tew (08.10.18) - tranceparency and use of published data

1. © GfK 2018 | 1
Результати якісного етапу дослідження громадської
думки в рамках проекту USAID “Ініціатива з протидії
корупції та підвищення фіскальної прозорості в
енергетичному секторі в Україні (Прозора енергетика)”
Інна Волосевич
Керівниця відділу соціальних та політичних досліджень
23 жовтня 2018 р.
Inna.Volosevych@gfk.com
Анастасія Шуренкова
Старша дослідниця відділу галузевих та стратегічних досліджень
Anastasiya.Shurenkova@gfk.com
Андрій Кравченко
Дослідник відділу соціальних та політичних досліджень
Andrii.Kravchenko@gfk.com

2. © GfK 2018 | 2
Методологія дослідження: глибинні інтерв'ю з представниками
експертного і бізнес середовища
Опитування експертів
У експертному опитуванні взяли участь 7
експертів у галузі енергетики:
 Денис Саква, компанія Dragon Capital;
 Георгій Гелетуха, член громадської ради у
Державному агентстві з
енергоефективності і енергозбереження
України;
 Сергій Пінчук, офіс підтримки та
впровадження реформ Мінрегіону;
 Котко Василь, Енергетична асоціація
України;
 Паращий Александр, керівник аналітичного
відділу Concorde Capital;
 Омельченко Владимир, директор
енергетичних програм Центра Разумкова;
 Рябцев Геннадий, директор спеціальних
проектів науково-технічного центру
«Психея».
Опитування бізнесу
Галузь Місто Розмір
бізнесу
Профіль діяльності
Торгівля
Київ
Малий
Мають ліцензію на постачання газу за
врегульованим тарифом.
Виробництво Середній
Виробляють теплову і електричну енергію,
постачають теплову енергії та гарячу воду
Послуги Середній
Надають послуги з сервісу і впровадження
систем автоматизованого обліку
електроенергії
Торгівля
Харків
Середній
Альтернативна енергетика (установка
сонячних батарей, конвекторів)
Послуги Малий
Продають електроенергію кінцевому
споживачу
Виробництво
Дніпро
Середній Закупають природний газ і електроенергію
Торгівля Малий
Виробляють брикети для опалення,
теплопостачання.
Виробництво Одеса Малий
Використовують електроенергію і
природний газ
У опитуванні представників бізнесу взяли участь 8 респондентів.

3. © GfK 2018 | 3
Резюме

4. © GfK 2018 | 4
Резюме
• Визначаючи поняття прозорості у сфері енергетики, експерти наголосили, що мають бути втіленими наступні принципи:
- Знання, яка сама інформація в принципі може бути доступна;
- Вільний доступ до доступної інформації для всіх верств населення (як експертного кола, так і громадян);
- Актуальність (регулярність оновлення) інформації;
- Доступна форма подачі інформації (яка не потребує серйозних експертних знань для того, щоб зрозуміти, що вона відображає).
• Експерти наголошують, що наразі енергетичний сектор залишається недоступним і незрозумілим (terra incognita) для більшості громадян
України, при чому високо оцінюють власну обізнаність. Представниці бізнес-середовища, які мають регулярний доступ до інформації, також
високо оцінюють власну обізнаність, але зазначають, що для успішного пошуку треба орієнтуватися у джерелах інформації і їхньому
наповненні.
• Щодо органів влади, які повинні відповідати за забезпечення інформаційної прозорості у сфері енергетики, то і експерти, і представники
бізнесу одностайні у тому, що це повинні робити органи виконавчої влади, відповідно до законодавства, яке ще має бути прийнятим. Наразі
ситуація є такою, що кожен орган влади розпоряджається тією інформацією, власником якої він є, і робить це на власний розсуд (розсуд
свого керівника). Ця ситуація повторюється у відповідях представників бізнесу, коли вони кажуть про власну інформаційну відкритість – всі
вважають себе відкритими, але публічно поширюють лише ту інформацію, яку вважають за потрібне (рішення приймає керівник).
• Теперішні загальні правила та вимоги а також зусилля Уряду щодо забезпечення публічного доступу до інформації, заради задоволення
потреб учасників енергетичних ринків та споживачів енергетичних послуг експерти оцінюють досить низько. Представники бізнесу, навпаки,
більше задоволені станом справ у сфері інформатизації, наголошуючи на позитивній тенденції щодо інформування та розкриття даних.
• Ця ситуація (коли з формальної точки зору інформація відкрита, а з практичної – її важко знайти, якщо не знаєш, де і що шукати)
відбивається на рівні поінформованості учасників ринку. Оцінка цього рівня збігається у експертів та представників бізнесу, які виділяють три
сегменти: найгірше поінформовані побутові споживачі, найкраще поінформовані постачальники та регуляторні органи, корпоративні
споживачі і інші органи влади – на середньому рівні за інформованістю.
• Експерти майже одностайні у тому, що недостатній рівень прозорості в енергетиці є серйозним корупційним ризиком, а прозорість – єдиний
спосіб боротьби з корупцією. Представники бізнес-кіл також вбачають прямий зв'язок з рівнем розкриття інформації про галузь і рівнем
інвестування в цю галузь.

