1. Министерство культуры Автономной Республики Крым
Крымское республиканское учреждение
«Универсальная научная библиотека им. И.Я. Франко»
Отдел научной организации и методики библиотечной работы
ПО СТРАНИЦАМ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ
ПЕРИОДИЧЕСКИХ ИЗДАНИЙ
Дайджест
Выпуск 2
Симферополь
2011

2. В соответствии с реалиями сегодняшнего дня происходят
изменения во всех сферах жизни библиотек автономии. Однако
есть область библиотечной деятельности, где проблемы обновления
приобретают особую остроту. Это методическая работа, которая
сегодня рассматривается как фундамент для любых инноваций в
библиотечной деятельности.
Выпуск № 2 за 2011 г. «По страницам профессиональных
периодических изданий» составлен на основе просмотра, отбора
и анализа периодических изданий, поступивших в отдел научной
организации и методики библиотечной работы КРУ «Универсальная
научная библиотека им. И.Я. Франко» во II-ом полугодии 2011 года.
В пределах раздела тексты публикаций расположены под
ссылкой на авторскую статью, которая снабжена библиографическим
описанием.
Составитель: И.В. Симончук
Редактор: Е.В. Дерунец
Крымское республиканское учреждение
«Универсальная научная библиотека им.И.Я. Франко»

3. Проверено на практике
Социальное партнерство как путь к успеху // Нов.
библиотека. – 2011. – №11. – С. 33-39.
В последнее время все активнее участниками и инициаторами
социального партнерства выступают учреждения культуры, которые
способны оказывать ощутимое воздействие на эффективность
проведения реформ в обществе, на консолидацию общественности
для решения социально-значимых проблем.
Библиотеки имеют большой опыт взаимодействия с различными
организациями, но несмотря на это, социальное партнерство в
библиотечной сфере муниципальных библиотек г. Ижевска – новый
тип взаимодействия библиотек со всеми субъектами общества,
нацеленной на согласование и реализацию интересов всех
участников процесса решения социальных задач.
Среди партнеров библиотек города можно выделить
муниципальные органы власти, средства массовой информации,
организации культуры, образования, общественные организации,
коммерческие структуры. Примером такого партнерства может
служить акция «250 + 50 новых книг – главной библиотеке города!»,
приуроченная к 250-летию города и 50-летию Центральной
муниципальной библиотеки им. Н.А. Некрасова. Всего в ходе акции
было приобретено много новых спонсоров, а библиотеке подарено
более 500 книг. Самым важным является партнерство с органами
законодательной, исполнительной власти всех уровней. Опыт
работы с ними накоплен немалый.
Налажены связи с Министерством по делам молодежи: в
этом году уже реализован новый проект «Интересные встречи».
Министерством по национальной политике была поддержана
инициатива открытия на базе муниципальных библиотек
Центров национальных культур, библиотека им. М. Джалиля –
Центр татарской культуры и литературы, библиотека
им. Л Толстого – Центр русской культуры и литературы, библиотека
им. П. Блинова – «Славянский дом».
3

4. В настоящее время библиотеки все чаще выступают в роли
равноправных партнеров муниципальных органов власти. В качестве
примера можно привести сотрудничество ижевских библиотек с
депутатами. Библиотеки выступают в роли общественных приемных
депутатов, предоставляют необходимую информацию о ходе
избирательных кампаний. В свою очередь, библиотеки с каждым
годом получают все большую финансовую поддержку со стороны
депутатов. Так, в 2010 году эта сумма составила 80 тысяч рублей,
использованную на приобретение компьютерной и множительной
техники, были сделаны частичные ремонты. В 2011 году заявленная
сумма – 363 тысячи рублей.
Активно взаимодействуют с муниципальными библиотеками
представители партии «Единая Россия». При их поддержке
и непосредственном участии в муниципальных библиотеках
проводятся многие мероприятия. Это празднование Дня Победы
и проведение Дня семьи, верности и любви в честь святых Петра
и Февронии. Все библиотеки системы тесно сотрудничают с
городскими, районными администрациями. Особенно это видно
на примере Индустриального района, где все библиотеки ежегодно
участвуют в организации и проведении общегородского праздника
«Фестиваль рыжих», и Ленинского района, где проводят праздники
для жителей района и города, такие как ежегодный «Сабантуй».
На базе муниципальных библиотек совместно с Управлением по
природным ресурсам и охране окружающей среды Администрации
города и информационно-аналитическим центром «Российский
Зеленый крест», проходят семинары, публичные слушания по
экологическим проблемам города: о проблеме утилизации отходов –
«Утомленные мусором», по вопросам химического разоружения –
«Химическое разоружение: проблемы безопасности человека и
природы» и другие.
Очень тесные связи сложились с вузами города. Представители
высшего образования не просто гости на наших мероприятиях,
они их участники, а иногда и инициаторы совместных проектов,
мероприятий. Так, в библиотеке им. И. Наговицына не первый год
реализуется проект «Уникальный житель Ижевска», ведущими
которого являются, в основном, преподаватели вузов, занимающиеся
вопросами краеведения.
4

5. Многолетнее сотрудничество связывает Международный
Восточно-Европейский университет с Центральной муниципальной
библиотекой им. Н.А. Некрасова. Библиотеки оказывают поддержку
друг другу при проведении различных конкурсов (участие в
составе жюри интеллектуально-творческой игры «Ваше слово,
эрудит!»), совместных проектов по профориентации, например,
«Открытая кафедра», когда на встречу с читателями библиотеки
приглашаются ключевые фигуры университета (президент, ректор и
т.д.). Преподаватели университета принимают участие в повышении
квалификации библиотечных сотрудников, проводя совместные
семинары по продвижению книги и чтения. Так, был проведен
республиканский семинар «Искусство художественной свободы и
художественной правды», посвященный 150-летию А.П. Чехова и
юбилею П. И. Чайковского.
Библиотеки способны сами инициировать роль социального
партнера как муниципальной власти, так и местного сообщества,
что в частности, демонстрирует опыт работы Центров правовой
информации библиотек города, а их у нас 6.
Например, библиотека им. Н. Крупской – Центр психологического
просвещения с Управлением дошкольного образования организовали
на базе библиотеки работу Монтессори-клуба «Я сам!» для детей с 8
месяцев до 7 лет.
Самый многочисленный пласт партнерских отношений – это
сотрудничество с различными общественными организациями
и объединениями, прежде всего, творческими. Среди них –
художники-любители творческого объединения им. Косолапова,
артель «Вечерка», творческое объединение «Солнцеворот» и другие.
Например, на протяжении многих лет мы работаем с
республиканским обществом инвалидов и ветеранов радиационных
аварий Союз «Чернобыль» Удмуртской республики, совместно
с которым были проведены творческие встречи, презентации,
различные праздники.
Перечень партнеров можно продолжать очень долго.
Так, например, при проведении книжно-читательских или
благотворительных акций необходима информационная поддержка
СМИ. С ними отношения строятся на основе использования новых
5

