Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Івана Франка

(віртуально-краєзнавча подорож із циклу «Історія однієї вулиці»
для користувачів середнього шкільного віку)
Випуск 21

Загальні відомості про район:
Один із центральних районів столиці, названий на честь
великого Кобзаря.
Дата утворення: 1937 рік
Площа: 27 км² (3,2 % від території м. Києва)
Кордони: межує з Печерським, Голосіївським, Солом'янським,
Святошинським, Подільським районами м. Києва
Чисельність населення: 231,3 тис. осіб (станом на
01.01.2011 року, 8,3 % від населення м. Києва)
Герб Шевченківського району
м. Києва
Прапор Шевченківського району
м. Києва
Карта Шевченківського району
м. Києва
Шевченківський район

*Афанасівський яр – історична місцевість, урочище в центральній частині міста Києва. Простягається між бульваром Тараса
Шевченка, вулицями Лисенка, Ярославів Вал, В'ячеслава Липинського та Михайла Коцюбинського, межує з місцевостями
Старий Київ та Нова Забудова.
Місцевість: Афанасівський яр*
Пролягає від вулиці Ярославів Вал до
бульвару Тараса Шевченка.
Прилучаються: вулиці В'ячеслава
Липинського, Богдана Хмельницького та
Ботанічна площа.
Названа на честь Івана Франка
Колишні назви: Афанасіївська, Несторівська,
Нестерівська**
Протяжність: 710 м
Умовні позначки: – читай у інтернеті
Вулиця Івана Франка
**У енциклопедичному довіднику «Київ» стверджується, начебто паралельна назва вулиці — Нестерівська, на честь
льотчика Петра Нестерова, який загинув у повітряному бою, почала вживатися під час Першої світової війни. А також,
начебто вулицю названо на честь художника Михайла Нестерова, який брав участь у розписі Володимирського собору.

Вулиця Івана Франка на карті міста

Небагато історичних пам'яток збереглося в Києві з часів Київської Русі. Хіба що назви
вулиць нагадують нам про давнину.
Вулиця Івана Франка виникла у 2-й половині XIX століття, утворившись з двох вулиць —
Афанасіївської (між сучасними вулицями Ярославів Вал та Богдана Хмельницького) та
Несторівської (між сучасними Богдана Хмельницького та бульваром Тараса Шевченка).
Видання О. Суворіна
Категорія: Листівки. Київ дореволюційний. 1850-1920 рр.

Вулиця Афанасіївська, назва якої пов’язана з Афанасівським (Афанасіївським,
Святославським) яром, який був частково засипаний при прокладанні вулиці, вперше згадується
у 1855 році.
Згідно з правилами забудови м. Києва 1861 року вулиця належала до другого розряду,
тобто вздовж неї окрім одно-, двоповерхових мурованих будинків могли зводитися й дерев'яні.
Вид з боку вулиці Ярославів Вал

На формування забудови вулиці Несторівської вплинуло спорудження Володимирського
собору. За генеральним планом 1866 року прилеглі до соборної площі ділянки відносилися до
першого розряду забудови, тобто тут мали зводитися винятково кам’яні будинки.
У 1869 році ділянка вулиці біля собору названа на честь Нестора Літописця – вулиця
Несторівська, однак у офіційних документах з 1880-х років вулиця також іменувалася
Нестерівською.
Видання А. Ріхтера

Видання Альфреда Ріхтера
Джерело: http://oldcards.kiev.ua/

Обидві частини вулиці у 1889 році об'єднано під спільною назвою вул. Несторівська,
яка з 1892 року віднесена до першого розряду забудови міста.
У 1926 році вулицю перейменовано на честь видатного українського письменника
Івана Франка.
Вид на Володимирський собор. 1890 р.

На вулиці у кінці XIX-початку XX століття в
основному була щільна забудова
прибутковими будинками.
Вулицю частково реконструйовано у
1930-40-х роках: багато споруд надбудовано
до чотирьох-п'яти поверхів.
Про колишній яр нагадує лише крутий
узвіз від вулиці Ярославів Вал.
Фото. 2009 р.
Автор: М. І. Жарких

Житловий будинок другої половини
ХІХ століття. Знесений у січні 1980 р.
Василь ГАЛАЙБА
КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН
Вулиця Івана Франка, 14 Вулиця Івана Франка, 15
Двоповерховий будинок, виконаний під впливом
ґотичної архітектури з елементами цегляного
стилю. Знесений в серпні 1980 р.

