Круглий стіл: «Плагіат або правомірне запозичення: як розрізнити?» 21.06.2017

1. ПЛАГІАТ
ЯК ОДИН ІЗ ВИДІВ ПОРУШЕННЯ
АВТОРСЬКИХ ПРАВ:
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД
Наталія СОРОКА
адвокат Української іноземної юридичної колегії
кандидат юридичних наук

2. Визначення плагіату
Плагіат – оприлюднення (опублікування),
повністю або частково, чужого твору під
іменем особи, яка не є автором цього твору
ст. 50 Закону України
«Про авторське право і суміжні права»
La contrefaçon (підробка, контрафакт,
фальсифікація) – будь-яке відтворення,
демонстрування чи розповсюдження будь-якими
засобами охоронюваного інтелектуального твору
з порушенням авторських прав
ст. L. 335-3 Кодексу
інтелектуальної власності Франції
• misquoting – відсутність посилання або неповне посилання
• self plagiarism/recycling fraud/slice and dice plagiarism – автоплагіат
• le plagiat grossier – відвертий плагіат
• le démarquage – приховане запозичення

3. Особисті немайнові права
Закон України
"Про авторське право і суміжні права"
від 23 грудня 1993 року № 3792-XII
• Стаття 14. Особисті немайнові права автора
Складові:
1) вимагати визнання свого авторства
2) право на ім'я
- зазначення справжнього імені автора,
- анонімність
- використання псевдоніму
3) право на цілісність твору і протидію будь-
якому перекрученню, спотворенню чи іншій
зміні твору або будь-якому іншому посяганню на
твір, що може зашкодити честі і репутації автора.
Кодекс інтелектуальної власності Франції
від 1 липня 1992 року
Le code de la propriété intellectuelle (no 92-597)
• Стаття L.121-1 Автор має право вимагати поваги до
свого імені, статуcу й твору
Складові:
1) право на авторство le droit de paternité (ст. L.113-1), зокрема
на використання справжнього імені, псевдоніму, анонімність
(ст. L.113-6)
2) право вимагати поваги до [цілісності] твору (ст. L.121-1 та
L.121-5) : забороняється змінювати твір без згоди автора
3) право на оприлюднення (сповіщення публіці) (ст. L.121-2)
4) право на переосмислення або відкликання (ст. L.121-4) :
автор може вилучити твір з комерційного обороту, навіть
після його оприлюднення, однак зі сплатою компенсації.

4. Немайнові права автора за проектом
Європейського кодексу авторського права
Ст. 3.1. До немайнових прав на твір належать право на оприлюднення, авторство та
цілісність
Ст. 3.2. Право на оприлюднення : право вирішувати в який спосіб твір буде вперше
поширений та чи буде поширений взагалі
Ст. 3.3. Право на авторство : право бути зазначеним як автор, вибирати спосіб
ідентифікації (справжнє ім'я чи псевдонім) та залишатися анонімним
Ст. 3.4. Право на цілісність : протидія будь-якому перекрученню, спотворенню чи
іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню, що може зашкодити честі і
репутації автора.
Ст. 3.5. Автор може відмовитися від здійснення немайнових прав. Така відмова мусить
бути чітко визначеною (обмеженою), однозначною та усвідомленою.

5. Сучасна правова база ЄС з авторського права
• Директива 91/250/ЄЕС від 14 травня 1991 року про правову охорону комп’ютерних програм (кодифікована версія
2009/24/ЄС)
• Директива 92/100/ЄЕС від 19 листопада 1992 року про право на прокат, право на позичку та деякі суміжні права у
сфері інтелектуальної власності (кодифікована версія 2006/115/ЄС)
• Директива 93/83/ЄЕС від 27 вересня 1993 року про координацію деяких положень авторського права і
суміжних прав та застосування їх до супутникового мовлення та кабельної ретрансляції
• Директива Ради 93/98/ЄЕС від 29 жовтня 1993 року про гармонізацію строку охорони авторського і деяких
суміжних прав (кодифікована версія 2006/116/ЄС) [220]
• Директива 96/9/ЄС від 11 березня 1996 року про правову охорону баз даних
• Директива 2001/29/ЄС від 22 травня 2001 року про гармонізацію певних аспектів авторського права та
суміжних прав в інформаційному суспільстві
• Директива 2001/84/ЄС від 27 вересня 2001 року про право слідування на користь автора оригінального твору
мистецтва
• Директива 2012/28/ЄС про деякі випадки дозволеного використання сирітських творів
• Директива 2014/26/ЄС від 26 лютого 2014 року про колективне управління авторським правом і суміжними правами
та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори для використання он-лайн на внутрішньому ринку
• Директива 2004/48/ЄС про забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності

6. Директива 2001/29/ЄС від 22 травня 2001 року про
гармонізацію певних аспектів авторського права та
суміжних прав в інформаційному суспільстві
• отримали подальший розвиток норми Угоди про торговельні аспекти прав
інтелектуальної власності щодо дозволених винятків та обмежень,
• удосконалені положення договорів Договору про авторське право та Договору про
виконання і фонограми від 20 грудня 1996 року ВОІВ щодо прав на відтворення,
розповсюдження та сповіщення публіці.
• встановлені ідентичні правові підходи до регулювання авторського права і суміжних
прав у цифровому середовищі, надаючи державам-членам можливості досягти
єдиного результату, виходячи з національних правових традицій

7. Обсяг майнових прав суб'єктів авторського права
на прикладі права на відтворення
Закон України "Про авторське право
і суміжні права"
від 23 грудня 1993 року № 3792-XII
• Стаття 15. Майнові права автора
2. Виключне право на використання твору
автором (чи іншою особою, яка має
авторське право) дозволяє йому
використовувати твір у будь-якій формі і в
будь-який спосіб.
3. Виключне право автора (чи іншої особи, яка
має авторське право) на дозвіл чи заборону
використання твору іншими особами дає
йому право дозволяти або забороняти:
1) відтворення творів;
Директива 2001/29/ЄС «Про гармонізацію певних
аспектів авторського права та суміжних прав в
інформаційному суспільстві» від 22 травня 2001 року
• Стаття 2. Право на відтворення
Держави-члени передбачають виключне право дозволяти
або забороняти пряме чи опосередковане, тимчасове чи
постійне відтворення в будь-який спосіб та в будь-якій
формі повністю чи частково для:
(a) авторів на їхні твори;
(b) виконавців на записи їхніх виконань;
(c) виробників фонограм на їхні фонограми;
(d) виробників перших записів фільмів на оригінал
та копії їхніх фільмів;
(е) організацій мовлення на записи їхніх передач
незалежно від того, передаються вони дротами
або в ефір, зокрема через кабель або супутник.

8. Обов'язковий виняток з права на відтворення
Стаття 5 (1) 2001/29/ЄС «Про гармонізацію певних аспектів авторського права
та суміжних прав в інформаційному суспільстві» від 22 травня 2001 року:
• Дії з тимчасового відтворення, наведені в ст. 2, що мають перехідний або
додатковий характер, є складовою й суттєвою частиною технологічного
процесу та єдина мета яких полягає у тому, щоб сприяти:
(а) передачі у мережі посередником між третіми сторонами або
(b) правомірному використанню твору [lawful use] або іншого охоронюваного
об'єкта, що не має самостійного економічного значення
виключаються з права на відтворення, передбаченого в ст. 2

9. Case C-5/08
Infopaq International A/S v Danske Dagblades Forening
[2009] ECR I-6569, judgement of 16 July 2009
Результат 5 стадій процесу збору даних (англ. data capture process):
Преюдиційний запит Верховного Суду Данії:
• чи зберігання та наступний друк уривків статей, що складаються із заданого слова, п'яти попередніх і п'яти наступних слів є
відтворенням в розумінні статті 2 Директиви 2001/29;
• чи з огляду на обставини справи дії з тимчасового відтворення можна вважати "перехідними"
• чи з огляду на обставини справи можна зробити висновок, що такі дії є "складовою й суттєвою частиною технологічного процесу"
• чи можна вважати "правомірним використанням твору" [lawfuluse] будь-яку форму використання, що не вимагає згоди правовласника
• які критерії мають бути застосовані для оцінки того, чи мають дії з тимчасового відтворення "самостійне економічне значення";
• чи такі дії є "окремими випадками, котрі не суперечать нормальному використанню" статей та "невиправдано не завдають шкоди законним
інтересам правовласника" відповідно до ст. 5 (5) директиви
‘4 November 2005 – Dagbladet Arbejderen, page 3:
TDC: 73% “a forthcoming sale of the telecommunications group TDC which
is expected to be bought”’

