Пропонуємо вашій увазі перелік театрів Києва з адресами та короткою історією.

1. Управління культури Дарницької районної в місті
Києві державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Бібліотека ім. С. Руданського
Інформаційна пам′ятка-путівник
про театри Києва до Міжнародного дня театрів
Київ, 2018

2. 2
Театр дітям та дорослим : інформаційна пам′ятка-
путівник про театри Києва до Міжнародного дня театрів ∕
укладач Якименко Г. Є. ; Бібліотека ім. С. Руданського
ЦБС Дарницького району. – Київ, 2018. – 49 с.
Шановні читачі ! Пропонуємо вашій увазі
перелік театрів Києва з адресами та короткою
історією.
Укладач та комп′ютерний набір:
Якименко Г. Є.

3. 3
Коли саме виник театр достеменно невідомо.
Доісторичні мисливці розігрували історії про свої
подвиги, стародавні єгиптяни виконували
театралізовані релігійні церемонії, але ідея театру
як розваги і мистецтва виникла пізніше.
Античний театр
Перші європейські театралізовані вистави
виникли в VI столітті до н.е. з релігійних
святкувань, присвячених богу вина і родючості
Дионису. Актори використовували маски, щоб
показати емоції персонажів, а також дати
зрозуміти глядачам якої статі і віку персонаж, який
вийшов на сцену. Тисячолітня традиція,
забороняла жінкам грати на сцені, виникла саме в
давньогрецькому театрі.
У III столітті до н.е. римляни, натхненні
грецьким театром, створили свої версії
давньогрецьких п'єс і стали ставити їх на
імпровізованих сценах. Акторами на таких
уявленнях виступали раби. Жінкам дозволяли
грати тільки другорядні ролі. Оскільки римським
театрам доводилося боротися за увагу глядачів,
звиклих до гладіаторським боїв, публічних страт і
перегонів на колісницях, п'єси все частіше стали

4. 4
містити сцени насильства і грубий гумор. З
поширенням християнства подібним уявленням
прийшов кінець.
Виникнення театру епохи Середньовіччя
Хоча в середньовічній Європі театральні
вистави вважалися гріховними, театральні традиції
розвивалися. Менестрелі придумували і
виконували балади, на ярмарках виступали
лялькарі, акробати та оповідачі. Під час
Великодньої служби священики розігрували
містерії − театралізовані історії, що дозволяють
неписьменним людям зрозуміти сенс того, що
відбувається.
Театр епохи Ренесансу
В епоху Ренесансу (XIV-XVII століття) виник
інтерес до відродження класичного грецького і
римського театру. На стику традицій античного і
середньовічного театру виникли світські
театральні вистави, з'явилася комедія дель арте −
імпровізоване видовище, створене кількома
акторами в масках. У цих п'єсах вперше з
давньоримських часів на сцену було дозволено
повернутися жінкам.

5. 5
У 1576 році в Лондоні було побудовано перше
будівля театру, до цього всі п'єси грали в готелях,
на ярмаркових підмостках або посеред залів у
замках і вельможних будинках. Англійська
королева Єлизавета I протегувала театральному
мистецтву, в епоху, що носить її ім'я, з'явилися
перші професійні драматурги, найвідоміший з
яких − великий Шекспір, актори, традиція
використовувати реквізит і міняти під час
представлення костюми. Остаточно класичний
театр сформувався до середини XVIII століття.
Виникнення театру в Україні
В Україні завжди існували передумови для
виникнення самобутнього театру, бо український
народ від найдавніших часів мав у своїх звичаях і
обрядах зародки драми. З 11 століття відомі
театральні вистави скоморохів, елементи театру
були в церковних обрядах. Перші зразки драми у
16-17 столітті прилюдно виголошувалися учнями
київських Братської та Лаврської шкіл.
Важливими осередками розвитку релігійної драми
у цей час були також Львівська братська школа та
Острозька академія.

6. 6
У 17 ‒ 18 столітті широкого розмаху набули
вертепи – мандрівні театри маріонеток, які
виконували різдвяні драми та соціально-побутові
інтермедії. Найбільш широко розвинулось музичне
і театральне життя на Україні з часу вступу в 1750
році на гетьманство Кирила Розумовського.
Театральне мистецтво Правобережної України –
яскрава й вагома складова театральної культури
України і своїм корінням сягає у далекі віки.
Наприкінці 16 ст., як вже згадувалось, на Волині
та Галичині (Острог, Львів) з'явився український
шкільний і народномістеріальний театр, зокрема й
ляльковий (вертеп). Щоправда, в умовах
польського панування шкільний український театр
на цих землях зник ще до середини 17 ст., і тільки
в народному середовищі розвивалася українська
народна драма.
У 30-х роках на суспільну арену вийшла
літературна група «Руська трійця», яка
започаткувала в Галичині нове українське
письменство з новими громадсько-політичними й
художніми ідеями. Не без впливу цих нових ідей у
Львівській семінарії наприкінці 30-х років, коли
ректором семінарії призначили о. д-ра Григорія

