1. Лекція № 1Лекція № 1
Тема:Тема: Предмет, методи та завданняПредмет, методи та завдання
програмування врожаївпрограмування врожаїв
Викладач: канд. с.-г. наук, доцент кафедри
рослинництва та садово-паркового
господарства
Маркова Наталія Валентинівна
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИМІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТМИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет агротехнологійФакультет агротехнологій

2. План:План:
1. Обґрунтування понять планування,
прогнозування та програмування врожаю
сільськогосподарських культур.
2. Принципи програмування врожаїв.
3. Закони землеробства і рослинництва в
програмуванні.
ВЕО

3. Рекомендована література:Рекомендована література:
1. Зінченко О. І. Рослинництво: підруч. / О. І. Зінченко,
В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко; за ред. О. І. Зінченка.
– К. : Аграрна освіта, 2001. – 591 с.
2. Харченко В. О. Основи програмування врожаїв
сільськогосподарських культур / В. О. Харченко; за ред.
В. О. Ушкаренка. – 2-ге вид. перероб. і доповнене. –
Суми : Університетська книга, 2003. – 295 с.
3. Рослинництво з основами програмування врожаю /
[Жатов О. Г., Глущенко Л. Т., Жатова Г. О. та ін.]; за ред.
О. Г. Жатова. –К. : Урожай, 1995. – 256 с.

4. 1. ОБҐРУНТУВАННЯ ПОНЯТЬ ПЛАНУВАННЯ,1. ОБҐРУНТУВАННЯ ПОНЯТЬ ПЛАНУВАННЯ,
ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОГРАМУВАННЯПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОГРАМУВАННЯ
ВРОЖАЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУРВРОЖАЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР
Досягнення сільськогосподарських і біологічних наук,
розкриття суті багатьох біологічних явищ, розробка методів
контролю та обліку на посівах сільськогосподарських культур
дають змогу коригувати процеси формування врожаю і якості
продукції.
Наукові методи управління передбачають:

5. Планування врожаю – це процес, як правило є 1-м
етапом програмування і здійснюється від досягнутого
рівня (урожайності) з використанням показників росту
продуктивності рослинницької продукції за рахунок
певних засобів інтенсифікації.
Складається з наступних завдань:

6. Прогнозування – це науково-обґрунтоване передбачення
продуктивності сільськогосподарських культур на рік, ряд
років чи перспективу. При цьому враховується
забезпеченість основними засобами виробництва та
ресурсами основних факторів росту.
Для прогнозування врожаїв найбільше поширення
одержали такі методи:

7. Програмування врожаїв – це розробка,
своєчасне і якісне використання науково-
обґрунтованого комплексу взаємопов’язаних
агротехнічних, агрохімічних, економічних та інших
заходів, які забезпечують виробництво запланованої
величини і якості врожаю при одночасному
підвищенні родючості ґрунту та забезпеченні
екологічної безпеки.

8. Завдання програмування врожаїв – теоретичне
обґрунтування і практична реалізація можливого рівня
використання сонячної енергії, ґрунтово-кліматичних
ресурсів, генетичного потенціалу сортів з метою
одержання високих врожаїв сільськогосподарських
культур з мінімальними матеріальними, грошовими та
енергетичними затратами.
Основне завдання програмування полягає у наближенні

9. Процес практичного програмуванняПроцес практичного програмування
врожаїв передбачаєврожаїв передбачає::
Визначення потенційного врожаю (ПУ);
Визначення дійсно можливого врожаю (ДМУ);
Виявлення причин невідповідності між фактичним, що
отримується, та дійсно-можливим врожаями;
Розрахунок доз добрив під програмований для кожного
поля сівозміни з урахуванням агрохімічних показників
гранту та біологічних особливостей культури;

10. Складання технологічних карт та сітьових
графіків, що включають всі необхідні
агротехнічні заходи, способи та терміни їх
виконання;
Облік врожаю та умов вирощування
сільськогосподарських культур на
кожному полі з метою накопичення
інформації для подальших розрахунків.
Своєчасне та якісне виконання
агротехнічних заходів, передбачених
технологічною картою;

11. 2. ПРИНЦИПИ ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЇВ
Практичне програмування урожайності умовно
поділяють на три етапи:

12. Процес програмування врожайності певної культуриПроцес програмування врожайності певної культури
характеризується такими 10-ма принципамихарактеризується такими 10-ма принципами
(за І.С. Шатіловим):(за І.С. Шатіловим):
Розрахувати потенційну урожайність (ПУ) за
коефіцієнтом використання ФАР рослинами.
Встановити потенціальні можливості кліматичних умов
місцевості, для цього вирахувати ДМУ за
вологозабезпеченістю і тепловими ресурсами.
Проаналізувати можливості технології у конкретних
умовах вирощування і вирахувати РГВ.