10. Позиція суду ЄС
(Case C-5/08, Infopaq International A/S v Danske Dagblades Forening)
• газетні статті є власним інтелектуальним творінням автора, про що свідчить їх форма, манера
подачі матеріалу та лінгвістичний вираз
• право на відтворення слід розуміти в широкому сенсі: пряме чи опосередковане, тимчасове чи
постійне, будь-яким способом та у будь-якій формі, повністю або частково
• окремі речення або навіть частини речень можуть передавати читачам оригінальність статті
• виняток з права на відтворення може мати місце лише за наявності п'яти умов, передбачених ст.
5 (1) Директиви; невиконання хоча б однієї з цих умов унеможливлює застосування винятку з
права на відтворення
• дії можуть вважатися тимчасовими, якщо їх тривалість обмежена доцільністю належного
завершення технологічного процесу, тобто процес повинен бути автоматизованим, а видалення
автоматичним без втручання людини

11. Висновки суду ЄС
(Case C-5/08, Infopaq International A/S v Danske Dagblades Forening)
• дії, що відбуваються в процесі збору даних "data capture process", що полягають у збереженні
уривку з охоронюваного твору розміром 11 слів та друк цього уривку, є актом відтворення в
розумінні ст. 2 Директиви 2001/29, якщо ці відтворені елементи є виразом власного
інтелектуального творіння автора, що повинен визначити національний суд
• друк уривку з 11 слів в процесі "data capture process“ за своєю природою не є тимчасовим, не
відповідає умовам, встановленим ст. 5 (1) Директиви 2001/29, тому не може відбуватися без
згоди автора

12. Необхідність запровадження
вільного тимчасового відтворення
Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом
• Стаття 175 Винятки і обмеження
1. Сторони повинні передбачити, що на дії з тимчасового відтворення, передбачені
статтею 173 цієї Угоди, що мають перехідний або додатковий характер, є складовою й
суттєвою частиною технологічного процесу і єдиною метою яких є сприяння:
a) передачі посередником у мережі третіх сторін; або
b) правомірному використанню твору або іншого охоронюваного об’єкта, що не має
самостійного економічного значення, не поширюється дія права на відтворення,
передбаченого статтею 173 цієї Угоди.

13. Вільне використання (вільне відтворення) у профільному законі
vs факультативні винятки та обмеження, визначені директивою
Щодо вимоги зазначення імені автора і джерела запозичення
Не вимагається зазначення імені автора і джерела запозичення в разі використання твору:
• з метою публічних виставок, аукціонів;
• в інтересах громадської безпеки та для судового і адміністративного провадження;
• під час релігійних заходів;
• для створення карикатури та пародії.
... з обов'язковим зазначенням
імені автора і джерела запозичення
Ст. 21 Закону України
"Про авторське право і суміжні права"
... із зазначенням джерела, зокрема, імені автора,
за винятком випадків, коли це неможливо
Ст. 5 Директива 2001/29/ЄС про гармонізацію певних аспектів
авторського права й суміжних прав в інформаційному суспільстві

