Пірамідна система

1. z
Пірамідна
система
Єленюк І. Я.

2. Пірамідна система –
це система провідних шляхів
головного мозку, до котрої
належать кірково-
спинномозковий (tractus
corticospinalis) та кірково-
ядерний (tractus
corticobulbaris sive tractus
corticonuclearis) шляхи.

3. ПІРАМІДНА СИСТЕМА:
– це низхідні еферентні шляхи;
– 2-нейронні;
– перехрест робить аксон першого
нейрона

4. 1 НЕЙРОН
Прецентральна звивина і
прицентральна часточка
Кіркоково-
спинномозковий шлях
Кірково-ядерний шлях
ВНУТРІШНЯ
КАПСУЛА
Передні 2/3 заднього бедра Коліно
СТОВБУР ГМ
У стовбурі шляхи ідуть зі свого боку.
На р-ні переходу довгастого мозку у спинний на
вентральній поверхні 85% волокон робить
перехрест, а 15% волокон роблять неповний
перехрест (переходять на протилежний бік на
р-ні сегментів спинного мозку у складі
передньої білої спайки.
Перехрест відбувається одразу
перед 2 нейроном – ядра ЧН
Розташування в
стовбурі
Ядра пар ЧН
Середній мозок (ніжки) 3,4
Міст 5,6,7,8
Довгастий мозок 9,10,11,12
1 нейрон
Альфа-мотонейрони пеердніх рогів
спинного мозку

5. Кірково-спинномозковий шлях
Шлях розпочинається від клітин Беца в 5 шарі кори прецентральної звивини
(цитоархітектонічні поля 4 і 6) та прицентральної часточки.
Тут розташований 1 нейрон – ЦЕНТРАЛЬНИЙ.
Соматотопічний поділ прецентральної звивини та прицентральної часточки :
- верхня ¼ - нейрони, які інн. м. нижної кінцівки.
- середні 2/4 – нейрони, які інн. м. верхньої кінцівки
- у нижній ¼ - м. обличчя, язика, глотки, гортані та жувальні м’язи.
- задні відділи середньої лобової звивини – нейрони, що інн. м. голови
- задні відділи верхньої лобної звивини – нейрони, які інн. м. тулуба.

8. 1. Аксони пірамідних клітин (1 нейрона) виходять з кори у
складі білої речовини ГМ та формують променистий вінець
coronae radiate. (Тут формуються кірково-спинномозковий
та кірково-ядерний шлях)
2. Внутрішня капсула capsula interna (передні 2/3 задньої
ніжки).
3. Основа ніжок мозку(тракти займають середні 2/3 основи
ніжок; кірково-ядерний шлях розташований медіальніше, а
кірково-спінальний - латеральніше), міст pons Varolii рухові
провідники також знаходяться в основі), довгастий мозок –
тут пірамідний шлях проходить транзитом.
На передній поверхні довгастого мозку формується 2
валики – піраміди.
4. На межі довгастого і сп.мозку відбувається перехрест:
- 85% волокон роблять повний перехрест (перехрестя
пірамід decussatio piramidum) – бічний канатик спинного
мозку – іннервація кінцівок;
- 15% волокон роблять неповний перехрест (переходять на
протилежний бік на рівні сегментів у складі передньої білої
спайки) – передній канатик – іннервація(двобічна) шия,
тулуб, промежина;
5. Альфа-мотонейрони - в передніх рогах сп. м. по всій
довжині – 2 мотонейрон.

9. 6. Аксони 2 мотонейрона (периферичного) виходять у складі передніх
корінців спинного мозку і з’єднуються із заднім корінцем дистальніше
від спинномозкового вузла і утворюють периферичний спинномозковий
нерв, до складу яуого входять еферентні рухові, аферентні чутливі,
еферентнф вегетативні волокна.
7. Формпаються нервові сплетення (шийне, плечове, попереково-
крижове)
8. Периферичні нерви, які спрямовані до скелетних м’язів.

