Решение Печерского районного суда города Киева по В.Капацыне

1. печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16072/17-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2017 року
Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,
при секретарі Захарчишиній В.С.,
за участю: прокурора Бедрековського М.М.,
адвокатів Панченка С.В., Мірошника Д.М., Богатиря В.В.,
підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського
районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих
справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень
у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері
економіки Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Кудрі І.В.,
погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного
обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного
обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо
важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України молодшого
радником юстиції Бедрековським М.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді
тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з
розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з
розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури
України молодший радник юстиції Кудря І.В. звернувся до Печерського районного
суду міста Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального
керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального
керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді
Департаменту з розслідування обвинувачення та представництва в суді Департаменту з
розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури

2. України молодшим радником юстиції Бедрековським М.М. про застосування
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної
прокуратури України молодшим радником юстиції Бедрековським М.М. та просив
застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.
Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого та
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під
вартою. Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 6250 розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб, що складає 10 000 000 гривень. У випадку внесення застави,
зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого, а
також виконувати наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він
зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця
роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні або
спілкуватися з ними із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не
відвідувати місце роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади
свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд
з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Слідчий посилався на таке: Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у
сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері
економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у
кримінальному провадженні № 42014000000000904 від 05.09.2014 за підозрою
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2
ст. 366 КК України. Досудовим розслідуванням установлено, що державне
підприємство «Миколаївський морський торговельний порт» (код за ЄДРПОУ
01125608, далі ДП «ММТП) утворено Міністерством транспорту України,
зареєстроване 06.07.1993 виконкомом Миколаївської міської Ради народних депутатів
та знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23. Відповідно до ст.ст. 73-74
Господарського кодексу України ДП «ММТП» є державним унітарним підприємством,
заснованим на державній власності. ДП «ММТП» згідно з додатком № 1
до розпорядження Кабінету міністрів України від 21.03.2011 № 265-р входить до
переліку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління
Міністерства інфраструктури України (колишнє Міністерство транспорту та зв'язку
України). Майно ДП «ММТП» перебуває у державній власності і закріплюється за
таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного
управління. Відповідно до ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається
сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають
вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів
господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших
передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Відповідно ч. 5 ст. 75
Господарського кодексу України Державне комерційне підприємство не має права
безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам,
крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до
основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою
згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних
засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном,
що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у
межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з п. 18 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної

3. власності» уповноважені органи управління погоджують передачу об'єктів державної
власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених
управляти об'єктами державної власності. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 331 Цивільного
кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки,
будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній
реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення
будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання
тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Статутом
ДП «ММТП», затвердженого наказом Міністра транспорту та зв'язку України від
19.08.2005 № 478 та зареєстрованим Державним реєстратором Виконавчого комітету
Миколаївської міської ради від 01.09.2005 № 15221050005000277, зокрема пунктами
4.1. та 4.2. визначено, що «Майно Порту становлять оборотні та необоротні активи, а
також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Порту.
Майно Порту є державною власністю і належить йому на праві господарського відання.
Здійснюючи право господарського відання, Порт володіє, користується та
розпоряджається зазначеним майном, закріпленим за ним, за погодженням з Органом
управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству
та цьому Статуту». Органами управління державного унітарного підприємства є
керівник підприємства, який призначається (обирається) суб'єктом управління
об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, або
наглядовою радою такого підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який
його призначив (обрав). Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від
12.07.2005 № 370 на посаду начальника ДП «ММТП» призначений ОСОБА_4.
ОСОБА_4, будучи начальником ДП «ММТП», тобто являючись службовою особою
державного підприємства, у місті Миколаїв, після призначення на посаду, з початку
2006 року, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, з
метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи здійснив дії,
які привели до незаконного вилучення із державної власності майна, а саме штучно
створеної портом території та передачі його до активів іншої юридичної особи, що
спричинило тяжкі наслідки. Так, спеціалізованим державним проектно-вишукувальним
та науково-дослідним інститутом морського транспорту «ЧорноморНДІпроект» у 2002
році на замовлення ДП «ММТП» розроблено проект будівництва перевантажувального
комплексу генеральних вантажів. Вказаним проектом передбачено будівництво
причалів 1, 2 загальною довжиною 300 метрів та утворення штучної території в
акваторії порту насипом - 51 874,0 кубічних метрів, виїмкою - 22 778,0 кубічних
метрів. Відповідно до даних проектної документації, ділянка будівництва
розміщувалась по всій площі затону (колишня акваторія порту). Довжина утворюваної
території в тилу причалів 1 та 2 - 300 м, ширина від 20 м до 74 м. Проектний об'єм
матеріалу для створення території в тилу причалу 1 дорівнює 46 010,0 кубічних метрів.
Проектна вартість будівництва - 1 370,468 тис. грн. в цінах 2001 року відповідно до
кошторису. Проектний об'єм матеріалу для створення території в тилу причалу 2
складав 15 898,0 кубічних метрів. Проектна вартість будівництва - 475,005 тис. грн. в
цінах 2001 року відповідно до кошторису. За замовленням ДП «ММТП» у 2005 році
ДП «Чорномор НДІ проект» відкоригував проект будівництва комплексу на причалі 1.
На час внесення змін до проекту ділянка будівництва, як і у 2002 році, розміщувалась
по всій площі затону (колишня акваторія порту). Довжина утворюваної території в
тилу причалів 1 та 2 складала 300 м, ширина від 20 м до 74 м. Проектний об'єм
матеріалу для створення території в тилу причалу 1 дорівнює 46 984,4 кубічних метрів.