6. информационных технологий. Активно при этом используется
рассылка пресс и пост-релизов, на основе которых появляется
информация о нас. Более тесные отношения налажены с ТРК «Моя
Удмуртия». Около 20 раз были показаны сюжеты о деятельности
муниципальных библиотек на этом канале и более 80 сюжетов,
передач, информационных материалов было опубликовано на
различных теле- радиоканалах, печатных изданиях и в Интернете.
Партнерские связи являются важной частью РР-деятельности.
Традиционными становится проведение различных РР-акций
с участием общественных организаций и учреждений. Особый
резонанс в этом году получила акция «2011 секунд», посвященная
юбилею Н.А. Некрасова, которая прошла в рамках «Недели добра и
милосердия».
На сегодня политика социального партнерства выходит на
новый уровень. Отрадно отметить, что мы не только сами ищем
партнеров, но нам все чаще предлагают сотрудничество различные
учреждения, организации, творческие объединения, союзы. Главное
в наше время – найти единомышленников, сотрудничество, с
которыми будет взаимополезным и приятным!
Особая роль публичных библиотек раскрывается в
непосредственном участии в жизни местного сообщества,
предоставлении разнообразной информации о всех аспектах его
жизнедеятельности; в решении комплекса задач по сохранению и
поддержанию местных культурных традиций, приобщению членов
местного сообщества к культурному наследию; в обеспечении
возможностей для их творческого развития, реализации жизненных
планов и интересов. Что дает нам такое партнерство?
– поддержку общества, власти;
– повышение статуса библиотеки;
– союзников в деле сохранения и поддержки престижа чтения,
книги, библиотеки;
– дополнительные источники информации;
– финансовую поддержку.
Социальное партнерство для МУ ЦБС Ижевска – сегодня
естественная и осознанная форма жизни и профессиональной
деятельности.
6

7. Димарчук З. Новий ракурс методичної діяльності центральної
бібліотеки ЦБС Баранівського району Житомирської області //
Бібл. планета. – 2011. – №3. – С. 22-23.
Місія бібліотеки сьогодні – гармонізувати сучасне суспільство,
зробити життя громади більш змістовним, насиченим цікавими
подіями та зустрічами, щоб кожна з них була маленьким святом.
Бібліотека – це заклад, що забезпечує людей інформацією, підтримує
їх у пошуку знань та мудрості, а професія бібліотекаря – необхідна
всім – від малої дитини до людини похилого віку, від студента до
домогосподарки.
Саме так розуміють зміст своєї роботи фахівці Баранівської
ЦРБ. Методист цієї бібліотеки Т. Ковальчук розповідає: «Завжди
наголошую на значущості нашої професії і що називати її
«скромною» чи «непомітною» – це дуже розповсюджена, але невірна
думка, бо ми – фундамент нашої культури, без нас не розвиватиметься
жодна зі сфер людського життя. Успіхи бібліотечних працівників –
це імідж і престиж бібліотеки, а розчарування – то її невдачі. А тому,
на мою думку, основа основ – це сильний кадровий потенціал».
Безумовно, насичена та багатопрофільна бібліотечна робота
вимагає відповідної фахової підготовки кадрів, постійного
підвищення кваліфікації згідно з вимогами сьогодення. Тому
всі провідні фахівці Баранівської ЦРБ на чолі з директором
Г. Карпишиною часто діють як позаштатні методисти.
Професія бібліотекаря вимагає глибокої обізнаності з усіма
складовими бібліотечної діяльності, систематичного оновлення
знань, постійного ознайомлення з новинками фахової літератури
та періодичних видань. Головним завданням ЦРБ як методичного
центру району є донесення до колег нової інформації, кращого
досвіду, дієвих форм і методів роботи з користувачами.
Сьогодні в районі створено продуману систему підвищення
кваліфікації, існує широка палітра навчальних можливостей.
Пріоритетною формою залишаються семінари-практикуми. Їхня
тематика досить різноманітна, наприклад, «Сільська бібліотека в
умовах економічних і соціальних перетворень» чи організований на
базі Йосипівської сільської бібліотеки районний семінар-практикум
7

8. «Бібліотечне обслуговування молоді та дітей з питань морально-
правового виховання», на якому, крім інших, порушувалися
питання щодо застосування нетрадиційних форм обслуговування
користувачів, реклами бібліотеки та її послуг. Тут же було проведено
День інформації та прес-огляд «Вік тривог та помилок».
Заслуговує на увагу організований та проведений на базі ЦРБ
семінар «Зв’язки з громадськістю як елемент бібліотечної політики»,
де обговорювалися Закон про місцеве самоврядування, взаємодія
бібліотек із громадськістю, зокрема як головних інформаційних
партнерів.
Робота бібліотек із сім’ями розглядалася на районному семінарі-
практикумі «Бібліотека як центр сімейного читання».
Наразі методисти ЦРБ працюють над розробленням циклу
тренінгів-семінарів під загальною назвою «Сільська бібліотека:
формуємо власний бренд», до якого вже підготовлено міні-
анкетування «Інтереси й захоплення провінційного бібліотекаря».
Значна увага приділяється організації практикумів і стажувань
для працівників сільських книгозбірень із різних питань бібліотечної
діяльності. Проводяться вони диференційовано, залежно від потреб
навчання. Програми цих заходів включають вивчення облікових
документів бібліотеки, процесів роботи з фондом, бібліографічну
діяльність, основні аспекти обслуговування користувачів тощо. В
ході таких навчань відпрацьовуються відповідні практичні навички.
З працівниками, які не мають спеціальної освіти, ведеться серйозна
індивідуальна робота.
Усвідомлюючи, що інноваційний пошук – основа розвитку
бібліотек, фахівці ЦРБ упроваджують такі форми, як «Дні завідувачів
бібліотек», «Години взаємних порад», «Час відвертої розмови»,
методичні години, методичні дайджести. Сільські бібліотекарі із
задоволенням беруть участь у практикумі «Вчимося у кращих»,
під час яких вони відвідують книгозбірні своїх колег. Такі виїзди
стимулюють і бібліотекаря-господаря якнайповніше показати
гостям свої досягнення. В районі є чимало бібліотекарів, яким є чим
пишатися (книгозбірні смт. Довбиш, Першотравенськ, Полянка).
А ще в системі навчання кадрів практикується використання
таких активних форм, як ділові ігри, дискусії, розгляд проблемних
ситуацій, тестування, тренінги, калейдоскопи нових ідей тощо.
8

