2. М. Драгоманов – визнаний Б. Грінченко – письменник,
історик, публіцист; фольклорист, педагог;
3. Братство тарасівців –
повстання української молоді проти старшого покоління, яке
вона вважала "українофілами", що не робили нічого для
поліпшення долі своєї країни, а між собою розмовляли російською
мовою.
• виступало за національну активність
українців, прагнучи до визволення
українського народу від російського
панування;
Б.Грінченко, В.Боровик, І.Липа, М.Міхновський, М.Коцюбинський,
В.Самійленко, Є.Тимченко, М.Вороний, О.Черняхівський, В.Шемет.
4. «Листи з України Наддніпрянської» Б.Грінченка
(П.Вартового)
«Листи на Наддніпрянську Україну»
М.Драгоманова
5. Полеміка
українська література політика
• перспективи розвитку; • спроби сформулювати
• стосунки з російською національну програму;
літературою;
6. Аналіз текстів полеміки А.Жуковським
Основні ідеї Б.Грінченка:
• головне завданням письменника – подолати прірву між інтелігенцією й
народом, яка існує на Україні;
• українську мову не лише в красному письменстві, але й у твживати
ворах з історії, лінгвістики, навіть з точних наук;
• І.Котляревський, Г.Квітка, П.Гулак-Артемовський, А.Метлинський у
деяких своїх творах вихваляли російських царів, гнобителів українського
народу;
• відкидає твердження щодо впливу М.Костомарова й П.Куліша на
творчість Шевченка (яке висуває Драгоманов);
7. • захищає право українського народу на незалежність, вимагаючи такого
самого права також для інших слов’янських народів і пропонуючи їм
братерську співдружність;
• категорично відкидає теорію Костомарова, за якою українська література
існує й існуватиме «для домашнего обихода»;
“українська література не була, не є і не буде часткою чи наростом од
московщини, а була, є і буде самостійною літературою, що в ній силкується
виявити своє розумове життя український народ".
8. Аналіз текстів полеміки А.Жуковським
Основні ідеї М.Драгоманова:
• спростовує історичні неточності у творі Грінченка, його помилкові ідеї
та закидає своєму опонентові невідповідне вживання таких термінів, як
рабство, демократія, українофільство та ін.;
• стає на захист критикованих письменників — Котляревського, Квітки,
Гулака, Стороженка;
• прагне довести, що український національний рух пов’язаний з
російським національним рухом і залежить від нього;
9. • шукає в історії України випадки російсько-українського
співробітництва, войовничо захищаючи російську політику стосовно
України, з метою перемогти націоналізм та історичний патріотизм;
царизм — визволитель від турецько-татарського та польського ярма;
присяга Б.Хмельницького московському цареві – "акт не тільки
натуральний, але цілком національний", тобто вигідний для українців;
Катерина II "дуже була популярна серед нашого народу, як й
інтелігенції".
• заперечує створений Грінченком образ поетичного генія Шевченка,
який мріяв про національну й незалежну літературу;
доводить впливи на нього Куліша й Костомарова;
Концепція Драгоманова
одна література для інтелігенції (спільна для росіян і українців), і друга –
народна (українською мовою)
10. Висновок А.Жуковського
погляди обох полемістів
зближуються
Грінченко Драгоманов
робить поступки у тому, що пропонує згоду між
стосується негайного здійснення націоналістами й гуманістами;
незалежності України;
Ідея української національної
незалежності
- культурна незалежність; - територіальна автономія;
- цілковите визволення від - російсько-українське
будь-якого російського впливу; співробітництво;
11. Аналіз публіцистики 19 ст.
А.Жуковським
Реакція літературних критиків на полеміку між Грінченком
і Драгомановим:
- І.Франко (критикував Драгомаова);
- С.Єфремов (високо цінував нариси Б.Грінченка);
- Володимир Дорошенко (симпатії якого на боці ідей Драгоманова);
- П.Тучапський (роз’яснює практичний соціалізм Драгоманова);
- О.Білецький (прагнув реабілітувати Грінченка);
- П.Пономарьов (доходить висновку, що Драгоманов вийшов з полеміки переможцем);
- М.Бернштейн (знаходить як у Драгоманова, так і в Грінченка справедливі судження);
- В.Чорновіл (для якого "Листи з України Наддніпрянської" є найважливішим "програмним
документом національної думки 1890-х рр.");