4. Проектна вартість будівництва - 2 019,288 тис. грн. в цінах 2005 року відповідно до
кошторису, який є в складі проекту. Проектний об'єм матеріалу для створення
території в тилу причалу 2 складав 14 086,75 кубічних метрів. Проектна вартість
будівництва - 636,078 тис. грн. в цінах 2005 року відповідно до кошторису, який є в
складі проекту. На початок 2006 року в рамках вказаного будівництва в акваторії
порту, біля колишньої човнової станції, штучно створено територію та збудовано
причали 1, 2 загальною довжиною 300 погонних метрів. Штучне походження утвореної
території порту підтверджується даними державного підприємства
«Держгідрографія». Так, згідно даних карти ДП «ММТП» від 06.05.2000 Державної
гідрографічної служби України №3615 встановлено, що станом на 06.05.2000 земельна
ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 15 500 квадратних метрів відсутня. В
цьому місці станом на 06.05.2000 знаходилась акваторія порту з позначенням глибин
від 1,5 метрів до 4,3 метрів. Згідно з даними карти ДП «ММТП» від 22.12.2009
Державної установи "Держгідрографія" №3615 встановлено, що станом на 22.12.2009
земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 15 500 квадратних метрів є
наявною за адресою по вул. Заводській в Заводському районі м. Миколаєва.
ОСОБА_4 достовірно знаючи, що територія в тилу причалів 1, 2 є штучно створеною
земельною ділянкою в рамках об'єкту незавершеного будівництвом комплексу
генеральних вантажів в тилу причалів 1, 2 і згідно ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу
України ДП «ММТП» є власником матеріалів, обладнання тощо, які використані в
процесі цього будівництва, приховуючи факти штучного створення зазначеної
земельної ділянки та наявності значних витрат порту на її створення, від імені ДП
«ММТП» листами від 10.01.2006 №65, від 16.01.2006 № 193 звернувся до Міністерства
транспорту та зв'язку України щодо надання згоди на звернення до Миколаївського
міськвиконкому з пропозицією зарезервувати під відведення на користь ТОВ
«Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» (далі ТОВ «ДССК») земельної ділянки
площею 1,55 га., в які вніс завідомо неправдиві відомості про перебування вказаної
ділянки, в постійному користуванні порту. При цьому
ОСОБА_4 з метою приховання свого умислу на відчуження частини території
морського порту, назвав процедуру «резервуванням» земельної ділянки на користь
ТОВ «ДССК». Крім того, ОСОБА_4, продовжуючи свій злочинний намір на незаконне
вилучення державного майна, будучи службовою особою ДП «ММТП», діючи
всупереч інтересам служби в інтересах іншої юридичної особи, достовірно знаючи, що
земельна ділянка в тилу причалів 1, 2 штучно створена портом у ході незавершеного
будівництвом комплексу генеральних вантажів, 20.01.2006 підписав від імені порту акт
вибору земельної ділянки для ТОВ «ДССК» за рахунок земель порту для проектування
на території порту перевантажувального комплексу генеральних вантажів на базі
причалів 1, 2 Миколаївського МТП, на території ДП «ММТП» по вул. Заводській. На
підставі вказаного акту, рішенням Миколаївської міської ради № 43/25 від 24.02.2006,
погоджено місце розташування земельної ділянки площею 15 500 квадратних метрів та
дозволено ТОВ «ДССК» виконання проектних робіт перевантажувального комплексу
генеральних вантажів на базі причалів 1, 2. У подальшому ТОВ «ДССК» листом від
08.06.2006 №17 звернулось до Миколаївської міської ради з клопотанням про
прийняття рішення на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 1,55 га
із земель ДП «ММТП», на що Миколаївська міська рада рішенням № 2/22 від
30.06.2006 надала дозвіл ТОВ «ДССК» на складання проекту землеустрою про
відведення земельної ділянки площею 1,55 га із земель ДП «ММТП». На замовлення
ТОВ «ДССК», згідно з договором від 10.07.2006 № 183, ТОВ «Терра-Юг» розробило
«Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «ДССК» для

