...

1. 9й ЗНО
9й клас
3 поділи Польщі:
-1й-5 червня 1772 року повноважніпредставники Пруссії, Австрії та Росії підписали
в Петербурзі договір, за яким відбирали на свою користь так звані санітарнісмуги,
тобто території по периметру РечіПосполитої. За цією угодою:
Австрійська імперіія-Галичину
2й-1793-до Російськоїімперії — Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина
Відповіддю на другий поділ стало визвольнеповстання, яке очолив ТадеушКос-
тюшко. Повстанняпридушували пруська та російська армії. Учервні 1794 царські
загони оволоділиКраковом, у серпні -Вільном, а 4 листопадаросійськаарміяпід
проводом Олександра Суворова штурмом здобулаПрагу - передмістя Варшави.
3й- Після придушення повстанняу 1795 Російська імперія, Австрійська
імперія та Королівство Пруссія здійснили третій поділ, післячого Річ Посполита
припинила своєіснування.
Результаттретього поділуПольщі призвів до такого:
до Російськоїімперії відійшла Західна Волинь
 «З оглядуна необхідність усунути геть усе, що може оживити пам'ять про
існуванняПольського королівства…високідоговірністорони погодились…
ніколи не вводити до своїх титулів, в назвуабо навіть вказівку на назву
Польськогокоролівства, що маєзалишитисяпридушеним від нині на віки
вічні».

2. Теріторіально-адміністративний устрій українських земель в складі Російської
імперії (Наддніпрянщина)
Наддніпрянська Україна
Лівобережжя Правобережжя Південь
Малоросійське генерал-
губернаторство:
 Харківська губернія
 Чернігівська
губернія
 Полтавська губернія
Київське генерал-
губернаторство:
 Київська губернія
 Подільська губернія
 Полтавська губернія
Новоросійсько -
Бессарабське генерал-
губернаторство:
 Катеринославська
 губернія
 Херсонська губернія
 Таврійська губернія
1831р.-створеннягенерал-губернаторств
1835р.-відмінаМагдебурзького права
Політика асиміляції-політикапоглиненняодноюнацією іншої.
У 1839 р. на Правобережжіуряд ліквідував церковнуунію і згідно з царським ука-
зом силою було обернено 130 тис. уніатів у православ'я. В 1840—1843pp. в Україні
було скасовано чинність Литовського статуту, в судах запроваджено загальноім-
перськізакони..
Губернії-губернатор
Повіти-справники
Стани-пристави

3. Теріторіально-адміністративний устрій українських земель в складі
Австрійської імперії.
Східна Галичина-Польща
Північна Буковина-Румунія
Закарпаття-Угорщина
Галичина разом з Буковиною була виділена вокремий коронний край-«Королів-
ство Галичини іЛодомерії(Володимирії)» з центром у Львові. В адміністративному
відношенні "королівство" у 1786 р. було поділено на 12 округів (дистриктів). На чолі
Галичини стояв губернатор, призначенийВіднем. До 1849 р. окремим округом до цього
«королівства» входила Буковина (також без етнічного поділу, хоча тоді вже Північна
Буковина вирізнялася переважаючим українським населенням, а в Південній Буковині
більшість населення становили румуни), надалі вона стала окремою провінцією. Адмі-
ністративно-політичним центром Буковини було місто Чернівці.
Закарпаттязалишалосяу складікоролівства Угорщина,було частиною Австрійської
імперії, і підпорядковувалося Пожонському(Братиславському)намісницькому управлін-
ню. Закарпатськіземліподілялись на чотири адміністративно-політичнірегіони
(жупи): Ужанський, Берегівський, Угочанський, Мармароський.Призначенікоролем
адміністратори (як правило, з великих землевласників) прозивалися жупанами. Через
підпорядкованіїм управління жупани здійснювали адміністративну, фінансову, судовуі
навіть військову владу. Правління Марії Терезіїта Йосифа II позначилисяпільгами
для селян:у 1766 р. була обмежена панщина, а у 1785 р. – скасовано підданство
селян. Проте, після смерті Йосифа II, його наступник Леопольд відновивкріпацтво.
Реформи Марія-Терезії і ЙосипаІІ:
1774р-релігійна реформа-зрівняннявправах католиківта греко-католиків
1774р.-уЛьвові при монастиріСв.Варвари зоснованосемінарію длягреко-
католицькихсвященників «Барбареум»

4. 1774р.-освітняреформа
1774 р. було засновано народнішколи трьох типів: однокласні, з навчанням
українською мовою,трикласніта чотирикласні – з викладанням німецькоюмовою.
У 1784 р. у Львові створено університетз чотирма факультетами, а в 1787 р. відкри-
то окремий богословський факультетдляукраїнськихстудентівз викладанням
українською мовою (Руський інститут),який проіснувавдо 1809р.
У 1782(1)роцібуло видано наказ для Галичини, яким обмежувалосяправо панівнад
селянами:селяни дістали право одружуватисябез згоди пана, віддавати дітей до
шкіл, шукати заробіткуде завгодно (особисте звільненняселян).Панщина обмежу-
валася3ма днями на тиждень (156 днів на рік) Було введено також нове оподаткуван-
ня – 70% прибутку з праці йшло селянинові, 18% – державі і 12% – панові. На жаль, піс-
ля смертіЙосифа II наступники його не дбали про долю селян. Все ж таки ці реформи
багато зробилидля моральногопіднесення українців, дали надію на краще життя, розбу-
дили енергію для боротьбизамайбутнє. Після смерті Йосипа ІІ усі реформи були ска-
совані.
Україна в системі міжнародних відносин.
1806—1812рр. –російсько-турецькавійна
війна з Туреччиною, якане залишала надії повернути під свій контроль Північне
Причорномор'я інегативно вплинула на життя в Україні, оскільки, будучи найближчим
тилом російської армії, що діяла у Молдавії і Валахії, мала забезпечувати військо
припасами, посилати на війну ополченців. За умовами Бухарестськогодоговору, що
завершив цю війну, до складуРосіїувійшла Бессарабія, в трьох повітахякої
(Ізмаїльському, Аккерманськомуі Хотинському)кількісно переважалоукраїнське
населення.
1812-1814рр.-франко-російська війна
Майже одразупісля російсько-турецькоївійни розпочався похід на Росію французького
імператора Наполеона.Певне місце в його планахпосідалаі Україна. Він дивився на
українськіземлі як на розмінну монету, якою збирався розплатитись зісвоїми союзника-
ми. Правобережжя він обіцяввіддати полякам, Волинь — австрійцям. Північне

5. При- чорномор'яз Кримом — Туреччині. Іншу територію (Лівобережжя) України
передбачалось поділити на воєнно-адміністративні області (наполеоніди), під управлін-
ням наполеонівських генералів, щоб забезпечитипостачання матеріальними ресурсами
наполеонівської армії.
Населення України розділилося на 2 частини:
Імперськіпатріоти Автономісти
Вважали Росію своєю батьківщиною Чекали приходуНаполеона,
і прагнули захищати її в надії на те, що сподіваючись, що він надасть
післявійни цар надасть Україніавтономію Україні автономію
створили 2 види ополчень
земське козацьке
могли вступати усі автори ідеї-Котляревський, Трощинський
бажаючі могли вступати тільки ті, що могли забез-
печити себе конем іамуніцією
14 полків приймали участь в усіх крупних
битвах з наполеонівськимивійськами
1828-1829рр-російсько-турецькавійна
Російсько-турецькавійна 1828—1829 вже не зачіпала українськихЗемель, але мала певне
відношення до України. Основноюподією цієї війни, що стосувалась українського
народу, став перехід козаків ЗадунайськоїСічі на чолі з отаманом Йосипом Гладким
на бік російськоїармії. Після цього їм було дозволено повернутися в Україну, де вони
були поселені в Приазов'ї, діставши назву Азовськогокозацтва(1832-1865р.р.)
ІІІ етапи національного відродження:
-Академічний (80-90тіроки ХVІІІ ст.-40віроки ХІХ ст.)-початок дослідженняісторії
України, збиранняфольклору, вивченняукраїнськоїмови-керівнуроль здійснюва-
ли нащадки козацькоїстаршини
-Культурно-просвітницький (українофільський)-40ві-90тіроки ХІХст.-культурно-
просвітницька робота Кирило-Мефодіївськоготовариства і студентськихгромад
Керівну роль здіснювала різночинна інтелігенція