14. Вільне використання (вільне відтворення)
vs факультативні винятки та обмеження, визначені директивою
Закон України
"Про авторське право і суміжні права"
від 23 грудня 1993 року № 3792-XII
• Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням
імені автора
Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але
з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення,
допускається:
1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих
творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому
числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси,
якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або
інформаційним характером твору, до якого цитати
включаються; вільне використан-ня цитат у формі коротких
уривків з виступів і творів, включених до фонограми
(відеограми) або програми мовлення;
2) використання літературних і художніх творів в обсязі,
виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях,
передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального
характеру;
Директива 2001/29/ЄС «Про гармонізацію певних
аспектів авторського права та суміжних прав в
інформаційному суспільстві» від 22 травня 2001 року
• Стаття 5. Винятки та обмеження
Держави-члени можуть передбачати винятки або обмеження щодо
права, передбаченого в статтях 2 [право на відтворення] та 3 [право на
публічне сповіщення] в таких випадках:
(3)(d) цитування з метою критики або огляду, за умови, що вони
стосуються твору або іншого охоронюваного об'єкта, які вже в
законному порядку доступні для загального відома публіки, із зазначенням
джерела, зокрема імені автора, за винятком випадків, коли це неможливо, та їхнє
використання відповідає добросовісній практиці [fair practice], а також в
обсязі, виправданому поставленою метою;
(3)(a) використання з метою наочності для освітніх або науково-
дослідних потреб, за умови, що зазначається джерело, зокрема ім'я автора, за
винятком випадків, коли це неможливо, в обсязі, виправданому
некомерційною метою;

15. Вільне використання (вільне відтворення)
vs факультативні винятки та обмеження, визначені директивою
Закон України
"Про авторське право і суміжні права"
від 23 грудня 1993 року № 3792-XII
• Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням
імені автора
Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але
з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення,
допускається:
3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне
сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах
статей з поточних економічних, політичних, релігійних та
соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж
самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення,
публічне сповіщення або інше публічне повідомлення
спеціально не заборонено автором;
4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами
фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або
інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під
час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною
метою;
Директива 2001/29/ЄС «Про гармонізацію певних
аспектів авторського права та суміжних прав в
інформаційному суспільстві» від 22 травня 2001 року
• Стаття 5. Винятки та обмеження
Держави-члени можуть передбачати винятки або обмеження щодо
права, передбаченого в статтях 2 [право на відтворення] та 3 [право на
публічне сповіщення] в таких випадках:
(3)(с) відтворення у пресі або публічне сповіщення чи надання
доступу для загального відома до статей, опублікованих на поточні
теми економічного, політичного або релігійного життя, або
сповіщення творів чи інших охоронюваних об'єктів такого самого
виду, у випадках, коли таке використання явно не обмежене, та за
умови, що зазначається джерело, зокрема, ім'я автора, або коли
використання творів або інших охоронюваних об'єктів зберігає
зв'язок з інформацією про актуальні події в обсязі, в якому це
виправдано метою інформування та за умови, що зазначається джерело,
зокрема ім'я автора, за винятком випадків, коли це неможливо;

16. Вільне використання (вільне відтворення)
vs факультативні винятки та обмеження, визначені директивою
Закон України
"Про авторське право і суміжні права"
від 23 грудня 1993 року № 3792-XII
• Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням
імені автора
Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але
з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення,
допускається:
5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних
публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для
висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів
у комерційних цілях;
Директива 2001/29/ЄС «Про гармонізацію певних
аспектів авторського права та суміжних прав в
інформаційному суспільстві» від 22 травня 2001 року
• Стаття 5. Винятки та обмеження
Держави-члени можуть передбачати винятки або обмеження щодо
права, передбаченого в статтях 2 [право на відтворення] та 3 [право на
публічне сповіщення] в таких випадках:
(3)(j) з метою оголошення публічної виставки або продаж творів
мистецтва в обсязі, необхідному для заохочення події, за винятком будь-
якого іншого комерційного використання;

