступ
1) Загальна характеристика та особливості масових
відкритих дистанційних курсів
2) Принципи масових відкритих дистанційних курсів
3) Переваги та недоліки масових відкритих дистанційних
курсів
Висновки
Список використаних джерел
3. ВСТУП
Актуальність теми полягає в тому що, сучасна концепція освіти впродовж всього життя набуває
особливого значення. В наш час важливого значення набуває бесперервна освіта. Найбільш ефективно
концепцію безперервної освіти реалізують інформаційно-комунікаційні технології, широке
застосування яких привело до виникнення таких явищ як відкрита освіта, дистанційне навчання тощо.
Останні 5 років у галузі організації дистанційного навчання спостерігається тенденція до пошуку
оптимальних форм масового навчання, яке реалізувалося у виникненні поняття «масовий відкритий
дистанційний курс».
У такому процесі учень вільно обирає час, місце та методи навчання, він сам визначає свою навчальну
мету. Велику роль у відкритому дистанційному процесі відіграють масові відкриті дистанційні курси, які
базуються на різних педагогічних теоріях.
У процесі дистанційного навчання використовуються дистанційні курси - інформаційні продукти, які є
достатніми для навчання за окремими навчальними дисциплінами. Дистанційний курс - це запланована
викладачем діяльність для засвоєння структурованої інформації.
4. 1) ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА
ОСОБЛИВОСТЕЙ МАСОВИХ ВІДКРИТИХ
ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ
Дистанцій курс - це розроблена з первним ступенем повноти покрокова інструкція
з освоєння курсу, тобто із досягнення цілей, сформульованих в його описі.
Термін «масовий відкритий дистанційний курс» (Massive Open Online Course
- MOOC) запропонували два дослідники Брайан Александр и Дэйв Кормье в
результаті роботи над курсом «Сonnectivism & Connectiveknowledge», який у
2008 році.
5. Система дистанційного навчання має три
рівні. На першому рівні діяльність
студента спрямована на засвоєння часто
повторюваних завдань, відповіді яких
наперед визначені. Оцінка результатів
діяльності студента у цьому разі
виконується з використанням комп’ютера.
На другому рівні викладач взаємодіє зі
студентом, скеровує його навчання – це
традиційне дистанційне навчання. На
третьому рівні навчальний процес
проводять провідні вчені у конкретних
галузях з використанням сучасних засобів
комунікації. Тобто, мова йде про масові
відкриті дистанційні курси.
6. ОСОБЛИВОСТІ МАСОВИХ ВІДКРИТИХ ДИСТАНЦІЙНИХ
КУРСІВ
Особливості масових відкритих дистанційних курсів:
1) Великий обсяг неструктурованої інформації;
2) Особиста мета учасника, яку він самостійно реалізовує за допомогою
масових відритих дистанційних курсів;
3) Свобода діяльності кожного учасника курсів;
4) Відсутність свободи з боку викладача;
5) Учасник курсу виступає і як студент, і як викладач. Так як, самостійно
вивчає матеріал і виконує завдання.
8. 2) ПРИНЦИПИ МАСОВИХ ВІДКРИТИХ
ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ
Відкриті дистанційні курси спираються на ряд принципів що випливають з теорії
конективізму(теорії навчання):
• Принцип агрегації. Відповідно до цього принципу, весь сенс курсу полягає в
тому, що він є відправною точкою надання інформації за відповідною темою,
причому ця інформація може розміщуватися в різних місцях, а сторінки курсу
виступають як своєрідний агрегатор, який може змінюватися протягом
навчання, що, зазвичай, не робиться у академічних курсах.
9. • Принцип реміксу. Тобто, передбачає те, що матеріали курсу
органічно пов’язані один з одним, проте також вони можуть
мати інші зв’язки поза курсом.
• Принцип розповсюдження. Учасники обмінюються думками та
інформацією не тільки між собою, а з усім цифровим світом.
• Принцип перепрофілювання. Тобто кожний учасник може
використовувати інформацію відповідно до власних навчальних
цілей.
10. Теоретичні принципи масових відкритих дистанційних курсів, пов`язані з
теорією конективізму:
• різноманітність підходів;
• представлення навчання як процесу формування мережі та прийняття
рішень;
• навчання і пізнання відбуваються постійно – це завжди процес, а не стан;
• ключова навичка сьогодні – це здатність бачити зв’язки і розуміти смисли між
галузями знань, концепціями та ідеями;
• знання можуть існувати поза людиною в мережі;
• технології допомагають нам у навчанні.
11. 3) Переваги та недоліки масових відкритих дистанційних курсів
Переваги масових відкритих дистанційних курсів
1. Можливість організації такого курсу в будь-яких умовах, де наявний зв’язок (Інтернет або
локальний зв’язок, наприклад, Wi-Fi).
2. Можливість організації курсу будь-якою мовою (з урахуванням основної мови вашої цільової
аудиторії).