5. будівництва перевантажувального комплексу генеральних вантажів на базі причалів 1,
2, які розташовані на земельній ділянці порту. Також, ОСОБА_4, продовжуючи свій
злочинний намір на незаконне вилучення із державної власності майна ДП «ММТП»,
будучи службовою особою, діючи всупереч інтересам служби в інтересах іншої
юридичної особи, з метою приховування незаконних дій та створення видимості
законності вилучення штучно створеної території порту під час незавершеного
будівництвом комплексу генеральних вантажів в тилу причалів 1, 2, 06.05.2006
звернувся листом № 14.07 до розробника проекту ДП «Чорномор НДІ проект» щодо
коригування проекту «Будівництво перевантажувального комплексу генеральних
вантажів на причалах 1, 2 Миколаївського морського торговельного порту» та розділу
проекту будівництва на гідротехнічну та складську частину, хоча територія порту на
той час вже була створена. У травні 2006 року ДП «ЧорноморНДІпроект» здійснив
коригування проекту будівництва причалів 1, 2 відповідно до якого будівництво
гідротехнічної частини причалів передбачалося виконати за рахунок коштів порту, а
будівництво тилової частини комплексу передбачалося здійснити за рахунок коштів
інвестора ТОВ «ДССК». На підставі проведеного коригування проекту будівництва
комплексу інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в
Миколаївській області 13.06.2006 прийнято рішення щодо затвердження вказаного
вище проекту. ОСОБА_4, продовжуючи свій злочинний намір на незаконне вилучення
майна із державної власності, будучи службовою особою ДП «ММТП», діючи
всупереч інтересам служби, в інтересах ТОВ «ДССК», достовірно знаючи, що
територія в тилу причалів 1, 2 є штучно створеною портом, не передавалася та не
належить до комунальної власності, 28.08.2006 звернувся від імені ДП «ММТП» до
Миколаївського міського голови з листом № 2489 в якому повідомив, що ДП «ММТП»
не заперечує відносно вилучення земельної ділянки під причалами 1, 2 та передачі
ділянки у постійне користування ТОВ «ДССК» під будівництво перевантажувального
комплексу генеральних вантажів, в який також вніс завідомо неправдиві відомості про
перебування ділянки у постійному користуванні порту. З урахуванням всіх погоджень
та документів, підписаних ОСОБА_4, Миколаївською міською радою 30.11.2007
прийнято рішення №18/34, відповідно до якого ТОВ «ДССК» погоджено проект
землеустрою щодо відведення земельної ділянки та 26.06.2008 укладено з ТОВ
«ДССК» договір оренди землі № 5759, який зареєстровано 02.07.2008 у Миколаївській
регіональній філії ДП «Центр ДЗК» за № 040800100736 строком на 3 роки. Згідно з
пунктами 2.2.-2.4. вказаного договору оренди, земельна ділянка вільна від забудови, її
нормативна грошова оцінка згідно з витягом з технічної документації про нормативну
грошову оцінку від 23.06.2008 № 939 на час укладення цього договору становить 1 248
370,00 гривень. Після закінчення строку договору оренди Миколаївською міською
радою 06.06.2011 укладено з ТОВ «ДССК» договір оренди землі № 8097 строком на 49
років. 07.12.2012 Миколаївською міською радою договір оренди з ТОВ «ДССК» (код
за ЄДРПОУ 31012697) розірвано та укладено договір купівлі-продажу вказаної
земельної ділянки. Відповідно до умов даного договору ТОВ «ДССК» придбано
земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 15 500 кв. м за грошові кошти
в сумі 661 075 гривень». Відповідно до висновку комплексної судової будівельно-
технічної, земельно-технічної експертизи, згідно документальних даних земельна
ділянка кадастровий номер НОМЕР_1, площею 15 500 квадратних метрів, в тилу
причалів №№ 1, 2 ДП "ММТП" штучно створена за рахунок коштів ДП "ММТП".
Таким чином, ОСОБА_4, будучи начальником ДП «ММТП», тобто службовою особою
державного підприємства, яка наділена організаційно-розпорядчими і адміністративно -
господарськими обов'язками, достовірно знаючи, що відповідно ч. 5 ст. 75