6. -Політичний (90ті роки ХІХст.-1917р.)-боротьба за державність і незалежність, ство-
рення політичнихпартій -керівна роль-різночиннаінтелігенція
Акдемічний етап:
1.«Історія Русів»(80-90тіроки ХVІІІ ст)-автор невідомий. Тривалийчас вона
поширю- валася у рукописних спискахі лише 1846 р. вийшла друком. Автор цього
патріотично спрямованого творунамагався відновити історичну справедливість,
доводив, що Україна має власну історію, захищав право українськогонародуна свободу
і державу.
2. 1787р.-Патріотичний гурток (автономістів)в Новгород-Сіверськомуна чоліз
В.Капністом
-1791р«МісіяКапніста»-поїздкаВ.Капніста до Прусії з пропозицією
допомоги Прусії у можливій війні з Росією в обмін на автономію України
3. 1798 р.- поема Івана Котляревського «Енеїда» -початок українськоїлітературної
мови- уперше українська народна мова залунала як повноцінна літературна.

7. 4.1805р-заснуванняХарківського університету-центрунаціональноговідродження
на Слобожанщині-засновник В.Каразін Зробив численнівідкриття в галузі органічної і
неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічнихстанцій по
всій державі.
Справу відродження національної мови продовжили «Харківськіромантики» — діячі
літературного об'єднання, студенти Харківського університету Л. Боровиковський, А.
Метлинський, О. Корсунь та інші. Ідейним натхненником «харківських романтиків» був
народознавець, письменник, режисер Григорій Квітка-Основ'яненко. Видавши 1834 р.
свої «Малоросійськіповісті», він ще раз довів широкій громадськості, що українською
мовоюможна писати високохудожнітвори. Активізації літературної творчостіукраїн-
ськоюмовоюсприяв професорХарківського університету (пізніше його ректор) Петро
Гулак-Артемовський.
5.1834р-відкриттяКиївськогоунівеситету-перший ректорМ.Максимович
6. 1822p.-чотиритомна«ІсторіяМалоїРосії» Дмитра Бантиш-Каменського-перша
узагальнююча працяз історії України .
7. 1842—1843pp.- було видано п'ятитомну «Історію Малоросії» МиколиМаркевича.
8.1819р. -М.Цертелєв «Досвід збираннястаровиннихмалоросійськихпісень» -поча-
ток дослідженняукраїнськогофольклору(етнографії)

8. 9.1827р.-збірка «Малоросійськіпісні» в 3х томах М.Максимовича
10.1840р. видання«Кобзаря» Т.ШевченкавСанкт-Петербурзі
11.1818р.виданняпершоїграматики українськоїмови О.Павловського
12.1832р.-І.Срезнєвський «Взглядна пам’ятники украинской народной словесности
У Харківському університеті наприкінці 1820-х рр. склався гурток
романтиків, до якого входили І. Срезневський, І. Росковшенко, брати
О. і Ф. Євецькі та ін. Молоді романтики захоплювалися народною
творчістю, збирали народні думи, пісні, перекази, публікували їх,
вивчали життя народу. В 1833—1838 pp. у Харкові І. Срезневський
видав шість книжок фольклорно-історичної збірки "Запорожская
старина", яка стала своєрідним маніфестом українського романтизму.
Масонство

9. Після війни 1812 р. з Наполеономв Україні виникають таємніорганізації– масон-
ські ложі. Найбільше значеннямала Полтавськаложа «Любовдо істини» (1818-
1819 pp.), серед членівякоїбули Іван Котляревський, Григорій Тарнавський, Семен
Кочубей і в якій сповідуваласяідеявідокремленняУкраїни від Росії. На її базі 1821р
утворилосятаємне «Малоросійськетовариство»на чоліз предводителем дворянст-
ва ПереяславськогоповітуПолтавськоїгуберніїВасилем Лукашевичем. Члени то-
вариства виступали за державну незалежність України. Масонськіложізапочатку-
вали організованийопозиційний царизмурух в Україні.
Декабристи-рухросійськихофіцерів
1821р-Південнетовариство
Центр-права в м.Тульчині
На чоліз П Пестелем
1822р.-Північне товариство
Центр-Петербург
На чоліз М.Муравйовим
Програма-«РуськаПравда» Програма-« Конституція»
1.Повалення самодержавства
2.Ліквідація кріпацтва
3.Унітарна республіка 3.Федерація+конституційнамонархія
Повстання29 грудня 1825р-2 січня1826р.
ПовстанняЧернігівськогополкуна чолі
з С.Муравйовим-Апостолом
14 грудня 1825р-повстанняна Сенатській
площі в Петербурзі
1823 р. в Новограді-Волинськомувиникло Товариствооб'єднанихслов'ян,
очолюванебратами Петром та Андрієм Борисовими
Програмні документи:«Правила» і «Клятва:
• визволення всіх слов'янськихнародів і об'єднання їх у федерацію;
• ліквідацію монархічного устроюта встановлення демократичноголаду;
• скасування кріпацтва та станових привілеїв.
Щоправда, про входження Українив федерацію як окремої частининічого-не
говорилось.Увересні1825 р. «Товариство об'єднанихслов'ян» увійшло до складу
Південного товариства, утворивши в ньому Слов'янськууправу.

10. Польське повстання1830-1831рр.
У листопаді 1830 р. у Варшаві розпочалосянароднеповстання, керованепольськими
офіцерами, які ставили за мету відродження державностіПольщі. Щоб залучити на свій
бік пригноблені народи, полякивисунули гасло: «За нашу і вашу свободу». Створений
повсталими Національний уряд виробив програмувідновлення Польщі в межах 1772 р. і
звернувся по допомогудо населення Литви, Білорусії та України. Національно свідома
українськаінтелігенція, прагнучи надання Україні державної незалежності, не підтрима-
ла повстанців, в плани яких входило включення України до майбутньої Польськоїдержа-
ви. Тому повстання було виключно польським і знайшло відгук переважно серед поляків,
що проживали на Правобережній Україні. Цього виявилося недостатньо для перемоги.
Повстанців розгромили, і російськівійська наприкінці серпня 1831 р. зайняли Варшаву.
Польське повстання1863-1864рр.
Певний вплив на розвитокукраїнськогоруху справило й польськевизвольнеповстання
1863-1864 pp., спрямованепротиросійського самодержавства. На заклик повстанського
комітету про підтримку відгукнулися українськіреволюційні демократи. Однак знов
масової підтримкиз бокуукраїнської громадськостіповстання не знайшло, оскільки
польськіповстанці не визнавали за Україною права на власну державу.