17. Вільне використання (вільне відтворення)
vs факультативні винятки та обмеження, визначені директивою
Закон України
"Про авторське право і суміжні права"
від 23 грудня 1993 року № 3792-XII
• Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням імені
автора
Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але
з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:
6) видання та відтворення випущених у світ творів рельєфно-
крапковим шрифтом для сліпих та аудіотворів з нанесенням
спеціального цифрового формату для сліпих, осіб з порушеннями зору
та осіб з дислексією, розмітки для зручної навігації з метою розповсюд-
ження між інвалідами по зору, осіб з дислексією, а також поповнення
бібліотечних фондів спеціалізованих бібліотек, бібліотек навчальних
закладів, центрів реабілітації для інвалідів, дітей-інвалідів по зору,
громадських організацій сліпих, підприємств, установ, організацій, де
працюють інваліди по зору, крім випадків прямого чи опосередкованого
використання цих творів з комерційною метою;
11) адаптація існуючих і створюваних аудіовізуальних творів для
сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією шляхом
застосування аудіодискрипції (тифлокоментування);
Директива 2001/29/ЄС «Про гармонізацію певних
аспектів авторського права та суміжних прав в
інформаційному суспільстві» від 22 травня 2001 року
• Стаття 5. Винятки та обмеження
Держави-члени можуть передбачати винятки або обмеження
щодо права, передбаченого в статтях 2 [право на відтворення] та
3 [право на публічне сповіщення] в таких випадках:
(3)(b) використання в інтересах осіб з обмеженими
фізичними можливостями, що відбувається у
безпосередньому зв'язку з обмеженими фізичними
можливостями та не має комерційного характеру, в обсязі,
якого вимагають відповідні обмежені фізичні можливості;

18. Вільне використання (вільне відтворення)
vs факультативні винятки та обмеження, визначені директивою
Закон України
"Про авторське право і суміжні права"
від 23 грудня 1993 року № 3792-XII
• Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням імені
автора
Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з
обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:
7) відтворення творів для судового і адміністративного
провадження в обсязі, виправданому цією метою;
8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і
релігійних церемоній, похоронів в обсязі, виправданому характером
церемоній;
9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших
періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення
публічно виголошених промов, звернень, доповідей та ін. подібних
творів у обсязі, виправданому поставленою метою;
9-1) використання правомірно оприлюднених літературних,
художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі
іншого твору в жанрі літературної, музичної або іншої пародії, попурі
або карикатури.
Директива 2001/29/ЄС «Про гармонізацію певних
аспектів авторського права та суміжних прав в
інформаційному суспільстві» від 22 травня 2001 року
• Стаття 5. Винятки та обмеження
Держави-члени можуть передбачати винятки або обмеження
щодо права, передбаченого в статтях 2 [право на відтворення] та 3
[право на публічне сповіщення] в таких випадках:
(3)(е) використання в інтересах громадської безпеки або для
забезпечення належного ходу адміністративних, парламентських чи
судових проваджень, або належного повідомлення про такі
провадження;
(3)(g) використання під час релігійних заходів або офіційних
заходів, організованих державним органом;
(3)(f) політичні промови та витяги з публічних виступів або
аналогічні твори чи охоронювані об'єкти в обсязі, виправданому
інформаційними потребами, та за умови, що зазначається джерело,
зокрема ім'я автора, за винятком випадків, коли це неможливо;
(3)(k) коли використання здійснюється як карикатура, пародія або
стилізація.

19. Case C-145/10
Eva-Maria Painer v Standard Verlags GmbH and Others
[2011] ECRI-12533 Judgement of 1 December, 2011
Фотографії та фотороботи (computer created photo-fits) в австрійських та німецьких газетах і журналах
Der Standard, SüddeutscheZeitung, DerSpiegel, Express, Bild, DieWelt
Фото з сайту: : www.welt.de
Преюдиційний запит Комерційного суду Відня
• чи допускається застосування ст. (5)(3)(d) Директиви 2001/29 у випадках повідомлень про новини, що
цитують твір, однак самі по собі не охороняються авторським правом?
• чи допускається застосування ст. (5)(3)(e) Директиви 2001/29 у разі, коли ім'я автора чи виконавця не
зазначено в цитованому творі?
• чи ст. 1 (1) Директиви в поєднанні із ст. 5(5) та ст. 12 Бернської конвенції, зокрема в світлі ст. 1 Першого
Додаткового Протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та
ст. 17 Хартії основних прав Європейського Союзу слід тлумачити в такий спосіб, що фотографічним творам
та/або фотографіям, зокрема портретним фото надається "слабша" охорона, або ж вони не охороняються
авторським правом від переробок з огляду на те, що в силу "реалістичності зображення" ступінь творчої
свободи є дуже незначним?