6. Господарського кодексу України ДП «ММТП» не має права безоплатно передавати
належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків,
передбачених законом, розуміючи, що відчужувати майнові об'єкти, які належать до
основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою
згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних
засадах, якщо інше не встановлено законом, розпоряджатися в інший спосіб майном,
що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у
межах повноважень та у спосіб, що передбачені Господарським кодексом України та
іншими законами, в порушення пункту 4.3 Статуту ДП «ММТП», яким передбачено,
що порт не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним
особам чи громадянам, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання
неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, всупереч інтересам служби, знаючи
достовірно, що територія порту в тилу причалів № 1, 2 є штучно створеною
територією під час будівництва, приховуючи природу її походження, у 2006 році
звернувся до Міністерства транспорту та зв'язку України та до Миколаївської міської
ради із пропозицією про резервування вказаної земельної ділянки за ТОВ «ДССК», як
існуючої, а не штучно створеної, та надав погодження на її безоплатне вилучення та
передачу іншій юридичній особі. Вказані злочинні дії ОСОБА_4 , як зазначено у
клопотанні, призвели до незаконного вилучення майна державного підприємства, а саме
штучно створеної земельної ділянки площею 15 500 квадратних метрів в тилу причалів
1 та 2 і в подальшому її передачі у власність іншій юридичній особі, чим спричинено
збитки державним інтересам у вигляді витрат на її будівництво, що згідно проектної
вартості будівництва становить 2 655,366 тис. грн. в цінах 2005 року, що є тяжкими
наслідками. Таким чином, як вказує слідчий у своєму клопотанні, підозрюваний
ОСОБА_4, своїми умисними діями, які виразилися в зловживанні своїм службовим
становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди іншою
юридичною особою, використанні службовою особою службового становища,
всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки для ДП «ММТП», вчинив
злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України. Крім того, ОСОБА_4, будучи
начальником ДП «ММТП», тобто являючись службовою особою державного
підприємства, достовірно знаючи, що територія в тилу причалів 1, 2 є штучно
створеною земельною ділянкою в рамках об'єкту незавершеного будівництвом
комплексу генеральних вантажів, однак право власності чи постійного користування
вказаною земельною ділянкою підприємством не оформлене, вніс завідомо
недостовірні відомості в офіційні документи. Так, ОСОБА_4, достовірно знаючи, що
територія в тилу причалів 1, 2 є штучно створеною земельною ділянкою в рамках
об'єкту незавершеного будівництвом комплексу генеральних вантажів, однак право
власності чи постійного користування вказаною земельною ділянкою підприємством не
оформлене, у невстановлений досудовим розслідуванням час у невстановленому місці
підписав листи ДП «ММТП» до Міністерства транспорту та зв'язку України № 65 від
10.01.2006, в якому зазначив: «ДП «ММТП» просить надати згоду звернутися в
Миколаївській міськвиконком з пропозицією зарезервувати під відведення компанії
«Дунайська суднохідно-стивідорська компанія» земельну ділянку площею 1,55 га із
земель транспорту, що знаходяться в постійному користуванні порту». Продовжуючи
злочинну діяльність, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час у
невстановленому місці підписав лист ДП «ММТП» до Міністерства транспорту та
зв'язку України № 193 від 16.01.2006, в якому вказав: «ДП «ММТП» просить надати
згоду на звернення до Миколаївського міськвиконкому з пропозицією зарезервувати
під відведення компанії «Дунайська судноплавна-стивідорна компанія» земельної