5. © GfK 2018 | 5
Опитування представників експертного
середовища

6. © GfK 2018 | 6
Прозорість та інформація

7. © GfK 2018 | 7
Прозорість та інформація (1)
Визначаючи поняття прозорості у сфері енергетики, експерти
наголосили, що мають бути втіленими наступні принципи:
- Усвідомлення, яка сама інформація може бути доступна;
- Вільний доступ до доступної інформації для всіх верств
населення (як експертного кола, так і громадян);
- Актуальність (регулярність оновлення) інформації;
- Доступна форма подачі інформації (яка не потребує серйозних
експертних знань для того, щоб зрозуміти, що вона
відображає).
Експерти наголошують, що наразі енергетичний сектор залишається
недоступним і незрозумілим (terra incognita) для більшості громадян
України.
Щодо змістовного наповнення інформаційних матеріалів, які мають
бути доступними у рамках програми прозорості у енергетичному
секторі України, думки експертів різняться, що свідчить про
відсутність єдиної позиції і однозначного розуміння. Поодиноко
згадуються наступні види інформації: загальна інформація, яка
відображає реальний стан галузі, у тому числі статистична звітність
по галузі в цілому і по окремим компаніям; стратегічні урядові рішення
щодо галузі, які прийняті, і які знаходяться на стадії обговорення;
тарифи та їх прозоре обґрунтування; загалом – вся інформація, яка
стосується комерційної або державної таємниці.
Якщо щодо власне інформаційного наповнення у експертів єдиної
думки немає, то щодо визначення складових прозорості у сфері
енергетики експерти одностайні:
- Актуальність, оперативне оновлення інформації;
- Легкість пошуку інформації, її доступність;
- Зрозумілість інформації з точки зору логіки – як щодо
регулятора, так і щодо приватних компаній;
- Відповідність інформації, що надається, реальному стану речей
в галузі і в приватних компаніях (об’єктивність та повнота).
Власне, ці складові пропонується використовувати як критерії
прозорості у сфері енергетики, оцінюючи кожен з них. Як метод оцінки
на даному етапі розвитку галузі пропонується використовувати метод
опитування експертів.
Оцінюючи загальний поточний рівень прозорості інформації, експерти
ставлять оцінки від 2 до 4 за п’ятибальною шкалою, середня оцінка за
7 спостереженнями дорівнює 2,9.
Експерти, які дали найвищі оцінки (4 бали, два експерти з семи)
аргументують свій вибір тим, що, по-перше, особисто вони мають
доступ по даних; по-друге, високо оцінюють роботу Міністерства
палива та енергетики України та НКРЕКП у галузі інформатизації, як
головних провайдерів інформації у галузі.

8. © GfK 2018 | 8
Прозорість та інформація (2)
Експерти, які дали нижчі оцінки (2 бали, три експерти з семи), кажуть
про наступні проблеми: складність пошуку інформації, відсутність
інформації щодо від’єднання постачальних компаній у зв’язку з
реформою енергетики, відсутність чіткого визначення статусу
таємниці (державної, комерційної, інтелектуальної), що дає змогу
компаніям приховувати інформацію, посилаючись на статус
«таємниці».
Експерти не надто оптимістично ставляться до перспективи
підвищення рівня прозорості інформації, оскільки не вбачають
стимулів для цього. Експерти одностайні у думці, що прозорість
інформації може бути забезпечена лише законодавчо. Серед
структур у системі законодавства, які мають створювати стимули для
підвищення рівня прозорості інформації в енергетичній галузі,
експерти називають парламент, НКРЕКП, структури виконавчої
влади.
Щодо органів влади, які повинні відповідати за забезпечення
прозорості, то експерти одностайні у тому, що це повинні робити
органи виконавчої влади, але не дійшли згоди стосовного того, який
саме орган має нести відповідальність.
У якості претендентів називалися Міністерство енергетики та
вугільної промисловості (згадано двічі), Державна фіскальна служба,
Прокуратура, Міністерство регіональної політики, Національна комісія
з регулювання енергетики (НКРЕКП, згадано двічі), Антимонопольний
кабінет (згадано двічі), Держгеонадра.
Це свідчить про те, що проблема перебуває у стані становлення, і
навіть у експертному середовищі немає чіткого розуміння, як саме
має відбуватися розбудова «Прозорої енергетики». Відповідно
питання щодо того, як мають бути розділені повноваження між
органами влади щодо забезпечення прозорості в енергетиці, також не
знайшло відповіді серед експертів. Поодиноко було висловлено
думку, що розподіл повноважень має бути прописаний у
законодавстві.
Один з експертів висловив думку, що органи державної влади не
мають відповідати за забезпечення прозорості, а лише створювати
умови для того, щоб інформація відкривалася.
Експерти також вважають, що забезпечення відкритості даних не є
пріоритетом для органів влади. Зокрема, через відсутність закону,
який зобов’язував би їх це робити.
Цитата: «В Україні все вирішується від законодавства. Якщо в
законодавстві є така вимога, то тоді є шанс, що це буде виконано.
Тому я думаю, що все починатись повинно від законів»
Цитата: «Це, скоріш за все, такий побічний процес, у фоновому
режимі»

