2. Фактично 16 січня 2014 р. більшість депутатів у
Верховній Раді України ухвалили “закони”, які
повертали українське суспільство у найгірші часи
радянського періоду історії.
3.
4. Ця тема стала аж настільки актуальною тому, що в
Україні так і не було вироблено дієвої історичної
пам'яті про трагізм і недопустимість державного
терору, знаного з історії.
5. Чверть століття тому, коли масовому винищенню
людей радянською владою виповнювалося 50 років,
українці почали відкривати для себе жахливу природу
тоталітарного режиму.
6. Актуальність нашого дослідження полягала у спробі
встановити, наскільки праця дала можливість українським
громадянам усвідомити важливість пам’яті про “Великий
терор”, і наскільки поширеними в сьогоднішніх умовах є
контр-пам’ять цієї трагедії чи елементарна байдужість до неї.
7. Мета роботи – на основі
аналізу історичних джерел
та наукової літератури
з’ясувати становлення
політичного терору в
період сталінщини,
охарактеризувати її злочин
1937-1938 років, відомий
як “Великий терор”, й
подати сучасну картину
історичної пам’яті та
безпам’ятства цієї трагедії
в Україні.
8. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
виявити і проаналізувати джерела;
з’ясувати ступінь дослідження проблеми у науковій
літературі;
виявити і коротко охарактеризувати формування
радянської репресивної системи та перебіг терору
1937-1938 рр.;
проаналізувати перебіг історичної пам’яті про “Великий
терор” науковцями і громадськістю;
навести приклади контр-пам’яті масових
комуністичних репресій;
показати на конкретних прикладах (меморіал у
Биківні) вшанування жертв “Великого терору”.
9. Об’єктом дослідження є “Великий терор”.
Предмет теми - історична пам’ять цієї трагедії у сучасній
Україні, зокрема, і в 75-ту річницю вшанування її жертв.
Хронологічні рамки дослідження окреслені 1937-
2013 роками, територіальні – обмежені кордонами
Української РСР до 1939 року.
10. Серед джерел
нашої роботи
найбільшу цінність
становить нещодавно
виданий у 2-х
частинах збірник
документів “Великий
терор в Україні.
“Куркульська
операція” 1937-1938
рр.” із розлогими
коментарями вчених-
архівістів С. Кокіна,
М. Юнге, Р. Біннера та
інших дослідників.
11. Стан вивчення проблеми в науковій літературі
Особливо активно трагедію “Великого терору” дослідники
стали вивчати на початку ХХІ ст. Важливі положення містять
дослідження С. Білоконя, Л. Гриневич, Ю. Шаповала,
В. Нікольського, С. Кульчицького та інших істориків.
12. Наукова новизна.
Маємо тверде переконання, що отримані в
результаті дослідження висновки стануть новими
аргументами для засудження негуманної політики
СРСР щодо громадян, їхніх прав і свобод у часи
сталінщини.
13. Висновки:
розсекречені документи
розкривають механізм
творення компартійними та
каральними органами
масового терору та його
соціально-політичну
спрямованість проти
сільського населення
України у 1937-1938 рр.;
опубліковані архівістами
матеріали ілюструють
жорстокість у проведенні
т.зв. “Куркульської операції”
в Україні;
14. публікації документів про репресії
1937-1938 рр. у центральному архіві
СБУ майже не можна порівнювати з
розсекреченням аналогічних
матеріалів в обласних архівах;
праці науковців дають
можливість збагнути
масштаби репресій і водночас
наблизитися до списків жертв
і навіть їхніх катів;
15. меморіальні джерела свідчать не тільки про факти
вшанування жертв й осудження винних, але й про
загальний рівень усвідомлення важливості цієї справи.
Байдужість або ворожість окремих громадян до
вшанування жертв політичних репресій викликає в
сучасних умовах певне занепокоєння.
То, что делали и делают национал-шовинисты в Украине,
паразитируя на трагических страницах нашей непростой
истории, по сути, подчинено цели – вычеркнуть из истории 70
лет Советской власти, представить их эдакой «черной
дырой», заполненной сплошными нарушениями
законности, террором, репрессиями, голодоморами.
…. В этом плане особенно подлую роль играла Служба
безопасности Украины, тиражируя тенденциозно
подобранные архивные материалы о «голодоморе –
геноциде», репрессиях и др.
Георгій Крючков
– член ЦК КПУ
16. Щороку в Биківні вшановують жертв масових
комуністичних репресій
17. Навесні 2013 р.
Розпорядженням Кабінету
міністрів України було заборонено
проводити мітинг-реквієм біля
символічного кургану в Биківні.
На території Національного
історико-меморіального
заповідника "Биківнянські
могили" мало пройти традиційне
вшанування тисяч українців,
розстріляних і похованих у
Биківні.
Контр-пам’ять