Для практичних психологів, вихователів, батьків

1. 1
ВІДДІЛ ОСВІТИ ГЛУХІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
Організація просвітницької
роботи з батьками дошкільників
Глухів-2015

2. 2
Організація просвітницької роботи з батьками дошкільників:Збірка./За
ред. Гурець М.М., Скрипа А.В. – Глухів: відділ освіти Глухівської міської
ради. -2015.-62 с.
Схвалено до друку засіданням методичного кабінету відділу освіти
Глухівської міської ради від 15 квітня 2015 року, протокол №2
Рецензенти:
Дячкова В.Г., завідувач методичним кабінетом Відділу освіти
Глухівської міської ради
Корякіна І.В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і
методики дошкільної освіти ГНПУ ім. О. Довженка
Укладачі:
Гурець М.М., методист методичного кабінету відділу освіти
Глухівської міської ради
Скрипа А.В., практичний психолог дошкільного навчального закладу
«Ромашка» Глухівської міської ради
У посібнику подані практичні матеріали та рекомендації щодо
формування взаємовідносин між дошкільнятами та батьками та розвитку
дітей дошкільного віку.
Матеріали стануть у нагоді батькам, вихователям, практичним
психологам дошкільних навчальних закладів та навчально-виховних
комплексів.

3. 3
ЗМІСТ
Вступ………………………...................................................................4
Психологічна просвіта як структурний компонент діяльності
практичного психолога………………………………….……………..5
Просвітницька робота з батьками……………….…………..….……..7
Заходи просвітницької роботи з батьками, що використовуються на
практиці……………………………………………………………….…13
Методична скарбничка……………………………..…………………..14
Список використаних джерел…………………………………………61

4. 4
Вступ
Сучасний заклад покликана забезпечити всебічний гармонійний
розвиток дитини віку: розвивати здібності, формувати пізнавальні процеси,
уявлення про навколишній світ; сприяти засвоєнню норм
загальнолюдської моралі та особистісного спілкування, основ гігієни,
виробленню трудових навичок.
Родина – основа зростання здорової дитини, це світ, у якому
людина навчається жити. Надзвичайно важливою постає проблема
взаємодії садочка і сім’ї, зміцнення їхніх зв’язків, покращення емоційного
контакту між батьками, дітьми та педагогічними працівниками; заохочення
до партнерських, демократичних стосунків, що є основою створення
гармонійного середовища для розвитку особистості дитини.
Психологічна просвіта батьків спрямована на підвищення їхньої
психолого-педагогічної культури, розвитку в них позитивного сприйняття
своїх дітей, себе самих, навколишнього світу; розвитку психологічних
умінь попереджати причини виникнення у сім’ї конфліктів, спілкуватися
на засадах емпатії тощо.
Батьки мають бути обізнані з особливостями психічного розвитку,
навчання та виховання дітей дошкільного віку, володіти знаннями про
надання допомоги дитині в період адаптації, кризових періодів, бути
готовими співпрацювати з вихователем та адміністрацією закладу.
Психолого-педагогічна просвіта батьків розпочинається в
дошкільному навчальному закладі, а продовжується в школі. Яке ж
завдання ставить перед собою психолог здійснюючи просвітницьку
роботу?

5. 5
Психологічна просвіта як структурний компонент діяльності
практичного психолога
Одним з найважливіших видів діяльності практичного психолога, в
якій сфері він би не працював, є просвітницька робота. Необхідність
такого виду роботи викликана тим, що впродовж тривалого періоду
штучно стримувалися розвиток і поширення психологічних знань взагалі і
психологічної допомоги зокрема.
Просвітницьку роботу 3. Кісарчук пропонує розглядати у широкому і
вузькому розумінні.
У широкому тлумаченні будь-яка діяльність служби (діагностика й
моніторинг умов та рівня розвитку особистості, консультативно-методична
робота чи психотерапевтична робота, реабілітаційні заходи тощо)
спрямовані на психологічну просвіту людей, оскільки знайомлять їх зі
специфікою діяльності практичного психолога, її методами,
можливостями.
Вузьке розуміння просвітницької діяльності охоплює цілеспрямовані
дії психологів, які пов'язані із поширенням психологічних знань.
Психологічна служба дошкільного закладу залучає в просвітницьку
роботу всіх учасників навчально-виховного процесу (батьків, вихователів,
дітей).
Завданнями просвітницької діяльності є:
 поступове усвідомлення цілей, завдань та можливостей
соціально-психологічної служби, розуміння кола проблем, які
людина може розв'язати за допомогою психолога; уявлення про
те, до якої саме служби варто звертатися;
 підвищення психологічної компетентності учасників
навчально-виховного процесу з метою розширення їхніх
можливостей самостійно розв'язувати проблеми й конфлікти,
які виникають в особистому житті та професійній діяльності;

6. 6
 підвищення психологічної культури суспільства в цілому,
оскільки розв'язання багатьох соціальних проблем, що
виникають у суспільстві, неможливе без знання та врахування
психологічних чинників (це, зокрема, такі проблеми, як
наслідки Чорнобильської аварії, міжнаціональні конфлікти,
феномен "Білого братства" тощо).
Форми просвітницької діяльності обираються залежно від специфіки
сфери функціонування психологічної служби і включають: лекції та
виступи на семінарах та нарадах, бесіди, консультації, методичні листи та
рекомендації, виступи у пресі, тренінги, «круглі столи», диспути, виступи
психологів на радіо та телебаченні тощо.
Загальні завдання та форми реалізації просвітницької роботи
конкретизуються залежно від сфери соціальної практики, в межах якої
функціонує соціально-психологічна служба.
Так, безпосередньо, психологічна служба дбає про психологічну
просвіту педагогів та батьків. Практичний психолог знайомить учасників
навчально-виховного процесу з основами психології, самонавчання і
самовиховання, формує потребу у психологічних знаннях, знайомить з
причинами, проявами та корекцією аномалій психофізичного розвитку
дітей, з причинами появи важковиховуваних підлітків та особливостями
психолого-педагогічних впливів на них. Найчастіше для здійснення
просвітницької роботи в галузі освіти використовуються такі форми
роботи: виступи на батьківських зборах (психолого-правовий всеобуч),
психолого-педагогічні консиліуми, бесіди, консультації, лекції, випуск
газет, оформлення стендів, організація виставок.
Отже, просвітницька робота передбачає такі важливі моменти:
 пропаганду діяльності психологічної служби;
 ознайомлення певного контингенту людей із психологічними
знаннями, які відповідають їх актуальним потребам і запитам;