9. © GfK 2018 | 9
Прозорість та інформація (3)
Оцінюючи поінформованість різних учасників ринку щодо подій, які
відбуваються у галузі енергетики, експерти одностайно вважають
побутових користувачів найменш поінформованими (оцінки від 1 до 3
за п’ятибальною шкалою, середня оцінка дорівнює 2,0).
Середній рівень поінформованості, за оцінками експертів,
демонструють корпоративні споживачі та органи влади (середні
оцінки 3,6 та 3,3 відповідно). Показово, що майже всі експерти, за
єдиним винятком, оцінили інформованість органів влади на такому
самому рівні або нижче, ніж інформованість корпоративних
споживачів.
На найвищому рівні експерти оцінюють інформованість регулятивних
органів та компаній-постачальників (середні оцінки 4,7 та 4,3
відповідно). Найбільш консистентні оцінки отримали у експертів саме
регулятивні органи (5 оцінок «5» та 2 оцінки «4»). Поінформованість
компаній-постачальників експерти оцінили у діапазоні від 3 до 5. 4
експерти з 7 оцінили інформованість компаній-постачальників нижче,
ніж інформованість регулятивних органів, 2 експерти поставили
однакову найвищу оцінку, і лише один вважає, що компанії-
постачальники поінформовані гірше, ніж регулятивні органи.
Таким чином, маємо три досить відокремлених кластера серед
учасників ринку: найгірше поінформовані побутові споживачі,
найкраще поінформовані постачальники та регуляторні органи,
корпоративні споживачі і інші органи влади – на середньому рівні за
інформованістю.
Різний рівень інформованості різних учасників пояснюється легкістю
доступу до даних, зокрема про якість енергетичних продуктів та
легкістю сприйняття такої інформації.
Експерти вважають, що дані щодо якості енергетичних продуктів на
ринку присутні, але джерела інформації недостатньо прозорі, дані
суперечливі, а відсутність критеріїв об’єктивності не дозволяє оцінити
повноту даних. Трохи краще становище на царині електроенергетики
(особливо щодо цін та тарифів), натомість у теплоенергетиці ситуація
з інформаційним забезпеченням гірша.
Натомість інформація, яка наразі присутня на ринку, зрозуміла лише
експертам. Населення забезпечується лише інформацією щодо
тарифів та сум до сплати.
Цитата: «Я не думаю, що вона є зрозумілою для пересічних громадян. І
я не думаю, що їм дуже потрібно, щоб вона їм була зрозуміла»
Цитата: «Рядовому споживачу нереально розібратися, що
відбувається насправді»

10. © GfK 2018 | 10
Прозорість та інформація (4)
Відповідно, експерти досить низько оцінюють теперішні загальні
правила та вимоги щодо публічного доступу до інформації,
оприлюднення статистичної та робочої інформації з точки зору
задоволення потреб учасників енергетичних ринків та споживачів
енергетичних послуг (4 оцінки «3» за п’ятибальною шкалою, 2 оцінки
«2» та одна оцінка «1»), середня оцінка 2,4.
Причини низьких оцінок – недостатність інформації саме для
споживачів, суперечливість даних, відсутність у потенційних
користувачів інформації чіткого уявлення, де і яку інформацію слід
шукати.
Відповідно низько експерти оцінили зусилля Уряду для забезпечення
доступу споживачів на учасників енергетичних ринків до якісної і
своєчасної інформації. Середня оцінка за п’ятибальною шкалою
становить 2,6. Утім, розкид оцінок у цьому питанні дещо вищий: дві
оцінки «1» (тому що для уряду це питання не в пріоритеті), дві оцінки
«3» і дві оцінки «4» (інформація наявна, хоч і доступ до неї
ускладнений).
Експерти зазначали, що наразі немає органу, який би ніс
відповідальність за наявність, актуальність та повноту інформації
щодо енергетичних ринків. Серед органів, які докладають найбільше
зусиль для забезпечення доступу споживачів та учасників
енергетичних ринків до якісної та своєчасної інформації, експерти
називають НКРЕКП (4 згадки), та Мінінфраструктури та Комітет
Верховної Ради з питань енергетики (по 1 згадці).
А от розкид відповідей на питання, який орган має докладати
найбільше зусиль для забезпечення інформаційної прозорості, дещо
більший: найчастіше згадується знову НКРЕКП (4 згадки),
Міністерство енергетики та вугільної промисловості згадується двічі,
по одному разу згадуються Верховна Рада і Уряд загалом, а також
Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство
регіональної політики, Державна служба геології та надр та
Держспоживстандарт.
Цитата: «Уряд. Тому що йдеться про регулювання різних сфер,
регулювання різного набору інформації, яка знаходиться в багатьох
суб’єктах регулювання»
Цитата: «Я не спостерігаю якоїсь системної роботи в напрямку
покращення збору інформації про якість послуг»