7. ділянки площею 1,55 га в районі причалів №1 та №2 із земель транспорту, що
знаходяться в постійному користуванні порту». Крім того, у невстановлений досудовим
розслідуванням час у невстановленому місці ОСОБА_4 підписав лист ДП «ММТП»
№2489 від 28.08.2006 до Миколаївського міського голови, в якому вказав: «ДП
«Миколаївський морський торговельний порт» не заперечує про вилучення частини
земельної ділянки постійного користування порту для ТОВ «Дунайська судноплавна-
стивідорна компанія» площею 15500 кв. м. під будівництво перевантажувального
комплексу генеральних вантажів в тилу причалів №1,2 НМТП». Листи № 65 від
10.01.2006, № 193 від 16.01.2006 до Міністерства транспорту та зв'язку України та
№2489 від 28.08.2006 до Миколаївського міського голови є документами, що містять
інформацію, яка підтверджує певні факти, які спричинили наслідки правового
характеру, що складені повноваженою особою юридичної особи, складені з
дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити і
відповідно до примітки до ст. 358 КК України є офіційними документами. Наявність
вказаних листів стала підставою для реєстрації штучно створеної території порту як
земельної ділянки, її передачі в оренду ТОВ «ДССК», а в подальшому викупу вказаним
товариством та переоформлення у встановленому законом порядку, чим ДП «ММТП»
спричинено збитки у вигляді витрат на її створення, які згідно проектної вартості
будівництва становлять 2 655,366 тис. грн. в цінах 2005 року, що є тяжкими
наслідками. Таким чином, ОСОБА_4, своїми умисними діями, які виразилися у
внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило
тяжкі наслідки для ДП «ММТП», вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК
України. 21.03.2017 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних
правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. Обставини, що
дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину
повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, зокрема:
висновком експерта № 1-09/02 від 09.02.2017 за результатами проведення комплексної
будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи; листом начальника ДП
«ММТП» ОСОБА_4 до Міністерства транспорту та зв'язку України № 65 від
10.01.2006 з проханням про надання згоди звернутися в Миколаївський міськвиконком
з пропозицією зарезервувати під відведення компанії ТОВ «ДССК» земельну ділянку
площею 1,55 га із земель транспорту, що знаходяться в постійному користуванні
порту; листом начальника ДП «ММТП» ОСОБА_4 до Міністерства транспорту та
зв'язку України № 193 від 16.01.2006 з проханням про надання згоди звернутися в
Миколаївський міськвиконком з пропозицією зарезервувати під відведення компанії
ТОВ «ДССК» земельної ділянки площею 1,55 га в районі причалів №1 та №2 із земель
транспорту, що знаходяться в постійному користуванні порту; листом начальника ДП
«ММТП» ОСОБА_4 №2489 від 28.08.2006 до Миколаївського міського голови про
надання згоди на вилучення частини земельної ділянки постійного користування порту
для ТОВ «ДССК» площею 15500 кв. м. під будівництво перевантажувального
комплексу генеральних вантажів в тилу причалів №1,2 порту; листом ТОВ «ДССК» №
16 від 10.01.2006 щодо звернення ОСОБА_4 до Міністерства транспорту та зв'язку
України з клопотанням про резервуванням під відвід на користь ТОВ «ДССК»
земельної ділянки площею 15500 кв.м. із землекористування порту; листом начальника
ДП «ММТП» ОСОБА_4 № 1407 до ДП «Чорномор НДІ проект» з вимогою про
виконання розподілу проекту «Будівництво перевантажувального комплексу
генеральних вантажів на причалах № 1, 2 Миколаївського морського порту» на
гідротехнічну та складську частини за рахунок коштів порту та ТОВ «ДССК»;
додатком № 3 до Договору № 16-409/12-КС від 26.05.2006, затвердженим начальником

