2. Мілорад Павич
1929-2009
Сербський поет,
прозаїк,
літературознавець
Один з
найпопулярніших
письменників екс-
Югославії ХХ ст
Фахівець з сербської
літератури ХVІІ – ХІХ ст.,
сербського бароко та
поезії символізму
Найяскравіший
представник
постмодернізму і
«магічного реалізму» ХХ
ст.
Його твори
перекладено
30
мовами
Перекладач
сербською О.
Пушкіна і Дж.
Г. Байрона
Викладав в
університетах
Парижа, Відня,
Фрайбурга, Рогензбурга,
Белграда
Перший голова
товариства сербсько-
української дружби
Був номіновани на
Нобелівську премію в
галузі літератури 2004 р.
Основні твори: «Хозарський словник» (1984),
«Пейзаж, намальований чаєм» (1988),
«Внутрішня сторона вітру» (1991), «Дамаскін» (1998),
«Страшні історії кохання» (2001).
Володів
російською,
німецькою,
французькою,
кількома
стародавніми
мовами
«Перший письменник третього тисячоліття»
Світова літературна критика про Милорада Павича: «письменник абсолютної літератури», «автор
першої книги ХХІ століття», «ватажок європейського постмодернізму», «Гомер нашого часу»,
«його твори — справжє поетичне і фантасмагоричне диво».
3. ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ
15 жовтня 1929 – письменник народився в Белграді (Сербія) в сім’ї скульптора і викладачки філософії.
1936 – почав навчатися в школі імені Карагеоргія в Белграді.
1949-1953 – роки навчання на філософському факультеті університету Белграда, де отримав ступінь доктора філософії в галузі історії
літератури в Загребськом університеті. Після навчання викладав у різних університетах (в паризькій Сорбонні, у Відні, Фрайбурзі, Регенсбурзі
та Белграді).
1967 – вийшла перша поетична збірка «Палімпсести»
1971 – опублікований віршований збірник “Місячний камінь» («Месечев камен»).
1973 – Залізна завіса (Гвоздена завеса)
1984 – роман «Хазарський словник», став бестселером і приніс популярність. За цей роман Павич був нагороджений премією журналу НИН.
Його книги перекладені на кілька мов.
1988 – вийшов другий роман письменника «Пейзаж, намальований чаєм».
1991 – увійшов до складу Сербської академії наук і мистецтв. Опублікований роман «Внутрішня сторона вітру».
1993 – п’єса «Вічність та ще один день»
1998 – Новела «Дамаскін». Є складовою збірки оповідань 1998 р., посідає важливе місце у творчому доробку митця. Твір порушує складні
філософські проблеми, змальовує процес внутрішньої зміни героїв та запрошує читача до співучасті у творчому процесі.
1999 – «Ящик для письмового приладдя»
2002 – “Зоряна мантія”, “Сім смертних гріхів”, «Ліжко на трьох», «Скляний равлик».
2004 – номінований на Нобелівську премію з літератури
2009 – опублікував останню книгу «Мушка»
30 листопада 2009 – помер в Белграді на 81-му році життя від інфаркту міокарда.
4. Це можна назвати інтерактивною літературою —
літературою, яка зрівнює читача з письменником.
Павич конструював твори, сповнені головоломок і таємниць, ніби архітектор чи інженер, прагнучи
захопити читача інтригою, нестандартними ходами в оповіді, цілковито оволодіти його увагою. За
власним визнанням, сербський класик боявся набриднути читачам, тому підкорив їх, зробивши
співавторами своїх творів.
Однак не всі читачі були готові до таких експериментів, а критики нерідко
звинувачували Павича у несерйозному ставленні до літератури та навіть у
блазнюванні.
Зрештою новаторські твори сербського митця завоювали не лише
величезну кількість фанів-читачів, а й визнання у світовій професійній
спільноті. Письменник-постмодерніст із гордістю зауважував, що число
його прихильників перевершує чисельність армії будь-якої держави.
Експерименти з інтерактивністю (персонажі та місця, що час від часу змінюють агрегатний стан; сюжетні лінії, що
розходяться), подібність сна дійсності та навпаки — у цьому передусім полягає неперевершеність творчого
стилю М. Павича.
5. Він зазначав, що література XXI ст. має пристосуватися до нової електронної ери, де перевагу
надають не плавному, лінійному, складеному з послідовних ланок літературному твору, а образу,
знаку, сигналу, який можна передати миттєво.