12. Периферичні рухові нейрони:
1. Великі альфа-мотонейрони: аксони закінчуються у міоневральних
пластинках м’язів
2. Малі альфа-мотонейрони: аксони – м’зові пропріорецептори (до
інтрафузальних волокон м’язових веретен)
3. Гамма-мотонейрони: збільшують чутливість пропріорецепторів до
здавлення і розтягнення м’язів.
Кора ГМ, підкірковий і стовбуровий відділ ГМ діють на роботу м’язів
через альфа-мотонейрони і через гамма-петлю.
Гамма-петля:
- Гамма-нейрон
- Передній корінець
- М’язові пропріорецептори
- Задній корінець
- Альфа мотонейрон
- М’язові волокна
Гамма-мотонейрони постійно впливають на тонус поперечно-посмугованих
м’язів.

14. Підтримання м’язевого тонусу:
Розтягується м’язове веретено (під дією земного тяжіння) – у ньому зароджується
імпульс – імпульс поступає до малого альфа-мотонейрона – малий альфа
мотонейрон іннервує червоні м’язові волокна – м’яз знаходиться у скороченому стані
(завжди, тому що завжди існує сила земного тяжіння, яка сприяє розтягненню
м’язових веретен).
Але м’язові веретена можуть розтягуватися і не тільки силою земного тяжіння, а
розтягнення ще може відбуватися за допомогою гамма-мотонейронів.
Коли імпульс іде по гамма-мотонейрону – м’язове волокно розтягується – виникає
імпульс, який іде через задній корінець – задній ріг – до малого альфа мотонейрону,
який скорочує червоні м’язові волокна.
Тонус залежить від 2х факторів:
-земне тяжіння – провокує розтягнення м’язових веретен – скорочення червоних
м’язових волокон, через малий альфа-мотонейрон
- гамма-мотонейрони можуть розтягувати ці веретена
Гамма-мотгнейрони – це структура, яка знаходиться під контролем екстрапірамідної
системи та мозочка; це структура позапірамідної с-ми

15. Міотатичний рефлекс
https://www.youtu
be.com/watch?v=
G2dGsoqwZu0

16. Міотатичний рефлекс, рефлекс на розтягенння.
Пропріорецептори: нервово-
мязове веретено, органи
Гольджі (на місці переходу
мязів у сухожилля).
Нервово-мязове веретено:
покрите сполучною
тканиною, всередині якої є
інтрафузальні волокна
(екстрафузольні – це
волокна, що розташовані над
цією капсулою).

17. Інтрафузальні волокна:
1.Волокна з ядерною сумкою:
-динамічні
-статичні
2.Волокна з ядерним ланцюгом
Інтрафузальні волокна мають аферентну і еферентну іннервацію.
Аферентна іннервація:
-первинні аферентні закінчення – це спіраль, яка оточує центральну частину всіх
інтрафузальних волокон. Всі ці закінчення переходять в одне аферентне волокно типу 1А.
-вторинні аферентні закінчення – містяться тільки у волокнах з ядерним ланцюжком і
статичних волокнах з ядерною сумкою. Далі утворюється аферентне волокно типу 2.
Всі анулоспіральні закінчення переходять в одне первинне фферентне волокно.
Відбувається іннервація центральної частини інтрафузального фолокна.
Еферентна іннервація:
Здійснюється за допомогою гамма-мотонейронів – периферична частина інтрафузальних
волокон.
Є гамма-динамічні (іннервуютьпериферечні частини димамічних волокон з ядерною сумкою) і
гамма-статичні волокла (інн. Волокна з ядерним ланцюжком і статичні волокна з ядерною
сумкою)

21. Аферентні закінчення розташовані у центральній частині інтрафузальних
волокон, де немає скорочувальних елементів.
Отже, аферентні закінчення реагують на:
- розтягнення центральної частини( за рахунок скорочення екстрафузальних
волокон)
- розтягнення периферичної частини інтрафузальних волокон (під впливом
гамма-еферентних волокон). При цьому довжина екстрафузальних волокон
може не мінятися.