9. Важливим і найбільш дієвим моментом роботи ЦРБ як
методичного центру є надання практичної допомоги на місцях.
Незважаючи на складнощі, в районі збережено систему комплексного
вивчення, аналізування роботи бібліотек ЦБС. Результати обстежень
розглядаються на засіданні Ради при директорі ЦРБ та виносяться
на розгляд Ради відділу культури райдержадміністрації.
Суттєвою складовою роботи методистів є висвітлення
інноваційних набутків бібліотекарів області, України. Ці матеріали
– до послуг кожного бібліотечного фахівця і не лише публічних
бібліотек, а й книгозбірень інших видів і форм власності. Районна
бібліотека традиційно координує свою діяльність із діяльністю
бібліотек шкіл, училищ регіону. Така співпраця дає корисні,
позитивні результати. Разом працювали над реалізацією районних
програм щодо профілактики злочинності на 2006-2011 рр. Спільно
було проведено конкурс, присвячений Дню Незалежності. Тісна
співпраця існує й у селах між публічними та шкільними бібліотеками,
клубами, будинками культури. Активно співробітничають бібліотеки
з районною газетою «Слово Полісся».
Керівництво Баранівського району відстоює кожну бібліотеку,
кожного її працівника. І як результат – мережа бібліотек протягом
багатьох років майже не змінилася, навіть під час децентралізації,
що пройшла в 2004 р.
Як же з того часу живеться сільській бібліотеці? Як зазначає
директор ЦРБ Г. Карпишина, у тих селах, де сільські та селищні ради
розуміють роль і значення бібліотеки в житті громади, їй живеться
більш-менш затишно. А в цілому процес децентралізації бібліотек
розцінюється працівниками сільських книгозбірень району як
руйнація їхньої системи. Вона потягла за собою зменшення й до того
незначних фінансових ресурсів на їхнє утримання. Неможливість
подальшого централізованого комплектування, оброблення
документів, ведення єдиного довідково-пошукового апарату – теж
один із вагомих недоліків децентралізації. Нелегко організувати в
цих умовах і навчання персоналу. Мало яка сільська рада фінансує
відрядження працівників бібліотек, і їм доводиться їздити за свої
кошти, хоч явка на заняття майже завжди стовідсоткова. Проте навіть
у цей складний період люди не зневірилися, люблять свою професію,
9

10. книгу, користувача, шукають цікавих нетрадиційних форм роботи,
налагоджують співпрацю з органами місцевої влади. Саме в цьому
їм допомагає районна бібліотека, котра позиціонує себе як головний
методичний та інформаційний центр для всіх книгозбірень регіону.
Маркетинг в библиотеках
Васильев И. Выставочная работа – важная составляющая
маркетинговой деятельности библиотек // Бібл. форум
України. – 2011. – №3. – С. 12-15.
В современных условиях ускоренного развития информационной
деятельности во всем мире все большее значение приобретает
библиотечно-информационный маркетинг как эффективный
инструмент обеспечения конкурентоспособности и повышения
качества деятельности библиотеки в рыночной среде. Особенно
это касается научных библиотек как мозговых центров получения и
обработки информации. Сегодня уже нельзя маркетинговые аспекты
библиотечно-информационной деятельности сводить только к сбору
и комплектованию литературных источников.
В связи с этим специалистам современных научных библиотек,
в первую очередь, дирекции, руководителям структурных
подразделений, целесообразно и необходимо знать и применять на
практике основные тенденции развития маркетинга как рыночной
концепции в управлении библиотечно-информационным процессом.
Среди составляющих маркетинга как руководящего звена
в поиске новых форм хозяйствования современной научной
библиотеки важной и эффективной формой является выставочная
работа, организуемая в библиотеке с соблюдением общеизвестных
традиционных принципов (это определение тематики, времени,
места, участников выставки) и разработкой и внедрением
принципиально новых видов по содержанию и форме проведения
мероприятий, способствующих более эффективной популяризации
выставочной продукции как основного объекта внимания ее
посетителей и их общения с экспонентами. Это достаточно
10

11. убедительно показала практика проведения с 2000 года в Одесской
национальной научной библиотеке (ОННБ) имени М. Горького
ежегодных выставок-форумов «Українська книга на Одещині».
Следует отметить, что выставочная работа как форма наглядного
предложения товара известна с древних времен, а точнее с 500-
х годов до н. э., когда предприниматели Месопотамии и Египта
собирались в городе Тир, чтобы обменяться образцами своей
продукции. Выставочная деятельность активизировалась в Европе.
Особенно значительное место в государственной деятельности она
получила во Франции в период правления Наполеона Бонапарта.
Именно оттуда она была заимствована в Россию выходцем из
Франции генерал-губернатором Одессы графом Ланжероном,
организовавшим в этом городе первую выставку в России в 1820
году. В Санкт-Петербурге подобная выставка была организована
в 1837 году. После этого следует отметить первую всемирную
выставку в Лондоне 1851 года. В 1910 году в Одессе состоялась
международная художественно-промышленная выставка, 100-летие
которой отмечено общественностью города в 2010 году.
Выставки в современном мире – это наиболее мощное средство
многоцелевой коммуникации продвижения на рынок продукции и
услуг, изучения современного опыта, проведения маркетинговых
исследований. Расширяются цели участия и сокращается время
посещения выставки, постоянно увеличивается ее ассортимент и
потребительские свойства товаров и услуг, на ней представляемых.
Именно в соответствии с этими принципами развивались
выставки-форумы «Україська книга на Одещині!», на протяжении
12 лет организуемые и проводимые ОННБ имени М. Горького
при поддержке местных органов самоуправления и Министерства
культуры Украины. Они стали многофункциональным мероприятием,
которое дает возможность устанавливать новые деловые связи и
контакты, расширять знания и приобретать опыт в проведении
таких интеллектуальных мероприятий, как семинары, презентации,
симпозиумы, круглые столы, автограф-сессии, мастер-классы,
открывать новые рынки, виды товаров и услуг, заявлять о своем
присутствии на рынке все большему числу экспонентов, изучать
новые технологии и научные достижения, создавать совместные
11

