2. НАСТУПНІСТЬ у педагогіці -
дидактичне правило, що передбачає
засвоєння учнем понять в їх логічному зв’язку
та взаємозалежності.
3. Актуальність проблеми наступності
Коли втрачаємо бажаючих
- Природна криза.
вчитися учнів?
- Підлітковий вік Чому зникає інтерес до
навчання?
ІІІ ступінь
- Штучна криза. старша школа
- Перехід до
основної школи
ІІ ступінь
основна школа
Штучна криза.
- Перехід на новий
Перехід до
зміст та структуру
І ступінь
основної школи
навчання початкова школа
4. Причини виникнення проблеми:
Неповнота або відсутність даних про випускників початкової
школи.
Недостатнє вивчення вчителями основної ланки даних про
випускників початкової школи та їхні можливості.
Невідповідність оцінок випускників початкової школи
результатам навчання в адаптаційний період.
Непідготовленість вчителів до роботи з дітьми молодшого
шкільного віку.
Невідповідність методики викладання до можливостей дітей
даного віку.
Стрибкоподібний перехід до нових у порівнянні з початковою
школою методів навчання.
Неузгодженість, навіть суперечливість, вимог різних педагогів.
Необхідність на кожному уроці пристосовуватися до своєрідного
темпу, особливостей мови, стилю викладання кожного вчителя.
Знеособлення, деіндивідуалізація підходу педагога в навчанні
п'ятикласників.
5. Правило наступності
серед основних принципів навчання та виховання:
Принципи навчання Принципи виховання
- Свідомість і активність - Гуманізація
- Доступність - Єдність виховних
- Систематичність і
послідовність
впливів
- Міцність засвоєння знань - Особистісний підхід
- Науковість
- Зв'язок теорії з практикою
ГРОМАДЯНСЬКА СПРЯМОВАНІСТЬ
6. Головна задача початкової школи –
навчити дітей вчитися, тобто
продуктивно працювати з
інформацією.
7. Чого повинні навчитися учні на другому
ступені навчання:
Систематичного засвоєння основ наук.
Обґрунтуванню своїх суджень.
Цілеспрямованості, послідовності,
критичності, самостійності
мислення.
Причинному поясненню явищ
дійсності.
Вмінню усвідомлювати свої власні
розумові процеси.
8. Ланки, що випадають під час
переходу до основної школи:
- немає вчителя, який завжди був би поруч і міг
«підстелити соломинку» (вчителів багато, але вони
більше зацікавлені в успішності і бездоганній
поведінці);
- зацікавленість навчанням своєї дитини і гіперопіка
батьків - дуже часто зводяться до нуля, (дитина
виросла - нехай сама вирішує свої проблеми);
- програми та вимоги різних вчителів, їхній стиль
педагогічного спілкування дуже різні і не завжди
спрямовані на полегшення життя дитині.
9. Ознаки дезадаптації:
Зменшення успішності навчання.
Втрата цікавості до навчання.
Суттєве погіршення психічного самопочуття.
Зниження самооцінки.
Підвищення ситуативної тривожності.
Шкільний дискомфорт.
Порушення взаємовідносин із однолітками та
дорослими.
10. ДЕЗАДАПТАЦІЯ
Причини дезадаптації п’ятикласників:
Неповнота даних про випускників
початкової школи Невідповідність оцінок реальним
результатам навчання
Небажання вчителів вивчати дані про
випускників початкової школи Неадаптивність методики викладання
до можливостей дітей даного віку.
Стрибкоподібний перехід до нових у
Непідготовленість вчителів до роботи порівнянні з початковою школою
з дітьми молодшого шкільного віку методів навчання
Нерозуміння учнями навчального
Неузгодженість у змісті навчальних матеріалу внаслідок його вступу в
курсів початкової та середньої школи протиріччя з раніше вивченим в
початковій школі
Неузгодженість в нормах виставлення Демотивованість навчальної діяльності
оцінок з початковою школою учнів
Непідготовленість до сприйняття
Неузгодженість в складності змісту ускладненого змісту навчальних курсів
освітніх програм у 5 класі
11. Психологічні особливості підліткового віку
У дітей 10 -12 років спостерігається
неорганізованість.
