школа

1. Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8
з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів
м. Бердичева Житомирської області
Міський семінар-практикум
вчителів початкових класів
Бердичів 2020р.
Активізація пізнавальної діяльності
молодших школярів шляхом
використання інтерактивних
технологій на уроках природознавства
у 3 класі

2. «Дитина – це сонце, навколо якого мають
обертатися всі засоби навчання.
Учитель повинен створювати лиш
атмосферу, в якій дитина
має можливість висловлюватись»
Амонашвілі

3. Умови розвитку активної пізнавальної
діяльності
• висока мотивація учнів на навчальну діяльність;
• створення відповідного навчального середовища ;
• використання педагогічних технологій та методів відповідно
до досягнутого рівня та завдань розвитку планів розумової
діяльності;
• залучення учнів до самостійної діяльності;
• створення ситуацій успіху у навчальній діяльності;
• орієнтації навчального процесу на формування компетенцій
та досвіду діяльності;
• забезпечення активної та
інтерактивної взаємодії школярів
із педагогом та між собою.

4. Шляхи втілення ідеї
1. Демократизація й гуманізація процесу навчання.
2. Диференціація та індивідуалізація навчання.
3. Співробітництво вчителя та учня.
4. Створення умов для розвитку особистості.
5. Особистісно орієнтований підхід у навчанні учнів.
6. Збагачення змісту навчального процесу.
7. Створення комфортних умов на уроці (ситуації успіху).
8. Формування вміння і бажання самостійного оперування
інформацією.
9. Організація проблемно-пошукової
атмосфери.
10. Моніторинг якості освіти.

5. Інтерактивне навчання
(«іnter» – «взаємний», «act» – «діяти»)
Інтерактивна модель навчання - це спеціальна форма
організації пізнавальної діяльності, мета якої створити
найсприятливіші, комфортні умови навчання, за яких
кожен учень відчуватиме свою успішність, інтелектуальну
спроможність.
Інтерактивне навчання – діалогове навчання, в ході
якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.

6. Принципи інтерактивного навчання:
• активності
• відкритого зворотнього зв’язку
• експериментування
• довіри у спілкуванні
• рівності позицій

7. Інтерактивні технології навчання:
• технології кооперативного навчання;
• технології колективно - групового навчання;
• технології опрацювання дискусійних запитань;
• технології ситуативного моделювання.

8. Інтерактивне навчання
Інтерактивні технології кооперативного навчання:
• «Робота в парах»
• «Ротаційні трійки»
• «Акваріум»
• «Карусель»
• «2-4-всі разом»
• «Робота в малих групах»
• «Коло ідей»

9. Інтерактивні технології кооперативного
навчання:
Робота в парах
- ефективна на початкових етапах навчання;
- розвиває навички спілкування, вміння
висловлюватися, переконувати, вести дискусію;
- розвиває вміння пристосуватися до роботи
в групах.
Ротаційні ( змінні ) трійки
1. Об’єднати учнів у трійки та запропонувати дати відповідь на
запитання, з метою обговорення нового матеріалу;
2. Після короткого обговорення “перші” та “другі” номери переходять
до інших трійок і там обговорюють інші питання.
3. Змінюються трійки стільки разів, скільки є запитань.

10. Інтерактивні технології кооперативного
навчання:
Карусель
1. Діти сідають у два кола – внутрішнє та зовнішнє, обличчям один до
одного. Внутрішнє нерухоме, зовнішнє – рухоме.
2. Учні зовнішнього кола виконують завдання, поставлені перед ними
учнями, що сидять навпроти.
3. За сигналом учні зовнішнього кола пересуваються на стілець праворуч.
4. Всі учні мають пройти все коло, виконуючи поставлені завдання.
Акваріум
1.Об’єднати учнів у 2-3 групи та ознайомити із завданням.
2. Запропонувати одній із груп сісти в центрі класу і утворити коло.
3. За командою розпочати обговорення проблеми. Решта учнів
спостерігають, не втручаючись у роботу групи.
4. По завершенню відведеного часу група повертається на свої місця.
Вчитель ставить запитання класу про роботу групи та вирішення нею
завдання.
5. Місце в “акваріумі” займає інша група, яка обговорює іншу ситуацію.

11. Інтерактивне навчання
Технології колективно - групового навчання:
• «Дерево рішень»
• «Ажурна пилка»
• «Вирішення проблем»
• «Аналіз ситуацій»
• «Навчаючи - вчусь»
• «Мозковий штурм»
• «Незакінчені речення»
• «Мікрофон»
• «Обговорення в загальному колі»

12. Технології колективно - групового навчання:
Незакінчені речення
1. Чітке повідомлення класові теми, з якої учні будуть висловлюватися.
2. Формулювання незакінченого речення та пропозиція закінчити його.
3. Кожен наступний учасник починає свій виступ із запропонованого початку
речення.
Навчаючи - вчуся
1. Підготувати картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній для
кожного учня.
2. Запропонувати учням ознайомитись з даною інформацією.
Після цього учні ознайомлюють з цією інформацією своїх однокласників
і одержують інформацію від них.
3. Учень повинен одночасно говорити лише з одною особою.
Коли всі поділились своєю інформацією,то розповідають, про що дізнались
від інших.