№ 4 – особняк, 1897, неоренесанс, архітектор Андрій-Фердинанд Краусс;
№ 5 – прибутковий будинок, 1899—1901 рр., класичний стиль, архітектор Микола
Яскевич (ймовірне авторство);
№ 19 – прибутковий будинок, кінець XIX-початок XX століття, ренесанс, архітектор
Гаврило Позняков;
№ 28 – особняк, кінець XIX століття;
№ 42 – житловий будинок.
Будинки № 1, 6, 9, 11-13, 15-18, 20, 22, 26, 29, 31, 33, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46
споруджені у другій половині XIX – першій третині XX століття.
Пам'ятки архітектури

Елітний двоповерховий особняк зі скляним дахом споруджено у 1987 році за проєктом
Андрія-Фердинанда Краусса для Ганни Кащенко, сестри відомого вченого Миколи Кащенка та
письменника Андріяна Кащенка. На верхньому поверсі М. Кащенко створив акліматизований сад,
в якому виводив нові сорти рослин.
У 1940 році було здійснено надбудову двох поверхів за проєктом інженера Б. Толбухіна.
Вулиця Івана Франка, 4
У 1920-1930-х роках у будинку проживав український правознавець
Лев Окіншевич.
Проєкт будинку з автографом
архітектора А.-Ф. Краусса. 1897 р.

№ 5 – п'ятиповерховий, мурований, зведений у
1899-1901 роках. В оформленні асиметричного
чолового фасаду використано елементи стилів
готики та ренесансу.
№ 5-б
№ 5-б (флігель) – чотириповерховий з підвалом,
мурований, зведений у 1900-1901 роках. Чоловий фасад
оформлено з використанням романо-готичних та
ренесансних мотивів
У 1899 році власник садиби бджоляр Василь Ващенко звів два житлові
будинки, що збереглися до наших днів. На першому поверсі одного з них були
встановлені штучні вулики, де Василь Федотович проводив свої найбільш
незвичайні експерименти.
Капітальний ремонт споруд проведено у 1990-х–на початку 2000-х років.

Первісну забудову садиби складали дерев’яний житловий
будинок та дерев’яні господарські споруди.
№ 12-а – чотириповерховий, з підвалом, мурований будинок.
Зведений у 1898-1899 роках, ймовірно архітектором А.-Ф. Крауссом.
Зразок прибуткової житлової споруди доби історизму. Композицію
чолового фасаду оформлено у стилі неоренесанс.
№ 12-б – флігель, 1899 рік, двоповерховий з підвалом, дерев'яний,
обкладений цеглою будинок
https://kiev.vgorode.ua/

Художник: Alex Maksiov
Арт-проєкт: Art United Us
Висота зображення: 18 м
Довжина: 15 м
Рік створення: 2016
https://chudokiev.com/
Мурал «Свобода»

Головний та два флігельні будинки зведені у 1914-1917 роках. Автор проєкту архітектор
Валеріян Риков.
Будинок № 17-а (сучасна адреса - № 17). Шестиповерховий з підвалом, мурований,
оформлений у стилі раціонального модерну з елементами класицизму в декорі.
Флігель № 17-б. Шестиповерховий з підвалом, мурований, оформлений у стилі
раціонального модерну.
Флігель № 17-в. Шестиповерховий з підвалом, цегляний, оформлений у стилі раціонального
модерну.
№ 17 № 17-в
№ 17-б
Садиба 1914-1917 років

Садиба 1914-1917 років
№ 17 17-в
У садибі проживали відомі діячі науки й культури та
громадсько-політичного життя: музикознавець Дмитро Ревуцький,
кінорежисер Фелікс Соболєв, політичний і громадський діяч,
прем'єр-міністр УНР Володимир Чехівський, вчений у галузі
електротехніки Семен Усатий.

У 1889-1890 роках на замовлення власника садиби споруджено
триповерховий, на цокольному напівповерсі, мурований будинок за
проєктом архітектора А.-Ф. Краусса.
У 1904-1913 роках у будинку мешкав композитор Богуміл (Федір)
Воячек.
Капітальний ремонт будівлі проведено у 1990-х роках. Будинок –
зразок житлової споруди в стилі неоренесансу.