7. 7
Яхимовича (пізнішого Галицького Митрополита),
відновлюється раніше заборонене навчання
українською мовою. Ректор, окрилений
патріотичним духом, будив у своїх питомців
почуття народної гідності. «За його ректорату
загостив до руської духовної семінарії зовсім
інший дух... його щиро руське серце, любов
упослідженого руського народа і правдиві
патріотичні прагнення воскресили й побудили до
життя завмерлого духа в цілій галицько-руській
народності... у цьому часі під його світлим
проводом містила руська семінарія у своїх мурах
найзнаменитіші розумової сили, бо з неї вийшли
світлі патріоти, якими були М. Шашкевич,
Я.Головацький, М. Коханович, І. Василевич, А.
Могильницький, Р. Мох, Н. Устіянович,
Скоморовський, Шухевич та ін...»
У другій половині 19 століття по всій Україні
поширився аматорський театральний рух. В
аматорських гуртках розпочинали діяльність
корифеї українського театру – драматурги і
режисери Михайло Старицький (зі шляхетського
роду) та Марко Кропивницький (з родини
управителя панських маєтків). Заслуга швидкого
розвитку театру належить також і видатній родині

8. 8
Тобілевичів: четверо з шести дітей херсонського
землевласника Карпа Тобілевича стали
театральними діячами. Це: Марія
(СадовськаБарілотті), Іван (сценічне псевдо
Карпенко-Карий), Микола (Садовський) і
наймолодший – Панас (Саксаганський). Кожен із
них не лише створив власну трупу, а й був
видатним актором і режисером. Провідною зіркою
українського театру того часу була також Марія
Заньковецька, яка походила зі дворянської сім'ї.
Театр володіє великою силою. Театральне
дійство завжди вважалось могутнім засобом для
формування особистості з високими духовно-
моральними якостями. Театр виховує глядачів
через серця.

9. 9
Київський академічний Молодий театр
Вул. Прорізна, 17
(044) 234‑62-51, (044) 235‑42-18
www.molody.kiev.ua
Київський академічний «Молодий театр» − одне
з найпопулярніших місць у місті. Театр був
заснований в 1979 році. Спочатку театр носив
назву «Молодіжний театр». Театр займає дуже
вигідне положення. Розташувався він у
старовинній будівлі. Чотириповерховий будинок
виконаний в стилі модерн. Імовірно, будівлю
побудували в середині 19 століття. Історія будівлі
теж цікава. Господарі будинку змінювалися разом
з приходом нової влади. Останнє, що тут
розміщувалося, кінотеатр «Комсомолець». І вже в
1985 році будівля стала домом «Молодому
театру».

10. 10
Молодіжний інтерактивний сучасний театр
«МІСТ»
Вул. Межигірська, 21
(044) 425-23-93, (044) 230-25-09
Театр-студія «МІСТ» був створений у 2005 році.
За словами художнього керівника театру Юлії
Гасиліної, міст для творців театру насамперед
асоціюється з переходом на інший берег, іншу
територію, інші межі свідомості. Однак разом з
тим Міст виступає як символ єднання між
художниками і широкою публікою, драматургами
і режисерами, між поколіннями.
Київський академічний драматичний театр на
Подолі
Вул.Андріївський узвіз, 20-Б
(044) 425-54-89
www.theatreonpodol.com
На початку XIX століття, в будинку на
Андріївському узвозі 20 «б», який належав
меценатові Івану Шатрову, працював домашній

11. 11
театр. Тут проводилися музично − вокальні
вечори, гралися драматичні спектаклі, в цьому
будинку бували відомі діячі культури,
представники аристократичних сімей,
промисловці, меценати, політики. Тепер цей
чудово прикрашений історичний будинок,
пам'ятник архітектури XIX століття став головним
приміщенням театру.
Після реконструкції, виконаною Київською
міською державною адміністрацією і Головним
управлінням культури і мистецтв Києва, в цьому
будинку відкрилася Театральна вітальня. Тут
проходять і вистави діючого репертуару театру, і
зустрічі з глядачами, тут працює і адміністрація
театру.
Сам же Київський драматичний театр на Подолі
заснований в 1987 році.
Віталій Малахов ‒ засновник і головний
режисер Театру на Подолі, оригінальний режисер
− постановник, заслужений артист України.

12. 12
Театр «Колесо»
Вул. Андрiївський узвiз, 8
(044) 425-05-27, 425-04-22
koleso.teatr.kiev.ua
Офіційне відкриття театру під назвою «Колесо»
пройшло 28 травня у 1988 році. Колектив першим
був удостоєний провести виступ під керівництвом
Ірини Кліщевської. Виступ справив справжній
фурор. Перші виступи показали, що театр подає
великі надії. Незабаром вони були виправдані:
театр поповнюється репертуаром і завойовує
любов глядачів.
Будинок актора
Вул. Ярославів Вал, 7
(044) 235‑20-81, (044) 235‑82-47
www.actorhall.com.ua
Своє існування Будинок актора розпочав у 1948
році. З цього року будівля постійно
вдосконалювалося. Свій слід в цьому культурно-

13. 13
просвітньому закладі залишив знаменитий
архітектор Владислав Городецький, який розробив
і здійснив проект спорудження будівлі. Він надав
цій унікальній споруді риси східної архітектури.
На сьогоднішній день Будинок актора
користується широкою популярністю. Тут
реалізовують пишні концерти та вистави, виставки
та презентації книг, тематичні вечори. Театр
запрошує діячів науки, які проводять тут свої
конференції. Також частий захід – художня
виставка.
Драматичний театр імені Івана Франка
Пл. І. Франка, 3
(044) 279-59-21, 279-59-91
www.franko-theatre.kiev.ua
Відкриття першого сезону театру «Соловцов»,
названого за прізвищем актора та режисера
Миколи Соловцова, відбулося 1898 року.
Із 1926 року вже Національний академічний
драматичний театр «оселився» в будівлі на площі
Івана Франка. З перших днів існування, однією з

