1. Психологічний супровід
превентивного виховання

2. Прояви важковиховуваності:
• бродяжництво;
• хуліганство;
• пияцтво;
• наркоманія.

3. Головні причини появи
важковиховуваності у школі
• відсутність наступності в діяльності дитячого
садка чи батьків, які виховують дитину вдома і
початкової ланки школи;
• відсутність ранньої психолого-педагогічної
діагностики відхилень у поведінці;
• несвоєчасне виявлення позитивних і
негативних якостей та здібностей дитини;
• відсутність захисту і допомоги у процесі
розвитку дитини.

4. 4 типи важковиховуваності:
• конфліктно-ситуаційний з переважною
позитивною спрямованістю;
• неврівноважено-ситуаційний з
незначною негативною спрямованістю;
• нестійкий з переважаючою негативною
спрямованістю;
• стійкий з негативною спрямованістю.

5. Багато проблем з вихованням постає
в сім’ях з високим матеріальним
достатком.
Головна причина – моральна
бездоглядність у задоволенні потреб
таких дітей, переважно
матеріального, розважального
характеру.
Внаслідок цього деформується
свідомість, психіка розвивається за
нестійким типом акцентуації.

6. Рівні превентивного виховання:
• раннє або первинне (соціально-
педагогічна профілактика);
• вторинне (превентивна допомога і
корекція);
• третинне (адаптація і реабілітація).

7. Профілактична робота психологічної служби
здійснюється за такими методами:
• спостереження за поведінкою і особистісним
розвитком важковиховуваного учня;
• діагностика, яка полягає у визначенні причин,
динаміки змін, вивченні якостей особистості,
особливостей поведінки учня. Значне місце при
цьому займає обстеження стану здоров’я і розвитку
школяра, аналіз психологічної атмосфери сім’ї,
вивчення статусу школяра у шкільному колективі,
вивчення його ставлення до колективу, праці,
вивчення спрямованості інтересів, особливостей
спілкування поза школою, діагностика
самооцінювання тощо.

8. Орієнтовна індивідуальна програма зміни
поведінки важковиховуваного учня:
• якісні засоби впливу залучення школяра до
активної діяльності за інтересами
(спортивної, трудової, пізнавальної,
естетичної тощо):
• рейди членів батьківського комітету школи,
класу з метою ознайомлення з організацією
самопідготовки, дозвілля, положення в сім’ї.
Якщо сім’я потребує матеріальної допомоги,
про це повідомляється в органи влади;

9. • психологічні засоби впливу на емоційно-
вольову сферу: створення ситуацій успіху на
уроках з найважчих для учня предметів;
• покращення умов сімейного виховання,
застосування засобів адміністративного
впливу на батьків, які згубно впливають на
виховання дітей;
• щотижневе запрошення батьків до школи для
підведення підсумків по контролю за
дитиною;
• лікувальні заходи. Дуже часто
важковиховувані діти потребують лікарської
допомоги;

10. • психологічні консультування “важких”
дітей;
• індивідуальні бесіди з учнями;
• консультування, бесіди з батьками
“важких” дітей;
• участь в заходах, що проводяться
центрами соціальних служб для молоді,
кримінальною міліцією.