литература

1. 9 клас українська література
Тема
Г. Ф. Квітка-Основяненко –
“батько української прози”.
“Маруся” – перший
україномовний прозовий твір
нової української літератури.

2. Не надивуюсь я, создатель,
Какой у нас мудреный век:
Актер, поэт и заседатель –
Один и тот же человек.
В. Каразін
Григорій Квітка-
Основ’яненко –
основоположник
української прози

3. Біографія
Григорій Квітка народився 29 листопада 1778 р.
під Харковом у родовому маєтку Основа (звідси
його літературний псевдонім — Основ'яненко).

4. Походив із дворянського роду козачого
старшинського походження, герб Лис. Квітки
з'являються в XVII столітті спершу на
Полтавщині, де один із Квіток був Гадяцьким
полковником, а потім переселяються в
Слобідську Україну, де Квітки теж бували
полковниками різних слобідських полків і
зв'язали своє ім'я із заснуванням міста
Харкова. Поряд із Донцями-Захаржевськими,
Куликовськими, Шидловськими склали
служилу дворянську еліту місцевого
значення.
Біографія

5. З дитинства Квітка був хворим і
кволим. Через діатез у
п'ятирічному віці хлопчик осліп.
Зір повернувся до нього знов після
відвідування Озерянського храму.
Юний Квітка побачив світло, що
йшло від ікони Озерянської Божої
Матері й прозрів. Ця подія мала
такий великий вплив на нього, що
у 23 роки він став послушником
монастиря.
Біографія

6. Григорій Квітка-
Основ'яненко не здобув
широкої освіти в учбових
закладах, навчався лише
вдома та в школі при
монастирі. Мав
музичний хист: грав на
флейті та фортепіано.
Родину Квіток часто
відвідував Григорій
Сковорода.
Біографія

7. “Він сам собі дав
освіту”(О.Корсун)
*Література:
*Г.Сковорода
*І.Котляревський
*Вольтер
*Дідро
*Руссо
*Мюссе
*Мольєр
*Дюма
*Гюго
*Бальзак

8. Музика: гра на клавесині та
флейті;
музика до духовних творів;
захоплення народною піснею,
грою кобзарів.

9. У 1812 році Г. Квітка починає свою громадську діяльність.
Він – директор Харківського громадського театру. Є
ініціатором відкриття інституту шляхетних дівиць. Завдяки
його старанням були також відкриті Кадетський корпус і
Публічна бібліотека.
Біографія

10. Різноманітні захоплення майбутнього
письменника стали приводом до того,
що засновник Харківського університету
Василь Каразін адресував йому
епіграму: «Был монахом, был
актером, / Был поэтом, был
танцором!»
Працював директором танцювального
клубу, опікувався харківським театром, а
також заснував Харківський інститут
шляхетних панянок. Там, в інституті, і
знайшов собі дружину.

11. Справжній талант
письменника виявився на
початку 30-х років, коли
він почав писати
українською мовою.
Сучасники свідчать, що
реалізувати себе в
літературі письменнику
допомогла його дружина
Ганна Григорівна – класна
дама інституту
благородних дівиць.
Біографія

12. Квітка був прихильником ідеї
вдосконалення суспільства
шляхом реформ та впливу на
нього засобами літературного і
театрального мистецтва. Виступав
з пропагандою народної теми в
літературі, був переконаний у
позастановій цінності особистості.
Свої перші твори друкував у
журналі «Украинский Вестник».
Біографія

13. Приятелі, для яких Г.Квітка був
взірцем свідомого громадянина
М.Костомаров
А.Метлинський

14. Наукова громадськість обрала
Квітку-Основ'яненка членом
королівського Товариства
антикваріїв (археології) Півночі
(Копенгаген).
У 1832 році він був призначений на
посаду судді, а пізніше був
обраний головою Харківської
палати головного суду. Ця посада
була останньою в його житті.
Біографія
Товариство археології
Півночі (Данія)

15. У червні 1843 р. Квітка
захворів запаленням
легень і через
одинадцять днів помер.
Відспівували його у
Благовіщенському
соборі. Похований
Квітка-Основ’яненко
був на
Холодногірському
цвинтарі.
Біографія

16. Ім'ям письменника у 1978 названо
вулицю поблизу старого харківського
університету. Встановлено пам'ятник у
Харкові на однойменній вулиці, 1994
р. Випущена ювілейна монета у 2008р.
Вшанування пам’яті

17. У 1820-х рр. виступив із комедіями «Приезжий из столицы, или
Суматоха в уездном городе», «Дворянские выборы» та ін. Спираючись
на літературну традицію, започатковану Котляревським, народну
пісенність і гумор, Квітка написав українською мовою популярні й досі
комедії «Сватання на Гончарівці» (1835), «Шельменко-денщик» (1835),
«Бой-жінка» (1840).
Творчість

18. Українські прозові твори
Квітки-Основ'яненка
поділяються на дві
основні групи:
бурлескно-реалістичні
(«Салдацький патрет»,
«Конотопська відьма»)
та сентиментально-
реалістичні повісті
(«Маруся», «Козир-
дівка», «Сердешна
Оксана»).
Творчість

19. Найкращі твори Квітки одними з
перших представляли українську
літературу європейським читачам. У
1854 в Парижі опубліковано
французькою мовою «Сердешну
Оксану». Твори Основ'яненка
перекладено польською, болгарською,
чеською та іншими мовами.
Творчість