13. Технології колективно - групового навчання:
Мозковий штурм
1. Визначення проблеми, яку необхідно вирішити та запис її у вигляді
питання.
2. Запис секретарем ідей, які висловлюють. Приймаються будь-які пропозиції.
Висловлювання інших на критикуються і не обговорюються.
3. Продовжувати, доки будуть виникати нові ідеї ( не більше 10 – 15 хвилин).
4. Обговорення та оцінювання запропонованих ідей.
Ажурна пилка
1. Підбір індивідуального інформаційного матеріалу для кожного учня.
2. Об'єднання учнів у групи ( домашні ) та видача їм матеріалів із завданням.
3. Вивчення у групі запропонованого матеріалу .
4. Кожен із домашньої групи стає експертом зі своєї теми у новоутвореній
групі.
5. Кожна група слухає всіх представників домашніх груп і аналізує матеріал
загалом.
6. Після завершення роботи учні повертаються
у свої домашні групи і діляться отриманою
інформацією.

14. Інтерактивне навчання
Технології опрацювання дискусійних питань:
• Метод «Прес»
• «Займи позицію»
• «Зміни позицію»
• «Дискусія»
• «Неперервна шкала думок»
• «Оцінювальна дискусія»

15. Технології опрацювання дискусійних
питань:
Метод «Прес»
1. Роздати учням пам’ятки, у яких зазначено чотири етапи методу:
- Висловіть свою думку, поясніть у чому полягає ваша точка зору ( Я вважаю, що… .)
- Поясніть причину появи цієї думки ( … тому що … .)
- Наведіть приклади, назвіть факти, що ілюструють ваші докази ( …, наприклад,…)
- узагальніть свою думку, зробіть висновок.
( Отже, … таким чином… )
2. Дати можливість учням спробувати застосувати цей метод до будь-якої проблеми.
«Займи позицію»
1. Учитель називає тему та пропонує вам висловити свою думку з досліджуваної
теми.
2. Найбільш чітко виражені позиції (думки) записують на 2—5 плакатах.
3. Учневі потрібно стати в групу учнів біля того плакату, на якому записана позиція,
що збігається з його точкою зору.
4. Учні готуються до обґрунтування своєї позиції.
5. Якщо після обговорення дискусійного питання учень
змінив свою точку зору, він може перейтив іншу групу
й пояснити причину свого переходу, а також назвати
найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної
сторони (іншої групи).

16. Інтерактивне навчання
Технології ситуативного моделювання:
• «Імітаційні ігри»
• «Розігрування ситуацій за ролями»:
«Рольова гра»,
«Програвання сценки»,
«Драматизація»

17. Цілі і завдання інтерактивного
навчання
Інтерактивні методи надають змогу учням:
• аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння
навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань більш доступним;
• навчитись формувати власну думку, правильно її виражати, доводити свою
точку зору, аргументовано дискутувати;
• навчитись слухати інших, поважати альтернативну думку;
• моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний досвід через
включення в різні життєві ситуації й переживати їх;
• вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в
ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до
діалогу;
• знаходити спільне вирішення проблеми;
• розвивати навички проектної діяльності,
самостійної роботи.

18. Структура інтерактивного уроку
1. Мотивація діяльності
2. Визначення теми і очікуваних результатів.
3. Надання необхідної інформації для розв’язання завдань.
4. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття.
5. Підбиття підсумків і рефлексія результатів уроку.

19. Переваги застосування інтерактивних
технологій:
- у роботі задіяні всі учні;
- школярі вчаться працювати в групі (команді);
- формується доброзичливе ставлення до опонента;
- кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
- створюється «ситуація успіху»;
- за короткий час опановується багато нового матеріалу;
- формуються навички толерантного спілкування, вміння
аргументувати свою точку зору,
знаходити альтернативне рішення
проблеми.

20. ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ
ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДЖЕНЬ
ІКТ
ІНТЕГРОВАНЕ
НАВЧАННЯ
ТЕХНОЛОГІЇ
КРИТИЧНОГО
МИСЛЕННЯ
ПРОЕКТНІ
ТЕХНОЛОГІЇ
ІНТЕРАКТИВНЕ
НАВЧАННЯ
ІГРОВІ
ТЕХНОЛОГІЇ

21. Це особливий тип, спосіб мислення, який поєднує:
• процеси аналізування, синтезування й обґрунтованого
оцінювання, достовірності/цінності інформації
• здатність людини визначати проблеми, знаходити їхні причини
і передбачити наслідки, формулювати альтернативні гіпотези їх
розв’язання
• генерувати чи змінювати свою
позицію на основі фактів і аргументів
• приймати зважені рішення –
чому довіряти та що робити далі
ЩО РОЗУМІЮТЬ ПІД КРИТИЧНИМ МИСЛЕННЯМ

22. Методи розвитку критичного
мислення
Вступна частина
(виклик)
Підсумкова частина
(рефлексія)
Кластер
 Асоціативний кущ
 Дерево передбачень
Таблиця “Знаємо –
Хочемо дізнатись –
Дізнались”
 Мозковий штурм
 Робота в парах
 Кошик ідей
 Правильні і неправильні
судження
 Діаграма Венна
 Ромашка запитань
(Блума)
 Карта поняття
“Тонкі” і “товсті”
запитання
 Опорні слова
 Т-таблиця
 Картографування
тексту
Робота в парах та малих
групах
 Ажурна пилка
(мозаїка)
 Навчаючи вчуся
 Дискусія
Основна частина
уроку (осмислення)
Сенкан
 Кластер
Займи позицію
Бортовий журнал
 Дскусія
 Таблиця “Знаємо-
Хочемо дізнатись-
Дізнались”
 ПМЦ (“Плюс-Мінус-
Цікаво”)
Шкала думок
ПРЕС
 Діаграма Венна
 Фішбоун

23. Кубування
(автори Кован та Кован, 1980)

24. Методика «ГРОНУВАННЯ»
Стратегія «АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ»
Написати центральне слово
(словосполучення чи фразу)
посередині аркуша, на слайді,
на дошці.
Записати слова фрази, які спадають
на думку учням з обраної теми.
Записати стільки ідей, скільки
дозволить час, або доти, доки вони
не будуть вичерпані.
Коли всі ідеї записані,
встановити, там, де це можливо,
зв’язки між поняттями.

25. ТЕХНОЛОГІЯ “ШІСТЬ КАПЕЛЮХІВ”
ЗЗЗА
Засновник методу – британський психолог, доктор медичних наук Едвард де Боно

26. ДЖИГСОУ
1. Поділ учнів на “домашні
групи”
6. Повне вивчення тексту.
Взаємонавчання.
Відповіді на запитання.
3. Поділ на частини.
Створення
“експертних” груп
5. Повернення до
“домашніх” груп
4. Робота в “експертних”
групах
2. Пояснення завдання

27. Семантична карта
ЗНАЄМО- ХОЧЕМО ДІЗНАТИСЯ-ДІЗНАЛИСЯ
2. Хочемо
дізнатися
•запишіть їхні
запитання до
таблиці у
стовпчик
«Про що хочемо
дізнатися?»
3.Дізналися
•учні читають текст,
слухають розповідь
вчителя
або виконують
якесь дослідження;
вчитель нагадує,
щоб шукали
відповіді на свої
власні запитання та
відзначали всі нові
ідеї, яких не
очікували.

28. т
Як пояснити, чому …?
У чому відмінність …?
Що буде, якщо …?
У чому причина?
Які наслідки?
Що, якщо …?
Хто? Що?
Буде …?
Може …?
Чи вірно …?
Коли? Де?
«Товсті» та «тонкі» запитання
Чи згодні ви …?

29. Мета: навчити порівнювати явища, події, процеси.
Інформацію подають у вигляді двох або кількох кіл, на
їх перетині зазначають спільні риси
ДІАГРАМА ВЕННА

30. Читання за системою позначок «ПОМІЧ»
(INSERT)
Прочитавши текст,
треба поряд поставити
відповідну позначку:
+ — відома
інформація;
! — нова
інформація;
? —здивувала,
зацікавила;
— —заперечує
тому, що знаю.

31. ВИКОРИСТАННЯ ВЧИТЕЛЕМ СТРАТЕГІЙ КРИТИЧНОГО
МИСЛЕННЯ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ В УЧНІВ :
• підвищується інтерес до навчання
• розвивається пошукова спрямованість мислення
• зникає боязнь зробити помилку
• виникає прагнення краще зрозуміти інформацію
• беруть відповідальність за своє навчання на
себе
• прагнуть самостійно
здобувати знання
• вміють працювати в парі
та в групі

32. Прийоми створення позитивної
мотивації
Мотивація — це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали,
установки, які спонукають учня до діяльності.
• Зіткнення учнів із суперечливими фактами
• Демонстрація помилок, до яких призводить незнання певної теми
• Дослідницькі завдання
• Спонукання учнів до узагальнення фактів
• Спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать їхньому
життєвому досвіду
• Постановка проблемного питання на основі дискусії
• Створення ситуаціі, коли учні переконані у недостатності своїх знань і
відчувають потребу у набутті нових.

