18.02.17 Тетяна Чучко - спеціаліст в сфері пермакультури, організатор сертификаційних курсів по пермакультурному дизайну. Пермакультура - мистецтво взаємозва'язків

1. Пермакультура –
мистецтво взаємозв’язків

2. Патрик Вайтфилд
«Пермакультура – что это?»
22 сторінки А5 формату…
1-2 години читання…
Ви попали…

3. Пермакультура – це створення систем, що працюють
в гармонії з природними процесами,
з мінімальними витратами праці
і без шкоди для навколишнього середовища.
Пермакультура – це розумний дизайн

4. Дизайном займається кожен,
хто розробляє варіанти дій,
спрямовані на зміну
існуючих ситуацій в ті, що бажані.

5. Пермакультура – це мистецтво взаємозв’язків

6. Турбота про Землю –
турбота про всі без виключення
елементи природи: рослини,
тварини, ґрунт, атмосферу, ліси,
бактерії, воду… Сюди входить
хазяйнування, яке не шкодить
природі, відновлення, помірне
використання ресурсів…
Етика пермакультури
Справедливий розподіл ресурсів –
вкладання власного вільного часу, грошей і матеріалів
для того, щоб перші дві мети були виконані якнайкраще.
Турбота про людей –
задоволення всіх потреб людини:
в їжі, житлі, навчанні, роботі,
спілкуванні…

7. 1. Свідоме обмеження споживання.
Тот, кто не научился жить, довольствуясь малым, всегда будет рабом.
Гораций
2. Особиста відповідальність
Замість того, щоб бути спостерігачем, безсилим зовнішнім елементом існуючої системи,
досягніть впевненості у собі через практичні рішення - реально досяжні, прямі дії.
https://www.youtube.com/watch?v=tmhiglxga-4
3. Співпраця замість суперництва
Створюйте гармонію, а не боріться. Будуйте саморегульовані системи, в яких ніщо не
примушується до виконання функції, але виконує те, що цей елемент робив би і природним
чином.
Пермакультура - вчення про взаємозв'язки.
Етика пермакультури

8.  Спостереження та взаємодія - Приділяючи час спостереженню за природою ми розробляємо рішення для практичних ситуацій.
 Уловлювання та збереження енергії - Завдяки розробці систем, що збирають ресурси під час їх надлишку, останні можуть бути
використані згодом за потреби.
 Отримання прибутку - Контроль за тим, чи вартий отриманий прибуток вкладеної в систему праці.
 Застосування саморегуляції та спостереження за реакцією - Потрібно відмовитися від недоцільної діяльності за рахунок
створення самостійно функціонуючих систем.
 Використовувати та цінувати відновні джерела матеріалів та енергії - Отримуй найбільшої користі від надлишку відновних
ресурсів природи замість споживацької залежності від вичерпних ресурсів.
 Не продукувати відходів - Якщо цінувати та використовувати всі наявні ресурси, тоді ніщо не стає сміттям.
 Планування спершу загального, а потім подробиць - Змінюючи точку зору, ми можемо спостерігати моделі притаманні природі
та суспільству. Це має формувати основу нашого дизайну, що заповнюється деталями в процесі розробки.
 Об'єднувати а не розділяти - Завдяки відповідному розташуванню правильних елементів, між ними встановлюються
взаємозв'язки, завдяки чому вони починають працювати разом підтримуючи один одного.
 Використання малих та повільних рішень - За малими та повільними системами легше дбати аніж за великими, краще
використовуючи при цьому місцеві ресурси та розробляючи сталі рішення.
 Використовувати та цінувати різноманітність - Різноманітність збільшує стійкість системи до численних загроз, беручи найкраще
з унікальної природи кожної речі та специфічного оточуючого середовища.
 Використання граней та цінування границь - Проміжок між об'єктами є місцем, де відбуваються найцікавіші події. Часто це
найбільш цінний, різноманітний та продуктивний елемент системи.
 Творче використання та відповідь на зміни - Ми можемо мати позитивний вплив від незворотних змін, уважно спостерігаючи та
втручаючись у вірний час.
Девідом Холмгейном було сформульовано 12 основних принципів пермакультури:

9. Чи потрібен пермакультурний дизайн?
Стефан Собковіак перетворив традиційний яблуневий сад в щедрий сад с величезним
різноманіттям видів, який потребує зовсім малого догляду, не підживлюється і не
обробляється хімією.
«Пермакультурный сад, превосходящий органический»

10. Приклади пермакультури
Лессовое плато
Loess Plateau, Early September, 1995
Loess Plateau, Early September, 2009

