презентація медіаосвіта батьківський контроль
•Télécharger en tant que PPTX, PDF•
3 j'aime•2,895 vues
Що таке медіаосвіта і навіщо вона нашим дітям
Recommandé
Contenu connexe
Tendances
Tendances (20)
Similaire à презентація медіаосвіта батьківський контроль
Similaire à презентація медіаосвіта батьківський контроль (20)
Dernier
Dernier (14)
презентація медіаосвіта батьківський контроль
- 1. Сергій Горбачов, викладач курсів “Медіаграмотність” та “Медіакультура” у 8-11 класах Директор спеціалізованої школи №148 ім. Івана Багряного з поглибленим вивченням української мови та літератури м. Києва
- 3. Медіа та геноцид в Руанді У 1994 році в Руанді виник міжнаціональний конфлікт між народностями хуту та тутсі. За 100 днів були вбиті від 500 тис до 1 млн осіб: 90% з них – тутсі. Міжнародний трибунал визнав “Радіо тисячі холмів”, ведучі якого закликали вбивати тутсі, винними у геноциді Дослідники виявили позитивну залежність між прийомом радіо в певній місцевості та кількістю засуджених за геноцид там же.
- 6. Медіаосвіта: аксіоми Сучасна людина перебуває під постійним впливом різноманітних медіа Людина може не усвідомлювати цей вплив – але тим він ефективніший (зубна щітка) Медійні повідомлення та впливи далеко не завжди є добросовісними або професійними ІНФОРМАЦІЙНА ЗБРОЯ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ
- 7. Медіаосвіта: завдання Навчити розуміти природу медійної інформації Захистити від маніпулювання Надати можливість власної творчості Допомогти у свідомому виборі професії
- 8. Медіаосвіта: закордонний досвід Системи медіаосвіти різноманітні і спрямовані на різні аспекти формування медіаграмотності У деяких країнах медіаосвіта входить до базового компоненту освіти, у деяких – медіаресурси використовуються для кращого вивчення інших предметів Література: “Медіаосвіта та медіаграмотність: короткий огляд / Іванов В., Волошенюк О., Кульчинська Л., Іванова Т., Мірошниченко Ю. – 2-ге вид., стер. – К.: АУП, ЦВП, 2012. – 58 с.» http://www.aup.com.ua/upload/ogliad.pdf
- 9. Медіаосвіта: європейська практика Медіаграмотність базовий елемент політики у сфері споживання аудіовізуальної інформації основа обізнаності у питаннях інтелектуальних прав людини необхідна умовою залучення громадян до участі у демократичному житті, дієвим фактором міжкультурного діалогу
- 10. Медіаосвіта: документи Євросоюзу Грюнвальдська декларація з медіаосвіти (1982) Резолюція ЮНЕСКО (1989) щодо розвитку медіаосвіти Віденська конференція «Освіта для медіа та цифрового століття» (1999) Севільська конференція «Медіаосвіта молоді» (2002) Резолюція Європарламенту щодо медіаграмотності у світі цифрових технологій Комюніке Єврокомісії «Європейський підхід до медіаграмотності у світі цифрових технологій»
- 11. Медіаосвіта: українській досвід З 2011 року в Україні здійснюється пілотний проект з впровадження медіаосвіти, підтриманий Національною академією педагогічних наук та МОН. Розроблені програми, підручники та методичні посібники, робочі зошити для учнів. Головні ініціатори цих процесів: Лабораторія масових комунікацій та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (керівник – Любов Найдьонова) Академія української преси (керівник – Валерій Іванов) Детектор медіа (керівник – Діана Дуцик)
- 12. Медіаосвіта: українські ресурси Освітній портал MediaSapiens http://osvita.mediasapiens.ua/ Інститут соціальної та політичної психології НАПН України http://ispp.org.ua/ Академія української преси: http://www.aup.com.ua/
- 13. Медіаосвіта: результати Формує критичність мислення та здатність протистояти інформаційній агресії; Дозволяє розпізнавати спроби маніпулювання в медіа і не піддаватися їм; Надає людині можливість власної творчої діяльності.