Двоповерховий будинок побудований у 1897 році за проєктом власника садиби, архітектора,
старости Володимирського собору Гаврила Познякова. Під час ремонту будівлі у 1984-1985 роках
зведено третій поверх, змінено планування, розібрано декоративні елементи, знято балкони.
Тепер будинок займає Міністерство культури та інформаційної політики України.
У будинку на території сучасної садиби № 19 у 1880-1882
роках містилася Київська рисувальна школа – навчальний художній
заклад, заснований 1875 року українським художником-педагогом
Миколою Мурашком.
Микола Мурашко
Портрет роботи І. Рєпіна. 1877 р.

(колишня нумерація – № 22)
У будинку неодноразово бував актор, поет, музикант
Володимир Висоцький. У кожний свій приїзд до Києва він
відвідував свою бабусю Дар’ю Олексіївну, яка мешкала у
комунальній квартирі на другому поверсі.
До речі, бабуся обожнювала театр і не пропускала
жодної прем’єри. І коли Володя, кинувши інженерно-
будівельний інститут, вступив до театрального ВНЗ — вона як
ніхто інший зрозуміла і підтримала його.
Дата спорудження будинку, ймовірно, 1899-1900 роки. П'ятиповерховий на цокольному
поверсі, мурований. Чоловий симетричний фасад оформлено у стилі неоренесансу з
використанням елементів класики та модерну.

Вулиця Івана Франка, 25/40
Чотириповерховий з підвалом, мурований,
будинок зведений як прибутковий за проєктом
цивільного інженера М. Яскевича. Оформлений із
використанням ренесансних та барокових мотивів.
У будинку мешкали:
• письменник, автор відомих фантастичних творів Олександр
Бєляєв. Серед відомих творів: «Голова професора Доуеля»,
«Людина-амфібія», «Зірка КЕЦ», «Чудесне око» тощо;
• диригент Натан Рахлін.

№ 26-а
№ 26
№ 26. За існуючими переказами у цьому двоповерховому будинку
пройшло дитинство видатного вченого, математика, легендарного
полярника – Отто Шмідта.
№ 26-а. Житловий будинок, 1899 р., архітектор Є. Толстой. Чоловий
фасад оформлено у стилі неоренесансу з елементами цегляного стилю.
№ 26-в

(колишня нумерація – № 31)
Двоповерховий особняк, зведений у 1875 році за проєктом архітектора
Ромуальда Тустановського.
Зараз у будинку розміщується Посольство Австрійської Республіки в Україні.
В особняку мешкали:
• письменник Костянтин Паустовський. Саме в стінах цього будинку він написав свої
перші оповідання;
• історик та педагог, професор Університету Св. Володимира (нині - Київський
національний університет імені Тараса Шевченка) Володимир Іконников;
• інженер-мостобудівник Микола Бєлелюбський тощо.

Вулиця Івана Франка, 34/33
Посольство: вул. Івана Франка 34/33
Міграційний відділ: вул. Івана Франка 36
Посольство Королівства Швеції в Україні

№ 42
№ 42. Чотириповерховий з мансардним і напівпідвальним
поверхами, мурований. Первісний об'єм зведено у 1873-1874 роках
на замовлення професора М. Ващенка-Захарченка. Чоловий фасад
оформлено з використанням елементів готичної архітектури.
Надбудови: кінець XIX століття – третій поверх, 1939 рік –
четвертий поверх. У кінці 1980-х років споруду реконструйовано, а у
2000-х роках надбудовано мансардний поверх.
№ 42-б № 42-б. Флігель. Двоповерховий з напівпідвалом і мансардним
поверхом, цегляний, пофарбований. Вирішений у цегляному
стилі з елементами історизму.
Садиба другої половини ХІХ століття
У садибі проживали:
• піаніст, композитор Володимир Пухальський;
• оперний співак Михайло Шуйський.

На вулиці у 2015 році відкрили літературний поручень
довжиною 112 метрів. Він зігріває руки взимку, а упродовж
усього року на ньому можна читати тексти українських
письменників.
Автор ідеї: польська художниця Ельжбєта Яблонська
Реалізація проєкту: український архітектор Іван Мельничук
Автори текстів: Софія Андрухович, Лесь Белей, Таня
Малярчук, Дзвінка Матіяш, Остап Сливинський та Олександр
Ушкалов
Авторський шрифт: Оксана Капранова
Організатор: Польський Інститут у Києві
https://culture.pl
Митецький проєкт «Поручень»