11. Економічний розвиток України в першій половині ХІХ ст.
1.Сільське господарство
Після закордонного походу російських військ-
Поява нових товарів і послуг
Зростання потреби в грошах
Інтенсивний шлях Екстенсивнийшлях
Раціоналізація-застосування розширення посівних підвищення експлуата-
машин і добрив площ тації селян
через незацікавленість ібезграмот-
ність селян не дало результатів урочна система місячина
масове розоренняпоміщиків(25%)-свідчить про
кризу феодально-кріпосницькоїсистеми
урочна система-урок-завданнядляселян, яке вони не могли фізично виконати
місячина-форма експлуатаціїселян,позбавленихпоміщиками наділіві примуше-
них щоденно відпрацьовувати панщинуза місячну норму харчів
Прояви ринкових відносин в сільськомугосподарстві:
1.Спеціалізаціярегіонів:
-Правабережжя-буряководство
-Лівобережжя-технічнікультури (тютюн, картопля, льон)
-Південь-зернове виробництво-найбільшрозвинений регіон,де найбільше застосо-
вуваласявільнонайманапраця
2.Розшаруванняселянства:
-куркулі

12. -середняки
-бідняки.
Царськийуряд вживав деяких заходів для того, щоб упорядкувативиробничівідносини
між поміщиками й кріпаками. На Правобережній Україні, де кріпацький гніт був особли-
во нещадний, царськівласті 1847-1848 рр. провели так звану інвентарну реформу. В
кожномупомісті була заведена інвентарна книга, де записувалися нормипанщини та
інших повинностей. Але визначав їх сам поміщик. Селяни ж бачили в цій реформіще
одну спробуувічнити кріпацькі відносини і виступали протинеї.
2.Розвиток промисловості
-Поряд з підприємствами, заснованимина праці кріпаків, які поступово розорялися,
виникали купецькіпромисловіпідприємства,що були більш життєздатними і засно-
вувались на найманій праці.
-Починаючи з 1830-хрр., у промисловостіпочали застосовуватисьпаровімашини,
тобто починаєтьсяпромисловий переворот.
Промисловий переворотвідбувавсяу галузях:
-цукроваріння
1824р.-перший цукровий завод
Цукрозаводчики:Терещенки,Симиренки, Яхненки, Харитоненки
-металургіята машинобудування(за рахунок іноземногокапіталу)
-сукняна промисловість.
Торгівля:
-зовнішня переважала над внутрішньою через вузькість внутрішнього ринку
-нове явище –контрактовіярмарки, де торгівлявелася оптом
1817р.-Одеса отримала статус порто франко і стала ворітьми зовнішньоїторгівлі
Російськоїімперіїі найчисельнішим містом в Україні.
Транспорт
Чумацтво-перевізницький бізнес

13. 1823р.-перший пароплав«Бджілка»
1863р.-перша залізницяОдеса-Балта
Колоніальний характерекономіки України
Політика царизму в Україні була спрямована на те, щоб перетворити Україну на
ринок збуту російськихпромисловихтоварів. Україна ж була постачальником на
ринок сільськогосподарськоїпродукціїта продуктів її переробки. Що ж до місця
України в зовніш- ній торгівлі Російськоїімперії, то вона виступала як основний
постачальникзерна (зокрема пшениці), що вирощувалось головним чиному Степо-
вій Україні і вивозилосяв Європу через чорноморськіпорти.
Антифеодальна боротьба селянства
Селяни, продовжуючи вірити в «доброгоцаря» зверталисядо нього зіскаргами.
Іншими формамипротесту були: відмова від сплати оброкута праці на панщині,
підпали поміщицькихмаєтків, вбивства поміщиків та їх управителів, утечі, зброй-
ний опір представникамвлади.
Ще одним осередком опорубули військовіпоселення, що почали створюватисьцар-
ським урядом з 1817 р. на землях, заселенихдержавними селянами з метою економії
бюджетнихкоштів на утримання війська. У військових поселенняхселянськісім'ї
не тільки займалисяземлеробством,а й утримували власним коштом 1-2 солдатів.
Життя військовихпоселенцівсуворо регламентувалося.Вони повиннібули встава-
ти, відпочивати, працювати тільки за командоюкапралів. Усічоловіки мали займа
тися муштрою.
-1817 р.-повстаннябузькихвійськовихпоселян при спробіперевести їх в розряд
військовопоселенцівпідняли повстання Бузькікозаки на Херсонщині.
1819р-повстання військовихпоселенців вЧугуєві .Уряд пославтуди два полки з
артилерією. Повсталітрималисядва місяці, післячого насталарозправа. Не менше
80 осіб було забито на смерть шпіцрутенами.
1829р.-повстання військовихпоселенців вс.Шебелинка

14. 1813-1835рр.-селянський рух на Поділлі, очолений УстимомКармалюком (україн-
ським Робін Гудом) . За непокорувін був відданий поміщиком у рекрути, але 1813 р.
втік з уланськогополкуі повернувсяна батьківщину. Організувавши групу народ-
них месників, Кармалюк упродовжчвертістоліття вів свою боротьбу. Його загоном
було здійсненопонад сто нападівна поміщицькімаєтки та на місцевихбагатіїв. Але
1835 р. Кармалюк потрапиву засідку, і його було вбито.
1855р.-«Київська козаччина»
Під час Кримськоївійницарський уряд видав у січні1855р. маніфестпро створення
державного опоплченнявПетербурзькій і Архангельській губерніях. Але селяни
України зрозуміли, що це стосуєтьсяїх.Селяни складали списки козаків,а записав-
шися, вели себе як вільні люди-не відбували панщину, не виконували розпоряд-
жень поміщиків, створювали власніоргани самоврядування, відбирали впоміщи-
ків землю імайно. На придушення повстанняуряд кинув значнісили.
1856р.»Похід вТаврію по волю»
Приводом масовихутеч до Криму стали чутки, що царзакликавселян заселяти
спустошенівійною місцевостіКриму, а прибулим дарував волю.Щобспинити їх,
уряд виставивпости на переправах.Селянивели справжнібитви з військами.
Антифеодальний рух на західноукраїнських землях.
1810-1825рр.-на Прикарпатті традиційний опришківський рух -понад десять років
діяв загін, очолюваний Мироном Штолюком. Лишеза допомогою значноївійськової
сили владі вдалося розгромитиповстанців. 1830 р. Штолюка було страчено.

15. 1831р.-на Закарпаттіспалахнули холернібунти, приводом до яких стали обмежен-
ня пересуванняу зв'язку з епідемією холери в краї. Але при цьому селяни виступа-
ли взагаліпроти всієї системи земельнихвідносин вкраї. Хоча вони були розгром-
лені, але влада дійшла певнихвисновків і пішла на якісь поступки.
1843-1844рр-значногорозмахунабуло повстанняна Буковині, яке очоливЛук'ян
Кобилиця. Під його керівництвом мешканці22 буковинськихсіл оголосилиліса і
пасовиська своєю власністю, вигнали поміщиківі представниківвлади. Уряд
застосуваввійськовусилудляпридушення повстання.Л.Кобилицюзаарештували.
Національне відродження на Західній Україні.
На західноукраїнськихземляхпочаток національного руху був пов'язаний із захід-
ним впливом:політикою австрійського«просвіченогоабсолютизму»та з європей-
ським романтизмом. Центром першоїхвилі національного відродженняспочатку
був Перемишль.
Зачинателінаціональноговідродженняв Західній Україні вийшли із середовища
греко-католицькогодуховенства.
1816 р.- священики Михайло Левицький і Іван Могильницький заснували уПере-
мишлі Товариство греко-католицькихсвященників з метою розповсюдженнярелі-
гійних текстів українською мовою. Вони відкривали школи. І. Могильницький,
створивши 1822 р. граматикуукраїнськоїмови і трактат «Відомостіо руськім язи-
ці» , довів, що українська мова є рівно- правною слов'янськоюмовою,а не діалек-
том російськоїчи польськоїмов.
Граматики української мови були створенітакож Й. Лозинським (1833 р.) і Й. Левицьким
(1834 p.)