20. Case C-145/10
Eva-Maria Painer v Standard Verlags GmbH and Others
[2011] ECRI-12533 Judgement of 1 December, 2011
Висновки Суду ЄС
1) Портретна фотографія може захищатися авторським правом, якщо вона є творінням автора та відображає його особистість. Обсяг охорони
портретної фотографії не може бути вужчим в порівнянні з іншими творами, зокрема фотографічними власним інтелектуальним.
2) Медіа, зокрема видавці газет, не можуть на власний розсуд використовувати охоронюваний об'єкт в цілях громадської безпеки, однак можуть в
деяких випадках сприяти роботі правоохоронних органів шляхом опублікування фотографії особи, оголошеної в розшук. Така ініціатива
повинна, по-перше, здійснюватися в рамках рішення чи дій компетентних органів; по-друге, за погодженням та в координації з цими
органами.
3) Cт. 5(3)(d) Директиви щодо винятку з виключного права на відтворення у разі цитувань з метою критики або огляду
застосовується за умови, що
(і) вони стосуються охоронюваного твору, який вже в законному порядку доведений до загального відома публіки;
(іі) із зазначенням джерела, зокрема імені автора, за винятком випадків, коли не неможливо;
(ііі) їхнє використання відповідає добросовісній практиці [fair use], а також
(iv) в обсягах, виправданих конкретною поставленою метою.
При цьому не має значення, де наводиться цитування – в творі, охоронюваному авторським правом, чи іншому об'єкті, який не
користується такою охороною.
4) Ст. 5(3)(d) директиви зобов'язує зазначати джерело, зокрема автора чи виконавця охоронюваного твору. Однак якщо ім'я автора не було
зазначене в силу ст. 5(3)(e) директиви (фотографії були спершу оприлюднені в рамках пошукових слідчих дій без зазначення імені автора),
достатньо зазначення джерела, а не обов'язково імені автора.

21. Case C-201/13
Johan Deckmyn and Vrijheidsfonds VZW v Helena Vandersteen and Others
[2014] ECLI:EU:C:2014:2132, Judgement of 3 September, 2014
Willebrord Jan Frans Maria Vandersteen
Suske en Wiske (англ. Spike and Suzy, фр. – Bob et Bobette) "De Wilde Weldoener" (Благодійник дикун), 1961 р.
Фото з сайту: en.wikipedia.org
Висновки Суду ЄС
• в контексті ст. 5(3)(k) директиви 2001/29 концепція пародії є автономною концепцією права ЄС.
• Одночасно Суд ЄС встановив дві основні характеристики пародії:
і) пародія вона повинна нагадувати існуючий твір і одночасно бути від нього помітно відмінною;
іі) містити ознаки гумору чи висміювання.
• Пародія НЕ ПОВИННА відповідати жодним іншим критеріям на кшталт: сама по собі мати оригінальний
характер, а не просто відчутну відмінність від оригінального пародійованого твору; авторство повинно
очевидно відноситись до іншої особи, а не до автора оригінального твору; повинна стосуватися самого
оригінального твору або вказувати на джерело пародійованого твору.
• Застосування винятку пародії покликане забезпечити дотримання справедливого балансу між інтересами
та правами авторів, з одного боку, та свободою висловлювання користувача охоронюваного твору, на
якого поширюється виняток пародії – з другого.
• зображення несе дискримінаційний меседж, що пов'язується з охоронюваним твором, та правовласники,
мають право вживати заходів, аби пародійований твір не мав нічого спільного з таким меседжем.