Ідеальним можна було б уважати текст, який роїться і розгалужується так само, як наші думки
або сновидіння.
Саме тому митець вирішив, що його проза повинна мати інтерактивну нелінійну структуру: «Я
знаю, що літературу в майбутнє ведуть не письменники, а читачі, адже у світі завжди набагато
більше талановитих читачів, ніж талановитих письменників».
«Я все життя вивчав класичну літературу й дуже люблю її. Але вважаю, що класичний спосіб прочитання книг уже
вичерпав себе, настав час змінити його — передусім, коли йдеться про художню прозу.
Я намагаюся дати читачеві велику свободу; він разом зі мною несе відповідальність за розвиток сюжету.
Я надаю читачеві змогу самому вирішувати, де починається й де завершується роман, які зав’язка й розв’язка, які долі
головних героїв.
Це можна назвати інтерактивною літературою — літературою, яка прирівнює читача до письменника.
Версія «Хозарського словника» на компактному диску пропонує користувачеві два з половиною мільйони способів
читання роману. Кожна людина може обрати свою фазу читання, створити власну мапу книги».
6. Першим дивом став його «Хозарський словник» - 1984 р. Версія “Хозарського словника” на компактному
диску пропонує користувачеві два з половиною мільйони способів читання роману. Кожна людина може
обрати свою фазу читання, створити власну мапу книги». Має також чоловічу й жіночу версії, що насправді
відрізняються одним-єдиним словом.
(водяний годинник) «Внутрішній бік вітру (Роман про Геро і Леандре)» (1991 р.). Книгу можна дочитати
до середини, а потім перевернути догори ногами і продовжити читання з іншого кінця. Кінець однієї
частини є початком іншої.
«Пейзаж, намальований чаєм» (1988 р.). Твір складений у вигляді кросворду. Його можна читати як по
вертикалі , так і по горизонталі. Можна читати з будь-якого місця. Твір є романом-лабіринтом.
«Остання любов у Царгороді». Посібник з ворожіння» (1994 р.). Складається з 22 глав, що носять назву карт Таро.
Від того, як роздані ці карти, залежать долі героїв і послідовність глав. Автор заявив, що за допомогою роману,
читач може передбачити власну долю: роман можна читати, не звертаючи увагу на карти. Або ж, не звертаючи
увагу на книгу, просто гадати.
«Зоряна мантія» (2000 р.). «Своєрідне керівництво з астрології для починаючих». У книзі
єх докладна характеристика знаків зодіаку. У ній переплітаються різні долі, реальності та
епохи.
«Унікальний роман» (2004 р.) - детектив із сотнею кінцівок, що пропонує читачеві
максимальну участь у вигляді порожніх сторінок, на яких кожен може дописати власний фінал.
7. Автор: Милорад Павич.
Рік написання: 1998.
Жанр: оповідання.
Літературний рід: епос.
Тема: Зображення цікавого
перехрещення доль двох людей.
Ідея: Паралельне прочитання історії
Давнього Єгипту та сучасності (ХХ
століття).
Проблематика твору:
– повторення життя;
– перехресність людських доль;
– фаталізм;– обман і самообман;
– погляд жінки і погляд чоловіка на одній ті ж
речі.
Головні герої твору:
Панна Хатчепсут – продавчиня в магазині жіночої
спідньої білизни
Пан Давид Сенмут, архітектор
Пан в шкіряному пальто
Колишня дружина пана Давида Сенмута
Особливість сюжету твору “Скляний равлик”
Сюжет особливий: автор пропонує декілька його
прочитань, дає змогу читачеві самому обирати
послідовність розділів для читання. Існує щонайменше
чотири способи (послідовності) прочитання оповідання
8. Три коротких нелінійних романи:
«Дамаскин»
«Скляний равлик»
«Мушка»
Новаторським є авторське визначення жанру твору — оповідання
для комп’ютера й циркуля, для прочитання якого необхідний
комп’ютер. Цим автор прагне не лише заінтригувати читача, а й
задає правила прочитання — по колу, оскільки з часом нічого не
змінюється у світі, у якому людина почувається ізольованою,
самотньою, відчуженою.
https://1alimduyl1.wixsite.com/blue-bird/milorad-pavich-sklyanij-ravlik
Ознайомтеся з комп’ютерним варіантом твору:
9. СИМВОЛІКА РАВЛИКІВ
Циклічність. Кому як не їм знати про циклічність. Адже якщо наступають важкі кліматичні умови, то
молюск просто ховається в свій будиночок і чекає відповідного моменту – висновки про постійне
переродження.
