3

1. ХИТЦІВСЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
І-ІІ СТУПЕНІВ КРАСНОЛУЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Незалежності, 2, с. Хитці, Гадяцький район, Полтавська область, 37317,
тел. (05354) 2-15-70
E-mail: khitcivsjka-shkola@meta.ua, Код ЄДРПОУ 23545742
Паспорт Програми розвитку
Тип: Програма розвитку
Підстава для розробки:
Необхідність удосконалення якості освітніх послуг, які надає школа,
вироблення освітньої та наукової стратегії з урахуванням якісних змін у
державі
Мета:
 створення інноваційного освітнього середовища, спрямованого на пошук
та впровадження ефективних способів розкриття, вдосконалення та
реалізації творчого потенціалу відповідно до вимог суспільства, запитів
особистості й потреб держави;
 забезпечення ефективного управління розвитком школи.
Завдання:
формування необхідних для успішної самореалізації в суспільстві
компетентностей учнів;
запровадження освітніх інновацій, інформаційно-комунікаційних
педагогічних технологій;
 розвиток профільного навчання;
 упровадження здоров'язбережних технологій у освітній процес;
 створення толерантного середовища у школі;
 розвиток комунікативних здібностей учнів;
 створення сприятливих умов для пошуку, підтримки та розвитку
обдарованих дітей і молоді;
 підтримка дітей і молоді з особливими потребами;
 забезпечення консолідації та взаємодії соціальних і наукових партнерів із
метою інтенсифікації розвитку й удосконалення освітнього середовища;
 розвиток міжрегіонального та міжнародного партнерства;
забезпечення відповідності між матеріально-технічним станом школи і
потребами сучасної освіти.

2. Нормативно-правова база
1. Закони України:
Закон України № 1060-ХVІІ від 23.05.1991 «Про освіту»;
Закон України № 651-ХІV від 13.15.1999 «Про загальну середню освіту»;
 Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від
04.02.1998 № 75/98-ВР;
 Закон України № 2297- VI від 01.06.2010 «Про захист персональних даних»
(Закон набрав чинності з 01.01.2011);
 Закон України «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.1998 №
74/98-ВР.
2. Укази Президента України:
 № 926/2010 від 29.09.2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного
розвитку освіти в Україні»;
 Указ Президента України «Про Національну доктрину розвитку освіти".
3. Акти Кабінету Міністрів України:
Постанова Кабінету Міністрів України № 494 від 13.04.2011 «Про
затвердження Державної цільової програми впровадження у навчально-
виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-
комунікаційних технологій "Сто відсотків" на період до 2015 року»;
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 2009-р від 20.10.2010 «Про
керівника Національної програми інформатизації»;
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 2119-р від 15.11.2010 «Про
затвердження переліку завдань (проєктів) Національної програми
інформатизації на 2010 рік, їх державних замовників та обсягів
фінансування»;
 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 192-р від 02.03.2011 «Про
затвердження плану заходів з проведення у 2011 році Року освіти та
інформаційного суспільства»;
 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1722-р. від 27.08.2010 «Про
схвалення Концепції Державної цільової програми впровадження у
навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів
інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків" на період до
2015 року»;
 Постанова Кабінету Міністрів України № 426 від 20.04.2011 «Про
затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;
 Постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011 «Про
затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої
освіти»;
 Постанова КМУ від 21.02.2017 №87 “Про затвердження Державного
стандарту початкової освіти“(застосовується з 1 вересня 2018 р. для
учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної
середньої освіти);

3.  Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року№
462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної
освіти»;
 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №
1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної
середньої освіти».
 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про
затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції
реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої
освіти «Нова українська школа».
 Концепція НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ.
4. Накази:
 Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 903 від
02.12.201 1 «Правила використання комп'ютерних програм у навчальних
закладах»;
 Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 280 від
25.03.2011 «План заходів з проведення у 2011 році Року освіти та
інформаційного суспільства»;
 Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.03.2018 №283 «Про
затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього
простору Нової української школи».
Термін реалізації : 2019-2021 рр.
Етапи реалізації :
І. Концептуально-організаційний – листопад 2019 р.
II. Реалізація проблеми – 2019 - 2020 рр.
III. Набуття досвіду – 2020-2021 рр.
IV. Узагальнення результатів – 2020 -2021 рр.
Ресурсне забезпечення:
 Підвищення кваліфікаційного рівня педагогів школи;
 залучення фахівців, державних і громадських організацій у ролі
консультантів;
розробка та реалізація механізмів залучення додаткових фінансових і
матеріальних ресурсів (цільових соціальних проєктів, інвестицій,
благодійних внесків тощо);
 підвищення ефективності використання бюджетних та позабюджетних
коштів.
Структура:
І. Вступ.
II. Концепція розвитку навчального закладу на 2019-2021 рр.