16. «Руська трійця» -1833-1834рр. М.Шашкевич, І. Вагилевич, Я.Головацький
І.Вагилевич М.Шашкевич Я.Головацький
у Львові.За мету вони ставили боротьбупроти національногогноблення, виступали
за поширеннязнань про українську історію, традиції, перетворенняукраїнської
мови на літературну.
1836р.-М.Шашкевич вперше виголосивпромовуукраїнською мовою
І.Вагилевич-перклад «Слова про похід Ігорів» українською мовою
1837 р. –у Пешті (Угорщина)Я.Головацький видавальманах«РусалкаДністровая»,
майже весь тираж якого був конфіскований (розійшлосялише 200 примірників). Ця
збірка вперше впровадила народнумовугалицькихрусинів у літературу і довела,
що між їхньою мовою і мовою українців з Російськоїімперіїне існує суттєвих відмін
ностей, а отже, галичани і наддніпрянцістановлять один народ.
Кирило-Мефодіївське товариство
1846-1847р.р.
Під впливом шевченківськихідей у січні1846 р. в Києві виникло Кирило-Мефоді-
ївське товариство. Ініціаторами його створеннявиступили вчитель з Полтави Ва-
силь Білозерський, чиновник канцеляріїКиївськогогенерал-губернатораМикола
Гулак, професорКиївськогоуніверситету Микола Костомаров, письменник Пан-
телеймон Куліш, етнограф ОпанасМаркевич. У квітні 1846 р. до товариства всту-
пив Тарас Шевченко. Організаціябула названа на честь слов'янськихпросвітите-
лів Кирила і Мефодія. Восени1846р. вона налічувала 12 осіб

17. В.Білозерський М.Костомаров П.Куліш
2 програмнихдокумента:
«Книга буття українського народу» «Статутслов’янського товариства
«Закон Божий» (авторМ.Костомаров) святих Кирила і Мефодія»
-на тлі всесвітньоїісторії доводиться
окремішність українського народу Головніідеї Головніправила
-ідея месіанства-керівнароль укураїн-
ського народуу визвольній боротьбі
усіх слов’янськихнародів
Головніідеї:
-кожний слов’янський народповинен мати свою вамостійність
- кожний слов’янський народ повинен жити в народоправствіі загальній рівності
- слов’янськінароди повинніоб’єднатисяв слов’янськуфедераціюз центром в
м.Києві
-очолювати федераціюповинен парламент Слов’янський Собор
-правління, освіта і законодавствоповиннізасновуватись на християнській релігії.
Головноюметою товариство вважалодосягненняУкраїною державноїнезалежності
на зразок СШАабо Французькоїреспубліки.Державна незалежність країни бачи-
лась у федеративній спілцітакихсамо незалежнихслов'янськихдержав, кожна з
яких мала б становити штат або розмежовуваласяб на кілька штатів. Центральним
містом цієї федераціїмавбути Київ.
Головніправила:

18. - ідею визволенняслов'янськихнародівз-під іноземногопануваннята їх єднання
передбачалосяпоширювати головним чином за допомогоюпросвітницькоїдіяль-
ності
-товариство визначаєсвоїми покровителями св.КирилаіМефодіяі приймаєсвоїм
знаком перстень, абоіконуз іменами чи зображеннямицих святих
-кожний член товариства може прийняти нового члена, не повідомляючийому
імена інших членів
- правило «Мета виправдовуєзасоби»товариство визначаєбезбожним
-кожний новий член приносить присягуне видавати нікого з побратимів
-у випадку, коли член потрапляє до рук ворогів необхідно допомагати йогородині.
Члени товариства вели активнугромадсько-політичнудіяльність:вони поширюва-
ли своїідеї за допомогоюпрокламацій («До братів українців», «До братів великоро-
сів і поляків»), творів Т. Шевченка;піклувалисяпро розвиток національноїосвіти,
збирали кошти на відкриття народнихшкіл, виданнякниг. Кирило-Мефодіївське
товариство проіснувало трохи більше року. У березні1847 р. за доносомвоно було
викрите. Члени товариства були висланіу різні губерніїРосійськоїімперії.
В.Білозерський склавпроект упровадженняв Україні мережі початковихнавчаль-
них закладів. Збиралисякошти на виданняпопулярних книг. П. Куліш написавпер
ший український підручник, а також першу українську азбуку(«кулішівку»). Що
стосуєтьсяпитань досягненняполітичнихцілей, тут погляди членівтовариства
розходилися.Представники помірно-ліберальногокрила (М. Костомаров, В. Біло-
зерський, П. Куліш) виступали за реалізацію програмнихцілей шляхом реформ.
Представники радикально-демократичного крила (М. Гулак, І. Посада, Т. Шевчен-
ко) виступали за необхідність народногоповстання, встановленняреспубліки, вбив-
ство царськоїсім'ї.
Історичне значенняКирило-Мефодіївськоготовариства
-уособлювалиперехід від академічногодо культурно-просвітницькогоетапу
-знаменували перехід керівноїролів національномувідродженнівід нащадків
козацькоїстаршини до різночинноїінтелігенції

19. Революція 1848-1849рр. в західноукраїнських землях
1.Скасуваннякріпацтва:
-в квітні 1848р.-вГаличині
-в серпні1848р.-вБуковині
-1853р.-Закарпаття
За скасуванняпанщини поміщики отримали грошові відшкодування від держави і
звільненнявід низки податків. Крім того, за ними залишалися так звані сервітути,
тобто ліси і пасовища, якими користувалися селяни. На підставі закону селяни
могли й даліними користуватися, але були зобов'язані платити за них поміщикам
на основі «добровільних угод». Це спричинило численні виступи протесту селян.
2. Створеннянаціональнихорганізацій
Поляки-ЦРН
Зпольщеніукраїнці-Руський Собор
Українці-2 травня 1848 р. українська інтелігенціята уніатське духівництво створи-
ли у Львові політичнуорганізацію Головна руська рада (ГРР)на чоліз відомими
церковними діячами Г. Яхимовичем і М. Куземським.Керівники ГРР вимагали
розділуГаличини на Західну (польську)та Східну (українську), до складуякої
увійшли б Північна Буковина та Закарпаття. Але імператорський уряд відмовився
провести цю реформу.
-15 травня 1848р.-перша українська газета «ЗоряГалицька»
-створили видавництво «Галицько-руськаматиця»
3. У червні 1848 р. у Празі пройшов Слов’янський з'їзд .Учасники з'їздунамагалися
об'єднати три галицькі політичні організації — ГРР, ЦНР, PC. Було підписано
загальний програмний документ «Вимоги українців у Галичині». Але з'їзду не
вдалося примирити діячів трьох політичних організацій.
4.Імперська влада, аби запобігти подальшому підйому національно-визвольного
руху в Галичині, надала 39 місць у рейхстазі (парламенті) депутатам від українців.
У липні 1848 р. рейхстаг почав свою роботу. Від Східної Галичини було обрано 25

20. депутатів, від Буковини — 7. Активними захисниками інтересів українців були
депутати Л. Кобилиця та І. Капущак.
5.Жовтень 1848р.-Собор руських вчених у Львові-виступ Я.Головацького про
необхідність впровадження української мови в освіту. За його пропозицією було
відкрито кафедру української мови в Львівському університеті
6.1-2 листопада1848р.-збройне повстання у Львові-вперше піднято синьо-жовтий
прапор
7. Селянський депутат рейхстагу Л. Кобилиця в листопаді 1848 р. організував
визвольний похід по Буковині. З озброєним загоном своїх прихильників він їздив
буковинськими селами, виганявзвідти австрійських чиновників і землевласників,
передавав землю селянам. Повстання швидко поширювалося. Австрійська влада
змушена була задіяти проти повсталих регулярні війська. Л. Кобилицю було
схоплено, і під час тривалого слідства і тортур він помер.
незважаючина поразкуукраїнського національно-визвольного руху в ході револю-
ції 1848-1849 pp., імперська влада була змушена провести важливі реформи:
- скасування кріпосного права;
- уведення конституційного правління;
-наданняукраїнцям місць у рейхстазі(це було зробленовперше)
-відкритокафедруукраїнськоїмови у Львівськомууніверситеті
-випущено першу українську газету«ЗоряГалицька»
Революція1848-1849 pp. сприяла формуванню національної самосвідомості
українського народу, зростаннюйого політичноїактивності.
Лук’ян Кобилиця

21. Перша залізницяна західноукраїнськихземлях -1859р. Львів-Перемишль
Колоніальний характерекономіки західноукраїнськихземель позначивсяі на стані
промисловості. Австрійський уряд, австрійськіта іноземнікапіталісти штучно під-
тримували їх відсталість, свідомогальмували промисловий розвиток. Через це ряд
галузей промисловості, особливообробної - цукрова, текстильна,шкіряна, скляна,
фаянсово-порцелянова, паперова,сірникова, машинобудівна, не витримуючи кон-
куренції більш дешевихвиробів підприємстврозвиненихзахіднихпровінцій Авст-
ро-Угорщини, не тільки не йшли на піднесення, а занепадали.Так, на кінець XIX
ст. у Східній Галичиніне стало жодногоцукрового заводу, всівони були закриті.

