Загальношкільний захід

1. Сценарій свята « Осінній ярмарок»
Ведуча: Добрий день, дорогі друзі! І він дійсно видався напрочуд добрим: подивіться
навколо – і ви замилуєтесь дивовижною красою матінки-природи. Дерева ледь торкнула
жовтнева позолота. Легенький вітерець несе срібні ниточки павутиння. Повітря напоєне
незрівняними пахощами айстр, чорнобривців, жоржин.
Ведучий: Сонце уже не таке спекотне, як влітку: воно лиш лагідно торкається обличчя,
ласкавою посмішкою осяває будинки, дороги, краєвиди, вже не так рано виринає з-за
неозорого обрію і чомусь квапливо поспішає увечері спати. Та зараз небо, ясне та яскраве,
радіє сьогоденню. Ви чуєте? Це тихі кроки господині-осені, яка вже прийшла на зміну
теплому літу. Подивіться, вона вже тут.
Звучить музика, виходить дівчина-осінь у яскравому вбранні.
Осінь: Добрий день, мої шановні
Діти, пані та панове.
Нині знов із вами я.
Осінь – ось моє ім’я.
Восени земля прекрасна.
Як завжди, прийшла я вчасно
І у села й у міста -
Всюди осінь золота.
Лист торкну – і диво стане:
Помаранчевим, багряним,
Ясно-жовтим стане ліс.
Як не віриш, - подивись!
Осінь змахує руками і розсипає пожовкле листя.
Ведуча: Ні, це, друзі, нам не сниться:
Справді, осінь-чарівниця завітала у гаї
І творить дива свої.
Ось червоне та іскристе
На калині вже намисто.
Є у осені талан
Ранком розливать туман,
Білий, молоко немов.
Осінь вся у праці знов:
Журавлі курличуть: певно,
Птах вона збирає в путь.
І звичайно, недаремно
Осінь щедрою зовуть.
Осінь: Це приємно. Я це знаю.
Щедрість – заповідь моя.
Познайомтесь з урожаєм:
Він усюди там, де я.
Особливо цього року
Він в нас – парубок нівроку.

2. Я покличу урожай:
Гей-но, брате, завітай!
Музика, на сцену виходить Урожай.
Урожай: Ось і я! Привіт, громадо! ( звертається до Осені )
Тобі я, сестро, радий!
Осінь – це моя пора.
І приємно показати
І дорослим, і малятам:
Я вродився «на ура».
Теплий день, і небо синє.
І доречне свято нині.
Хай лунають жарти, сміх!
А земля тепер спочине.
Я на ярмарок осінній
Вас запрошую усіх!
Пісня «Ярмарок»
Цей день із нетерпінням
Ми довго всі чекали
І кілька сотень гривень
На розваги назбирали!
Ми славні Білашівці
Ну що іще сказати
І любимо ми дуже
Поярмаркувати.
Ой на ярмарок,
Ой на ярмарок
Залюбки усі підем
Ой на ярмарку,
Ой на ярмарку
Все, що схочемо знайдем!
Рознесуть вітри на всі сторони
Щиру пісню у блакить
Як на ярмарку в Білашеві
Рідна школа гомонить!
Дівчата чорноброві
Торгують залюбки
Веселі, жартівливі
Танцюють парубки!
Все можна тут придбати
Для щедрого стола