4. III. Цільові проєкти.
IV. Моніторинг ефективності Програми
Очікувані результати:
 Забезпечення умов для здобуття сучасної, доступної та якісної освіти
відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави;
 створення «канви», яка є основою для успішної самореалізації учня як
особистості, громадянина і фахівця.
 підвищення рівня професійної компетентності педагогів (психолого-
педагогічні знання й уміння, володіння прийомами індивідуалізації
навчання та виховання учнів);
 підвищення рівня навчальних досягнень учнів;
 підвищення вихованості школярів;
 створення позитивного іміджу школи, підвищення її
конкурентоздатності.
Показники ефективності:
Поліпшення якісних показників ДПА, результатів предметних
олімпіад, МАН;
зростання позитивного іміджу освітнього закладу та
конкурентоздатності школи на ринку освітніх послуг;
 збільшення контингенту учнів;
 розширення міжнародних ділових партнерських зв'язків.
Контроль, корекція та оцінювання:
 Системний моніторинг реалізації розвитку Програми та її фінансування;
 участь батьків і громадськості в незалежному оцінювання якості освіти.

5. Вступ
Освіта - найважливіше із земних благ,
якщо вона найвищої якості.
Інакше - вона абсолютно даремна
Дж. Р. Кіплінг
Підготовка Програми розвитку школи на 2019-2021 рр. зумовлена
якісним оновленням змісту освіти, що полягає в необхідності зробити її
відповідною європейським стандартам, потребам сучасного життя, запитам
суспільства щодо якісної та доступної освіти. Пріоритетними напрямами
розвитку освіти є формування високого рівня інформаційної культури
кожного члена громади, держави; упровадження сучасних інформаційних
технологій у освітній процес.
Сучасне суспільство переходить до постіндустріальної доби, в якій
цивілізація стає інформаційною. Але необхідною залишається здатність
особистості формувати міжособистісні стосунки, вступати в комунікаційний
процес, уміти грати різні соціальні ролі. Проблема активного використання
інформаційно-комунікаційних і комунікативних технологій стає все
актуальнішою. Одночасно обов'язковою умовою використання сучасних
педагогічних технологій, методичних заходів є збереження фізичного та
психічного здоров'я учнів, формування позитивного ставлення до здорового
способу життя.
Програма визначає основні шляхи розвитку школи. Вона скеровує
педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх
потреб молоді, створення розвивального середовища, у якому б
реалізувалася сучасна модель випускника – особистості, котра знає технології
усного та письмового спілкування різними мовами, у тому числі й
комп'ютерного програмування, включаючи спілкування через Інтернет,
відповідальна й екологічно свідома, реалізовує лідерські ініціативи, успішно діє в
технологічно швидкозмінному середовищі.
Програма розвитку школи спрямована у площину цінностей
особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи
закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість
освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання,
системи контролю й оцінювання управлінських рішень,
взаємовідповідальності всіх учасників освітнього процесу.
Програма є комплексом науково-методичних, матеріально-технічних
та управлінських проєктів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній
максимально враховані потреби педагогічного, учнівського та батьківського
колективів школи.

6. Проєкти, з яких складається Програма, допоможуть вирішити такі
завдання:
 створення умов для виховання та навчання учнів, які забезпечують
збереження фізичного й психічного здоров'я дітей;
 організація роботи з обдарованими дітьми;
 професійний розвиток педагогічних кадрів;
 забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази;
 комп'ютеризація та інформатизація школи;
Основними результатами Програми розвитку школи будуть
удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні
позитивні зміни, підвищення рівня та якості освіти, розвиток соціальної й
громадянської компетентностей. Програма дає можливість виробити
стратегічні та пріоритетні напрями діяльності школи на найближчі роки.

7. Загальні положення
Пріоритетним напрямом сучасної освітньої системи України, що
підтверджено державними законами та нормативними документами, є доступ
до якісної освіти, до найкращих світових здобутків у освітній галузі.
Новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної
загальної середньої освіти орієнтує педагогів на перехід від декларування
переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено
вимоги до навчальних досягнень учнів, які відповідають змісту і структурі
предметних компетентностей (учень знає, розуміє, застосовує, аналізує,
виявляє ставлення, оцінює тощо). Разом із предметною підготовкою за роки
здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими
компетентностями, до яких, згідно з міжнародними домовленостями,
віднесено:
 вільне володіння державною мовою;
 здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та
іноземними мовами;
 математична компетентність;
 компетентності у галузі природничих наук, техніки та технологій;
 інноваційність;
 екологічна компетентність;
 інформаційно-комунікаційна компетентність;
 навчання впродовж життя;
 громадянські та соціальні компетентності;
 культурна компетентність;
 підприємливість та фінансова грамотність.
Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно
зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний
підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня застосування здобутих
знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та
природного середовищ.
У сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою
соціального буття людини а й найважливішою складовою професійної
діяльності фахівця. Нині кваліфікованість та успішність виконання
професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в
соціокультурних і професійних ситуаціях.
Основна мета діяльності закладу – неперервний процес підвищення
ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб
суспільства й особистості учня. Цьому сприяє застосування новітніх
досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій
навчання, комп'ютеризація. Важливо сформувати у випускника школи якості,
які необхідні для життєвого і професійного визначення таких як:
 орієнтація в сучасних реаліях і підготовленість до життя у XXI
столітті здатність до самоосвіти самовизначення, саморозвитку;