Символ вічності. Шумери і вавилоняни вважали равликів безсмертними, зробивши їх символом вічності,
адже цей маленький житель великої планети існує вже кілька мільйонів років.
Символ родючості. У давньої японської цивілізації равлика вважали богом води. Її просили про дощі,
вважаючи, що бог води мешкає у водоймі у вигляді величезного равлика.
Символ терпимості і наполегливості. Варто тільки подивитися, як ця безпорадна тварина долає відстань, і
відразу ясно, чому молюски є символом наполегливості, завзятості, старанності в буддизмі і практиці Фен-
шуй.
Символ подвійності. Молюски за своєю природою — гермафродити. Об’єднуючись, вони обидва
розкривають свої сексуальні єства, чоловіче і жіноче.
«Равлик завжди вважався символом часу, і людина, яка поринала в
його потаємні спіралі, мала пройти ряд випробувань, пов’язаних із
часом. Пройшовши до кінця цей лабіринт, людина ставала здатною
зрозуміти смисл часу. Саме це символізує равлик з його будиночком
на спині, який неначе несе свій час за плечима, як тягар, але в той же
час здатний підняти свої очі і вусики-антени вище голови, вище тіла,
вище важкої і інертної матерії»
Пам’ятайте: ще зовсім недавно ця істота була божеством,
символом вічності, терпіння, сором’язливості, швидкоплинності
часу, і завжди досягає своїх цілей.
10. СТРУКТУРА ТВОРУ
• Перше перехрестя
• Центральна клавіша
Дочка, яка могла зватися Ніферуре
• Друге перехрестя
Панна Хатчепсут Пан Давид Сенмут, архітектор
Декоративна свічка Запальничка
– повторення життя;
– перехресність людських доль;
– фаталізм;
– обман і самообман;
– погляд жінки і погляд чоловіка на одні й ті ж речі.
Проблематика твору “Скляний равлик”:
Комп’ютерний варіант твору:
https://1alimduyl1.wixsite.com/blue-bird/milorad-pavich-sklyanij-ravlik
11. Перше
перехрестя
Перше
перехрестя
Панна Хатчепсут Пан Давид Сенмут,
архітектор
Друге
перехрестя
«Декоративна свічка» «Запальничка»
Експозиція Фактично немає
Дочка,яка могла зватися
Ніферуре
Зав’язка
Розвиток дії
Кульмінація
Розв’язка
Їх дві: «Панна Хатшепсут» та «Пан Давид Сенмут, архітектор». Дії
відбуваються паралельно
Розділ «Дочка, яка могла зватися Ніферуре»
Їх дві: розділи «Декоративна свічка» та «Запальничка», окрім останніх абзаців
кожного розділу. Знову дії відбуваються паралельно.
Їх дві: останні абзаци у розділах
«Декоративна свічка» та «Запальничка»,
12. Скельний храм Хатшепсут. Побудував
архітектор Сенмут ( 1482 - 1473 рр.до н. е.)
Дія відбувається в сучасному світі.
Чому такі дивні імена героїв?
Чи виникають у вас якісь асоціації?
Хто такі Сенмут і Хатшепсут?
У цьому творі тісно переплетено історію двох сучасних людей із
двома давньоєгипетськими людьми, яким не судилося бути
щасливими. Тепер вони намагаються це виправити в сучасному
житті. Упродовж 4000 років головні герої йдуть паралельними
шляхами, проживають свої життя і, усупереч твердженню, що
паралельні не перетинаються, все-таки зустрічаються та згадують
про своє минуле життя, вечеряючи в квартирі дівчини. Дія п’єси
розгортається у Святвечір напередодні Різдва.
13. Скельний храм Хатшепсут.
Побудував архітектор Сенмут.
Автор зображує цікаве перехрещення доль двох людей. Поєднує історію і
сьогодення: все повторюється по спіралі. Пропонує паралельне прочитання
історії Давнього Єгипту та сучасності.