11. © GfK 2018 | 11
Антикорупційна стратегія

12. © GfK 2018 | 12
Антикорупційна стратегія
Експерти майже одностайні у тому, що недостатній рівень прозорості
в енергетиці є серйозним корупційним ризиком, а прозорість – єдиний
спосіб боротьби з корупцією. Лише один експерт заперечив цю тезу,
вказавши, що він особисто ніколи не чув, щоб, коли говорять про
боротьбу з корупцією, говорили про прозорість енергетичних ринків.
Загалом решта експертів погоджуються, що брак інформації означає
брак контролю, але є одиничне зауваження, щодо того, що
недостатній рівень прозорості в енергетиці є дещо формальним
корупційним ризиком. Утім навіть цей, скептично налаштований
експерт вважає, що антикорупційна стратегія має включати таку
складову, як підвищення поінформованості учасників ринків, утім
зазначає, що має йтися скоріше про «зменшення інформаційної
асиметрії», а не підвищення поінформованості. Решта експертів
також повністю погоджуються з цією тезою.
Більшість експертів знає випадки, коли у сфері енергетики
надавалась недостовірна або неповна інформація, або випадки
приховування інформації. Лише один експерт заявив, що йому
невідомо про такі випадки і один не певен, що його відомості про такі
випадки правдиві. Решта впевнено відповідає, що такі випадки їм
«звичайно, відомі». Двоє експертів зазначає, що покарання за такі
приховування або надання недостовірної чи неповної інформації у
сфері енергетики не встановлені. Решта (три експерти) кажуть, що
покарання встановлені, але не для всіх випадків, а лише для деяких;
встановлені формально, але випадки реального покарання невідомі;
або покарання неадекватно менші, порівняно до суспільної шкоді, яку
приносять приховування або спотворення інформації.
Більшість згадок про приховування або спотворення інформації, про
які говорили експерти, стосувалося газової сфери.
Цитата: «Так… чим більше інформації, тим більше можливостей
отримати певні висновки чи підозри щодо певних корупційних дій»
Цитата: «Безумовно… без належної інформації важко планувати
діяльність»
Цитата: «В деяких випадках встановлені… Ми чули, що різні органи
слідчі відкривали кримінальні справи за підозрою в корупції... всі ці
підозри ні до чого не привели»
Цитата: «Шкода полягає в тому, що люди не розуміють, як
формується вартість енергоресурсів... звідки вона береться, обсяги,
як формується ціна... Я вже мовчу про корупційні складові»

13. © GfK 2018 | 13
Управління інформацією

14. © GfK 2018 | 14
Управління інформацією
Експерти наголошують, що немає єдиної структури, яка була б розпорядником інформації у сфері енергетики. Кожен орган є розпорядником
тієї інформації, за яку відповідає. На думку деяких експертів, таких структур є понад десяток. Частіше згадувалися Міністерство енергетики та
вугільної промисловості, НКРЕКП. Одинично у якості структур, які є розпорядниками інформації у сфері енергетики, згадувалися
Держгеонадра, Антимонопольний комітет, Міністерство економіки. В якості прикладу ефективного розпорядника інформації кілька експертів
навели «Укренерго», як орган, який має достатньо досконалу систему оброблення інформації.
Експерти одностайні утому, що інформація у інформації в енергетичній сфері часто надається у неповній або цензурованій формі. Цією
практикою, на думку експертів зловживають усі власники і розпорядники інформації. Утім, експерти не певні, що не робиться навмисно,
скоріш за все це усталені практики поводження з інформацією.
Так само експерти не згодні, що розпорядники інформації навмисне викладають її у формі, яка значно ускладнює або унеможливлює її
використання. Хоча і повідомляють, що є такі поодинокі випадки.
Цитата: «Це дуже поширена практика. Це така природа наших компаній, міністерств – показувати
тільки ті дані, які є, виставляти в кращому світлі»