Навчальна розгубленість.
Недисциплінованість.
Підлітки швидше втомлюються, втома
переходить у стійку перевтому.
Мислення школяра деякою мірою залишається
конкретним, наочнообразним.
Інтенсивний фізичний розвиток іноді знижує
розумову діяльність школяра.
12. Педагогічні причини дезадаптації
Неузгодженість в роботі класоводів та учителів-
предметників у методах навчання і виховання.
Збільшення кількості навчальних предметів
(з’являються нові).
Збільшення тижневого навантаження та обсягу
домашніх завдань.
Поява багатьох вчителів–предметників. Учитель-
предметник дивиться на десятирічну дитину, як
на дорослого.
Вчителі з різним емоційним настроєм та
темпераментом.
Зменшення опіки з боку вчителів та батьків.
13. МОТИВАЦІЯ
ПОЧАТКОВА ШКОЛА ОСНОВНА ШКОЛА
Переважає мотив навчання
ПОЗИЦІЙНИЙ
ПОЗИТИВНИЙ (бажання вчитися за знаннями
поступаються місцем навчанню за бали)
УЧИТЕЛЬ
• Пробуджує жадобу Контролює
до знань результат навчальної
діяльності
• Запалює вогник
школярів,
у серцях але не завжди знаходить
• Сіє паростки місце для оцінки
добра дитячої творчості
15. Аналіз програм початкової та основної школи з
української літератури
4 клас 5 клас
Усна народна творчість. Із джерел народної мудрості.
7 годин 8 годин
1.Прислів`я і приказки. Загадки.
1. Народні казки «Названий
2. Скоромовки. Звуконаслідування
«Кумкання жаб», « Небилиця». Казки.
батько».
Чарівні казки. «Золоте яєчко». 2. Казка «Мудра дівчина».
3. Казка « Орися». 3. Буковинська народна казка
4. Легенда про річку Либідь. Історія сивої “Королеве золото”.
давнини про утворення м. Києва. Ангел- 4. Народні перекази та легенди
хранитель Києва. “Боротьба з ординцями”.
5. Народна обрядова поезія. Обжинкові 5. “Запорожці в урочищі
пісні. Сагайдачному”.
6. Як у серпні дбаємо, так зимою маємо. 6. “Шандровський соляний
В. Скуратівський. колодязь”.
7. Розвиток мовлення. « Жниця» 7. Прислів`я та приказки.
М. Пимоненко. 8. Загадки та скоромовки.
16. Порівняльний аналіз освітніх результатів
з української літератури
4 клас 5 клас
ЗНАЄ БУДЕ ЗНАТИ
Малі фольклорні - Класифікацію казок:
форми: прислів`я, СПІЛЬНЕ про тварин, героїко-
приказки, лічилки, фантастичні, побутові.
загадки, усмішки, Поняття про
притчі, соціально- фольклор.
побутові казки, - Розпізнає жанрову
Народна специфіку народних
легенди, народні
пісні. казка. переказів та легенд.
Дає
Жанри: казка, пісня. - Пояснює специфіку
визначення
«прислів`я», творів як окремих
Класифікація: чарівні
пісні. «приказка», фольклорних
«загадка», жанрів( будова, способи
«скоромовка», творення, особливості мови).
«легенда».
17. Рекомендації з наступності щодо вивчення
української мови
4 КЛАС 5 КЛАС
1. Вчителям звернути увагу на:
1. Вивчення простого речення. - Вивчення простого речення.
Розбір простого речення -Розбір простого речення проводиться без
проводиться без поділу поділу другорядних членів.
другорядних членів. - Розділові знаки при однорідних членах
речення вивчаються у випадку одноразового
поєднання сполучником.
2. Фонетика. 2. Фонетика.
- Запис повного звуко-буквеного аналізу
На кінець навчання в початковій слова, передача слова звукозаписом, тощо.
школі слід дати єдиний із 3.Словотворення.