3. На щастя на здоров’я
На многії літа.
Ведучий: Ось саме в таку осінню пору, коли все добро із садів, городів, полів і лісів було
зібрано і звезено в двори, сховане в комори, льохи і клуні, люди збирались на великий
осінній ярмарок, щоб продати лишки виробленої продукції, обміняти на інший товар та й
навіть похвалитися вирощеними овочами, фруктами, зерновими культурами, медом, хлібом,
гончарними і ткацькими виробами... Чого тільки не було на тих ярмарках у незапам’ятні часи
в Україні!
Ведуча: А ще на ярмарку можна було відпочити і повеселитися, зустрітися з родичами,
знайомими, друзями, обмінятися думками, рецептами, своїми знаннями та секретами. Бо
осінній ярмарок — це справжнє свято з мандрівними артистами, які водили дресированих
звірів; зі скоморохами в яскравому і смішному одязі; з гадалками, акробатами та борцями.
Ведучий: Тому сьогодні ми хочемо поринути в ту далеку епоху й зазирнути на такий
ярмарок, що відбувався кожної осені в українських містечках і великих селах.
Ведуча: Хочемо показати вам, як ми собі його уявляємо. Бо це дуже цікаво! Зустрічайте
незмінних учасників ярмарку — скоморохів. Про них згадується в історичних документах ще
з 1068 року.
Вибігають скоморохі
1. Гей, на ярмарок хутчіше,
І не пішки, а бігом!
Тож збирайтесь веселіше
Всі на ярмарок — гуртом!
2.
Та мерщій додайте ходу,
Просинайтеся, не спіть!
Вже на ярмарку — народу!
Тож і ви сюди біжіть!
3.
Ми — веселі скоморохи,
Весь народ розважим трохи!
Поспіваєм, потанцюєм,
Пожартуєм, потупцюєм.
4.
Купимо і продамо,
Та, звичайно, вкрадемо!
Тож дивіться, не дрімайте,
За товаром наглядайте!
5.
Бо тут ходять покупці —
Гарні хлопці-молодці.

4. І як щось не так лежить —
То відразу зникне вмить!
6.
Тож торгуйтеся, старайтесь,
До товару придивляйтесь.
Усміхайтеся, жартуйте,
І потрібне все купуйте!
7.
Ярмарок у нас багатий,
Можете всього придбати:
Овочі, зерно і фрукти,
Хліб та різні ще продукти:
Сало, м’ясо, поросятко
І полив’яне горнятко,
І корову, і коня —
Це не купите щодня!
8.
Вівцю й кізку круторогу
Приведете до порогу.
І вола, кота й собаку,
Й ще, звичайно, живність всяку!
І підсвинка, і конячку,
Воза купите і тачку,
Сапку, вила і граблі —
Все, що треба на землі!
9.
Буряки, картоплю, сіно,
Виноградні грона й вина.
Моркву, редьку, хрін столовий,
І горох, та біб чудовий.
Грушу, гарбуза, капусту —
Тут всього багато й густо!
Тож скоріше! Поспішайте!
Всі на ярмарок рушайте!
Сценка з пісні « Явтуше».
Дівчина: Да куди їдеш, Явтуше,
Да куди їдеш, мій друже?
Явтух: Не скажу!
Дівчина: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й скажеш.
Явтух: На базар.
Дівчина: Підвези ж мене, Явтуше,
Підвези ж мене, мій друже.
Явтух: Не хочу!
Дівчина: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й схочеш.
Явтух: Сідай, та скраєчку.
Дівчина: Ой що везеш, Явтуше,

5. Ой що везеш, мій друже?
Явтух: Не скажу!
Дівчина: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й скажеш.
Явтух: Скажу, коли відгадаєте загадки.
Явтух загадує загадки
1. Стоїть пані чепуриста , бо вдягла сорочок триста. (Капуста)
2. Вся красуня у коморі, лиш коса її надворі. (Морква)
3. Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк)
4. Без рук, без ніг, а виліз на пліт. ( Гарбуз)
5. Під землею пташка гніздо звила та яєць нанесла. (Картопля)
6. Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)
7. На городі молода пишні коси розпліта,
У зелені хустинки золоті хова зернинки. (Кукурудза)
8. Що у нашому городі стає першим у пригоді?
Виростає щодоби, як у лісі ті гриби. (Огірки)
9. Виросло ген при доріжці
Гарне сонечко на ніжці.
В нім чорнесенькі зернини, що корисні для людини. (Соняшник)
10. Розкололась тісна хатка на дві половинки, і посипались в долоньку намистинки-
дробинки. (Квасоля)
Явтух: (до продавців) Є у вас таке?
Продавці: Є.
Продавець 1.
Купуйте, купуйте усі бараболю,
Варіте і смажте із сіллю й без солі,
Сто страв господиня з картоплі зготує,
Картопля як хліб — вона всіх нагодує.
Продавець 2.
Купуйте капусту, вона вітамінна,
І солена в бочці, в салатах відмінна.