8. ДП «ММТП» ОСОБА_4 - завдання про коригування проектів будування причалів №№
1, 2 перевантажувальних комплексів генеральних вантажів ДП «ММТП»; проектом
будівництва перевантажувального комплексу генеральних вантажів, розробленим
спеціалізованим державним проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом
морського транспорту «Чорномор НДІ проект».; актом вибору земельної ділянки від
20.01.2006; витягом із рішенням Миколаївської міської ради № 43/25 від 24.02.2006
про погодження місць для розташування об'єктів, резервування земельних ділянок на
термін виконання проектно-вишукувальних робіт ТОВ «ДССК»; витягом із рішенням
Миколаївської міської ради № 18/34 від 30.11.2007 про затвердження документації із
землеустрою ТОВ «ДССК» щодо відведення земельної ділянки площею 15500 кв. м. за
рахунок земель ДП «ММТП»; листом ТОВ «ДССК» № 17 від 08.06.2006
Миколаївському міському голові про прийняття рішення сесії міської ради на розробку
проекту відводу ТОВ «ДССК» земельної ділянки площею 1,55 га із земель транспорту,
що знаходяться в постійному користуванні порту; наказом Міністерства транспорту та
зв'язку України від 12.07.2005 № 370 про призначення ОСОБА_4 на посаду
начальника ДП «ММТП»; листами Міністерства транспорту та зв'язку
України № 232/04/10-06 від 18.01.2006 та № 1154/27/10-06 від
21.02.2006; договором оренди землі № 8097 від 06.06.2011 протоколами допиту свідків
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших; іншими матеріалами
кримінального провадження. Як зазначено у клопотанні, відповідно до положень ст.
177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання
підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також
запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або
суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають
істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)
незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого,
експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати
кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне
правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється,
обвинувачується. Під час досудового розслідування стороною обвинувачення
встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що
ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне
значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно
впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне
правопорушення. Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального
правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, санкцією статті
передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, крім
того, Кримінальний кодекс України не передбачає можливості звільнення особи від
відбування покарання з випробуванням у випадку засудження за корупційний злочин,
що свідчить про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного
переховуватися від слідства та суду, враховуючи, серед іншого, наявність впливових
зв'язків та його майновий стан. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 має можливість
знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для
встановлення обставин кримінального правопорушення і перебувають у його віданні,
враховуючи, що у кримінальному провадженні не призначено та не проведено усіх
необхідних експертиз, зокрема судово-економіну експертизу. Крім того, займаючи
вказану посаду, останній, з метою зашкодити проведенню швидкого, повного та

9. неупередженого розслідування, може незаконно впливати на осіб, яким відомі або
можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального
провадження, і які будуть викликані органом досудового розслідування для надання
показів; обіймання посади керівника великого державного підприємства в минулому,
дає можливість ОСОБА_4 суттєво вплинути на свідків у цьому ж кримінальному
провадженні, серед яких є його колишні підлеглі працівники. Також, багаторічний стаж
роботи ОСОБА_4 на керівних посадах, його обізнаність про форми та методи роботи з
людьми, враховуючи тяжкість злочину, може буде використано підозрюваним для
перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Маючи можливість у будь-
який час змінити своє місцеперебування та виїхати у будь-яку країну світу, після
повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні тяжкого кримінального
правопорушення, існує ризик переховування останнього від правосуддя з метою
ухилення від кримінальної відповідальності. Враховуючи конкретні обставини
вчиненого кримінального правопорушення, розмір спричиненої шкоди державним
інтересам та особу затриманого, існує обґрунтована підозра того, що ОСОБА_4, з
метою не викриття його у вчиненні злочину, може вчинити інше кримінальне
правопорушення. Беручи до уваги наявності вказаних ризиків, сторона обвинувачення
приходить до висновку про неможливість запобігти їм, шляхом застосування більш
м'яких запобіжних заходів. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд
при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під
вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання
підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків,
передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду
зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть
покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх
невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її
застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні,
передбаченому частиною четвертою цієї статті. Згідно положень ч. 5 ст. 182 КПК
України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у
зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється,
обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї
обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи
триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно. Враховуючи виключність
даного випадку, викликаного резонансом події, заподіяними збитками на суму 2 655,366
тис. грн., що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, матеріального стану
підозрюваного, поведінкою щодо вчинення злочину та те, що застава у розмірі
вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна
забезпечити виконання ним, покладених на нього обов'язків, на виконання вимог ст.
ст. 182, 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити заставу у
розмірі 6250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що
складає 10 000 000 гривень. У випадку внесення застави, на виконання вимог ст.
ст. 183, 194 КПК України, існує обґрунтована необхідність у покладенні на
підозрюваного обов,язків, передбачених ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4, його захисники адвокати Панченко С.В., Мірошник О.М.,
Богатир В.В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання,
вважали, що підозра є необґрунтованою, вважали, що ризики, передбачені ст. 177 КПК

