1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система Дарницького району
Бібліотека № 157 для дітей
Фелікс Зальтен – сіоніст,
вигадавший Бембі
(до 150 років від дня народження австрійського прозаїка)
Ювілейна пам’ятка
Київ, 2019
2. 2
Фелікс Зальтен – сіоніст, вигадавший Бембі :
ювілейна пам’ятка / уклад. О. С. Давиденко. – Київ :
Бібліотека № 157 для дітей, 2019. – 11 с.
Пропонуємо вашій увазі ювілейну пам’ятку,
присвячену Зигмунду Зальцману, видатному
австрійському прозаїку.
До ювілейної пам’ятки «Фелікс Зальтен – сіоніст,
вигадавший Бембі» увійшли книги, що знаходяться у
фонді бібліотеки № 157 для дітей міста Києва.
Пропонована пам’ятка адресована широкому
колу читачів.
Укладач: Давиденко О. С.
Комп’ютерний набір: Давиденко О. С.
3. 3
Зигмунд Зальцман з
1911 року Фелікс Зельтен
народився 6 вересня 1869
року в Угорщині, а
щоби здобути освіту,
перебрався у Відень —
столицю Австро-
Угорської імперії.
Батьки Зальтена через
кілька тижнів після
його народження
переїхали в пошуках
кращого життя з
Будапешта до Відня.
Правда, це не вберегло сім'ю від розорення, що
спіткало батька Фелікса деякий час по тому, через
що той не зміг продовжувати фінансувати освіту
сина. Через нестатки у сім'ї майбутній письменник
не зміг здобути офіційної освіти, тому єдиним
навчальним закладом Зальтена стала бібліотека. На
прожиття він заробляв театральними рецензіями
для віденських і берлінських газет і журналів, із
часом заживши певної слави як авторитетний і
дотепний журналіст.
4. 4
У1938 р. емігрував до США, а невдовзі у
Швейцарію. Зальтен увійшов у літературу як
драматург, котрий зазнав впливу символістського
театру М.Метерлінка, і водночас він не уникав
натуралістичних сцен у драмі "Рядовий" (1899) та
антимонархічній сатирі "Книга королів"(1905).
Зальтен — автор збірок есе "Віденське дворянство"
(1905) та "Австрійський обмін" (1809). Зальтен глибоко
хвилює проблема деградації людини під тиском
цивілізації, шкідливого впливу технічного прогресу на
душу людини і природу, між якими, на думку Зальтена,
існує нерозривна духовна спорідненість. Серйозна
стурбованість подальшою долею існування людини в
умовах буржуазного суспільства відчувається у
реалістичних творах 3.: "Маленька Вероніка" (1910),
романах "Ольга Фрогемут" (1910), "Дзвенить дзвоник"
(1914), у драмах "З другого берега" (1908), "Діти
5. 5
радості" (1916). Гостре переживання "болю" живої
природи, що страждає під гнітом механічної
цивілізації, виснаженої бездушним ставленням до неї
людини, надихнуло Зальтена на написання
"зоологічних романів" ("Флорентійський пес", 1912 та
ін.). Однак справжньої літературної слави Зальтен
зажив як автор "лісових" повістей для дітей і юнацтва
("Дванадцять зайців", "Бембі", 1923).
Казка "Бембі" ("Bambi") розкриває перед читачем
життя лісових мешканців у його суперечливій
різноманітності. З одного боку, ліс сповнений масою
див, незбагненних для розуму; різнобарв'я галявини,
візерунок на крилах метелика, таємнича мова звірів і
птахів створюють перед читачем світ, здавалося б,
ідеальний, але, з іншого боку, світ "Бембі" існує за
суворими законами боротьби. Враження першого дня
щойно народженого оленятка Бембі — вбивство миші
6. 6
тхором, бійка яструбів за їжу, страх і жорстокість
лісових мешканців. Але такий незмінний триб життя
лісу, він звичний для героїв казки. Бембі з ним
примиряється, але не звикає до нього. Доброта,
шляхетність і співчуття — якості, притаманні йому і
його роду.
Справжньою проблемою в житті лісу є постійна
незрима присутність людини. Людина у казці наводить
жах. "Вона" — безіменна — розставляє незчисленні
пастки та сильця, від її смертоносної зброї та
вишколених зрадників-собак неможливо сховатися.
Страх і покора спотворюють душі героїв казки.