28. Кірково-ядерний шлях
tractus corticonuclearis
Шлях починається від нижніх відділів прецентральної звивини.
Тут розташований 1 нейрон – центральний.
1. Аксони пірамідних клітин (1 нейрона) виходять з
кори у складі білої речовини ГМ та формують
променистий вінець. (Тут формуються кірково-
спинномозковий та кірково-ядерний шлях; в
середньому мозку від пірамідного шляху дозаду
відділяється кірково-ядерний шлях)
2. Коліно внутрішньої капсули
3. Частковий перехрест (двобічна іннервація ядер,
окрім 7 і 12 п ЧН)
4. Ядра черепних нервів (стовбур ГМ) – 2
мотонейрон – периферичний.
5. М’язи лиця, гортані, глотки, язика.
Розташування в стовбурі Ядра пар ЧН
Середній мозок (ніжки) 3,4
Міст 5,6,7,8
Довгастий мозок 9,10,11,12

32. Кортико-мезенцефальний тракт
В кірково-нуклеарному тракті є волокна , які
починаються не від полів 4 та 6, а від поля 8 – очного
поля лобної кори (лобне окорухове поле, центер
різнонаправленого поворота голови та очей).
Нервові імпульси, які проходять по цим шляхам,
забезпечують співдружні повороти очей.
Цей шлях має окрему назву тому,що він має окремий
початок – очне поле, і функцію.
Цей шлях іде у напрямку до ядер 3, 4 , 6 п ЧН –
окорухового, блокового, відвідного нервів.
8 поле відповідає за синергічні рухи м’язів ока,
внаслідок чого обидва ока повертаються в одну
сторону разом.
Девіація зору відбувається у сторону, протилежну
стороні нанесення подразнення в ділянці 8 поля

36. Функції пірамідної системи:
1. Регулювання функції сегментарних апаратів;
2. Обмеження поширення імпульсів збудження по нейронах спинного
мозку;
3. Гальмування рефлекторних автоматизмів підкіркового, стовбурового
та спинномозкового рівнів.

37. Пошкодження пірамідного шляху
Пошкодження кірково-м’язового шляху на будь-якому рівні, як в
межах першого, так і другого нейрону клінічно буде проявлятись
втратою або зниженням м’язової сили у відповідних м’язах.
Зниження або втрата м’язової сили приведе до зниження або
повної відсутності рухів у відповідних кінцівках.
Дослідження рухової діяльності:
– Дослідження об’єму м’яза: атрофія, гіпотрофія, гепертрофія,
псевдогіпертрофія.
– Об’єм рухової активності: збільшення об’єму пасивних рухів – зниження
м’язевого тонусу
– м’язеву силу,
– м’язовий тонус,
– досліджують фізіологічні рефлекси
– виявляють наявність патологічних рефлексів, патологічних синкінезій та

38. М’ЯЗОВА СИЛА
Досліджується шляхом чинення опору руху, який здійснює
хворий.
Результати оцінюють у балах:
Бали Клініка
5 М’язова сила в повному обсязі
4 Легке зниження сили
3 Помірне зниження сили на тлі
збереження обсягу рухів
2 Значне зниження сили та
зменшення обсягу рухів
1 Лише ледве помітні рухи
0 Відсутність активних рухів

39. Для визначення м’язової слабкості використовують пробу Баре.
Для виявлення слабо виражених парезів
застосовується проба Барре: хворому, що
лежить на животі, згинають ноги в колінних
суглобах під прямим кутом і пропонують
утримати їх в такому положенні 1-1,5 хвилини.
При наявності пареза нога швидко
стомлюється і опускається (нижня проба
Барре). Аналогічна проба використовується і
для виявлення пареза верхніх кінцівок. В
цьому випадку хворий з закритими очима
утримує витягнуті вперед руки, паретична рука
також опускається донизу (верхня проба
Барре).