8.  наявність життєвого досвіду спілкування роботи в колективі, під
керівництвом, самостійно, з літературою;
 високий рівень освіченості, культури, здатність до творчої праці,
професійного розвитку застосування комунікативних
компетенцій, впровадження у своїй діяльності ІКТ;
 вільне володіння комп'ютером, високий рівень культури
користування ІКТ;
 готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей і
можливостей, потреб ринку праці;
 сформовані трудова та моральна життєва мотивації, активна
громадянська й професійна позиції.
Досконале володіння ІКТ та розвинуті комунікативні здібності
забезпечують досягнення життєвого успіху, позитивного соціального іміджу
особистості у сучасному суспільстві. Тому розвиток і практичне
застосування саме комунікативних та інформаційно-комунікаційних
компетенцій учнів в умовах особистісно зорієнтованого і діяльнісного
підходів є ключовими положеннями Концепції навчального закладу.
У сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою
соціального буття людини, а й найважливішою складовою професійної
діяльності фахівця. Нині кваліфікованість та успішність виконання
професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми у конкретних
соціокультурних і професійних ситуаціях.
Сучасний світ – це світ інформаційних технологій. Скарбниці науки
стали досяжними завдяки засобам масових комунікацій: доступ до
бібліотечних матеріалів, користування різноманітними навчальними
програмами, відвідування закладів, які мають власні акаунти в Інтернеті,
участь в офлайнових та онлайнових семінарах, конкурсах, конференціях,
міжрегіональних та міжнародних проєктах; дистанційне навчання, створення
власних презентацій, віртуальні екскурсії музеями і виставковими залами,
можливість інтерактивного спілкування з жителями будь-якого куточку
планети, ефективна обробка та збереження інформації тощо. Можливості ІКТ
безмежні, тому одним із першочергових завдань школи є підготовка учнів до
життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування в них
навичок самостійного пошуку, інформації, культури спілкування й
безпечного оцінювання та систематизації користування Інтернетом.
В основу Концепції покладено системний підхід, спрямований на
розв'язання проблеми створення, розвитку та використання інформаційних і
комунікаційних технологій в школі.
Інформатизація управлінської діяльності спрямована на
автоматизацію роботи, створення єдиного інформаційного освітнього
простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне
використання комп'ютерної та телекомунікаційної техніки, що має на меті
досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу,
впровадження дистанційного навчання.

9. Мета та завдання
Мета: створення цілісної системи розвитку комунікативної та
комунікаційної культури учасників освітнього процесу.
Завдання::
 розробка, апробація сучасних інформаційно-комунікаційних і
комунікативних технологій у освітньому процесі та в управлінській
діяльності школи;
 застосування інформаційних технологій в управлінській діяльності
закладу освіти;
 створення єдиного інформаційного простору з подальшою інтеграцією
його в систему відкритої освіти;
 розробка технологій застосування окремих складових інформатизації
управління загальноосвітнім навчальним закладом та механізму
створення і користування базами даних;
 забезпечення мультимедійного супроводу навчальних занять;
 упровадження в освітній процес новітніх інформаційних технологій
навчання;
 уведення в практику роботи вчителів методу проєктів спільно з учнями;
 впровадження здоров'язбережних технологій;
 створення безпечних умов навчання та виховання дітей;
 створення шкільного середовища, що сприятиме прагненню учнів до
самопізнання, самоаналізу, саморозвитку.
Очікувані результати:
 формування культури спілкування й інформаційної культури
учасників освітнього процесу;
 автоматизація типових операцій;
 упорядкування інформаційного обміну баз даних;
 автоматизація збору даних і статистичних звітів, що періодично
формуються за визначеними формами;
 можливість надання в оперативному режимі аналітичним службам,
керівникам та іншим суб'єктам педагогічного процесу інформації
про стан і тенденції розвитку того чи іншого напряму діяльності для
прогнозування та прийняття управлінського рішення;
 мотиваційний аспект набуття знань учнями;
 розвиток соціальної та комунікативної активності учнів;
 формування в учнів навичок ефективного спілкування;
 формування в учнів культури збереження і зміцнення свого здоров'я;
 створення безпечного толерантного шкільного середовища;
 формування системи моніторингу освітнього процесу з метою аналізу
стану та динаміки розвитку закладу;
 надання педпрацівникам та учням доступу до світових інформаційних
ресурсів і технологій;
 створення навчально-методичних комплексів;