7. 7
 вибір таких форм просвіти, які полегшують сприймання
психологічної інформації, викликають інтерес до психологічних
знань, формують потребу користуватися ними у житті.
Просвітницька робота з батьками
Особлива відповідальність за розвиток та повноцінне дорослішання
дитини покладається на значущих дорослих – батьків, вихователів,
педагогів. Сьогодні не потребує до додаткових доказів твердження, що
лише в співробітництві сім'ї та дошкільного закладу можливе здійснення
ефективного впливу на розвиток особистості дитини, але тільки в ТОМУ
випадку, коли значущий у житті дитини дорослий не є байдужим свідком
життя дитини.
Доведено, що розлади психічного здоров'я частіше трапляються у дітей,
що перебувають в ситуації дисгармонійних взаємин із дорослими. У
багатьох сім'ях виникає безліч конфліктів, причиною яких є психологічна
глухота батьків, невміння та небажання почути одне одного, зрозуміти,
пробачити, поступитися, тощо. У зв’язку з цим цілеспрямована діяльність
освітнього закладу і: в першу чергу, психологічної служби, із сім'єю являє
собою надзвичайно актуальний та значущий напрямок діяльності в системі
освіти, тому одним із ключових напрямків діяльності психологічної
служби навчального закладу є психологічна просвіта. Вона передбачає
формування У батьків, педагогів та адміністрації потреби в психологічних
знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку:
створення умов для повноцінного розвитку дітей на кожному етапі
дитинства, а також у своєчасному попередженні можливих відхилень
установленні особистості.
Дія розробки програм превентивної роботи з дітьми важливе значення
мають характеристики, які визначають стан психічного здоров'я дорослих,
які оточують дитину. На першому місці серед таких значущих дорослих –

8. 8
батьки. Робота з батьками як превентивна практика стала предметом уваги
наприкінці XX століття у зв’язку з вираженими тенденціями
неблагополуччя в здоров'ї дітей.
І. В. Дубровіна виділяє декілька форм роботи практичного психолога з
батьками, зокрема:
 індивідуальні зустрічі з батьками та батьківські збори;
 залучення батьків до психологічних знань щодо дитини;
 ознайомлення батьків із закономірностями психічного розвитку
дітей та умовами, що сприяють цього розвитку;
 обговорення з батьками конкретних проблем на регулярних
індивідуальних консультаціях.
Аналіз сучасних праць щодо досвіду роботи практичного психолога з
батьками дає змогу визначити деякі тенденції: по-перше, зростає
зацікавленість батьків у допомозі практичного психолога (збільшилась
кількість звернень батьків за консультацією до психолога): по-друге,
змінився характер запитів батьків (більш конкретний, обґрунтований): і.
нарешті, змістом звернень батьків дітей є потреба визначити рівень
розумового та психічного розвитку дитини, задатки та здібності дитини,
допомоги у вихованні та навчанні дітей із прискореним розвитком,
обдарованих та дітей із відхиленнями в поведінці (агресивність,
замкненість, сором'язливість, невпевненість У собі, фантазування. емоційна
нестійкість, нервовість).
У цілому фахівці зазначають, що кількість звернень батьків за
консультацією до психолога залежить від таких чинників:
 власної активності психолога-практика;
 від того, наскільки інтенсивно та цікаво він здійснює
просвітницьку роботу серед батьків та вихователів;
 як він пояснює свої завдання та можливості, окреслює коло
проблем, які можна розв'язати спільними зусиллями.

9. 9
Більшість наукових праць доводить, що психологічно здорові діти
розвиваються, в першу чергу, У взаємодії та спілкуванні з батьками, які
мають високорозвинене почуття самосвідомості, здатні прийняти дитину
такою, якою вона є з її почуттями та вчинками.
Виходячи з цього превентивна діяльність у роботі з батьками
передбачає:
 психолого-педагогічну освіту та самоосвіту батьків;
 самодослідження та самопізнання кожного із батьків;
 розвиток спостережливості та адекватного сприймання своїх
дітей;
 розвиток уміння батьків вислуховувати своїх дітей;
 свідомість та коректність у застосуванні настанов, розпоряджень.
їх поступове скорочення;
 надання дітям свободи вибору та можливості обміркувати свої
вчинки;
 вміння дорослих взаємодіяти та спілкуватися з дитиною за
принципом «співіснування» потреб батьків та потреб дітей тощо.
Таким чином, робота практичного психолога з батьками пов'язана з
особливостями дитячо-батьківських взаємин і переважно здійснюється
через такі її види, як психологічна просвіта та психологічне
консультування.
Превентивна психологічна просвіта може бути представлена в таких
формах: лекції та бесіди, що відбуваються на батьківських зборах,
індивідуальні та групові консультації; підготовка пам'яток; підбір та
розповсюдження психологічної та психолого-педагогічна літератури.
Просвітницька діяльність охоплює, в основному, групові форми впливу.
Передусім, це лекції, диспути з організацією дискусії, семінари,
психологічні занурення та деякі види тренінгів. Дані форми
просвітницьких впливів забезпечуються вербально-комунікативними
засобами.

10. 10
Традиційною формою роботи психолога з батьками є проведення
психологічних лекторіїв. Тематичний зміст лекцій визначається як за
запитом батьків, педагогів, так і з ініціативи психолога. Для батьків це
теми, пов'язані з адаптацією дитини до дошкільного закладу, готовністю до
школи, психосексуальним пізнанням та статевою ідентифікацією,
технічними інформаційними та ігровими засобами (телебачення, відео.
комп'ютері, вікові особливості спілкування дітей із батьками, новинки в
психології та їх можливе використання, роль батьків у розвитку дитини
тощо. Лекторії мають проходити систематично, за певним планом і бути
підпорядковані певній меті і завданням.
Ще однією формою просвітницької діяльності психолога є виступи на
батьківських зборах. У цьому випадку батьки почувають себе більш
вільно, розкуто під час сприймання та обміну інформацією, більшою
мірою готові ставити запитання, обговорювати запропоновану проблему.
Теми виступів визначаються актуальними проблемами конкретної цільової
групи: вікові особливості дітей, особливості даної групи, практичні
рекомендації батькам з організації режимних моментів, вправ для
РОЗВИТКУ певних психічних процесів тощо. Бажано, щоб до виступу перед
батьками будо проведено дослідження з дітьми з тієї проблеми, що буде
обговорюватись на зборах. Результати дослідження наводяться в
узагальненому вигляді.
Індивідуальні консультації батьків можуть бути ініційовані як
батьками, так і психологом або вихователем. Результатом взаємодії є
задоволення «реального» запиту надання рекомендацій корекційно -
профілактичного та інформативного характеру. Специфіку психологічного
консультування в умовах навчального закладу можна визначити в
опосередкованому характері консультування, тобто спрямованому на
проблеми розвитку, навчання та виховання дитини незалежно від осіб, що
ініціюють психологічну допомогу.

11. 11
Поряд із вербально-комунікативними засобами в психологічній просвіті
застосовуються й невербальні (наочні) засоби. В умовах навчального
закладу вони можуть бути представлені стендовою інформацією,
спеціально оформленими брошурами та роздруківки текстів з порадами,
розвиваючими іграми та вправами. Крім того, батькам надасться
можливість ознайомитись із підбіркою психологічної літератури.
За даними численних джерел, кількість соматично та психічно хворих
дітей за останні роки катастрофічно зростає. Саме тому здоров'я дітей на
сьогодні є однією із найголовніших цінностей освіти. На думку фахівців,
головною метою навчального закладу та його структурних підрозділів є
забезпечення умов психічного та фізичного здоров'я учнів. Психологічне
здоров'я передбачає здоров'я психічне, в основі якого повноцінний
психічний розвиток дитини на всіх етапах її дитинства. Відомо, що дитині
для забезпечення умов здорового та повноцінного життя необхідний
дорослий.
Специфіка психологічної просвіти в умовах освітнього закладу полягає
в тому, що вона має одночасно і профілактичний, і власне освітній
характер. В першому випадку йдеться про попередження відхилень у
розвитку та поведінці дітей через інформування батьків та педагогів.
Предметом інформування є причини виникнення порушень, ознаки, що
свідчать про їх наявність, а також можливі наслідки в подальшому
розвитку дитини. В іншому випадку йдеться про ознайомлення батьків та
педагогів з різними сферами психологічних знань, які сприяють
самопізнанню, пізнанню навколишнього, у тому числі і людських взаємин.
Психолог освітнього закладу, здійснюючи просвітницьку роботу з
батьками. І обов’язково має акцентувати їхню увагу на важливості
врахування психологічних новоутворень та їх вплив на подальший
розвиток дитини загалом та майбутню навчальну успішність зокрема. Крім
того, психолог не може обійти увагою питання важливості спілкування
дитини з близькими дорослими. Адже провідними вітчизняними та