3. Можливість використання будь-яких online інструментів, що мають відношення до вашої
цільової аудиторії або які вже використовуються учасниками у повсякденній та професійній
діяльності.
4. Можливість виходу за межі часових поясів і фізичних кордонів.
5. Можливість швидкої організації такого курсу, яка дорівнює швидкості повідомлення учасників
про їх відкриття.
6. Навчання відбувається в більш неформальній обстановці.
7. Контент може бути відкритим для всіх.
8. Навчання здійснюється завдяки неформальним знанням, які створюються в курсі завдяки
обміну інформацією та досвідом між його учасниками.
9. Можливість використовувати ці курси як в корпоративному, так і в академічному секторі.
10. Можливість створення власного персонального навчального середовища та власної
персональної навчальної мережі за допомогою учасників курсу.
12. НЕДОЛІКИ МАСОВИХ ВІДКРИТИХ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ
1) відсутність особистого контакту конкретного слухача й педагога, як наслідок,
довіри (міжособистісне телекомунікаційне спілкування в силу свого
опосередкованого характеру не здатне (з ряду причин технічного,
економічного й психологічного плану) повною мірою заповнити відсутність
безпосереднього спілкування);
2) використовування різних платформ;
3) високі вимоги до професіоналізму викладачів (тьюторів);
3) надлишок та хаотичність навчальної інформації;
4) відсутність у слухачів навичок самоосвіти, фільтрації й взаємодії;
5) неможливість проконтролювати автора виконаних робіт (ідентифікації);
6) обмежений адміністративний вплив з боку викладача;
7) не вміння спілкуватися інформативно й результативно;
8) трудомісткий і тривалий процес розробки навчального курсу (контенту),
його супроводу і консультація великої кількості слухачів;
9) технічні проблеми забезпечення практичних (лабораторних) занять.
13. Висновки
Дистанційний курс - це аналог навчально-методичного посібника для студентів,
що навчаються за традиційною заочною формою та екстернатом. Фактично
дистанційний курс - це розроблена з певним ступенем повноти покрокова
інструкція з освоєння курсу, тобто із досягнення цілей, сформульованих в його
описі.
Поява відкритих освітніх ресурсів сприяє поширенню відкритих дистанційних
курсів, які можуть бути використані школярами, вчителями, викладачами вищих
навчальних закладів та дорослими. Особливістю таких курсів є свобода вибору
часу, місця, методів навчання та особистої мети. У більшості, для участі у
відкритих дистанційних курсах необхідна розвинене персональне навчальне
середовище, а для коннективістських курсів і персональної навчальної мережі. На
даному етапі ці фактори стримують широке поширення відкритих дистанційних
курсів в Україні. Відкриті дистанційні курси будуть грати велику роль у
завершальній стадії підготовки фахівців, особливо на магістерському рівні,
підвищенні кваліфікації фахівців.
14. Список використаних джерел
1) Бугайчук К.Л. Дистанційний курс: поняття та структура [ Текст] / К.Л. Бугайчук //
Інформатизація ВНЗ МВС України: Матеріали науково-практичної конференції 28
травня 2010 р., Харків. – Х.: ХНУВС, 2010. – С.21-24.
2) Андрєєв О.О., Бугайчук К.Л., Каліненко Н.О., Колгатін О.Г., Кухаренко В.М.,
Люлькун Н.А., Ляхоцька Л.Л., Сиротенко Н.Г., Твердохлєбова Н.Є. Педагогічні
аспекти відкритого дистанційного навчання. За ред. Андрєєва О.О., Кухаренка
В.М. – Харків.: ХНАДУ, 2013. – 212 с.
3) Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г., Молодих Г.С., Твердохлєбова Н.Є.
Дистанційний навчальний процес: Навчальний посібник /За ред. В.Ю.Бикова,
В.М.Кухаренка – К.: Міленіум, 2005.-292 с.
4) Практикум дистанційного навчання: Учеб . посібник / В. Н. Кухаренко , А. С.
Молодих , С. А. Третяк ; ред .: В. Н. Кухаренко ; Нац . техн. ун - т " Харк. політехн .
ін- т". - Х. , 2001. - 124 c . - Рус .
5) К. Л. Бугайчук, 2011/ISSN 2076-8184. Інформаційні технології і засоби навчання.
2011. №6 (26).
15. 7) Положення про дистанційне навчання: Постанова Кабінету Міністрів
Украйни від 21 січня 2004 р. № 40 [Електронний ресурс].)
8) Дистанционный курс: понятие и структура [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:http://distancelearning.ru/db/el/029AA6356FE2F276C3256C5B005AF7DA/
doc.html
9) О.С. Воронкін. Конективізм і масові відкриті дистанційні курси // Теорія та
методика електронного навчання : збірник наукових праць. – Кривий Ріг :
Видавничий відділ КМІ, 2013. – Випуск IV. – С. 30-39.
10) The MOOC Juggernaut: Year 2 – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:http://www.blog.class-central.com/the-mooc-juggernaut-year-2