40. Тонус м'язів оцінюється при пасивних рухах, а також
обмацуванням м'язів в стані спокою. Дослідження м'язового
тонуса доцільно проводити у лежачого на спині хворого. При
повному розслабленні м'язів поперемінно проводять ряд
повторних пасивних рухів в суглобах рук (плечових, ліктьових,
променево-зап'ястних,) і ніг (тазостегнових, колінних,
гомілковостопних). В нормі при пасивних рухах в симетричних
суглобах, навіть при максимальному розслабленні м'язів,
відчувається легкий, рівномірний з обох сторін опір. В
патологічних умовах можуть спостерігатися зміни м'язового
тонусу в бік зниження (гіпотонія), повної втрати (атонія) і
підвищення (гіпертонія).

41. ПАРАЛІЧ І ПАРЕЗ
Параліч – повна втрата рухів; виникає при перериві проведення імпульсу
по кірково-м’язевому шляху.
Парез – неповна втрата рухів (зменшення їх сили і об’єму)
Класифікація:
1. Моноплегії/парези
2. Геміплегії/парези
3. Параплегії/парези
4. Тетраплегії/парези
1. Центральні (спастичні)
2. Периферичні (в’ялі)

42. ЦЕНТРАЛЬНИЙ
(спастичний)
ПЕРИФЕРИЧНИЙ
(в’ялий)
1 нейрон, аксон 2 нейрон, аксон
Гіперрефлексія Гіпо-/арефлексія
Гіпертонус Гіпо-/атонія
Патологічні стопні рефлекси Гіпо-/атрофія

43. Периферичний параліч
- Це результат ураження периферичного рухового
нейрона (2 мотонейронана будь-якому рівні (передній
ріг, пердній корінець, сплетення, периферичний нерв).
Як наслідок розривається не тільки кірково-м’язовий
шлях, а й еферентна ланка сегментарної
рефлнкторнох дуги
ПЕРИФЕРИЧНИЙ (в’ялий)
2 нейрон, аксон
Гіпо-/арефлексія
Гіпо-/атонія
Гіпо-/атрофія
Фасцилярні посмикування (через подразнення тіл
периферичних мотонейронів у передніх рогах сп.м.
або рухових ядер ЧН.
Р-я переродження/дегенерації

44. При периферичному паралічі виникає р-я
переродження.
Для оцінки р-ї переродження досліджують
електрозбудливість (хронаксиметрія (реобаза,
хронаксія), ЕМГ (реєстрація змін електричних
потенціалів м’язів)

45. Центральний
параліч
- Це результат ураження 1го мотонейрона, центрального, або його аксона.
На початку х-не зниження м’язової сили, але через ураження рухових
волокон екстрапірамідної системи через декілька годин або днів він
трансформується в спастичний.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ (спастичний)
1 нейрон, аксон
Гіперрефлексія (сухожилкові, періостальні); але поверхневі рефлекси, фізіологічне винекнення яких
пов’язане із формуванням пірамідних шляхів (черевні, підошвові) – пригнічуються/зникають
Гіпертонус (поза Верніке-Мана)
Патологічні стопні рефлекси (згин/розгин) або рефлекси орального автоматизму (при 2бічному
ураженні кірково-ядерних шляхів).
Поява клонусів стопи, наколінника, кисті.
Поява захисних рефлексів - мимовільні рухи паралізованою кінцівкою у разі її подразнення: рефлекс
Бехтерева-Марі-Фуа (підошвове згинання пальців паралізованої к-ки - її підтягування); рефлекс
Ремака (штрихове подразнення передньої поверхні стегна – підошвове згинання стопи та пальців.)
Патологічні синкінезії (співдружні рухи паралізованої кінцівки під час рухів на здоровому боці.
-Глобальні, -Імітаційні, -Координаційні.