22. Культура України в першій половині ХІХ ст.
Галузі Досягнення культури
Освіта За статутом 1828 р. парафіяльні школи стали трикласними;
- в гімназіях навчаннятривало за статутом 1828 р. - 7 років Гімназії
існували лише в губернськихі окремих повітових містах.
Для навчання середньої освітиі виховання дочокдворянбулизасновані
інститути шляхетних дівчат.
Проміжне місце між гімназіями й університетами займалиліцеї, яких в
Україні було три:
1800(5)р.-Кременецький на Волині
1817р-Рішельєвський вОдесі
1820р.-Ніжинський, заснований на кошти братів О.А. і І.А. Безбородьків.
1805р.-Харківськийуніверситет, заснованомуза ініціативою
В.Каразіна Першим ректором університету (1805-1811рр.) був
професорросійськоїсловесностіІ. С. Рижський, післянього П.Гулак-
Артемовський
1834р.-Київський університетПершим ректором ставвідомий учений-
природознавець, філолог,фольклористта історик професор
М. О. Максимович.
Західна Україна
1817р-інститут Оссолінських
1844р.-Технічнаакадемія, Торгівельнаакадемія
Наука Математика
М.Остроградський-академік Петербурзькоїакадеміїнаук

23. Т.Осиповський-авторпідручника «Курс математики», який використо
вувався не одно десятиліття
М.Максимович-понад100 праць із питань ботаніки, зоології, фізики,
хімії
М. І. Пирогов-визначний хірург, засновник польовоїхірургії
І.Орлай-медицина,ректорРішельєвського, а
згодом-Ніжинськоголіцеїв
Література І.Котляревський «Енеїда»,«Наталка
Полтавка», «Москаль чарівник»-
нова українська література

24. Основоположник художньоїпрози-Г.Квітка-Основ’яненко «Маруся»,
«Конотопськавідьма»
Байкарі:
П.Гулак-Артемовський «Пан та собака»
Є.Гребінка «Ведмежий суд», «Віл»
М. Гоголь-критичний реалізм,демонологія
«Тарас Бульба», «Вечори на хуторі поблизуДиканьки»
П.Куліш-«Чорна рада» (1857)-перший історичний роман
Театр 1817р-Харківський театр-директорГ.Квітка-Основ’яненко
1819р.-Полтавський театр-директорІ.Котляревський
1819р-перша музична п’єса «НаталкаПолтавка»

25. Видатний актор-М.Щепкін
Музика Й. Вітвіцький-піаніст,композитор, педагог
А.Єдлічка-музиканті педагог на Полтавщині
І.Вітковський-викладачХарківськогоуніверситету
М.Вербицький
Образотворче
мистецтво
Класицизм і романтизм
Портретисти:
Боровиковський
В.Тропінін «Дівчина з Поділля»

26. Пейзажисти:
І.Сошенко
В.Штернберг СадибаТарновських в Качанівці
Т.Шевченко
Автопортрет
Катерина

27. Скульптура
«Дари в Чигрині»
І.Мартос Пам’ятник Арману де
Рішельє
В.Демут-Малиновський Пам’ятник Володимиру Великому (Київ)

28. Архітектура Наприкінці XVIII — у першій пол. XIX ст. в Україні почали виникати
пейзажніпарки. У м. Уманіу маєтку магната Потоцького було
закладенопрекраснийпарк «Софіївка», на околицяхм. БілоїЦеркви,
в долинірічки Рось, розкинувсяпарк «Олександрія», на Чернігівщині
почали створювати Тростянецький дендропарк,а у Львові —
Стрийський парк.
«Софіївка»
В. І.Беретті-класицизм
Головний корпус Київського національного університету
ім. Тараса Шевченка (1842)
Тома де Томон Театрв Одесі
А.І.Меленський –Театрв Києві

29. Кримська війна (1853-1856)
Реформи 60х -70х років ХІХст.
Причини реформ:
1.Поразка в Кримській війні показалавідсталість Росіївід провідних держав
Європи (основноюпричиноюякоїбула наявність феодально-кріпосницької
системи);
2.Ринковівідносини, що зроджувалися, вимагалинаявностівільнихкапіталіві
вільних робочихрук;
3.Наростаюча кількість селянськихповстань могла призвести до великих
соціальнихпотрясінь.
Селянська реформа (19 лютого 1861р.)
У січні 1857 p. при уряді почав діяти Таємний комітет з селянського питання, який че-
рез рік був перетворений у Головний комітет. Наступним етапом у підготовці проекту
реформистало створення в 1858 p. виборнихгубернськихдворянськихкомітетів для
підготовки пропозиційіз вироблення проекту реформиз урахуванням місцевих умов.
Майже одночасноприГоловномукомітеті було утворено редакційнікомісії, до складу
яких увійшли представники міністерств, губернськихкомітетів, експерти від дворян-
ських зібрань.
19 лютого 1861р. Маніфест, Загальнеположенняпро селян, що вийшли з кріпосної
залежностіта інші акти про селянськуреформу(всього 17 актів) були підписані
царем.
Закони від 19 лютого 1861 р. дозволили чотири питання:
1) про особисте звільнення селян; селяни отримали право на:
-на самостійний, без дозволу поміщика, вступ у шлюб,
- укладення договорів;
-вільне заняття торгівлею і промисловістю;

30. - ведення своїх судових справ;
- участь у роботі органів громадського самоврядування;
- придбання рухомої і нерухомої власності;
-успадкування майна
Феодальний пережиток-тілесні покарання для селян
2) про земельні наділи і повинності звільнених селян;
2 типи наділів
Вищий (12дес.) Нижчий (4 дес.)
Нечорнозем’я Чорноземні
Південь
Різниця між дореформенною і пореформенною землею-відрізки
3) про викуп селянами своїх земельних наділів;
Розміри викупних розмірами дореформених селянських феодальних повинностей
(обро- ку). 20-% викупної суми селяни виплачували готівкою, а 80% поміщики
отримували від держави, яка в свою чергу збирала ці гроші з селян на виплату
протягом 49 років. Іншими словами, уряд надавав селянам (тичасовозобов’яза-
ним) для розплати з поміщиками кредит на 49 років під 6% річних. Щодо тимчасо-
возобов'язаних селян поміщики зберігали численні права феодально-кріпосниць-
кого характеру: на вотчинну поліцію та опікування громадами тимчасовозобов'язаних
селян, нагляду за підтриманням громадського порядку і громадської безпеки, контролю
за діяльністю сільських старост та ін. Було обмежено право селян використовувати
землю на свій розсуд (наприклад, без згоди поміщиків вони не могли змінювати порядок
сівозмін чи збільшувати орну землю). Конкретні норми відносин між поміщиком і
тимчасовозобов'язаними селянами, які мешкали на його землях, закріплювалися в
"уставних грамотах".
4) про організацію селянського управління.
зберігалася общинна форма землекористування. Община була власником землі, так
як вона (а не кожен окремий селянин)викуповувала землю, і всередині громади ця
земля періодично перерозподілялася між селянськими дворами. Община платила
податки і повинності, розподіляла їх між своїми членами. Усі члени общини щодо
виплати податків, повинностей і викупних платежів були пов’язані круговою
порукою, і за неплатників платили справні платники. Але община, в свою чергу, за
рішенням сільського сходу могла неплатника покарати аж до публічної прочуханки або
примусово віддати на заробітки. Органами селянського самоврядування в сільських
громадах, які об’єднувалиселян-домогосподарів в селах, були мирові сходи, які обирали
сільських старост та інших посадових осіб. Сходи вирішували питання порядку
користування землею, звільнення з общини і прийому в неї, стягнення недоїмок.
Осоливості реформи в Україні:

