2. У 2019 – 2020 н.р. педагогічний
колектив закладу приступив до
аналітичного етапу роботи над
науково – методичною проблемою
« Створення сприятливих умов для
повноцінного проживання дитиною з особливими
потребами дошкільного дитинства, формування
різносторонньої особистості з врахуванням фізичного,
психічного розвитку, індивідуальних можливостей і
здібностей шляхом використання корекційно –
розвиваючого потенціалу педагогіки М. Монтессорі».
3. Робота велася в таких напрямках:
Вдосконалення професійного розвитку педагогів,
самореалізація у професії, стимулювання інтересу
до творчості, ініціативи.
Оптимізація предметно – просторового
розвивального середовища.
Навчально – методичне забезпечення.
Виявлення труднощів у педагогів з метою їх корекції.
Аналіз проміжних результатів.
Підтримка інноваційної діяльності колективу.
Залучення батьків до активної участі в освітньо –
виховній роботі.
4. Кількісний склад педагогічних
працівників: 35
94%
37%
6%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
Вища освіта Спеціальна
вища освіта
середня
спеціальна
освіта
Якісний склад педагогічних працівників
Аналіз рівня освіти
педагогічних
працівників
5. Безперервне вдосконалення фахової освіти та
кваліфікації педагогічних кадрів центру відбувалося
завдяки курсовій підготовці та атестації.
У2019-2020 навчальному році було атестовано 9
педагогів – 26%,
курси підвищення кваліфікації пройшло – 7 педагогів
– 19%
Атестація
Курси
7. В порівнянні з минулим роком
83% педагогів мають першу та вищу
кваліфікаційну категорію, що на 14% більше в
порівнянні з минулим навчальним роком.
Педагогічні звання: 3 педагога, що становить
11% від загальної кількості.
Вчитель – методист – вчитель - логопед
Пилипей І.А.
Вихователь – методист – вихователі Маркевич
Н.Б., Лопачук Г.П.
Старший вихователь – вихователь -методист
Жильчук В.Є.
8. Моніторингові дослідження
Діагностування:
- Інноваційна діяльність (лютий),
- Самоосвітня діяльність (квітень)
- Професійна діяльність (травень),
Виходячи з даних діагностики, більшість педагогів
центру:
- налаштовані на пошук нових методів корекції;
- використовують творчий підхід до вирішення проблем
корекції, навчання та виховання дітей з особливими
потребами та дітей загального розвитку.
9. Інноваційна діяльність
Відбулися позитивні
зміни професійних
можливостей педагогів
щодо впровадження
інноваційних
технологій.
Згідно проведеного
моніторингового
дослідження 95%
педагогів проявляють
активний інтерес до
інновацій і приймають
участь у різноманітній
інноваційній
діяльності.
10. За результатами діагностики педагоги центру
впроваджують з позитивним результатом такі
інноваційні технології: здоров’язберігаючі – 80% ;
казкотерапія – 65%; музикотерапія – 70%;
імаготерапія – 44%; М.Монтессорі – 39%; ізотерапія
– 29%; мнемотехніка 28%; піктограми – 66%;
моделювання – 28%; логоритміка 34%; сенд – плей
– 24%; ІКТ- 24%; проектна технологія – 23%.
Позитивна динаміка впровадження таких технологій:
проектна технологія, казкотерапія, імаготерапія.
Розширили використання методів візуалізації
(піктограми, картки – схеми, моделі).
Ввели в розклад заняття з ерготерапії.
11. Психологічна служба активно працює над впровадженням
арт-терапії(імаготерапію, мандала терапію, ізотерапію,
казкотерапію, фототерапію, кольоротерапію), що ефективно
вплинуло на психоемоційний стан дітей, розвиток творчості,
креативності дітей з особливими потребами.
Вчителі – логопеди та вчитель – дефектолог активно
впроваджують метод наочного моделювання, ігротерапію,
систему PECS, ABA – терапію.
Вчителі – реабілітологи вводять у реабілітаційні заняття
роботу з балансирами, фітбол – гімнастику, елементи
кінезеотерапії, що дає змогу посилити інтерес дітей до занять
з фізичної реабілітації та покращує їхню результативність.
Ефективним та результативним є використання музичними
керівниками логоритміки, шумових казок, паперових
оркестрів, занять з музикотерапії.
Використання технологій залежить від специфіки нозологій,
кількості дітей з множинними вадами. Тому щороку результат
різниться.
12. Використання ІКТ в корекційно –
розвивальній роботі з дітьми з ООП
Аналіз показав, що 97%
педагогів закладу вміють
орієнтуватися в
інформаційному просторі,
отримують інформацію та
оперують нею відповідно до
власних потреб.
З метою підвищення
ефективності корекційного
процесу 28% педагогів
використовують
мультимедійні презентації
та комп’ютерні ігри з
позитивним результатом.
13. Протягом року проводилася робота по
впровадженню проектного методу у корекційно –
освітній роботі закладу
Ми розглядали цей метод як особливий механізм взаємодії сім’ї
та педагогічного колективу.
Батьки були не тільки джерелом інформації, реальної допомоги та
підтримки дитини і педагога у процесі роботи над проектом, а також стали
безпосередніми учасниками корекційного процесу, збагатили свій
педагогічний досвід та отримали задоволення від свої успіхів та успіхів
своїх дітей.
14. Проект «Казка
мудрості навчає,
радить та застерігає»
Автор практичний
психолог Валькевич Л.
Родзинкою проекту
стала інтерактивна
вистава з елементами
імпровізації спільно з
батьками де панувала
атмосфера свободи,
творчості, позитивних
емоцій.
16. Професійний розвиток педагогів
Сьогодення потребує якісно нової особистості
педагога - компетентного фахівця налаштованого на
безперервну освіту.
Тому педагоги активно вивчають інноваційні
педагогічні технології, апробують їх та
впроваджують в освітньо - корекційну діяльність,
займаються безперервно самоосвітою. А набуті
знання поширюють у процесі обміну досвідом під
час відкритих заходів, майстер-класів, практичних
занять, семінарах – практикумах, педагогічних
радах.
17. Участь у роботі міських, всеукраїнських та
міжнародних методичних заходах:
Міжнародна науково практична конференція «Стратегії
навчання в інклюзивних класах через основні предмети та
мистецтво» березень 2020р. (педагоги закладу).
Навчальний тренінг Н. Базими «Розвиток мовлення у дітей з
РАС» вересень 2019р. (вчителі – логопеди)
Семінар Н. Базими «Розвиток мовленнєвої активності дітей з
аутичними порушеннями» листопад 2019, на базі центру
«Пагінець» (вихователі, спеціалісти)
Науково – практичний семінар «Комплексний супровід дітей з
РАС» 10 грудня 2019р. (Жильчук В.Є., Тишкун В.А.)
Обласна науково – практична конференція «Фізична
реабілітація у відновному лікуванні хворих з різними
нозологіями і травмами. Сучасні практики та перспективи»
грудень 2019р. (вчителі – реабілітологи).
18. Фестиваль Педагогічних ідей, грудень 2019р.
(Жильчук В.Є., Маркевич Н.Б., Тишкун В.А.)
Конференція «Проблемна поведінка дітей та
підлітків. Зрозуміти і допомогти» листопад 2019р.м.
Львів. (Валькевич Л.В.)
Навчально – практичний семінар «Методи навчання
та виховання дітей з порушеннями психофізичного
розвитку» листопад 2019р.м. Київ (Валькевич Л.В.)
Семінар «Корекція психосоматичних проявів
методами арт – терапії» грудень 2019р. м. Київ.
(Валькевич Л.В.)
Тренінг «Особливості емоційного розвитку дітей з
аутизмом. Сенсорні особливості як фактор впливу на
агресивні прояви дітей» грудень 2019р., м. Луцьк
(Валькевич Л.В.)
19. Оцінка професійної діяльності
Протягом навчального року методична служба вивчала
професійну компетентність педагогів, шукала шляхи розкриття
творчого потенціалу.
Оцінка професійного розвитку педагогів була проведена за
методикою ISSA .
Цільові напрямки: «Взаємодія з батьками», «Планування»,
«Методи навчання. Організація діяльності дітей», «Розвивальне
середовище», «Професійний розвиток»
Результати оцінювання:
Високий рівень – 46%
Достатній рівень – 42%
Середній рівень – 8%
Низький рівень – 4%
В порівнянні з минулим роком, збільшилася кількість педагогів з
високим рівнем професійного розвитку .
21. Спрямованість методичного супроводу
професійного розвитку педагогів.
Всі форми методичної роботи планувалися в системі, на
засадах диференціації та індивідуального підходу,
залежно від запитів, потреб педагогів, їх професійних
можливостей та досвіду.
Перевага надавалася адресній допомозі, підгруповим,
індивідуальним та дистанційним формам методичної
роботи.
Адресна спрямованість методичних заходів дає змогу
педагогам покращити якість освітньо- корекційної
діяльності, розвинути власний творчий потенціал.
Такий підхід сприяв удосконаленню практичних умінь
педагогів, забезпечив активну самоосвіту педагогічного
колективу, покращив теоретичний рівень знань.
22. Форми та методи методичної роботи
Засідання педагогічних рад проводилися у
нетрадиційних формах з використанням
мультимедійної системи, інтерактивних форм
роботи з кадрами (методичне асорті, вернісаж думок
тощо)
До ролі модераторів інтерактивних ігор були
залучені як досвідчені, так і молоді педагоги.
Обговорення актуальних питань дало змогу почути
думки педагогів щодо їх вирішення, намітити шляхи
подолання прогалин, визначити можливості для
реалізації поставлених завдань.
23. Розвиткові фахової майстерності
сприяли такі ефективні заходи:
Семінар – практикум: «Система освітнього супроводу
дітей з ООП на етапі впровадженні педагогічної
технології «Лялька як персона»;
Тематичний тиждень «Маленькі патріоти», «Тиждень
казки»;
Практикум «Підвищення рухової активності дітей в
режимних процесах ЗДО»,
Практична робота в малих групах: адресна
допомога по вікових категоріях. Варто відмітити
ефективність та результативність адресної допомоги
проведеної вчителями-логопедами та практичним
психологом щодо підвищення рівня методичної
підготовки вихователів.
24. Нетрадиційні форми методичної
роботи:
Психологічні тренінги: «SOS! Сигналізують дитячі емоції»,
«Кінотренінг як засіб підвищення психологічної культури
педагогів. Самореалізація педагога»;
Методичні лекторій «Місце комп’ютерних технологій у
освітньому процесі спеціального ЗДО»;
Фахова майстерня з відкритим показом різних видів діяльності.
Клуб педагогічної взаємодії «Секрети Монтессорі
педагогіки»
Проблемна група «Інтеграція ІКТ у освітній процес.
Застосування медіадидактичних засобів у роботі з дітьми з
ООП»
25. У кожного педагога нашого центру свій
стиль, свої методи в роботі.
Педагоги закладу -
люди різнобічних
інтересів, ерудовані,
доброзичливі, активно
беруть участь у
методичному житті
закладу. У багатьох з
них великий
педагогічний стаж.
Ми маємо цікаве
поєднання – молоді,
завзяті поруч з
професійними,
досвідченими
педагогами.
31. Сильні сторони:
Якісний склад педагогічних працівників. Педколектив відповідає
професійній діяльності в умовах корекційного ЗДО.
Находження більшості педагогічних працівників на стадії професійного
вдосконалення, пошуку нових підходів у корекційній роботі.
Висока мотивація та активність педагогів щодо участі в міських та
обласних та міжнародних методичних заходах, безперервна
самоосвіта.
Налагоджена співпраця з громадською організацією «Українська
організація корекційних педагогів»
Активна участь педагогів в опробуванні інноваційних технологій,
програм, використання ІКТ.
Створення інтерактивного театру за участі батьків та дітей.
Введення занять з ерготерапії.
Диференційований підхід до батьків враховуючи особливості родини, їх
інтереси.
Перевага формам роботи дієвого та адресного спрямування.
Залучення батьків до активної участі в освітньо – виховній
роботі(проектна діяльність, проведення логоритміки, гімнастики,
читання казок, виготовлення креативних книжок, музичних інструментів,
трудовий десант, спортивні свята, інтерактивний театр тощо)
Активна інтеграція дітей з ООП в соціум.
32. Слабкі сторони:
Труднощі комплектації адаптаційних груп (різні нозології,
множинні вади, вік)
Недостатня кількість науково – методичних матеріалів,
корекційних методик, програмових комплексів.
Відсутня мережа інтернету та ТЗН, низький рівень поповнення
фондів літератури, періодичних видань в методичному кабінеті.
Недостатня кількість вузьких спеціалістів по відношенню до
кількості особливих дітей.
Перенесення відповідальності окремих батьків за виховання і
розвиток дітей на педагогів. Дефіцит часу у батьків, не завжди
висока відвідуваність батьків методичних заходів на базі центру.
33. Можливості:
Підвищення конкурентоздатності і результативності
діяльності ЗДО, обумовлена покращенням якості
навчально – виховного процесу і ростом професійної
майстерності педагогів.
Розробка авторських методичних посібників,
програмових комплексів, і включення їх в
педагогічний процес.
Забезпечення закладу необхідною кількістю
спеціалістів.
34. Загрози:
Низький соціальний статус професії педагога в
суспільстві.
Емоційне вигорання педагогів внаслідок тривалих
професійних стресів.
Збільшення дітей з особливими потребами.
Неспроможність центру охопити всіх дітей з ООП
корекційною роботою.
Єдиний в області державний заклад, тому
переповнений. Як наслідок зменшення кількості
індивідуальних занять на одну дитину.
35. Враховуючи підсумки роботи за
навчальний рік колектив центру
розпочинає свою діяльність над реалізацією
науково – методичної проблеми:
“Формування соціально – комунікативної
активності дітей з ООП засобами мистецької
діяльності»
Проблемна тема на 2020 – 2021 н.р.
«Створення корекційно - розвивального
середовища направленого на розвиток
соціально – комунікативної активності дітей з
особливими освітніми потребами засобами
театралізованої діяльності»