14. 14
його цілей було першопрочитання творів багатьох
українських драматургів 19 – 20 століть.
Ляльковий театр «Київ»
Вул. Грушевського,1-а
(044) 278-58-08
akadempuppet.kiev.ua
За свою довгу історію (існує з 1927 року) театр
ляльок у Києві змінив не одну адресу: кінотеатр
«Роте фане» на Хрещатику, Палац піонерів (нині –
філармонія), караїмська кенаса (теперішній
Будинок актора) та синагога Бродського.
Нинішнє приміщення театру відкрили зовсім
недавно – 2005 року. Тут є два зали – на 300 та 100
місць – та велике дитяче кафе. Спочатку
ляльковий театр у Києві був заснований як філія
театру юного глядача, однак із 1929 року почав
діяти як самостійна одиниця. Ініціаторами
створення закладу стали актори Олександр
Соломарський та Ірина Дєєва. Відкрили перший
театральний сезон вистави «Музики» та
«Старовинний петрушка» за Леонідом Глібовим

15. 15
(постановка Павла Щербатинського). Під час
1941–1945 років столичний ляльковий театр не
працював, а першу виставу після війни глядачі
побачили 1946 року. Оновлену трупу очолила
Марія Тобілевич. Довгий час директором та
художнім керівником Київського державного
академічного театру ляльок був Микола Петренко.
Національна філармонія України
Вул. Володимирський узвіз, 2
(044) 278-16-97, 278-62-91
www.filarmonia.com.ua
Свою історію Національна філармонія України
почала 1863 року – від часу створення Київського
відділення Імператорського російського музичного
товариства. Саме в цей період музичне життя
столиці стрімко розвивалося. Майже через 20
років, у 1882, Російське музичне товариство
отримало нове концертне приміщення – Будинок
купецького зібрання, збудований за проектом
архітектора Володимира Ніколаєва (нині це
центральний корпус філармонії, Колонна зала

16. 16
імені Миколи Лисенка). Тут завжди кипіло життя:
відбувалися бали, музичні та літературні вечори,
сімейні свята, благодійні лотереї.
Національна опера України імені Тараса
Шевченка
Вул. Володимирська 50
(044) 279-11-69, 234-71-65
www.opera.com.ua
Примітно, що фундаментом розкішного будинку
опери послужили залишки згорілого Міського
театру. Інтелігентний Київ кінця 19 століття
складно було уявити без храму Мельпомени. Тому
негайно був оголошений конкурс на кращий
проект нового театру. Переможцем став
російський архітектор В. Шретер. Проектуючи
сцени і гримерки театру, архітектор приділяв
величезну увагу зручності акторів. Мармурові
марші сходів, багатство бронзи і позолоти у
внутрішньому оформленні зачаровують своєю
розкішшю. Цікаво, що будівля Національної опери
України більше 80 років не піддавалося великим

17. 17
реконструкціям. Перша капітальна реставрація
відбулася в 1980-х роках. На щастя, вона не
зіпсувала зовнішній вигляд опери. Навпаки,
приміщення було збільшено на 20 тис. М².
З`явилися нові гримерки і кілька репетиційних
залів. Сьогодні Національна опера України - це
найбільший театр країни.
Театр єврейської пісні Нешоме
Вул. Сретенська, 4/13
(044) 501-24-40
Театр «Нешоме» заснували відносно недавно – в
1997 році. Таку назву він отримав від івритського
слова «душа». «Нашомэ» – це не єдиний київський
театр у своєму роді. Другим є театр єврейської
пісні імені Шолом-Алейхема. Ірина Іллівна
Портникова є керівником театру єврейської пісні.
Практично всі ідеї постановок належать саме їй.
Вона автор не тільки багатьох ідей для вистав, їх
режисер-постановник, але і хороший музикант, за
сумісництвом ще й педагог.

18. 18
Київський державний театр драми і комедії на
лівому березі
Просп. Броварський, 25
(044) 517-19-55, 517-36-69
Серед інших театрів України Київський
державний академічний театр драми і комедії
посідає особливе місце. Театр, що виник на хвилі
демократичних змін у суспільстві наприкінці 70-х
років XX століття, сьогодні є широко відомим і
популярним у глядачів, авторитетним серед
фахівців.
Багато років театр не мав власного приміщення.
Спектаклі гралися у всіх театрах Києва і майже у
всіх палацах культури міста, у тому числі у Палаці
"Україна" та Жовтневому палаці. У травні
1982р.міська влада передала молодому театрові
будівлю кінотеатру "Космос" на лівобережному
масиві. У цій будівлі силами колективу був
влаштований "Театр у фойє" − перша мала сцена у
тогочасному Києві та, можливо, і на Україні.
Перебудовано приміщення стало першим театром
на київському лівобережжі, а також першим
театром у Києві за повоєнні роки.21 грудня
1990р.виставою "Я завжди твоя наречена" за О.