10.  оснащення закладу сучасними навчальними та управлінськими
комп'ютерними комплексами;
 формування інформаційної культури;
 підняття освітнього процесу на новий якісний рівень.
Зміст діяльності
Загальними засадами визначення нового змісту освіти є:
гуманізація;
диференціація;
інтеграція;
науковість;
 широке застосування новітніх інформаційних технологій;
педагогіки плюралізму і партнерства.
В основу змісту діяльності школи покладено систему наук, які дозволяють
формувати в учнів цілісне сприйняття світу, визначення сфери діяльності
відповідно до особистісних здібностей і можливостей.
Інформатизація освітнього процесу передбачає розробку та апробацію
методик застосування комп'ютерних засобів навчання в процесі вивчення
предметів відповідно до виду навчальної діяльності.
Інформатизація управлінської діяльності є логічним продовженням
роботи адміністрації школи з використання створеного в закладі
автоматизованого робочого місця директора школи та заступників із
освітньої роботи й передбачає визначення інших доцільних для автоматизації
напрямів управлінської діяльності з метою розробки власного чи апробації
існуючого програмного забезпечення. У цьому напрямі діяльності буде
здійснюватися розробка механізму складання та використання великих баз
даних для створення розгалуженого інформаційного простору закладу
освіти.
Основний зміст діяльності:
 модернізація автоматизованого робочого місця адміністрації школи;
 апробація та розробка рекомендацій щодо впровадження програм для
ефективного управління освітнім процесом;
 задоволення інформаційних потреб учасників освітнього процесу, а
також визначення прав, обов'язків і відповідальності між учасниками
процесу збору, обробки й надання даних на всіх рівнях;
 розробка науково-методичних основ сучасної системи збору, зберігання
даних, одержаних із різних джерел, обробки й комплексного аналізу
статистичних даних та інформації про якість освіти в закладі;
 апробація та розробка методик застосування мультимедійних засобів
навчання в процесі вивчення навчальних предметів, розробка
методичних рекомендацій;
 апробація методик використання комп'ютерів для контролю
навчальних досягнень учнів;

11.  створення, апробація і використання шкільної бази для дослідження
розвитку учнів;
 апробація методів використання можливостей медіатеки та мережі
Інтернет у навчальній діяльності, пошуку інформації;
 апробація методів дистанційного навчання учнів і вчителів.
Основні шляхи реалізації Концепції
Науково-методичне забезпечення
Робота школи спрямовується на розробку навчально-методичного
забезпечення таких структурних одиниць:
 автоматизованого робочого місця директора та його заступників;
 інформаційно-бібліотечного центру;
 редакційно-видавничого відділу (пресцентру);
 технічне оснащення навчальних аудиторій;
 створення умов для проведення тренінгів комунікативної
компетентності особистості.
Розробка навчально-методичного забезпечення передбачає
вирішення таких питань функціонування:
 обґрунтування типового набору прикладних програм комп'ютерної
підтримки вивчення навчальних предметів;
 розробка напрямів і методик застосування комп'ютерної техніки для
реалізації навчальних планів;
 відбір ефективних методик із розвитку емоційного інтелекту учнів,
комунікативних здібностей;
 раціональне використання комп'ютерного класу та створення аудиторій
для проведення виховних заходів.
Діяльність закладу спрямована на
1. Підвищення кваліфікації педагогів через відпрацювання вмінь:
2. Програмно-методичне забезпечення освітнього процесу, розробка
різнорівневих, диференційованих програм, навчальне-методичних
посібників для вчителів та учнів.
3. Співпрацю школи з науковими установами, навчальними закладами різних
рівнів акредитації, державними, громадськими організаціями.
4. Висвітлення проблем і напрацювань у фахових виданнях, засобах масової
інформації.
Для досягнення мети необхідним є:
 накопичення, апробація та використання програмного забезпечення,
технічних засобів, інформаційно-методичних матеріалів, які сприяють
упровадженню комп'ютерних технологій;
 накопичення інформаційно-методичних матеріалів, апробація
методик, які сприяють розвитку комунікативних компетенцій;
 підтримка робочого прикладного програмного забезпечення і
функціонування локальної комп'ютерної мережі в освітньому закладі;

12.  проведення практичних занять (за необхідності) для педагогічних
працівників школи для оволодіння навичками роботи з персональним
комп'ютером і роботи в мережі Інтернет;
 формування баз даних учнів;
 створення бази даних бібліотечного фонду школи;
 моніторинг результатів атестації педагогічних працівників;
 залучення учасників освітнього процесу до участі в інтернет-
конференціях, участі в міжрегіональних і міжнародних інтернет-проєктах.
Матеріально-технічне забезпечення
Організаційно-методичною умовою діяльності навчального
закладу є наявність комп'ютерного оснащення з мережею Інтернет зі
швидкісним необмеженим доступом для всіх учасників освітнього процесу та
сучасного програмного забезпечення.
Інші складові матеріально-технічної бази:
прикладне програмне забезпечення управлінської діяльності керівництва
закладу освіти та різних напрямів освітнього процесу;
бази даних із напрямів, що апробуються та досліджуються;
шкільна мережа;
аудиторії роботи для проведення тренінгових занять;
куточки відпочинку.
Цільові проєкти
Проєкт «Єдиний інформаційний простір у школі»
Мета проєкту:
 створювати єдиний інформаційно-освітній простору, який включає
сукупність технічних, програмних, телекомунікаційних і методичних
засобів, що дозволяють застосовувати в освітньому процесі нові
інформаційні технології і здійснювати збір, зберігання та обробку
даних системи освіти;
 здійснювати підтримку освітнього процесу й автоматизацію
управлінської діяльності;
 забезпечувати підвищення якості освіти на основі розвитку ІТ-
компетенцій адміністрації, учителів і учнів.
Проєкт «Обдарована дитина»
Мета проєкту
 створювати оптимальні умови для виявлення, розвитку і реалізації
потенційних можливостей обдарованих дітей у всіх напрямах:
інтелектуальному, творчому, спортивному, естетичному.