12. проекты, совершенствовать издательскую базу и информационную
культуру читателей.
Каждая выставка-форум «Українська книга на Одещині» не
была повторением, копией предыдущей, а имела свой, отличный от
других, оттенок новизны, позволяющий повысить ее эффективность.
Дело в том, что сама по себе такая выставка-форум – единственная
в своем роде в Украине, т. к. не проводится больше ни в одной
библиотеке. Она не ставит коммерческих целей по реализации
экспонируемой продукции, т. е. книг, а нацелена на популяризацию
книг как источника знаний с точки зрения их тематики, доступности
приобретения и читаемости для читателя как потребителя.
Одним из главных вопросов, который должен был косвенно
рассматриваться на каждой выставке-форуме, было состояние
издательской базы в Украине на данный период и возможности ее
укрепления и расширения на всей территории государства. Именно
поэтому, начиная с первой выставки 2000 года, ее соорганизаторами
и соисполнителями по праву являются Всеукраинская ассоциация
книгоиздателей и книго-распространителей (президент Афонин
Александр Васильевич) и Книжная палата Украины им. И. Федорова
(директор профессор Сенченко Николай Васильевич), которые
помимо организационных мероприятий как члены оргкомитета
участвовали в проведении на выставке-форуме дискуссионных
клубов, автограф-сессий, целевых симпозиумов, «круглых столов»,
презентаций новых собственных изданий литературы в качестве
авторов.
Выставка-форум «Українська книга на Одещині» не сразу стала
именоваться Всеукраинской. По определению уровня выставки
она может быть таковой, т. е. национальной, если в ней принимают
участие представители не менее чем 16 областей Украины или на
которой представлено не менее половины ведущих издательств
(для специальных выставок, каковой является «Українська книга на
Одещині»). Кроме того, она стала традиционной, т. к. проводилась
более 2 раз (в данном случае конкретно 12) определенным
организатором (в данном случае ОННБ имени М. Горького) в
установленный заранее срок с определенной периодичностью
(через год). Из года в год совершенствовались формы и методы
12

13. проведения выставки-форума, планировались новые мероприятия
по пропаганде книги, в связи с чем приглашались к участию в
ней новые издательства, видные деятели литературы и искусства,
поэты, писатели, библиотеки региона и Украины. Включались в
программу выставок и актуальные вопросы книгоиздания, которые
рассматривались в виде обсуждений, дискуссий за «круглым
столом».
Нужно сказать, что для подготовки и проведения ежегодной
выставки выработался вполне определенный принцип разделения
труда в ОННБ имени М. Горького, когда за конкретные аспекты ее
подготовки и проведения отвечают вполне определенные структурные
подразделения независимо от их функциональных обязанностей. И
зачастую они наряду с прямыми функциональными обязанностями
выполняют работы, не свойственные их профессиональному статусу.
Так, отдел научной библиографии ранее вел учет приглашенных на
выставку-форум лиц и организаций, осуществлял их оповещение
и приглашение. Затем эти функции передали отделу связей с
общественностью и рекламы. Научно-методический отдел помимо
разработки сводного плана мероприятий выставки-форума при
подготовке проводит маркетинговую работу в части фандрейзинга,
т. е. поиска средств для ее проведения, а также изготовления
рекламной продукции.
Отдел обслуживания читателей готовит базу для приема и
размещения участников выставки. Отдел научного комплектования
осуществляет подбор и приглашение участников выставки,
определяет им рабочие места, разрабатывает пресс-релиз.
Ежегодно на выставке с целью популяризации литературы,
изданной в течение прошедшего года, проводится конкурс среди
издательств на лучшее издание в определенной номинации.
Подготовительную работу конкурса поручено выполнять отделу
искусств.
И еще следует отметить одно важное отличие выставки-
форума «Українська книга на Одещині» от традиционных выставок
литературы.
Ежегодно на каждой выставке проводится ее выездная модель
в один из городов или районных центров Одещины, в ходе которой
13

14. районные или сельские библиотеки, библиотеки школ, интернатов,
детских домов получают от участников выставки дары – книги.
Такая гуманная благотворительная акция вызывает у получателей
искреннюю благодарность и получает широкий отклик и оценку
различных общественных организаций и средств массовой
информации. И сама организация – организатор выставки ОННБ
имени М. Горького – ежегодно получает дары-книги от участников
выставки и тем самым пополняет свои фонды новинками литературы.
За прошедшие 12 лет проведения выставки библиотека приобрела
свыше 10 тысяч единиц таких новинок.
Все перечисленные мероприятия выставки и их подготовка
проводятся в строгом соответствии с разработанным
организационным планом под руководством оргкомитета выставки,
который возглавляет генеральный директор ОННБ имени М.
Горького.
В состав оргкомитета входят, кроме сотрудников библиотеки,
представители органов самоуправления города и области,
общественных организаций, деятели культуры, искусства, писатели,
представители бизнеса, библиотек и вузов. Для непосредственного
проведения выставки разрабатывается программа на все три дня
ее проведения. Отдельно разрабатывается план выездной модели
выставки в одном из городов или районов области на один день. Как
правило, это второй день ее работы. На третий, заключительный
день выставки подводятся итоги работы с участием представителей
издательств, членов оргкомитета с вручением наиболее активным
участникам призов, сувениров с соответствующими дипломами,
грамотами, благодарностями. Все участники получают
свидетельства участия в выставке. Отмечаются и активные,
деловые участники целевых мероприятий, среди которых зачастую
известные, авторитетные личности в Украине: писатели, литераторы,
обозреватели, ведущие телепередач, радио, представители газет и
журналов.
Начиная с юбилейной X выставки проводится новое мероприятие
с целью привлечения читателей к ее проведению в номинации
«Читатель года», в ходе которой предлагается дать рецензию-отзыв
на экспонируемую на выставке литературу по своему усмотрению из
14

15. числа произведений-победителей различных конкурсов, прошедших
в Украине. Это мероприятие повысило интерес читателей к
выставочной литературе и позволило определить тенденцию
запросов читателей на новинки.
Постоянными участниками выставки, которые из года в год
представляют свою продукцию и занимают ведущие позиции
в проводимых конкурсах, семинарах, «круглых столах» стали
издательства «Наукова думка» НАН Украины, «Мистецтво»,
«Картографія», ТОВ «Видавничій дім», «Києво-Могилянська
академія» (все из Киева), «Університетська книга» (Сумы), редакция
газеты «Підручники і посібники» (Тернополь), «Астропринт»
(Одесса) и другие.
Следует отметить, что проведение мероприятий в рамках
выставки-форума «Українська книга на Одещині» не ограничивается
лишь территорией библиотеки. Они проводятся также в вузах,
библиотеках, музеях города, в Одесской областной писательской
организации, в школах в соответствии с планом мероприятий
выставки.
Таким образом, Всеукраинская выставка-форум «Українська
книга на Одещині» получила статус культурного, социального и
просветительско-информационного мероприятия популяризации
книги как источника знаний и ее постоянных «родителей» –
издательств в масштабе всей Украины.
Практика проведения ежегодной Всеукраинской выставки-
форума «Українська книга на Одещині» в ОННБ имени М. Горького
может стать наглядным примером и пособием для всех библиотек
Украины, как можно и нужно пропагандировать книгу в интересах
дальнейшего развития духовности и культурного уровня народа,
удовлетворения его запросов. Выставочная работа может быть
активным инструментом коллектива библиотеки в совершенствовании
и развитии маркетинга как рычага экономического укрепления
материальной и финансовой базы, помощником в расширении круга
знаний и приобретения необходимой информации многочисленными
читателями и друзьями книги.
15