Портрет, відтворенітворений
за допомогою штучного інтелекту
Так би виглядала Хатшепсут, якби була
нашою сучасницею
Іронія і філософічність твору:
Звичайна продавчиня з магазину білизни, можливо, в
минулому була жінкою-фараоном.
І в наш час Хатшепсут зустріла Сенмута, а він знову закохався і
готовий для цієї жінки «будувати будинки,, опікуватись нею,
бути ким завгодно, доглядати дітей, стати палким коханцем,
приятелем…»
Хатшепсут – цариця Єгипту, перша велика жінка в історії, що зуміла усунути від
влади великого завойовника. При ній Єгипет досяг процвітання, здійснював
масштабні торговельні та військові походи, а заупокійний храм Хатшепсут в
стародавніх Фівах - одне з найвидатніших творінь староєгипетських архітекторів.
Побудований 3500 років тому, храм зберігся до наших днів.
14. Сенмут почав будувати кар’єру ще при батькові Хатшепсут. Уже тоді він проявив
себе як діяльна та всебічно обізнана людина. Сенмут не належав до знаті, був родом
з провінції, народився в небагатій родині.
Коли Хатшепсут прийшла до влади, положення Семута при дворі укріпилося, згодом
він був удостоєний титулів: єдиний друг фараона, наглядач зерносховищ храма
Амона. Сенмут перетворився в одного із найвпливовіших людей Єгипту. Він був не
тільки чиновником, але й талановитим архітектором, крім того, його призначили
вихователем принцеси Ніферуре.
Образ доньки Ніферуре
перебуває в центрі кола (місце, яке проколює голка циркуля).
Вона — символ найголовнішого в житті, що люди знищують у гонитві по колу,
яке окреслює циркуль їхніх цілей — фальшивих цінностей.
Вона символізує загублений потенціал, хибний спосіб налагодження стосунків
між чоловіком і жінкою.
Але цим не обмежується її роль.
Якщо спробувати використати авторську підказку — «центральна клавіша», яка
застосовується на комп’ютері для створення пропуску, то можна припустити, що
Ніферуре символізує втрачену можливість подолати самотність найкращим
способом — завдяки створенню сім’ї, народженню дитини.
Видатний давньоєгипетський архітектор і державний діяч періоду ХVІІІ
династії Нового царства (1550—1292 до н. e.). Деякі факти вказують на
те, що він міг бути фаворитом і коханим жінки — фараона Хатшепсут
Сенмут і Ніферуре
Сенмут і Хатшепсут
15. Учинки героїв символічно співвіднесені з історією Стародавнього Єгипту:
Метафоричний сенс крадіжки Хатчепсут запальнички в чоловіка в чорному пальті
вказує на присвоєння жінкою-фараоном влади 1479 р. до н. е.
Сам же образ чоловіка в чорному нагадує про образ фараона Тутмоса III. Натяком на
це є напис на запальничці «МОЗИС III» — знак її власника. Тутмос III (англ. Tuthmosis)
знищив усі пам’ятники, створені попередньою правителькою Хатчепсут, щоб
ліквідувати всі можливі згадки про неї.
здійснити проекцію давньої епохи на сучасність. Герої ніби крізь століття пронесли свій біль (самотність та
обман) і певні цінності (пристрасне бажання знайти любов і бути щасливими).
об’єднати сучасність і минуле. Незвичне ім’я героїні має нагадати про жінку-фараона — Хатчепсут (або
Хатшепсут.
Основні події оповідання відбуваються в сучасній Сербії. Місто між Дунаєм та Савою.
На початку першого розділу вміщено візуальний образ — зображення єгипетської жінки-фараона. Саме це
зображення побачила в дзеркальці головна героїня твору. Тож автор пропонує читачам зануритися в події
глибокої давнини.
Він міцно пов’язує дві історії: сучасних Давида Сенмута й продавчині Хатчепсут та їхніх історичних
прототипів, яким не судилося бути щасливими в минулому. Вони ніби чекали на своє щастя чотири тисячі
років і намагаються його досягти в сучасну добу.
16. Час Різдва характеризується особливою
емоційно-ціннісною інтенсивністю: у
текстах різдвяної прози час набуває
чарівного, межового значення.
В яких ще літературних творах дія
відбувається напередодні Різдва?
Чим пояснюється така увага митців до
цього часу?
17. Милорад Павич створює інтертекстуальні зв’язки в
іронічно-пародійній формі.