11. Приклади пермакультури
2011
2004

12. «Городская пермакультура 2700 кг еды на 4 х сотках»

14. Приклади пермакультури
1994
2006

15. 500 га

16. Все семнадцать ручьев полноводны круглый год

17. Міські ферми

19. Міські ферми

20. Город на підвіконні

21. Город на балконі

22. Пермакультура –
третий путь развития
сельского хозяйства

24. Франклін Хірам Кінг придумав термін «перманентна агрокультура» (permanent agriculture) в своїй
книзі 1911-го року «Фермери 4-х тисячоліть або Перманентна Агрокультура в Китаї, Кореї та Японії».
У 1929 Джозеф Рассел Сміт використав термін в книзі «Лісозаготівлі: Перманентна агрокультура».
Говард Т. Одум зосередився на системі екології, зокрема «Принципі максимальної потужності».
Відмінність пермакультури постійною саморегуляцією підтримував австралієць Йоменс П.А. у своїй
книзі 1973-го року «Вода для кожної ферми».
Інші ранні впливи: роботи Естери Дінс, однією з першовідкривачів методу садівництва без глибокої
оранки, і Масанобу Фукуока, який пропагував цей же метод в Японії в кінці 1930-х.
Недавні впливи: Система «Овочева Аквакультура з Використанням Тварин» у В'єтнамі, підтримувана
урядом.
Джефф Лотон – з 1997р. очолює Інститут пермакультурних досліджень (Австралія) – глобальний центр
для мережі пермакультурних проектів.
Історія

25. У середині 1970-х австралійці Білл Моллісон і Давид Хольмгрен почали розвивати ідеї про стабільні
системи агрокультури. Призвело до цього стрімке зростання виснаження земель і водних ресурсів методами
сучасної агрокультури, які нищили біорізноманітність і мільярди тонн верхнього шару ґрунту раніше родючих
земель. Свої ідеї вони почали втілювати з видання книги «Пермакультура, ч. 1»
в 1978 р. Моллісон вів лекції в більш ніж 80 країнах, навчаючи сотні студентів
своєму 2х-тижневого курсу природного дизайну. До початку 1980-х ідеї розширилися
від землеробства до екопоселень. До середини 1980-х багато студентів після практики
стали самі навчати інших, і незабаром у сотнях країн з'явилися пермакультурні групи,
спільноти, інститути.
У 1991 році був показаний 4-х серійний документальний фільм
виробництва компанії ABC «Великий хлібороб»
(The Global Gardener), де показувалися методи
застосування пермакультури у всьому світі.
З Австралії пермакультура стала міжнародним рухом.
Англійський вчитель пермакультури Патрік Уайтфілд,
автор книг «Інструкція по догляду за Землею» та
«Пермакультура в двох словах», показує, що зараз
пермакультура розвивається в 2-х напрямках:
Оригінальна та Дизайн-пермакультура.
Історія

26. Пермакультура сьогодні
Світова пермакультурна конвергенція 2016. Лондон

27. Пермакультура сьогодні

28. 2011
ГС«Пермакультура в Україні»
Курс Пермакультурного Дизайну

29. ГС«Пермакультура в Україні»
Курс Пермакультурного Дизайну

30. ГС«Пермакультура в Україні»
практичні курси

31. ГС«Пермакультура в Україні»
практичні курси
Дженніфер Лауруол

32. ГС«Пермакультура в Україні»
переклад книг

33. ГС«Пермакультура в Україні»
переклад книг

34. ГС«Пермакультура в Україні»
розповсюдження відеофільмів

35. ГС«Пермакультура в Україні»
Пермакультурна Зустріч 2017
Хмельницький

36. ГС«Пермакультура в Україні»
Пермакультурна Зустріч 2017
Хмельницький

37. Школа пермакультури

38. Школа пермакультури
Школа поєднує
майстрів, учнів
і господарства,
де розвивається
пермакультура.

39. Желтая Мельница — Le Moulin Jaune -
Мастерская Славы Полунина под Парижем
Желтая Мельница — это
творческая лаборатория
Славы Полунина, здесь ни
на секунду не
прекращается процесс
поиска и эксперимента.
Ни одно дело здесь
не может быть
признано
доведенным до конца
и ни один
эксперимент не
может оказаться
неудачным.

40. Следовать “инстинкту преображения”,
создавать жизнь, как произведение искусства
— пока граница между повседневностью,
искусством и окружающей природой
не истончится и не исчезнет полностью,

41. Миру,
Любові
і Пермакультури!