13.  формувати банк даних із різноманітних напрямків роботи з
обдарованими дітьми;
 створювати системи виявлення та розвитку обдарованих і талановитих
дітей.
Проєкт «Інновації в сучасній школі»
Мета проєкту:
 підвищувати рівень майстерності вчителів та спрямовувати їх роботу
на реалізацію творчого потенціалу;
 оновлювати зміст навчання та будувати його на концептуальній основі
новаторських освітніх технологій;
 підвищувати ефективності управління якістю освіти у школ,
конкурентоздатність школи у соціумі міста;
 впроваджувати нові та модернізовані форми і методи управлінської
діяльності.
Проєкт «Дбаймо про Землю»
Мета проєкту:
 інтегрувати творчий потенціал учнів, підвищувати їхню екологічну
компетентність, залучати до практичної дослідницької діяльності;
 розвивати в учнів екологічну культуру, здатність об’єднувати знання і
вміння в єдине ціле; вміння усвідомлювати завдання, планувати й
організовувати їх виконання;
 виховувати бережливе ставлення до довкілля рідного краю;
 стимулювати розвиток творчих здібностей,
 мотивувати природоохоронну діяльність учнів;
 виховувати патріотизм, любов до природи рідного краю.
Проєкт ««Впровадження методики EDU-SCRUM»»
Мета проєкту:
 стимулювати розвиток творчих здібностей;
 поліпшити процес взаємодії співробітників школи при досягненні
поставлених цілей:
 підвищити ефективність роботи учнів та вчителів.
Управлінська діяльність школи
З метою оптимізацїї управління життєдіяльністю школи створюють
органи управління, діяльність яких дає змогу враховувати потреби учасників
освітнього процесу. Наявність розгалуженої структури управлінських органів
у школі вимагає організації їх взаємодії, координації роботи всіх підрозділів.
До структури управлінських органів у школі належать:

14.  органи колегіального управління школою (конференція, рада
школи, педагогічна рада, нарада при директорі, його
заступниках);
 адміністрація школи;
 органи громадського самоврядування (учнів (учком), учителів
(профком, методична рада), батьків (батьківський комітет).
Органи колегіального управління школою
Органами колегіального управління школою є конференція, рада
школи, педагогічна рада, нарада при директорі, його заступниках. їх
діяльність координується залежно від потреб колективу і завдань школи.
Конференція є вищим колегіальним органом громадського
самоврядування школи . Делегатів конференції з правом голосу обирають
збори учнів II та III ступенів, збори вчителів та інших працівників, збори
батьків і представників громадськості в однаковій кількості від кожної
категорії. Конференція затверджує статут, вносить корективи, розробляє
напрями розвитку школи, підвищення ефективності освітнього процесу,
здійснює пошуки додаткового фінансування, зміцнення матеріально-
технічної бази. За необхідності створює тимчасові, постійні комісії з різних
напрямів діяльності школи, визначає їх повноваження. Скликається радою
школи один раз на рік.
Кожна школа на основі типового Статуту з урахуванням соціальних,
економічних, національних та регіональних особливостей розробляє свій
статут.
Статут школи – сукупність нормі правил життя колективу з
урахуванням його особливостей і перспектив розвитку.
Він не повинен суперечити основним державним документам про
школу, обмежувати права учасників освітнього процесу. Затверджується її
засновником та реєструється відповідним органом державного управління
освітою.
Раду школи обирають на конференції або на загальних зборах школи.
Рада школи – орган колегіального управління шкільними справами,
вирішення найважливіших питань щодо удосконалення освітнього процесу.
До складу ради обирають представників педколективу, учнів II та III
ступенів, батьків (або осіб, які їх замінюють) і громадськості. Очолює її
директор школи. На чергових виборах склад ради оновлюють не менш, ніж
на третину.
Рада школи займається управлінськими проблемами, які раніше
перебували в одноосібній компетенції директора. Вона реалізує рішення
конференцій шкільного колективу; представляє інтереси школи в державних
і громадських органах, забезпечує соціальний захист неповнолітніх; визначає
зміст, методи, форми організації навчання й виховання; встановлює режим
роботи школи; здійснює контроль за роботою, проводить атестацію
педагогічних працівників, вносить пропозиції щодо кваліфікаційної комісії
про присвоєння вчителям кваліфікаційних категорій; контролює витрату

