2. Успіх інноваційних реформ,
що проводяться у сучасній школі, залежить:
• від особистості учителя,
• від його творчого потенціалу,
• від його готовності до безперервної самоосвіти,
• здібності до гнучкого соціально-педагогічного мислення,
• гуманістичної спрямованості педагога.
Тому гостро постає проблема удосконалення
професійної педагогічної компетентності.
3. • Робота школи як інноваційного закладу акцентує увагу
педагогічного колективу школи на створення умов для
становлення особистості, як учня так і вчителя, здатної до
саморозвитку та самореалізації в новому динамічному
суспільстві.
• Тому головною метою роботи школи є забезпечення подальшого
розвитку навчального закладу як державної установи соціалізації
школяра в освітньому середовищі, де здоровий спосіб життя -
це не тільки свідома потреба кожної людини, а й мірило її
освіченості, загальної культури, що досягається шляхом розвитку
загальної креативності учасників навчально-виховного процесу,
методом активізації інтелектуального потенціалу, залученням до
творчої діяльності, зростанням рівня компетентності особистості .
4. Центральною фігурою у рeфoрмувaнні освітнього
процесу, формуванні високого рівня адекватної
соціальної готовності дітей до життя в соціумі, має
стати конкурентноспроможний вчитель:
висококваліфікований спеціаліст, який має унікальні
професійні знання, природні здібності, учитель, який
довів до високого рівня свою педагогічну
майстерність, прагне досягти успіху, веде активну
педагогічну роботу, має значний досвід учительської
практики.
5. Як відомо, у минулому вчителя готували, як провідника нормативного
наукового знання. Золоте правило дидактики забороняло нести в школу
знання, яке не отримало достатньої наукової і практичної адаптації. Але
інформаційна революція подвоює, а то й потроює знання практично
щорічно, а це означає: те, що вчитель дасть учню сьогодні, завтра
виявиться застарілим. Отже, треба змінювати саме підходи: по-перше,
"виводити" вчителя на гребінь наукового знання; по-друге, навчати його
навчатися протягом життя, й по-третє, сформувати здатність навчати
цього своїх майбутніх учнів (останнє потребує нових підходів в організації
НВП: його базовою складовою повинні стати сучасні наукові
дослідження, новітні методики, педагогічна майстерність і високі
педагогічні технології).
6. Готовність школи до інноваційної діяльності
визначається сформованістю вмінь приймати рішення,
необхідні для забезпечення довгострокового
майбутнього економіки, екології, соціальної
справедливості, при цьому умови креативності
комплексу навчально-виховних заходів визначаються з
урахуванням культурних, соціальних та економічних
аспектів життєдіяльності дитини, особистісно-
орієнтованого підходу, пріоритету гуманно- та
екоцентричних цінностей.
8. •
Оцінювання діяльності школи - моніторинг:
- навчання учнів;
- розвиток особистості дитини;
- професійна компетентність вчителя
Методологічні засади управління –
системний підхід, моделювання цілісних
педагогічних та управлінських структур,
впровадження способів самоорганізації,
децентралізації управління
10. Концепція розвитку школи пропонує систему основних ідей, які розкривають
специфіку роботи школи, пов’язану з розвитком соціальної компетентності
всіх учасників навчально-виховного процесу і включає:
• систему управління, яка передбачає: управління якістю освіти на основі
нових інформаційних технологій та освітнього моніторингу, адже головними
показниками якості педагогічної діяльності є особистісні показники розвитку
кожного учня, моніторинговий супровід системи управ-ління, сприяння
піднесенню на якісно новий рівень роботи педагогічного колективу;
- роботу методичної служби школи, завданням якої є вивчення якості
забезпечення навчально-виховного процесу кадрами з відповідною
педагогічною освітою, забезпечення цілеспрямованого методичного
навчання педагогічних кадрів, вдосконалення науково-теоретичної,
методичної та психологічної підготовки вчителів, стимулювання вчителів до
самоосвіти, активізація їх творчого потенціалу.
- запровадження новітніх інформаційних технологій у навчальний процес,
створюючи інформаційно-навчальне середовище.
12. Тому сучасний вчитель повинен бути творчим, креативним
вчителем, вчителем-новатором, якому притаманні певні риси
характеру вчителя-дослідника, учителя-лідера як педагога нової
формації - духовно розвиненої, соціально зрілої, творчої
особистості, компетентного фахівця, який прoфecійнo володіє всім
арсеналом педагогічних засобів, постійно прагне до
самовдосконалення та саморозвитку, стимулюючи до цього своїх
учнів. Такому вчителю притаманні особистісні цінності
(оптимізм, життєстійкість, впевненість в своїх силах, вміння бути
амбіціозним); лідерські цінності (цілеспрямованість і вміння
прокладати шлях до завтрашніх успіхів, харизматизм, інтуїція,
логіка, здатність відлічити перспективні ідеї від фантазій);
професійні цінності інтелектуальної, мотиваційно-діяльнісної
культури (емпатія, інтуїція, здатність імпровізувати, креативність,
відповідальність, стресостійкість).