16. Информационные технологии в библиотеках
Редькина Н.С. «Библиотеки в облаках», или Возможности
использования перспективных информационных технологий //
Научн. и техн. б-ки. – 2011. – №8. – С. 44-54.
Среди наиболее важных составляющих ИТ, которые оказывают
существенное влияние на библиотечную деятельность, выделяют:
– совершенную компьютерную технику, главным образом
ориентированную на персонального пользователя;
– развитую сеть мобильных коммуникаций с использованием
высокоинтеллектуальных телефонов, смартфонов, iPODов и других
современных устройств;
– высокопроизводительную фото- и видеоцифровую технику,
включая устройства микрофотокопирования и сканирования;
– ридеры для чтения электронных книг с высокоразрешающими
и высокоскоростными свойствами;
– высокоемкостные средства накопления и хранения
информации, включая электронные архивы;
– единую коммуникационную среду взаимодействия,
технологической совместимости и функциональных приложений
(Интернет).
Среди технологических новинок, применяемых в библиотеках
в последние годы, выделяют следующие группы (в зависимости
от целей и характера использования): 1) средства для общения
в сети: мгновенные сообщения (сетевые сообщества, блоги,
комментарии и их функциональные возможности, обзоры и
пользовательские рейтинги); 2) средства объединения (социальные
закладки; фолксономии, теггинг и облака тегов; пиринговые
ленты новостей; Wiki); 3) средства для хранения файлов и обмена
ими (хранение и публикация фотографий, видео и музыки;
файлохранилища; пиринговые сети); 4) средства для работы в сети
(текстовые веб-редакторы, онлайн-планировщики и календари,
персонифицированные стартовые страницы); 5) технические
средства (виртуальная справка, включая совместный просмотр (co-
brousing); аудио- и видеоформаты потоковых медиа; персональные
16

17. медиа, например подкастинг и МРЗ файлы; К88 потоки; мэшапы;
открытый доступ, открытый источник, открытый контент; новые и
обновленные программные методы (АJAX, АРI). Это те средства,
которые являются информационно-технологической основой
развития библиотечно-информационных технологий на ближайшую
и отдаленную перспективу.
Среди прорывных технологий 2011 г. называют такие, как
облака, мобильные устройства и приложения, социальные сети и
аналитика нового поколения.
Социальные сети
Современные ИТ изменяют характер работы человека, его
социальные связи, организационные формы осуществления
социальных взаимодействий и сами социальные отношения. Для
того чтобы получить аудиторию в 50 млн. пользователей, радио
понадобилось 38 лет, телевидению – 13, Интернету – 4 года, в то
время как в одной из популярных социальных сетей Facebook за
девять месяцев было зарегистрировано 100 млн. участников. В
последнее время за рубежом и в России социальные сети значительно
опережают классические медиа в темпах распространения.
Библиотека имеет возможность развивать и оптимизировать
свою деятельность, обращаясь к широкой аудитории, которая
уже представлена в социальных сетях. Тенденция проникновения
социальных сетей в библиотечную практику нарастает. Библиотеки
активно применяют публичные социальные сети для организации
профессионального общения и взаимодействия с читателями,
выбирая наиболее необходимое программное обеспечение,
развивая формы мгновенных ответов, используя другие средства
интерактивной коммуникации, что приближает их к пользователям,
делает более релевантными в современном информационном
обществе, формирует новый имидж библиотеки, повышает
социальную активность пользователей за счет привлечения к
созданию библиотечного контента (опосредованное участие в
формировании ресурса с помощью коллаборативной фильтрации)
и др.
17

18. Мобильность
В IDC предсказывают закат «эры персональных компьютеров» –
в ближайшие полтора года объемы продаж интеллектуальных
мобильных устройств с возможностями выхода в Интернет
и выполнения различных приложений превысит реализацию
персональных компьютеров. Ожидается, что в 2011 г. в мире будет
продано 330 млн. смартфонов и свыше 42 млн. планшетов. Из
более чем 2 млрд. пользователей Интернета свыше половины будут
регулярно выходить в сеть с помощью мобильных устройств, а не
ПК.
Удобство использования и богатая функциональность
мобильных устройств нового поколения способствуют тому, что они
становятся основным инструментом связи и ключевым средством
работы. Что это означает для библиотек? Прежде всего, следует
учитывать, что пользователям удобнее работать на специальных
сайтах, где информация представлена в формате, адаптированном к
возможностям мобильных телефонов (например, адрес мобильного
Яндекса для телефонов и смартфонов – m.ya.ru). Подобные сайты
носят название мобильные сайты или WAP-сайты.
Википедия предлагает следующую трактовку мобильного
сайта – «это источник информации, расположенный в сети либо на
локальном носителе по определённому адресу (домену), созданный
для просмотра на компактных устройствах, чаще всего для просмотра
с помощью мобильного браузера» (http://ru.wikipedia.org). При этом
WАР-сайт в энциклопедии – «это определенный отдельным адресом
(доменом) источник информации в сети Интернет, специально
созданный для отображения на мобильном (сотовом) телефоне
или ином мобильном устройстве или компьютере при наличии
установленных браузеров, поддерживающих эту технологию».
Как показывает анализ результатов поиск, более употребим
сегодня термин мобильный сайт, в том числе и в библиотечной
практике. В него вкладывают то, что пользователь увидит на экране
мобильного устройства. Мобильный сайт – это ресурс, обладающий
практически таким же функционалом и теми же возможностями,
что и обычный веб-сайт. Для многих из них созданы «мобильные
близнецы», которые предоставляют «мобильным» пользователям
тот же набор продуктов и услуг, но в более упрощенном варианте.
18

