ґендерне виховання дітей молодшого віку засобами ігор

1. ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИКОНКОМУ ІНГУЛЕЦЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ
КОМУНАЛЬНИЙ КОМБІНОВАНИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ
ЗАКЛАД № 207 «ЗОЛОТИЙ ПІВНИК»
Вихователь:
Куніц О.М.
м.Кривий Ріг

2. «Дитина - це художник, який творить
реальність» (Пабло Пікассо)
Дошкільний вік - це той період, коли формуються найважливіші й
стратегічно важливі риси, властивість і якість людини.
І вже в дошкільному віці у дітей формується уявлення про статеві ознаки.
Стать - це перша категорія, в якій людина усвідомлює себе як
індивідуальність.

3. Хто бере участь у гендерному вихованні і
яка їхня роль в даному процесі ?
Батьки відіграють провідну, вирішальну роль у гендерному
вихованні дитини, так як є значущою групою. Дуже важливим
тут є благополуччя взаємин між батьками, склад сім'ї (повна,
неповна), включення прабатьків у виховання онуків, наявність
молодших і старших одностатевих і різностатевих дітей.
Спостерігаючи в повсякденному житті за поведінкою і
спілкуванням батьків, діти вчаться, як поводитися з людьми
протилежної статі .

4. Віковий період дітей 3-4 років багато хто називає ніжним. Можливо, це пов'язано
з тим, що малюки цього віку дуже зовні привабливі. Дорослі, зачаровані ними, не
можуть не захоплюватися відкритим поглядом, живу міміку, кумедними діями і
безпосередніми вчинками. Дивитися б тільки на них і радіти!
Разом з тим, саме в цьому віці у вихователів і батьків при спілкуванні з дітьми
починають з'являтися проблеми: не слухається дорослих, не може сам себе
зайняти, вимагає постійної присутності матері, проявляє агресію по відношенню
до дорослих і дітей тощо.
Це пояснюється проявом кризи трьох років, тобто тим, що між дорослими і
дитиною виникає криза соціальних відносин, в процесі якого відбувається
відділення дитини від дорослого, з'являється бажання проявити своє «Я», в
результаті чого виникають і набувають певної динаміки бажання і прагнення
дитини діяти самому, як дорослі люди: в іграх хлопчики наслідують наявними в
родині чоловікам: батькові, дідусеві, дівчатка наслідують мамі і іншим жінкам, які
викликають у них захоплення. Значить, до 3-4 років діти чітко розрізняють і
визнають свої гендерні особливості: я - хлопчик, я - дівчинка.
До кінця молодшого дошкільного віку дитина починає свідомо розрізняти людей
за статтю, спираючись при цьому на зовнішні ознаки (одяг, довжину волосся та
ін.)

5.  Biковi можливості дитини молодшого дошкільного віку
Дитина розрізняє стать людей, які її оточують, але продовжує асоціювати її з
такими випадковими ознаками, як одяг i зачіска. Робить спроби без допомоги
дорослих розподіляти ролі в іграх відповідно до статі гравців. Хлопчики
починають проявляти ініціативу, активність, змагальність. У дітей формуються
інтереси й ціннісні орієнтованості, переваги певних видів способів поведінки,
характерних для хлопчиків i дівчаток. З’являються перші уявлення про соціальні
ролі мами, тата. Виникає інтерес до свого тіла.
Дитина четвертого року життя дуже чутлива до емоційного стану однолітків, легко
переймається їхніми почуттями. У неї розвивається почуття симпатії та дружби.

6.  Освітні завдання
• Формувати моральні норми взаємини між представниками протилежної статі.
Виховувати почуття відповідальності в процесі спілкування з представниками
іншої статі. Формувати у хлопчиків якості, притаманні мужчинам, у дівчаток –
притаманні жінкам.
• Формувати у дітей уявлення про характерні чоловічі риси (відважність,
відповідальність, витримку, готовність прийти на допомогу) та жіночі риси
(мудрість, ніжність, терплячість, милосердя, любов до дітей), використовуючи
художню літературу, життєві розповіді. Формувати у дітей уявлення про щасливі
сім’ї, добрі взаємини між батьками, сестрами, братами, літніми людьми, їх
взаємодопомогу. Здійснювати диференційований підхід до організації основних
видів дитячої діяльності; формувати статево-рольову соціалізацію.
• Задовольняти цікавість дітей, пов’язану з проблемами статі, надаючи їм
інформацію в делікатній формі. Використовувати дитячий фольклор як засіб
набуття знань про відповідну стать.
Показники компетентностi дитини:
 знає свою стать та вміє пояснити відмінності між статями;
 має уявлення про типові риси характеру хлопчика та дівчинки;
 знає i намагається дотримувати моральних норм взаємин між представниками
протилежної статі.

7. Відмінності в розумової діяльності
дівчаток і хлопчиків.
Дівчатка:
 Швидше схоплюють новий
матеріал;
 легче засвоюють алгоритми і
правила;
 Будь-які завдання на
повторення;
 чаще використовують ближній
зір;
 сприймає все більш
деталізовано, мислять
конкретніше і більш
прагматичним;
 краще навчаються послідовно
- "від простого до складного";
 Новий інформацію аналізують
за допомогою лівої півкулі.
Хлопчики:
 важко виконують складні
(багатоетапні) доручення
дорослих;
 їм важливо зрозуміти
принцип, зміст завдання і
важче сприймати
пояснення «від простого
до складного»;
 краще виконують
завдання на кмітливість;
 не терплять
одноманітності;
 краще виконують
завдання при яскравому
світлі
Діти разом:
Дружити хочеться з дівчинкою ніжною, веселою, розумною, красивою, а кращий
друг вийде з хлопчика хороброго, працьовитого захисника і з уявою. Хочеться
сподіватися, що в належний час з цих дітлахів виростуть справжні захисники і
берегині затишку. А всім побажаю, щоб правильне виховання допомогло нашим
дітям стати в житті справжніми людьми.

8. Психологічні відмінності
Дівчаток Хлопчиків
Дівчата більш слухняні.
Дівчата більш працездатні.
Дівчатка більшу частину
інформації сприймають на слух.
Хлопчики більше хочуть
відзначитися.
Хлопчики більш винахідливі.
Хлопчики займають більше місця
Хлопчики не повинні плакати
Хлопчики більшу частину
інформації сприймають зором.
Синів :
 відповідальними,
 сміливими,
 рішучими,
 витривалими,
 сильними.
Дочок :
 ласкавими,
 красивими,
 витонченими.
Більшість батьків в майбутньому хочуть бачити:

9. В іграх реалізуються бажання дітей. У грі він звільняється від почуття
самотності і пізнає радість близькості і співпраці, оцінює свої можливості,
знаходить віру в себе, визначає позицію по відношенню до
навколишнього світу і людям.
У роботі з дітьми проводяться різні дидактичні, рухливі і сюжетно-рольові
ігри, мета яких формування гендерної стійкості і інтересу до взаємодії з
протилежною статтю у дітей 3-4 років.
Величезна увага при проведенні роботи по вихованню дітей з
урахуванням їх гендерних особливостей потрібно приділяти увагу
підбору ігрового матеріалу і устаткування для ігрової діяльності і
хлопчиків і дівчаток.