33. Алгоритм створення ситуації успіху
Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини,
які породжують енергію для переборення труднощів,
бажання вчитися»
В.О. Сухомлинський
1. Зняття страху.
2. Авансування успішного результату.
3.Прихований інструктаж дитини про способи і форми
здійснення діяльності.
4. Внесення мотиву.
5. Персональна винятковість.
6. Мобілізація активності або педагогічне
виконання.
7. Висока оцінка окремих деталей.

34. Ігри на уроках природознавства
«У грі розкривається перед дітьми світ,
розкриваються творчі здібності особистості.
Без гри нема і не може бути
повноцінного розумового розвитку».
В. Сухомлинський
• настільні ігри
• дидактичні ігри природничого змісту
• рухливі ігри
• ділові ігри
• інтелектуальні ігри

35. Вимоги до дидактичних ігор
• ігрове завдання повинно за змістом збігатися з
навчальним (ігровою є тільки форма його постановки);
• зміст гри має відповідати дидактичній меті уроку;
• завдання гри має бути посильним для кожної дитини;
• правила гри - прості чітко сформульовані;
• гра буде цікавою, якщо в ній беруть участь усі діти
класу;
• підсумок гри - чіткий і справедливий.

36. ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА УЧНІВ НА УРОКАХ
ПРИРОДОЗНАВСТВА:
Щоб порівняти, треба:
• уважно розглянути предмети;
• виявити ознаки кожного;
• зіставити відповіді;
• знайти однакові, подібні, відмінні;
• узагальнити результат порівняння.

37. ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОПІЗНАВАЛЬНИХ ВМІНЬ
• АНАЛІЗУЄМО - розкладаємо, щоб визначити ознаки, частини цілого.
Ціле складається з частин.
• ГОЛОВНІ ОЗНАКИ завжди зберігаються, допомагають розпізнати
предмет у будь-яких умовах.
• УЗАГАЛЬНЮЄМО - об’єднуємо найважливіші ознаки.
• ДОВОДИМО Як? Підтверджуємо або заперечуємо думку.
За допомогою доказів наводимо приклади.
• ПРИЧИНА – відбувається раніше й зумовлює зміни – наслідки.
Одна причина може мати кілька наслідків.

38. ТИПИ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ:
1. Формування понять (Що побачили? Помітили? Як це пов’язано одне
з одним? За якою ознакою? Як би назвали ці групи?)
2. Інтерпретація відомостей (Що ви зауважили і помітили? Що
виявили? Чому це сталося? Що це означає? Що з цього випливає? Які
висновки можна зробити?)
3. Застосування правил і принципів (Що могло б статися, якби?
Чому це могло б статися? Що знадобиться для того, щоб твердження
повністю підтвердилося?

39. ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕННЯ:
1. Виділення та постановка проблеми.
2. Формулювання гіпотез.
3. Пошук шляхів вирішення (обгрунтування гіпотези, збір і
вивчення матеріалів).
4. Формулювання висновків (узагальнення, класифікація,
систематизація).
5. Представлення результатів досліджуваної діяльності.

40. Компетентнісне навчання НУШ
ДС 2011р. Орієнтує вчителів на формування в учнів
предметних компетентностей (домінує знаннєва компонента)
ДС 2018р. Орієнтує на компетентнісне навчання (формування
ключових компетентностей освіти впродовж життя та їхній
взаємозв’язок з уміннями у вигляді “канви” розвитку учня
(ключові компетентності і наскрізні вміння))
Всі перші та другі класи НУШ працюють за компетентнісним
навчанням. Згодом так навчатиметься вся початкова школа.
Це означає, що учні замість запам’ятовування інформації
(самоціль) опановуватимуть компетентності (навчання через
практику і тому, що знадобиться в житті). Таке навчання
передбачає не лише опанування академічних знань (з
математики, мов, природничих наук тощо), а й так званих
соціальних компетентностей (уміння працювати в команді,
вирішувати складні проблеми, пропонувати нові ідеї тощо).

41. За оновленою програмою
Клас Кількість робіт на навчальний рік
Практичні
роботи
Рекомендовані
екскурсії
Навчальні проекти Тематичні
контр.
роботи
1 8 7 за вибором вчителя Запропоновано 5, але не
менше 2
-
2 7 3 за вибором вчителя Запропоновано 8, але не
менше 4( у тому числі
1 – дослідницький)
6
3 7 5 за вибором вчителя Запропоновано 8, але не
менше 4( у тому числі
1 – дослідницький)
6
4 5 2 за вибором вчителя Запропоновано 11, але не
менше 4 ( у тому числі
1 – дослідницький)
6

42. «Мистецтво навчання не в умінні повідомляти,
а в умінні збуджувати, будити, оживляти.»
А.Дистерверг