19. 19
Іоселіані відбулося офіційне відкриття
приміщення театру на лівому березі.
За час існування премії "Київська пектораль" театр
отримав 15 нагород майже у всіх її номінаціях.
Національний будинок органної та камерної
музики України
Вул. Велика Васильківська, 77
(044) 268-31-86, 529-53-19
www.organhall.kiev.ua
Знаходиться в будівлі Миколаївського костелу −
шедеврі київської архітектури, творінні великого
зодчого, «автора київської архітектурної
партитури» − Владислава Городецького.
Великий концертний орган був
сконструйований в Чехії спеціально для
концертного залу; має 55 регістрів, що розподілені
по трьох мануальних та педальній клавіатурах,
близько 4000 труб різних розмірів, виготовлених з
металу та цінних порід дерева. Такі можливості
дозволяють виконувати музику різних стилів і
напрямків, у тому числі твори сучасних

20. 20
художників. З 1980 року Національний будинок
органної та камерної музики.
Київський театр «Актор»
Вул. Велика Житомирська, 40
(044) 482-10-48, 272-27-03
www.teatr-aktor.kiev.ua
«Актор» виник у 1987-му році. Все почалося, як
водиться, з ідеї однієї людини. Художній керівник
театру, народний артист України Валентин
Шестопалов свою акторську кар'єру почав з 11
років ‒ з головної ролі у виставі «Друг мій,
Колька». Далі була студія в театрі ім. І. Франка,
навчання в московському ГІТІСі, робота у Львові,
пізніше - київський Театр Поезії, трупа театру
російської драми ім. Лесі Українки. З таким
багажем і спрагою грати цікаві ролі і втілювати
власне бачення театрального мистецтва
Шестопалов прийшов до основи власного театру.

21. 21
Київський циганський театр «Романс»
Пр. Перемоги, 3
(044) 241-87-97
www.romans.kiev.ua
Театр «Романс» створений в 1994 р. І є першим і
єдиним в Україні державним циганським
професійним театром, що працює в жанрах
класичного романсу, музичної драматургії та
національного фольклору. За роки свого існування
сольні концертні програми, вистави, тематичні
вечори, створені на основі кращих зразків
неординарної і самобутньої музичної циганської
культури, були представлені глядачам не тільки
Україні, але і багатьох країн світу : Росії,Білорусії,
Ізраїлю, Америки, Польщі, Угорщини, Австрії,
Коста-Ріки, Норвегії
У 2003 р. Колектив театру отримав статус
державного. Право на це він довів своїм високим
професіоналізмом, творчими досягненнями і
величезною громадською діяльністю.

22. 22
Національний академічний театр російської
драми ім. Лесі Українки
Вул. Богдана Хмельницького, 5
(044) 234-90-63, 235-72-29
www.rusdram.com.ua
Театр Соловцова почав працювати в 1891 році.
Перші спектаклі трупи Соловцова показувалися в
приміщенні, де працює сьогодні театр ім. Івана
Франка. 15 березня 1919 театр Соловцова був
націоналізований і отримав назву Другий театр
Української радянської республіки імені В. І.
Леніна.31 липня 1919 після вступу до Києва військ
Денікіна театр припинив роботу і знову відкрився
8 січня 1920 року.На початку 1926 театр припинив
роботу.
У 1926 рішенням Київського окружного
виконкому була організована Російська державна
драма, 15 жовтня того ж року театр відкрив свій
перший сезон. У 1941 році театру присвоєно ім'я
Лесі Українки. У перші місяці війни колектив
розпався, і актори працювали в евакуації. У 1942 в
Караганді головний режисер Костянтин Хохлов

23. 23
відновив трупу, яка в травні 1944 повернулася до
Києва.
У 1946 році театр був нагороджений Орденом
Трудового Червоного Прапора. У 1966 році
отримав звання академічного.
Київський державний музичний театр для дітей
та юнацтва
Вул. Межигірська, 2
(044) 425-34-97, 425-42-80
www.musictheatre.kiev.ua
Один з найбільш популярних театрів України -
Київський муніципальний академічний театр
опери і балету для дітей та юнацтва створений в
1982 році. У 2002-му удостоєний звання
академічного. У складі колективу − оперна та
балетна трупи, симфонічний оркестр, хор, всього
понад 200 співробітників. Це обдаровані,
високопрофесійні музиканти: співаки, артисти
балету, інструменталісти, серед них чимало
справжніх «зірок», імена яких відомі далеко за

24. 24
межами України. За роки творчої діяльності
зроблено понад 80 вистав, з них 40 поставлено
вперше. Зараз у репертуарі театру близько 50
яскравих, неповторних за своєю художньою
виразністю постановок, високо оцінених
вітчизняної та зарубіжної пресою. Колектив
широко пропагує національне оперно-балетне
мистецтво.
Муніципальний театр «Київ»
Вул. Наб. Русанівска, 12
(044) 294-09-09, 229-10-92
www.teatr-kiev.kiev.ua
Муніципальний театр "Київ" − не просто ще
один новий столичний театр - він має особливе
обличчя, особливий формат.
Виразна риса театру − його сучасність і
спрямованість на національні особливості. Проте
театр не замикається виключно на одній лінії нової
драми, а прагне творити різножанрово,
різнопланово, різностильової. "Київ" був

25. 25
створений за українською традицією саме, як театр
музично-драматичний, який може мати широкий
жанровий діапазон вистав: драма, комедія,
мюзикл, балет і т.п.
Київський державний театр юного глядача на
Липках
Вул. Липська, 15/17
(044) 253-62-19, 253-54-83
www.tuz.kiev.ua
Київський академічний театр юного глядача на
Липках був заснований 1924 Олександром
Соломарськім та Іриною Дєєвою. Заснований як
Державний театр для дітей, ТЮГ впродовж історії
не раз змінював свою назву (носив імена Івана
Франка, Максима Горького, Ленінського
комсомолу), переїжджав у різні приміщення
(першу виставу грали у Будинку вчителя).
Незмінними для різних поколінь, що працювали у
ньому впродовж усіх років, залишалися дух
служіння мистецтву, бажання вводити у
таємничий світ театру, закохувати у нього дітей,

26. 26
підлітків та їхніх батьків. Театр на Липках –
особливий творчий колектив, адже він працює для
різних вікових категорій. Гостинно відчиняючи
двері зранку перед малюками, ввечері ТЮГ
показує вистави для підлітків, молоді і дорослих.
Український голографічний театр доповненої
реальності «Visual Fusion»
Вул. Борщагівська, 154 – ТРЦ Мармелад
(044) 400 02 41, (063) 449 99 97, (066) 144 12 28,
(068) 444 24 86
Головна ідея ‒ це взаємодія глядача і театру в
унікальній технології – Visual Fusion. Це особливе
рішення дозволило створити винятковий за своєю
мобільністю та універсальністю театр, вивівши
сценічне дійство на новий рівень сприйняття і
можливостей, небачених до тепер. Головною
ізюминкою голографічних вистав є те, що на рівні
з професійними акторами сюжет розігрують
голограми персонажів, а окрім цього, все дійство
органічно вписується у голографічний фон, що
огортає не лише героїв видовища, а й глядачів,

27. 27
створюючи ефект доповненої реальності – глядач
опиняється у вирі подій.
Національний Центр театрального мистецтва
імені Леся Курбаса
Вул. Володимирська, 23-в
(044) 279-14-77, (044) 279-12-89
Створений в 1994 році, Центр театрального
мистецтва поєднує сценічні виступи з
дослідницькою роботою в галузях сценографії,
театральної педагогіки, історико − біографічних
досліджень, драматургічних експериментів.
Науково-дослідний і культурологічний відділи
працюють тут поряд з художньо-театральними
пошуковими лабораторіями. Театр позиціонує
себе як «майстерня генерації ідей», спільнота та
простір, де молоді дарування можуть проявити
себе, в тому числі використовуючи новітні методи
та сміливі театральні експерименти.

28. 28
Київський драматичний театр «Браво» імені
Любові Титаренко
Вул. Олеся Гончара, 79
(044) 486-40-22
www.teatr-bravo.kiev.ua
Свого часу, покинувши стіни Київського
державного академічного російського
драматичного театру імені Лесі Українки,
заслужена актриса Любов Титаренко створила
перший київський приватний театр. У майбутнє
цього підприємства мало хто вірив, але невдовзі
відомий театральний режисер Володимир Петров,
що також раніше працював у Російській драмі,
погодився на пропозицію Любові Титаренко.
Незабаром, разом з відомим театральним
художником Наталією Рудюк і деякими акторами
того ж театру, був поставлений перший спектакль
- «Вбивчий і неповторний».

29. 29
Майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»
Вул. Ярославів Вал, 14-б ; Ярославів Вал, 16 (мала
сцена)
(044) 272-41-88, 278-45-88
Київська академічна майстерня театрального
мистецтва «Сузір'я» - перший в Україні
ангажементний театр - була створена в 1989 році.
З моменту заснування театр очолює народний
артист України Олексій Кужельний. Спектаклі
демонструються одночасно на двох сценічних
майданчиках: на основній, великій сцені, яка
розрахована на 80 місць, і на малій сцені, де в
залі − 21 місце.
Театр «Золоті ворота»
Вул. Грушевського, 1-а − у приміщенні
Академічного театру ляльок
(044) 501-85-95
www.zoloti-vorota.kiev.ua

30. 30
Театр був створений в 1980 році як Театр Поезії,
проте ім'я «Золоті ворота» отримав на честь
давньоруського пам'ятника архітектури, в якому
через кілька років після відкриття здійснив
резонансну постановку однойменного спектаклю.
Так, вперше у вітчизняній театральній практиці,
мистецтво театру було успішно пов’язане з
мистецтвом історичної архітектури.
Театр - студія «Оксюморон»
Вул. Луначарського, 7-а, − ′′Школа джазового та
естрадного мистецтв′′.
(044) 517-69-97
Театр-студія з такою назвою з'явився в 2004
році, як творче об'єднання молодих виконавців
сценічних мистецтв. Трупа театру - надзвичайно
різнопланова: у ній є артисти оригінально-
трюкового жанру, міми та музиканти, хореограф і
художники. При цьому «Оксюморон» − театр
переважно молодіжний. Основний склад трупи -
не старше 35 років. Молодість і різноманітний
сценічний досвід дають можливість постійно

31. 31
експериментувати на сцені. Театр багато в чому
базується на естрадних принципах, намагаючись
поєднувати сучасні видовищні форми з більшістю
відомих акторських технологій і шкіл.
Центр мистецтв «Новий український театр»
Вул. Михайлівська, 24-ж
(044) 279-32-78, 067 582-19-46
Вперше «Новий український театр» був
створений у 1998 році. У «ініціативну групу»
засновників тоді увійшли молоді художники, які
починали творчу кар'єру − режисер Віталій Кіно ‒
учень Едуарда Митницького, художник ‒
сценограф Анастасія Кононенко − учениця Данила
Лідера ; композитор і піаніст Марія Портникова ‒
учениця Олени Вериківської; театрознавець
Олександр Гайдук − учень Валентини Заболотної
та Ганни Липківський ; актриса Марія
Шрайбман − учениця Юлії Ткаченко та інші.