19. Популярность мобильных сайтов уверенно растёт, и поэтому
нельзя обходить стороной создание библиотечных сайтов именно под
формат мобильных телефонов. Один из первых проектов создания
библиотечного веб-сайта был запущен в 2004 г. Кировоградской
ОУНБ им. Д. И. Чижевского, где были предложены собственные
разработки по обеспечению доступа к информационным и
библиографическим базам данных и онлайновое программное
решение для публикации контента.
Перспективы развития мобильных сайтов очевидны. Очень
важно, что к этому процессу подключается самая молодая и
продвинутая часть аудитории и что ресурс доступен постоянно с
любого компактного устройства (мобильный телефон, смартфон,
коммуникатор, портативная игровая консоль, карманный компьютер,
планшетный компьютер, ноутбук и др.), имеющего доступ к
Интернету. Поэтому это направление в деятельности библиотек
можно считать перспективным.
«Облачные вычисления» (С1оиd Computing)
«В мире всего пять компьютеров – Сооgle, Yahoo, Мicrosoft.,
IВМ и Аmazon. Есть еще несколько тех, которые могут превращать
электричество в вычисления с сопоставимой эффективностью».
Сегодня это одни из лучших поставщиков облачных платформ.
Термин «облако» используется как метафора, основанная на
изображении Интернета на диаграмме компьютерной сети, или
как образ сложной инфраструктуры, за которой скрываются все
технические детали. Графический прообраз термина обязан своим
появлением диаграммам и другим иллюстрациям в виде облачков,
с помощью которых принято изображать сеть Интернет. Другими
словами, облачные вычисления – это программно-аппаратное
обеспечение, доступное пользователю через Интернет в виде
сервиса, позволяющего использовать удобный веб-интерфейс для
удаленного доступа к выделенным ресурсам (вычислительным
ресурсам, программам и данным). Компьютер пользователя
выступает при этом рядовым терминалом, подключенным к Сети.
Иначе С1оиd Computing принято называть словом «ааS» («аs а
Service», т.е. «как сервис», или «в виде сервиса»). Облачная обработка
19

20. данных как концепция включает в себя следующие понятия: «Всё
как услуга», «Инфраструктура как услуга», «Платформа как услуга»,
«Программное обеспечение как услуга», «Рабочее место как
услуга», «Данные как услуга», «Безопасность как сервис» и другие
технологические сервисы, предназначенные для удовлетворения
потребностей пользователей в обработке данных.
Преимущества использования облаков. Среди основных
достоинств облачных технологий можно выделить возможность
экономии на приобретении, поддержке, модернизации ПО и
оборудования, а также:
– снижение требований к вычислительной мощности ПК
(непременное условие – только наличие доступа в Интернет);
– отказоустойчивость;
– безопасность (для данных в облаке провайдеры услуг, например
Сооglе, гарантирует избыточность информации, что защищает
данные лучше, чем большинство систем резервного хранения);
– высокая скорость обработки данных;
– снижение затрат на электроэнергию;
– экономия дискового пространства (и данные, и программы
хранятся в Интернете);
– доступность – облака доступны всем из любой точки, где есть
Интернет, с любого компьютера, где есть браузер.
Проблемы. Недостатками облачных технологий являются:
необходимость постоянного соединения с Интернетом; ограничения
в ПО и его настройках под собственные задачи; конфиденциальность
данных, хранимых на публичных облаках; безопасность – облако
само по себе является достаточно надежной системой, однако пока
нет 100% гарантии от проникновения на него злоумышленников и
вирусов.
Библиотеки активно размещают информацию в социальных
сетях, построенных на облачных платформах, что позволяет уже
сегодня снижать стоимость обслуживания хранилищ информации
и значительно увеличивать объемы хранимых данных. Размышляя
о будущем облачных сервисов, можно сделать предположение
о перспективах их применения в библиотечной практике по мере
развития доступности для пользователей и организаций, повышения
20

21. производительности облачных вычислений и пропускной
способности сетевого оборудования. Дальнейшее развитие
инструментария систем создания, хранения, обработки данных,
средств резервирования в облаках позволят не только использовать
эти сервисы, но и создавать свои, находить оптимальные варианты
развития информационных технологий в конкретной библиотеке.
Библиотека в правовом поле
Розколупа Н. Правові аспекти реорганізації публічних
бібліотек // Бібл. планета. – 2011. -№2. – С. 7 -8.
Мережа публічних бібліотек України сформувалася в 70-80-
х роках минулого століття і відтоді зазнала не надто значних змін.
Дещо зменшилася кількість цих закладів, відбулася децентралізація
частини ЦБС. Але традиційно в системі публічних бібліотек
ще з радянських часів функціонують сільські, селищні, міські
книгозбірні, районні і міські централізовані бібліотечні системи,
обласні універсальні наукові бібліотеки, а також спеціалізовані
бібліотеки для дітей та для юнацтва різних рівнів.
Однак останнім часом намітилися процеси, що можуть
кардинально змінити мережу українських публічних бібліотек.
Пов’язані вони з намаганням органів державної влади та місцевого
самоврядування зменшити видатки на утримання бюджетних установ
шляхом оптимізації останніх. А поняття оптимізації у свідомості
багатьох управлінців асоціюється виключно зі скороченням.
Характерною особливістю цих процесів є те, що Міністерство
культури України не було їхнім ініціатором.
Головна риса сучасних змін – спроби об’єднати на рівні району
чи міста існуючі бібліотеки для дітей та для юнацтва з бібліотеками
для дорослих. У кількох регіонах розглядається питання об’єднання
в одну всіх обласних бібліотек.
Майже всі відомі випадки такої «оптимізації» відбуваються з
порушенням законодавства.
21

22. Загальні правові норми щодо припинення юридичної особи
розповсюджуються і на бібліотеки. У разі якщо бібліотека не має
статусу юридичної особи, процедура припинення її діяльності менш
тривала у часі.
Відповідно до Цивільного та Господарського кодексів,
припинення юридичної особи можливе шляхом ліквідації або
реорганізації.
Ліквідація передбачає повне, остаточне припинення юридичної
особи. При цьому ліквідована організація не залишає після себе
правонаступників.
А в результаті реорганізації юридична особа передає своє майно,
права та обов’язки іншим юридичним особам-правонаступникам.
Виділяють такі форми реорганізації: злиття, приєднання, поділ,
виділення, перетворення.
У разі злиття кількох організацій усі майнові права та обов’язки
кожної з них переходять до організації, що утворилася внаслідок
злиття. Злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичні особи
об’єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування.
Приєднання – це форма реорганізації, за якої одна юридична
особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує
існувати далі, але вже в більшому масштабі. При цьому приєднана
організація припиняє свою діяльність.
У відомих випадках реорганізації публічних бібліотек
відбуваються процеси, які, відповідно до законодавства, можуть
бути визначені як злиття або приєднання, хоча в рішеннях органів
державної влади та місцевого самоврядування щодо реорганізації
бібліотек часто відсутні слова «реорганізація», «злиття»,
«приєднання». Натомість читаємо: «перетворення», «передача»
тощо. Реорганізація бібліотеки має здійснюватися з дотриманням
таких принципів, як:
• пріоритетність інтересів бібліотеки, її користувачів та
працівників;
• забезпечення безперервної роботи бібліотеки під час її
реорганізації;
• забезпечення належного рівня управління бібліотекою.
Керуючись чинним законодавством, можна виділити такі етапи
реорганізації бібліотеки:
22