"Страшне не вбивство, — скаже старий олень, батько
Бембі, дивлячись на розтерзану переконаним у своїй
правоті псом лисицю, — страшна віра в те, що
говорила собака. Вони [лісові мешканці] вірять у її
всемогутність і живуть у постійному страху. Вони
ненавидять її та зневажають себе... і мовчки приймають
загибель від її руки!"
Зальтен переконаний у можливості розумного
спілкування з живою природою, хоча "Вона" в казці
показана лише суто як носій лихої, руйнівної,
фатальної стихії. Спроба "дружби" "її" та дітей лісу
приречена на трагічну невдачу. Людина дала
прихисток оленяткові Гобо — діти гралися з твариною,
привчаючи її до добра та ласки, — але, зустрівшись у
7. 7
лісі з людиною, довірливий і беззахисний Гобо стає її
жертвою — "Вона" не впізнала Гобо.
Те, що контакт людини і природи не показаний у
книзі, не свідчить про його неможливість. Книга прагне
спонукати читача до пошуку шляхів досягнення такого
контакту. Справжній мисливець повинен бути добрим,
повинен знати, як своє, рідне, життя природи, ліс, поле,
болото, озеро. Браконьєрство — це наруга над життям,
це зневага мудрих законів, що керують життям
природи; браконьєрство — це найгірший вид
паразитизму; людина хоче малою ціною, а то й узагалі
безкоштовно взяти те, за що слід платити зусиллям,
8. 8
боротьбою, іноді — подвигом. Книга Зальтена показує,
що ліс готовий прийняти доброту людини, якщо це
істинна доброта, котра поширюється на всіх його
мешканців, а не порожня сентиментальність —
блакитний бантик на шиї прирученого оленятка. "Закон
життя — це боротьба", — скаже у фіналі казки
змужнілий Бембі. Але розуміння цього закону не
робить Бембі жорстоким — його серце назавжди
зостанеться відкритим для добра.
Книга Зальтена та її герої здобули всесвітню славу,
вона перекладена чи не
всіма мовами світу. У
1942 р. американський
художник В. Дісней
поставив
мультиплікаційний
фільм "Бембі". У 1945 р.
у Швейцарії було
проведено конкурс ім.
"Бембі" на краще
оповідання з життя
тварин, був встановлений навіть футбольний приз ім.
"Бембі". Книга викликає пильне зацікавлення
художників і педагогів, існує кілька театральних
інсценізацій "Бембі".
9. 9
Примітно, що Зальтен
написав книгу «Бембі»,
розраховуючи на інтерес
дорослої аудиторії, але, як
це часто буває, саме
адаптований для дітей він
знайшов своє справжнє
визнання. У 1936 р книга
була заборонена особисто
Адольфом Гітлером, а
через два роки, після
приєднання Австрії до
Німеччини, Зальтен переїхав до Цюріха, де і залишився
до кінця свого життя. Тут він написав продовження
свого головного літературного твору - «Діти Бембі»
(1939).
У важкі роки Другої світової війни письменник у
своїх книгах стверджував, що життя перемогти не
можна. Ніяким варварством, ніяким насильством не
можна викорінити то добре і світле, що є в світі. У 1945
році в Швейцарії був проведений конкурс імені Бембі
на кращі розповіді з життя тварин. Був навіть
встановлений перехідний футбольний приз імені Бембі.
В цьому ж році літній письменник помер у Швейцарії -
країні, що дала йому останній притулок в роки
вимушеної еміграції.
10. 10
СЛОВНИЧОК
СІОНІСТ – послідовник сіонізму. Прагнучи до
створення єврейської держави, сіоністи найменше
думали про те, щоб полегшити долю єврейських
трудящих.
11. 11
Література
1. Зельтен Ф. Бембі : Лісова казка / Ф. Зельтен. –
Київ : АСК, 2006. – 80 с.
Електронні ресурси
2. Howard Zik, Феликс Зальтен – сионист,
придумавший Бэмби [електронний ресурс] / Zik
Howard. – режим доступу :
https://stmegi.com/posts/31922/feliks-zalten-
sionist-pridumavshiy-bembi/
(Дата звернення 10. 2019)
3. Васильєв, Є. Зальтен Фелікс [електронний
ресурс] / Є. Васильєв. – режим доступу :
https://www.ukrlib.com.ua/bio-
zl/printit.php?tid=5555
(Дата звернення 10. 2019)