31. На Правобережжі селянська реформамала ще й політичне підґрунтя з метою підірвати
вплив польськихземлевласників і привернути українськихселян на свій бік. Улітку
1863 p. уряд видавзакон, який змушував поміщиків Південно-Західногокраю при-
пинити тимчасовізобов’язанняселян інегайно перевести їх у категорію власників.
Запроваджувавсяобов’язковий викуп наділів, а викупні платежізменшувалися
на 20%. У підсумку на Правобережжіселяни одержали земельні наділи не менші, ніж
вони мали до 1861 p., відповідно до інвентарнихправил 1847–1848 pр. Становище
державних селян, що складали в Україні близько 50% всього селянства, визначав указ
(листопад 1866 p.) про їх поземельний устрій. Згідно з документом, державні селяни
зберігали всінаділи, якими користувалисядо реформи, але не більше 8 десятин
на душу в малоземельнихгуберніяхі не більше 15 десятин -у багатоземельних. Вони
мали право відразу викупити свої земельні наділи, викупні платежі за які були меншими,
ніж у поміщицьких селян, або щорічно сплачувати в казну державний оброчнийподаток.
Зрештою, державні селяни одержали майже вдвічібільші, ніж поміщицькі, земельні
наділи.
Значенняреформи:
1.Реформавідкрила можливостідлярозвиткуринкових відносин, модернізації
народногогосподарства.
2.Реформазалишила багатофеодально-кріпосницькихпережитків
(«тимчасовозобов’язаніселяни»,селянськаобщина-громада, малоземелляі беззе-
мелляселян)
Буржуазно-демократичні рефоми 60х-70х років
Назва Рік Зміст реформи Наслідки
Земська 1864 Запроваджувалися безстановівиборні
органи місцевогосамоврядування -
земства. Вони обиралисявсіма стана-
ми на трирічний термін і складаласяз
розпорядчихорганів: повітових та гу-
бернськихземськихзборів, та вико-
навчих: повітовихта губернськихзем
ських управ. Земства несли відпові-
дальність за народнуосвіту, за охоро-
ну здоров'я, за своєчасніпоставки про
довольства, за якість доріг, за страху-
вання, за ветеринарнудопомогута ін-
ше.Все це вимагало великихкоштів,
тому земствам було дозволено вводи-
ти нові податки, обкладати населення
повинностями, утворювати земські
капітали на основідоброчинних
-розвиток регіо-
нів;
-відсутність по-
літичноївлади,
фінансування
На Правобереж
жі земства були
запровадженів
1911р.-через по-
боюванняца-
ризму польсько
го національно-
го руху

32. внесків.
Міська 1870 В містах вводилосявиборнесамовря-
дування - міські думи, які обиралися
на чотири роки. Міська дума обирала
свій постійно діючий виконавчий ор-
ган - міську управу, що складаласяз
міського голови і кількохчленів. Пра
во обирати і бути обраним до міської
думи мали право лише мешканці, які
володіли майновим цензом (переважно
власники будинків, торгово-промисло-
вих закладів, банків - одним словом
торгово-промисловабуржуазія).
-бурхливий роз-
виток міст
-відсутність по-
літичноївлади,
фінансування
Судова 1864 Вводили
- безстановість (рівний для усіх ста-
нів);
-гласність (публічність);
-інститут присяжних засідачів, рішен-
ня яких вважалисяостаточними, він-
шому випадкумогли бути оскаржені
в судовій палаті;
-адвокатуруі змагальність сторін;
-для розборудрібних справ з позовом
до 500 р. в повітах і містах вводився
мировий суд з вибраними на 3 роки
мировими суддями
- Рішення окружних судів, в яких бра-
ли участь, присяжні засідателі могли
бути оскарженілише в тому випадку,
якщо було здійсненопорушенняза-
конного порядкусудочинства.Апеля-
ції на ці рішення розглядав Сенат.
-демократич-
ність суду;
-окремі суди
для військових
і духівництва
Військова 1864-1874 -Положення про загальнувійськову
повинність длячоловіків, що досягли
21 року на 6 років –длясухопутних
військ , у флоті - 7 років .Призовуне
підлягали єдиний син у батьків, єдиний
годувальник у родині, а так само якщо
старший брат призовникавідбуває або
відбув службу.. Для тих,хто отримав
початковуосвіту термін дійсної служби
скорочується до 4-х років, які закінчили
міську школу - до 3-х років, гімназію -
Зміцненняармії
Збереженняті-
леснихпока-
рань для солда-
тів

33. до півтора років, а мали вищу освіту -
до півроку
–поділ країни на 15 військовихокру-
гів (3-в Україні)-дляшвидкої мобіліза
ції
–перозброєнняармії
-створеннямережі кадетськихкорпу
сів (для підготовки офіцерів)
Освітня 1862-1864 Освіта безстанова
1864р.-загальна початковаосвіта(дво-
класніі трикласнішколи)
Народні училища-4річне навчанняз
отриманням певноїпрофесії
Дозволеновідкривати приватнінав-
чальнізаклади
Гімназії
Реальні Класичні
для вступу до тех- для вступу до
нічних інститутів унівеситетів
Запроваджено:
-середню-вищужіночу освіту
-автономію університетів
Покращення
освіти
1887р.-закон
про «кухарчи-
них дітей»-за-
борона дітям
нижчих станів
вступати до
вищих навчаль
них закладів
Цензурна 1865
Цензурі підлягали твори обсягом до
20 друкованих сторінок, 25 сторінок
перекладеноготексту
Розвиток літе-
ратури
Фінансова 1860-1862 1860р.-буловідкрито Державний
банк,що дозволилоконтролювати
обіг фінансів
1862р.-запроваджено кошториси,що
сприяло покращенню оподаткування
Упорядковано
обіг фінансіві
оподаткування

34. Громадівський рух
У 1859 р. колишні кирило-мефодіївці(М.Костомаров, В.Білозерський,П.Куліш)
створили у Петербурзі першу українську громаду -культурно-освітню організацію,
яка мала на меті сприяти розвитку народної освіти, свободілітературного слова,
поширенню національноїідеї, формуванню національноїсвідомості. Самена цих
ідеях базувався перший в імперії український часопис «Основа», (1861-1862)навколо
якого групувалися вже відомі діячі національного руху М. Костомаров (написання моно-
графічних досліджень та упорядковуванням збірників документальних джерел з історії
України), В. Білозерський (видання публіцистичного та літературно-художнього україно-
знавчого часопису«Основа»українською та російською мовами), П. Куліш (заснування
друкарні для видання українськихкнижок) Виникають громадив Харкові, Полтаві,
Чернігові, Одесі,Катеринославі.
На межі 1859-1860р.р. до таборуукраїнофілів прилучилися пред-
ставники полонізованих шляхетських родин, які сповідували ідеоло-
гію, зневажливу назву «хлопомани»(від польського«хлопи» -селяни).
Лідерами київськиххлопоманів, які перейшли на позиції українофіль-
ства, стали В.Антонович, Б.Познанський, Т.РильськийВони назива-
ли себе українцями, у щоденному побуті свідомо вживали народних
звичаїв. Відповідаючи на закиди з польського бокуу зраді .В.Антоно-
вич, ідеолог «хлопоманства»
В.Антонович закликав полюбити народ,серед якогоживеш, повернутисядо народ-
ності, колись покинутоїпредками й активно працювати, щоб спокутувати гріхи
своїх батьківперед народом. («Моясповідь»)
На межі 1860-1861pp. гурток хлопоманівсаморозпустився, айого члени разом з
викладачами і студентами Київськогоуніверситету, серед яких були П.Чубинськии,
М.Драгоманов, утворили нове товариство "Українська громада"
Види діяльностігромад:
- головним своїм завданням вважали організаціюнародноїосвіти рідною мовою
(заснуваннянедільнихшкіл (1859-1862), написанняі виданнядляних підручників,
підготовкувчителівтощо);
-здійснення науковихрозвідок в галузіетнографії, мовознавства, історії;