основною школою запис - Мати на увазі, що в початковій школі для
звуко-буквеного аналізу слів. словотворення не беруться прислівники. В
дієсловах неозначеної форми -ти
3. Словотворення. вказується як суфікс.
18. Рекомендації з наступності щодо вивчення української
мови
Морфологічний розбір частин мови
Дати єдиний із середньою школою запис розбору частин мови:
Іменник Прикметник Дієслово
• Морфологічні
• Морфологічні ознаки.
• Морфологічні
ознаки. • Неозначена
ознаки.
• Початкова форма.
• Початкова
форма. • Дієвідміни.
форма.
• Власна чи •Число, час,
• Відмінок, число,
загальна назва, особа, в
рід (в однині).
істота чи не минулому часі –
• Синтаксична
істота, відміна. рід.
роль.
• Синтаксична • Синтаксична
роль.. роль.
19. Рекомендації з наступності щодо вивчення
математики
5 КЛАС
1. В початковій школі письмове
множення і ділення на трицифрове
4 КЛАС
число дається на рівні вмінь. По
Довести обчислювальні навички
основних 4-х дій до автоматизму програмі початкової школи не
(шестицифрові числа). відпрацьовується.
Вчити дітей раціональним прийомам 2. Рекомендується взяти до уваги, що
усного обчислення на основі законів деякі усні прийоми множення в
додавання та віднімання.
Вдосконалювати роботу над порядком програму початкової школи не
дій у виразах, які містять до 4-х знаків. входять.
Звернути особливу увагу на 3. Вести роботу з іменованими числами
математичну термінологію у мові відповідно до програми початкової
вчителя і учнів.
Дроби. Проводиться робота тільки з
школи.
дробами з однаковими знаменниками. 4. Звернути увагу на те, що
Порівняння і дії з такими дробами знаходження невідомого компонента
відпрацьовуються на рівні навичок. в початковій школі вивчається на
Об’ємні фігури даються тільки в
порядку ознайомлення. однокрокових рівняннях. Більш
складні рівняння подаються на рівні
вмінь.
20. Компетентнісно орієнтований
підхід як засіб забезпечення
наступності
21. Бутикомпетентним - означає вміти
жити в сучасному суспільстві і
організовувати свої внутрішні і
зовнішні ресурси
для досягнення поставленої мети.
22. Компетентнісна готовність до
переходу в основну школу:
фізична;
інтелектуальна;
розумовий розвиток;
розвиток мовлення;
психологічна.
23. Психолого – педагогічний супровід розвитку учня
в системі компетентнісно орієнтованого підходу
до навчання
Державні структури
Державна освітня політика
Профільне навчання
Державні програми Інформаційна культура
Моніторинг
Система Волонтерство
виховних заходів
Оновлений зміст
освіти Функціональні
Благодійні акції
Активні, інтерактивні ,
продуктивні
методи навчання Учень
Культурна співпраця
Групові форми навчання
Діагностика
Розширення
Корекція особистісного потенціалу
Координація спільної діяльності Розвиток творчих
Педагогічна підтримка сім’ї та школи здібностей
32. Моніторинг
Технологічна основа системи
управління навчальними
досягненнями.
Система накопичення та обробки
результатів.
Проектування траєкторії розвитку
кожного учня.
33. Алгоритм
моніторингу якості навчання учнів
Моніторингові відслідкування
Аналіз результатів
Кількісний Якісний
Корекційно – педагогічний супровід
34. Алгоритм самовдосконалення й корекції якості
знань і рис особистості учня
1. Визначення рівня навчальних досягнень учнів
(вхідне діагностичне оцінювання ).
2. Вивчення рівня реальних можливостей учнів
( анкетування, психодіагностика ).
3. Аналіз отриманих результатів. Вивчення
причин недоліків.
4. Розробка системи корекційно – педагогічного
супроводу.
35. Розробка системи корекційно –
педагогічного супроводу.
Відпрацювання системи повторення
програмного матеріалу.
Озброєння учнів інструментарієм для здійснення
навчальної діяльності.