12. 12
зарубіжними вченими переконливо доведено, що саме спілкування дитини
з дорослими справляє вирішальний вплив на її психічний розвиток,
зокрема на саму сферу спілкування, оволодіння дитиною мовленням, на
розвиток її свідомості і самосвідомості, на формування дружніх стосунків.
Розумовому розвитку та розвитку особистості дитини загалом.
Відсутність уваги батьків, ігнорування потреби дитини у спілкуванні
можуть призвести до її невротизації, виникнення психічних та
психосоматичних захворювань, глибоких особистісних порушень.
В наш час, як свідчать спостереження, молоді батьки мало уваги
приділяють налагодженню повноцінного спілкування і такого, що за своєю
тривалістю та змістом задовольняє потребу дитини у ньому. Саме на те. як
має організовуватись спілкування, щоб воно дійсно сприяло психічному
розвитку дитини шкільного віку та задовольняло її потреби в ньому і має
бути спрямована психопрофілактична та просвітницька діяльність
психолога.
Як свідчить практика, найчастіше змістом просвітницької діяльності,
окрім названого вище, можуть бути питання, що стосуються неправильних
поглядів батьків на трудове та моральне виховання дітей, їхню підготовку
до школи формування їхньої пізнавальної активності, адекватної
самооцінки. Завдання психологічної просвіти батьків полягає в тому, щоб
надати їм конкретні поради щодо розвитку дітей з урахуванням
закономірностей їх віку. А тому можна стверджувати, що психологічна
профілактика та психологічна просвіта в діяльності практичного психолога
тісно пов'язані та практично їх майже неможливо розмежувати.
Сім’я – основа зростання здорової дитини, це світ, в якому людина
навчається жити. Надзвичайно важливою на даному етапі постає проблема
взаємодії закладу і сім’ї, зміцнення їх зв’язків, покращення емоційного
контакту між батьками, дітьми та педагогами.
Батьки мають бути обізнані з особливостями психічного розвитку,
навчання та виховання дітей різного віку, володіти знаннями, щоб надати

13. 13
допомогу дитині у перехідний період, бути готовими співпрацювати з
вихователем. Це і є основним завданням просвітницької діяльності
психологічної служби закладу.
Заходи просвітницької роботи з батьками, що
використовуються на практиці
Відповідно до вищеперерахованих методів психологічної просвіти
батьків вашій увазі пропонуються практичні заходи, що використовуються
в просвітницькій роботі психолога:
 брошури, рекомендації батькам;
 лекції для батьків;
 практичні заняття;
 виступи на батьківських зборах;
 розміщення інформації на сайті закладу для батьків;
 консультаційна робота;
 круглі столи з розгляду актуальних питань батьківського
виховання;

14. 14
Методична скарбничка
Заняття з елементами тренінгу для батьків дітей раннього віку
на тему: «Як зрозуміти власну дитину?»
Мета:
- гармонізація взаємовідносин дитина-дорослий;
- набуття навичок активного слухати, тобто вміти чути, що дитина
хоче сказати батькам;
- усвідомлення батьками особливостей психофізичного розвитку
дітей.
Матеріали та обладнання:
аркуші паперу, бейджики, кольорові фломастери, повітряна кулька,
кольорові стрічки, бланки «Можна і неможна».
Хід проведення
1. Привітання.
Добрий день! Мені дуже приємно, що ви знайшли час прийти на цю
зустріч, яку ми проводимо у формі тренінгу.
В ході роботи нам належить один з одним спілкуватися, тому
прохання до всіх учасників: підписати і прикріпити бейджики, щоб всі
знали, як до вас звертатися.
2. Цілі і завдання тренінгу, організаційні моменти: режим роботи.
Тема нашого тренінгу «Як зрозуміти власну дитину»
Ми будемо з вами працювати над покращенням взаємовідносин
дитина-дорослий. Вчитися активно слухати, тобто вміти чути, що дитина
хоче сказати батькам, намагатися розуміти власну дитину.
Сьогодні ми попрацюємо лише над деякими важливими моментами
нашої взаємодії з дітьми.
3. Прийняття норм і правил групової роботи
Зараз я пропоную взяти вам по квітці, зачитати правило і якщо всі
згодні прикріпити його на галявину. Якщо не згодні правило можна

15. 15
змінити. Також є квітки пусті на яких є можливість дописати правила, при
необхідності.
Орієнтовний перелік правил:
• Право на власну думку
• Регламент вислови (до 2 хвилин)
• Конфіденційність
• Добровільність участі
• Висловлення по одному
• Правило «тут і зараз»
4. Знайомство. Вправа «Нас з вами об'єднує ...»
Зараз ми по колу будемо передавати ось таку повітряну кульку, ваше
завдання: представитися, сказати, чиї ви батьки і закінчити наступну
пропозицію : «Я думаю, нас з вами об'єднує ...» (або фразу «Моя дитина..»)
ІІ. Основна частина
Психологи відзначають важливість раннього періоду для подальшого
розвитку дитини. Є.О. Смирнова зазначає:
«Перші три роки життя дитини залишають яскравий слід не тільки в
пам'яті батьків, а й у душі дитини. За цей час вона проходить величезний
шлях у своєму розвитку. Дитина вчиться бачити світ. Розуміти значення
оточуючих предметів і користуватися ними, спілкуватися з людьми. Саме
в перші роки закладається його ставлення до людей, до себе, до світу.
Перші дитячі враження накладають відбиток на подальше життя людини.
Адже це початок всіх його майбутніх якостей і здібностей ».
Психолог: Кожен з нас любить і розуміє свою дитину. Це прийняття
знаходить своє вираження в нашій мімічної реакції на дії дитини, в наших
жестах, в наших роздумах, в наших словах, звернених до дитини.
1. Вправа «Таємниця імені»
- Я пропоную Вам назвати ім’я своєї дитини і охарактеризувати його
по першій букві імені. Наприклад: Настя – норовлива, Женя -
життєрадісний.

