2. Читання в початкових класах є
одним з предметів, у процесі якого
здійснюється процес навчання з
одного боку, а з іншого – читання
виступає засобом навчання.
3. Читання – один з основних
компонентів розвитку мовленнєвої
діяльності школярів, один із
важливих засобів формування
особистості.
4. Методика навчання на уроках читання і його зміст
повинні бути підпорядковані розв’язанню завдань,
визначених шкільною програмою:
пізнавальних;
виховних, у тому числі і завдань розвивального
навчання;
спеціально-навчальних: удосконалення техніки
читання;
розвиток навичок зв’язного мовлення у зв’язку з
прочитаним текстом.
5. Уміти читати –
означає оволодіти технікою читання (якостями
читання, засобами логіко-емоційної виразності
читання, мати здоровий мовленнєвий апарат),
усвідомлено сприймати те, що читаєш,
орієнтуватися в художній науково-пізнавальній і
довідковій літературі, рекомендованій для
молодшого шкільного віку, а також у дитячій
періодиці.
6. Уміння читати –
це наявність інтересу до читання, до книг як
джерела пізнання довкілля, громадського
виховання, опанування літературної мови,
розвиток духовного світу дитини, її почуттів.
7. “Якби комп'ютер не був винайдений як універсальний
технічний пристрій, його слід було б винайти
спеціально для цілей освіти.”
Ентоні Маллан
8. «Никогда никакими силами вы не заставите читателя
познать мир через скуку. Читать должно быть интересно.»
Лев Толстой
9. Завдання “Збери розсипаний вірш” (сприяє
розвитку пам’яті, художнього смаку.
"Визнач життєву позицію героя". (сприяє
ропідведення підсумків уроку;звитку логіки,
пам’яті, художнього смаку, вмінню визначати
основну проблематику твору)
Тест-таблиця (виявляє рівень навчальних
досягнень учнів, разом с тим допомагає у
стимулюванні учнів до систематичного
опрацювання навчального матеріалу, виконує
також корегуючи функцію )
10. Дидактичні можливості електронних засобів
навчального призначення можна стисло визначити
так:
урізноманітнення форм подання інформації;
урізноманітнення типів навчальних завдань;
створення навчальних середовищ, які
забезпечують "занурення" учня в уявний світ, у
певні соціальні й виробничі ситуації;
забезпечення негайного зворотного зв'язку,
широкі можливості діалогізації навчального
процесу;
11. широка індивідуалізація процесу навчання,
використання основних і допоміжних навчальних
впливів, розширення поля самостійності;
широке застосування ігрових прийомів;
активізація навчальної роботи учнів, посилення їх
ролі як суб'єкта навчальної;
посилення мотивації навчання.
12. • засвоєння нових знань;
• закріплення нових знань;
• підведення підсумків уроку;
• підведення підсумків уроку.
Використання ІКТ на різних етапах уроках:
13. Фактори, які впливають на ефективність навчально-
виховного процесу:
зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки
значний обсяг інформації сприймається зоровими
та слуховими рецепторами одночасно;
полегшення розуміння і сприйняття поданого
матеріалу;
запам’ятовування навчального матеріалу на
значний період;
збільшення психологічної вірогідності прийняття
правильних висновків, суджень, узагальнень.