15. бюджетних асигнувань на школу, формує власний матеріальний фонд школи;
заслуховує звіти про роботу директора, його заступників, учителів, виносить
пропозиції щодо продовження або припинення їх повноважень; захищає
працівників школи й адміністрацію від необґрунтованого втручання в їх
професійну та посадову діяльність.
Протягом року основну роботу в раді виконують педагогічний,
батьківський та учнівський сектори, які збираються раз на чверть,
заслуховують відповідальних за певні ділянки роботи, намічають шляхи
виконання прийнятих рішень. Президія ради, до якої входять адміністрація та
керівники секторів, здійснює оперативне керівництво школою.
За рішенням конференції або ради школи створюють Піклувальну
раду з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ,
освітніх закладів, організацій, окремих громадян. Опікунська рада вживає
заходів для зміцнення матеріально-технічної та навчально-методичної бази,
залучення додаткових джерел фінансування, поліпшення організації
освітнього процесу, стимулювання творчої праці педагогічних працівників.
Педагогічну раду створюють для розгляду складних питань
організації навчального процесу, підвищення кваліфікації та професійної
майстерності педагогів. До її складу входять учителі, вихователі груп
подовженого дня, адміністрація школи. Очолює її директор школи. Роботу
педагогічної ради планують у довільній формі відповідно до потреб школи.
Члени ради мають право виносити на її розгляд усі питання освітнього
процесу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю,
але вона повинна збиратися не менше чотирьох разів на рік.
Нараду при директорі використовують для вирішення термінових
питань, пов'язаних з організацією навчально-виховного процесу (аналізу
успішності учнів, дисципліни в школі, для організації позакласної
діяльності). Інколи нарада розглядає роботу окремих учителів, виконання
стандартів освіти тощо. Участь у них є обов'язковою для викладачів,
адміністрації. Періодичність проведення визначає директор школи.
Наради при заступниках директора розглядають поточні проблеми,
що стосуються їх адміністративної компетенції. Періодичність проведення
визначається планом роботи школи.
Управління сучасною школою є складною системою з багатьма
внутрішніми взаємозв'язками. Його ефективність багато в чому залежить від
правильного розподілу обов'язків в адміністрації школи, до якої належать
директор, заступники з навчальної, виховної, наукової та господарської
роботи.
Директор школи. Його діяльність регламентується Положенням про
загальноосвітній навчальний заклад, згідно з яким директором може бути
тільки громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні
спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше 3 років, успішно
пройшов атестацію керівних кадрів освіти у порядку, встановленому
Міністерством освіти і науки України. Він є найвищою посадовою особою в
школі, діє від імені школи, представляє її в усіх організаціях,

16. розпоряджається її майном і коштами, укладає договори, видає фінансові
доручення, відкриває у банку рахунок, розпоряджається кредитами, видає
накази по школі, його вказівки є обов'язковими для її учнів та учителів.
Директор організовує планування змісту та забезпечення освітнього
процесу, несе за нього відповідальність. До його обов'язків належить також
піклування про здоров'я, безпеку учнів, про створення умов для позакласної
та позашкільної роботи. Директор наділений адміністративною владою, і від
уміння користуватися нею залежить його авторитет. Він не може бути
консервативним виконавцем інструкцій, а мусить бути творчим керівником.
Важливо, щоб він був наділений такими рисами, як демократизм,
вимогливість, самовимогливість, чесність, відвертість, дипломатичність,
мобільність, чуття нового тощо.
Директор школи керує роботою своїх заступників, узгоджує спільну
діяльність адміністрації школи з громадськими організаціями, вчителів та
учнів, відповідає за комплектування класів і працевлаштування випускників.
Один з найголовніших напрямів його роботи – добір і розстановка
педагогічних кадрів. У сфері його компетенції організація роботи ради
школи, педагогічної ради, батьківського комітету, батьківського всеобучу,
загальне керівництво методичною роботою, освітнім процесом, координація
позакласної роботи вчителів. Директор несе відповідальність за організацію
роботи з охорони праці і техніки безпеки, забезпечення гігієни праці учнів та
вчителів.
Організовує і контролює процес навчання школярів, їх
загальноосвітню і трудову підготовку, всебічний розвиток і поведінку.
Контролює виконання навчальних планів і програм, якість знань, умінь і
навичок учнів. Здійснює керівництво методичною роботою з учителями
школи, складає і контролює розклад уроків, графіки, контрольних,
проведення лабораторних робіт, навчальних екскурсій. Відповідає за
звітність із питань освітнього процесу, організовують роботу методичних
об'єднань. Контролює роботу шкільної бібліотеки, аналізує процеси у системі
освіти, прогнозує нові тенденції та коригує їх відповідно до них стратегії
розвитку школи, реалізації інноваційних програм, впровадження системи
дослідницької, дослідно-експериментальної роботи в школі, створення в ній
позитивних інноваційних умов.
Відповідає за збереження шкільних приміщень і майна, за матеріальне
забезпечення навчального процесу, санітарний стан школи, протипожежну
охорону, правильну організацію роботи обслуговуючого персоналу. У деяких
школах нового типу за рішенням ради школи призначають заступників
директора з перспективних на їх погляд напрямів роботи.
Класні керівники організовують позакласну виховну роботу і дозвілля
учнів. В їх обов'язки входить організація і координація шкільної художньої
самодіяльності, туризму та краєзнавчої роботи, підготовка і проведення
традиційних шкільних та державних свят, організація чергування класів по
школі. Організовують та контролюють роботу самоврядування учнів школи.