16. 16
- Як на вашу думку, важка вправа?
- Чи дає вона нам можливість щось зрозуміти?
2. Вправа «Занурення в дитинство»
Сядьте зручніше, ноги поставте на підлогу так, щоб вони добре
відчували опору, спиною зіпріться на спинку стільця. Закрийте очі,
прислухайтеся до свого дихання: воно рівне і спокійне. Відчуйте тяжкість
в руках, в ногах. Потік часу відносить вас у дитинство - в той час, коли ви
були маленькими. Уявіть теплий весняний день, вам три-чотири роки.
Уявіть себе в тому віці, в якому ви краще себе пам'ятаєте. Ви йдете по
вулиці. Уявіть, що на вас вдягнено, яке взуття, який одяг. Вам весело, ви
йдете по вулиці, а поруч з вами близька людина. Подивіться, хто це. Ви
берете її за руку і відчуваєте її тепло і надійність. Потім ви відпускаєте
руку і тікаєте весело вперед, але недалеко, чекаєте свого близької людини і
знову берете її за руку. Раптом ви чуєте сміх, піднімаєте очі і бачите, що
тримаєте за руку зовсім іншого, незнайому вам людину. Ви обертаєтеся і
бачите, що ваш близька людина стоїть позаду і посміхається. Ви біжите до
нього, знову берете за руку, йдете далі й разом з ним смієтеся над тим, що
сталося.
А зараз прийшов час повернутися назад у цю кімнату. Коли будете
готові, ви відкриєте очі.
Рефлексія
- Чи вдалося зануритися в дитинство?
- Чи відчули ви надійне плече, супроводжуюче вас в дитинстві?
- Що для вас означає «надійне плече»?
- Які почуття у вас були, коли ви втратили підтримку?
- Що хотілося зробити?
3. - Найчастіше ми, роблячи зауваження малюкам у небезпечних для
їхнього життя ситуаціях, можемо використовувати невірну тактику.
Замість того, щоб сказати дитині, що потрібно зробити, батьки кажуть
йому, що робити не треба.

17. 17
У результаті дитина не отримує потрібної інформації, а слова
дорослого провокують її робити навпаки (наприклад: що буде робити
дитина на слова: «Не підходь до телевізора!»).
Звернення до дитини має бути позитивним, тобто припускати
відповідну дію, а не бездіяльність.
4. Вправа «Недитячі заборони»
- Мені потрібен один доброволець. Сідайте будь-ласка на цей стільчик
в центрі кола. Всі решта по одному підходять до нього і говорять, що вони
йому забороняють робити, - те, що учасники найчастіше говорять своїй
дитині. При цьому кольоровою стрічкою зав'язуєте ту частину тіла, якої
стосувалася заборона. Наприклад: «Не кричи!» - Зав'язується рот, «Не
бігай» - зав'язуються ноги і т.д. (учасники висловлюються по черзі).
- А зараз давайте запропонуємо встати «нашій дитині», що сидить.
- Бачите, ще не так легко зробити. Так як він не може встати, то його
потрібно розв'язати.
- Для цього кожен учасник підходить до стрічки, яку зав'язав, і знімає
заборону, тобто говорить, що робити можна. Таким чином, суть заборони
залишається. Наприклад: «Не кричи - говори спокійно».
Рефлексія
Рефлексія учасника, який грав роль дитини:
- Що ви відчували, коли «батьки» сковували, обмежували вашу
свободу?
- Обмеження руху якої частині тіла ви відчули найбільш гостро?
- Які почуття були у вас, коли вам запропонували встати?
- Що хотілося розв'язати в першу чергу?
- Що ви відчуваєте зараз?
Рефлексія учасників, які відігравали роль дорослого:
- Що ви відчували, коли бачили дитину, що не може рухатися?
- Що вам хотілося зробити?
- Чи легко знайти слова, що дозволяють переформулювати заборону?

18. 18
- Які почуття ви переживаєте зараз?
- Відомо, що готових рецептів виховання не існує. Як діяти дорослому
в тій чи іншій ситуації, вирішувати тільки йому. Однак можна програти, як
в театрі, складні ситуації, обговорити їх і спробувати зрозуміти, що
відчуває дитина в тому або іншому випадку.
У дитини уявлення про світ ще не сформовані, а життєвий досвід
мізерно малий. Наше завдання - завдання дорослих людей, що оточують
дитину, - допомогти орієнтуватися в ще незрозумілому для нього світі,
пояснити, що небезпечно і недозволено, а що припустимо і навіть
необхідно для малюка. Хто, якщо не дорослий, захистить дитину,
застереже від небезпек і в той же час навчить розбиратися в нескінченних
"не можна" і "можна"! Щоб навчити цьому дітей, самим потрібно відмінно
в цьому розбиратися.
Пропоную вам пройти груповий тест «Можна і не можна».
Тест «Можна і не можна»
Уважно прочитайте і оцініть запропоновані ситуації. Як ви вважаєте,
чи можна карати дитину в даних ситуаціях? Відзначте позначкою обраний
вами варіант відповіді.
Ситуації Покарання
неможливе
Покарання
можливо
Дитина хворіє
Перед сном
Відразу після сну
Під час того, як дитина їсть
Безпосередньо після душевної чи
фізичної травми
Дитина щиро намагається щось
зробити, але в нього не виходить
Дорослий знаходиться в поганому
настрої
Обговорення:

19. 19
- Коли, в яких ситуаціях можна, а коли не можна карати дитину?
- А зараз візьміть ножиці і відріжте колонку «Покарання можливо».
- Частину, що залишилася, можете залишити у вигляді «пам’ятки».
5. - Як багато сердечного тепла буває загублено через нездатність
зрозуміти іншого і самого себе. Скільки драм, великих і малих, не
відбувалося б, володій їх учасники і навколишні умінням співчувати,
прощати, любити. Любити теж треба вміти, і це вміння не дається
матінкою -природою.
Найбільший дефіцит, який відчувають наші діти, - це дефіцит ласки.
Батьки часом не знаходять часу, забувають або, а можливо, навіть
соромляться приголубити дитину просто так, підкоряючись якомусь
внутрішньому пориву. Острах розпестити дітей змушує дорослих бути
надмірно суворими з ними.
Це завдання дозволить кожному з нас проявити трохи більше ласки,
уваги, любові.
Вправа «Сонце любові»
- Зараз, я пропоную вам, намалювати на аркуші паперу сонечко, у
центрі якого ви напишете ім'я власної дитини. А на кожному промінці
сонця перераховуєте всі прекрасні якості своєї дитини (демонстрація
робіт, зачитування написаного).
- Пропоную вам взяти це Сонечко додому. Нехай теплі промінчики
його зігріють сьогодні атмосферу вашого будинку. Розкажіть вашій дитині
про те, як ви оцінили його якості - подаруйте дитині теплоту, ласку і увагу.
ІІІ. Підведення підсумків роботи. Рефлексія.
- Що вам найбільше сподобалося в нашій роботі, що не сподобалося?
- Які почуття супроводжували під час всього циклу занять?
- Яка інформація виявилася для вас найбільш актуальною?

20. 20
Практикум для батьків
«Ігри-вправи для найменших розумників та їхніх батьків»
Мета: на практиці познайомити батьків з набором ігр, якими можна
користуватися у повсякденні.
Тривалість заняття: 1,5 години.
Хід заняття
1. Ігри зі звичайним папером
Ці вправи позитивно впливають на: розвиток дрібної моторики обох
рук; координацію рухів та зору.
Ваш малюк навчиться: розрізняти кольори;розуміти назви дій.
Рекомендації для батьків:
 Підготуйте коробки з-під взуття, соку, молока тощо, обгорніть їх
кольоровим папером.
 Із різнокольорового паперу зімніть кульки різного розміру. З цим
завданням впорається і ваш малюк.
 Покажіть малюку, як опускати кульки в коробку. Називайте
кожного разу колір кульки та коробки. («Беру червону кульку.
Опускаю її в червону коробку».) На початку занять не слід
використовувати більше, ніж два кольори.
 Якщо використовувати більші розміром коробки - можна кидати
кульки з будь-якої відстані.
 Можна познайомити малюка з фольгою, що збагатить тактильний
досвід. З різнокольоровою фольгою можна робити ті самі
вправи.
2. Розумний будівник
Ці вправи позитивно впливають на:координацію рухів та зору; розвиток
просторового мислення.
Ваш малюк навчиться: розуміти назви дій; отримає або закріпить
поняття «велике» та «мале».