22. Визначення пародії
Пародія – твір, який є творчою переробкою
іншого правомірно оприлюдненого твору або
його частини, що за своїм змістом має
комічний, сатиричний характер або
спрямовується на висміювання певних подій
або осіб.
Ст. 1 Закону України
"Про авторське право і суміжні права"
Концепція пародії є автономною концепцією
права ЄС. Пародія повинна, по-перше, нагадувати
існуючий твір і одночасно бути від нього помітно
відмінною; по-друге, містити ознаки гумору чи
висміювання.
Рішення Суду ЄС
у справі C-201/13, Deckmyn

23. Щодо випадків вільного відтворення некомерційними закладами
• Стаття 22. Вільне відтворення бібліотеками та архівами
примірників твору репрографічним способом
Допускається без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право,
репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами,
діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку,
за таких умов:
1) у разі, коли відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші
невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів ... за запитами фізичних
осіб;
2) у разі, коли відтворення здійснюється для збереження або заміни загубленого,
пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву...; коли
відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру.
• Стаття 5. Винятки та обмеження
(2)(c) щодо спеціальних дій із відтворення загальнодоступними бібліотеками,
освітніми закладами, музеями, або архівами, що не мають на меті отримання
безпосередньої чи опосередкованої економічної або комерційної вигоди;
(3)(n) коли використання є способом сповіщення або наданням доступу з
метою дослідження або особистого вивчення окремими особами із публіки
через спеціалізовані термінали, встановлені в приміщеннях закладів, зазначених
у пункті 2(с) творів та інших об'єктів, які містяться в їхніх зібраннях та які не
призначені для придбання чи ліцензійного використання;

24. Щодо випадків вільного використання для навчання
• Стаття 23. Вільне відтворення примірників твору
для навчання
Допускається без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право:
1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів,
аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що
обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;
2) репрографічне відтворення навчальними закладами для
аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за
обсягом творів, а також уривків з письмових творів...
• Стаття 5. Винятки та обмеження
(3)(a) коли використання має єдиною метою наочність для
освітніх або науково-дослідних потреб, за умови, що, за винятком
випадків, коли це неможливо, зазначається джерело з наведенням імені автора,
та коли це виправдано поставленою некомерційною метою;

25. Правила цитування від Умберто Еко
• Правило 1. Уривки, призначені для інтерпретації, повинні бути
не занадто короткі та не дуже довгі.
• Правило 2. Уривки з критичної літератури цитуються тільки
тоді, коли вони авторитетно підтверджують або доповнюють
висловлену вами думку.
• Правило 3. Передбачається, що ви солідарні з тим, що цитуєте,
за винятком випадків, коли перед цитатою або після неї
поміщено ваше полемічне застереження.
• Правило 4. При будь-якому цитуванні має бути зрозуміло, хто
автор фрази і на яке друковане або рукописне джерело
посилаєтесь у тексті.
• Правило 5. Цитати, як правило, варто брати з академічних
книг, або ж найбільш шанованих у певному середовищі, але
не з кишенькових видань.
• Правило 6. Якщо досліджуєте іноземний текст, цитати з
першоджерела робіть мовою оригіналу.
• Правило 7. Відсилання до автора і твору повинно бути чітким і зрозумілим. Фото з сайту: http://blog.yakaboo.ua
• Правило 8. Якщо цитата не перевищує обсяг двох або трьох рядків, її можна вставити прямо всередину в абзац, виділивши лапками.
• Правило 9. Цитати повинні бути абсолютно точні. По-перше, слова слід наводити в тій же формі, як зазначено в джерелі. По-друге,
не можна викидати шматочки тексту, ніяк цього не позначивши. По-третє, не спотворюйте текст своїм втручанням.
• Правило 10. Цитата - майже покази свідків.
Umberto Eco «Come si fa una tesi di laurea. Le materie umanistiche» (2001)
Умберто Еко "Як написати дипломну роботу : гуманітарні науки"

26. Вільне відтворення в особистих цілях [private use]
Закон України
"Про авторське право і суміжні права"
від 23 грудня 1993 року № 3792-XII
• Стаття 25. Вільне відтворення творів у особистих цілях
1. Допускається без дозволу автора ... і без виплати авторської
винагороди відтворювати виключно в особистих цілях
або для кола сім'ї попередньо правомірно оприлюднені
твори.
2. Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах,
їх примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх
примірники допускається відтворювати у домашніх умовах
виключно в особистих цілях або для кола сім'ї без дозволу
автора (авторів), виконавців, виробників фонограм,
виробників відеограм, але з виплатою їм винагороди.
Директива 2001/29/ЄС «Про гармонізацію певних
аспектів авторського права та суміжних прав в
інформаційному суспільстві» від 22 травня 2001 року
• Стаття 5. Винятки та обмеження
Ст. 5 (2) (b) щодо відтворень на будь-якому носії, виконаних
фізичною особою для приватного користування та для
мети, що не безпосередньо чи опосередковано
комерційною, за умови, що суб'єкти прав отримують
справедливу компенсацію, з урахуванням застосування чи
незастосування до відповідного твору або об'єкта
технологічних заходів, передбачених у статті 6;