23. 1. Підготовчий етап, під час якого потрібно проаналізувати
діяльність публічних бібліотек відповідної території, обґрунтувати
необхідність реорганізації, довести, що в її результаті буде досягнуто
позитивний ефект (зміцниться матеріально-технічна база бібліотеки,
покращиться рівень обслуговування населення тощо).
2. Прийняття рішення про реорганізацію та створення Комісії з
реорганізації (злиття, приєднання).
Варто знати, що рішення про реорганізацію бібліотеки може
прийняти лише орган, який має на це повноваження. Оскільки
практично всі публічні бібліотеки є об’єктами комунальної
власності, згідно з Законом «Про місцеве самоврядування в Україні»,
рішення про їхню реорганізацію можуть приймати відповідні
органи місцевого самоврядування. Так, прийняти рішення про
реорганізацію міської чи районної ЦБС має, відповідно, міська
або районна рада, обласної бібліотеки для дітей – обласна рада і
т. ін. Місцева державна адміністрація (районна, обласна) зможе
вирішити долю бібліотеки лише в разі делегування їй повноважень
щодо реорганізації або ліквідації об’єктів комунальної власності
відповідним органом місцевого самоврядування.
3. Погодження реорганізації бібліотеки з Міністерством культури
України. Згідно зі ст. 15 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну
справу», доцільність реорганізації та ліквідації бібліотек, що є у
державній та комунальній власності, визначається відповідними
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування
за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади у сфері культури, яким на сьогодні є Міністерство
культури України (3]. А відповідно до ст. 22 Закону України «Про
культуру», який набрав чинності 12 січня цього року, існуючі заклади
культури автоматично включаються до базової мережі. Виключення
закладів культури з базової мережі можливе лише за погодженням з
Міністерством культури України.
4. Безпосереднє проведення реорганізації. Цей етап
розпочинається лише після погодження з Міністерством культури
України. В іншому разі реорганізація бібліотеки є незаконною та
може бути оскаржена як органами прокуратури, так і в судовому
порядку.
23

24. Процедура реорганізації регламентована Цивільним та
Господарським кодексами, а також Законом України «Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Безпосередньо реорганізацію бібліотеки здійснює Комісія з
реорганізації. З моменту призначення Комісії до неї переходять
повноваження щодо управління бібліотекою.
Комісія:
забезпечує подання державному реєстратору всіх необхідних
документів для проведення державної реєстрації реорганізації
бібліотеки (в разі якщо бібліотека має статус юридичної особи);
вживає всіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а
також письмово сповіщає їх про реорганізацію;
після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторів
складає проміжний баланс, який містить відомості про оцінку
наявного майна бібліотеки, перелік пред’явлених кредиторами
вимог, а також про результати їхнього розгляду (в тому числі щодо
виплати заробітної плати, сплати податків, зборів тощо);
після завершення розрахунків із кредиторами складає
передавальний акт в обсязі, визначеному для річної фінансової
звітності, відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
не пізніше ніж за два місяці до завершення реорганізації
письмово попереджає всіх працівників бібліотеки про можливе
вивільнення та одночасно пропонує їм іншу роботу (в разі наявності)
за відповідною професією чи спеціальністю;
здійснює заходи щодо зняття бібліотеки з обліку в Пенсійному
фонді, фондах соціального страхування, закриття рахунків в органах
Державного казначейства України тощо;
визначає місце подальшого зберігання архівних документів
бібліотеки;
здійснює інші заходи, передбачені законодавством.
У разі якщо бібліотека, яка реорганізується, має статус
юридичної особи, процес реорганізації не може бути закінчено
раніше двох місяців віддати публікації відповідного повідомлення
в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації –
«Бюлетені державної реєстрації».
24

25. Цуріна І. До питання децентралізації публічних бібліотек:
стан та проблеми // Бібл. планета. – 2011. – №2. – С. 9-12.
Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»
передбачається існування як централізованих бібліотечних систем
, (ЦБС), так і самостійних бібліотек. Зокрема, в редакції закону
1995 року прописано, що «бібліотечна система організовується
і функціонує на основі створення територіальних, відомчих
(галузевих), міжвідомчих (міжгалузевих та інших) бібліотечних
систем і об’єднань, підпорядкованих відповідним центральним
(або головним) бібліотекам та існування окремих бібліотек різних
типів і видів (поза межами своєї системи)». В останній редакції
нашого головного галузевого закону (із змінами та доповненнями
станом на 21.05.2009 р.) визначено, що «публічні, спеціальні і та
спеціалізовані бібліотеки можуть об’єднуватися у централізовані
бібліотечні системи».
Дійсно, централізація є найбільш раціональним, економічно
і технологічно вигідним об’єднанням бібліотек, яке найчастіше
застосовується у світовій практиці. Централізація 1976-1980
рр. відбувалася відповідно до «Положення о централизации
государственньїх массовьіх библиотек» (1975), затвердженого
Міністерством культури СРСР. Об’єднання передбачало створення
мережі бібліотек, до якої б входили центральна (районна або міська)
та решта книгозбірень району або міста, що починали функціонувати
на правах її філій. Широко використовувалися бібліобуси, котрі
здійснювали обмін літератури на спеціальних стоянках у віддалених
сільських населених пунктах або мікрорайонах міст за рахунок
новостворених відділів організації та використання єдиного
книжкового фонду.
Так, у централізованому порядку здійснювалося проведення
єдиної політики формування, розміщення та використання
бібліотечних ресурсів; діяли централізовані комплектування,
обробка і перерозподіл документів; відбувалася централізація
міжбібліотечного абонемента; вирішувалося питання зберігання
літератури, що рідко використовувалася; розвивалася технізація;
дотримувалась єдина політика в роботі з кадрами, зокрема
з підвищення їхньої кваліфікації та ін. Великим здобутком
25