32. 32
Київський камерний театр-студія «Дивний
замок»
Вул. Єреванска, 11
(044) 242-63-18
Вже два десятиріччя в будинку по вулиці
Єреванській розташовується театр з романтичною
назвою «Дивний замок». В українській мові слово
«дивний» має і ще одне значення − дивний,
химерний. Одним словом, дивовижний. І назва
цілком виправдана. Опинившись у вузьких
коридорчиках театру, відразу ж бачиш його
«господарів»: «замок» охороняють вартові-лицарі
в шоломах і латах. Але середньовічна містика не є
виключно антуражем і дизайнерської фантазією в
холі. «Світ містики і незвичайних пригод! Він
поруч! Варто тільки підняти завісу часу...» −
говорить запрошення в «Дивний замок». Ходімо!
Вільний театр
Вул. Межигірська, 2
(044) 543-32-66, 425-42-80

33. 33
Спочатку на театральний небосхил Києва
прилетіла «Чайка». Та, яка «на ім'я Джонатан».
Постановка повісті Річарда Баха стала першою
виставою, зіграною молодими київськими
акторами − випускниками театрального інституту
імені Карпенка-Карого на чолі з таким же
режиссером − випускником Артуром
Артіменьевим в листопаді 1997 року. Так
народився новий молодіжний театр, названий
«Вільним».
Театр «Модерн-балет»
Вул. Межигірська, 2, оф. 139
(044) 425-41-39
Театр, створений одним з найвідоміших
молодих балетмейстерів Європи Раду Поклітару,
не можна відділити від імені свого засновника.
Ім'я Поклітару пов'язують з найбільш цікавими
експериментами і сміливим прочитанням
всесвітньо відомих театральних сюжетів,
оновленням і збагаченням форми і лексики
сучасного танцю. Театр Раду Поклітару як раз і

34. 34
заснований як театр суто авторський, де
формування репертуару та художні пріоритети
визначаються постановками одного хореографа із
власним неповторним стилем.
Театр «Вільна сцена»
Вул. О. Гончара, 71
(044) 486-80-40
Ще один яскраво виражений «режисерський»
театр Києва. Специфіка театру «Вільна сцена» в
тому, що це, в першу чергу, індивідуальний проект
однієї людини - режисера Дмитра Богомазова.
Він ‒ представник нової генерації вітчизняної
театральної режисури, активний пропагандист
принципів «антідідактичного», демократичного
театру. Це означає, що вистави не нав'язують
глядачеві спільних поглядів, емоцій і висновків, а
постають як «відкриті естетичні структури,
резонуючі в кожному глядачеві по-своєму», за
визначенням самого режисера.

35. 35
Державний театр пластичної драми на
Печерську
Вул. Шовковична, 7-а
(044) 253-93-83
Дуже незвичайний театр. Спектаклі − витончені,
граціозні і елегантні. «Театр мовчання»: актори
тут не говорять, а тільки діють, відштовхуючись
від власного тіла, зливаючи його з емоціями,
передаючи почуття та ідеї, метафори і ілюзії через
пластику руху, через предмети-символи, через
характерні маски, і навіть через декорації, які
змінюються по ходу вистави. Як основу своєї
роботи, театр пластичної драми використовує не
тільки пантоміму, але і школу вільного руху.
Одним з важливих чинників у «театрі мовчання» є
музика, яка не просто супроводжує спектакль, а
стає партнером актора, дійовою особою
спектаклю.

36. 36
Київський музичний театр імені Г. Ф. Квітки-
Основ'яненка
Вул. Ірининська, 6
(044) 223-73-53
Театр був створений 11 травня 2002 групою
молодих акторів та режисерів. У репертуарі -
дитячій мюзикл, декілька класичних вистав для
школярів і, звичайно, оперети та мюзикли, які є
візиткою театру. Молодість акторів та досвід
режисерів допомогли вдихнути нове життя в цей
чудовий жанр. У виставах театру − гарна музика,
яскравий танець, добрий гумор, щирість.
Театр-студія імпровізації «Чорний квадрат»
Пл. Львовська, 1, Артема, 5-б (мала сцена); бульв.
Шевченко, 27 (експериментальна сцена)
(044) 353-08-43, 272-51-22
www.artkvadrat.com

37. 37
Відкритий театр «Образ»
Вул. С. Петлюри, 28, (ст. м. «Вокзальна»)
(067) 264-90-79 (адміністратор), (063) 494-15-75
(зв'язок із громадськістю)
www.teatr-obraz.net
Київський «Образ» − філія однойменного
московського театру, створеного у 1995 році.
Заснував його режисер Сергій Базаров, який
навчає своїх акторів за методом Михайла Чехова.
Це – театр-школа, випускники якої можуть після
закінчення навчання сміливо виступати на
професійній сцені.
Київський театр поезії «Мушля»
Вул. Іллінська, 9
(044) 275-09-14
Камерний театр, що «видає» постановки
нечасто, але якісно. Спирається на класичну та
сучасну українську драматургію. Художній
керівник − Сергій Архипчук − режисер-
постановник Національної опери України ім. Т.