6. У борщику, в супі, в смачних голубцях,
І смажена в маслі, і терта в млинцях.
Продавець 3.
Беріть помідори, вони - пречудові,
До вашого столу хоч зараз готові!
Й огірки вродили рясно,
Урожай зібрали вчасно,
Товстенькі й колючі, немов їжачки.
Аж просяться в бочку, візьми й засоли!
Продавець 4.
Купуйте калину — червоні корали.
Ці кетяги небо і сонце ввібрали.
Напоїть матуся калиновим чаєм —
Недугу ураз як рукою знімає.
Продавець 5.
Подивіться, люди добрі, на наші гарбузи —
Жовтобокі, величезні, аж у землю вгрузли,
Їжте кашу гарбузову, вживайте насіння,
А найбільший припасіть парубкам на сватання.
Ось цей — на сватання,
Цей — на насіння,
Ось цей будемо їсти
Цей від облисіння.
Продавець 6.
Купуйте, люди, пиріжечки —
Із м’ясом, сиром, зерном гречки,
Духмяні, свіжі як роса,
Землі родючої краса!
Наш пиріжок з пухкого тіста,
Червонобокий, смачний, чистий.
0дна копієчка ціна —
Не дві, не три, а лиш одна!
Продавець 7.
Підходьте сюди, дорогі господині,
Та й виберіть посуд всій вашій родині.
Тут ложки, миски і всілякі горнята,
Мішалки, терки і качалка пузата.

7. Продавець 8.
Макітру купіть, щоби маку натерти,
Гладущик, щоб пити смачне молоко
Горщечки, щоб квіти гарні посадити
Великий горщок, щоб куті наварити.
Продавець 9.
Дивуйтесь, купуйте, але не баріться
Краса-то яка — підійдіть, подивіться
Яка то робота, які то узори
А в цих вишивках — пісні і лани неозорі.
Птахів щебетання, весняні світання.
Квітковий розмай і калини зітхання.
Оця вишиванка пасує дівчатам!
А ці сорочки до лиця вам, хлоп 'ята!
Ведуча: Чого тільки не траплялося на базарі. Там навіть продавали…Кого б ви думали?
Чоловіків!
(сценка про бабу Параску та бабу Христю)
Параска. Добрий день, кумо!
Христя. Здоровенька була, кумонько!
Параска. На ярмарок ти?
Христя. Еге ж, на ярмарок. Чоловіка продавати.
Параска. Тьху! А чому це ти, кумасю, чоловіка продаєш?
Христя. Та він такий ледачий! Тільки їсти любить. Ось послухай.
(звучить пісня «Грицю, Грицю, до роботи»)
Ведучий: Ярмарок продовжується. Сонце вже давно піднялося. Торгівля триває.
А серед загального гомону подекуди можна почути й такі діалоги.
(Розігруються сценки)
Сценка 1.
Жінка. Чоловіче, почім ця тканина?
Продавець. Дуже дешево: поцілунок за метр.
Жінка. Добре, дайте мені три метри… Бабусю, йдіть-но швидше, розрахуйтесь.
Сценка 2.
Чоловік. Скільки коштують яйця?
Продавець. Карбованець за штуку.
Чоловік. А биті?
Продавець. Півкарбованця.
Чоловік. То розбийте мені два десятки.
Сценка 3.
Продавець. Яблука, купуйте дуже добрі яблука!

