Дослідження

1. Балківська ЗОШ І-ІІ ступенів
Виховання в учнів середніх
класів позитивного
ставлення до уроків з
фізичної культури

2. Задачі дослідження:
 З’ясувати стан проблеми виховання у школярів
позитивного ставлення до занять фізичною
культурою в педагогічній теорії та освітній
практиці.
 Визначити сутність і структуру позитивного
ставлення молодших підлітків до занять
фізичною культурою.
 Експериментально перевірити ефективність
змісту, форм і методів виховання в учнів 5-7
класів позитивного ставлення до занять
фізичною культурою.

3.  Об'єкт дослідження – процес виховання в
учнів 5-7 класів позитивного ставлення до
занять фізичною культурою.
 Предмет дослідження – зміст, форми і методи
виховання в учнів 5-7 класів позитивного
ставлення до занять фізичною культурою.
 Мета дослідження полягає в теоретичному
обґрунтуванні й експериментальній перевірці
ефективності змісту, форм і методів виховання в
учнів 5-7 класів позитивного ставлення до
занять фізичною культурою.

4. Теоретико-методолічна основа дослідження:
 Концепція фізичного виховання в системі
освіти України;
 теоретичні положення педагогічної науки
про значення фізичного виховання у
формуванні особистості,;
 психологічна теорія ставлень;
 особистісно зорієнтований підхід до
виховання.

5. Методи дослідження:
 аналіз і узагальнення літератури з проблеми дослідження;
 вивчення навчальних програм і нормативних документів з фізичного
виховання;
 педагогічні спостереження на уроках фізичної культури і в процесі
проведення позакласних заходів;
 вивчення стану роботи загальноосвітніх шкіл і узагальнення досвіду
роботи вчителів з виховання в учнів позитивного ставлення до занять
фізичною культурою;
 вивчення документів планування навчально-виховної роботи в школі;
 бесіди, опитування, анкетування вчителів, учнів і батьків;
 педагогічний експеримент;
 методи математичної статистики та порівняльного аналізу;
 методи вимірювання обсягу й інтенсивності фізичних навантажень;
 тестові обстеження рівня фізичної підготовленості учнів
експериментальних і контрольних класів.

6. Етапи дослідження:
 На першому етапі вивчався стан проблеми в літературі та
у практиці роботи загальноосвітніх шкіл, розроблялися
програма і методика дослідження, проводився
констатуючий експеримент.
 На другому етапі проводився формуючий експеримент, у
ході якого перевірялася ефективність змісту, форм і
методів виховання в учнів 5-7 класів позитивного
ставлення до занять фізичною культурою.
 На третьому етапі здійснювалися порівняльний аналіз і
обговорення результатів експериментальної роботи та їх
літературне оформлення.

7. Виховання позитивного ставлення до занять фізичною
культурою в процесі навчання
Застосовувала зовнішні стимули та мотивування учнів у необхідності занять
фізичною культурою:
 створення ситуації успіху;
 гласність навчальних досягнень учнів;
 заохочення;
 переконання словом і прикладом;
 оцінка результатів навчання.
 створення загальної позитивної атмосфери на уроках фізичної культури;
 доброзичлива співпраця вчителя та учня у процесі навчання;
 допомога вчителя порадами, які підводили учня до самостійного виконання фізичних вправ;
 захоплююча форма подання навчального матеріалу;
 емоційність мовлення вчителя;
 застосування цікавих ігор, змагальних ситуацій;
 індивідуальні завдання кращим учням (завдання підвищеної складності);
 правильне використання оцінки;
 система організацій домашніх завдань;
 удосконалення планування навчального матеріалу;
 удосконалення структури уроку фізичної культури уроку (виділення часу на методичну
підготовку учнів)

8. Розподіл часу основної частини уроку фізичної
культури в експериментальних класах

9. Процес виховання в молодших підлітків позитивного
ставлення до самостійних занять фізичною культурою
в сім’ї
 Самостійно складені й перевірені вчителем індивідуальні завдання на
навчальний рік ставали для кожного підлітка особистою перспективою, яка
проявлялася у зникненні в них негативного ставлення і байдужості до занять
фізичною культурою.
 Основною формою організації самостійних занять учнів експериментальних
класів фізичною культурою в сім’ї було самотренування, яке проводилося 4
рази на тиждень тривалістю 45-60 хв.
 Самотренування проводилося на основі попередньо засвоєних на уроках
умінь самостійно займатися фізичними вправами. Така форма самостійних
занять дозволила поступово залучити учнів до щоденного виконання
фізичних вправ й сформувати в них відповідну звичку.
 Для цього з батьками проводилися бесіди, індивідуальні консультації, лекції
з проблем фізичного виховання учнів.
 Батьківські збори з питань фізичного виховання.

10. Динаміка охоплення різними видами занять фізичною культурою
сімей учнів експериментальних і контрольних класів, % сімей

11. Сформованість в учнів експериментальних і контрольних класів когнітивного
компонента позитивного ставлення до занять фізичною культурою, % учнів

12. Сформованість в учнів експериментальних і контрольних класів емоційного
компонента позитивного ставлення до занять фізичною культурою, % учнів

13. Сформованість в учнів експериментальних і контрольних класів мотиваційного
компонента позитивного ставлення до занять фізичною культурою, % учнів

14. Сформованість в учнів експериментальних і контрольних класів діяльністного
компонента позитивного ставлення до занять фізичною культурою, % учнів

15. За результатами сформованості компонентів ставлення до занять
фізичною культурою в кожного учня визначався на початку, в
середині та наприкінці експерименту рівень розвитку ставлення.
Залежно від цього школярі умовно розподілялися на 5 груп:
 1) з негативним ставленням до занять фізичною культурою;
 2) з індиферентним ставленням;
 3) з ситуативним ставленням;
 4) з пасивно-позитивним ставленням;
 5) з позитивним дійовим ставленням.

16. Висновки:
 Впровадження цієї системи допомогло вчителю знаходити оптимальні
шляхи виховання в учнів 5-7 класів позитивного ставлення до занять
фізичною культурою в процесі навчання.
 У вихованні в молодших підлітків позитивного ставлення до занять
фізичною культурою важливу роль відігравала позакласна
фізкультурно-оздоровча і спортивна робота. Учні експериментальних
класів стали активнішими у цій роботі, навчалися самостійно
організовувати і проводити різні види занять та фізкультурно-
оздоровчих заходів. Активність учнів контрольних класів залишилась
низькою.
 Набуті уміння самостійно займатися фізичними вправами, виконання
індивідуальних завдань з фізичної культури, визначення рівнів
фізичної підготовленості, організація і проведення систематичних
самотренувань з батьками в домашніх умовах значно підвищили в
школярів рухову активність й сформували звичку до регулярних занять
фізичною культурою.
 Впровадження в експериментальних класах цієї методики сприяло
розвитку в учнів когнітивного, емоційного, мотиваційного і
діяльнісного компонентів.