Presentation about posoperative complicatio

1. КАРП С.Ю., ГАЛАЙ О.О.
Львівський онкологічний регіональний
лікувально – діагностичний центр
Деякі аспекти тактики ведення
хворих з фарингостомами

2. • Федоренко ЗП, Михайлович ЮЙ, Гулак ЛО, Горох ЄЛ, Рижов АЮ, Сумкіна ОВ та ін. Рак в Україні 2015 – 2016. Захворюваність,
смертність, показники діяльності онкологічної служби. Бюл. Націон. Канцер – реєстру України. 2019; (18):18-24).
• Iglesias-Moreno MC, Gimeno-Hernández J, Gómez-Serrano M, Carricondo F, Gil-Loyzaga P, Poch-Broto J. Pharyngo-cutaneous fistula: An
old problem revisited. Acta Otolaryngol. 2017;131(12):1311–8).
АКТУАЛЬНІСТЬ
Частка пацієнтів з виявленою ІІІ-ІV стадією серед основних
локалізацій злоякісних новоутворів голови та шиї залишається
стабільно високою, що зумовлює необхідність виконання
високотравматичних операцій, які супроводжується значним
дефектом тканин.

3. Комбіновані операції на голові та шиї часто супроводжуються
появою стом у післяопераційному періоді
Частота формування оростом і фарингостом у спеціалізованих клініках є
значною та коливається в діапазоні від 9% до 23%.
Sayles M, Grant DG. Preventing pharyngo-cutaneous fistula in total laryngectomy: A systematic review and meta-analysis. Laryngoscope.
2014;124(5):1150–63).

4. За структурою ( Funk 2005р.):
• Тип І - оро- /фаринго-шкірна фістула (канал, що
з’єднує неофаринкс або ротову порожнину зі
шкірою, звідки виділяється слина/вміст при акті
ковтання, зовнішній та внутрішній отвори часто не
співпадають)
• Тип ІІ - сформована стома (прямий отвір
неофаринксу/ротової порожнини на шкіру)
Тип ІІ
Тип І
КЛАСИФІКАЦІЯ

5. Cruz M. Pharyngo-cutaneous fistula: An old problem revisited // María Cruz, Iglesias Morenoab, Jesús Gimeno-Hernándezab// Acta Oto-Laryngologica. – 2011. -
Vol. 131(12). – P.1311-1318.
Sayles M.B. Preventing Pharyngo-Cutaneous Fistula in Total Laryngectomy: A Systematic Review and Meta-Analysis// M.B. Sayles, B.G. Chir, G.F. David//
Laryngoscope. - 2014. – Vol.124. – P.1150–1163.
Локалізація
Стоми в п/о періоді
% серед оперованих,
(М±m)
Абсолютна к-сть
(n)
Порожнина рота 4,75 ± 1,52 45
Глотка 13,21 ± 3,15 36
Гортань 3,85 ± 0,75 30
Сумарно 21,81±3,24 111
ДОСВІД КЛІНІКИ
Світовий показник - частота післяопераційних стом залишається варіабельною та згідно
даних за останню декаду коливається в межах 9– 23%

6. ВИДИ ЛІКУВАННЯ

7. ВИДИ ЛІКУВАННЯ

8. Iglesias-Moreno MC, Gimeno-Hernández J, Gómez-Serrano M, Carricondo F, Gil-Loyzaga P, Poch-Broto J. Pharyngo-cutaneous
fistula: An old problem revisited. Acta Otolaryngol. 2017;131(12):1311–8).
До сьогодні не існує єдиного уніфікованого підходу щодо
ведення ФС в контексті складного ранового процесу.

9. • Ідея застосування гіалуронової кислоти в
якості елементу консервативної терапії
фарингостом взята з досвіду її клінічного
застосування в загальній та судинній хірургії під
час терапії складних діабетичних ран на стопі.
• Також достатньо поширеною є практика
мезотерапевтичного лікування складних
післяопікових тривало гранулюючих ран за
допомогою комплексних препаратів на основі
гіалуронової кислоти.
• Marin S, Popovic-Pejicic S, Radosevic-Caric B, Trtić N, Tatic Z, Selakovic S. Hyaluronic acid treatment outcome on the post-extraction wound healing in patients with
poorly controlled type 2 diabetes: A randomized controlled split-mouth study. Med Oral Patol Oral Cir Bucal. 2016 Mar 1;25(2):154 -160).
• Neuman MG, Nanau RM, Oruña-Sanchez L, Coto G. Hyaluronic acid and wound healing. J Pharm Pharm Sci. 2016;18(1):53-60); (Zhao X, Wang L, Gao J, Chen X,
Wang K. Hyaluronic acid/lysozyme self-assembled coacervate to promote cutaneous wound healing. Biomater Sci. 2020 Mar 17;8(6):1702-1710).

10. ПР
ЕПАРАТ
Імплантат ін’єкційний на основі 1%
нестабілізованої гіалуронової кислоти
молекулярною масою 1500 кДа використовувався
у пацієнтів з ФС як додаткова складова до
стандартного консервативного лікування, що
включало введення антибіотиків, протизапальну
терапію та щоденні санаційні пов’язки.

11. І лінія
ІІ лінія
ІІІ лінія
ІV лінія
Суть методики полягає у поступовій
адаптації шкіри навколо стоми до
введеного препарату шляхом
додавання нової зони введення
препарату на кожному з етапів, при
чому нова зона розміщується
латеральніше від попередньої.
Обколювання ділянки навколо ФС
розділено на 4 етапи з інтервалом в
7 днів.
МЕТОДИКА

12. Як визначальний показник для оцінки отриманих
в результаті консервативного лікування даних,
нами було обрано площу стоми, що
вимірювалась в см2. Площа вимірювалась до
початку лікування та після кожного з етапів
обколювання. Результат оцінювався через 5
тижнів від початку лікування. Пацієнти
фотографувались на кожному з етапів. Згодом по
цифровій фотографії проводилося вимірювання
площі стоми із використанням комп’ютерної
програми Wound Analyzer .
А – вигляд ФС до початку обколювання
Б – вигляд ФС через 5 тижнів

13. РЕЗУЛЬТАТИ
Серед 12 пацієнтів, яким було проведено обколювання
ділянки стоми у 3-х пацієнтів (25%) відбулося повне закриття
стоми через 5-7 тижнів від початку терапії; ще в 5(41,7%)
випадках спостерігали достовірне зменшення площі стоми на
27,7% (р=0,043), а у 4(33,3%) мало місце збільшення розмірів,
у зв’язку з прогресуванням місцевих запальних та
некротичних змін.

14.  Питання ведення стом у кожного окремого хворого повинно вирішуватись
індивідуально, а пошук оптимального алгоритму лікування потребує
подальшого вивчення.
 Застосування ін’єкційних імплантатів на основі гіалуронової кислоти у
пацієнтів з фарингостомами є виправданим та доцільним.
ВИСНОВКИ