1. Де пролягає вулиця Івана Франка?
2. Які назви мала вулиця за всю історію свого існування?
3. З якою місциною пов’язана перша назва згаданої вулиці?
4. Коли виникла вулиця?
5. Яка протяжність вулиці?
6. Які вулиці та площа прилучаються до вул. Івана Франка?
7. Яке міністерство розташоване на вулиці Івана Франка, 19
8. Які відомі особистості мешкали на вулиці Івана Франка?
9. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського району міста
Києва?
Перевір свої знання
(міні-вікторина)

1. Де пролягає вулиця Івана Франка? (від вулиці Ярославів Вал до бульвару Тараса Шевченка)
2. Які назви мала вулиця за всю історію свого існування? (Афанасівська, Несторівська,
Нестерівська)
3. З якою місциною пов’язана перша назва згаданої вулиці? (з Афанасівським яром)
4. Коли виникла вулиця? (у другій половині XIX ст.)
5. Яка протяжність вулиці? (710 м)
6. Які вулиці та площа прилучаються до вул. Івана Франка? (вулиці В’ячеслава Липинського,
Богдана Хмельницького та Ботанічна площа)
7. Яке міністерство розташоване на вулиці Івана Франка, 19 (Міністерство культури та
інформаційної політики України)
8. Які відомі особистості мешкали на вулиці Івана Франка? ( Олександр Беляєв, Отто Шмідт,
Дмитро Ревуцький, Микола Бєлелюбський, Костянтин Паустовський, Богумил Воячек тощо)
9. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського району міста
Києва?
Перевір свої знання
(міні-вікторина)

Друг О. Вулиця Івана Франка / О. Друг // Вулицями старого Києва / О. Друг. — Львів, 2013. —
С. 149-153.
Друг О. Франка, 4 (кол. Несторівська) / О. Друг, Д. Малаков // Особняки Києва / О. Друг,
Д. Малаков. — Київ, 2004. — С. 499-502.
Друг О. Франка, 28 (кол. Несторівська) / О. Друг, Д. Малаков // Особняки Києва / О. Друг,
Д. Малаков. — Київ, 2004. — С. 503-506.
Історія твого дворика : до 75-річчя Шевченк. р-ну / відп. за вип. В. С. Боядін. — Київ : [б. в.],
[2013?]. — 130 c. : фотоіл.
Франка Івана вулиця // Київ : парки, площі, вулиці : фотоальбом / відп. ред. Ю. О. Храмов. —
Київ, 2006. — С. 170-171.
Дізнайся більше: Шевченківський район

Вулиця Івана Франка [Електронний ресурс] : бібліографічна довідка / Центральна районна
бібліотека імені Євгена Плужника ; підгот. М. О. Божко. — Київ, 2016. — 51 с. — (Історія однієї вулиці). —
Режим доступу: https://en.calameo.com/read/002753811e69387ce169b.
Вулиця Івана Франка (Київ, Шевченківський район) [Електронний ресурс] // ВікіпедіЯ : вільна
енциклопедія : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця_Івана_Франка_(Київ,_Шевченківський_район). — Назва з екрана.
Пам’ятки історії та культури України [Електронний ресурс] : каталог-довідник. Зошит 2 : Каталог-
довідник пам’яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик [та ін.] — Київ, 2007. — 277 с. —
Режим доступу: http://history.org.ua/LiberUA/kiev_katalog/kiev_katalog.pdf.
Старий Київ. Вулиця Івана Франка, Афанасіївський яр : [дев’ятий випуск програми «Старий Київ»
телеканалу «1+1»] // Youtube : [відеохостинг]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=IuxnIrMG4AY. — Назва з екрана.
Франка [Електронний ресурс] : [вулиці Києва] // Интересный Киев. Звід пам’яток історії та культури :
[вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: http://pamyatky.kiev.ua/streets/franka. — Назва з екрана.
Читай у мережі Інтернет Шевченківський район

http://uk.wikipedia.org/
http://www.pslava.info/
http://pamyatky.kiev.ua/
http://oldkiev.ho.ua/
https://vseprokiev.com.ua/
https://kiev.vgorode.ua/
http://www.oldcards.kiev.ua/?comp=k2card
scollection&c=groups
http://www.archunion.format.com.ua/
https://kyiv.depo.ua/
Ілюстрації з сайтів:
Київ, 2021
http://www.chl.kiev.ua/

Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Івана Франка

Recommandé

Recommandé

Contenu connexe

Tendances

Tendances (20)

Similaire à Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Івана Франка

Similaire à Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Івана Франка (20)

Plus de НБУ для дітей

Plus de НБУ для дітей (20)

Dernier

Dernier (13)

Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Івана Франка