27. Винятки, котрі на разі не знайшли свого відображення у
вітчизняному законодавстві
• ст. 5 (2) (d) щодо короткочасних записів творів, здійснених організаціями мовлення своїми засобами та для
власних передач, може дозволятися збереження таких записів в офіційних архівах на підставі їхнього
винятково документального характеру;
• ст. 5 (2) (е) щодо відтворень передач, здійснених соціальними закладами без комерційної мети, такими як
лікарні або місця позбавлення волі, за умови що суб'єкти прав отримують справедливу компенсацію;
• ст. 5 (3) (h) щодо творів архітектури або скульптури, що створені для постійного знаходження у публічних місцях (так
звана свобода панорами);
• ст. 5 (3) (l) використання у зв'язку з демонстрацією або ремонтом обладнання;
• ст. 5 (3) (m) використання твору мистецтва у вигляді будинку або креслення чи плану будинку з метою
реконструювання зазначеного будинку.

28. Case C-99/15
Christian Liffers v Producciones Mandarina SL
and Mediaset España Comunicación SA, anciennement Gestevisión Telecinco SA
[2016] ECLI:EU:C:2016:173, Judgement of 16 March, 2016
Christian Liffers Dos patrias, Cuba y la noche (Дві батьківщини, Куба та ніч)
Висновки Суду ЄС
• згідно з п. 26 преамбули Директиви 2004/48 про забезпечення дотримання прав інтелектуальної
власності, при визначенні розміру відшкодування шкоди, завданої порушенням прав
інтелектуальної власності, повинні враховуватися усі істотні обставини, зокрема моральна шкода,
завдана правовласникові;
• в разі відшкодування лише одноразової грошової суми, правовласник отримає компенсацію лише
матеріальної шкоди, в той час, як з метою отримання повноцінного відшкодування правовласник
повинен мати можливість компенсувати завдану йому моральну шкоду на додаток до матеріальної;
• 13 (1) Директиви має тлумачитися таким чином, що її положення дозволяють особі,
що постраждала від порушення прав інтелектуальної власності та вимагає компенсації
матеріальної шкоди на підставі п. (b) другого абзацу ст. 13 (1) директиви, виходячи з розміру
гіпотетичних роялті, які були б їй виплачені, якби порушник звернувся за дозволом, одночасно
вимагати відшкодування завданої моральної шкоди, відповідно до п. (а) другого абзацу ст. 13
(1) директиви

29. ВИСНОВКИ
(1) норми права ЄС містять чіткіші формулювання порівняно з вітчизняним законодавством,
характеризуються більшою визначеністю, краще адаптовані до сучасних потреб та викликів;
(2) Суд ЄС притримується широкого розуміння прав і водночас дає чіткі (вузькі) тлумачення винятків та
обмежень;
(3) право ЄС містить імперативну норму про вільне тимчасове відтворення, яку слід імплементувати в
національне законодавство відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;
(4) право ЄС містить окремі норми, що не мають аналогів у вітчизняному законодавстві: вільне
використання соціальними закладами без комерційної мети, свобода панорами та ін.;
(5) у контексті протидії плагіату варто наголосити на таких моментах:
• встановлення критерію охороноздатності як власного інтелектуального творіння автора;
• відсутність беззастережного обов'язку зазначати ім'я автора та джерело запозичення;
• розроблення Судом ЄС автономної концепції пародії;
• відшкодування потерпілому від порушень моральної шкоди.

30. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ
Наталія СОРОКА
e-mail: sorokanatala@gmail.com