20. Список найвідоміших творів
Григорія Квітки-Основ’яненка
*«Конотопська відьма» (1833)
*«Маруся» (1832)
*«Салдацкий патрет» (1833)
*«Сватання на Гончарівці» (1835)
*«Сердешна Оксана» (1841)
*«Козир-дівка» (1838)
*«Ганнуся» (1839)
*«Шельменко-денщик» (1839)

21. Художній хист у різних
жанрах
*фейлетони
*епіграми
*публіцистичні статті
*історичні нариси
*комедії
*водевілі
*драми
*оповідання
*повісті
*романи

22. Літературна нива
*І період(1816-1826)
*жартівливі вірші
*епіграми-”шпигачки
”
*фейлетони
*анекдоти
*оповідки
*ІІ період(1827-1832)
*драми
*повісті
*оповідання-притча

23. Залунало слово рідне, слово
українське
*ІІІ період (1833-1843)
*15 оповідань і повістей

24. * Лунай , рідне слово,
* Віками відстояне,
* Маєш красу й силу,
* І дужії крила.
* Як Квітка відстоював
* Тебе, мово щирая,
* Згадаймо, вклонімося,
* Любов’ю зігріймося!

25. Високу оцінку творчості Г.
Квітки-Основ’яненка дав
Тарас Шевченко. Особливо
йому сподобався твір
«Маруся». У листуванні
Шевченко звертався до
Квітки «батьку ти мій,
друже», також присвятив
вірш «До Основ’яненка».
Творчість
Утни, батьку, щоб нехотя
На ввесь світ почули,
Що діялось в Україні,
За що погибала,
За що слава козацькая
На всім світі стала!
Утни, батьку, орле сизий!

26. «Я написав «Марусю» і довів,
що від малоросійської мови
можна розчулитися».
*«Г. Квітка-Основ’яненко — один із перших творців народної
повісті в усій європейській літературі».
*(І. Франко)
*«Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як, може,
ніхто на всім світі. Ваша «Маруся» мені так розказала».
(Тарас Шевченко, з листа до Квітки-Основ'яненка)
*«Ми не спроможні висловити тієї насолоди, з якою
прочитали її. Загальне захоплення публіки, одностайні
похвали всіх журналів цілком виправдовують враження, яке
справила на нас ця чудова повість». (Віссаріон Бєлінський)

27. Джерела для написання
твору
Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ
століть.
*Народна творчість: українські балади, ліричні,
весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки,
смерті закоханих). Від народної поезії — образність
повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль.
*Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси
і відтушовування».
*Майстерність у виписуванні українських краєвидів у
повісті.

28. О. Овчинникова. Ілюстрація до повісті Г. Квітки-Основ'яненка "Маруся"

29. “Маруся” – живе джерело
народної духовності
*Жанр:
сентиментально
-реалістична,
психологічна
повість.
*Тема:
*драматичне
кохання Марусі й
Василя, щастю
яких
перешкоджають
соціальні умови.

30. Сюжет
*Експозиція: знайомство з
героями твору — родиною
Дротів, які жили, віруючи в
Бога.
*Зав’язка: зустріч Марусі з
Василем, їх кохання з
першого погляду.
*Кульмінація: смерть Марусі,
її поховання.
*Розв’язка: страждання
Василя-ченця в монастирі,
його смерть через тугу за
милою

31. Проблематика
*батьки і діти
*соціальна
нерівність
*життя і смерть
*пошуки щастя

32. Сторінки творів – “внутрішній образ
українського народу”(П.Куліш)

33. Режисер , автор інтермедій,
актор

34. ЦЕ ЦІКАВО
У Харкові впроваджена премія
імені Квітки-Основ’яненка
в галузі театральної
діяльності.
19 жовтня 2012 року на сцені
Харківського державного
академічного драматичного
театру ім.Т.Г.Шевченка відбувся
2200-й показ вистави
«Шельменко-денщик». П’єса
проходила в рамках
національного проекту «Книга
рекордів України».

35. Григорій Квітка-Основ`яненко в кінематографі
За творами Г.Ф. Квітки знято
фільми: «Сватання на Гончарівці»
(1958),
«Шельменко-денщик» (1910, 1911,
1957 і 1971),
а за мотивами повісті «Конотопська
відьма» - кінокартину «Відьма»
(1990, ).
Йому присвячено документальні
фільми «Григорій Квітка-
Основ'яненко» (1979),
«Квітка-Основ'яненко» (1988).

36. Домашнє завдання:
1. Скласти конспект презентації (основні факти,
паспорт повісті “Маруся”);
2. Опрацювати матеріал підручника с.125-128, 130-
137; знати біографію письменника;
3. Прочитати повість “Маруся”, знати визначення
понять “сентименталізм”, “сентиментальна
повість” (підр. с. 130).

37. *Стаття про Г. Квітку-Основ’яненка на україномовному розділі Вікіпедії
*http://korolenko.kharkov.com/kvitkaosn.htm Нащадок славетного роду
Квіток
*http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-6c9a939c3b78 Острів знань
*http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/biografii/part1/001.htm
Електронна бібліотека Князєва
*http://kharkov.vbelous.net/ukrain/famous/fam-art/kvitka.htm
Г.Ф.Квітка-Основ'яненко
*http://www.archives.gov.ua/Sections/Kvitka-O/ До 230-річчя від дня
народження Григорія Квітки-Основ'яненко
Корисні посилання