17. Органи громадського самоврядування
З метою демократизації управління, налагодження зворотного зв'язку,
поточного коригування управлінських рішень у освітньому закладі діють
органи громадського самоврядування учнів (учнівська незалежна рада
самоврядування школи (класу), учителів (профспілковий комітет), батьків
(батьківський комітет школи (класу), повноваження яких визначає статут
школи. Вони є дієвим засобом формування громадської думки, сприяють
діалогізації взаємин з адміністрацією.
Учнівська незалежна рада самоврядування школи (класу). Вона є
найавторитетнішим органом учнівського самоврядування, склад якої
обирають на учнівських зборах школи (класу). Її діяльність є свідченням
реалізації права учнів на участь в управлінні школою, захист своїх прав.
Школа визнає повноваження представників УНР, надає їм необхідну
інформацію, сприяє участі у вирішенні питань, пов'язаних з організацією
навчання, різноманітних видів діяльності і дозвілля учнівського колективу.
Профспілковий комітет. Відповідно до законодавства персонал школи
(педагогічний, адміністративно-господарський, обслуговуючий) має право
вільно об'єднуватись у профспілки. Адміністрація школи погоджує з
профспілковим комітетом штатний розклад, навчальне навантаження, умови
праці персоналу.
Методичні об’єднання є колегіальним органом педагогічних
працівників, обов'язок якого – сприяти розвитку та удосконаленню методики
освітнього процесу, професійної майстерності і творчого зростання вчителів і
вихователів. Вони аналізують та обирають найоптимальніші варіанти змісту
освіти (навчальних планів, програм, підручників), форм і методів освітнього
процесу, способів їх реалізації, організовує роботу з підвищення кваліфікації
педпрацівників, вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду.
Батьківський комітет школи (класу) є органом батьківського
самоврядування, склад якого обирають на батьківських зборах. Метою його
діяльності є сприяння виконанню статутних завдань школи, забезпечення
єдності педагогічних вимог до учнів та надання допомоги сім'ї у вихованні й
навчанні дітей. Комітет діє згідно з тимчасовим положенням, його рішення,
які мають рекомендаційний характер, обов'язково розглядає адміністрація
школи. Батьківський комітет зобов'язаний дотримуватися статуту школи,
виконувати рішення, розпорядження адміністрації щодо організації
освітнього процесу, захищати учнів від будь-яких форм фізичного та
психічного насилля, пропагувати здоровий спосіб життя.
Свої зусилля здебільшого він спрямовує на розвиток матеріально-
технічної бази, фінансове забезпечення школи, сприяння роботі учнівських
об'єднань за інтересами.

18. Особливості управлінської діяльності в сучасній школі
Функціонування та розвиток загальноосвітньої школи залежить від
сукупності зовнішніх факторів прямого й опосередкованого впливу на
школу. Передусім – це особливості соціально-економічного, політичного і
культурного розвитку країни, зосереджені в системі освіти матеріально-
фінансові, кадрові ресурси, культурний простір, в якому формуються
особистість, тенденції розвитку освіти, рівень розвитку наук, що працюють
на школу, система державного управління освітою, нормативно-правова база,
що забезпечує функціонування школи. Вся ця сукупність постійно
змінюваних зовнішніх умов під дією об'єктивно-суб'єктивних факторів
трансформується.
Кожен стан розвитку суспільства зумовлює відповідні йому
особливості управління внутрішньошкільним життям. На сучасному етапі до
таких особливостей належать:
1. Зміна підходів при оцінюванні діяльності школи. Означає
створення школою власної системи діагностики й оцінювання її
діяльності, орієнтацію на оцінювання лише за результатами
навчання учнів, вивчення рівня розвитку особистості дитини,
оцінювання результатів діяльності окремих педагогів.
2. Демократизація управління. Передбачає створення належних умов
для реалізації мети школи, пріоритетність вирішення питань
макротехнології (цілісної системи роботи школи і внутрішкільного
управління) над мікротехнологіями (методиками проведення
педрад, нарад, аналізу окремих уроків, написання наказів,
складання графіків тощо).
3. Зміна кадрової ситуації в школі. Виявляється у появі в школі
психологів, соціальних педагогів, звільнених класних керівників,
заступників керівників шкіл з експериментальної або науково-
методичної роботи, працівників вузів. Це вимагає вирішення нових
управлінських завдань, виникнення нових управлінських відносин,
зв'язків, створення сприятливого психологічного клімату в
колективі, атмосфери творчого пошуку, взаємодопомоги,
зацікавленості роботою.
4. Варіативність управління. Означає використання різноманітних
моделей, систем, змісту управлінської діяльності, самостійне
визначення спрямованості розвитку, коригування мети школи,
обрання варіантів навчального плану, визначення змісту шкільного
компонента освіти, моделювання позаурочної діяльності учнів.
5. Зміна методів управління. Свідченням їх є перехід від прямого
впливу на методи, пов'язані з ефективністю роботи школи, до
моделювання педагогічних систем, способів їх реалізації; від
жорстко регламентованих вимог до розмаїття форм, змісту. Це