8. Жінка. А чому ж вони такі дорогі?
Продавець. Бо з чужого садка крадені.
Ведуча: А які тільки пригоди не бувають на ярмарку!
(Звучить гумореска)
Учень.
Це було позаторік
Та на нашім ринку –
Хтів купити чоловік
Кабанця чи свинку.
Ламав голову Павло
(нелегке це діло) –
Нешкідливе щоб було,
І щоб добре їло.
І нарешті підібрав:
О! Які хороші!
Гаманець мерщій дістав,
Став платити гроші.
-А з якого ви села? -
Спитав молодиці.
Та йому відповіла:
-Я з села Попівці
- Забирайте їх назад! -
Буркнув незабаром, -
Попівецьких поросят
Не візьму й задаром.
Тітка ближче підійшла:
- То ж назвіть причину!
- А я з вашого села
Маю вже…дружину.
Ведуча: Але все на світі має свій кінець. Закінчується і ярмарок. Тече річка селянських возів
додому. А там вже чекають своїх рідних, які повернуться, напевно, з подарунками. І звучить у
кожній хаті радісний сміх або крик невдоволення. Бо ж по-всякому повертаються з ярмарку...
Пісня «Ой продала дівчина курку»
Ой продала дівчина курку
Та купила козакові люльку;
Люльку за курку купила,
Вона його вірно любила.
Ой продала дівчина гребінь
Та купила козакові кремінь;
Кремінь за гребінь купила,
Вона його вірно любила.

9. Ой продала дівчина юпку,
Та купила козакові губку;
Губку за юпку купила,
Вона його вірно любила.
Ой продала дівчина сало
Та купила козаку кресало;
Кресало за сало купила,
Вона його вірно любила.
Ой продала дівчина душу
Та купила тютюну папушу;
Тютюну за душу купила,
Вона його вірно любила.
Потім учні виконують сценки.
1. — Купив, чоловіче, те, що казала?
— Ні.
— А гроші де?
— Нема.
— А де ж ти їх дів?!
— А от де: за чоботи просили чотири, а я давав три — це сім; карбованця туди — карбованця
сюди — це дев'ять, а одного з кумом проїли — от і всі десять.
2. Іде п'яний дід з ополоником. Його зустрічає баба.
—Діду, корову продав?
— Продав.
— А гроші ж де?
— Воно, бач, стара... Та ж ополоник купив.
4. — От дурні мої куми. Вони тільки волів продали, а в їх зразу гроші й витягли.
— А в тебе? — Е, ти думаєш, що й я дурний. Я їх попомучив.
У кумів, зранку гроші витягли, а в мене аж увечері. "Не на такого напали!
Пісня «Ой продала дівчина курку»
Усі учасники свята виходять на сцену і співають попурі на мотив народних пісень.
* * *
Цвіте терен, цвіте терен,
Та й лист опадає,

10. Хто на ярмарок не їздив,
Той горя не знає.
* * *
Ти казала: «На базарі Буду
я з тобою в парі».
Я прийшов —тебе нема,
Підманула, підвела.
* * *
Ой жаль-жаль.
Мені стало,
Що було, те й пропало,
Що було, те й пропало,
Більше не буде
* * *
Доле моя, доле,
Що мені діяти...
Бо я тільки вмію,
їсти й торгувати.
* * *
Якби мені не тиночки
Та не перелази,
То ходив би я на ринок
В тиждень по три рази...
* * *
Хоч багато в вас роботи,

11. Треба пам'ятати;
Кожен мусить щонеділі
На ринку бувати.
* * *
Копив, копив, копійчину
Неділеньку, дві…
А натрапив на дівчину,
Нічого собі.
***
Вийди, вийди, моя мила
Я прийшов з базару,
Купив тобі кошик мила,
На здачу – гітару.
***
Розпрягайте, хлопці,коні
Та й лягайте спочивать.
Швидко прийде неділенька
Будем знову торгувать.