15. © GfK 2018 | 15
Споживачі інформації

16. © GfK 2018 | 16
Споживачі інформації
Експертам було поставлено низку питань стосовно їхньої оцінки
гендерного розподілу споживачів за напрямками зацікавленості,
обізнаності у сфері енергетики тощо.
За оцінками експертів не вдалося виявити суттєвого гендерного
перекосу у питаннях споживання інформації домогосподарствами: на
більшість питань більшість експертів відповіли «люди обох статей у
рівній мірі». Утім жінки жодного разу не згадувалися окремо у
відповідях на питання щодо обізнаності, зацікавленості та економії.
Натомість чоловіки не згадувалися окремо у відповідях на питання
щодо відповідальності за оплату рахунків, оформлення субсидій та
реакції на факти корупції.
Таким чином, жінки незначно переважають у сфері практичного
(оплата, активні дії), а чоловіки – у сфері теоретичного (обізнаність,
зацікавленість) досвіду.
Зазначмо, що усі опитані експерти є чоловіками, тож ми можемо
оцінити лише чоловічий погляд на гендерну проблематику.
Утім, експерти ще раз наголосили на низькій обізнаності населення
щодо питань енергетики.
Чоловіки Жінки Обидві статі
Хто у домогосподарствах частіше відповідає за оплату рахунків за ЖКП? - 3 відповіді 2 відповіді
Хто більше цікавиться інформацією про енергетику? 2 відповіді - 4 відповіді
Хто більше обізнаний щодо енерго-збереження та енергоефективності? 4 відповіді - 3 відповіді
Хто більше намагається економити енергоресурси? 1 відповідь - 3 відповіді
Хто більше готовий активно реагувати на факти корупції в енергетиці? - 1 відповідь 4 відповіді
Хто більше готовий оформлювати субсидії на оплату ЖКП? - 2 відповіді 3 відповіді
Поліпшення рівня поінформованості населення та підвищення якості
обслуговування, на одностайну думку експертів, можливо за рахунок
впровадження таких інструментів як “кабінет споживача” та
електронний цифровий підпис. Експерти оцінюють такі інструменти і
засоби комунікації як сучасні, прогресивні і користі.
Щодо технології блокчейну, то експерти також одностайно
висловилися що ця технологія має впроваджуватися в останню чергу,
після того, як будуть забезпечені базові потреби у інформації
(потрібно спочатку забезпечити наявність швидкісної мережі
інтернету в усіх домогосподарствах). Але у якості перспективного
інструменту експерти оцінюють її позитивно.
Цитата: «Я можу сказати, що ні чоловіки, ні жінки не розуміють, що
таке енергоефективність»
Цитата: «Кабінет споживача – відмінна знахідка. Я думаю, що
найближчим часом більшість споживачів отримає доступ до такого
інструменту. Наступний етап – централізований кабінет з усіх
послуг ЖКП. Електронний цифровий підпис – це хороший інструмент,
але він потрібен відносно невеликій кількості людей»

17. © GfK 2018 | 17
Опитування представників бізнес середовища

18. © GfK 2018 | 18
Прозорість та інформація

19. © GfK 2018 | 19
Прозорість та інформація (1)
Респонденти сприймають поняття «прозорість у сфері енергетики»
через призму власного бізнесу.
Представники компаній-постачальників енергії і супутніх послуг
оцінюють прозорість як доволі високу, адже для них є зрозумілими
основні правила гри на ринку («Відкрито отримуємо ліцензію,
отримуємо тарифи погоджені… громадські слухання, публікуються
на сайті НКРЕКП… І на відкритому засіданні НКРЕКП приймаються
рішення»), утім вони усвідомлюють, що знаходяться у привілейовану
стані порівняно до решти суспільства («Для мене все прозоро, а, як
це виглядає зовні, це важко сказати»).
Представник компанії, яка надає послуги з сервісу і впровадження
систем автоматизованого обліку електроенергії навпаки, нарікає, що
«немає загальної державної політики, тобто виписано, куди ми
ідемо, куди ми рухаємося в енергетиці».
Для представників компаній-споживачів, прозорість в першу чергу
означає прозорість і зрозумілість тарифів, по-друге – можливість
вільно обирати постачальника і здійснювати контроль. Ці
респонденти зазначають, що до повної прозорості ще далеко з огляду
на «чорні діри і чорні ящики, які існують в енергетичній галузі».
Також ці респонденти пов’язують підвищення рівня прозорості із
боротьбою з корупцією.
Відповідно до власних уявлень про визначення і складові прозорості
у сфері енергетики, респонденти і оцінюють її рівень за п’ятибальною
шкалою. Оцінки варіюють від 1 до 5, очікувано більш високі оцінки
ставлять представники компаній-постачальників:
Компанії, які перебувають у ролі споживачів, або ставлять себе на
місце споживачів, оцінюють рівень прозорості низько, зокрема у
випадках, які стосуються нестандартних запитів:
Оцінка «5»: «З моєї позиції... директора електростанції я не бачу
ніяких проблем з прозорістю»;
Оцінка «4»: «У тих випадках, коли ми з Обленерго стикалися, нам
ніхто не заважав»
Оцінка «1»: «Якщо говорити про публічну інформацію, яка має бути
доступна, то вона доступна. А ось зареєструватися, вчасно подати
запит и через 20 днів отримати відповідь – це неможливо!»;
Оцінка «2»: «Мабуть, споживачеві важко в цьому всьому розібратися,
тобто немає більш доступної інформації»