35. -підготовкуі виданняпопулярнихкнижок-метеликів і поширенняїх серед селян;
-вистави і концерти для селян
-в Чернігові-газета «Чернігівськийлисток»
1863р.-Валуєвський циркуляр
Підготовка і вибух польськогоповстання1863-1864pp., побоюваннятого,що укра-
їнці за культурницькою діяльністю зажадають відродженняколишніхправ, а то і
незалежності, призвелодо виданняміністром внутрішніх справ Валуєвим 20 липня
1863 р. таємного циркуляру, який увійшов в історію як Валуєвський циркуляр. Він
забороняв, церквах, друкуванніпопулярної, релігійноїлітератури, крім художніх
творів. публічне вживанняукраїнськоїмови в державних установах, школах. Проб-
лема українськоїмови розв'язуваласязнаменитою фразою:"Ніякої окремоїмало-
російськоїмови не було, нема та бути не може". Не витримавши переслідувань з
бокуцарських властей, громади одназа одною самоліквідовувалисяабо ж були офі-
ційно заборонені.
В 70х роках громадівський рух відновився.
Київська громада
Стара громада-В.Антонович Молода громада М.Драгоманов
Написали листа царю «Відгук з Висували політичнігасла:
Києва», в якому завірили царя -автономія;
в своїй лояльності -громадівський соціалізм
1873р.-заснуванняТовариства агітаціяі розповсюдження
Нестора Літописця нелегальноїлітератури
1873р.-Південно-Західний відділ Росій- Після Емськогоуказу(1876)
ського географічноготовариства емігрували за кордон

36. (на чоліП.Галаган і П.Чубинський)
1874р.-ІІІвсеросійський археологічний
з’їзд-поштовх до розвитку української
археології
1874-1875р.р.-газета«Київськийтелеграф»
1882р.-часопис«Київськастаровина»
Під егідою Південно-Західноговідділубуло підготовленой вида-
но впорядкованіІ. Рудченком «Чумацкие народныепесни», а
також «Исторические песни малорусскогонарода»з пояснення-
ми В. Антоновича і М. Драгоманова. Найвагомішим науковим
проектом громадівцівстало видання «Трудов этнографическо-
статистической экспедиции в Западнорусский край» (у 7 т., 1872–
1879 рр.)-цінного наукового збірника етнографічних і фольклорних
матеріалів з українських етнічних географічного товариства під
керівництвом П. Чубинського, якийобробив та підготував до друку це видання
П.Галаган П.Чубинський
За науковоюпрацею громадівців пильне око царської поліції розгляділо загрозумайбут-
нього українськогосепаратизму(відділення). Найбільших зусиль у зведенні наклепів на
українськихдіячів доклав М. Юзефович, полтавськийпоміщик. Наслідком доносів і на-
клепів на українськийрух стало підписання царем 18 травня 1876 р. Емського указу.
Було заборонено:ввіз із-за кордонукнижок українською мовою;друкування і ви-
данняв Росіїоригінальнихукраїнськихтворів, перекладів, п'єс длятеатральних
вистав, текстів до нот, крім художньої літератури і історичних пам'яток. Указ лікві-

37. дував Південно-Західний відділ Російськогогеографічного товариства, заборонив
громади, встановивжорсткий контроль над художніми творами українською мо-
вою, які мали друкуватисяросійським правописом. Забороняласядіяльність теат-
ральних труп із суто українським репертуаром. Окремийпункт указу стосувався пер-
сонально Драгоманова й Чубинського,яким було заборонено жити в Україні. Емський
указ був серйозним ударом по українській науці, культурі і українськомурусів цілому.
Своючинність вій зберігав до 1905 р.
Виїхавши за кордон (1876), Драгомановзав'язавтісністосунки з українськими дія-
чами Галичини, разом з М. Павлюком та С. Подолинським ставвидавати журнал
"Громада"(1878-1879pp., 1882 р.) в Женеві(Швейцарія) М.Драгоманов відчував по-
требу вийти за межі культурно-просвітницької діяльностігромадівців і перейти до розв'я
зання політичних, соціально-економічних та національних проблем. Таким чином, погля-
ди Драгомановапривносилив українськийрух нову ідеологію, в якій він намагавсяпо-
єднати сучаснійомуєвропейськіполітичнівченнята ідеї виробленійого попередни-
ками в українськомурусі.
Братство тарасівців (1891-1893)
У національному русі виокремилася нова радикальна течія з виразною політичною спря-
мованістю. її учасники відмовилися від старої назви «українофіли» і стали називати себе
«свідомимиукраїнцями». Першою організацією «свідомихукраїнців» стало таємне
товариство «Братство тарасівців». Улітку1891 р. кілька студентів із Київського і
Харківського університетівприїхали до Канева й на могиліТ. Шевченка заприсяг-
лисяна все життя бути вірними заповітам національногогенія.Засновники братст-
ва відразу ж приступили до створеннятаємноїорганізаціїй виробленняпрограми.
Окрім Харкова, гуртки тарасівціввиникли в Києві, Одесі, Катеринославі, Полтаві,
Чернігові, Ічні та інших містах. До гуртків насамперед ішла молодь-студенти, дрібні
службовці, інтелігенти, які мали середню й вищу освіту. Ідейними натхненниками
організаціїстали Іван Липа, Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський,Микола
Міхновський

38. Б Грінченко М.Міхновський
У 1893 р. у львівськомучасописі«Правда» тарасівці опублікували свою програму:
-українці є самобутнім народом імають право на незалежне існування.
-«віддати усі свої сили на те, щоб визволити свою націю з гніту, у якому вона зараз
перебуває»
-утілення в життя ідеї соборності -нерозривноїєдностівсіхукраїнських земель
-зобов'язувалися«бути в усьому послідовними українцями»,розмовляти тільки
українською мовою,«вукраїнськомудусі» виховувати своїх дітей, вимагати викла-
данняукраїнською мовою вшколах, за кожної нагоди боронити українську справу.
Проголошення тарасівцями мети своєї діяльностідопомогло поліції визначити їх як не-
безпечну групу й установити за ними пильний нагляд. В 1893 p., гуртківці Харкова й
Херсона отримали зі Львова великіпартії забороненоїлітератури, поліціяпровела
серед тарасівцівмасовіарешти, через що братство припинило своєіснування.
У 1897 р. за ініціативою В. Антоновича й О. Кониського 20 українськихгромад,
утворили Загальноукраїнськубезпартійнуорганізацію(ЗУБО). Вона заснувалав
Києві видавництво «Вік», відкрила великукнигарню, улаштовуваламаніфестації
на Шевченківськісвята та ювілеїписьменників, дбалапро матеріальне забезпечен-
ня громадськихдіячів, яких переслідували російськівласті.
Народництво (російський революційний рух)
Після скасування кріпосного права серед різночинної інтелігенції сформувалася суспіль-
на течія, яку назвали народництвом. У ньому окреслилися тринапрями, представлені
своїмиідеологами. П. Лавров і його прихильники головним завданням вважали пропа-
гандусеред селян і робітників ідей соціалізму йпідготовку їх до боротьбипротисамо-