- 14. Медіаосвіта: вигоди для учнів Розвиває критичне мислення та здатність адекватно сприймати медіапродукт: кіно, ТБ, рекламу, Інтернет тощо; Підвищує мотивацію до навчання: бо це близько, актуально, важливо; Формує достатнє уявлення про професії в медіа: журналіст, редактор, фотограф, дизайнер тощо; Надає можливість ще в школі випробувати себе в певних професіях і зробити усвідомлений вибір.
- 15. Стандарти журналістики Оперативність Відокремлення фактів від коментарів та оцінок Баланс думок Повнота інформації Достовірність інформації Відсутність мови ворожнечі
- 17. Контактна інформація +380 (44) 559-14-36 +380 (44) 292-60-29 sivangor@gmail.com sivangor Сергій Горбачов директор СШ №148 м. Києва
Notes de l'éditeur
- ПРОЕКТ КОНЦЕПЦІІ РОЗВИТКУ спеціалізованої школи № 148 ім. Івана Багряного з поглибленим вивченням української мови Автор Горбачов Сергій Іванович Необхідне застереження Хоча за умовами конкурсу претенденти мають подати "Концепцію діяльності та розвитку навчального закладу", зрозуміло, що повноцінна концепція створюється не за два тижні самотужки, а протягом досить тривалого часу із залученням колективу навчального закладу. Потрібно дуже багато інформації про наявні та можливі до залучення ресурси, спільна робота адміністрації, педагогів, батьків, науковців, учнів, обговорення цієї концепції, її доопрацювання. Саме тому цей документ називається "Проект концепції..." і в досить довільній формі відображає моє бачення можливих напрямів розвитку школи на основі наявної і ‒ вочевидь ‒ недостатньої інформації. У подальшому на основі цього проекту здійснюватиметься системна робота: як з формулювання місії, так і з аналізу наявних та пошуку потенційних ресурсів задля її реалізації. Вихідні дані Місце розташування старшої школи досить невигідне з точки зору залучення учнів, які мешкають в мікрорайоні: з заходу старшу школу "підпирає" промислова зона та приватний сектор з невеликою кількістю жителів, з півночі ‒ лінія метрополітену, зі сходу та півдня оточує багатоквартирна забудова в зоні 5-хвилинної доступності загальноосвітньої школи №99. (Рис. 1a). Проблема ‒ якість освіти. Наприклад, сусідня з нами загальноосвітня школа №99 має істотно вищі показники ЗНО. Гірше 99-ої результати показали 50% шкіл, а гірше 148-ї ‒ лише 18%. Це означає, що якби загальна кількість шкіл дорівнювала 100, то школа № 99 посіла б 50-е місце, а № 148 ‒ 82-е (Рис. 1b). Крім того, в радіусі 1 км (10-15-хвилинна зона пішохідної доступності) знаходяться декілька спеціалізованих навчальних закладів, які можуть "перехоплювати" значну частину наших потенційних учнів (спеціалізована школа № 188 з поглибленим вивченням російської мови; суспільно-гуманітарна гімназія №176; спеціалізована школа № 129 з поглибленим вивченням англійської мови; гімназія №167 з поглибленим вивченням німецької мови, історії, правознавства; технічний ліцей: програмування та комп’ютерні системи тощо; технологічний ліцей: інформаційні технології тощо) (Рис. 1a). Загальний рівень якості знань випускників у цих закладах також істотно вищий, ніж у 148-й школі. (Рис. 1b) Тобто поруч з нами маємо потужну, розгалужену за напрямами та конкурентну за якістю освіти систему надання освітніх послуг, змагатися з якою "на її полі" наразі наша школа не спроможна. Можливо, саме тому наповнюваність старшої школи ‒ ледь 50% від проектної. Примітно, що після нашої початкової школи, яка користується популярністю через гарні умови навчання (кваліфіковані педагоги, нова будівля, басейн), діти йдуть вчитися не до "материнської" школи, а до інших закладів поруч, які пропонують освіту більш високої якості та різного спрямування. Відповідно до малої наповнюваності школи ‒ і недостатнє навантаження педагогічних кадрів: досить багато "предметників" не мають повної ставки. Все це вказує на істотні проблеми з організацією навчального процесу та низьку мотивацію до навчання серед учнів. Пропозиція Отож, для конструктивного розвитку навчального закладу, підвищення його конкурентоспроможності та збереження колективу треба запропонувати нашим потенційним учням, їх батькам, суспільству унікальну пропозицію