38. 38
Шевченка, відомий діяч культури, автор і
постановник оперних, музично-драматичних,
поетичних уявлень, народних дійств, видовищ,
шоу-програм. Працює Архипчук як з
професійними артистами, так і з аматорами.
Театральний центр Києво-Могилянської
академії
Вул. Іллінська, 9
(044) 425-21-54
Театральний центр одного з найвідоміших і
популярних навчальних закладів Києва та України
декларує себе спадкоємцем вертепів та драматургії
«студентського» театру XVII ‒ XVIII століть.
Одночасно Театральний центр прагне стати
відкритою територією для діячів усіх видів
мистецтв. Центр ставить спектаклі і з
професійними акторами, і зі студентами-
аматорами. У його стінах також працює
Студентський театральний клуб, який об'єднує
шанувальників театрального мистецтва в
широкому розумінні: його учасників цікавлять
історія театру, жанри, режисура, сценографія,

39. 39
традиційні й нові течії. Проводяться тут і майстер-
класи з різних видів театральних мистецтв.
Єврейський музично-драматичний театр ім.
Шолом-Алейхема
Вул. Ярославов Вал, 7
(044) 223-38-56, (097)-755-46-76
Історія нинішнього єврейського театру імені
Шолом-Алейхема розпочалася з «капусника» у
травні 1990 року. Вже через пару місяців з'явилася
госпрозрахункова театр-студія. Перший спектакль
за Ефраїма Севели «Зупиніть літак, я злізу!»
отримав першу премію на міжнародному
театральному фестивалі в Тарту (Естонія).
Наступним став «Триптих для двох» за п'єсою
Семена Злотникова. Потім пішли концерти, інші
вистави та програми − почалося звичайне
театральне життя.
Центр сучасного мистецтва «Дах»
Вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 136
(044) 529-40-62

40. 40
Цей театр, ні на що не схожий, спочатку
позиціонувався як єдиний в Україні приватний
некомерційний і незалежний театр. «Дах» було
відкрито 12 листопада 1994 людиною, яка на той
момент не пов'язувала свою долю з наміром
серйозно займатися театром і мистецтвом −
Владиславом Троїцьким. Створене він називав
«готелем мистецтв», своєрідним відкритим
майданчиком, символом якої стала равлик, «що
повзе схилами Фудзіями».
Жіночій театр «На Грушках»
Вул. Антоновича (Горького), 3-б, 2-й пов. - Центр
філантропії
(Вистави проходять на різних майданчиках)
(044) 231-26-77, 234-03-17
Перший суто жіночий театр у Києві. Чоловікам,
природно, вхід не заборонений, і навіть вітається.
З'явився він у 2005 році. Тоді ініціативу актрис
Ірини Гаврилець, Наталії Шилової та Лідії
Семесюк підтримали їх педагоги − Ю. П. Непша і
В. К. Абозопуло (останній-заслужений артист

41. 41
України, актор театру ім. Івана Франка). Вони ж
стали відповідно художнім керівником і
режисером з пластики нового театру.
«Світлий театр» (дитячий)
Вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 39
(044) 450-15-41
Театр української традиції «Дзеркало»
Вул. Алма-Атинська, 109 - Центр культури ДВРЗ
(044) 568-78-56, 568-98-40
І не тільки української. Ще і єврейської. Якщо
точніше ‒ одеської та київської. А якщо
українській - то і західної, і східної. І полтавської, і
львівської. Загалом, всеукраїнської традиції цей
театр. Він існує з 1981 року, з епохи, коли в Києві
з'явилося відразу кілька театрів − одні офіційно, з
дозволу партії та уряду, інші - самодіяльно,
напівпідпільно, і тільки перебудова дала їм
можливість вийти на світло − в прямому і
переносному сенсі.

42. 42
Театр-студія «Молода опера» при Національній
музичній академії України
Вул. Городецького, 1-3/11
(044) 279-12-42
Театр-студія «Райдо»
Просп. Героїв Сталінграду 2 ′′Центр культури та
мистецтв Київської державної академії водного
транспорту′′.
38 (066) 732-55-31
У 2002 році в Академії водного транспорту ім.
Петра Конашевича-Сагайдачного було створено
центр культури і мистецтв. Першою студією, що
прописалася в цьому центрі, став театр «Райдо»,
створений режисером і драматургом Юрій Сушко.
Назва начебто українська, але не все так просто.
Вона продумана та обрана творцем спеціально.
«Райдо», пояснює Сушко − вільний переклад зі
староскандинавскої, і означає «дивовижну
подорож до зірок». А руна «Райдо» має значення
«Шлях».