13. Визначити фотосинтетичний потенціал (ФП) під
заплановану урожайність.
Проаналізувати закони землеробства і рослинництва і
правильно застосовувати їх при програмуванні.
Розрахувати норму добрив і розробити систему
найефективнішого їх використання.
Скласти баланс води і розробити систему забезпечення
посівів водою по періодах вегетації в умовах зрошення.

14. Розробити систему агротехнічних заходів відповідно до
вимог культури і сорту (гібриду).
Розробити систему заходів захисту посівів від
шкідників, хвороб та бур’янів.
Використати комп’ютер для визначення оптимального
варіанта технології для одержання запрограмованої
урожайності.

15. 3. ЗАКОНИ ЗЕМЛЕРОБСТВА І РОСЛИННИЦТВА В
ПРОГРАМУВАННЯ
Програмування врожаю тісно пов’язане з новими
технологіями. Вони повніше використовують
потенціал культури, сорту, гібриду, підвищують
ефективність матеріальних ресурсів, створюють
можливість для адаптації посівів до конкретних
метеорологічних умов року. Біологізація інтенсивних
технологій і розробка ресурсоощадних варіантів
базується на чіткому дотриманні вимог законів
землеробства і рослинництва.

16. Закон незамінності та рівнозначності чинниківЗакон незамінності та рівнозначності чинників
Для нормального росту
та росту рослин необхідна
одночасна та сукупна дія
всіх без винятку умов, або
чинників життя. Ні один із
чинників життя рослин не
може бути замінений
іншим. Всі вони
фізіологічно рівноцінні
незалежно від кількості
потреби в них.

17. Закон мінімуму, або закон лімітуючого чинникуЗакон мінімуму, або закон лімітуючого чиннику
Розвиток рослин і рівень
урожайності обмежується
тим чинником, що
знаходиться в мінімумі.
Поліпшення
забезпеченості рослин
цим чинником
підвищуватиме
продуктивність до тих пір,
поки в мінімумі не
виявиться інший чинник.

18. Закон мінімуму, оптимуму та максимумуЗакон мінімуму, оптимуму та максимуму
Відповідно до цього
закону найвищий врожай
можна одержати за
оптимального рівня
кожного чиннику. За
найменшого чи
найбільшого рівня одного
з них урожайність
зменшується.

19. Закон повернення поживних речовин у грунтЗакон повернення поживних речовин у грунт
Для збереження
родючості ґрунту
необхідно повертати
ту кількість елементів
родючості, що
використана на
формування врожаю.
Це основний закон
живлення рослин.

20. Закон сукупної дії чинниківЗакон сукупної дії чинників
Мінімальне значення
чинника використовується
тим краще, чим більше
інших чинників перебуває в
оптимумі. Чинники життя
діють на рослину не
ізольовано, а в тісній
взаємодії між собою. Для
одержання високих врожаїв,
рослини слід забезпечувати
всім необхідним в
оптимальному
співвідношенні.

21. Закон плодозміниЗакон плодозміни
В основі цього закону лежить загально біологічний
закон єдності і взаємозв’язку рослинних організмів та
умов навколишнього середовища. Необхідність
періодичної зміни різних культур у посівах (не завжди
щорічно) зумовлюється не лише різним виснаженням
ґрунтів на елементи живлення та неоднаковою зміною
водно-фізичних властивостей ґрунту. За безмінного
вирощування культурні рослини вражаються
характерними хворобами та шкідниками,
пригнічуються специфічними бур’янами, що веде до
істотного зниження врожаю.
Будь-який агротехнічний захід більш ефективний за
плодозміни – чергування культур на полях, ніж за
безмінних посівів.
Цей закон – важливе обґрунтування сівозмін.

22. Закон кретичних періодівЗакон кретичних періодів
У певні етапи росту і розвитку
рослини пред’являють підвищенні
вимоги до забезпечення якимось
чинником. Якщо польові культури
на початку росту перенесли
фосфорне голодування, то вони не
зможуть забезпечити високий
урожай навіть при доброму
забезпеченні фосфором на пізніших
фазах росту. Це потрібно
враховувати при програмуванні
врожаю на малозабезпечених
фосфором ґрунтах.

23. Наукове розуміння та практичне використанняНаукове розуміння та практичне використання
основних законів землеробства в процесіосновних законів землеробства в процесі
програмування врожаїв дозволить одержатипрограмування врожаїв дозволить одержати
обґрунтовані й надійні дані, а такожобґрунтовані й надійні дані, а також
обґрунтовано зменшити навантаження наобґрунтовано зменшити навантаження на
умови формування запрограмованого врожаю.умови формування запрограмованого врожаю.

24. Питання для самоперевірки:Питання для самоперевірки:
1. Планування, прогнозування та
програмування врожаїв, дайте визначення
даних термінів.
2. Основні завдання програмування врожаїв.
3. Принципи програмування врожаїв
сільськогосподарських культур.
4. Значення та етапи процесу програмування.
5. Які закони землеробства та рослинництва
враховують при програмуванні врожаїв?

25. Дякую за увагу!Дякую за увагу!