1. МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ МППЛ
Портфоліо майстра
виробничого навчання
Трощенко Олени
Павлівни
Хто творить розумну і добру
людину – найкращий майстер
2.
3. Моя методична проблема:
“Розвиток умінь та навичок учнів за допомогою
диференційованого і індивідуального
підходу на уроках виробничого навчання “
4. І.Принципи диференційного та індивідуального
підходу на уроках виробничого навчання
1. Найважливішими принципами сучасної дидактики є
доступність та навчання на оптимальному рівні
складності. Зона доступності та міра складності для
кожного учня індивідуальні: те, що одними легко
сприймається, для інших може бути недоступним.
2. Звідси витікає, що принципи доступності та
навчання на оптимальному рівні складності
обов'язково повинні поєднуватися з принципами
індивідуального та диференційованого підходу до
навчання учнів особливо на уроках виробничого
навчання
5. ІІннддииввідідууааллізізаацціяія н нааввччаанннняя
Вибір методів, засобів, темпу
навчання з урахуванням
індивідуальних особливостей
учнів
Вибір методів, засобів, темпу
навчання з урахуванням
індивідуальних особливостей
учнів
ДДииффееррееннцціаіацціяія н нааввччаанннняя
Об’єднання учнів у групи
для окремого навчання згідно
з їхніми індивідуальними
особливостями
Об’єднання учнів у групи
для окремого навчання згідно
з їхніми індивідуальними
особливостями
6. Історична довідка
1.Концепцію диференціації та індивідуалізації навчально-
виховної роботи висунув ще Платон. Застосування
неоднакових прийомів у роботі з учнями різного рівня знань і
здібностей обстоювали великі педагоги минулого:
Я.А.Коменський, Й.Песталоцці, Ф.Дістервег.
2.У нашій країні диференціація здійснюється за структурою
системи освіти (середня загальноосвітня школа, ПТУ, ліцеї,
технікум), за змістом навчання (поглиблене, профільне та ін.). Крім
цього у сучасній педагогічній літературі прийнято розрізняти
поняття "зовнішня" та "внутрішня" диференціація
7. “ВВннууттрріішшнняя ддииффееррееннццііааццііяя””
забезпечує врахування індивідуальних особливостей
учнів в умовах роботи майстра в/н у звичайних групах
і здійснення якої передбачає виділення в колективі
типологічних груп учнів та організацію роботи за
допомогою різних засобів та способів навчання при
проведенні уроків виробничого навчання
забезпечує врахування індивідуальних особливостей
учнів в умовах роботи майстра в/н у звичайних групах
і здійснення якої передбачає виділення в колективі
типологічних груп учнів та організацію роботи за
допомогою різних засобів та способів навчання при
проведенні уроків виробничого навчання
8. Індивідуальні особливості учнів виявляються через:
- спостереження за процесом виробничого навчання;
- евристичні бесіди;
- анкетування, тренінги;
- діагностичні завдання;
- ділові ігри ;
- комплектування кейсів - портфелів при використанні
продуктивного навчання.
Три тіпологічні групи:
1 гр. - рівень наукованості
2гр. - рівень знань, вмінь та навичок
3гр.- рівень ставлення до учіння
9. Перша група - це учні з високим рівнем професійних навчальних
можливостей, які:
характеризуються здатністю швидко практично засвоювати
матеріал програми з виробничого навчання у великому обсязі;
здатні застосовувати одержані знання в нових умовах;
вони відрізняються високим рівнем інтелектуальних операцій;
мають підвищений інтерес до учіння, який найчастіше ґрунтується
на допитливості, високий рівень само оцінювання, потребують
завдань підвищеної складності.
Друга група – це учні із середнім рівнем навчальних можливостей:
оволодівають основним матеріалом на репродуктивному і з
деяким зусиллям на частково-пошуковому і творчому рівнях;
виявляють середній рівень научуваності (або високий при
середній працездатності), пізнавального інтересу та
самооцінювання;
аналіз понять і явищ часто має в них поверховий характер,
узагальнення не завжди правильні й достатньо обгрунтовані.
10. Третя група – це учні з низьким рівнем навчальних
можливостей до оволодіння професійними уміннями та
навичками. Вони з великими труднощами опановують
програмовий матеріал з виробничого навчання.
Принцип диференціації та індивідуалізації навчання
покладено
в основу проведення поточного інструктажу.
Диференціація дозволяє майстру в/н:
•здійснювати ідею поетапного формування вмінь та навичок учнів
під керівництвом і контролем майстра в/н;
•раціонально поєднувати колективні та індивідуальні форми
діяльності учнів;
•своєчасно виявляти ті етапи оволодіння навичками, які є
найважчими для учнів,
• і активно коректувати процес навчання.
Важливу роль при диференційному та індивідуальному підході
відводиться самоконтролю та взаємоконтролю учнів.