20. © GfK 2018 | 20
Прозорість та інформація (2)
Утім, респонденти також відзначають, що тенденція покращання
існує, і ринок стає більш прозорим. Ключову роль у цьому грає процес
обміну інформацією між учасниками ринку (постачальниками та
споживачами) та регуляторними та виконавчими органами влади. Усі
респонденти наголошують, що цей процес дедалі більше стає
зрозумілим і конструктивним, зокрема завдяки новітнім електронним
методам обміну інформацією. Інформація, яка раніше не була
доступна (наприклад інформація від постачальника), сьогодні
надходить до споживачів.
Краще за все респонденти оцінили рівень обміну інформацію саме
між постачальниками та споживачами. Лише один респондент
поставив оцінку «2» за п’ятибальною шкалою, решта була більш
позитивно налаштована (дві оцінки «5», дві оцінки «4», три оцінки
«3»). Показово, що високі оцінки поставили саме постачальники
енергії, які фактично оцінювали самі себе у комунікації із
споживачами.
Трохи нижче респонденти оцінити рівень комунікації та обміну
інформацією між постачальниками та органами влади, але тенденція
залишається така сама: компанії, які постачають енергію споживачам,
поставили більш високі оцінки.
Нижче за все, із суттєвим розривом (три оцінки «2», одна оцінка «1»)
респонденти оцінили рівень комунікації між споживачами і органами
влади.
Респонденти розходяться у думках стосовно того, які органи влади
повинні відповідати за забезпечення прозорості публічної політики у
сфері енергетики. Найбільш часта відповідь: профільні міністерства
або «якісь регулятори», без конкретизації, які саме. Але у будь-якому
випадку відповідальність покладається на центральні органи влади
(«100% це центральна влада»). Кілька респондентів у відповіді на
питання згадали Міністерство енергетики, Верховну раду,
Антимонопольний комітет, НКРЕКП та «Антикорупційний» комітет.
Відповідно, респонденти негативно відповідають на питання, чи є в
Україні чіткий розподіл повноважень між органами влади щодо
забезпечення такої прозорості. Утім, вони зазначають, що можливо,
законодавство і передбачає такий розподіл, однак наголошують, що
від є формальним, і навіть підозрюють про наявність «тіньових
сторін».
Власне, наявність цих «тіньових» сторін, на думку респондентів,
впливає на те, що задача забезпечення прозорості в енергетиці
стоїть у влади на одному з останніх місць за пріоритетом
(респонденти одностайні у такій оцінці пріоритетності).
Цитата: «Ситуація змінюється, уже стає більш прозорою, обмін
інформацією відбувається через ті ж офіційні сайти держкомпаній та
інших компаній»
Цитата: «На словах, може, на першому, а по факту... Їм взагалі
невигідно, тому що тоді дуже сильно може зменшитися їх…
корупційна складова»

21. © GfK 2018 | 21
Прозорість та інформація (3)
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг найчастіше згадується
респондентами як у якості державного органу, який докладає
найбільше зусиль для забезпечення прозорості в енергетиці зараз,
так і у якості державного органу, який має докладати найбільше
зусиль. Також респонденти згадують у цьому контексті Міністерство
економічного розвитку, Міністерство енергетики і Антимонопольний
комітет, а також невизначені «Уряд и профільні міністерства».
Загалом, бізнесу байдуже, який саме державний орган буде
відповідати за забезпечення прозорості у сфері енергетики та
поінформованості учасників ринку.
Загалом у оцінці рівня поінформованості різних учасників ринку
респонденти-представники бізнесу повністю збігаються у оцінках з
експертами у сфері енергетики: найнижче оцінюється
поінформованість побутових споживачів, на середньому рівні
оцінюється поінформованість корпоративних споживачів та органів
влади, на найвищому – поінформованість регулятивних органів та
компаній постачальників (останні дві групи отримали оцінки «4» і
«5»).
Такий розподіл оцінок притаманний респондентам усіх галузей – як
постачальникам, так і споживачам.
Щодо питання легкості отримання інформації про якість та ціни
продуктів та послуг на енергетичному ринку, то респонденти
одностайно наголошують, що інформація щодо цін є
загальнодоступною. А он інформацію щодо якості енергетичних
продуктів отримати проблематично з огляду на відсутність чітких
критеріїв якості.
Респондентам важко оцінити, наскільки інформація є зрозумілою для
пересічних споживачів, оскільки частина з них займається
енергетикою фахово. Тому їх оцінки є діаметрально протилежними,
від «на 90% зрозуміла» до «абсолютно незрозуміла».
Респонденти також наголошують, що споживачі мають отримати
базовий рівень знать щодо енергетичних продуктів, щоб мати
можливість оцінювати їхню якість.
Цитата: «Інформацію про якість послуг [споживач] ніде не отримає…
щоб їх оцінити»
Цитата: «Мені дуже важко себе порівнювати з споживачем, я все
життя займаюсь енергетикою»
Цитата: «Люди навіть не розуміють, що та ж продукт
електроенергія, в неї є її показники, як напруга, відхилення напруги,
частота, кількість відключень…»

