Народознавство

1. Куточок
народознавства у групі
№7
“Дюймовочка”
д/с “Казка”
Вихователі:
Вербінець І.Р.
Спас Н.Д.

2. Нашій Вітчизні потрібні громадяни з
усвідомленням своєї належності до
роду, краю, держави, творчі
особистості етнонаціонально
усвідомлені в полікультурному
просторі, здорові й духовно багаті.
Виховати таких громадян,
“виколисати” з дітей народ, носіїв і
продовжувачів його духовності,–
основне завдання української
національної освіти.

3. У групі створене спеціальне середовище
з метою прилучення дітей до народної
культури, народного мистецтва;
Цей осередок
народознавства,
створений в нашій
групі, зберігає пам’ять
про традиції життя
наших прадідів і
підтримує ті традиції,
на яких виховується
нинішнє покоління.

4. Дитина молодшого дошкільного віку може і повинна
знати, як називається країна, в якій вона живе, її головне
місто, столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є
найголовніші визначні місця, яка природа рідного краю та
країни, де дитина живе, які люди за національністю, за
особистими якостями населяють її країну, чим
прославили вони рідну країну і увесь світ, що являє собою
мистецтво, традиції, звичаї її країни.

5. Національний куточок у молодшій групі містить:
Ляльки - дівчинка і хлопчик - у національному вбранні.
Вироби народних промислів України:
посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, (посуд
можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні
свят);
іграшки;
музичні дитячі народні інструменти - сопілка, дзиґа, свищики
(різної форми);
писанки .
"Українські казки", у якому розміщуються ілюстрації до народних
казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).
Макет подвір'я з українською хатою, спорудами для свійських
тварин та фігурки тварин.
Дидактичні ігра "Збери з частин ціле" (іграшки, державні символи).

6. У куточку представлені вироби відповідно до обрядових
циклів:
осіннього - кошик із фруктами, овочами
весняний цикл – писанки, - вербові гілочки
("Вербна неділя“).
У нашому національному куточку можна розглянути та
познайомитись з букетом квітів – мак, ромашки,
соняшник, волошки, які є народними українськими
символами та оберегами.

7. Народна іграшка є спадщиною подібно до рідної
мови, казки, пісні. Народні іграшки перевірені
дитячою любов'ю до неї, дитячою грою.
Народна іграшка несе в собі художню культуру
народної творчості, розвиває самобутні риси
естетики свого народу.

8. Іграшка - річ, призначена дітям для гри. В
народі її ще називають цяцька, лялька, цяцянка,
виграшка, забавка. Без неї гра неможлива. Як
найсуттєвіший компонент гри, вона відіграє
важливу освітню, розвивальну, виховну, навіть
організаційну ролі.

9. Діти дошкільного віку вже можуть
дати відповідь на запитання: "Чим
відрізняється традиційне житло
українців - хата (в т.ч. і сучасний
варіант) від житлових будівель
інших народів?"

10. Розгляд ілюстрацій, слайдів, відеофільмів, художні
твори, розповіді дорослих, фотографії, екскурсії,
малювання, ігри-подорожі – все це допомагає
вирішувати поставлене завдання. Дітей
знайомлять із символікою країни, розповідають,
що у кожної країни є свій прапор, герб, гімн.
Розповідають де і коли вони можуть їх побачити.

11. До основних завдань патріотичного
виховання дошкільнят належать:
формування любові до рідного краю:
причетності до рідного дому, сімї,
дитячого садка, міста;
Щоб була
щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так
дуже,
Як маму і тата.

12. Любов до Вітчизни починається з
любові до своєї Малої Батьківщини –
місця, де людина народилася.
Любімо свій край рідний, цінуймо
те, що над нами мирне небо, що
мова наша українська бринить у
серцях людей і живемо в чудовім
краю, що носить горде ймення –
Генічеськ.

13. При ознайомленні з природою рідної країни
акцент робиться на її красі, розмаїтті,
багатстві, на її особливостях. Діти повинні
отримати уявлення про те, які тварини
живуть в наших лісах, які ростуть дерева, за
яким деревом можна відразу визначити Україну
(„Без верби і калини нема України”), які квіти
цвітуть на українських полях і луках
(кульбабки, волошки, маки).

14. Народні ігри несуть у собі неоціниме
національне багатство, де радість руху
поєднується з духовним збагаченням
дітей, формуючи у дошкільнят стійке
ставлення до культури рідної країни.
Десь тут була
подоляночка,
Десь тут була
молодесенька,
Тут вона впала, до
землі припала,
Личка не вмивала, бо
води не мала.

15. Розгляд ілюстрацій, слайдів, відеофільмів,
художні твори, розповіді дорослих, фотографії,
екскурсії, малювання, ігри-подорожі – все це
допомагає вирішувати поставлене завдання.
Дітей знайомлять із символікою країни,
розповідають, що у кожної країни є свій прапор,
герб, гімн. Розповідають де і коли вони можуть
їх побачити.

16. Світле почуття Батьківщини. Це твій берег
дитинства, батьківський поріг, розквітла
калина біля батьківської хати, рідна мова,
протоптана стежина до рідного садочку,
незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці.
Пронести через усе життя свій Берег
Дитинства, невсипуще тягтися до нього,
жити з ним. Що є святіше і дорожче?

17. Цей осередок
народознавства,
створений в нашій
групі, зберігає
пам’ять про
традиції життя
наших прадідів і
підтримує ті
традиції, на яких
виховується
нинішнє покоління.
Україна, любі діти,
Наш чудовий край.
Там ліси і полонини,
І луги, і гай.
І річок прудких багато,
І рибок в них тьма,
Все те, все, кохані діти,
-
Вітчизна свята.

18. Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!