19. передбачає вільний вибір технології планування та організації
роботи відповідно до цілей та завдань колективу.
6. Зміна методологічних засад управління. На передній план
висуваються системний підхід, моделювання цілісних педагогічних та
управлінських структур, розробка технологій прискореного розвитку. Це
стимулює використання діалогічних форм взаємодії, впровадження способів
самоорганізації, децентралізації управління тощо.
Головним у змісті управлінської діяльності стає вироблення цілісної
системи діяльності школи, яка б відповідала вимогам часу і створювала
передумови для цілеспрямованого розвитку учнів. Особливість управлінської
діяльності керівника загальноосвітньої школи на сучасному етапі
визначається сукупністю традиційних та появою нових керівних функцій. До
традиційних функцій його управлінської діяльності належать прийняття
рішення, організація їх втілення, коригування роботи, облік і контроль, які
тепер залишаються основними. Завдяки новим функціям оновлюється зміст
навчання і виховання (впровадження державних стандартів освіти, концепції
виховання, профілізації та індивідуалізації освітнього процесу, авторських
навчальних програм, підручників, посібників, виховних систем), відбувається
впровадження нових освітніх технологій (розвиваюче, модульне,
диференційоване навчання, використання методів проєктування і
моделювання, життєтворчості особистості); удосконалюються форми й
методи навчання і виховання (діалогові форми спілкування, лекційні,
семінарські заняття, навчальні модулі тощо); трансформуються методи
контролю знань і вмінь учнів (запроваджуються індикатори розвитку учнів,
рейтингові системи оцінювання); модернізуються зміст, форми й методи
управління закладами і установами освіти (підвищується значущість
менеджерської функції управління інноваційним процесом, створюються
багатоваріантні моделі управління).
Модернізований зміст діяльності директора школи вимагає й
оновлення форм управління. Пріоритетними стають дорадчо-адміністративні
форми управління, які поділяють на: колегіальні (рішення ради школи,
педагогічної ради, зборів трудового колективу, наради при директорові,
методичної ради, профспілкових зборів, ради засновників); колективні
(резолюції чи рішення, консультантів, учнівської, батьківської ради, зборів
творчих учителів); індивідуальні (висновки, поради під час бесіди,
спостереження, анкетування, інтерв'ювання).
З формами і змістом управління пов'язані методи управління:
Методи управління – засоби управлінської діяльності керівника
школи, до яких він вдається з метою цілеспрямованого впливу на учасників
навчально-виховного процесу (вчителі, працівники школи, учні, батьки).
Сукупність методів управління складають:
 вербальні методи: індивідуальні (консультація, бесіда), групові
(інструктаж, нарада, збори);
 дослідницькі методи: вивчення передового досвіду, атестування
педагогічних кадрів, анкетування та інтерв'ювання, підготовка,

20. друкування матеріалів (газет, збірників, статей, методичних
рекомендацій) про діяльність педагогічного й учнівського
колективів;
 ілюстративно-показникові методи: моделювання структури
організації навчально-виховного процесу, побудова графіків,
таблиць, матриць з вивчення рівня знань і вихованості учнів,
професійної підготовленості вчителів до творчої праці;
 техніко-технологічні методи: застосування технічних засобів і
пристроїв (комп'ютера, телебачення, радіо, селектора тощо).
Наприклад, застосування в управлінській діяльності комп'ютерів з
відповідними програмами дає змогу директорові створити інформаційно-
пошукову систему "Психолого-педагогічна література фахівця” з анотацією
видань; упорядкувати добірку методичних рекомендацій для вчителів за
матеріалами роботи атестаційної комісії школи, району (міста); сформувати
каталог нормативної, технологічної і правової документації про школу; мати
пакети навчальних програм, контрольних робіт з кожного предмета;
розробити модульний розклад уроків та виховних заходів; створити
індивідуальні навчальні плани для учнів з урахуванням обов'язкових і
вибіркових дисциплін; підготувати звітну документацію з питань управління,
накази по школі; сформувати бази даних про учнів, учителів, працівників
школи, батьків тощо; автоматизувати розрахунки зарплати працівникам
школи.
Модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності формує
керівника школи нового типу – відкритого, демократичного, компетентного,
гуманістичного, творчо спрямованого. Водночас оновлення управлінської
діяльності є передумовою розвитку творчих здібностей керівника школи,
здатного виробити власний стиль управління, періодично оновлюючи зміст,
форми і методи своєї діяльності.
Раціональне поєднання модернізованих і класичних функцій, форм і
методів управлінської діяльності керівника школи в сучасних умовах є
запорукою ефективного формування творчого колективу вчителів та учнів,
демократизації та гуманізації освітнього процесу, відкритості школи як
динамічно соціальної системи.
Відкрита школа є соціально-педагогічною системою, здатною до
генерування та впровадження педагогічних інновацій (наукових та
практичних досліджень із соціально-педагогічних та психологічних
дисциплін), адекватного сприйняття соціально-педагогічних змін у
суспільстві, встановлення різнобічних зв'язків з громадськістю та учасниками
навчально-виховного процесу.
Оцінювання управлінської діяльності керівника загальноосвітнього
закладу має здійснюватися на основі системності, яка передбачає розгляд і
врахування усієї сукупності соціально-педагогічних умов удосконалення
управління школою в їх взаємозв'язку та взаємообумовленості.