43. 43
Молодіжний театр-студія «Papasony»
Вул. Братська, 12, пов. 3, актовий зал.
(066) 228-84-32
Молодіжний театр, заснований чотири роки
тому. Починав з експериментів − ставив етюди,
уривки з п'єс («Абрикосовий рай, або Казка про
жіночу дружбу» Є.Ісаєвої, «Квартира Коломбіни»
Л. Петрушевської, «Два П'єро, або Білий вечеря»
Е. Ростана, «Балаганчик» А. Блоку) тощо.
З 2008 р. випускає власні цікаві вистави.
Dance Company Lelio театр
Вул. Княжий Затон, 21, оф. 458
(044) 574-87-94
www.lelio.com.ua
Творча майстерня «Lelio» − авторський задум
хореографа Лілії Климчук по створенню
театрально-мистецького центру, орієнтованого на
відтворення тем і сюжетів традиційної та сучасної

44. 44
драматургії мовою танцю, у поєднанні з іншими
видами мистецтва. Існує з 1992 року.
Авторский театр-кафе на Оболони
«ТеатрионЪ»
Просп. Героїв Сталінграду, 24 , корп. 12
(044) 383-91-23
www.teatrion.kiev.ua
Театр магічної драми! Авторський театр-кафе, що
будує свій репертуар на творах українських і
зарубіжних письменників. Його господиня,
актриса і режисер − Тетяна Лемеш.
Театр «Срібний Острів»
Вул. Володимирська 45-а
www.serebrostrov.com.ua
(093) 520 38 03, (097) 452 80 40, (050) 928 77 90
Театр «Срібний острів» заснований в 1997 році
за підтримки громадської організації "Чорнобиль

45. 45
Відродження" та його генерального директора
Гладкого В. М.
Творча ідея театру, закодована в самій назві,
полягає в тому, щоб відроджувати, концентрувати
та передавати глядачам, так звану, «срібну»
енергію, яка уособлює вічні моральні ідеали. Це
авторський театр, який є творчою майстернею
Заслуженої артистки України, лауреата
міжнародної премії ім. К.С. Станіславського −
Людмила Лимарь.
Молодіжний Театр-студія «З того світу»
(постійного приміщення немає)
(066) 185-40-40, (063) 039-73-75
Епатажний молодіжний театр. Виник після
численних реорганізацій, перетворень і
«розпадів». Те, що викристалізувалося нині - дуже
оригінально. Почалося все ще в 1996-му, зі школи-
студії «Дельфи». З тих пір працює, навчаючи
молодь театральним професіями, реалізує
театральні проекти у співпраці з громадськими та
державними структурами.

46. 46
У 2003 році театр перейменовано у студію
«Місто святкових зборів». У 2005-му, «Місто».
Театр «Арсенал»
Вул. Московська, 3 − Центр технічної та
художньої творчості «Печерськ»
(044) 410-00-93
www.teatr-arsenal.kiev.ua
Працює в будівлі Центру художньої і технічної
творчості «Печерськ» (колишнього ДК заводу
«Арсенал»). Свою літопис як народний театр
найвідомішого київського підприємства веде з
1920 року. На його підмостках запалилися багато
зірок театру і кіно, що стали народними
артистами ‒ Б. Брондуков, М. Литвиненко-
Вольгемут, К. Лаптєв, І. Масленникова,
Л. Юровська та інші. Довгий час опікувалася
театром велика актриса Наталія Ужвій.

47. 47
Лазерний Театр «Lux Aeterna»
Вул. Велика Васильківська, 57/3 - Планетарій
(044) 287-75-08
Єдиний такий театр в світі! Правильніше
називати його «світлотеатр», щоб не плутати з
класичним лазерним шоу. Як самостійне художнє
явище працює з 1982 року. Своє кредо театр
позначає як «розкриття нового світу тонких
відчуттів». Творець театру Данило Фрідман
вважає, що «оточуючий нас світ постав зі звуку та
кольору, в тому числі і люди, як невід'ємні цього ж
світу».
Театр «Райдуга» Культурного центру
Українського товариства глухих
Вул. Курська, 6
(044) 276-91-74
Київський Театр глухих акторів «Веселка»
створено як республіканський театр міміки та
жесту в 1969 році. У 1997-му підпорядкований
Товариству глухих.

48. 48
Режисер театру ‒ Володимир Гончаренко –
людина, що має слух. Одного разу його попросили
тимчасово попрацювати режисером-
постановником в театрі «Райдуга». Він працює там
і понині, ставши не тільки заслуженим діячем
мистецтв, але й другим батьком для глухих
акторів.

49. 49
Використані матеріали:
Книги
1. Історія українського театру. Т. 2
(1900‒1945) / НАН України ; ІМФЕ ім. М. Т.
Рильського ; гол. редколегія Г. Скрипник
(голова). ‒ Вид. 1. ‒ Київ, 2009. ‒ 876 с. ‒
Іменний покажчик : 838‒864 с.
2. Курус, І. Путівник. Київ / Guidebook Kyiv.∕
І. Курус. – Київ : Богдана, 2010. – С.172.
Електронні ресурси
3. Сенюра І. Зародження українського
театру[Електрониий ресурс]. – Режим
доступу:
http://www.sde.org.ua/zmi/zvoda/item/2111-
zarodjennya-ukrajinskogoteatru.html
4. Театри Києва [Електрониий ресурс]. – Режим
доступу : http:∕∕www.kievtown.net. ‒ (Дата
звернення 16.01.2018).
5. Театри Києва [Електрониий ресурс]. – Режим
доступу : http:∕∕www.primetour.ua. ‒ (Дата
звернення16.01.2018).