Збагачення навчального матеріалу.
Організація самоосвітньої діяльності на уроках.
Пошук і використання нових педагогічних
технологій.
Використання системи різнорівневих завдань.
Позакласна діяльність.
37. НАСТУПНІСТЬ
є закономірною умовою цілісності та ефективності
навчально-виховного процесу, фактором, який
визначає логіку та послідовність навчання й
виховання особистості на всіх вікових етапах, а тому
вона має бути реалізована на всіх рівнях презентації змісту
освіти.
З метою
досягнення
оптимальних результатів у забезпеченні наступності
змісту між початковою й основною школою
необхідно дотримуватись таких умов:
38. ураховувати індивідуальні та психологічні
особливості 10-11-річних школярів;
постійно спиратись на попередні знання, уміння
та навички і на основі зазначеного
забезпечувати їх удосконалення, осмислення
вже на новому, вищому рівні;
здійснювати обов'язкову підготовку школярів
до засвоєння нових навчальних
компетентностей;
забезпечити систему взаємозв'язків у змісті,
формах і методах педагогічного процесу,
оптимальне співвідношення та зв'язок між
окремими етапами навчального процесу;
39. створювати освітньо-дидактичні ситуації, в яких
дитина почувала б себе
невимушено, комфортно, не боялась розкривати
світ власних емоцій;
забезпечити систему оптимальних вимог до знань
і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і
методів роботи з ними на всіх етапах навчання;
упроваджувати засоби стимулювання та
заохочення дітей до пізнавальної діяльності;
розвивати рефлексивні вміння дивитись на себе
«з боку»;
формувати навички самоконтролю й самооцінки;
аналізувати причини неуспішного адаптаційного
періоду;
запроваджувати способи, спрямовані на
подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів.
41. Систематично формувати, закріплювати та
розвивати в учнів уміння та навички
самостійної навчальної праці.
Розвивати мислення, пам'ять, увагу.
Проводити навчально-виховну роботу на
доступному для учнів, але достатньо високому
рівні труднощів для оптимального
використання та розвитку їхніх сил і
можливостей.
Розвивати творчі здібності учнів.
Психологічно готувати учнів до переходу на
предметну систему навчання, підтримувати
тісний зв'язок з учителями старших класів.
42. Забезпечувати всебічний розвиток особистості
молодшого школяра.
У засвоєнні предметних знань, умінь і
навичок спиратись на сформовані в дітей
пізнавальні вміння, розвинені психічні
процеси.
Процес навчання будувати на осмисленні та
усвідомленні знань, на оптимальному
поєднанні репродуктивного та творчого
підходів.
Спиратись тільки на досягнутий рівень
розвитку дітей.
Поступово урізноманітнювати й
ускладнювати форми, методи та прийоми
роботи з учнями, структуру уроків.
43. МОДЕЛЬ
випускника початкової школи
Засвоєння морально – духовних цінностей ,
вироблених власним народом.
Пізнання минулого Розвиток
свого народу та його сьогодення життєвих компетентностей
Засвоєння родинних, духовних Громадянське виховання
цінностей, традицій, звичаїв Особистість
Превентивне виховання
Любов до рідної землі, мови, соціальної відповідальності,
культури валео- екологічне виховання
Трудове виховання
Усвідомлення своїх прав,
Інтелектуальне ( розумове)
свобод, обов’язків
виховання, формування
наукового світогляду
45. Знайомитися з програмою та методикою роботи в початкових класах і
спиратись на неї, зокрема після прийому випускників початкових класів.
Зберігати й
розвивати традиції, які склались в учнів у процесі навчання
в початкових класах.
До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати
їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.
Забезпечити єдність вимог до учнів.
Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, нову
побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей
тощо.
Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.
Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.
Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-
виховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних
особливостей школярів.
46. Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі
здібності. Проводити профорієнтаційну роботу.
Забезпечити міжпредметні зв'язки.
Постійно підтримувати зв'язки з колегами з метою взаємодопомоги в
роботі та обміну досвідом.