22. © GfK 2018 | 22
Прозорість та інформація (4)
Відповідно до оцінок зрозумілості інформації варіюють і рекомендації
респондентів щодо покращання ситуації. Та група респондентів, яка
вважає, що «все зрозуміло» і «в інтернеті можна все знайти» не
вбачає проблеми і не вважає за потрібне щось робити.
Інша група, яка вважає, що споживачі не розуміють інформацію,
пропонують залучати ЗМІ, вести роз’яснювальні інформаційні
кампанії тощо. Але наголошують, що інформування – це має були
лише один з компонентів у розбудові сервісної системи.
Загалом середня оцінка сьогоденної системи доступу до публічної,
статистичної та робочої інформації, на думку респондентів трохи
перевищує «3» бали за п’ятибальною шкалою. Як позитив
відзначається власне поява джерел інформації. Як негатив – потреба
тлумачення того, що викладено казенною мовою і складність
отримання потрібної інформації із наявних джерел і відсутність
зворотного зв’язку від бізнесу у справі інформатизації.
Цитата: «Отримати [інформацію] при бажанні можна. Зрозуміти її – це
вже інше»
Цитата: «Раніше таких джерел не було. Зараз вони починають
з’являтися, і якусь інформацію ми уже маємо. Але впливати на це у
нас немає можливості»

23. © GfK 2018 | 23
Бізнес

24. © GfK 2018 | 24
Бізнес (1)
Респонденти досить по різному оцінюють повноту, точність і
актуальність офіційної статистики: представники компаній-
постачальників поставили оцінки «4» та «5» за п’ятибальною шкалою.
Аргументи: інформація у наявності, вона відповідає дійсності і є
актуальною.
Решта респондентів поставили переважно оцінку «3» (є лише одна
«2»). Претензії або дуже конкретні, на кшталт неможливості
визначити собівартість газу, зокрема українського. Або дуже аморфні
(дані неточні і неповні, є над чим працювати). Для поліпшення стану
речей респонденти, які поставили негативні оцінки пропонують
проведення аудиту, загальну зміну системи статистики і обліку,
впроваджувати персональну відповідальність за ненадання даних
або надання неправдивих даних.
Щодо корисності даних з офіційних джерел, то респонденти у
більшості поставили позитивні оцінки. Вочевидь, власне наявність
інформації яка донедавна була недоступною, викликає у учасників
ринку позитивні емоції, тобто такий стан речей ще не сприймається
як рутинна і повсякденна. Респонденти високо цінують можливість
«оцінити загальну картину того, що відбувається», «краще
контролювати процеси», «приблизно порахувати, брешуть вони
далі, або ні» (у лапках – цитати).
Так само респонденти не вбачають проблем від рівня інформаційного
забезпечення. Більшість представників бізнесу поставили оцінки «4»
та «5» (за шкалою від 1 до 5, де «1» = «спричиняє великі проблеми»,
а 5 = «не спричиняє жодних проблем»), аргументуючи, що не
відчувають проблем.
Лише двоє респондентів поставили оцінку «3»: один через відсутність
середньострокової стратегії розвитку ринку, другий – через
недостатність певної інформації і відсутність взаємодії з споживачем
та діалогу у режимі «питання – відповідь».
Власну відкритість до своїх споживачів респонденти очікувано
оцінюють достатньо високо. Показово, що респонденти-представники
підприємств, які є постачальниками електроенергії оцінили власну
відкритість найвищим балом. При цьому один з цих респондентів
визнав, що вони розкривають «не всю інформацію, а всю, яка
потрібна. Усю, яка потрібна, ми розкриваємо в повному обсязі». За
«потрібну» визнається інформація щодо тарифів, графіків відключень
тощо. Решта представників постачальників стверджують, що
розкривають навіть невигідні для себе речі, зокрема про технічні
характеристики та екологію.
Цитата: «Кожна людина, якщо вона бажає співпрацювати, працювати,
вона буде отримувати інформацію з будь-яких джерел для досягнення
своєї мети, для того, щоб працювати»

