Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення
Zvit 5etap
1. КРИВОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ
№ 122 КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ЗВІТ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ
РОБОТИ
«ІНТЕГРУВАННЯ ВИПЕРЕДЖАЮЧОЇ
ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС»
м. Кривий Ріг – 2021 р.
2. Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 122 з 2016 року
працює відповідно до наказу Департаменту освіти та науки
Дніпропетровської ОДА від 10.07.2015 року № 496/0-212-15 над дослідно-
експериментальноюроботоюнатему:«Інтегрування змісту випереджаючої
освіти для сталого розвитку в освітній процес».
Завдання експериментального дослідження:
⎯ розробката впровадження моделі школи сприяння сталому розвитку
та інтегрованого розвивального освітнього середовища на засадах
випереджаючої освіти, що сприяє формуванню ціннісних орієнтацій
та стійких моделей поведінки в інтересах сталого розвитку, розвитку
соціально-відповідальної особистості громадянського суспільства;
⎯ підготовка педагогів області до запровадження основних ідей
проекту через удосконалення системи курсовоїпідготовки, введення
додаткових тематичних курсів інноваційної освітньої діяльності на
засадах випереджаючої освіти для сталого розвитку та активізацію
методичної роботи у регіоні;
⎯ розробка рекомендацій, спрямованих на розвиток соціальних
компетенцій в інтересах сталого розвитку, відповідальної поведінки,
створення можливостейдля особистісноготапрофесійного зростання
педагогічних працівників у процесі роботи над проектом.
Основні напрямки експерименту:
⎯ розробка нового змісту інтегрованої освіти для сталого розвитку;
⎯ апробація нових навчально-методичних матеріалів щодо
інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у
навчально-виховний процес;
⎯ визначення показників ефективності інтегрування змісту
випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний
процес, що характеризують зміну ціннісних орієнтацій та моделей
поведінки особистості у бік сталого розвитку;
⎯ моніторинг якості навчання та соціальних компетентностей в
інтересах сталого розвитку учасників проекту.
Етапи експериментальної роботи:
⎯ І етап: Діагностично-концептуальний (вересень 2015 - серпень
2016 р.)
⎯ II етап: Організаційно-моделюючий (вересень 2016 - серпень 2017
р.).
⎯ ІІI етап: Практичний (вересень 2017 – серпень 2019 р.)
⎯ ІV етап: Коригуючий (вересень 2019 – серпень 2020 р.)
⎯ V етап: Підсумковий (вересень 2020 – серпень 2021 р.)
У 2020-2021 роках Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№ 122 працювала у рамках підсумкового етапу, ключовими завданнями
якого було визначено:
✔ Аналіз ефективності моделі школи сприяння сталому розвиткові,
впровадженої набазаКЗШ№122 у межах експериментальної роботи;
3. ✔ Впровадження спеціальних та факультативних курсів: “Школа друзів
планети” у 1-2 класах, «Моя щаслива планета» у 3-4 класах, «Уроки
для сталого розвитку» у 8-х класах, інтегрованого
експериментального курсу «Природничі науки» у 10-11 класах;
✔ Впровадження проєктних технологій в освітній процес, як засіб
формування творчої, відповідальної особистості через уроки
початкової школи, природничого спрямування;
✔ Активізація просвітницької діяльності серед населення щодо
відповідальності за збереження світу;
✔ Коригування «Я-концепції особистості» з урахуванням ключових
завдань випереджаючої освіти для сталого розвитку:
✔ Імплементація філософії освіти для сталого розвитку у методичні
заходи школи;
✔ Теоретичний блок на педагогічній раді «Випереджаюча освіта для
сталого розвитку – філософія сучасної школи»;
✔ Засідання ШМК класних керівників «Наскрізне екологічневиховання
учнівської молоді»;
✔ Забезпечення участі школярів у конкурсах та просвітницьких
заходах, дотичних із темою експериментальної роботи;
✔ Забезпечення освіти та самоосвіти педагогічних працівників
навчального закладу: авторський загальношкільний фестиваль
педагогічних ідей «Форум освіти для сталого розвитку»,
проходження курсів підвищення кваліфікації для вчителів
інтегрованого експериментального курсу «Природничі науки»;
✔ Забезпечення участі педагогічних працівників у науково-практичних
конференціях, семінарах та майстер-класах;
✔ Щорічна авторська педагогічна ініціатива «Фестиваль сталого
розвитку» (реалізація освітніх, виховних заходів, мережування із
науковими установами та громадськими інституціями;
✔ Засідання творчої групи щодо підведення підсумків дослідно-
експериментальної роботи на п’ятому етапі НДР.
Очікувані результати:
● Пошук сильних і слабких сторін моделі, їх коригування;
● Сформуватимоделіповедінки та дій учнів, що відповідають потребам
сталого розвитку;
● Розвитокособистостіучня, який проектує й організовує своє життя і
доцільно перетворює навколишній світ;
● Створення активного громадянського середовища:
школа+мікрорайон;
● Досягти позитивних змін у ціннісних орієнтаціях учнів школи;
● Вироблення чіткого усвідомлення теоретико-концептуальних
підвалин філософії сталого розвитку у педагогів школи;
● Формування готовностіучасників освітнього процесудо наскрізного
впровадження філософії СР;
● Підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів;
4. ● Підвищення творчої активності педагогічних кадрів;
● Забезпечення відчутного зростання інтелектуального, культурного,
духовно-морального потенціалу суспільства та особистості, нації ї
народу, що є підгрунтям потужних позитивних змін у системі
матеріального виробництва, духовної сфери, структурі політичних
відносин, побуті й культурі.
На п’ятому етапі провадження дослідно-експериментальної роботи
були використані такі методи наукового дослідження: теоретичні
(аналітико-прогностичний; порівняння; систематизації; узагальнення);
емпіричні (педагогічний експеримент; педагогічне спостереження;
опитування; анкетування; тестування).
Здійснення діагностики учасників освітнього процесу
Коригування «Я-концепції особистості» з урахуванням ключових
завдань випереджаючої освіти для сталого розвитку було здійснено за
кількома напрямками:
1. Дослідження «Здоров’я таповедінковіорієнтації» щодо аналізу
даних співвідношення зростута маситіла – індексу маси тіла (ІМТ* ) в усіх
вікових та статевих групах (від 10 років).
2. Методика соціальної адаптації за Як. Морено (5,8,9 та 10 класи)
1. Методика соціальної адаптації за Як. Морено(5,8,9 та 10 класи)
Протягом листопада-грудня 2020рокупрактичним психологом була
проведена діагностика за методикою Як. Морено з метою виявлення
соціальної адаптації серед учнів 5,8,9 та 10 класів. У ході заходу, який був
проведений серед школярів Криворізької загальноосвітньої школи №122,
взяли участь 200 учнів та учениць. Було виявлено високу соціальну
адаптацію серед школярів 5,8,9 та 10 класів. 8 класи показали середній
рівень пристосування до соціуму. Рівень соціалізації учнів 5 -х класів
виявився низьким. Дані дослідження представлені у таблиці 3.
5. Таблиця 3
Висновки. Ми бачимо низький рівень соціальної адаптації у дітей
п’ятихкласів, це пов’язано з тим, що учні перейшли з початкової усередню
школу. У наступному році буде проведена повторна діагностика із
профілактичними заняттями. 8, 9, 10 класи мають високийрівень соціальної
адаптації, оволоділи основними соціальними знаннями.
2. Впродовж жовтня-листопада 2020 року було проведено
практичним психологом та лідером самоврядування опитування «Екологія
міста очима школярів». У заході взяли участь 215 школярів 5, 8, 9 та 10
класів. Метою дослідження було виявити думку учнів щодо екологічних
проблем. Головнимипроблемамиекологічного неблагополуччя підлітки та
молодь вважали забруднення атмосфери (59% респондентів) та річок
викидамизізаводу(8% респондентів), вихлопнимигазамиавтомобілів (10%
респондентів) та несанкціоновані відходи людьми (23% респондентів).
Аналіз анкетування показав, що у цілому підлітки та молодь не задоволена
екологічною ситуацією міста. Далі таблиця № 4.
6. Таблиця №4.
З метою покращення екологічних проблем у нашому місті,
школярами було запропоновано озеленити місто (72% респондентів),
бережливо відноситись до природи(8% респондентів) тасамим не викидати
сміття у не підготовлених для цього місцях (10% респондентів).
Підприємствам міста використовуватифільтри для очищення повітря (10 %
респондентів). Далі дивіться таблицю №5.
7. Таблиця №5
Висновки. Аналіз анкет показав, що більшість респондентів
цікавлять екологічні проблеми міста. Більше того, вони б хотіли знати та
брати участь у проектах на підтримку екології Кривого Рогу. Хотіли б
відвідувати заходи та самостійно їх організовувати.
3. Методика ціннісних орієнтацій за Рокічем. Визначення
ціннісних орієнтацій особистості ( від 14 років).
У січні місяці практичним психологом Гончар Наталією була
проведена діагностична робота, метою якої було визначити ціннісні
орієнтації за методикоюРокіча. Взяли участь у заходіучні 8, 9 та 10 класів,
усього 159 школярів. Метою діагностичного інструментарію було
визначити ціннісні орієнтації особистості через призму термінальних та
інструментальних цінностей. Далі таблиця 6.
8. Таблиця 6
Аналізуючи ієрархію цінностей, слід звернути увагу на їх
формування в залежності від класів. Є схожість між школярами 8,9 та 10
класів. Найважливішою цінністю для школярів є спілкування з
однолітками. Між тим, для учнів 9 та 10 класів також важлива професійна
самореалізація, особистежиття. До того ж, для школярів 8 класів є важлива
альтруїстична цінність( 3 бали) у порівнянні з 10 та 9 класами (1 бал).
Висновки, для учнів 10 та 9 класів важлива професійна орієнтація, а
для школярів 8 класів альтруїстичні цінності. Усі класи підкреслили
особисту цінність спілкування з однолітками та особисте життя.
Опис моделі закладу
Виходячи з головної мети освіти для сталого розвитку – навчання
молоді, дорослих управлінню якістю життя, формування екологічно-
безпечної та екологічно-врівноваженої поведінки, збереження та
покращення умов життя нинішніх та майбутніх поколінь, Криворізька
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 122 створює таке освітнє
середовище, в якому ці поняття є свідомою потребою й мірилом
освіченості, загальної культури, що досягається шляхом розвиткузагальної
креативності учасників навчально-виховного процесу, методом активізації
інтелектуального потенціалу, залученням до творчоїдіяльності, зростанням
рівня компетентності особистості.
Щодо структури освітнього середовищашколи стійкого розвитку, то
нами визначили такі компоненти:
● інтелектуальний блок – формування екологічної компетентності
учнів, забезпечення їхнього особистісного розвитку і саморозвитку;
9. ● соціально-психологічнийблок – забезпечення емоційно-моральногоі
психологічного мікроклімату навчального закладу, що впливає на
умови життєдіяльності всіх суб’єктів педагогічного процесу, на
актуалізацію творчого потенціалу, реалізації потреб, здібностей і
можливостей суб’єктів на основі гуманної взаємодії та взаємин;
● ресурсний блок – ресурсне забезпечення освітнього середовища –
навчально-методичне, інформаційне, кадрове, матеріальне;
● духовно-культурний блок – забезпечення процесу духовного і
культурного зростання суб’єктів, формування в учнів любові до
природи й навколишнього світу, дбайливого ставлення до всього
живого, ціннісних орієнтирів на духовне самовдосконалення;
● екологічний блок – практична екологічна діяльність учнів,
спрямована на вивчення і збереження природи рідного краю;
● здоров’язбережувальний блок – формування в учнів дбайливого
ставлення до свого здоров’я, оволодіння методами відновлення,
зміцнення і вдосконалення здоров’я в сучасних екологічних умовах.
Процес навчання та позаурочної діяльності спрямовані на
формування вмінь ухвалювати рішення, необхідні для забезпечення
довгострокового майбутнього економіки, екології, соціальної
справедливості, при цьому умови креативності комплексу навчально-
виховних заходів визначаються з урахуванням культурних, соціальних та
економічних аспектів життєдіяльності учня, особистісно-орієнтованого
підходу, пріоритету гуманно- та екоцентричних цінностей. Тому
управління школою на рівні сучасних вимог, прийняття правильних,
науково-обгрунтованих рішень передбачає врахування особливостей
Криворізького регіону та ментальних рис населення; формування та
відпрацювання критеріїв ефективності і показників ефективності
функціонування; створення і апробацію управлінського, навчально-
методичного, діагностичного забезпечення діяльності всіх учасників
навчально-виховного процесу.
Методологічні засади управління – системний підхід, моделювання
цілісних педагогічних та управлінських структур, впровадження способів
самоорганізації, децентралізації управління.
У КЗШ № 122 - майданчику випереджаючої освіти для сталого
розвитку, забезпечується засвоєння особистістю стрижневих компетенцій,
що дозволяють їй бути мобільною та конкурентоспроможною, здатною до
самоорганізації навчання протягом життя, самореалізації, розкриття
творчогопотенціалу, визначення свідомого життєвого виборута ухвалення
відповідальних рішень.
Таким чином, головнимиуправлінськимизавданнямисучасноїшколи
в інтересах сталого розвитку є необхідність забезпечити гармонійний та
збалансованийрозвитоквсебічно освіченої соціально активної особистості,
яка маєсвітогляд, сформованийнаосновіморальнихпринципів та норм, що
забезпечують готовність до соціально–відповідальної поведінки і
безперервної освіти. Цьому сприяє розвиток усвідомленої мотивації для
10. навчально-дослідної та соціально-значущої діяльності, спрямованої на
поліпшення стану навколишнього середовища та якості життя через
системну інтеграцію у освітній процес засад філософії сталого розвитку.
Педагогічний аналіз освітньої діяльності
У Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 122 формування
екологічної свідомості учнів відбувається, серед іншого, завдяки
впровадженню в освітній процес тематичних спеціальних та
факультативних курсів. Так у 2020-2021 навчальному році за рахунок
варіативної складової річного навчального плану у 2-их класах було
запроваджено курс «Уроки для сталого розвитку «Школа друзів планети»,
у 3-4 класах – спеціальний курс «Урокидля стійкого розвитку. Моя щаслива
планета». Другийрік учні 1-2 класів вивчають курс "Людина. Родина. Світ",
автором є професор Помиткін Едуард Олександрович. Із 2020 року
складено угоду про співпрацю із Інститутом педагогічної освіти і освіти
дорослих імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук
України (скорочено ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України).
Учні 7-их класів у звітному навчальному році опрацьовували
дотичний до тематики освіти зі сталого розвитку факультативний курс
«Основи енергопостачання та енергозбереження», а учні 8-их класів
безпосередньо були охоплені спеціальним курсом «Уроки для сталого
розвитку». У п’ятих класах було продовжено курс за вибором «Фінансова
грамотність», що поглиблюєзнання здобувачів освітиуекономічній царині,
яка є компонентом концепції сталого розвитку. Усього у 2020-2021
навчальному році профільними спеціальними курсами зі сталого розвитку
було охоплено майже всіх учнів школи.
Завдяки участі у експерименті всеукраїнського рівня з 2018-2019
навчального року у закладі реалізується інтегрований курс «Природничі
науки» у 10 та 11класах, що гармонійно об’єднує програмовий матеріал з
фізики, хімії, біології, екології та географії. У 2020-2021 навчальному році
учні активно продовжилививчення даного курсу та значно поглибили свої
знання з природничих дисциплін.
Активно ідеї сталого розвиткуу Криворізькійзагальноосвітній школі
№ 122 реалізовуються у громадській та позаурочній активності,
створюєтьсямережа закладів-партнерів, з якими відкривається можливість
втілювати спільні ініціативи.
Впродовж навчальних років було реалізовано 2 спільних заходів,
ініційованих КЗШ № 122 у партнерстві із різними освітніми установами,
громадськими організаціями та урядовими інституціями, або до яких вона
долучилась у якості партнера. Втілювали означені заходи 50 педагогічних
11. працівників КЗШ № 122, понад 600 школярів та 600 представників
батьківської громади. У заходах взяли участь понад 30 наукових установ,
закладів вищої, середньоїта позашкільної освіти, громадськихорганізацій,
представництв міжнародних інституцій та органів місцевого
самоврядування, підприємств Кривого Рогу..
Педагогічні працівники активно долучаються до методичнихзаходів,
пов’язаних із викладанням освіти для сталого розвитку, поширюють свій
досвід у вигляді доповідей на науково-практичних конференціях, друку
науково-методичних посібників. У 2020-21 н. р. підготовлено для участі у
обласній виставці «EDU_FEST Dnipro – 2021» методичну збірки .
Короткий опис кращих практик ОСР
Команда учнів 9-10 класів брала участь у міському конкурсі
«Щаслива планета» - 2 перші місця!!! Екологічний проєкт «Зелена хвиля»,
учні 9 класів ЧапленкоТаня, Зінченко Нікіта, Недбаєвський Володимир,
керівники Кучеренко Людмила, Мордовець Яна та економічний проєкт
Гаращенко Анастасію, ученицю 10 класу, керівників Евгения Касперчук,
Юля Яловая, Людмила Малютіна, Людмила Безрукава.
Усі ми живемо на одній планеті, насолоджуємося її красою та
споживаємо її ресурси. Ми сприймаємо це так, ніби ресурсинашої планети
нескінченні. Ніби завжди буде чисте повітря, вода та їжа. Але якщо ми не
дбатимемо про свою планету, про довкілля та екологію, ці ресурси
зникнуть, а наша планета може стати непридатною для життя.
Томувчителі КЗШ №122 провели«Найбільший уроку світі з екології
та кліматичних змін. Планета — мій дім» для 444 учнів. Цей урокстворено,
щоб діти дізналися більше про результатироботиООНтаЮНІСЕФ, сталий
розвиток, Глобальні цілі ООН, екологічні проблеми та зміни клімату.
Найбільш ефективною практикою освіти для сталого розвитку у
Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 122 є ініціатива
«Асамблея сталого розвитку», яка починаючи з 2017 року є щорічною та
проводиться у період березня-квітня за 2 основними напрямками:
− Місячник (у 2017), Декада (у 2018), Фестиваль (у 2019), Онлайн
Фестиваль (у 2020) сталого розвитку, Фестиваль (у 2021) – цикл
тематичних заходів виховної, позаурочної та позакласної діяльності,
спрямований на розкриття компонентів та цілей концепції сталого
розвитку;
− Форум педагогічної майстерності «Розвиток сталий – вибір правий»
серед учителів, що викладають у школі курси за вибором «Урокидля
сталого розвитку», метою якого є обмін інноваційними освітніми
технологіями та демонстрація їх впровадження в освітній процес при
викладанні уроків для сталого розвитку, а також можливості
інтеграції елементів ОСР у базові навчальні дисципліни.
12. Найактивніше долучилися до підтримки ідей сталого розвитку всі
учні, вчителі та батьки школи у еко-проєкті «Посади дерево», висаджено
більше 150 дерев, десятки кущів.
Учні школи взяли участь у Всеукраїнському конкурсі малюнків
«Озеленення України-2021», метою якого є заохотити дітей до збереження
природи, відновлення екосистеми, розвитку екологічної свідомості та
креативних ідей щодо збереження природи.
Протягом п’яти років найбільш часто використовувалися такі форми
роботияк інтерактивна перерва (організація тематичних розвиваючихігор,
флешмоби, флеш-акції, освітні локації, вікторини, музичніпідбірки, тощо);
квест; фотопроект; турнір; ярмарок наукових дійств; спортивно-конкурсна
програма; показова гра; форум-театр; майстер-клас; інтерактивне заняття.
ВИСНОВКИ
Таким чином, нап’ятому(підсумковому)етапі зусилля педагогічного
колективу Криворізькоїзагальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122 були
спрямовані на запровадження педагогічних стратегій та інноваційних
педагогічних технологій, спрямованих на інтегрування змісту
випереджаючої освіти для сталого розвитку в освітній процес; розвиток
партнерської мережі школи сприяння сталому розвитку як рушійної сили
становлення громадянського суспільства. Завдання, поставлені планом
експериментальної роботи, виконані у повному обсязі: закладу освіти
вдалось створити власну модель школи сприяння сталого розвитку та
успішно її впровадити завдяки підтримці усіх учасників освітнього
процесу. Річні навчальні плани більшості класів за рахунок варіативного
складника включають тематичні курси з освіти для сталого розвитку,
еквівалентні факультативи або дотичні до загальної проблематики курси.
Педагогічна ініціатива «Асамблея сталого розвитку» є прикладом успішної
інтеграції освітнього та виховного напрямків діяльності школи, а також
ефективності мережування школи із науковими інституціями і іншими
установами.
Координатор дослідно-експериментальної роботи –
заступникдиректораз навчально-виховної роботи А. Міняйленко
13. «Найбільший урок у світі з екології та кліматичних змін. Планета — мій
дім»
«Щаслива планета» Економічний проєкт