21. 21
Рекомендації для батьків:
 Підготуйте 1-2 коробки різного розміру. Покажіть малюку, як
вони відкриваються та закриваються. Коментуйте кожну свою дію.
 У найменшу коробку покладіть маленьку іграшку. Покладіть цю
коробку у більшу за розміром. Дайте можливість малюкові самому
діставати іграшку. Називайте дії малюка.
 Поставте кілька коробок одна на одну, починаючи з великої і
називаючи: велика коробка, менша, маленька коробка. Повторіть
свої дії кілька разів.
 Запропонуйте дитині зробити споруду. Називайте розмір коробки, яку
ставить ваш малюк.
 Якщо на ваших коробочках є картинки – корисно їх розглянути та
назвати. Такі картинки можна наклеїти разом із малюнком.
3. Ігри з резиночками
Ці вправи позитивно впливають на: розвиток дрібної моторики обох
рук; координацію рухів та зору.
Ваш малюк навчиться: розрізняти кольори; розуміти назви дій;
співвідносити предмети за кольором.
Рекомендації для батьків:
 Надіньте різнокольорові резиночки на пластикову пляшку,
покажіть, як їх знімати, та запропонуйте дитині зняти останні.
Щоразу називайте дію та колір: «Марійка зняла червону
резиночку».
 Запропонуйте малюкові надіти резиночки. Йому буде легше, якщо
ви триматимете пляшку.
 Можна ускладнити завдання, взявши дві пляшки різного кольору.
Резинки потрібно співвіднести за кольором. Не забувайте
коментувати дію : «На жовту пляшку надінемо жовту резиночку».
 Маленькі різнокольорові резиночки можна надіти на пальці собі та
малюкові, імітуючи прикраси. Можна звернути увагу малюка на

22. 22
поняття всі, кожен, крім одного. Наприклад: «Усі пальчики
прикрашені»; «На кожному пальчику резиночка»; «Усі
прикрашені, окрім одного».
4. Ігри з прищіпками
Ці вправи позитивно впливають на: розвиток дрібної моторики обох
рук; координацію рухів та зору.
Ваш малюк навчиться: розрізняти кольори; розуміти назви дій;
чергувати предмети за кольором.
Рекомендації для батьків:
 Доберіть різнокольорові пластмасові та дерев'яні прищіпки. Це
збагатить тактильний досвід вашого малюка. (Прищіпки мають
легко розкриватися.)
 Покажіть, як чіпляти прищіпки до краю рушника, серветки чи одягу.
Спочатку запропонуйте зняти прищіпки та зібрати їх у відерце.
 Допоможіть малюку причепити прищіпки. Називайте колір.
 Запропонуйте малюкові прикрасити пластиковий стакан. Чергуйте
прищіпки за кольором, коментуючи свої дії, наприклад: «Синя
прищіпка, жовта, синя, жовта...».
5. Ігри з трубочками для коктейлю
Ці вправи позитивно впливають на: розвиток дрібної моторики обох
рук; координацію рухів та зору.
Рекомендації для батьків:
 Підготуйте пластмасову склянку з кришкою та зробіть в кришці
отвори. Покажіть, як уставляти трубочки в отвори.
 З трубочок можна складати малюнки.
 На них можна нанизувати кільця, резиночки тощо.
6. Ігри з пінопластом (лише разом із дорослими)
Ці вправи позитивно впливають на: розвиток дрібної моторики обох
рук; координацію рухів та зору.
Рекомендації для батьків:

23. 23
 У пінопласт легко застромлюють сірники, зубочистки тощо. (Для
безпеки варто зробити кінці зубочисток тупими і не залишати
дитину саму з цими предметами.) Запропонуйте малюкові просто
застромлювати сірники, зубочистки в пінопласт.
 Застромлюючи зубочистки, можна зробити паркан, щоб не вибігло
курча. (У центрі посадіть іграшкове курчата обіграйте ситуацію.)
 Застромлюючи зубочистки, можна зробити їжачка.
 В пінопласт легко застромлюють кнопки з кольоровими шляпками,
з яких можна зробити візерунок.
 Пінопласт легко ріжеться ножем, з нього можна вирізати різноманітні
форми, з якими малюк може гратися самостійно.
7. Ігри з нитками та шнурками
Ці вправи позитивно впливають на: розвиток дрібної моторики обох
рук; координацію рухів та зору.
Ваш малюк навчиться: розрізняти кольори; розуміти назви дій.
Рекомендації для батьків:
 Для занять можна використовувати вовняні нитки, сутаж, стрічки,
шнурки тощо.
 Сутаж або шнурки можна намотувати на пластикову пляшку або на
банку з-під кави.
 На пляшку можна насадити коло з картону, імітуючи капелюх, та
зав'язати стрічки – шарф. Такий чоловічок може ходити та
розмовляти. Обіграйте це з малюком. Запропонуйте дитині
зав'язати стрічку.
 Стрічки можна добирати за кольором капелюха.
 Шнурки та стрічки можна протягувати в отвори кілець від пірамідки
тощо.
 Покажіть малюку, як шнурком або стрічкою викласти коло - м'ячик,
яблуко тощо.
8. Кольоровий «килим»

24. 24
Ці вправи позитивно впливають на: розвиток дрібної моторики обох
рук; координацію рухів та зору; збагачення тактильного досвіду.
Ваш малюк навчиться: розрізняти кольори; розуміти назви дій.
Рекомендації для батьків:
 Підготуйте «килим» з різнокольорових частин. Використовуйте не
більш ніж три кольори. Вам також знадобляться різнокольорові
предмети: ґудзики, шнурки, шматочки кольорового паперу та
тканини різної фактури.
 Покажіть малюкові, як розмістити предмети по «килимі»
відповідно до їх кольору. Спонукайте малюка брати предмети зі
столу, з коробки тощо. Коментуйте дії дитини, називаючи предмет
та його колір.
Батьківські збори
«Від творчих батьків до творчої дитини»
Мета:
- виявити уявлення батьків про здібності дітей ;
- познайомити з поняттям «здібності», « творчі здібності» ;
- показати необхідність розвитку творчого потенціалу дітей в сім'ї;
- вчити виявляти і розвивати творчі здібності у дітей.
«Ребенок, испытавший радость творчества
даже в самой минимальной
степени, становится
другим, чем ребенок, подражающий актам других»
Б. Асафьев
Обладнання: папір А4, ручки, кольорові олівці (фарби).
Хід зборів