39. державства. М. Бакунін та його послідовники вбачали своє завдання у підготовці народу
до збройноїборотьбипроти держави й створеннісоюзувільних асоціацій виробників.
П. Ткачовпровідною силоюсуспільствавважавреволюційнуінтелігенцію, якамала
створити підпільнуорганізацію,скинути царя й повести народ до соціалізму. Тобто
в народництві сформувалися пропагандистська, анархістськай змовницькатечії. У
Києві діяв гурток чайківців(1872–1874), КиївськаКомуна (1873–1874), гурток «Пів-
деннихбунтарів» у Одесі з 1873 очолювавФ. Волховський
У 1874 почалося масовеходінняв народ (у селянство)демократичноїінтелігенціїНа
кінець 1874 царська влада заарештувалапонад тисячупропагандистів-народників.
Найактивніших з них було засуджено за процесом 193 (1877–1878).
В 1876 народникистворили революційнуорганізацію Земляі Воля. Своїм головним
завданням вона вважала підготовкуселянськогоповстання,визнавала можливість
особливого некапіталістичногосоціально-економічногорозвиткуРосії, основою
якого мала стати сільська община.
У 1877 південнібунтарі намагалисястворити у Чигиринськомуповіті таємну органі
зацію серед селян дляпідготовки повстання (Я.Стефанович), однак її незабаром роз
громила поліція (Чигиринська змова,1877).
«Земля і Воля»
«Чорний переділ» 1879р. «Народна Воля»
перейшли на марксистськіпозиції залишилисяна позиціях«громадів-
ідея робітничоїреволюції ського соціалізму+тероризм
В.Плеханов А.Желябов, С.Перовська, М.Кибальчич
Західноукраїнські землі в другій половині ХІХ ст.
3 течії: москвофіли, народовці, радикали
Верховенство поляків у Галичині після запровадження галицької автономії 1867 р. при-
звело до розколув українськомутаборі. Одна частина (старорусини)покладалася на

40. історію КиївськоїРусій Галицько-Волинського князівства, на церковнослов'янську
літературу, інша ж (москвофіли)шукала порятунку від полонізаціїв національно-
політичній орієнтації на Російськуімперію.
Народовці .Головноюметою народовцівбуврозвиток українськоїмови і культури,
підвищення культурно-освітньогорівня і національноїсвідомостіукраїнськогона-
селення. Крім культурно-просвітницької роботи, вони засновувалакооперативи,крам-
ниці, позичковікаси.
У середині1870-х pp. у Галичині з'явилася молода інтелігенція, яка критично оціню-
вала діяльність як народовців, так і москвофіліві прагнула надати українському
руху більш радикального характеру. Появуцієї течії на політичній арені знаменував
перший львівський судовий процес проти соціалістів1878 p., де серед звинувачених
були Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький.Вони вели соціалістичну
пропагандусередукраїнськогоселянствата робітництва і виступали з різкою кри-
тикою греко-католицькогодуховенства.
Велике значення для подальшого розвиткуукраїнського рухумав приїзд до Львова в
1894 р. молодогоісторика МихайлаГрушевського (очолив новостворену українську
кафедруісторії у Львівськомууніверситеті)
З оглядуна можливу війну Німеччини та Австрії з Росією, бажаючизабезпечити собі
міцний тил на випадоквоєнних дій, австрійський уряд зробивспробупримирити між
собою українціві поляків. 1890 р. - компроміс з польськими депутатами в галиць-
кому сеймі, розпочавши тим самим так звану нову еру у польсько-українськихвід-
носинах. Заумовами угоди польськастороназобов'язалася датизгодуна відкриття ук-
раїнськоїкафедри історії у Львівськомууніверситеті та ще однієї українськоїгімна-
зії, запровадженнядвомовностів учительськихгімназіях тощо. «Новоерівська»по-
літика не знайшла достатньоїпідтримки в українськомуполітичномутаборі і була
скасована
Назва Дата
створення
Керівники Основні ідеї і діяльність
Москвофіли Друга полови
на 60хроків
ХІХст. -1865
Д. Зубрицький
А. Добрянський
Ідея про етнічну тотожність росіян,
українців і галицькихрусинів «від
Камчатки до Карпат» запе речення

41. А.Наумович існуванняукраїнців як нації, а звід-
си й права українського народуна
державне життя, ствердженнянеоб-
хідностіоб'єднаннявсього слов'ян-
ського світупід патронатом росій-
ського самодержавстваВони мали
свої організаціїй товариства:
"Народний дім", , "Галицько-
руська матиця", винайшли
«язичіє»-сумішукраїнської,
російської, польськоїмові
видавали на ньомукнижки і
розповсюджували їх серед селян. В
1870р.створили політичнуорганіза-
цію «Руська рада»
Народовці Перша поло-
вина 60хро-
ків ХІХ ст.
В. Барвінський,
Ю. Романчук,
В. Навроцький,
К.Климкович
Народовцісповідували принципи
національного відродження,пропа-
гували народнумову в літературі
та школі. Ними засновано:
- 1861р-культурно-освітню
організацію "Руська бесіда"
– 1864р.український професійний
театр у Львові
-1868р.-товариство"Просвіту"
1873 р. -у Львові- Літературне това-
риство ім. Т. Шевченка, яке в 1892
р. реорганізувалосяв Наукове това-
риство ім. Шевченка.(1897 – 1913)
-посадуголови Товариства обіймав
М. Грушевський
-1885 р. народовцізаснували свою
політичнуорганізацію -Народнура-
ду ( голова-Ю.Романчук)
Радикали
1877-1878
наЛьвівському
судовому
процесі
І.Франко
Д.Павлик
Основніідеї:
-автономія
-досягненнясоціалізму
Діяльність:
-агітаціяі розповсюдженнянеле-
гальноїлітератури
1890р.-створили Русько-українську
радикальну партію

42. Утворення західноукраїнських політичних партій
Автономізм
Соціалізм
За сприянняМ.Грушевського
1895р.-Ю.Бачинський «Україна irredenta»
заклик до незалежності
-незалежники соціалісти
Утворення політичних партій на Наддніпрянщині
У 1897 р. в Києві на нелегальномуз'їздіпредставниківусіхгромад України було
створено Загальнуукраїнськубезпартійнуорганізацію на чоліз Володимиром
Антоновичем та ОлександромКониським
1897 р. у Харкові заходами Дмитра Антоновича (сина Володимира), Лева
Мацієвича та Михайла Русова виникла студентська група, на основі якої 1900 р.
була створена Революційна українська партія (РУП). Члени РУПу продовжили
політичну лінію Братства тарасівців. Один із колишніх тарасівців, харківський
адвокат Микола Міхновський 1900 р. видав у Львові брошуру під промовистою
назвою «Самостійна Україна». Ця книжка вперше проголошувала
загальноукраїнський ідеал «єдиної, нероздільної, вільної, самостійної України від
гір Карпатських аж по Кавказькі». 1904 р. були утворені дві ліберальні партії —
Українська радикальна партія (УРП) (Б. Грінченко, С. Єфремов) та Українська
демократична партія(УДП) (А. Лотоцький, Є. Чикаленко). їхні основні вимоги -
конституційна монархія, земельні реформи, автономія України в складі Росії.
Революційна українська партія
Українська народна
партія (УНП), 1902
Українська соціал-
демократична спілка,
Українська соціал-
демократичнаробітни-
РУРП
1890р.
І.Франко
М.Павлик
УНДП
1899р.
І.Франко
М.Павлик
УСДП
1899р.
М.Ганкевич
С.Вітик