25. © GfK 2018 | 25
Бізнес (2)
Решта респондентів, які є споживачами енергії, здебільшого оцінили
власну прозорість на чотири бали з п’яти. Більш низькі оцінки
аргументуються відсутністю захисту прав власності, ризики втратити
клієнта та відсутність налагоджених каналів комунікації.
Оцінюючи міру пов’язаності рівня інвестицій та рівня прозорості,
респонденти розділилися на дві яскраво виражені групи: двоє
респондентів поставили найнижчу оцінку «1» (від якої респонденти у
опитуванні зазвичай утримуються), а решта учасників опитування
поставили оцінки «4» та «5» як вищу міру пов'язаності.
Та група респондентів яка вважає, що немає жодного зв’язку,
пояснює свою думку тим, що, по-перше, постачальники у будь-якому
випадку не зацікавлені у розкритті собівартість тарифу, і це не
впливає на рівень інвестування, по-друге, інвестиційні програми в
першу чергу спрямовані на підвищення якості обладнання і не
залежать від рівня розкриття інформації, а залежать від якості
контролю за використанням інвестованих коштів.
Решта респондентів мислять більш глобально і вбачають прямий
зв'язок з рівнем розкриття інформації про галузь і рівнем
інвестування в цю галузь. Утім, наголошують, що залежність може
бути нелінійною.
Цитата: «Не все залежить від прозорості галузі. Є ще ... тенденції,
інвестиційний клімат загальний. Але в той же час прозорість галузі
на 100% б сприяла залученню інвестицій»
Цитата: «Я особисто, як керівник, можу розказати. Але коли людина
«зі сторони» захоче подивитися, вона ні про зо не дізнається»

26. © GfK 2018 | 26
Споживачі інформації

27. © GfK 2018 | 27
Споживачі інформації
Респондентам пропонувалося оцінити гендерний аспект щодо кількох
напрямів взаємодії споживачів із енергетичною галуззю.
Найбільш яскраві розбіжності було продемонстровано щодо питання
загальної зацікавленості інформацією про енергетику (7 відповідей
«чоловіки», жодної відповіді «жінки») та щодо готовності
оформлювати субсидії на оплату ЖКП (навпаки, 6 відповідей «жінки»
і жодної відповіді «чоловіки»).
Щодо решти питань, таких як оплата рахунків за ЖКП, обізнаність
щодо енергозбереження та енергоефективності, економія
енергоресурсів та готовність активно реагувати на факти корупції в
енергетиці, у відповідях респондентів не виявлено суттєвих
гендерних відмінностей.
Аргументуючи свою позицію щодо гендерних відмінностей, лише
один респондент наголосив, що «є традиційна чоловіча і жіноча
робота, і питання, які стосуються енергетики, вони явно чоловічі»
(цитата). Утім, заважаючи на те, що всі респонденти відповіли, що
чоловіки більше цікавляться інформацією про енергетику (один
відмовився відповідати), більшість з них розділяє таку точку зору.
Чоловіки Жінки Обидві статі
Хто у домогосподарствах частіше відповідає за оплату рахунків за ЖКП? 2 відповіді 2 відповіді 3 відповіді
Хто більше цікавиться інформацією про енергетику? 7 відповідей - -
Хто більше обізнаний щодо енерго-збереження та енергоефективності? 2 відповіді 1 відповідь 5 відповідей
Хто більше намагається економити енергоресурси? 1 відповідь 3 відповіді 4 відповіді
Хто більше готовий активно реагувати на факти корупції в енергетиці? 1 відповідь 1 відповідь 6 відповідей
Хто більше готовий оформлювати субсидії на оплату ЖКП? - 6 відповідей 2 відповіді
Щодо решти питань то частина респондентів здебільшого відкидає
наявність гендерних відмінностей у ставленні до вказаних питань
(«Чоловіки і жінки - ми їх не розділяємо, ми дивимося на населення»).
Інша частина респондентів вказуює на те, що жінки вимушені
цікавитися питаннями енергозбереження, економії та субсидій або
через свою роль у родині, як розпорядниці сімейного бюджету, або
через негативну різницю у доходах порівняно до чоловіків.
Зазначмо, що усі опитані респонденти є чоловіками, тож ми можемо
оцінити лише чоловічий погляд на гендерну проблематику.
Цитата: «Чоловік заробив, гроші приніс в сім'ю, а жінка вже, її роль - як з
цим всім жити, як викрутитися»

28. © GfK 2018 | 28
Дякуємо за увагу