25. 25
І. Теоретична частина
За переказами сім мудреців Стародавньої Греції, зійшовшись в храмі
Аполлона в Дельфах , написали на ньому: «Пізнай самого себе «Це вислів
повною мірою відноситься до проблеми здібностей. Як тільки людина
починає усвідомлювати себе, виділяти як особистість з навколишнього
світу, перед ним постають важливі життєві питання: «Хто я ?», «В чому
моє призначення ?», «На що я здатний ?» тощо.
Що ж таке здібності? Це такі властивості особистості, які
забезпечують людині успішне виконання будь-якої діяльності. Фахівці
розходяться в думці з приводу походження і розвитку здібностей: одні
вважають, що здібності дані людині від природи, а виховання і навчання
лише сприяють розгортанню здібностей протягом життя людини. Інша
група вчених упевнена, що всі діти народжуються з однаковими
можливостями, а здібності – результат навчання і зусиль батьків,
вихователів, викладачів. Істина, як кажуть, знаходиться посередині. Існує й
третя думка: і вроджені можливості (задатки) і вплив середовища однаково
важливі для розвитку і прояву здібностей .
Вважається , що кожна здорова дитина має від природи всі здібності,
щоб оволодіти будь-якою справою, будь-якою професією до середнього
рівня.
У сучасному світі творчість цінується дуже високо. Творчі професії
сьогодні одні з найбільш затребуваних, а цілеспрямовані творчі люди
завжди знаходять свій життєвий шлях для успішної реалізації свого
творчого потенціалу. Але на жаль, багато батьків не вважають творчість
важливою складовою виховання, розвитку та навчання своєї дитини. Вони
воліють робити акцент і ставлять в основу мова, мислення і пам'ять
дитини, деколи повністю забуваючи про уяву і творчість. Звичайно, перші
три пункти дуже важливі для кожної дитини, але повністю виключати

26. 26
творчість не можна, його розвиток може і повинно йти одночасно з усіма
іншими напрямками розвитку.
Творчість важлива не стільки в дитинстві, скільки в дорослому житті.
Але щоб бути творчою особистістю в дорослому житті, треба розвивати
здібності з дитинства. Сьогодні можна навести величезну кількість
прикладів успішних людей творчих професій: актори, співаки, артисти,
письменники та інші. Вони реалізували себе через творчість, у них яскрава
і цікаве життя, визнання і повагу оточуючих. Безумовно, щоб творчі
здібності проявлялися настільки яскраво, необхідно мати якісь природні
задатки. Варто особливо відзначити, що розвиток творчих здібностей
необхідно для кожної дитини. Нехай навіть віна і не стане в майбутньому
знаменитістю, але зате творчий підхід до вирішення тих чи інших питань
допоможе їй в житті, зробить її цікавою особистістю і людиною, здатним
долати труднощі, що виникають на життєвому шляху.
Навіщо потрібно розвивати творчі здібності?
Сьогодні до дитини і людини взагалі пред'являються все більш високі
вимоги, відповідність яким допомагає йому в житті, у професійній
діяльності, у вирішенні проблем. Творчий підхід до тієї чи іншої ситуації
допомагає підібрати різні варіанти і вибрати найбільш оптимальний.
Звичайно, у кожної дитини творчість проявляється по - різному, у когось -
більшою мірою, у когось – меншою. Але якщо у дитини є хоч найменші
творчі здібності, то їй буде набагато легше вчитися, трудитися, будувати
відносини з оточуючими людьми, справлятися з труднощами.
Мабуть, кожному батькові хотілось, щоб його дитина виросла
творчою особистістю. Нічим не обмежена уява, вільний політ фантазії,
хороша інтуїція – всі ці фактори є необхідною умовою творчості, яке потім
перетворюється в різні відкриття та винаходи. Тому, якщо батьки хочуть
бачити свою дитину творчою особистістю, вони повинні стимулювати
розвиток творчого потенціалу у дитини.
Що таке творчі здібності?

27. 27
Творчі здібності – комплексне поняття, яке включає в себе наступні
складові:
- прагнення до пізнання;
- вміння пізнавати нове;
- жвавість розуму;
- вміння в звичних речах, явищах знаходити нестандартне;
- прагнення до відкриття;
- вміння застосовувати на практиці , в житті отримані знання, досвід;
- вільна уява;
- фантазія і інтуїція, в результаті яких з'являються винахід, відкриття ,
щось нове.
З чого почати?
Часом можна спостерігати картину, коли дорослий малює предмет,
або просто показує картинку малюкові і озвучує назву предмета, який
зображений. А малюк бачить це по своєму. Дитині здається, що машинка
схожа на дворову добру собачку, а чайник – на рибку. Але дорослий
вимагає від дитини, щоб дитина запам'ятала правильну назву з точки зору
батьків. Батьки намагаються навчити своє чадо шаблонному соціальному
сприйняттю та розумінню речей, і пропускають повз те, що дитина
належить до світу творчого.
Батькам потрібно змінитися самим, перш за все, для розвитку
творчого потенціалу дитини. Сучасні дорослі не вміють грати,
фантазувати, як дитина, вони хочуть виглядати серйозними, замість того,
щоб веселитися або пустувати. Вони бояться порушити соціальні правила
поведінки. Однак, прекрасні терапевтичні засоби, які можуть дати
можливість відпочити, розслабитися, надихнутися – це гра, творчість,
вільний політ фантазії.
Консервативність, скутість і надмірна серйозність батьків – не
найкращі помічники для розвитку творчих здібностей дитини. Навчіться
грати в дитячі ігри, не бійтеся на деякий час стати дитиною, шалійте і

28. 28
веселіться, порушуйте іноді правила поведінки дорослої людини в ім'я
вашої дитини. Це не тільки допоможе вам зблизитися з вашою дитиною і
сприятиме його розвитку, а й стане хорошою психотерапією, яка дозволяє
відпочити, відволіктися, зняти напругу і стрес. Складайте разом з дитиною
казки, вірші, придумуйте неіснуючих тварин і рослин – підтримуйте його
творчу ініціативу.
Для розвитку творчих здібностей необхідно створення умов для
свідомого і активної участі у творчій діяльності важливий пошук творчих
прийомів, формування та вдосконалення і вдосконалення базових знань,
умінь і навичок, варіативної їх використання та на будь-яких уроках.
Головне – це створення загальної атмосфери творчості і радості.
Великий Ян Амос Каменський писав: «Діти охоче завжди чимось
займаються. Це дуже корисно, а тому не тільки не слід цьому заважати, а й
необхідно вживати заходів до того, щоб завжди у них було що робити».
На думку відомо психолога К. Роджерса, діти вгамовують свою
цікавість, свою невгамовну енергію за допомогою інтересу. А якщо його
немає у людини, життя його стає нудною, фарбуються в сумні сірі тони,
радість власного існування йде. Давайте відкриємо двері в світ інтересу
хлопців нашого класу .
Нерідко батьки, що мають дітей середнього і старшого шкільного
віку, помічають, що, дорослішаючи, їх кмітливий дитина стає більш
пересічним. Звичайно, він стає все розумнішими, отримує все більше
знань, але втрачає жвавість вражень, неординарність суджень.
Безсумнівно, завдання батьків – не дозволити дитині втратити здатність
фантазувати, оригінально мислити. Дуже важливо не втратити час!
II. Практична частина
Що сприяє розвитку творчої активності у дитини?
На розвиток творчих здібностей у дитини позитивно впливають різні
види дитячої діяльності:

29. 29
- навколишній світ;
- розвиваючі ігри та іграшки;
- малювання;
- ліплення;
- читання;
- музика;
- аплікація.
Шановні батьки, давайте почнемо прямо зараз, поки діти здатні все
сприймати з притаманною їм природного жвавістю розуму. Існують
спеціально розроблені вправи, частина з яких описана в популярному
посібнику для батьків і педагогів Л.Я. Суботіній «Розвиток уяви у дітей»,
зараз ми програємо в деякі з них, але для початку я хочу запропонувати
Вам самим перевірити свої здібності.
Гра « Музика»
Батьки слухають музику. Після прослуховування вони беруть чотири
фарби: червону, зелену, синю, жовту – і зображують почуту музику. За
бажанням батьки розповідають про малюнок.
Вправа «Незавершений малюнок»
Батькам пропонується лист із зображеними на ньому кружечками,
квадратиками, хрестиками, лініями вертикальним, горизонтальними,
зигзагами та ін. Завдання: використовуючи різні елементи, зобразити будь-
які образи. Повторюватися не можна.
Гра «Віршомазів»
Батьки придумують слова, закінчення яких звучать однаково (палка -
галка), складають двовірш на задані рими.
Гра «Винахідник»
Пропонується придумати:
- Неіснуючий прилад, необхідний в домашньому господарстві;

30. 30
- Незвичайні способи використання звичайних предметів.
«Добре – погано»
- Ви називаєте предмет або явище, а дитина повинна сказати, що в
ньому добре, а що – погано. Наприклад, праска: добре – білизна буде
випрасуване, погано – можна обпектися; вітер: добре – не буде жарко в
сонячний день, погано – можна застудитися.
Вправа «Нестандартні задачі»
- Нехай дитина знаходить предметів незвичайний спосіб
використання, наприклад, ложкою можна не тільки їсти, але ще і
переливати воду з однієї ємності в іншу і т. п. Придумайте незвичайний
спосіб використання дзеркала, столу, м'яча та інших предметів. Не бійтеся
самі придумувати різні завдання.
Наприклад, ось варіант однієї з них. У місто приїхав цирк, але в місті
не виявилося жодної краплі клею. Як розклеїти афіші, щоб про приїзд
цирку дізналися всі жителі?
Інша задачка. Вся сім'я зібралася йти в ліс, взяли з собою консерви,
хліб, чай. Але коли прийшли в ліс, то згадали, що забули вдома ніж для
відкриття консерви. Що робити? Як відкрити банку?
І ще одна задачка. Маші на день народження подарували кілька
однакових іграшок (бантів , листівок і т. д.). Що їй з ними робити?
Гра «Що буде, якщо ...»
- Запропонуйте дитині пофантазувати: що буд , якщо всі люди стануть
велетнями, зникне посуд, кішки почнуть говорити людською мовою і так
далі.
III. Підсумок
Створення умов у сім'ї для розвитку творчих здібностей дитини.
Якщо Ви хочете виховати творчу особистість і водночас не забувати
про психічне здоров'я своїх дітей, то:
- будьте терплячі до дивних ідей, поважайте цікавість, питання та ідеї
дитини;

31. 31
- намагайтеся відповідати на всі питання, навіть якщо вони здаються
дикими або «за межею»;
- залишайте дитину одну і дозволяйте йому, якщо він того бажає,
самому займатися своїми справами;
- допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість, однак
наголошуйте, що його поведінка не повинна виходити за рамки
пристойного (бути недобрим, агресивним);
- допомагайте йому справлятися з розчаруванням і сумнівом, коли він
залишається один в процесі незрозумілого одноліткам творчого пошуку:
нехай він збереже свій творчий імпульс, знаходячи нагороду в собі самому
і менше переживаючи про своє визнання оточуючими;
- знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини;
- уникайте критикувати перші досліди - як би не були вони невдалі;
- ставтеся до них з симпатією і теплотою: дитина прагне творити не
тільки для себе, а й для тих, кого любить.
Вчіть дитину покладатися у пізнанні на ризик та інтуїцію: найбільш
імовірно, що саме це допоможе здійснити дійсне відкриття.
Як сказав східний мудрець: «Дитина – це не посудина, яку треба
наповнити, а вогонь, який потрібно запалити», тож не забувайте про це.
Поради для батьків
«Як розвивати свого малюка?»
Батьки – перші вчителі дітей. Вони повинні задовольняти
допитливість дітей, допомагаючи їм придбати навички навчальної
діяльності. Усім відомо, що в перші 6 років свого життя діти вчаться
більше, ніж за все інше життя. Батьки повинні пам’ятати: усе, чому вони
навчили свою дитину до школи, є солідним фундаментом для навчання в
ній.
Як розвинути мову дитини?

32. 32
Чим більше батьки спілкуються з дитиною, тим більш багатим і
насиченим буде її словник, тим більше вона здобуває навичок спілкування,
не комплексує з дітьми, вільно з ними спілкується.
Розучуйте з дітьми вірші, скоромовки, прислів’я, пісні, загадки, учіть
їх переказувати, складати історії, грайте з дітьми в такі ігри, що
розвивають їхню мову, пам’ять та увагу(кросворди, ребуси, ігри «Знайди
відмінність», «Назви одним словом», «Продовж ланцюжок», телегра
«Найрозумніший»).
Не кажіть самі поганих слів. Намагайтесь, щоб ваша дитина дивилась
і слухала пісні, телешоу, фільми, що відповідають хорошому вихованню,
манерам.
Як розвивати мислення у дітей?
Коли самі щось робите вдома, залучайте й дитину. Готуєте їжу,
шиєте-в’яжете, доглядаєте за рослинами чи працюєте на дачі - і вона
поруч, допомагає, спілкується з вами.
Для розвитку мислення дітей можна використовувати природні
матеріали, мозаїку, головоломки, будівельний матеріал тощо. Виїжджайте
за місто на природу, на базу відпочинку, у село до бабусі, ходіть на
екскурсії в музей, зоопарк, цирк, дендрарій, водіть до себе на роботу. Ці
поїздки та походи будуть не тільки цікаві дітям, а й корисні, пізнавальні.
Як розвивати творчі здібності у дітей?
Створіть дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків,
до якої вона могла б повертатися, якщо буде налякана власними
відкриттями.
Підтримуйте схильність дитини до творчості і виявляйте співчуття до
невдач. Уникайте несхвальних оцінок її творчих ідей.
Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання і
ідеї дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання. Дитина повинна
навчитися жити в інтелектуальній напрузі.