Підтримувати зв'язки з учителями початкових класів, особливо під час
підготовки до прийому учнів і в перші роки роботи з ними.
Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати
зауважень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини,
більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.
Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а
також знизити їх до мінімуму у вихідні дні.
Поглиблювати свої знання з проблемами забезпечення принципу
наступності в педагогічному процесі.
48. Бути особливо спостережливими, уважними,
небайдужими.
Забезпечувати своїм дітям удале поєднання відпочинку,
фізичної праці та роботи над уроками.
Слідпривчати дітей міцно заучувати окремі правила з
математики, української мови, географії тощо.
Уважно стежити за рівнем виразного читання своїх
дітей.
Стежити за порадами вчителів, записаними у
щоденниках і робочих зошитах.
Ніколи не поспішати з висновками ні про дитину, ні про
вчителя : прийти у школу, поспілкуватись з учителем.
49. Намагатись придбати для сімейної бібліотеки
різноманітні словники та довідкову літературу.
Пам'ятати, що клас, де навчається ваша дитина, - одне
ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів.
Не забувати: дитину не слід карати за невміння, а
терпеливо вчити, підказувати, радити, допомагати,
підтримувати.
Керуватись у спілкуванні з дитиною правилом:
найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.
Дбати про всебічний розвиток своєї дитини.
Уміти ставити себе на місце дитини.
50. Проблема наступності
між ланками системи освіти зазвичай
нагадує про себе на початку навчального
року 5-го класу, коли нерідко вже вкрай
загострена. Проте багатьох ситуацій
можна уникнути, якщо подбати
заздалегідь.
51. Отже, НАСТУПНІСТЬ -
забезпечення безперервного
процесу виховання та навчання
дитини, що має загальні та
специфічні цілі для кожного
вікового періоду.
53. Цільова наступність
забезпечується узгодженням цілей
виховання, навчання та розвитку на рівні
ДНЗ, початкової, середньої та старшої
школи, тобто підпорядкування усього
освітньо-виховного процесу загальній ідеї
становлення особистості дитини, розвитку її
загальноінтелектуальних умінь,
креативності, ініціативності, допитливості,
самосвідомості, самооцінки тощо.
55. Технологічна наступність
забезпечується відбором загальних
засобів навчання, виробленням
загальних підходів до організації
освітньо-виховного процесу,
завдяки чому навчання
здійснюється на основі специфічних
для певного віку видів діяльності.
56. Психологічна наступність
забезпечується вдосконаленням форм
і методів освітньо-виховної роботи з
урахуванням загальних вікових
особливостей дітей. При цьому і в
ДНЗ, і в різних ступенях школи
забезпечується адекватне даному віку
поєднання інтелектуальних, рухових
та емоційних навантажень з опорою
на емоційно позитивне спілкування.
57. Управлінська і структурно-
організаційна наступність
забезпечується реалізацією загальних
підходів до управління й організацією
роботи зі здійснення наступних
зв’язків, які виробляються
учасниками процесу в ході проведення
спільних заходів: міні - педрад,
”круглих столів”, семінарів –
практикумів, методичних нарад, тощо.
58. Заходи, спрямовані на дотримання наступності
взаємовивчення програм, державних освітянських документів;
взаємовідвідування уроків і виховних заходів між вихователями
дошкільних закладів і вчителями початкової та основної школи;
екскурсії дошкільників до школи та початківців до основної
школи;
спільні наради і збори працівників різних ланок освіти;
психологічні обстеження рівня розвитку дошкільників,
першокласників і п'ятикласників; рівня адаптації дітей до 1 чи 5
класів; аналіз цих досліджень; корекційна робота;
складання списків майбутніх першокласників та і п'ятикласників ;
проведення адміністрацією та учителями школи зборів для батьків
майбутніх першокласників і п'ятикласників;
організація роботи консульт-пунктів для батьків, вихователів,
учителів;
організація й проведення вчителями занять із підготовки
дошкільників до навчання;
проведення семінарів-практикумів;
проведення анкетувань, складання банків даних і т. ін.