26. централізації стали сформовані бібліотечні колективи в районах,
містах України. Особливо відчутну допомогу отримували сільські
бібліотекарі.
Проте, позитивні сторони централізації мали місце й негативні
явища. Спостерігалися надцентралізація, надмірна директивність
управління, недооцінювання (а правильніше – ігнорування,
заперечення) самої ідеї самостійності книгозбірень, повсюдне
насадження методичного керівництва бібліотеками, хоча реально
централізоване управління не може передбачити всього розмаїття
бібліотечних процесів та проблем регіону і запропонувати однакове
рішення для всіх бібліотек ЦБС.
Оцінюючи з позицій сьогоднішнього дня початок децентралізації,
можна сказати що саме несприйняття надцентралізації, протидія з
боку окремих бібліотек і стали каталізаторами змін. Передумовою
децентралізації мережі державних масових бібліотек стало
прийняття 1991 року Закону «Про місцеві Ради народних депутатів
та місцеве і регіональне самоврядування».
Проте найважливішими чинниками масової децентралізації
мережі державних масових бібліотек стали відбувалася територіальна
самоорганізація громадян для вирішення безпосередньо або через
органи, котрі вони утворюють, питань місцевого життя в межах
Конституції України та Законів України на принципах оптимальної
децентралізації (Закон «Про місцеве самоврядування в Україні»
(1997) та Бюджетний кодекс (2001).
Другою важливою причиною децентралізації мережі бібліотек
слід вважати загальну економічну кризу, яка в той час охопила всі галузі
культури, зокрема бібліотечну. Спостерігалися недофінансування
бібліотек усіх типів, у першу чергу сільських; скорочення мережі
сільських книгозбірень і переведення їхніх працівників на нижчу
оплату праці: 0,25; 0,5; 0,75 ставки; різке погіршення матеріально-
технічної бази і, чи не найголовніше, умов праці. Зростала кількість
бібліотек, приміщення яких не опалювалися, де не було телефонного
зв’язку і навіть освітлення. Мали місце і внутрішні причини
децентралізації, до яких слід віднести правовий нігілізм працівників
райдержадміністрацій та районних рад, небажання керівників ЦБС
реалізувати право централізованої бібліотечної системи мати статус
26

27. юридичної особи, незнання законодавчої бази, людський фактор.
Достатньо сказати, що директори деяких ЦБС самі ініціювали
процеси децентралізації, не бажаючи опікуватися бібліотеками-
філіями в сільській місцевості. У свою чергу, були й керівники
філій, які прагнули уникнути надмірної опіки з боку ЦРБ, відчували
впевненість у своїй професійній спроможності самостійно керувати
бібліотекою або мали підтримку місцевої влади.
Поступово почали складатися різні моделі індивідуалізації
діяльності окремих бібліотек.
У 1997 р. Постановою Кабінету Міністрів України було
затверджено «Мінімальні соціальні нормативи забезпечення
населення публічними бібліотеками в Україні», які визначили,
що в населених пунктах з кількістю жителів від 500 чоловік до
3 тис. чоловік повинна діяти як мінімум одна загальнодоступна
бібліотека на території сільської (селищної) ради; у населених
пунктах з числом жителів понад 3 тис. чоловік – одна бібліотека
на 3-5 тис. чоловік [6]. У 2009 р. у цей документ було внесено
доповнення, що в населених пунктах з кількістю жителів до 500
людей за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування
здійснюється бібліотечне обслуговування населення різними
формами. Розроблене Міністерством культури і мистецтв (МКіМ)
«Положення про централізовану бібліотечну систему» (2001) чітко
вказувало, що ЦБС – це єдине цілісне утворення бібліотек, котре
складається з головної регіональної книгозбірні та філій, що можуть
бути розміщені в сільській місцевості.
Насправді, законодавство зовсім не перекреслює існування
ЦБС і в ряді регіонів вдалося зберегти централізовані бібліотечні
системи. Практично повністю їх збережено у Волинській, Івано-
Франківській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Рівненській,
Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Чернівецькій
областях, у містах Києві та Севастополі. У Рівненській області з
цією метою було розпочато експеримент з об’єднання публічних та
шкільних бібліотек і створення у зв’язку з цим нового типу бібліотек
– публічно-шкільних.
Менший резонанс викликала поява таких нових моделей
обслуговування, як бібліотека-клуб, клуб-бібліотека. Підставою
27

28. для їхнього створення були рекомендації щодо об’єднання (лист-
роз’яснення МКіМ України № 18-225/17 від 21.01. 1998 року), проте
сьогодні без серйозного аналізу важко зрозуміти, чи це дійсно нова
модель, чи просто одна людина працює на 0,5 ставки у бібліотеці
і 0,5 ставки у клубі. Традиційно ця проблема загострюється під
час збирання статистичних даних, коли виникає питання, чи варто
враховувати до бібліотечної мережі клуб-бібліотеку та дані про її
діяльність. Дійсно, відповідно до постанови КМ України від 12
листопада 1998 р. № 1775 «Про нормативи забезпечення населення
клубними закладами», до закладів культури клубного типу належать
і клуби-бібліотеки. Проте ні в Положенні про клубний заклад,
затвердженому наказом Міністерства культури і туризму України за
№ 35 від 23.05.2007 р., ні в річній формі державної статистичної
звітності № 7-нк «Звіт закладу культури клубного типу»,
затвердженій наказом Міністерства статистики України 31.08.1993
№ 195, не згадується про бібліотеку та не вимагаються дані про її
діяльність. Таким чином, юридично ці заклади не можуть входити
до ЦБС. Це підтверджує й той факт, що працівники клубів-бібліотек
(на відміну від бібліотечних працівників) не отримують доплати за
вислугу років та за особливі умови праці. Такі утворення діють у
Волинській, Вінницькій, Хмельницькій областях.
Особливо децентралізація зачепила Житомирську область,
розпочавшись 10 років тому та прискорившись в останні 3-4
роки. Тут із 921 публічної книгозбірні 749 (81,4%) не входять до
складу ЦБС. На Кіровоградщині децентралізовано 52% бібліотек,
Вінниччині – 46%, у Запорізькій області -24%, Київській – 23%,
Хмельницькій – 22%, в Автономній Республіці Крим – 20%. Слід
зауважити, що почалась і набирає обертів децентралізація міських
ЦБС (у Житомирській області – вже більше 70 закладів, у Донецькій
– 33), причому в данному випадку взагалі неможливо пояснити це
економічними причинами.
Таким чином на 01.01.2011 р., згідно з офіційними статистичними
даними, кількість бібліотек, що вийшли зі складу ЦБС, становила
2 920 од., тобто 16% від загальної кількості. У той же час, число
бібліотек поза групою оплати праці складає лише 1 400 од. Щорічно
середня вартість утримання однієї сільської бібліотеки становить:
28