10. України, на які посилається прокурор у своєму клопотанні є недоведеними, що взагалі
не існує підстав для обрання стосовно ОСОБА_4 будь-якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, пояснення сторін кримінального
провадження, приходить до наступного висновку: Управлінням з розслідування
кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо
важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється
досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000904 від
05.09.2014 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень,
передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. У відповідності до ст. 12 КПК
України, яка визначає кваліфікацію злочині, вказаний злочин відноситься до тяжкого
злочину. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину. У
відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного
заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд,
на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов,язаний
оцінити у сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про
вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що
загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у
кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
вік та стан здоров,я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв,язків
підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі
наявність в нього родини й утримуванців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого
постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного,
обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого
кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється,
обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення
кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також
вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. У
відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним
заходом, який застосовується виключного у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із
більш м,яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею
177 КПК України, крім випадків, передбачених ст. 176 КПК України. Запобіжний
захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до особи, яка
підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено
основне покарання у виді штрафу у розмірі понад три тисячі неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності
підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний,
обвинувачений не виконав обов,язки, покладені на нього при застосуванні іншого,
раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог
щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; до раніше
судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який
законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років,
виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК
України, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалась від органі
досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй
повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка
підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено
покарання у виді позбавленні волі на строк до п,яти років, - виключно у разі, якщо
прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено,

11. що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування
чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у
вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або
обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді
позбавленні волі на строк понад п,ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється
або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді
позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, санкція ч.2 ст.364 КК
України, за якою підозрюється ОСОБА_4, передбачає покарання у виді позбавленні
волі на строк від трьох до шести років.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій
ОСОБА_4, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у матеріалах, додани х до
клопотання та наданих у судовому засіданні, слідчий суддя приходить до висновку про
наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину за
викладених у клопотанні обставин. Відтак, у кримінальному провадженні наявні
обставини, з якими закон пов,язує обрання особі одного із запобіжних заходів,
передбачених ст. 176 КПК України.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного
заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього
процесуальних обов,язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів
досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей
чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального
правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного,
обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне
правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється,
обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність
обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також
наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що
підозрюваний , обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою
вказаної статті.
Відповідно до п.3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і
основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право
на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового
розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду. Як
встановлено у судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_4 не судимий, має вищу
освіту, має сім,ю, є пенсіонером, виключно позитивно характеризується, відсутні будь-
які докази повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що ризики , передбачені ст. 177 КПК України та викладені у
клопотанні старшим слідчим, заслуговують на увагу. Але слідчим суддею зазначається,
що у клопотанні прокурора не у повному обсязі викладені всі обставини щодо
наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: не доведено жодного
випадку на підтвердження ризиків неявки до слідчого після вручення повідомлення про
підозру, що підозрюваний має міцні соціальні зв,язки. Будь-яких доказів щодо
підтвердження ризиків щодо знищення чи спотворення речей чи документів, що мають
істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, не наведено.