47. 1. Ураження периферичного нерва
- периферичний параліч в ділянці м’яза, який інервується
даним нервом. Так як більшість нервів – змішані: параліч +
болі + порушення чутливості.
2. Порушення шийного, плечового, попереково-крижового
сплетення:
- периферичні паралічі
- біль
- порушення чутливості
Ураження різних відділів пірамідного шляху
Периферичні відділи – це рухові ядра ЧН, мотонейрони передніх горів сп.м.,
передні корінці, шийне і попереково-крижове сплетення, периферичні нерви,
нервово-м’’язові синапси.

48. 3. Ураження передніх рогів і передніх корінців
сп.м./ рухових ядер черепних нервів:
- периферичний параліч (без болей та порушень
чутливості). Поширеність рухових порушень
відповідає ураженим сегментам. При хронічних
прогресуючих процесах – фібриляції та
фасцикуляції в атрофованих м’язах.

51. 4. Ураження бокового стовпа сп.м.
(tractus corticospinalis lateralis):
- дифузний (від р-ня ураження
донизу)центральний параліч мускулатури на
стороні ураження;
- утрата больової та температурної
чутливості на ПРОТИЛЕЖНОМУ боці.

52. 5. Поперечне ураження сп.м.
- центральна ПАРАПЛЕГІЯ
нижніх к-к (2стороннє ураження
пірамідного пучка) – при
локалізації в грудному відділі,
та ТЕТРАПЛЕГІЯ (верхнєшийна
локалізація).

53. 6. Ураження пірамід довгастого мозку:
- Можливе ізольоване ураження волокон пірамідного
шляху, так як інші рухових (непірамідних) шляхи
розташовані дорзальніше;
- В’ялий контрлатеральний геміпарез (м’язова слабкість, як
правило, не досягає степіні плегії, бо інші низхідні рухові
шляхи збережені).
7. Ураження пірамід на р-ні сп.м (шийний відділ):
- Іпсилатеральна спастична геміплегія
8. 2стороннє ураження шляхів на р-ні верхніх шийних
сегментів:
- Тетрапараз/тетраплегія
9. Ураження пірамідного шляху на р-ні грудного відділу
сп.м.:
- Іпсилатеральна спастична нижня моноплегія
- 2стороннє ураження призводить до нижньої параплегії

54. 10. Ураження пірамідного пучка в стовбурі ГМ (
довгастий мозок, міст, ніжки мозку):
- центральна ГЕМІПЛЕГІЯ на ПРОТИЛЕЖНІЙ стороні ( бо
нижче іде перехрест).
- зазвичай у процес втягуються ядра ЧН – альтернуючий
(перехрестний) параліч (на стороні ураження – порушення
ЧН, на протилежній стороні центральна геміплегія).
Ураження ніжок мозку:
-Центральний парез контрлат
- порушення ф-ї окорухових нервів на стороні ураження
Міст:
-Контрлатерральний/білатеральний контрпарез.
Уражаються не всі волокна піраміжного шляху, бо порівняно
з капсулою, вони розташовані тут не так компактно.
Тут рідко геміпарез поєднується з ураженням 7 п ЧН чи 12п
ЧН, бо їхні волокна відводяться дозаду, недоходячи ще
перед мостом.
Але можливе поєднання порушення ф-й 5/6п ЧН на
стороні ураження.

55. 11. Порушення пірамідних шляхів у
внутрішній капсулі:
- центральна ГЕМІПЛЕГІЯ з протилежного боку;
- центральний ПАРЕЗ нижнього відділу лицьової
мускулатури і язика.

56. 12. Ураження руховової проекційної області в
передцентральній звивині:
- центральний параліч на протилежній половині тіла
(чостіше не гемі-, а моноплегічний тип – випадіння ф-ї
руки чи ноги)
- моторна афазія (про локалізації у лівій півкулі)
13. Ураження рухової проекційної області кори:
- епілептичні судомні напади (локальні (Джексонівські)/
генералізовані)
- спастичні монопарези/плегії
Якщо ураження більш об’ємне : пухлина, інфаркт,
травма: контрлатеральний геміпарез, найбільш
замітний в м’язах обличчя та рук (брахіофацеальний
парез).