33. 33
Давайте дошкільняті побути одному і дозволяйте, якщо він того хоче,
самому займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати
його творчість.
Допомагайте дитині вчитися будувати її систему вартостей, не
обов’язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати
себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб
(почуття безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина,
енергія якої скована основними потребами, менше здатна досягти висот
самовиразу.
Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб виражати свої ідеї
словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.
Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини,
уникайте критикувати перші спроби – якими б невдалими вони не були.
Ставтеся до них з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й
для тих, кого любить.
Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом» і часом
покладатися в пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогідніше, саме це
допоможе зробити справжнє відкриття.
Фізичний розвиток дітей
- дотримуйтеся вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних вимог,
культурно-гігієнічних навичок;
- щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику, здійснюйте
загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки;
- залучайте дітей до виконання основних рухів - вправляйте в ходьбі,
бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м'ячем;
- разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи;
- грайте в рухливі, спортивні ігри;
- облаштуйте в квартирі спортивний куточок;

34. 34
- катайтеся разом з дітьми на санчатах, ковзанах, лижах;велосипедах,
роликах; грайте у бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей; з м'ячем;
плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді;
- беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров'я,
зборах, конференціях, лекціях з питань здоров'я, фізичного виховання
дітей, організованих у дошкільних установах.
Найголовніше – Ваша повноцінна увага до дитини, спокійне і
врівноважене спілкування, щира зацікавленість її проблемами. І
пам’ятайте - важлива не кількість часу, проведеного з дитиною, а якість
цього часу!
«Як охороняти і зміцнювати здоров’я дитини»
Хто з батьків не хоче бачити свою дитину здоровою, фізично
розвиненою? Звичайно, всі. Але самого лише бажання замало. Треба вміти
організовувати здоровий спосіб життя малюка з раннього дитинства. Які ж
тут чинники найважливіші?
Ось перелік засобів, які мають забезпечити здоров’я і правильний
розвиток дитини:
 Додержання гігієнічних норм і правил;
 Режим – відповідно до віку й індивідуальних особливостей
дитини;
 Повноцінне і раціональне харчування;
 Розумне і систематичне загартування;
 Систематичні фізичні вправи;
 Відповідно до віку - заняття спортом;
 Своєчасні профілактичні щеплення;
 Обмеження можливого контакту з інфекційними хворими,
додержання дорослими особистої гігієни;
 Нормальна спадковість.

35. 35
Особливу увагу слід приділяти харчуванню дітей. Відомо, що
повноцінне харчування сприяє правильному фізичному розвитку. Та не
мають рації батьки, які вважають, що чим вгодованіша дитина, тим вона
здоровіша.
Їжа і щодо кількості, і щодо якості має відповідати життєвим потребам
дитячого організму. Відомо, що обмін речовин у дітей інтенсивніший , ніж
у дорослих. Їжа має бути різноманітною, містити білки, жири, вуглеводи,
мінеральні речовини, вітаміни. Основний «будівельний» матеріал – білки.
При їх нестачі уповільнюється фізичний розвиток і ріст, знижується
імунітет, тощо. Найбагатіші на білки молоко, вершкове масло, м’ясо, яйця,
хліб, сир, картопля, квасоля тощо.
Жири – будівельний матеріал для нервової тканини і тканини мозку.
Дітям особливо корисні молочні жири. Які входять до складу молока та
молочний продуктів, а також олія.
Вуглеводи – головне джерело енергії. Вони містяться в продуктах
рослинного походження – цукрі, фруктах, хлібі, крупах, картоплі.
Просто неможливий нормальний розвиток дитини без вітамінів. Їх
нестача призводить до серйозних захворювань, таких як рахіт, цинга
тощо. Водночас і надмірне захоплення вітамінами, насамперед у вигляді
драже, може викликати різноманітні порушення в роботі нирок ( надмір
вітаміну D), призвести до втрати апетиту, кволості, крихкості кісток (
надмір вітамінуА). Як правило, основним джерелом вітамінів вважають
овочі, фрукти, ягоди, що не зовсім так. Джерелом вітамінів є і
найрізноманітніші інші натуральні продукти.
До складу продуктів харчування входять також мінеральні речовини:
кальцій, калій, фосфор, натрій, магній, залізо, йод, фтор, мідь, марганець,
які відіграють велику роль у будові і рості кісток і тканин організму.
Містяться вони і в м’ясі, рибі, печінці, молоці, яйцях, сирі, овочах, крупах,
бобових, горіхах, чаї та ін.

36. 36
То як же все-таки правильно організувати харчування дитини? Лікарі
рекомендують додержуватись таких основних принципів:
 Щодня в меню дитини мають бути свіжі овочі та фрукти.
 Білки необхідно постачати організму в кількості, необхідній для
його потреб, при цьому 50 відсотків білків мають бути тваринного
походження.
 Дитина не повинна одержувати занадто багато рідини, особливо
шкідливо пити під час їди. Супи, бульйони, слід давати в помірній
кількості, бо цінність їх не в поживності, а в збудженні апетиту.
 Їжа має бути смачною та естетично оформленою, і
простою.Прянощі та приправи для дитини зайві.
 Смаку дитини не слід потурати, але й незважати на нього
неможна.
 Треба задовольняти потребу дитини в солодкому.Найкращі
ласощі – це природні продукти: сирі фрукти, ягоди.
 Слід привчати дитини до споживання твердої їжі, моркви тертої в
сирому вигляді, яблука сирого, хліба білого, а потім і чорного.
«Що робити, коли дитина не слухається»
Багатьом батькам, напевно, хоч раз доводилося карати свою дитину за
неслухняність. Методи покарання у всіх батьків свої. Хтось в покарання
позбавляє дитину улюбленої іграшки або ласощі, а хтось хапається за
ремінь. Чи потрібно карати дитину? Як правильно це робити?
Непослуханню легше запобігти, ніж потім намагатися виправити
ситуацію. Ось кілька порад, як не доводити справу до покарання.
По-перше, встановіть для дитини певні правила. Правила або
обмеження мають бути обов’язково присутніми в житті малюка.
Наприклад, елементарні: не вибігати на проїжджу частину, не підходити
до плити, не висовуватися у вікно. Дотримання цих правил — запорука

37. 37
безпеки малюка. Однак якщо заборони дитині пояснюються просто
категоричним «Ні» або «Так треба, тому що я так велю», то вона може не
послухатися просто тому, що не розуміє суть заборони.
По-друге, кількість правил і обмежень для дитини має бути
невеликим, відповідно до її віку. Наприклад, найменшим пояснюйте, що
маму та інших дорослих або дітей бити і кусати не можна. А старші діти
вже зрозуміють, чому не можна балуватися в гостях або в магазині.
По-третє, не порушуйте Вами ж встановлені правила. Якщо
сьогодні Ви заборонили малюкові висовуватися з вікна, а завтра самі
ставите його на підвіконня і просите помахати ручкою бабусі, то дитина
може заплутатися.
Не дозволяйте порушувати встановлені правила і обмеження також
іншим членам сім’ї. Адже коли мама каже одне, тато — інше, а бабуся —
третє, дитина не знає, кого ж їй насправді слухати. Заздалегідь обговоріть
всі правила і виробіть спільне рішення.
Не забороняйте дитині робити природні для її віку речі. Так, Вам не
подобається, що доведеться в черговий раз прати тільки-тільки надіті
штанці, але ж бігати й стрибати – природні потреби зростаючого маляти.
Якщо Вашому малюку так вже хочеться потопати по калюжах, не
забороняйте йому цього, а просто запропонуйте надіти гумові чобітки.
Якщо дитина хоче пограти з м’ячем, хай грає, але подалі від сусідських
вікон і проїжджої частини.
Спробуйте повідомити дитині свою вимогу або заборону не
сердитим тоном, а доброзичливо. Ви побачите, що дружні прохання діти
виконують набагато охочіше, ніж накази. Якщо Ви миролюбно поясните
дитині свою заборону, то в неї не буде виникати бажання не слухатися Вам
на зло.
Якщо все-таки неслухняності запобігти не вдалося, то залишати
проступок безкарним теж не можна. Якщо дитина побачить, що за