12. Тому, з урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що у клопотанні не наведено
достатніх підстав для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання
під вартою. Крім того, в клопотанні не надано будь-яких підстав вважати, що жоден із
більш м,яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177
КПК України. Тому слідчий суддя вважає за можливим застосувати до підозрюваного
запобіжний захід заставу. У відповідності до ст. 194 КПК України під час розгляду
клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов,язаний
встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази
обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним,
обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати,
що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує
слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м,яких запобіжних заходів для
запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд
зобов,язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо
під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених
частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов,язати підозрюваного,
обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної
влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе, передбачені пунктом
2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3
частини першої цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного
заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї
статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті,
слідчий суддя, суд має право застосувати більш м,який запобіжний захід, ніж той, який
зазначений у клопотання, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого
обов,язки, передбачені частиною п,ятою цієї статті, необхідність покладення яких
встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З урахуванням всього викладеного, слідчий суддя вважає можливим
застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 більш м,який запобіжний захід заставу.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій
одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним,
обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів
у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. При цьому, враховуючи тяжкість
злочину та майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за м ожливе
призначити заставу за межами розміру відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України - 1250
розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2000000,00 гривень,
який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і не
буде завідомо непомірним для останнього. З урахуванням всіх обставин, викладених у
клопотанні та досліджених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає, що вказаний вид
запобіжного заходу буде сприяти уникненню ризиків, визначених ст. 177 КПК
України, викладених у клопотанні слідчого аргументів щодо можливості підозрюваного
перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, слідчим суддею враховані
вимоги пп.3.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з
прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту
недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою
процедурою. Таким чином, підстави для застосування міри запобіжного заходу
тримання під вартою відсутні.

13. Крім того, виходячи з викладеного у клопотанні, слідчий суддя вважає за
належне на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного наступні
обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у кримінальному
провадженні;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт /паспорти/ для
виїзду за кордон та, інші документи, що дають право на виїзд з України і в,їзд в
Україну;
-утриматися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у кримінальному
провадженні номер 42014000000000904 від 05 вересня 2014 року за списком, наданим
слідчим або прокурором.
Керуючись ст.ст. 177,178,182, 193,194 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого
слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері
економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки
Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Кудрі І.В., погодженого
прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного
обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного
обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо
важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України молодшим
радником юстиції Бедрековським М.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді
тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста
Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого та
проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 у вигляді застави в розмірі 1250 розмірів
прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2000000,00 гривень.
Підозрюваний зобов,язаний внести кошти на відповідний рахунок або
забезпечити їх внесення заставодавцем на депозитний рахунок Печерського районного
суду міста Києва:
р/р 373 110 010 028 07;
МФО /код банку/ 820019;
ЗКПО 02 896 745;
ЄДРПОУ банку 38004897;

14. Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ у місті Києві та надати
документ, що це підтверджує слідчому, який здійснює досудове розслідування у
кримінальному провадженні номер 42014000000000904.
Роз,яснити підозрюваному, що у відповідності до п.5 Порядку внесення коштів
на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу,
затвердженого Постановою КМ України номер 15 від 11 січня 2012 року в редакції
постанови КМ України номер 27 від 18 січня 2012 року сума застави має бути внесена
протягом п,яти днів після оголошення вказаної ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у відповідності до ч.5 ст. 194 КПК
України наступні обов,язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у кримінальному
провадженні;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт /паспорти/ для
виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в,їзд в Україну;
-утриматися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у кримінальному
провадженні номер 42014000000000904 від 05 вересня 2014 року за списком, наданим
слідчим або прокурором.
Термін обов,язків, покладений слідчим суддею визначити в межах строку
досудового розслідування до 02 квітня 2017 року.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора
в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому
числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки,
ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і
обов'язки скасовуються.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки
підозрюваного та його явки за викликом.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний, заставодавець
зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням
запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний
порушив покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава
звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного
бюджету України та використовується у порядку, встановленому законом для
використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному,
заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава,
внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання
вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути

15. звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його
згодою.
Строк дії ухвали визначити до 02 квітня 2017 року .
Ухвала в частині відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного
заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до
Апеляційного суду міста Києва протягом п,яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя