1. ЖАНРОВА
СПЕЦИФІКА
ПРОЗИ
БОРИСА ГРІНЧЕНКА

2. ПРОЗА

3. «...Повість — то і єсть Ваш
властивий «фах», в повісті
Ви робите суцільне
враження»
Агатангел Кримський

4. «Сонячний
промінь» (1890)
«На розпутті»
(1891)
дилогія:
«Серед темної ночі» (1900)
«Під тихими вербами»

5. МАЛА ПРОЗА

6. оповідання про дітей:
«Олеся» (1890)
«Грицько» (1890)
«Кавуни» (1891)
«Украла» (1891)
«Дзвоник» (1897)

7. про тяжке сирітство:
«Сама, зовсім сама» (1885)
«Ксеня» (1885)
«Сестриця Галя» (1885)

8. Становище сільської
школи, вчителів:
«Екзамен» (1884)
«Непокірний» (1886)
«Хата» (1886)

9. село, сільська недоля:
«Без хліба» (1884)
«Хата» (1886)
«Каторжна» (1888
«Підпал» (1893)
«Дядько Тимоха» (1885)

10. про шахтарів Донбасу:
«Серед чужих людей» (1889)
«Батько та дочка» (1893)
«Панько» (1893)
Окрему сторінку оповідної прози Б. Грінченка складають його
твори з життя панів й інтелігенції: «З заздрощів», «Зустріч»
(1892), «Байда» (1892), «Як я вмер» (1901), «Історія одного
протесту» (1905), «Сам собі пан» (1906), частину яких

11. життя панів й інтелігенції:
«З заздрощів» (1892)
«Зустріч» (1892)
«Байда» (1892)
«Як я вмер» (1901)
«Історія одного протесту»
(1905)
«Сам собі пан» (1906)