Ліна Костенко… Її цитати завжди влучні та актуальні. Вони проймають до мурашок, змушують думати, відчувати, розуміти.

2. Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.

3. Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі
слова були уже чиїмись.
…Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

4. Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.

5. Чужа душа — то, кажуть, темний
ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз.
Плювати в неї — гріх тяжкий, не
можна.

6. А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

7. Віддай людині крихітку себе. За
це душа наповнюється світлом.
Краса – і тільки, трішечки краси,
душі нічого більше не потрібно.

8. Митцю не треба нагород.
Його судьба нагородила.
Коли в людини є народ,
Тоді вона уже людина.

9. Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за
диво,—
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься — Україна.

10. Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.

11. А все залежить від людських
зіниць:
в широких відіб’ється вся епоха,
у звужених - збіговисько дрібниць.

12. Мабуть, ще людство дуже молоде.
Бо скільки б ми не загинали
пальці, –
XX вік! – а й досі де-не-де
трапляються іще неандертальці.

13. В епоху спорту і синтетики
людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста.

14. – Люди, будьте взаємно ввічливі!
–
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
– Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими.

15. Вечірнє сонце, дякую за день!
…За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло одзвеніти.

16. І все на світі треба пережити.
І кожен фініш — це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт .
…Єдине, що від нас іще
залежить, —
Принаймні вік прожити як
належить.

17. Ой ні, ще рано думати про все.
Багато справ ще у моєї долі.
Коли мене снігами занесе,
тоді вже часу матиму доволі.

18. До 90-річчя від дня народження Ліни Костенко
©Одеська ОУНБ ім. М.С. Грушевського, 2020
Ліна Костенко… Її цитати завжди влучні та
актуальні. Вони проймають до мурашок,
змушують думати, відчувати, розуміти.