на ринку освітніх послуг та привабить до нашої школи нових вмотивованих учнів як і з мікрорайону, так і з інших районів міста. Це має бути дуже проста "ззовні", але насичена змістом актуальна ідея, об'єктивно потрібна суспільству і водночас приваблива для дітей та їх батьків. І така ідея є. Це медіа-освіта. Актуальність ідеї Події останнього часу доводять важливість широкої медіаосвіти, яка готувала б людину до спротиву маніпулятивним впливам ЗМІ, формувала здатність самостійно оцінювати достовірність інформації та робити з неї адекватні висновки. Система медіа-освіти має стати і де-факто вже стає інструментом створення своєрідного суспільного "запобіжника" проти маніпулювання масової свідомістю. Небезпеку відсутності подібного запобіжного бар'єру наочно ілюструє ситуація у Росії, де шляхом відвертої брехні та маніпулювання фактами створений образ України як ворога. Саме завдяки цьому стала можливою підтримка російським суспільством агресії та анексії українських територій. Протистояти цьому може медіа-освіта, яка вже довела свою потрібність та принципову можливість реалізації. Наразі це вже не просто ідея, а вже існуюча система медіа-освіти, пілотний проект якої реалізується в Україні з 2011 р. Як свідчать дані недавнього комплексного дослідження "Впровадження медіаосвіти та медіаграмотності в загальноосвітніх школах України", яке було проведене у квітні 2015 року на замовлення Українського медійного проекту («У-Медіа») Інтерньюз Нетворк, учні відзначають велику користь від медіа-освіти, бо почали більш критично ставитися до медіа, розуміти методи маніпуляції громадською думкою та ідентифікувати спроби подібних маніпуляцій. Дослідження виявило також позитивну реакцію батьків та педагогів, які зазначають велику зацікавленість дітей у такій освіті, активну участь як у вивченні медійної теорії (відповідно до вікових груп), так і палке бажання учнів ставати суб'єктами медійних процесів: брати участь у аналізі реальних продуктів медіа, створювати власні медіа-продукти (газети, сайти, телесюжети тощо). Головною метою медіа-освіти в сенсі освітнього менеджменту є створення принципово нового підходу, що передбачає виконання таких складових: інтеграція закладу освіти в єдиний інформаційно-освітній простір; забезпечення підготовки дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа; формування у них медіа-обізнаності, медіа-грамотності і медіа-компетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей. Концепція (проект) спрямована на використання закладом освіти результатів всеукраїнського експерименту з упровадження медіа-освіти, що координується Міністерством освіти та науки України та Національною академією педагогічних наук України. Мета і завдання шкільної медіа-освіти Метою медіаосвіти є формування медіакультури особистості в середовищі значущих для неї спільнот (малих груп, родини, навчальному колективі). Головні завдання шкільної медіа-освіти полягають у сприянні формування: · медіа-імунітету, який робить особистість здатною протистояти агресивному медіа-середовищу, забезпечує психологічне благополуччя споживання медіа-продукції, що передбачає медіа-обізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів; · рефлексії і критичного мислення як психологічних механізмів, які забезпечують свідоме споживання медіа-продукції на основі ефективного орієнтування в медіа-просторі та осмислення власних медіа-потреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту і форми інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа; · здатності до медіа-творчості для компетентного і здорового самовираження особистості та реалізації її життєвих завдань, покращення якості міжособової комунікації і приязності соціального середовища, мережі стосунків і якості життя в значущих для особистості спільнотах; · спеціалізованих аспектів медіа-культури: візуальної медіа-культури (сприймання кіно, ТБ), музичної медіа-культури, розвинених естетичних смаків щодо форм сучасного мистецтва, та сучасних напрямів медіа-арту тощо. Практичне спрямування медіа-освіти у нашій школі Впровадження медіа-освіти жодним чином не зашкодить спеціалізації