У побудові сюжету вгадується популярна новела
О’Генрі «Дари волхвів».
Сюжет твору О’Генрі (передріздвяні клопоти, перипетії
з подарунками) наповнюється зовсім іншим,
протилежним змістом.
Герої Павича позбавлені щирості в почуттях, мудрості
й благородства.
Замість щасливої, хоч і бідної сім’ї, маємо
роз’єднаних, загублених у своїй самотності нещасних
людей. Їхнє випадкове знайомство — шанс змінити
себе, а разом із тим і світ. Але чи буде використано
цю можливість, залежить від читача.
Інтертекстуальність — важлива риса
постмодерністського твору: використання інших
творів завдяки цитуванню та наслідуванню чужих
стильових правил окремих письменників,
літературних шкіл і напрямів.
18. Риси постмодернізму в оповіданні
“Скляний равлик”
Ознаки
постмодернізму
в
оповіданні
М.
Павича
«Скляний
равлик»
Колаж різних міфологічних часів
Створення містіфікації, композиції з
елементів, що дисонують
Відмова від традиційних класичних
причинно-наслідкових зв’язків,
нелінійні принципи, нові технічні
прийоми
Використання символів, образів,
міфологем, стереотипів культури
Використання містики і фантастики
Релігійний аспект як принцип, що
упорядковує композицію та впливає
на стилістичний шар тексту
Людина, що
перебуває на
перехресті різних
часів, культурних
епох
Людина, що
загубилася у
повсякденні,
втратила зв’язок
із Всесвітом
Людина, що
відчуває власну
відчуженість і
втрату духовних
орієнтирів
Людина, що не
знає, куди йти, у
що вірити, про
що думати, де
сенс буття
Людина, емоційно
вразлива, гостро
відчуває духовну
атмосферу світу
19. I перехрестя
1. Панна Хатчепсут.
1. Пан Давид Сенмут,
архітектор.
2. Пан Давид Сенмут,
архітектор
2. Панна Хатчепсут
Центральна клавіша
3. Дочка, яка могла зватися Ніферуре
II перехрестя
4. Декоративна
свічка.
(сумний кінець)
4. Запальничка.
(щасливий кінець)
5 Запальничка
(щасливий кінець) 5. Декоративна свічка
(сумний кінець)
Перехрестя в оповіданні М. Павича «Скляний равлик» (як, до речі, і в решті його
творів) постає не лише у прямому значенні: це також своєрідний символ перетину
історичних подій та життєвих шляхів.
Назва твору також глибоко символічна: равлик у єгиптян символізує вічність. Завиток
мушлі равлика — символ спіралі, лабіринту, складності, загадки, пошуку виходу із
заплутаної ситуації.
Сама мушля – органічне продовження внутрішнього світу героя, у яккому
реалізовано прагнення затишку, комфорту, спокою.
Для того, щоб розірвати замкнене поле самотності, слід сплатити – теплом голосу,
який «можна відчути вночі на вулиці між двома кроками самотньої жінки на пустій
вулиці…», подарувати іншому «найдивовижніший день», мати мрію і повірити у
здійснення бажань.
Равлик скляний не просто так - скло крихке, потребує обережності користувача, як і
людське щастя, людські стосунки. Ми можемо лише здогадуватися, чому в
архітектора не склався шлюб, чому дружина його настільки ненавиділа, що
зважилася на підступне і жорстоке вбивство.
20. 1. Поясніть, у чому полягає сутність художнього новаторства М.Павича?
2. У чому особливості жанру твору «Скляний равлик»?
3. Розкрийте сенс підзаголовку твору.
4. Символіка назви твору.
5. Які функції давньоєгипетського підтексту в оповіданні «Скляний равлик» М.Павича?
6. Визначте основні моменти, які змінюють життя Хатчепсут і Сенмута.
7. Чого не вистачало в житті героям твору? Як кожен з них переживав і долав самотність?
8. Які аспекти сучасного суспільства відображено у творі?
9. Що таке інтертекстуальність?
10. Які ознаки постмодернізму втілено в оповіданні «Скляний равлик»?
11. Знайдіть в оповіданні «Скляний равлик» елементи комп’ютерних технологій.
12. Запропонуйте власний фінал оповідання.
13. Напишіть лист героєві або героїні твору, дайте йому або їй поради.
