18.02.17 Тетяна Чучко - спеціаліст в сфері пермакультури, організатор сертификаційних курсів по пермакультурному дизайну. Пермакультура - мистецтво взаємозва'язків
3. Пермакультура – це створення систем, що працюють
в гармонії з природними процесами,
з мінімальними витратами праці
і без шкоди для навколишнього середовища.
Пермакультура – це розумний дизайн
6. Турбота про Землю –
турбота про всі без виключення
елементи природи: рослини,
тварини, ґрунт, атмосферу, ліси,
бактерії, воду… Сюди входить
хазяйнування, яке не шкодить
природі, відновлення, помірне
використання ресурсів…
Етика пермакультури
Справедливий розподіл ресурсів –
вкладання власного вільного часу, грошей і матеріалів
для того, щоб перші дві мети були виконані якнайкраще.
Турбота про людей –
задоволення всіх потреб людини:
в їжі, житлі, навчанні, роботі,
спілкуванні…
7. 1. Свідоме обмеження споживання.
Тот, кто не научился жить, довольствуясь малым, всегда будет рабом.
Гораций
2. Особиста відповідальність
Замість того, щоб бути спостерігачем, безсилим зовнішнім елементом існуючої системи,
досягніть впевненості у собі через практичні рішення - реально досяжні, прямі дії.
https://www.youtube.com/watch?v=tmhiglxga-4
3. Співпраця замість суперництва
Створюйте гармонію, а не боріться. Будуйте саморегульовані системи, в яких ніщо не
примушується до виконання функції, але виконує те, що цей елемент робив би і природним
чином.
Пермакультура - вчення про взаємозв'язки.
Етика пермакультури
8. Спостереження та взаємодія - Приділяючи час спостереженню за природою ми розробляємо рішення для практичних ситуацій.
Уловлювання та збереження енергії - Завдяки розробці систем, що збирають ресурси під час їх надлишку, останні можуть бути
використані згодом за потреби.
Отримання прибутку - Контроль за тим, чи вартий отриманий прибуток вкладеної в систему праці.
Застосування саморегуляції та спостереження за реакцією - Потрібно відмовитися від недоцільної діяльності за рахунок
створення самостійно функціонуючих систем.
Використовувати та цінувати відновні джерела матеріалів та енергії - Отримуй найбільшої користі від надлишку відновних
ресурсів природи замість споживацької залежності від вичерпних ресурсів.
Не продукувати відходів - Якщо цінувати та використовувати всі наявні ресурси, тоді ніщо не стає сміттям.
Планування спершу загального, а потім подробиць - Змінюючи точку зору, ми можемо спостерігати моделі притаманні природі
та суспільству. Це має формувати основу нашого дизайну, що заповнюється деталями в процесі розробки.
Об'єднувати а не розділяти - Завдяки відповідному розташуванню правильних елементів, між ними встановлюються
взаємозв'язки, завдяки чому вони починають працювати разом підтримуючи один одного.
Використання малих та повільних рішень - За малими та повільними системами легше дбати аніж за великими, краще
використовуючи при цьому місцеві ресурси та розробляючи сталі рішення.
Використовувати та цінувати різноманітність - Різноманітність збільшує стійкість системи до численних загроз, беручи найкраще
з унікальної природи кожної речі та специфічного оточуючого середовища.
Використання граней та цінування границь - Проміжок між об'єктами є місцем, де відбуваються найцікавіші події. Часто це
найбільш цінний, різноманітний та продуктивний елемент системи.
Творче використання та відповідь на зміни - Ми можемо мати позитивний вплив від незворотних змін, уважно спостерігаючи та
втручаючись у вірний час.
Девідом Холмгейном було сформульовано 12 основних принципів пермакультури:
9. Чи потрібен пермакультурний дизайн?
Стефан Собковіак перетворив традиційний яблуневий сад в щедрий сад с величезним
різноманіттям видів, який потребує зовсім малого догляду, не підживлюється і не
обробляється хімією.
«Пермакультурный сад, превосходящий органический»
24. Франклін Хірам Кінг придумав термін «перманентна агрокультура» (permanent agriculture) в своїй
книзі 1911-го року «Фермери 4-х тисячоліть або Перманентна Агрокультура в Китаї, Кореї та Японії».
У 1929 Джозеф Рассел Сміт використав термін в книзі «Лісозаготівлі: Перманентна агрокультура».
Говард Т. Одум зосередився на системі екології, зокрема «Принципі максимальної потужності».
Відмінність пермакультури постійною саморегуляцією підтримував австралієць Йоменс П.А. у своїй
книзі 1973-го року «Вода для кожної ферми».
Інші ранні впливи: роботи Естери Дінс, однією з першовідкривачів методу садівництва без глибокої
оранки, і Масанобу Фукуока, який пропагував цей же метод в Японії в кінці 1930-х.
Недавні впливи: Система «Овочева Аквакультура з Використанням Тварин» у В'єтнамі, підтримувана
урядом.
Джефф Лотон – з 1997р. очолює Інститут пермакультурних досліджень (Австралія) – глобальний центр
для мережі пермакультурних проектів.
Історія
25. У середині 1970-х австралійці Білл Моллісон і Давид Хольмгрен почали розвивати ідеї про стабільні
системи агрокультури. Призвело до цього стрімке зростання виснаження земель і водних ресурсів методами
сучасної агрокультури, які нищили біорізноманітність і мільярди тонн верхнього шару ґрунту раніше родючих
земель. Свої ідеї вони почали втілювати з видання книги «Пермакультура, ч. 1»
в 1978 р. Моллісон вів лекції в більш ніж 80 країнах, навчаючи сотні студентів
своєму 2х-тижневого курсу природного дизайну. До початку 1980-х ідеї розширилися
від землеробства до екопоселень. До середини 1980-х багато студентів після практики
стали самі навчати інших, і незабаром у сотнях країн з'явилися пермакультурні групи,
спільноти, інститути.
У 1991 році був показаний 4-х серійний документальний фільм
виробництва компанії ABC «Великий хлібороб»
(The Global Gardener), де показувалися методи
застосування пермакультури у всьому світі.
З Австралії пермакультура стала міжнародним рухом.
Англійський вчитель пермакультури Патрік Уайтфілд,
автор книг «Інструкція по догляду за Землею» та
«Пермакультура в двох словах», показує, що зараз
пермакультура розвивається в 2-х напрямках:
Оригінальна та Дизайн-пермакультура.
Історія
39. Желтая Мельница — Le Moulin Jaune -
Мастерская Славы Полунина под Парижем
Желтая Мельница — это
творческая лаборатория
Славы Полунина, здесь ни
на секунду не
прекращается процесс
поиска и эксперимента.
Ни одно дело здесь
не может быть
признано
доведенным до конца
и ни один
эксперимент не
может оказаться
неудачным.
40. Следовать “инстинкту преображения”,
создавать жизнь, как произведение искусства
— пока граница между повседневностью,
искусством и окружающей природой
не истончится и не исчезнет полностью,