навчального закладу, а саме: поглибленому вивченню української мови та літератури. Навпаки, спеціалізація отримає потужне практичне підкріплення: учні набуватимуть практичні навички з аналізу текстів та створення власних медіа-продуктів. Обов'язково буде кардинально оновлений сайт та налагоджений випуск регулярної шкільної газети, у чому ‒ як професіонал з великим досвідом у медіа ‒ я зможу надати різноманітну допомогу та підтримку. А наша активна позиція в соціальних мережах та ЗМІ дозволить розказати про наші переваги більшій кількості дітей та їх батьків. Така практична спрямованість дозволить істотно підвищити мотивацію до навчання та зацікавленість учнів до отримання нових знань, а у життєвій перспективі ‒ полегшить вибір ними напряму подальшої професійної освіти та власне професії, бо учні матимуть не тільки чітке уявлення про професії, пов'язані з медіа, як от: філолог, журналіст, редактор, коректор, фотограф, дизайнер, аналітик, оператор, візуалізатор даних тощо ‒ але й вже в школі зможуть випробувати себе в них і зробити усвідомлений вибір. Ресурси та їх залучення Реалізація запропонованих ідей потребує використання значних ресурсів: фінансових, інтелектуальних, матеріальних. Наразі школа отримує бюджетне фінансування, яке забезпечує виплату заробітної платні, поточні видатки. Обсяг видатків ‒ 5 млн 796 тис. грн, загальний фонд (поточні видатки) ‒ 5 млн. 652,5 тис. грн, з них заробітна плата з нарахуваннями: 4 млн 264 тіс грн, харчування ‒ 415,2 тис. грн, спеціальний фонд (бюджет розвитку) ‒ 37,4 тис. грн.; спеціальний фонд (власні надходження) ‒ 106 тис. грн. Постає декілька нагальних завдань з укріплення матеріально-технічної бази. Насамперед це стосується забезпечення охорони життя та здоров'я дітей. Наразі мені відомі декілька серйозних проблем зі станом будівель: - спортивний зал старої будівлі в аварійному стані: підлога роздовбана вщент і створює реальну небезпеку травмування дітей; - дерев'яні перекриття горища у старому корпусі потребують негайної експертизи їх надійності та заміни у разі визнання аварійними; - грибок на стінах треба негайно виводити; він виник після протікання води під час пошкодження покрівлі внаслідок шквального вітру; - стеля спортивного залу у початковій школі зроблена таким чином, що може відвалитися від влучання м'ячем ‒ і потребує ретельного дослідження. Ясна річ ‒ це тільки те, що кинулося в очі, та про що розповіли батьки учнів, які зв'язалися зі мною після зустрічі у школі. Не сумніваюсь, що недоліків знайдеться набагато більше. Але це мене не лякає: за своїм першим фахом я слюсар-електромонтажник, потім ‒ майстер будівельних робіт. Тож як прикласти до справи голову та руки ‒ розумію. Все це ‒ гроші, які будемо шукати, просити, вимагати, вмовляти. Як це робити, де шукати, знаю ‒ знайдемо. Не менш вагомий (а з погляду змісту освіти ‒ найважливіший) ресурс ‒ інтелектуальний. Вище вже йшлося про напрацьований досвід медіа-освіти який будемо активно використовувати. Але є ще один ресурс, дуже могутній і доступний: це волонтерська діяльність. По-перше: моїх нинішніх колег-журналістів, які зголосилися взяти участь у роботі з дітьми. По-друге: батьків наших учнів. Серед них немало цікавих людей, які багато знають та вміють ‒ будемо з ними співпрацювати. По-третє: мій власний досвід в організації освіти та професійній праці в журналістиці. І нарешті ‒ найголовніший наш ресурс ‒ вчителі. За замовчуванням, вчитель нашої школи ‒ законослухняний громадянин, патріот України. Основний принцип роботи педагога у нашій школі: вчитель самостійно обирає методику та відповідає за результат її втілення. "Ні" - дріб'язковому контролю та причіпкам, "так" - довірі до вчителя та його відповідальності за результат роботи. У професійному сенсі важливі лише два рівнозначні критерії оцінки роботи педагога: знання учнів, що з'ясовуються під час об'єктивного контролю; повага до дітей та батьків, вміння налагодити та зберігати довірчі стосунки з ними (на це буде спрямована постійно діюча програма моніторингу емоційного стану учнівського колективу). З повагою, Сергій Іванович Горбачов 24 червня 2015 р.