13. •
Вчитель-новатор
Одержимий, невтомною жагою знати більше, вмінням думати
системно і в то й же час бути генератором ідей. Прагне
втілити ідеї, що в нього виникли на практиці, вибираючи для
цього найбільш оригінальний спосіб, підкреслюючи власну
індивідуальність.
Креативний вчитель
Комунікативний, відкритий новому досвіду,
емоційно стабільний та стресостійкий,
рефлективний, позитивно мислячий, який має
адекватну самооцінку
14. Творчий вчитель
1. Цілісна індивідуальність, яка виявляє: розвинені
творчі здібності; творчу мотивацію., творчу
мотивацію;
2. Гуманна людина з творчими задатками,
здібностями, мотивами.
Конкурентоспроможний вчитель визначається багатьма
параметрами. Для того щоб всі ці параметри стали реальністю
необхідно подивитись на себе як на особистість, на своє Я
критично. Кожен вчитель повинен оцінити Я – реальне, порівняти
його з Я – ідеальним, моделлю конкурентоспроможного вчителя,
виділити Я – актуальне на даному етапі і наслідувати йому.
16. Цінності конкурентноспоможного вчителя безмежні, вони є
негласним «кодексом честі» вчителів, який складався віками, по
крупинкам з досвіду роботи мільйонів педагогів, відбираючи
кращі методики і технології. Конкурентноспроможний вчитель,
духовна сила якого – в його цінностях, вчить саме так і тим самим
забезпечує належну якість життя і міцність держави.
Вік живи – вік учись. У цьому прислів'ї закумульована велика
мудрість про необхідність (а в ідеальному варіанті – потребу)
вчитися протягом всього життя. І не лише заради підтримання
професійного рівня, а й задля особистісного зростання -
інтелектуального, культурного, духовного. Тим паче, якщо ти
особистісно відповідальний за зростання інших людей.
17. МОНІТОРИНГ ПРОФЕСІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА
ПРОВОДИТЬСЯ З МЕТОЮ:
• визначення рівня методичної підготовки учителя на основі діагностики,
аналізу інформації про стан професійної компетентності педагогів, їхніх
потреб і труднощів, які виникають під час роботи;
• вдосконалення педагогічної творчої майстерності вчителя;
• надання реальної, дієвої допомоги вчителям у процесі розвитку їхньої
майстерності;
• моделювання структури, змісту і форм методичної роботи, з
урахуванням особливостей вчительського колективу.
18. До функцій моніторингу професійної
діяльності педагога належать:
• відстеження результатів навчальної діяльності учнів,
досягнення ними державного освітнього стандарту;
• експертиза рівня педагогічної та управлінської
майстерності педагогів школи;
• прогнозування розвитку школи на підставі отриманої
інформації;
• вирішення управлінських завдань;
• оцінювання інноваційної діяльності, її ефективності.
19. Педагогічний моніторинг проводиться за
показниками:
• професійно-фахове зростання вчителя;
• розвиток творчого потенціалу в процесі діяльності;
• вдосконалення особистісних якостей;
• рівень навчальних досягнень учнів;
• розвиток ключових компетентностей учнів.
20. Технології Активно Менш активно Рідко
проблемне навчання +
розвивальне навчання +
інтерактивні технології +
ситуативне моделювання +
дискусійних питань +
критичного мислення +
проектна технологія +
ІКТ +
ситуація успіху +
дослідницько-пошукова технологія +
ігрові +
22. Методичні рекомендації стосовно підвищення рівня
професійної компетентності вчителів ЗНЗ
• Адміністрації школи:
1. Здійснювати диференційований підхід до роботи з різними категоріями
вчителів. Сприяти створенню ефективної системи методичної роботи в
закладі.
2. Здійснювати керівництво самоосвітньою діяльністю вчителів.
3. Здійснювати психологічний супровід інноваційної діяльності педагогів,
використовуючи тренінг «Формування мотиваційної готовності вчителя
до інноваційної діяльності»
23. Вчителям закладу:
1. Розвивати уміння аналізувати власну діяльність.
2. Оптимально підбирати зміст, необхідні форми і методи діяльності.
3. Прогнозувати, проектувати і планувати свою роботу.
4. Знайомитись із педагогічними технологіями ситуативного
моделювання, кооперативного навчання, опрацювання дискусійних
питань, використовуючи інтерактивні методи .
5. Враховуючи актуальність застосування інформаційно - комунікаційних
технологій в навчально - виховному процесі, активно використовувати
нові засоби самоосвіти вчителів:
( електронні уроки, посібники тощо; тестові матеріали в електронному
вигляді; розробки навчальних проектів; особистої методичної веб-
сторінки.)